ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити

Євген Федчук
2026.06.28 15:23
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку

Артур Курдіновський
2026.06.28 15:21
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.

Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п

Борис Костиря
2026.06.28 13:10
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.

Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса

хома дідим
2026.06.28 10:42
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Сходинки

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-21 20:14:52
Переглядів сторінки твору 7524
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.805 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 20:40:08 ]
Адель!
Яка щемливо-правдива філософія вірша! :))
Босоніж,
"покидаючи схилений стан",
я побіжу по снігу
"поораним полем життя"
мимо твоїх слідів -
твоїх кроків...
Назад - у юність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 20:46:47 ]
Назад у юність... Так і буде, мабуть, ще...:)
Дякую щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 20:42:28 ]
Вітаю , Адель! Цей вірш дуже близький мені, бо частину того, про що йдеться у ньому я уже пережив наяву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 20:50:23 ]
Привіт, Володю.:)
Ці почуття близькі, мабуть, усім, хто замислюється. Якусь частину і я вже осягла. Та й решта прийде, як дасть Бог.
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 21:19:08 ]
Юність, зрілість, старість - троє квартирантів.
Побули в нас трішки і кудись пішли.
В Вашій, Адель, "справі" троє фігурантів.
І для них склали Ви чудові досьє.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 21:41:23 ]
Дякую, пане Василю:) Та от старалася зобразити якомога відповідніше своєму, наразі, баченню.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 21:47:33 ]
І втікав кудись час, покидаючи схилений стан?..
Чого ви співаєте дифірамби одне одному на кожному кроці?.. Краще не друкуйте сирих віршів... І будьте вимогливішими самі до себе і до інших... Невже ви справді не розумієте і не відчуваєте, що й до чого?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 21:51:02 ]
То може поясните, пане Іване?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 22:54:01 ]
Можливо, ознаки тонічного віршування дезорієнтують непідготовленого читача, бо початок кожного рядка може збити з пантелику наголосом у дієсловах. А він або якийсь не книжково-орфографічний, або ортодоксально діалектичний.
І спробуй здогадайся, що саме. Бо якщо не зорієнтуватись, то легко помилитись. А потім почати сваритись на себе чи критикувати Вас.
Є, якщо начистоту, те, що потребує додаткової уваги вас як поетеси цього вірша. Це рими - такі як життя/майбуття, тощо.
Я бачу образи і цікаві, і ненові.
А якщо дивитись очима закоханої людини чи ловеласа, то все у вірші начебто суперово. А воно трішки не так.
Але враження, яке він викликає, позитивні.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 23:06:02 ]
О, бачу конструктивну критику, лиш не від шановного пана Івана, що так і не виявив бажання прояснити свого незадоволення.:)
Дякую, пане Олександре. Я читаю дієслово "була" з наголосом на "а". Шкодую, якщо видається ніби наголос не на місці...
Щодо зауваження про затерті рими - життя-буття - не маю виправдання. Таки Ваша правда - або міняти, або лишати як є...
Щастя, що Ви ані закоханий, ані ловелас - інакше б не отримала щирого коментаря, а волію, аби були таки щирі.:)
Навзаєм натхнення і радості.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:34:23 ]
Силабо-тонічна (і про це каже спеціальна література) система віршування передбачає чітке чергування наголошених і ненаголошених складів, і разом з цим однакову кількість у парних і непарних рядках. Та на всяке правило існують виключення. Наприклад, одне з них поширюється на кількість складів або стоп. Друге - на чергування та спондеї. Третє - ще на що-небудь інше.
А четверті та ...надцяті ми вигадуємо самі. Аби тільки існувала гармонія. А вона існує. І не тільки у вірші. Можливо, у вірші не знайшлось місця ще деяким етапам (хай навіть короткочасним) або моментам життя. Так, у ньому нічого немає про симпатії. А вони існують у реальному житті, і не тільки у ньому. І це все не все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 09:42:43 ]
До свого сорому, пане Олександре, мушу Вам зізнатися, що не вельми володію оцими, приведеними Вами, правилами, техніками та, навіть, і знаннями. Колись у юності мріяла стати філологом, та не склалося. Отже не вивчала усіх тонкощів та премудростей віршування. В мене воно якось на внутрішніх відчуттях віршується. Усвідомлюю, що,мабуть, не завжди вдало. То ж даруйте, що не можу підтримати бесіду професійно.
За теплі слова і прихильне ставлення дякую щиро. Буду рада Вашим візитам.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 09:51:45 ]
Ерудованість чи професійні знання інколи бувають зайвими, якщо їх використовувати у своїх власних інтересах. Версифікація передбачає, як я вже повідомляв давно усім нам відоме, безліч усіляких відхилень і нюансів, так само як словники передбачають існування синонімів, починаючи з близьких за змістом, і закінчуючи такими запозиченнями зі споріднених мов, що доводиться лише дивуватись.
То, може, не варто багато знати, а достатньо внутрішнього високого відчуття гармонії - такого як у Вас?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 10:22:11 ]
Щиро дякую, пане Олександре, за високу оцінку, як "високе відчуття гармонії". Дай Боже, аби вона була виправдана.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 23:21:47 ]
Чудово! Чомусь з роками серце все більше вертає нас у юність....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 09:27:51 ]
Дякую, Мирославо. Такий калейдоскоп життя.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 03:06:51 ]
Гарно. От тільки проситься, і крутиться, як та срчана кислота на язиці, "була мудрість", чи "прийшла мудрість", чи вічність. Чогось мені не закінчується все з тою старістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 09:34:37 ]
Дякую, Галиночко. А ви знаєте, тут мені вже пан Олександр наробив купку зауважень, і справді, можна було би ще і правити, і додавати і продовжувати, так би мовити, розвивати тему всебічно і різносторонньо. Бо, таки знайшлося б ще що додати.
А от ваші слова про мудрість, чогось раптово і, може, навіть недоречно, за що даруйте мені, виник у голові такий експромт.

Була мудрість
від віку цілком незалежна
як світилась у юних, й відсутня в старечих очах,
що глибока, як море, безкрая, як небо безмежне
струменіла в серцях, де любові вогонь не зачах.

А, що старістю життя не закінчується, то я, чомусь не сумніваюся. Але то вже інше життя, інший вимір. А я писала про ось цей, де ми є зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 11:07:05 ]
Чудовий експромт, Адель, і він би прекрасно доповнив вірша. От тільти я мала на увазі мудрість ту, що не світиться в юначих і згасає в старечих очах, а навпаки, мудрісь, котра приходить тільки з роками. Вона може бути меншою, ніж мудрість, чи освіченість молодого покоління, але вона є незмірно більшою у кожної людини (майже у кожної), котра була у неї замолоду. Завжди дивувалася, звідки вона береться, але потрочку починає в голові дещо змінюватися і у моєму житті, на жаль, теж з віком. Напевне, поки воно не приходить, вважаєш себе розумнішою набагато від отих бабусь з дідусями, котрі можуть і дістати своєю критикою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 11:08:50 ]
що глибока, як море, безкрая, як небо безмежне
струменіла в серцях, де любові вогонь не зачах.
Здається, така мудрість більше з віком приходить. Чи то я вже така "мудра" (не хочеться писати "давньомудра")