ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Сходинки

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-21 20:14:52
Переглядів сторінки твору 7046
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.805 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 20:40:08 ]
Адель!
Яка щемливо-правдива філософія вірша! :))
Босоніж,
"покидаючи схилений стан",
я побіжу по снігу
"поораним полем життя"
мимо твоїх слідів -
твоїх кроків...
Назад - у юність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 20:46:47 ]
Назад у юність... Так і буде, мабуть, ще...:)
Дякую щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 20:42:28 ]
Вітаю , Адель! Цей вірш дуже близький мені, бо частину того, про що йдеться у ньому я уже пережив наяву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 20:50:23 ]
Привіт, Володю.:)
Ці почуття близькі, мабуть, усім, хто замислюється. Якусь частину і я вже осягла. Та й решта прийде, як дасть Бог.
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 21:19:08 ]
Юність, зрілість, старість - троє квартирантів.
Побули в нас трішки і кудись пішли.
В Вашій, Адель, "справі" троє фігурантів.
І для них склали Ви чудові досьє.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 21:41:23 ]
Дякую, пане Василю:) Та от старалася зобразити якомога відповідніше своєму, наразі, баченню.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 21:47:33 ]
І втікав кудись час, покидаючи схилений стан?..
Чого ви співаєте дифірамби одне одному на кожному кроці?.. Краще не друкуйте сирих віршів... І будьте вимогливішими самі до себе і до інших... Невже ви справді не розумієте і не відчуваєте, що й до чого?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 21:51:02 ]
То може поясните, пане Іване?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 22:54:01 ]
Можливо, ознаки тонічного віршування дезорієнтують непідготовленого читача, бо початок кожного рядка може збити з пантелику наголосом у дієсловах. А він або якийсь не книжково-орфографічний, або ортодоксально діалектичний.
І спробуй здогадайся, що саме. Бо якщо не зорієнтуватись, то легко помилитись. А потім почати сваритись на себе чи критикувати Вас.
Є, якщо начистоту, те, що потребує додаткової уваги вас як поетеси цього вірша. Це рими - такі як життя/майбуття, тощо.
Я бачу образи і цікаві, і ненові.
А якщо дивитись очима закоханої людини чи ловеласа, то все у вірші начебто суперово. А воно трішки не так.
Але враження, яке він викликає, позитивні.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 23:06:02 ]
О, бачу конструктивну критику, лиш не від шановного пана Івана, що так і не виявив бажання прояснити свого незадоволення.:)
Дякую, пане Олександре. Я читаю дієслово "була" з наголосом на "а". Шкодую, якщо видається ніби наголос не на місці...
Щодо зауваження про затерті рими - життя-буття - не маю виправдання. Таки Ваша правда - або міняти, або лишати як є...
Щастя, що Ви ані закоханий, ані ловелас - інакше б не отримала щирого коментаря, а волію, аби були таки щирі.:)
Навзаєм натхнення і радості.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:34:23 ]
Силабо-тонічна (і про це каже спеціальна література) система віршування передбачає чітке чергування наголошених і ненаголошених складів, і разом з цим однакову кількість у парних і непарних рядках. Та на всяке правило існують виключення. Наприклад, одне з них поширюється на кількість складів або стоп. Друге - на чергування та спондеї. Третє - ще на що-небудь інше.
А четверті та ...надцяті ми вигадуємо самі. Аби тільки існувала гармонія. А вона існує. І не тільки у вірші. Можливо, у вірші не знайшлось місця ще деяким етапам (хай навіть короткочасним) або моментам життя. Так, у ньому нічого немає про симпатії. А вони існують у реальному житті, і не тільки у ньому. І це все не все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 09:42:43 ]
До свого сорому, пане Олександре, мушу Вам зізнатися, що не вельми володію оцими, приведеними Вами, правилами, техніками та, навіть, і знаннями. Колись у юності мріяла стати філологом, та не склалося. Отже не вивчала усіх тонкощів та премудростей віршування. В мене воно якось на внутрішніх відчуттях віршується. Усвідомлюю, що,мабуть, не завжди вдало. То ж даруйте, що не можу підтримати бесіду професійно.
За теплі слова і прихильне ставлення дякую щиро. Буду рада Вашим візитам.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 09:51:45 ]
Ерудованість чи професійні знання інколи бувають зайвими, якщо їх використовувати у своїх власних інтересах. Версифікація передбачає, як я вже повідомляв давно усім нам відоме, безліч усіляких відхилень і нюансів, так само як словники передбачають існування синонімів, починаючи з близьких за змістом, і закінчуючи такими запозиченнями зі споріднених мов, що доводиться лише дивуватись.
То, може, не варто багато знати, а достатньо внутрішнього високого відчуття гармонії - такого як у Вас?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 10:22:11 ]
Щиро дякую, пане Олександре, за високу оцінку, як "високе відчуття гармонії". Дай Боже, аби вона була виправдана.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 23:21:47 ]
Чудово! Чомусь з роками серце все більше вертає нас у юність....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 09:27:51 ]
Дякую, Мирославо. Такий калейдоскоп життя.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 03:06:51 ]
Гарно. От тільки проситься, і крутиться, як та срчана кислота на язиці, "була мудрість", чи "прийшла мудрість", чи вічність. Чогось мені не закінчується все з тою старістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 09:34:37 ]
Дякую, Галиночко. А ви знаєте, тут мені вже пан Олександр наробив купку зауважень, і справді, можна було би ще і правити, і додавати і продовжувати, так би мовити, розвивати тему всебічно і різносторонньо. Бо, таки знайшлося б ще що додати.
А от ваші слова про мудрість, чогось раптово і, може, навіть недоречно, за що даруйте мені, виник у голові такий експромт.

Була мудрість
від віку цілком незалежна
як світилась у юних, й відсутня в старечих очах,
що глибока, як море, безкрая, як небо безмежне
струменіла в серцях, де любові вогонь не зачах.

А, що старістю життя не закінчується, то я, чомусь не сумніваюся. Але то вже інше життя, інший вимір. А я писала про ось цей, де ми є зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 11:07:05 ]
Чудовий експромт, Адель, і він би прекрасно доповнив вірша. От тільти я мала на увазі мудрість ту, що не світиться в юначих і згасає в старечих очах, а навпаки, мудрісь, котра приходить тільки з роками. Вона може бути меншою, ніж мудрість, чи освіченість молодого покоління, але вона є незмірно більшою у кожної людини (майже у кожної), котра була у неї замолоду. Завжди дивувалася, звідки вона береться, але потрочку починає в голові дещо змінюватися і у моєму житті, на жаль, теж з віком. Напевне, поки воно не приходить, вважаєш себе розумнішою набагато від отих бабусь з дідусями, котрі можуть і дістати своєю критикою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 11:08:50 ]
що глибока, як море, безкрая, як небо безмежне
струменіла в серцях, де любові вогонь не зачах.
Здається, така мудрість більше з віком приходить. Чи то я вже така "мудра" (не хочеться писати "давньомудра")