ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма

Віктор Кучерук
2026.03.29 07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.

Олена Побийголод
2026.03.29 06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)

Принесли у землянку посилку –
    й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
    і згадався рідний дім...

        Бо відправлення поштове –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 МОРЕЛІ
Так рідко завертаю до стежин,
котрі міліють в пам’яті потрохи.
Вони струмлять у далеч між ожин
крізь мокрі трави і дитячі (к)роки.

Їх пил гірчить зачахлим полинóм,
а він печалі і утрати вісник -
мій слід під ним - застиглий полінóм
моїх імен, уже тепер недійсних...

А зусібіч -
пропелери дерев,
що шлють у ніч
недремний вітру подув,
оскомина морель
і акварель
моїх облич,
задивлених у Воду**...

осінь 2009

*мокрі роси – не випадковий образ. Весь час, коли проходжу стежками свого дитинства, пригадую, як намокали штанини від ранкових осінніх рос по дорозі до школи.
**Вода – річка Коропець, одна з двох річок мого дитинства. ЇЇ власною назвою ніхто ніколи не користувався, максимум – називали її «Коропчиком». А так, зазвичай, просто Водою.
Другу річку Дністер, в яку впадав Коропчик, в тому місці, де я жив, називали просто Рікою.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-30 09:20:01
Переглядів сторінки твору 10903
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 15:20:02 ]
мУрелі тобто :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 16:07:01 ]
але в нас - не "мАрель". в моєму селищі це слово звучало як "мУрелі"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 15:28:34 ]
так і є, Лілю)
я трішки підкоректував, щоб поближче було до словників)
а цікаво було б, якщо б усі говорили мУрелі, а писали "мОрелі", бо так хтось помилково записав у словник)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 15:30:11 ]
а в нас - "мУрелі" на сорт крупних вишень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 15:37:11 ]
І таке може бути :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 15:38:00 ]
Останій коментар стосувався словників :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 15:51:11 ]
На мою скромну думку, "мокрі роси" - це тавтологія, підтримую в цьому Грені. Роси самі по собі вже створюють образ чогось мокрого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 16:03:57 ]
Дякую, Чорі! значить, чаша хитнулася в бік Грені)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 16:30:21 ]
Слухай, Ярославе, я тут подумала... а може, "мокрі трави" ? - бо саме вони й уявляються. Все тоді буде ясно і гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 16:59:22 ]
Та може бути, Любо. Але особисто мені це сприймається банальніше, ні мокрі роси. мабуть це залежить від складу розуму. Я вже колись доводив це на прикладі "розладнати хаос". Хоч аналогія і не повна, але напрямок той.
щось подібне колись добре проілюстрував Едгар По в своєму оповіданні про лист(вже не пам"ятаю точної назви). він там змальовував ігри розуму на прикладі простенької гри - "відгадай в якій руці".
в яку руку треба заховати ту річ, коли той, хто вгадує тільки-що правильно вгадав?
і він говорив, що для цього потрібно оцінити розум суперника. наскільки ти точніше це зробиш, настільки більше шансів в тебе виграти. і не тільки розум суперника, а ще й оцінку твого розуму ним.
довго пояснювати. але я спрощу, мабуть. якщо суперник тупий, то подумає, що наступний раз той, хто ховає річ поміняє руку. якщо ні, то, подумає, що він схитрує і залишить річ в тій же руці. а якщо ще хитріший, то таки поміняє. це звичайно нерозв"язна задача. але демонструє принцип. що навіть банальні речі з уст( чи з рук розумної людини) - не завжди банальні. якщо хтось примітивний сказав би "мокрі роси", то однозначно можна сприйняти їх як тавтологію по його "недомислію". Але якщо це говорить людина, з контексту вірша якої видно, що вона не найпримітивніша серед людей, то можна подумати, що автор сказав це не просто так, а заклав у цьому додатковий сенс - тобто, що ця мокрота, мабуть, давалася взнаки його ЛГ через те явище, яке я описав.
от і все, що я хотів сказати.
найпростіше - звичайно, орієнтуватися на найпримітивнішого читача. але чи для нього призначений цей вірш?(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:11:28 ]
а шо таке полінО? дуже таке слово красиве, тільки не знаю шо воно має означати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:22:24 ]
полінОм - це алгебраїчний вираз - многочлен, іншими словами. мабуть це вам пригадає щось зі школи. а перекладається як "багатойменний", щось типу цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:32:14 ]
тоді все класно. просто я нездатен осягнути таких карколомних стрибків думки - з полину - через полінО - в імена! Мовчу, не гавкаю.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:35:09 ]
Знаєш, Ярославе, послухала я оце твоє мудрування щодо "мокрих рос" і згадала слова Зотової: "Є поезія, а є "видалбоси"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:41:17 ]
думок є багато, Грені. як і бажаючих, з ними не погоджуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 18:04:35 ]
Зрештою, Грені, мені не складно щось там і поміняти. але чому я навіть не маю права висловити свою думку, щоб мені хтось за це не наплював в душу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 18:30:24 ]
Горечко моє, де це тобі в душу плюють? Та тут тебе на руцях носять і пилинки здмухують обережненько! Какіє ми нєжниє! Не бачив ти ще черствого хліба... ;))
Ото чим швидше без зайвих балачок і міняй - а то як тільки язик не болить... в смислі - пальці... хоч би клавіатуру пожалів! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 18:36:36 ]
хочу виговоритися. приковують тут мене ланцюгом на цілий день до компа. і дають їсти пропорційно кількості знаків.)
мир, Грені! деколи забуваю, що ти не так мене дістаєш, як хочеш допомогти.
не ображайся!)


1   2   3   Переглянути все