ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 РУЛЕТКА

26.09.2008

Ярослав

на жаль мова - ще не все...
20:32

Панна

Для мене - все. Розумієш, учені вже довели, що різні мови в мозку в різних ділянках. І коли людина говорить однією – иявляються одні риси х- у,другою - інші. Я й сама відчуваю, що коли говорю рос., я одна, а укр. - інша, справжня. Розумієш? Слова кохання для мене звучать лише українською.
20:34
-----------------


28.09.2009

Ярослав

і в якому пункті ти знизила свої вимоги?
11.16

Панна

в найтупішому. він мені все гальмував!!!!!
11.07

я подивилася на життя реальними очима і зрозуміла, що чоловікові не обов"язково треба бути україномовним, щоб його любили! це реалії Києва. а я до цього жила вигаданими реаліями.
11.19

... тут треба було вибирати - або абстаркта нац. гордість, або реальне жіноче щастя. я вже зробила свій вибір.
11.27

... і хай на мене образиться вся Україна... краще я відмовлюся від тих дурних ідеалів... я й так їм присвятила 40 років свого життя.
11:29

...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-11 23:51:13
Переглядів сторінки твору 12294
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 00:14:38 ]
Якби міг , потиснув би руку, Ярославе. Мені близька Твоя позиція...Майстерно написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 00:21:47 ]
Дякую, Богдане!
Думаю, ще буде в нас така нагода - потиснути один одному руки!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 07:36:51 ]
ЛГ - з характером !

"Не прийму твого вірша
рафіноване зéрно,
не шукатиму більше
загадкову Inverno." - подобається)

"рафіноване зерно" - знову вислів запав у голову.)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:47:16 ]
Дякую, Марійко! Але це - не свідома позиція ЛГ. Це тільки наслідок того, що Панна закохалася в іншого. і настільки серйозно, що зібралася за нього заміж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 10:04:39 ]
Ярославе... Уявляю що скаже Грені, якщо після прочитання цього вірша, мені просто нічого сказати...
Це не ти, не твій рівень, не твій розмах!
Як казав один мій знайомий: "А вірша то нема!"

"не поплачеш в жилетку" - а це що таке???
А наголоси?

Не знаю що ще сказати. Чекай на Грені.

З теплом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:23:37 ]
Згоден, Любо, що це не мій рівень. Особливо, мабуть, не теперішній. Але захотілося свої почуття висловити саме на такому... Згоден також, що цей вірш не тягне на Пулітцерівську премію. Але я його й туди не пропоную. В мене до цього вірша, як і до багатьох своїх початкових віршів, дуже неоднозначне відношення. Деколи здається, що вони - ні до чого, деколи, що чогось варті (як відображення мене тодішнього). Та й є, зрештою, люди, яким ці вірші будуть чимось близькими. Але таким був я дворічної давності. Коли вперше сів за перо і почав шукати себе в поезії. Я, який міг писати і Панну і Серійного вбивцю і ось таке. Не думаю, що цей вірш - зразок графоманства. Простий емоційний віршик...
А поплакати в жилетку - це поплакати в жилетку!)
Дякую, Любо, за щирі слова!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-12 10:34:02 ]
А цей вірш перекладено англійською, аби він претендував на Пулітцерівську премію? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:38:52 ]
так. анґлійською, іспанською, португальською і конкані. росіяни також просилися перекладати. Але я не дозволив. здогадуєшся, Валерію, чому...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-12 10:44:32 ]
конкані? :) Ніколи про таку не чув. А суахілі, хінді, саскритом, зрештою? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:55:57 ]
це одна з моїх рідних мов. можеш проґуґлити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-12 11:00:06 ]
А ти що, і в Гуглі є? :))) Вау! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:04:52 ]
Дааа... ну й проблеми у твоєї Панни... ))))
це тільки наполовину російськомовний Львів може так страждати від національної гордості... )))
Славку, я - як завжди - прискіпуюся до змісту, але сам вірш цікавий. У першій строфі добре було б підрівняти ритм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-12 10:09:04 ]
Чому це Львів - наполовину російськомовний? (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:14:48 ]
бо діаспора велика ))
справді, пане Віто, - багато талановитих львівян - російськомовні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-12 10:35:16 ]
І що, у Львові півмільйона розмовляє російською? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:45:04 ]
там його не підрівняєш. бо інакше пропаде оця гра між словами "оболоні"-"заболоні"

А за "цікавий" - дякую. Просто "майстер" захотів написати простенький емоційний вірш - і йому це дуже добре вдалося.) є навіть деякі вишукані місця, як на його думку.)





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 10:48:12 ]
я шаленію від вашої скромності, Ярославе )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-12 10:48:27 ]
Ти що, далі за рейтингом страждаєш? :) Хочеш, аби було, як мені? :) От, ходжу тепер, як обпльований, а інші зловтішаються. :))))))))))) Дитячий садочок, їй-Богу! Перший клас, друга чверть. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-12 10:50:48 ]
Так, від скромності Ярославу смерті не бачити, це точно! :)))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 11:01:45 ]
просто нас такими виховують в Гоа.) інакше б ми нічого не досягли в житті. от уявіть - всього два роки на поезію, 2 - на малярство, рік - на скульптуру і рік - на стрибки з трампліна. попробуйте чогось досягнути, якщо будете сумніватися, що можете розбитися після першого стрибка зі стометрового трампліна.)


1   2   3   4   Переглянути все