ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Єфіменко (1988) / Інша поезія / Переклади

 Із Сильвії Плат, "Зимові дерева"
Розмочені світанкові чорнила течуть у синяві.
Крізь кальку туману
дерева схожі на гравюри.
Пам’ять наростає одне за одним кільцями -
ця череда весіль.

Не знають, ні абортів, ні розпусти,
справжніші за жінок,
вони насіння викидають так природньо!
Вітри, які не мають ніг, куштують,
до поясу в історію зайшовши.

Повні крил та потойбіччя,
вони – це Леди.
О, мати листя й солоднечі,
хто ці мадонни?
Тіні голубів, що переспівують, але не переслідують нічого.

http://www.angelfire.com/tn/plath/winter.html





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-09 22:57:57
Переглядів сторінки твору 6618
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (3.650 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.650 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Переклади
Автор востаннє на сайті 2020.07.11 23:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 10:47:46 ]
Вірш звучить.
Думаю, переклад вдалий.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 12:57:06 ]
Вам дякую. рада, що прийшлося. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 13:00:34 ]
Дуже гарно, Оксано, дуже гарно!
Єдине - "крізь кальку туману дерева": по-перше, три іменники підряд, а "туману дерева" ще й в одному й тому ж відмінку. Я думаю, що варто уникати такого. Хтось із мовознавців називає це явище мовним паралічем. Гадаю, що там не так важко буде виправити.
Також я не зрозумів що означає "Вітри куштують, що не мають ніг". Може, воно так і в оригіналі, але до перекладу завжди були завищені вимоги :)))
"не переслідують нічого" - це в сенсі ніякої мети? чи нікого?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 13:25:04 ]
щодо останнього - це, мабуть, лише автору відомо точно, нам залишається здогадуватись. )
а що три іменники підряд - це просто формальність. яка різниця, скільки їх , якщо читається нормально. мовознавці нехай вважають, у них робота така. =) а ми тут поезію краще повідчуваємо, ту, яка поза мовою, для якої мова - лише один із інструментів. ) щодо одного відмінку я не зрозуміла. "кальку" - знахідний, дерева - називний... варто наголос поставили на слові дерЕва, мабуть. хоча мені гадалося, що це в контексті зрозуміло. але я дуже ціную Ваш коментар, справді, дякую. щодо іменників я подумаю, як краще змінити. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 13:29:07 ]
Ні не треба міняти)))
Єдине - можна перенести дерева в наступний рядок, щоб не збивало:

Крізь кальку туману
дерева схожі на гравюри.

Так буде очевидніше, що дерева - називний відмінок множини, а не родовий однини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 13:31:40 ]
правду кажете! =)) рада, що ви зайшли на цей переклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 13:39:20 ]
переклад цікавий, але з рядком про вітри все ж трабл якийсь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 13:40:52 ]
який? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 13:46:25 ]
Tasting the winds, that are footless, - Tasting тут іменник, а значить, зміст не той.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 13:48:40 ]
чому іменник, а не дієприслівник?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 13:55:04 ]
Так, я зрозуміла, що трапилося :) Через перестановку слів "куштують вітри, що не мають ніг..." зміст став іншим. Тобто, варто, думаю, переставити слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 13:56:01 ]
тобто, мова йде про дерева, які куштують вітри. у вас зараз - вітри самі куштують те, що вони без ніг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 14:04:45 ]
ага, ок. тепер розуміла, що ви маєте на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 14:06:09 ]
ура :)