ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Рецензії

 Мандри в космосі - 4(вибрані тексти Поетичних Майстерень)
І от — проламую головою
всі чотири стіни нараз!..
(На таку-то голову — стало ж у Бога міді!) —
Й опиняюся на твердому — хитаючись, мов водолаз,
Який, замість перлів, нагріб по підводдю — мідій...

«Ну, і що в цім лихого? Їстівна ж штука! — було б
Набагато гірше, аби не приніс нічого!
А що чорним струпом палає стовчений лоб —
То на мідь невразливу нема плавильні у Бога!»

...Але я все волаю, що бачила перли — вони
Там і далі лежать на дні — лиш потрібно другої спроби!

...Але вже зімкнулись назад чотири стіни,
І на вік один — не дається нового лоба.*

*Оксана Забужко - Друга спроба.

ДВАНАДЦЯТЬ ДРУГИХ СПРОБ

Наші живі класики на контакт в Поетиних Майстернях, як усім відомо, не ідуть. Але я взявся давати коментарі до « Другої спроби» Оксани Забужко. Не думайте, що я сподівався на відповідь: була мить, коли я навіть злякався - а раптом Оксана напише мені: відчепись! Напише так та, котру обожнюю...

[ 2011-09-24 16:33:28 ]
...Але вже досить того, «що бачила перли...»
І я трохи товк свого лоба об Вашу «Другу спробу...». Та лоб у мене не такий мідний... Ще спробую іншого разу. Теж хочеться бачити перли.
З повагою до Вас!
[ 2011-09-25 08:28:22 ]
А у мене такого не було... Відчуття, що намарно бився лобом і що ламав стіни... хоча мідій за життя наносився достатньо. Якось так було, що ішов по мідії, а зустрічались і перли. А ,може, то не перли були... але було щось несказанне!
Шановна Оксано! Мені здається, що водолаз "нагріб" і перлів...
[ 2011-09-30 10:57:51 ]
З третьої спроби знайшов Вашу Другу спробу у Вашій "Другій спробі". Вид. ФАКТ-2005 ст.246 по сусідству з Російським мотивом, що "...много, много, много раз" доступніший " Другої спроби "... Та спроба стала раптом страшнішою навіть за Російський мотив, бо "... вже зімкнулись назад чотири стіни.." - і на небо ніякого натяку.
[ 2011-10-04 06:47:59 ]
Роблю ще одну другу (іншу) спробу .
Як то я одразу не відчув звичної жіночої логіки: я там бачила перли, пробила лобом стіни, а він - що з нього візьмеш - приніс черствого хліба ( хоч думає -- начебто екзотичних мідій). А хоч би й мідій... З мідій не зробиш коралі!
Він винен, хоч то я сама і є... Загалом здорова людська логіка.
[ 2011-10-14 21:06:02 ]
Перечитав Другу спробу в черговий раз... Чи то настрій такий, чи то погода -- пригадалось нараз Антоничеве:
В малій кімнаті стіни, наче руки,
тримають полохливу тишу в жмені.
Сіріють тіні просиво-зелені,
самітна свічка блимає зо скуки...

Тільки замість свічки -- замучений комп’ютер.
[ 2011-10-27 15:16:14 ]
Поняття число - умовне. А стосовно суті поняття спроба, то слід вживати число один , всі решта спроби будуть іншими - другими. Першу спробу зробив Господь Бог : без неї не було б ні "перлів" ні понять "чотири стіни", "мідний лоб"… То ж Оксанина перша спроба була вже другою.
Прекрасна, фантастична реальність…
[ 2011-11-10 05:25:57 ]
І нарешті про нагальне -- другу спробу... помаранчевої революції. Знаю: про це даний текст не писався. Але як співзвучно з нинішнім часом -- "...на мідь невразливу нема плавильні у Бога!" І за Юлею «зімкнулись чотири стіни».
АЛЕ НЕ ПРО ЦЕ ПИСАВСЯ ДАНИЙ ТЕКСТ!!!
[ 2011-11-19 19:53:31 ]
І про нагальне . Друга спроба: щоб ламати стіни -- треба лома! Але "перлів" не розгледиш, бо хіба "перли" тепер нагальне... чи за, чи перед тими стінами, де нині Юля?
[ 2011-11-23 05:37:41 ]
- А навіщо поету мідний лоб?
- Мідний, мов дзвін! Щоб було далеко чути, коли буде битися об стіну...Може, Бог почує!
[ 2011-11-23 08:56:57 ]
- Чому ж водолаз?
- Перли ж то під водою!
- А-а-а! Що, мало тобі перлів, жінко! Он на твоїх грудях виблискують?
- Тю! Дурний! Та то діаманти, я їх шліфувала, шліфувала - от і блистять... А то перли!!!
- А-а-а!
[ 2011-11-26 18:11:08 ]
А що ж тоді я нагріб по підводдю? Думав, що хоч би мідій... А то якийсь мотлох. Добре: хоч лоб не палає.
[ 2011-11-26 18:17:13 ]
Ну, пора зав'язувати, поки лоб цілий та стіни не зімкнулись... і мотлоху довкола...Та все ж думка позад всього таки крутиться, а може, там, в тому мотлосі, перлинка трапиться....
2011


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-27 17:39:00
Переглядів сторінки твору 1963
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 17:53:55 ]
Сторінки Оксани Забужко на ПМ, веде Редакція Майстерень, і навряд чи авторка читала твої коментарі, тому й не було відповіді на них.
Тут таке трапляється часто, і це є вказано на ст. Оксани Забужко.
От такі пироги :).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-27 18:40:10 ]
Про таке мені відомо.Цей факт лише поглиблює зміст моєї публікації, бо робить Оксану Забужко ще недосяжнішою...Та й світ же ж довкола існує сам по собі..? -- Е! Ні! Десь там усе пересікається. Не буває надаремно сказаного й одного слова!
Будь.