Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
2026.01.26
18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
2026.01.26
18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...
Приспів:
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...
Приспів:
2026.01.26
16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!
2026.01.26
16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...
2026.01.26
12:08
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою
Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою
2026.01.26
09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.
Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.
Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
2026.01.26
07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.
Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.
Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі - 4(вибрані тексти Поетичних Майстерень)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі - 4(вибрані тексти Поетичних Майстерень)
І от — проламую головою
всі чотири стіни нараз!..
(На таку-то голову — стало ж у Бога міді!) —
Й опиняюся на твердому — хитаючись, мов водолаз,
Який, замість перлів, нагріб по підводдю — мідій...
«Ну, і що в цім лихого? Їстівна ж штука! — було б
Набагато гірше, аби не приніс нічого!
А що чорним струпом палає стовчений лоб —
То на мідь невразливу нема плавильні у Бога!»
...Але я все волаю, що бачила перли — вони
Там і далі лежать на дні — лиш потрібно другої спроби!
...Але вже зімкнулись назад чотири стіни,
І на вік один — не дається нового лоба.*
*Оксана Забужко - Друга спроба.
ДВАНАДЦЯТЬ ДРУГИХ СПРОБ
Наші живі класики на контакт в Поетиних Майстернях, як усім відомо, не ідуть. Але я взявся давати коментарі до « Другої спроби» Оксани Забужко. Не думайте, що я сподівався на відповідь: була мить, коли я навіть злякався - а раптом Оксана напише мені: відчепись! Напише так та, котру обожнюю...
[ 2011-09-24 16:33:28 ]
...Але вже досить того, «що бачила перли...»
І я трохи товк свого лоба об Вашу «Другу спробу...». Та лоб у мене не такий мідний... Ще спробую іншого разу. Теж хочеться бачити перли.
З повагою до Вас!
[ 2011-09-25 08:28:22 ]
А у мене такого не було... Відчуття, що намарно бився лобом і що ламав стіни... хоча мідій за життя наносився достатньо. Якось так було, що ішов по мідії, а зустрічались і перли. А ,може, то не перли були... але було щось несказанне!
Шановна Оксано! Мені здається, що водолаз "нагріб" і перлів...
[ 2011-09-30 10:57:51 ]
З третьої спроби знайшов Вашу Другу спробу у Вашій "Другій спробі". Вид. ФАКТ-2005 ст.246 по сусідству з Російським мотивом, що "...много, много, много раз" доступніший " Другої спроби "... Та спроба стала раптом страшнішою навіть за Російський мотив, бо "... вже зімкнулись назад чотири стіни.." - і на небо ніякого натяку.
[ 2011-10-04 06:47:59 ]
Роблю ще одну другу (іншу) спробу .
Як то я одразу не відчув звичної жіночої логіки: я там бачила перли, пробила лобом стіни, а він - що з нього візьмеш - приніс черствого хліба ( хоч думає -- начебто екзотичних мідій). А хоч би й мідій... З мідій не зробиш коралі!
Він винен, хоч то я сама і є... Загалом здорова людська логіка.
[ 2011-10-14 21:06:02 ]
Перечитав Другу спробу в черговий раз... Чи то настрій такий, чи то погода -- пригадалось нараз Антоничеве:
В малій кімнаті стіни, наче руки,
тримають полохливу тишу в жмені.
Сіріють тіні просиво-зелені,
самітна свічка блимає зо скуки...
Тільки замість свічки -- замучений комп’ютер.
[ 2011-10-27 15:16:14 ]
Поняття число - умовне. А стосовно суті поняття спроба, то слід вживати число один , всі решта спроби будуть іншими - другими. Першу спробу зробив Господь Бог : без неї не було б ні "перлів" ні понять "чотири стіни", "мідний лоб"… То ж Оксанина перша спроба була вже другою.
Прекрасна, фантастична реальність…
[ 2011-11-10 05:25:57 ]
І нарешті про нагальне -- другу спробу... помаранчевої революції. Знаю: про це даний текст не писався. Але як співзвучно з нинішнім часом -- "...на мідь невразливу нема плавильні у Бога!" І за Юлею «зімкнулись чотири стіни».
АЛЕ НЕ ПРО ЦЕ ПИСАВСЯ ДАНИЙ ТЕКСТ!!!
[ 2011-11-19 19:53:31 ]
І про нагальне . Друга спроба: щоб ламати стіни -- треба лома! Але "перлів" не розгледиш, бо хіба "перли" тепер нагальне... чи за, чи перед тими стінами, де нині Юля?
[ 2011-11-23 05:37:41 ]
- А навіщо поету мідний лоб?
- Мідний, мов дзвін! Щоб було далеко чути, коли буде битися об стіну...Може, Бог почує!
[ 2011-11-23 08:56:57 ]
- Чому ж водолаз?
- Перли ж то під водою!
- А-а-а! Що, мало тобі перлів, жінко! Он на твоїх грудях виблискують?
- Тю! Дурний! Та то діаманти, я їх шліфувала, шліфувала - от і блистять... А то перли!!!
- А-а-а!
[ 2011-11-26 18:11:08 ]
А що ж тоді я нагріб по підводдю? Думав, що хоч би мідій... А то якийсь мотлох. Добре: хоч лоб не палає.
[ 2011-11-26 18:17:13 ]
Ну, пора зав'язувати, поки лоб цілий та стіни не зімкнулись... і мотлоху довкола...Та все ж думка позад всього таки крутиться, а може, там, в тому мотлосі, перлинка трапиться....
2011
всі чотири стіни нараз!..
(На таку-то голову — стало ж у Бога міді!) —
Й опиняюся на твердому — хитаючись, мов водолаз,
Який, замість перлів, нагріб по підводдю — мідій...
«Ну, і що в цім лихого? Їстівна ж штука! — було б
Набагато гірше, аби не приніс нічого!
А що чорним струпом палає стовчений лоб —
То на мідь невразливу нема плавильні у Бога!»
...Але я все волаю, що бачила перли — вони
Там і далі лежать на дні — лиш потрібно другої спроби!
...Але вже зімкнулись назад чотири стіни,
І на вік один — не дається нового лоба.*
*Оксана Забужко - Друга спроба.
ДВАНАДЦЯТЬ ДРУГИХ СПРОБ
Наші живі класики на контакт в Поетиних Майстернях, як усім відомо, не ідуть. Але я взявся давати коментарі до « Другої спроби» Оксани Забужко. Не думайте, що я сподівався на відповідь: була мить, коли я навіть злякався - а раптом Оксана напише мені: відчепись! Напише так та, котру обожнюю...
[ 2011-09-24 16:33:28 ]
...Але вже досить того, «що бачила перли...»
І я трохи товк свого лоба об Вашу «Другу спробу...». Та лоб у мене не такий мідний... Ще спробую іншого разу. Теж хочеться бачити перли.
З повагою до Вас!
[ 2011-09-25 08:28:22 ]
А у мене такого не було... Відчуття, що намарно бився лобом і що ламав стіни... хоча мідій за життя наносився достатньо. Якось так було, що ішов по мідії, а зустрічались і перли. А ,може, то не перли були... але було щось несказанне!
Шановна Оксано! Мені здається, що водолаз "нагріб" і перлів...
[ 2011-09-30 10:57:51 ]
З третьої спроби знайшов Вашу Другу спробу у Вашій "Другій спробі". Вид. ФАКТ-2005 ст.246 по сусідству з Російським мотивом, що "...много, много, много раз" доступніший " Другої спроби "... Та спроба стала раптом страшнішою навіть за Російський мотив, бо "... вже зімкнулись назад чотири стіни.." - і на небо ніякого натяку.
[ 2011-10-04 06:47:59 ]
Роблю ще одну другу (іншу) спробу .
Як то я одразу не відчув звичної жіночої логіки: я там бачила перли, пробила лобом стіни, а він - що з нього візьмеш - приніс черствого хліба ( хоч думає -- начебто екзотичних мідій). А хоч би й мідій... З мідій не зробиш коралі!
Він винен, хоч то я сама і є... Загалом здорова людська логіка.
[ 2011-10-14 21:06:02 ]
Перечитав Другу спробу в черговий раз... Чи то настрій такий, чи то погода -- пригадалось нараз Антоничеве:
В малій кімнаті стіни, наче руки,
тримають полохливу тишу в жмені.
Сіріють тіні просиво-зелені,
самітна свічка блимає зо скуки...
Тільки замість свічки -- замучений комп’ютер.
[ 2011-10-27 15:16:14 ]
Поняття число - умовне. А стосовно суті поняття спроба, то слід вживати число один , всі решта спроби будуть іншими - другими. Першу спробу зробив Господь Бог : без неї не було б ні "перлів" ні понять "чотири стіни", "мідний лоб"… То ж Оксанина перша спроба була вже другою.
Прекрасна, фантастична реальність…
[ 2011-11-10 05:25:57 ]
І нарешті про нагальне -- другу спробу... помаранчевої революції. Знаю: про це даний текст не писався. Але як співзвучно з нинішнім часом -- "...на мідь невразливу нема плавильні у Бога!" І за Юлею «зімкнулись чотири стіни».
АЛЕ НЕ ПРО ЦЕ ПИСАВСЯ ДАНИЙ ТЕКСТ!!!
[ 2011-11-19 19:53:31 ]
І про нагальне . Друга спроба: щоб ламати стіни -- треба лома! Але "перлів" не розгледиш, бо хіба "перли" тепер нагальне... чи за, чи перед тими стінами, де нині Юля?
[ 2011-11-23 05:37:41 ]
- А навіщо поету мідний лоб?
- Мідний, мов дзвін! Щоб було далеко чути, коли буде битися об стіну...Може, Бог почує!
[ 2011-11-23 08:56:57 ]
- Чому ж водолаз?
- Перли ж то під водою!
- А-а-а! Що, мало тобі перлів, жінко! Он на твоїх грудях виблискують?
- Тю! Дурний! Та то діаманти, я їх шліфувала, шліфувала - от і блистять... А то перли!!!
- А-а-а!
[ 2011-11-26 18:11:08 ]
А що ж тоді я нагріб по підводдю? Думав, що хоч би мідій... А то якийсь мотлох. Добре: хоч лоб не палає.
[ 2011-11-26 18:17:13 ]
Ну, пора зав'язувати, поки лоб цілий та стіни не зімкнулись... і мотлоху довкола...Та все ж думка позад всього таки крутиться, а може, там, в тому мотлосі, перлинка трапиться....
2011
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
