ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Чарівник
Поети мовчать, наче риби –
Отам, де вони - «на роботі»,
Отам, де у сейфі байдужім
Книжчина лежить трудова.
Щоденна буденності диба,
Від спеки аж солоно в роті,
А руки – упевнені й дужі,
А очі – немов у волхвА…

Дає результат птахоферма –
Бухгалтер невтомно рахує;
Отримають люди невдовзі
Очікувану зарплатню…
А навколо цифр… ефемерні
Метафори буйно квітують!
Обов’язок став на порозі –
Натхнення тепер на конУ…

Метро переповнена паща…
Вокзал, мов прикута собака…
І ринок безтямно гелгоче,
Неначе пістрявий індик…
Поет, як останнє ледащо,
Іде відсторонено парком:
Він – вічний закоханий хлопчик,
Бухгалтер-дефіс-чарівник…

1.12.2011.








      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-01 22:20:10
Переглядів сторінки твору 3685
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.997 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 00:05:25 ]
О, Лариско, в останньому рядочку замість "бухгалтер" можна десятки (якщо не сотні) професій вставити - багатьом підійде! Оригінально написано, цікаві Образи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-02 08:24:57 ]
Ні, тільки ті, які не збивають ритм.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:37:14 ]
... і ті, які працюють на такій роботі, яка б римувалася з "ефемерним"! А коли без жартів, то, справді, думала тільки про бухгалтерів. Нехай тепер...гукають на корпоративи, розважати їх замість "Комбінації" ("бухгалтер, мілий мой бухгалтер!..). Дякую, Валеро, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:32:31 ]
Іване, якби ти знав, як я хвилювалася, коли виставляла цього вірша! І як приємно, коли люди зрозуміли... Ваню, а ти в нас, знаєш, хто: "поет, пародист, чарівник" і "поет, інженер, чарівник", так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 10:07:40 ]
Якби вкінці було "дівчинка", я би подумала, що вірш про мене! (я ж головбух, і саме - птахоферми) Влучно, Ларисо! А ось підтвердження:

СПОВІДЬ БУХГАЛТЕРА

Проблем все випасаю череди.
Рахую втрати на ходу.
Хоч як стараюсь, дЕбет з крЕдитом
у власній долі не зведу.
Скрізь - дисбаланс і дисгармонія.
Тут випинається, там - "рве".
Думок суцільна какофонія,
люстерко пам'яті криве.
Й ніщо від болю не рятує вже:
ні жарт, ні музика, ні спорт.
Хіба комфорт чогось вартує ще,
коли у серці - дискомфорт?
Хитке - становище фінансове
і безнадійний результат...
Лиш те, святе, позабалансове
стає дорожчим устократ.

А ось ще... уривочок:

Дорога на роботу - немовби інший вимір,
де вимріяне й віще навік переплелось.
А все, що поза нею - лише уяви витвір.
Є істина дороги. І те, що не збулось.

Дякую, Ларисо! І в жодному разі не замінюйте "бухгалтера" на іншу професію!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-02 11:49:07 ]
А якже інші поети, не бухгалтери, Любове?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 14:37:03 ]
Як інші - не знаю. У вірші - про бухгалтера.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:43:26 ]
Любонько, не ображайтеся, що в кінці не "дівчинка", але вірш присвячений... Вам! Коли Ви дали добро на дружбу у ФБ, я заглянула на Вашу сторінку, а там... така цікава інформація! Про бухгалтера і птахоферму. І МОЯ ДУША ВІДГУКНУЛАСЯ!.. А ще є Саша БОЙКО на ПМ, то він теж - поет і бухгалтер. Агов, Сашко! Відгукнись! А вірші Ваші, Любо, чудові, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 18:50:22 ]
Тоді тим паче - тему і настрій Ви вловили максимально точно. Це я Вам авторитетно заявляю, як головний бухгалтер птахоферми!
Ще раз дякую (скопіюю собі цей вірш з Вашого дозволу).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 12:03:14 ]
Вірш схожий на орігамі: одна деталь, інша, а потім раз - і розгорнувся у цідісний образ. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:45:23 ]
Тетянко, дякую Вам за такий теплий відгук! Мені так приємно, що вірш порівняли з орігамі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-02 14:17:45 ]
Чарівник гукнув :"АУ!"-таке почулося :)
Поет загубився в світі,і хай би його не шукали тоді,коли в нього муза диктує щоденний ритм.
Цікаво намальовано,хоч асоціації різні,неоднозначні,все ж птахоферма від метро таки далеченько :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 14:36:13 ]
Від моєї птахоферми метро справді дуууже далеко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:49:38 ]
Анничко, ти маєш рацію, а я про це й не подумала! Аж самій тепер смішно... А, може, той бухгалтер теє... киянин, а працює під Києвом, їздить електричкою (тут спогад про вокзал є!), а потім додому - на метро, та йде повз ринок, та парком... Ну, так уже не хочеться викидати з вірша оту "пащу" метро!