ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Чарівник
Поети мовчать, наче риби –
Отам, де вони - «на роботі»,
Отам, де у сейфі байдужім
Книжчина лежить трудова.
Щоденна буденності диба,
Від спеки аж солоно в роті,
А руки – упевнені й дужі,
А очі – немов у волхвА…

Дає результат птахоферма –
Бухгалтер невтомно рахує;
Отримають люди невдовзі
Очікувану зарплатню…
А навколо цифр… ефемерні
Метафори буйно квітують!
Обов’язок став на порозі –
Натхнення тепер на конУ…

Метро переповнена паща…
Вокзал, мов прикута собака…
І ринок безтямно гелгоче,
Неначе пістрявий індик…
Поет, як останнє ледащо,
Іде відсторонено парком:
Він – вічний закоханий хлопчик,
Бухгалтер-дефіс-чарівник…

1.12.2011.








      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-01 22:20:10
Переглядів сторінки твору 4297
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.997 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 00:05:25 ]
О, Лариско, в останньому рядочку замість "бухгалтер" можна десятки (якщо не сотні) професій вставити - багатьом підійде! Оригінально написано, цікаві Образи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-02 08:24:57 ]
Ні, тільки ті, які не збивають ритм.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:37:14 ]
... і ті, які працюють на такій роботі, яка б римувалася з "ефемерним"! А коли без жартів, то, справді, думала тільки про бухгалтерів. Нехай тепер...гукають на корпоративи, розважати їх замість "Комбінації" ("бухгалтер, мілий мой бухгалтер!..). Дякую, Валеро, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:32:31 ]
Іване, якби ти знав, як я хвилювалася, коли виставляла цього вірша! І як приємно, коли люди зрозуміли... Ваню, а ти в нас, знаєш, хто: "поет, пародист, чарівник" і "поет, інженер, чарівник", так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 10:07:40 ]
Якби вкінці було "дівчинка", я би подумала, що вірш про мене! (я ж головбух, і саме - птахоферми) Влучно, Ларисо! А ось підтвердження:

СПОВІДЬ БУХГАЛТЕРА

Проблем все випасаю череди.
Рахую втрати на ходу.
Хоч як стараюсь, дЕбет з крЕдитом
у власній долі не зведу.
Скрізь - дисбаланс і дисгармонія.
Тут випинається, там - "рве".
Думок суцільна какофонія,
люстерко пам'яті криве.
Й ніщо від болю не рятує вже:
ні жарт, ні музика, ні спорт.
Хіба комфорт чогось вартує ще,
коли у серці - дискомфорт?
Хитке - становище фінансове
і безнадійний результат...
Лиш те, святе, позабалансове
стає дорожчим устократ.

А ось ще... уривочок:

Дорога на роботу - немовби інший вимір,
де вимріяне й віще навік переплелось.
А все, що поза нею - лише уяви витвір.
Є істина дороги. І те, що не збулось.

Дякую, Ларисо! І в жодному разі не замінюйте "бухгалтера" на іншу професію!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-02 11:49:07 ]
А якже інші поети, не бухгалтери, Любове?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 14:37:03 ]
Як інші - не знаю. У вірші - про бухгалтера.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:43:26 ]
Любонько, не ображайтеся, що в кінці не "дівчинка", але вірш присвячений... Вам! Коли Ви дали добро на дружбу у ФБ, я заглянула на Вашу сторінку, а там... така цікава інформація! Про бухгалтера і птахоферму. І МОЯ ДУША ВІДГУКНУЛАСЯ!.. А ще є Саша БОЙКО на ПМ, то він теж - поет і бухгалтер. Агов, Сашко! Відгукнись! А вірші Ваші, Любо, чудові, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 18:50:22 ]
Тоді тим паче - тему і настрій Ви вловили максимально точно. Це я Вам авторитетно заявляю, як головний бухгалтер птахоферми!
Ще раз дякую (скопіюю собі цей вірш з Вашого дозволу).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 12:03:14 ]
Вірш схожий на орігамі: одна деталь, інша, а потім раз - і розгорнувся у цідісний образ. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:45:23 ]
Тетянко, дякую Вам за такий теплий відгук! Мені так приємно, що вірш порівняли з орігамі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-02 14:17:45 ]
Чарівник гукнув :"АУ!"-таке почулося :)
Поет загубився в світі,і хай би його не шукали тоді,коли в нього муза диктує щоденний ритм.
Цікаво намальовано,хоч асоціації різні,неоднозначні,все ж птахоферма від метро таки далеченько :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 14:36:13 ]
Від моєї птахоферми метро справді дуууже далеко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:49:38 ]
Анничко, ти маєш рацію, а я про це й не подумала! Аж самій тепер смішно... А, може, той бухгалтер теє... киянин, а працює під Києвом, їздить електричкою (тут спогад про вокзал є!), а потім додому - на метро, та йде повз ринок, та парком... Ну, так уже не хочеться викидати з вірша оту "пащу" метро!