ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Чарівник
Поети мовчать, наче риби –
Отам, де вони - «на роботі»,
Отам, де у сейфі байдужім
Книжчина лежить трудова.
Щоденна буденності диба,
Від спеки аж солоно в роті,
А руки – упевнені й дужі,
А очі – немов у волхвА…

Дає результат птахоферма –
Бухгалтер невтомно рахує;
Отримають люди невдовзі
Очікувану зарплатню…
А навколо цифр… ефемерні
Метафори буйно квітують!
Обов’язок став на порозі –
Натхнення тепер на конУ…

Метро переповнена паща…
Вокзал, мов прикута собака…
І ринок безтямно гелгоче,
Неначе пістрявий індик…
Поет, як останнє ледащо,
Іде відсторонено парком:
Він – вічний закоханий хлопчик,
Бухгалтер-дефіс-чарівник…

1.12.2011.








      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-01 22:20:10
Переглядів сторінки твору 4258
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.997 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 00:05:25 ]
О, Лариско, в останньому рядочку замість "бухгалтер" можна десятки (якщо не сотні) професій вставити - багатьом підійде! Оригінально написано, цікаві Образи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-02 08:24:57 ]
Ні, тільки ті, які не збивають ритм.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:37:14 ]
... і ті, які працюють на такій роботі, яка б римувалася з "ефемерним"! А коли без жартів, то, справді, думала тільки про бухгалтерів. Нехай тепер...гукають на корпоративи, розважати їх замість "Комбінації" ("бухгалтер, мілий мой бухгалтер!..). Дякую, Валеро, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:32:31 ]
Іване, якби ти знав, як я хвилювалася, коли виставляла цього вірша! І як приємно, коли люди зрозуміли... Ваню, а ти в нас, знаєш, хто: "поет, пародист, чарівник" і "поет, інженер, чарівник", так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 10:07:40 ]
Якби вкінці було "дівчинка", я би подумала, що вірш про мене! (я ж головбух, і саме - птахоферми) Влучно, Ларисо! А ось підтвердження:

СПОВІДЬ БУХГАЛТЕРА

Проблем все випасаю череди.
Рахую втрати на ходу.
Хоч як стараюсь, дЕбет з крЕдитом
у власній долі не зведу.
Скрізь - дисбаланс і дисгармонія.
Тут випинається, там - "рве".
Думок суцільна какофонія,
люстерко пам'яті криве.
Й ніщо від болю не рятує вже:
ні жарт, ні музика, ні спорт.
Хіба комфорт чогось вартує ще,
коли у серці - дискомфорт?
Хитке - становище фінансове
і безнадійний результат...
Лиш те, святе, позабалансове
стає дорожчим устократ.

А ось ще... уривочок:

Дорога на роботу - немовби інший вимір,
де вимріяне й віще навік переплелось.
А все, що поза нею - лише уяви витвір.
Є істина дороги. І те, що не збулось.

Дякую, Ларисо! І в жодному разі не замінюйте "бухгалтера" на іншу професію!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-02 11:49:07 ]
А якже інші поети, не бухгалтери, Любове?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 14:37:03 ]
Як інші - не знаю. У вірші - про бухгалтера.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:43:26 ]
Любонько, не ображайтеся, що в кінці не "дівчинка", але вірш присвячений... Вам! Коли Ви дали добро на дружбу у ФБ, я заглянула на Вашу сторінку, а там... така цікава інформація! Про бухгалтера і птахоферму. І МОЯ ДУША ВІДГУКНУЛАСЯ!.. А ще є Саша БОЙКО на ПМ, то він теж - поет і бухгалтер. Агов, Сашко! Відгукнись! А вірші Ваші, Любо, чудові, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 18:50:22 ]
Тоді тим паче - тему і настрій Ви вловили максимально точно. Це я Вам авторитетно заявляю, як головний бухгалтер птахоферми!
Ще раз дякую (скопіюю собі цей вірш з Вашого дозволу).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 12:03:14 ]
Вірш схожий на орігамі: одна деталь, інша, а потім раз - і розгорнувся у цідісний образ. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:45:23 ]
Тетянко, дякую Вам за такий теплий відгук! Мені так приємно, що вірш порівняли з орігамі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-02 14:17:45 ]
Чарівник гукнув :"АУ!"-таке почулося :)
Поет загубився в світі,і хай би його не шукали тоді,коли в нього муза диктує щоденний ритм.
Цікаво намальовано,хоч асоціації різні,неоднозначні,все ж птахоферма від метро таки далеченько :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 14:36:13 ]
Від моєї птахоферми метро справді дуууже далеко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 17:49:38 ]
Анничко, ти маєш рацію, а я про це й не подумала! Аж самій тепер смішно... А, може, той бухгалтер теє... киянин, а працює під Києвом, їздить електричкою (тут спогад про вокзал є!), а потім додому - на метро, та йде повз ринок, та парком... Ну, так уже не хочеться викидати з вірша оту "пащу" метро!