ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
2024.11.23
17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
2024.11.23
16:51
І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
2024.11.23
16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
2024.11.23
15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Критика | Аналітика
Байронічні мотиви у романі Емілі Бронте «Грозовий перевал»
«Становлення реалізму Емілі Бронте відбувається через долання романтизму, який найбільше асоціюється з байронізмом, але це долання не було безглуздим запереченням, навпаки, ми стикаємося з творчим освоєнням художніх досягнень Байрона» .
Необхідно зазначити, що спільним для світосприйняття Байрона та Емілі Бронте було пристрасне бажання змінити дійсність. Їх романтизм був прагненням кращого майбутнього, відновлення справедливості. Романтична одухотвореність, лірична поетичність, культ пристрасті, як стихійного прояву природи людини, трагічне світосприйняття увійшли в свідомість Емілі Бронте через творчість Джорджа Гордона Байрона. Проте, письменниця засуджує романтичний індивідуалізм героїв Байрона, долає романтичний суб’єктивізм і переходить до новаторського створення об’єктивної розповіді, що змальовує життя Англії середньовікторіанського періоду.
Світ романтичних пригод (викрадення, пізнавання, поява привидів, ефектні розповідні мотиви та драматичні сцени, тобто особлива поетична дійсність романтичної поезії), безперечно, впливає на письменницю.
Важливо відзначити, що для Емілі Бронте, так само як і Байрону, було близьким заперечення устоїв сучасної їм англійської дійсності, інтерес до вирішення так званих «вічних проблем» - сенс життя людини, сутність щастя і добра, вирішення трагічного конфлікту між особистістю і суспільством. Навіть вибір сюжету «Грозового Перевалу», його основна тема є дуже близькими до творчості Байрона. Романтична винятковість долі, зовнішності, характеру Хіткліфа близькі до героїв «східних поем». Думка про відповідальність суспільства за долю людини, «тема можливостей, які не відбулися, не використаних сил, таланту, що не реалізувався повною мірою» є співвідносними із сприйняттям і трактуванням цих тем у творчості Байрона. Образ свободи Емілі Бронте, як і Байрон, змальовує символічно у вигляді бурхливої нестримної стихії: шквал вітру, який крутить кучугури снігу, сили бурхливої стихії наче поєднують небо і землю в одному вирі. Природа – втілення свободи, що протиставляється соціальному та моральному гнобленню, приниженню людини у суспільстві.
Байрон оспівував незламну волю та сильні пристрасті своїх трагічно самотніх бунтівників, наділених надлюдськими рисами, їх вміння жорстоко мститись і ненавидіти, їх цілковиту зневагу до перешкод, які чинили закони суспільства і моральності.
Відзначимо, що традицію появи привидів, яка є характерною для поезії та прози кінця XVIII століття можна простежити в поемах Байрона, наприклад в «Гяурі» (привид Лейли у передсмертному видінні героя), в «Облозі Коринфа» (привид Франчески). Ця традиція відобразилася в романі «Грозовий Перевал». Привид Кетрін стукає у вікно кімнати маєтку Грозовий Перевал, де залишається переночувати Локвуд. Він бачить бліде обличчя, притиснуте до шибки знадвору і маленьку скривавлену руку, просунуту крізь розбите скло. Проте, Емілі Бронте послаблює надприродній характер мотиву: привид виникає в затуманеній уяві Хіткліфа і Локвуда, і в кінці роману про нього йде мова у поетичній легенді.
Слід зазначити, що внутрішній світ Байронічних героїв, так як і героїв Бронте, певною мірою, визначається коханням до єдиної героїні. Для того, щоб простежити застосування цього прийому, цікаво детальніше розглянути епізоди прощання Медори з Конрадом та Хіткліфа з Кетрін. З жахом Конрад вслухається в звук відплиття кораблів, з невимовним жалем дивиться Конрад на свою кохану, не наважуючись подивитися їй у вічі.
Відомо, що у творах Байрона, герой перебуває в центрі уваги, все підвладне його діям. Автор «східних поем», як правило, звертає мало уваги на духовний світ своїх героїнь, він цікавить його лише з точки зору душевних переживань головної дійової особи, тому образ героїні стилізований – це добра, чиста, прекрасна, жіночна натура, яка, наче, відтінює похмуру велич і таємничість бунтівника. Романтична символіка, своєрідна міфологізація реальних життєвих конфліктів, сприяють розкриттю реалістичного задуму неперевершеного роману Е. Бронте «Грозовий Перевал». «Наступний зв'язок з романтичними традиціями проявляється тут, не лише в апофеозі всеохоплюючої пристрасті Кетрін і Хіткліфа, а й у зображенні суспільної трагедії Хіткліфа».
Думка про відповідальність суспільства за долю людини, яка відчувається у романі бере початок від гуманізму Байрона, але трактування образу Хіткліфа вже не має, так би мовити, одностороннього розвитку лише пристрасті чи одного почуття. Цей образ виписаний значно глибше, тобто, йдеться про соціальну зумовленість вчинків, дій, і обставин, під впливом яких формувався світогляд персонажа. Помста Хіткліфа набуває іншої якості.
Це – помста за приниження і відкинуте кохання. Герой стає жертвою тогочасного суспільства, де панують брехня, зрада, продажність.
Джордж Гордон Байрон, як і Емілі Бронте оспівував незламну волю та сильні пристрасті своїх трагічно самотніх бунтівників, наділених надлюдськими рисами, їх вміння жорстоко мститись і ненавидіти, їх цілковиту зневагу до перешкод, які чинили закони суспільства і моральності. «Засоби художнього розкриття характеру героя повністю належать до поетики романтизму. Це пристрасна лірична сповідь -монолог персонажа, сповнена пропусків і невизначеності, це багатозначні, але загадкові натяки автора»
На мою думку, головна проблема «східних поем» Байрона – надзвичайно споріднена з головною проблемою роману «Грозовий Перевал», тому що обидва автори висвітлюють проблему особистості у її непримиренному конфлікті із суспільством. Романтичний герой «східних поем», певною мірою, подібний до образу Хіткліфа, він – індивідуаліст, виняткова, охоплена сильними пристрастями особистість, яка не може змиритися з образою та несправедливістю. Герой прямує шляхом боротьби і помсти. Сенс життя цього вигнанця полягає у боротьбі проти деспотизму та коханні до прекрасної, доброї, щирої, відданої жінки. Цей герой – активної, діяльної вдачі, але діє він лише заради своїх власних інтересів. Захоплюючись величчю своїх персонажів, Байрон, водночас, починає іронічно ставитися до егоїстичного характеру своїх героїв. Критику індивідуалізму можна простежити, наприклад, в поемі «Облога Коринфу» в образі зрадника свого народу Альпа, якому автор протиставляє образ патріота Мінотті.
Незважаючи на те, що Емілі Бронте наслідує Байрона у створенні самотнього, трагічного образу бунтівника, в романі «Грозовий Перевал» немає художнього єдиновладдя героя у розвитку основної сюжетної схеми. Інші духовні світи самостійних персонажів мають свою власну долю. Героїня також відіграє активну роль в розвитку сюжетної дії. Кетрін притаманний дух вільнодумства і незалежності. Разом з Хіткліфом вона бунтує проти тиранії Хіндлі. Звідси випливає тема спорідненості душ цих персонажів.
За відтворенням об’єктивної дійсності та своїм стилем роман «Грозовий Перевал» - книга великого обурення, сильна через своє непримиренне заперечення устоїв суспільства, яка поєднує в своїй основі реалістичні та романтичні тенденції.
13.07. 2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Байронічні мотиви у романі Емілі Бронте «Грозовий перевал»
Стаття про вплив "східних поем" Джорджа Гордона Байрона на творчість Емілі Бронте та інтерпретацію байронічних мотивів у її єдиному та унікальному романі.
Творчість видатної англійської письменниці Емілі Бронте завдяки поетичній пристрасності, волелюбним ідеям, мо¬гутньому протестові проти будь-якої тиранії, відіграла значну роль у формуванні світогляду багатьох поетів-романтиків. Вона мала певний вплив на розвиток англійської та світової літератури.
«Становлення реалізму Емілі Бронте відбувається через долання романтизму, який найбільше асоціюється з байронізмом, але це долання не було безглуздим запереченням, навпаки, ми стикаємося з творчим освоєнням художніх досягнень Байрона» .
Необхідно зазначити, що спільним для світосприйняття Байрона та Емілі Бронте було пристрасне бажання змінити дійсність. Їх романтизм був прагненням кращого майбутнього, відновлення справедливості. Романтична одухотвореність, лірична поетичність, культ пристрасті, як стихійного прояву природи людини, трагічне світосприйняття увійшли в свідомість Емілі Бронте через творчість Джорджа Гордона Байрона. Проте, письменниця засуджує романтичний індивідуалізм героїв Байрона, долає романтичний суб’єктивізм і переходить до новаторського створення об’єктивної розповіді, що змальовує життя Англії середньовікторіанського періоду.
Світ романтичних пригод (викрадення, пізнавання, поява привидів, ефектні розповідні мотиви та драматичні сцени, тобто особлива поетична дійсність романтичної поезії), безперечно, впливає на письменницю.
Важливо відзначити, що для Емілі Бронте, так само як і Байрону, було близьким заперечення устоїв сучасної їм англійської дійсності, інтерес до вирішення так званих «вічних проблем» - сенс життя людини, сутність щастя і добра, вирішення трагічного конфлікту між особистістю і суспільством. Навіть вибір сюжету «Грозового Перевалу», його основна тема є дуже близькими до творчості Байрона. Романтична винятковість долі, зовнішності, характеру Хіткліфа близькі до героїв «східних поем». Думка про відповідальність суспільства за долю людини, «тема можливостей, які не відбулися, не використаних сил, таланту, що не реалізувався повною мірою» є співвідносними із сприйняттям і трактуванням цих тем у творчості Байрона. Образ свободи Емілі Бронте, як і Байрон, змальовує символічно у вигляді бурхливої нестримної стихії: шквал вітру, який крутить кучугури снігу, сили бурхливої стихії наче поєднують небо і землю в одному вирі. Природа – втілення свободи, що протиставляється соціальному та моральному гнобленню, приниженню людини у суспільстві.
Байрон оспівував незламну волю та сильні пристрасті своїх трагічно самотніх бунтівників, наділених надлюдськими рисами, їх вміння жорстоко мститись і ненавидіти, їх цілковиту зневагу до перешкод, які чинили закони суспільства і моральності.
Відзначимо, що традицію появи привидів, яка є характерною для поезії та прози кінця XVIII століття можна простежити в поемах Байрона, наприклад в «Гяурі» (привид Лейли у передсмертному видінні героя), в «Облозі Коринфа» (привид Франчески). Ця традиція відобразилася в романі «Грозовий Перевал». Привид Кетрін стукає у вікно кімнати маєтку Грозовий Перевал, де залишається переночувати Локвуд. Він бачить бліде обличчя, притиснуте до шибки знадвору і маленьку скривавлену руку, просунуту крізь розбите скло. Проте, Емілі Бронте послаблює надприродній характер мотиву: привид виникає в затуманеній уяві Хіткліфа і Локвуда, і в кінці роману про нього йде мова у поетичній легенді.
Слід зазначити, що внутрішній світ Байронічних героїв, так як і героїв Бронте, певною мірою, визначається коханням до єдиної героїні. Для того, щоб простежити застосування цього прийому, цікаво детальніше розглянути епізоди прощання Медори з Конрадом та Хіткліфа з Кетрін. З жахом Конрад вслухається в звук відплиття кораблів, з невимовним жалем дивиться Конрад на свою кохану, не наважуючись подивитися їй у вічі.
Відомо, що у творах Байрона, герой перебуває в центрі уваги, все підвладне його діям. Автор «східних поем», як правило, звертає мало уваги на духовний світ своїх героїнь, він цікавить його лише з точки зору душевних переживань головної дійової особи, тому образ героїні стилізований – це добра, чиста, прекрасна, жіночна натура, яка, наче, відтінює похмуру велич і таємничість бунтівника. Романтична символіка, своєрідна міфологізація реальних життєвих конфліктів, сприяють розкриттю реалістичного задуму неперевершеного роману Е. Бронте «Грозовий Перевал». «Наступний зв'язок з романтичними традиціями проявляється тут, не лише в апофеозі всеохоплюючої пристрасті Кетрін і Хіткліфа, а й у зображенні суспільної трагедії Хіткліфа».
Думка про відповідальність суспільства за долю людини, яка відчувається у романі бере початок від гуманізму Байрона, але трактування образу Хіткліфа вже не має, так би мовити, одностороннього розвитку лише пристрасті чи одного почуття. Цей образ виписаний значно глибше, тобто, йдеться про соціальну зумовленість вчинків, дій, і обставин, під впливом яких формувався світогляд персонажа. Помста Хіткліфа набуває іншої якості.
Це – помста за приниження і відкинуте кохання. Герой стає жертвою тогочасного суспільства, де панують брехня, зрада, продажність.
Джордж Гордон Байрон, як і Емілі Бронте оспівував незламну волю та сильні пристрасті своїх трагічно самотніх бунтівників, наділених надлюдськими рисами, їх вміння жорстоко мститись і ненавидіти, їх цілковиту зневагу до перешкод, які чинили закони суспільства і моральності. «Засоби художнього розкриття характеру героя повністю належать до поетики романтизму. Це пристрасна лірична сповідь -монолог персонажа, сповнена пропусків і невизначеності, це багатозначні, але загадкові натяки автора»
На мою думку, головна проблема «східних поем» Байрона – надзвичайно споріднена з головною проблемою роману «Грозовий Перевал», тому що обидва автори висвітлюють проблему особистості у її непримиренному конфлікті із суспільством. Романтичний герой «східних поем», певною мірою, подібний до образу Хіткліфа, він – індивідуаліст, виняткова, охоплена сильними пристрастями особистість, яка не може змиритися з образою та несправедливістю. Герой прямує шляхом боротьби і помсти. Сенс життя цього вигнанця полягає у боротьбі проти деспотизму та коханні до прекрасної, доброї, щирої, відданої жінки. Цей герой – активної, діяльної вдачі, але діє він лише заради своїх власних інтересів. Захоплюючись величчю своїх персонажів, Байрон, водночас, починає іронічно ставитися до егоїстичного характеру своїх героїв. Критику індивідуалізму можна простежити, наприклад, в поемі «Облога Коринфу» в образі зрадника свого народу Альпа, якому автор протиставляє образ патріота Мінотті.
Незважаючи на те, що Емілі Бронте наслідує Байрона у створенні самотнього, трагічного образу бунтівника, в романі «Грозовий Перевал» немає художнього єдиновладдя героя у розвитку основної сюжетної схеми. Інші духовні світи самостійних персонажів мають свою власну долю. Героїня також відіграє активну роль в розвитку сюжетної дії. Кетрін притаманний дух вільнодумства і незалежності. Разом з Хіткліфом вона бунтує проти тиранії Хіндлі. Звідси випливає тема спорідненості душ цих персонажів.
За відтворенням об’єктивної дійсності та своїм стилем роман «Грозовий Перевал» - книга великого обурення, сильна через своє непримиренне заперечення устоїв суспільства, яка поєднує в своїй основі реалістичні та романтичні тенденції.
13.07. 2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію