ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.20 16:04
В ресторані удвох
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
Чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,

Борис Костиря
2025.12.20 12:54
Безсоння, як страшна пустеля,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.

Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,

Юрко Бужанин
2025.12.20 12:42
Сидить Критик
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах. Воно стосувалося сектор

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Зіньчук (2008) / Рецензії

 Леді – викрадачка сердець

Відгук на роман «Леді - послушниця» сучасної письменниці Сімони Вілар

Вже з першої сторінки роману читач, ніби, поринає в атмосферу середньовічної Англії, з її неприступними замками, вишуканими балами, лицарями, галантними співцями – трубадурами, що понад усе прагнуть заволодіти серцем, увагою та рукою прекрасної дами.
В новому історичному пригодницькому романі «Леді -послушниця» змальовано трагічні сторінки боротьби за корону Англії між нащадками Генріха І Боклерка – Стефаном та імператрицею Матильдою.
Своєрідною особливістю твору є глибокі знання письменницею історії середньовічної Англії, саме тому описувані події є цілком зрозумілими та доступними читачеві. Вони виступають тлом для захоплюючих пригод численних персонажів, з якими зовсім не хочеться прощатися закінчивши книгу.
Головна героїня роману – красива та спокуслива Мілдред Грондвудська – донька саксонського барона Едгара Армстронга, не бажаючи стати дружиною нелюба, залишає надійний батьківський замок, щоб перебути неспокійний час за стінами монастиря, де настоятельницею є її тітка –абатиса Бенедикта. Весела, пустотлива, безтурботна Мілдред, вперше в житті стикається з небезпеками, жорстокістю, підступністю, що панують в Англії під час нищівної громадянської війни.
На власному гіркому досвіді, тендітній дівчині, яка виросла у атмосфері любові та пошани, доведеться вчитися пізнавати справжню сутність людей, що оточуватимуть її під час цієї виснажливої подорожі.
Довірлива, але рішуча Мілдред, мусить сама приймати важливі рішення та нести відповідальність за власні вчинки, які іноді відіграють фатальну роль у її долі. Вона ніколи не сприймає кохання як забавку, а жертвує собою лише заради того, щоб пронести невгасимий вогник цього всеохоплюючого світлого почуття серед труднощів життєвої стежини повсякденності.
На сторінках неперевершеного любовного роману авторка піднімає низку тем, які були актуальними для тогочасного англійського суспільства, але не втратили своєї важливості й зараз. Це тема впливу політики та інтересів держави на сферу кохання та заміжжя для дівчат заможного роду.
Дуже цікаво та майстерно авторка опрацьовує тему соціальної нерівності, а відтак і неможливості шлюбу між пристрасним бродягою Артуром і багатою лелі, адже нареченого для неї вже обрала сама англійська королева.
Як стверджує письменниця в передмові до книги, цей роман є початком в дилогії «Далеке світло». А отже, прихильників романтичної літератури та непересічного таланту Сімони Вілар очікує захоплююче та зворушливе продовження цієї історії кохання, яку, на мою думку, можна справедливо порівняти з Шекспірівським романтизмом та пристрастями.
22.02.2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-02-23 13:10:06
Переглядів сторінки твору 1327
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.061 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.868 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.28 10:11
Автор у цю хвилину відсутній