Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.09
14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
2026.04.09
13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.
Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.
Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.
Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.
Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.
2026.04.09
12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.
9.04.2026
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.
9.04.2026
2026.04.09
12:01
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.
Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.
Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,
2026.04.09
11:48
Попивав сивуху зо червоним перцем
(Ох, мені погано - принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбелета тамаді у серце.
(Ох, мені погано - принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбелета тамаді у серце.
2026.04.09
09:01
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі
2026.04.09
06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за
2026.04.09
03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!
Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!
Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу
2026.04.08
20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.
Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.
Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби
2026.04.08
19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі
2026.04.08
17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)
ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?
Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес
(20.07.1963 - 08.04.2026)
ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?
Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес
2026.04.08
16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.
Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.
Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі
2026.04.08
11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка!
По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич
2026.04.08
08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.
2026.04.08
06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.
Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.
Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,
2026.04.07
22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Леді – викрадачка сердець
В новому історичному пригодницькому романі «Леді -послушниця» змальовано трагічні сторінки боротьби за корону Англії між нащадками Генріха І Боклерка – Стефаном та імператрицею Матильдою.
Своєрідною особливістю твору є глибокі знання письменницею історії середньовічної Англії, саме тому описувані події є цілком зрозумілими та доступними читачеві. Вони виступають тлом для захоплюючих пригод численних персонажів, з якими зовсім не хочеться прощатися закінчивши книгу.
Головна героїня роману – красива та спокуслива Мілдред Грондвудська – донька саксонського барона Едгара Армстронга, не бажаючи стати дружиною нелюба, залишає надійний батьківський замок, щоб перебути неспокійний час за стінами монастиря, де настоятельницею є її тітка –абатиса Бенедикта. Весела, пустотлива, безтурботна Мілдред, вперше в житті стикається з небезпеками, жорстокістю, підступністю, що панують в Англії під час нищівної громадянської війни.
На власному гіркому досвіді, тендітній дівчині, яка виросла у атмосфері любові та пошани, доведеться вчитися пізнавати справжню сутність людей, що оточуватимуть її під час цієї виснажливої подорожі.
Довірлива, але рішуча Мілдред, мусить сама приймати важливі рішення та нести відповідальність за власні вчинки, які іноді відіграють фатальну роль у її долі. Вона ніколи не сприймає кохання як забавку, а жертвує собою лише заради того, щоб пронести невгасимий вогник цього всеохоплюючого світлого почуття серед труднощів життєвої стежини повсякденності.
На сторінках неперевершеного любовного роману авторка піднімає низку тем, які були актуальними для тогочасного англійського суспільства, але не втратили своєї важливості й зараз. Це тема впливу політики та інтересів держави на сферу кохання та заміжжя для дівчат заможного роду.
Дуже цікаво та майстерно авторка опрацьовує тему соціальної нерівності, а відтак і неможливості шлюбу між пристрасним бродягою Артуром і багатою лелі, адже нареченого для неї вже обрала сама англійська королева.
Як стверджує письменниця в передмові до книги, цей роман є початком в дилогії «Далеке світло». А отже, прихильників романтичної літератури та непересічного таланту Сімони Вілар очікує захоплююче та зворушливе продовження цієї історії кохання, яку, на мою думку, можна справедливо порівняти з Шекспірівським романтизмом та пристрастями.
22.02.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Леді – викрадачка сердець
Відгук на роман «Леді - послушниця» сучасної письменниці Сімони Вілар
Вже з першої сторінки роману читач, ніби, поринає в атмосферу середньовічної Англії, з її неприступними замками, вишуканими балами, лицарями, галантними співцями – трубадурами, що понад усе прагнуть заволодіти серцем, увагою та рукою прекрасної дами.
В новому історичному пригодницькому романі «Леді -послушниця» змальовано трагічні сторінки боротьби за корону Англії між нащадками Генріха І Боклерка – Стефаном та імператрицею Матильдою.
Своєрідною особливістю твору є глибокі знання письменницею історії середньовічної Англії, саме тому описувані події є цілком зрозумілими та доступними читачеві. Вони виступають тлом для захоплюючих пригод численних персонажів, з якими зовсім не хочеться прощатися закінчивши книгу.
Головна героїня роману – красива та спокуслива Мілдред Грондвудська – донька саксонського барона Едгара Армстронга, не бажаючи стати дружиною нелюба, залишає надійний батьківський замок, щоб перебути неспокійний час за стінами монастиря, де настоятельницею є її тітка –абатиса Бенедикта. Весела, пустотлива, безтурботна Мілдред, вперше в житті стикається з небезпеками, жорстокістю, підступністю, що панують в Англії під час нищівної громадянської війни.
На власному гіркому досвіді, тендітній дівчині, яка виросла у атмосфері любові та пошани, доведеться вчитися пізнавати справжню сутність людей, що оточуватимуть її під час цієї виснажливої подорожі.
Довірлива, але рішуча Мілдред, мусить сама приймати важливі рішення та нести відповідальність за власні вчинки, які іноді відіграють фатальну роль у її долі. Вона ніколи не сприймає кохання як забавку, а жертвує собою лише заради того, щоб пронести невгасимий вогник цього всеохоплюючого світлого почуття серед труднощів життєвої стежини повсякденності.
На сторінках неперевершеного любовного роману авторка піднімає низку тем, які були актуальними для тогочасного англійського суспільства, але не втратили своєї важливості й зараз. Це тема впливу політики та інтересів держави на сферу кохання та заміжжя для дівчат заможного роду.
Дуже цікаво та майстерно авторка опрацьовує тему соціальної нерівності, а відтак і неможливості шлюбу між пристрасним бродягою Артуром і багатою лелі, адже нареченого для неї вже обрала сама англійська королева.
Як стверджує письменниця в передмові до книги, цей роман є початком в дилогії «Далеке світло». А отже, прихильників романтичної літератури та непересічного таланту Сімони Вілар очікує захоплююче та зворушливе продовження цієї історії кохання, яку, на мою думку, можна справедливо порівняти з Шекспірівським романтизмом та пристрастями.
22.02.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Жіночі долі у трагедіях Вільяма Шекспіра"
• Перейти на сторінку •
"Байронічні мотиви у романі Емілі Бронте «Грозовий перевал»"
• Перейти на сторінку •
"Байронічні мотиви у романі Емілі Бронте «Грозовий перевал»"
Про публікацію
