Англійською „слово” – „word”, близьке до „world” – „світ”; німецькою „слово” - „Wort”, а світ – „Welt”; французькою „слово” -„mot”, а світ – „monde”.
Прикметно, що переклади „слова” з української на наведені мови все одно зберігають свою сутність для української – говорити, гомоніти.
Така ж цікава деталь спостерігається і в айнівській мові. Айнівською „itak” є слово, голос, мова. І цьому перекладу є український відповідник – „плітка”. До того ж, ця айнівська лексема проливає світло на легендарну Ітаку легендарного Одісея.
Мовою нівхів „слово” буде „діф”, це прямо вказує на європейську традицію імен Бога (стаття „Імена Бога), на українського Дива, а також вказує на двоїстий характер. Так, у європейських мовах дифтонг – подвоєння голосних, дефіс – символ, що роздвоює слово. Також зустрічаються інші лексеми, що підкреслюють різні риси слова: дефініція – визначення слова, дифірамби – хваління.
Гаельською „слово” буде „briathar”, що відповідає одному з українських відтінків слова – „брехні”. Можливо, саме від слова гаельською здобули свою назву Британські острови.
Бретонською „слово” – „ger”, а валійською – „gair”. Можливо, етнонім германців походить від цього слова: „ger + man” – людина Слова, слов’янин.
Варто звернути увагу на спорідненість слова та меча у германських мовах: англійською – „word” та „sword”, німецькою – „Wort” та „Schwert”. Як тут не згадати поезії О. Ольжича „О слово! Будь мечем моїм” та Л. Українки „Слово, чому ти не гострая криця ... чом ти не гострий, безжалісний меч ...” Сварга (Ирій) у слов’янській міфології є царство богів, створене Сварогом, у індійській – також царство богів, створене Індрою. Сварог в українській міфології „кує мечі”.