ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Проза

 …Йде поруч і каже: «Убий»

«Параноїк ніколи не буває самотнім і обділеним увагою
На кожному розі на нього люб'язно чекають убивці і скажені пси».
(Назар Назаров «Переваги параної»
http://maysterni.com/publication.php?id=74320)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-03 19:49:46
Переглядів сторінки твору 13998
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.197 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-03 21:13:32 ]
Уже ні :)
Все позаду. І якщо це сталося - значить, для чогось було потрібне (ну, так, принаймні, у розумних книжках пишуть) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-03 21:24:29 ]
Ага, потрібно :) щоб ти зараз написала оцю оповідку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-03 22:58:39 ]
"Втім, поки все добре – чом би й не посміятися?" - немає над чим тут сміятися. Ніколи не сприймала таких от сумнівних анекдотів... А яка розв'зка історії? Куди подівся той нещасний хворий чоловік? Чому його не лікували? Коли в людини щось болить, ви ж не сидите і не ждете, коли немічна людина попросить: та зробіть же що небудь!..
"Ну, справді - не на налигачі ж його туди волочити?!" - а ви думали як? Від психічно хворих не чекають, коли вони ЗАХОЧУТЬ. Тут або - розлучення, збереження нервів дитини, або - нещадна боротьба.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-03 23:26:37 ]
Ого, прямо цілий судовий процес: і прокурори, і адвокати :)
Ларисо, нещасний хворий чоловік благополучно одружився вдруге :) Пити, кажуть, кинув - має проблеми з нирками.
А примусово у нас лікують лише буйних. Не беруся судити, наскільки це добре чи погано - про зловживання, пов'язані з т. зв. "вялотекущей шизофренией" чули, мабуть, усі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-03 23:51:00 ]
Я дуже рада за нього! І одружився, не пропав, і пити кинув. Це любов. Треба було вам звільнити його від своєї присутності давно: він Вас не любив. Про проблему суджу не відсторонено. Я знаю, про що я кажу.І не треба людям приписувати всілякі діагнози: Ви ж його у лікарні тоді не діагностували, так навіщо ж тепер на НОРМАЛЬНУ людину наводити наклепи? Нехай живе і буде щасливий. Просто вам було не по дорозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-04 00:37:45 ]
Дякую, Ларисо :)
Дійсно, коли людина каже, що чує у власній голові голоси, котрі наказують їй когось убити - це ознака міцного душевного здоров'я. Таки нічогісінько я не тямлю в тих медичних дебрях... А тому - не судіть мене так уже строго.
Мені ж, навпаки, неабияк імпонує ваша здатність ставити діагнози на відстані (хто нормальний, хто - ні, а також хто кого любить чи любив/не любив) і виносити вироки (кому кого від кого треба звільнити). Це, мабуть, вроджене. Навіть не мрію такому навчитися.
З щирим захопленням і дещицею заздрості (білосніжної!) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 10:39:30 ]
Ларисо ви не вихована с...
Треба було вам звільнити його від своєї присутності давно: він Вас не любив. Про проблему суджу не відсторонено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 10:45:50 ]
"с..." прошу читати як "психолог"
А з приводу невихованості, то я у розповіді не бачила позначки автобіографічно, тож аналізуючи поведінку ліргероїні, може не варто вчити життю автора?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 19:11:44 ]
І то правда: я повела себе, як невихована с..., бо не треба мені було лізти в чужий монастир зі своїм уставом. А то я виперлася на весь світ - з критикою, хай навіть у ній і була доля сенсу. Кожен живе, як може, як у нього виходить, або як хоче. Просто не люблю, коли над хворобами, над хворими, ущербними насміхаються. Звичайно, це людина ненормальна, коли отак дитину об лавку кинула.Але його треба було тут же, на місці, прибити. Він би своє получив - від несподіванки! А плакати - то останнє діло... Хоча розуміння всього цього приходить з роками.А щодо автобіографічності, то автор сам це у коментах вказав. А треба було мовчати, мовчати - нехай читачі поведінку ЛГ коментують, а не автора! Тоді і мої слова не були б такими образливими. Ніколи не розраховуйте на 100відсоткове співчуття. Завжди знайдуться такі с.., як оце я. Прошу вибачення - у всіх, хто зі мною не згоден.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 21:54:45 ]
Та ну, Ларисо, не варто вибачатися. Виховані люди саме так і чинять: приходять у чужу хату і вихлюпують невмотивовану агресію, надумані звинувачення і непрохані рецепти. Та й у текстах бачать не те, що написано, а те, що хочеться бачити. Це, знаєте, ознака шляхетності – хто б там що вам не казав! Та й цікавіше так, а то ж розбирати текст з точки зору композиційної структури, використаних художніх прийомів, мовних засобів, співвідношення психологічних, описових, суб'єктивно-оціночних елементів і т. п. дрібниць – нудьга смертна! От тільки давайте попросимо РМ трішечки змінити назву сайту: приміром, з ПМ на ПМК. Ну, тіпа «Плітки місцевих кумась». Щоб, знацця, уже повна гармонія була… ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-03 23:06:59 ]
Знайома ситуація, і про доньку, і все інше.
Напевне у розумних книжках все ж правду кажуть.
Потрібне, щоб було з чим порівнювати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-03 23:27:26 ]
Це точно. Яке щастя, коли в хаті просто тихо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-03 23:22:15 ]
Сковорідки ручку... А де ж рубель і качалка? Ах! Там немає що ламати.
Ні, Нуілі!
Краще поцілувати полоненого коника (цвіркуна)...
А я намагався, читаючи-перечитуючи, відганяти думку, як надоїдливого комарика, що ЛГ - це...
А Ви у коменті Чорі взяли і вихлюпнули...
Дуже відверто і сміливо з Вашого боку.
Безперечно все це правдиво і печально...
"Вогняна" вода...
Нуілі! Ви ж сестра милосердя - дипломована. А я недавно тримав у руках інструкцію на медичний препарат. Щось від шлуночка. А там написані метаболічні порушення: безсоння, збудження, сплутаність свідомості, агресія і галюцинації! Оце так! Не треба і оковитої, щоб дійти до психічного стану, який Ви майстерно, влучно і з завуальованою іронією описали...
Приголомшує і ошелешує Ваша проза!.. :))
Подивітся бій Кличка сьогодні. Плекаю надію, що він переможе. Може і Вам стане веселіше... Хай Щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-03 23:37:10 ]
Ох, Василю...
Я ото як прочитала Назарового вірша - щось аж тьохнуло всередині. Ну, думаю, щаслива ж він людина, що може з такою іронією про такі речі писати! Бо мені вже якось не до іронії...
А найпечальніше те, що якби зібрати усіх ПМівських жінок, ви ще й не того наслухались би :(
Але ж ми сильні. Переживемо :)
Дякую за підтримку :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-03 23:54:24 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-04 00:02:18 ]
Наче у річку з крижаною водою потрапила.
Сльози - як бунт.
Сміливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-04 00:05:51 ]
Дякую. Життя вчить плавати і в крижаній воді. Навіть якщо дуже не хочеться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-04 00:37:12 ]
А ще (іноді) дуже хочеться втопити у тій воді привид - фрагмент "до_слізної" пам'яті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-04 00:41:23 ]
Хочеться. Але не виходить. Кажуть, що легшає, коли приймати все просто як необхідний - і "неизбежный" (не можу знайти точного відповідника в рідній мові) досвід. Будемо старатися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-04 13:17:45 ]
"Зручна штука – пам'ять! Допомагає вижити." -
і не наступати на ті самі граблі.


1   2   3   Переглянути все