ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Проза

 …Йде поруч і каже: «Убий»

«Параноїк ніколи не буває самотнім і обділеним увагою
На кожному розі на нього люб'язно чекають убивці і скажені пси».
(Назар Назаров «Переваги параної»
http://maysterni.com/publication.php?id=74320)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-03 19:49:46
Переглядів сторінки твору 14462
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.197 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-04 14:02:36 ]
...Чи хоча б не з усього розмаху :)
Біда в тому, що наступаємо ж не ногами, а головою - а поки в тій голові щось зміниш, то ще не одну ґулю набити встигнеш ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-03-06 08:36:13 ]
о цей прикінцевий оптимізм ~ справді надихає

* роздумуючи про притаманність * концовки-манєчки *
параноя всяка різна здається буває
психічні хвороби начебто теж кожен окремий випадок -
окрема річ

але дурка добре вписалася, якщо абстрагуватися просто на текст
саме в тему, як привид чехівської рушниці
хоча парк у вашій дурці направді розкішний
і Буг за нею дуже мальовничий
і Микола Іванович із його маком & такими
маніячно лискучими хитрими інструментиками
і ще всякі красоти..

& білочки з дерева на дерево з дерева на дерево
стрибають..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-07 10:44:32 ]
"Параноя буває різною" - саме таким був перший варіант початку цього опусу ;)
І парк у нашій дурці розкішний, і будівлі - старі, з височенними стелями... Особливо центральний корпус: величезний вестибюль з кам'яною підлогою, з мармуровими сходами, з вічною напівтемрявою (бо такий глибокий, що світла з вікон не вистачає) і з холодом навіть у липневу спеку... Мені завжди чогось здавалося, що якби люди жили в таких тихих і просторих будинках (та ще й посеред парку, поміж соснами, де білочки - з дерева на дерево), їм би і в голову не приходило хворіти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-07 10:46:59 ]
шкода, що голова в таких випадках особливо не питає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-07 19:06:06 ]
А от якби "квартирне питання" в п'яту точку не припікало, то й голові б легше було! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-06 20:00:10 ]
Я, Грені, кілька днів ходжу і думаю над вашим оповіданням… Воно дуже красиво написане, - все викладене вражає.
Я думаю, що разом з "психами" лукавому досі вдається переконувати людей, що його немає. Можливо, я і не наважувалася б приєднатися до обговорення, якби це мене теж не стосувалося дуже близько - двоє дуже рідних мені людей теж мали з цим проблеми, і з алкоголем вони не були пов'язані. Але я це побачила "у всій красі".
З одного боку - це однозначно треба лікувати. З іншого… все-таки праві молоді люди, які сприймають цю тему з гумором. Якщо людина може посміятися над проблемою - це означає, що вона з нею може справитися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-07 10:29:58 ]
За "красиво" - дякую, Олю, хоча моя заслуга (як і завжди в таких речах) мінімальна: клацати по клавішах та записувати те, що приходить :)
Я вже не від однієї людини чула, нібито зла не існує, воно - лише відсутність добра (Бога). Моє особисте враження: для "неіснуючої" ця субстанція занадто активна. Те, чого немає, мало б бути інертним. А тут... Не будеш опиратися - зжере і не подавиться.
Лікувати обов'язково треба, бо людина не зразу усвідомлює, що з нею коїться і що з цим робити. Часом для такого усвідомлення потрібні роки. А на боротьбу з тим лихом - і весь решток життя...
А сміх - дійсно сильна зброя. Дуже сильна. Сміх - відсутність страху :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 22:39:25 ]
Так, сміх - дійсно сильна зброя, якщо сміятися над собою, над СВОЇМИ вадами.Помилуйте, Ви з самого початку дали всіи знати, що це - автобіографічне, а отже, схоже на газетну публікацію. То ж розбирати "текст з точки зору композиційної структури, використаних художніх прийомів, мовних засобів, співвідношення психологічних, описових, суб'єктивно-оціночних елементів і т. п. дрібниць – це не "нудьга смертна", як Ви іронізуєте. Ні, це можна зробити (написано майстерно!), якби не затьмарював усе сюжет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 23:20:57 ]
Ох, Ларисо, я прямо зашарілася. Утішаюся, що вам так припав до вподоби сюжет. Але наступного разу постараюся написати (спеціально для вас!) щось якомога занудніше. Ну, щоб ви нарешті згадали, що ваш статус R2 таки зобов’язує літературні твори оцінювати ще й за іншими критеріями, а не на рівні лавочки біля під'їзду.
А коли скучу за вашими мудрими і логічними порадами, знову «видам» щось із свого бурхливого минулого. Причому примітку «автобіографічне» капслоком забацаю (щоб ви, не дай Бог, не прогледіли). А то всі поголовно з пальця сюжети висмоктують - а я, дивачка, про себе написала! Це ж, виявляється, все одно що попросити безкоштовних порад із серії «як мені, безтолковій, треба було жити досі та як існувати далі»… :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 23:37:25 ]
Ні, Ви не зрозуміли: мені не сподобався сюжет. А написано майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-10 11:10:58 ]
Кожна розповідка має право на аналіз, ба навіть не можливо заборонити детального аналізу чи то поведінки героїв чи то літературної цінності...

Діло автора визнавати чи ні цей твір автобіографічним, але то штука ше та.

Коли автобіографічність взята за пріоритет, то критик претендує на серйозний науковий труд.

Потрібно як мінімум:

Вирушити у командировку
Поговорити зі свідками
Встановити існування місць бойової слави
Зібрати речові докази
Захистити дисертацію

Тоді вже прибути на майстерні на коні, а не на ламаному вінику, і сказати авторові все. Тюпнути його носом в сметану неточностей та придумок (бо як би щиро автор не бив себе в груди шо так і було, миж то знаємо вєчно ці писателі приукрашують).

Вочевидь критикеса пішла шляхом найменшого спротиву на поводу своїх емоцій. Таким чином вона стала невиною жертвою свого непрофесійного підходу до справи. А ще, можливо,і звичайних провокативних маніпуляцій автора публікації, який так і не поставив те саме "Автобіографічно" і наче дражниться з бідної загнаної в глухий кут критикеси обіцяючи капслоки та інші пусті підтверження.

Авторе шож ти дєлаєш, авторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-11 15:53:28 ]
(Розпалюючи ламаним віником дрова в каміні):
- Шо-шо... Збиткуюся над невинними жертвами... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-22 17:42:52 ]
Обрізати дерева, а вишневі цурпалки скласти у сарайчику для смаження шашлику у прийдешньому...
Навести лад у малині. Загребти огород і садок. Скопати і заволочити. Побілити дерева і призьбу...
Ні! Не коректорська, а літературна(!) правка поетичної збірки - виснажлива, відповідальна і має дорого оплачуватись.
Пам'ять - вибіркова...
Новітній "класик", намагаючись здолати гравітацію, якось обіцяв на ПМ виконати на Вашому обійсті хоча б оті роботи, які я перерахував.
Плекаю надію, що слова він дотримав і не зганьбив чоловіче плем'я...
А навіщо все це мені?.. Не моя ж запарка і тісто - не моє...
Нуілі!
Сприйміть, як жарт, будь ласка. Перепрошую, якщо щось не так. Завжди доброзичливо. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-23 11:15:03 ]
Хоч хтось на цьому світі за мене переживає :)
"Класик" виявився досить грамотним, так що роботи було небагато. У садово-городньому еквіваленті - якраз хіба що на розчистку малинника... Але не їхати ж людині заради цього зі Львова аж у Вінницю?! ;)) Так що я вже як-небудь сама. Звична. Заодно й зайві кілограми порозтрушую - а то ж знову за зиму налипли :)
Дякую, Василю :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-17 01:15:32 ]
Вже кілка разів читаю, Нуілі, хотілось щось більше виловитися, але в контексті усіх цих розлогих коментарів якось перехотілося. Тому просто - зворушило, дуже!!! А це і є талант слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-19 20:01:50 ]
Дякую, Оленко. Тут не талант, а просто матеріал, який сам за себе говорить... а сіла писати наступне оповідання (суцільна лірика і романтика) - і не йде... Помучилася та й покинула - хай полежить, поки зрозумію, як його подати, щоб читач до кінця тексту не захропів :)


1   2   3   Переглянути все