Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.24
23:14
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів
2026.08.24
20:56
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.
2026.08.24
18:10
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.
У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.
У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу
2026.08.24
14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
2026.08.24
13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
2026.08.24
12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
2026.08.24
12:33
Фінал. Останній крок Лагіди
«Історія запам'ятає її як коханку Риму.
Мені ж вона залишить право
бути його єдиним незавойованим ворогом».
З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів
Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.
2026.08.24
12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
2026.08.24
11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.
Природа іспит приготує нам.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.
Природа іспит приготує нам.
2026.08.24
07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с
2026.08.23
22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи
Для мене ти – Вода, яка танцює
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи
Для мене ти – Вода, яка танцює
2026.08.23
21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних
2026.08.23
19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -
Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -
Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,
2026.08.23
18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.
А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.
А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"
2026.08.23
15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!
Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!
Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити
2026.08.23
14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Поеми
Жанна д"Арк із Гуш-Катіфу (середина серпня 2005)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Жанна д"Арк із Гуш-Катіфу (середина серпня 2005)
І земля траву видала, ярину,
Що насіння розсіває за родом її,
І дерево, що приносить плід,
Що насіння його в нім за родом його.
І Бог побачив, що добре воно.
І був вечір, і був ранок, – день третій.
Перша книга Мойсеєва.Буття,1:12-13
Прости мені, тамарочко, прости,
Що я тебе тоді не захистив
Од тих, кому ти в спеку затінок давала,
А восени й плодами частувала,
Чиї ти погляди у небеса здіймала
І хто тебе живцем намірився спалить.
(Щоб ворогу, мовляв, ти не дісталась).
Тебе бензином щедро обливали,
Тобі сміття під ноги наскидали...
Про що ти з високості думала тоді?
Мабуть, про те, як помогти в біді
Своєму птаству, що зневолив сон?
Неначе змій, уже й до нього підповзав вогонь.
Та невідь відки завіявсь пустотливий вітрик.
І ти тривожно захитала віттям.
Великі і малі пернаті
Знялись у темряві шукать нові пенати...
* * *
Безмовна, догора тамар.
Лиш дим здіймається до хмар,
Щоб сповістити всьому світу,
Що чинять дурні несусвітні:
У своїй злобі на Шарона
Мстять деревам і гайворонню.
Я теж за колір помаранчі
Молюсь увечері і вранці.
Та знаю – є й для злоби межі –
Не нищить те, що всім належить.
Бо ж квіти, дерева і птаство іспокону
Живуть по Божому закону.
І певно ж, що не нам, не нашим супостатам
На себе нерозважно брати
Те, що Всевишньому годиться лиш судить –
Кому і де, і скільки треба жить.
------------------
Гуш-Катіф - район Ізраїлю.
Тамар - один з підвидів пальми.
Шарон - колишній прем'єр. Батько поселень і автор виселення їх мешканців.
Що насіння розсіває за родом її,
І дерево, що приносить плід,
Що насіння його в нім за родом його.
І Бог побачив, що добре воно.
І був вечір, і був ранок, – день третій.
Перша книга Мойсеєва.Буття,1:12-13
Прости мені, тамарочко, прости,
Що я тебе тоді не захистив
Од тих, кому ти в спеку затінок давала,
А восени й плодами частувала,
Чиї ти погляди у небеса здіймала
І хто тебе живцем намірився спалить.
(Щоб ворогу, мовляв, ти не дісталась).
Тебе бензином щедро обливали,
Тобі сміття під ноги наскидали...
Про що ти з високості думала тоді?
Мабуть, про те, як помогти в біді
Своєму птаству, що зневолив сон?
Неначе змій, уже й до нього підповзав вогонь.
Та невідь відки завіявсь пустотливий вітрик.
І ти тривожно захитала віттям.
Великі і малі пернаті
Знялись у темряві шукать нові пенати...
* * *
Безмовна, догора тамар.
Лиш дим здіймається до хмар,
Щоб сповістити всьому світу,
Що чинять дурні несусвітні:
У своїй злобі на Шарона
Мстять деревам і гайворонню.
Я теж за колір помаранчі
Молюсь увечері і вранці.
Та знаю – є й для злоби межі –
Не нищить те, що всім належить.
Бо ж квіти, дерева і птаство іспокону
Живуть по Божому закону.
І певно ж, що не нам, не нашим супостатам
На себе нерозважно брати
Те, що Всевишньому годиться лиш судить –
Кому і де, і скільки треба жить.
------------------
Гуш-Катіф - район Ізраїлю.
Тамар - один з підвидів пальми.
Шарон - колишній прем'єр. Батько поселень і автор виселення їх мешканців.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Рахель "Покладу на олтар також і тебе""
• Перейти на сторінку •
"Поміж "було" і "має буть" (з Рахелі)"
• Перейти на сторінку •
"Поміж "було" і "має буть" (з Рахелі)"
Про публікацію
