Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.19
21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
2026.08.19
21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
2026.08.19
21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
2026.08.19
20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2026.08.19
19:09
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
2026.08.19
18:35
Націоналіст не нацист – есей
0 Українцям на часі.
1 Є країни з титульними націями.
2 Є в цих краях гості – етнічні діаспори.
3 Є націоналізм в них.
4 Є національна держава, що піклується за свій народ, спонукає до бажання бути тут, або поверн
2026.08.19
15:45
Поклич мене зажуреним сонетом -
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.
Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.
Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,
2026.08.19
14:51
Сусідський кіт зайшов до хати,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...
Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...
Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?
2026.08.19
13:55
Яка палка гармонія і дикість
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.
Такий коханець гарний і потужний
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.
Такий коханець гарний і потужний
2026.08.19
10:38
Дарунок Середземного моря
«Помста – це напій, який найкраще смакує,
коли він зачерпнутий з глибин моря».
Афоризм Стародавнього Єгипту
…Центуріон піднімає руку, даючи знак своїм людям оточити сходи. Позаду нього чути шум прибою Егейського мор
2026.08.19
07:54
Наближається вже осінь,
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.
2026.08.18
20:06
у сутінок
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб
2026.08.18
17:45
Гребці налягають на весла -
Їх ваблять в імлі вечорниці,
Шахрай невеликого зросту
Готує для них печериці,
Корма розчиняється стрімко
Легкою тендітною в кучках
У піні мигдальній Одетти,
Їх ваблять в імлі вечорниці,
Шахрай невеликого зросту
Готує для них печериці,
Корма розчиняється стрімко
Легкою тендітною в кучках
У піні мигдальній Одетти,
2026.08.18
14:39
В нього чоботи вкрилися пилом,
аж до бронзи засмагло чоло,
і утома на плечах, як брила…
Так вертає наш дід у село.
Лише зрідка їздить машиною,
запрягає нечасто й коня,
путівцем прошкує і нивою,
щоб посіяти не навмання,
аж до бронзи засмагло чоло,
і утома на плечах, як брила…
Так вертає наш дід у село.
Лише зрідка їздить машиною,
запрягає нечасто й коня,
путівцем прошкує і нивою,
щоб посіяти не навмання,
2026.08.18
14:30
— Так не буває, – подумала вона.
— Так не буває, – прошепотів він.
Але так було...
КИЇВ, ОСІНЬ 2025 РОКУ
Богдан підпирав спиною колону на станції метро й робив вигляд, що зосереджується на своєму телефоні. Насправді він уже з пів години, я
2026.08.18
13:54
Ураз погода зіпсувалась.
Потоки бруду, як вулкан.
Чи зможе у багнюці Вагнер
Створити музику? Чи Кант
Спроможен думати, як варвар?
Абсурд виконує канкан.
Потоки бруду полилися
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Потоки бруду, як вулкан.
Чи зможе у багнюці Вагнер
Створити музику? Чи Кант
Спроможен думати, як варвар?
Абсурд виконує канкан.
Потоки бруду полилися
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Поеми
Жанна д"Арк із Гуш-Катіфу (середина серпня 2005)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Жанна д"Арк із Гуш-Катіфу (середина серпня 2005)
І земля траву видала, ярину,
Що насіння розсіває за родом її,
І дерево, що приносить плід,
Що насіння його в нім за родом його.
І Бог побачив, що добре воно.
І був вечір, і був ранок, – день третій.
Перша книга Мойсеєва.Буття,1:12-13
Прости мені, тамарочко, прости,
Що я тебе тоді не захистив
Од тих, кому ти в спеку затінок давала,
А восени й плодами частувала,
Чиї ти погляди у небеса здіймала
І хто тебе живцем намірився спалить.
(Щоб ворогу, мовляв, ти не дісталась).
Тебе бензином щедро обливали,
Тобі сміття під ноги наскидали...
Про що ти з високості думала тоді?
Мабуть, про те, як помогти в біді
Своєму птаству, що зневолив сон?
Неначе змій, уже й до нього підповзав вогонь.
Та невідь відки завіявсь пустотливий вітрик.
І ти тривожно захитала віттям.
Великі і малі пернаті
Знялись у темряві шукать нові пенати...
* * *
Безмовна, догора тамар.
Лиш дим здіймається до хмар,
Щоб сповістити всьому світу,
Що чинять дурні несусвітні:
У своїй злобі на Шарона
Мстять деревам і гайворонню.
Я теж за колір помаранчі
Молюсь увечері і вранці.
Та знаю – є й для злоби межі –
Не нищить те, що всім належить.
Бо ж квіти, дерева і птаство іспокону
Живуть по Божому закону.
І певно ж, що не нам, не нашим супостатам
На себе нерозважно брати
Те, що Всевишньому годиться лиш судить –
Кому і де, і скільки треба жить.
------------------
Гуш-Катіф - район Ізраїлю.
Тамар - один з підвидів пальми.
Шарон - колишній прем'єр. Батько поселень і автор виселення їх мешканців.
Що насіння розсіває за родом її,
І дерево, що приносить плід,
Що насіння його в нім за родом його.
І Бог побачив, що добре воно.
І був вечір, і був ранок, – день третій.
Перша книга Мойсеєва.Буття,1:12-13
Прости мені, тамарочко, прости,
Що я тебе тоді не захистив
Од тих, кому ти в спеку затінок давала,
А восени й плодами частувала,
Чиї ти погляди у небеса здіймала
І хто тебе живцем намірився спалить.
(Щоб ворогу, мовляв, ти не дісталась).
Тебе бензином щедро обливали,
Тобі сміття під ноги наскидали...
Про що ти з високості думала тоді?
Мабуть, про те, як помогти в біді
Своєму птаству, що зневолив сон?
Неначе змій, уже й до нього підповзав вогонь.
Та невідь відки завіявсь пустотливий вітрик.
І ти тривожно захитала віттям.
Великі і малі пернаті
Знялись у темряві шукать нові пенати...
* * *
Безмовна, догора тамар.
Лиш дим здіймається до хмар,
Щоб сповістити всьому світу,
Що чинять дурні несусвітні:
У своїй злобі на Шарона
Мстять деревам і гайворонню.
Я теж за колір помаранчі
Молюсь увечері і вранці.
Та знаю – є й для злоби межі –
Не нищить те, що всім належить.
Бо ж квіти, дерева і птаство іспокону
Живуть по Божому закону.
І певно ж, що не нам, не нашим супостатам
На себе нерозважно брати
Те, що Всевишньому годиться лиш судить –
Кому і де, і скільки треба жить.
------------------
Гуш-Катіф - район Ізраїлю.
Тамар - один з підвидів пальми.
Шарон - колишній прем'єр. Батько поселень і автор виселення їх мешканців.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Рахель "Покладу на олтар також і тебе""
• Перейти на сторінку •
"Поміж "було" і "має буть" (з Рахелі)"
• Перейти на сторінку •
"Поміж "було" і "має буть" (з Рахелі)"
Про публікацію
