ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Батьківська воля

30.04.2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-30 10:58:47
Переглядів сторінки твору 2513
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 11:23:12 ]
Гаррі, згадався анекдот.
Каже молода прихожанка батюшці: я не п'ю, не курю, чоловікові не зраджую, працюю з ранку до вечора. Скажіть - я правильно живу? Правильно - каже батюшка - але даремно…
:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 11:26:16 ]
Я якось відсканю фото батька з акордеоном, а друге - з семиструнною гітарою. На жаль, немає фоток з балалайкою-вторкою і мандоліною.
Ото погуляв - так погуляв :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-30 11:54:14 ]
А мені згадалось, Гаррі, як циган казав: "Ну не можу я робити все - і співати, і танцювати, і гуляти, і ще працювати..."
А якщо серйозно - вдається вам іронічно писати не про дуже веселі речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 13:56:36 ]
Надихає життя у такому режимі. От навіщо було суботу оголошувати робочою? А якщо вже вона така, то чому б не зачепити і неділю? Після неї святкували б тиждень. Бо у перспективі і 9-те травня.
Коли працювати? А якщо працювати, то чому з такими перервами? Таки багата держава, якщо так гуляє. А на "Майбахах" їздять одиниці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 13:21:53 ]
Працюйте, Гаррі, як батько велів, і стукати по клавішах до мозолів можна, певно:)
а якщо серйозно, сподобалося
рівняння на батька!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 13:45:23 ]
:) Рівняння на батька!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-04-30 13:43:43 ]
Впізнаю, Гаррі, руку майстра! Навіть, якщо б без ПІП був вірш. Такий ти вправний і впізнаваний, Гаррі!)
Такі речі веселі, іронічні і , звичайно, повчальні.
О!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 14:08:38 ]
У наших майстрів своя тематика і аудиторії :)

Святкового настрію і всіляких гараздів тобі і усім, кому про це не написав. На природі і всюди справжнє літо. Що буде з картоплею... Де дощик?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-30 14:23:15 ]
Гарно! Іронія життя! Живи, трудись, а голим перед Господом станеш. От Гаррі, ви й підказуєте як жити.:) Сказано ж - пташки не сіють і не жнуть, а бачите- таки живуть. Сонячного вам дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 14:31:06 ]
Птічка божия нє знаєт ні работи, ні труда (с)
Щасти і Вам:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 17:05:19 ]
Згоден з Володею Сірим - майстерно, іронічно і впізнавано! Правда, недавно побачив на ФБ поезію одного відомого журналіста, Олександра Михельсона, і якби не знав, що він реальний, то подумав би, що за ним ховається Гаррі)
Так і бути - приведу того вірша. А Гаррі може видалити.

Час від часу чекаєш загину.
Але ж ти попереджений був.
Ще коли ти на світло стрибнув,
покидаючи теплу вагіну,
ти отримав по дупі – забув?
То згадай, і повір в медицину.

Так тебе під життя формували
люди добрі, халатні, як сніг.
І коли вже ти вижити зміг,
… то дивися тупі серіали,
проведи Інтернет у барліг,
і поводься, як заповідали
ті, хто в небі до тебе заліг.

Час мине надзвичайно швиденько.
Ти повернешся у небуття.
Бог дрібненько покришить сміття,
І в руках Його брязнуть обценьки.
Там не думатимеш про життя,
і про те, чи тримається Ненька.

Там немає твоїх сигарет,
а лише контрабандні сигари.
Там блукають веселі примари,
і (такий ще відкрию секрет)
там дозволено мати гітари,
але тим тільки, хто не поет,
а простий співробітник сансари.

Час від часу чекаєш кінця?
Небеса не настільки банальні.
Небеса не такі аморальні,
щоб утратити рештки лиця.
Оживи в ошелешеній спальні
Ради Духа, і Сина, й Отця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 20:12:50 ]
Ні, я на землі. Вона годує, вона й надихає. А коли не вйо, то гуляю-байдикую.

З вітаннями,
Г.С.