ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.04.15 21:23
Величезні ангари і сховища
зберігають мовчання.
Нескінченні простори...
Підприємства-гіганти в місті
припадають пилом віків.
На них лише крякають
ворони, передвіщаючи
майбутні потрясіння.

Ірина Білінська
2025.04.15 18:54
І ти мені явилася у сні,
журлива музо, зірвана з орбіти…
Кому довічні дала ти обіти,
що цвіт убрався у студений сніг?
Кому віддала крила золоті,
сама упавши у німу безодню? —
Колодязі глибокі і безводні,
а ночі — невиразні і густі.

Іван Потьомкін
2025.04.15 14:58
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від н

Володимир Бойко
2025.04.15 14:09
«Миротворці» - трамп із маском
Терендять російську казку.
Схаменіться, ви ж не діти –
Скільки можна терендіти!

Козак Дума
2025.04.15 13:57
Я камінь філософський не шукав,
а намагався сенс буття збагнути.
Відвідав не один життя анклав
і рвав не раз одвічні долі пута.

Ішов угору в бурю і туман,
спускався долу у палюче сонце.
Блукав поміж химерій і оман,

Юрій Гундарєв
2025.04.15 09:26
квітня у засвіти відійшов один із корифеїв латиноамериканського магічного реалізму.
Всесвітньо відомий перуанський письменник завжди щиро підтримував Україну. У листопаді 2014 року він побував у Києві та Дніпрі. Так, під час зустрічі зі студентами Київсь

Тетяна Левицька
2025.04.15 07:33
Остання крапля впала зі щоки
і відлягло, мов відпустила в літо
того, ким сповивала всі думки,
рапсодії присвячувала світлі.

Нам потай заздрив осяйний дивак,
що не пізнав шаленої любові.
Та спурхнув птах у небо, як літак,

Віктор Кучерук
2025.04.15 06:06
Коли чужий ступає до порога,
Чи зупиняється в чеканні край воріт, –
Оповіщає гавканням тривогу
Управний охоронець наш – Джигіт.
Нема в гостей ніякої надії
Зайти у двір, бо пес і круть, і верть, –
Як хижий звір, собака шаленіє,
Зі зла аж наїжачуєт

Борис Костиря
2025.04.14 21:29
Де знаходиться
справжня сутність людини?
На яких хвилях?
На якій глибині?
Ми ковзаємо поверхнею,
не торкаючись
глибинної магми.
Чи не злякаємося ми,

Віктор Кучерук
2025.04.14 15:26
Оглядає вулиці
Безгомінна ніч, –
До парканів тулиться
Вздовж пустих узбіч.
Стала на обочині,
Вибившись із сил, –
Чи іти не хочеться
Далі їй звідсіль?

Козак Дума
2025.04.14 14:39
Не говоріть мені про бога,
не заїкайтеся про честь!
Вони втонули од знемоги
у цьому безмірі безчесть.

І не кажіть мені про гідність,
а за сумління – нічичирк!
Гнітить духовна світу бідність

Іван Потьомкін
2025.04.14 13:28
Щойно Мойсей з’явивсь на небі ,
Як янголи навперебій просити зачали
Всевишнього - не віддавать Тору людині:
«Як можеш Ти позбутися того,
Що виношував задовго до створіння світу?»
«Чи гідний цей чоловік такої честі?»
Незрушно дививсь Господь на

Юрій Гундарєв
2025.04.14 09:28
квітня під час виконання бойового завдання на літаку F-16 загинув український льотчик Павло Іванов.
Герою України було лише 26 років…

Літак F-шістнадцять.
Пілот - двадцять шість.
Замовкла рація.
Зупинилась мить…

Тетяна Левицька
2025.04.13 23:33
Моїх поезій чуйний режисер,
вишневих сакур садівник жаданий.
Я завагітніла від тебе і тепер
ношу під серцем сонце полум'яне.

Дві лінії на смужечці надій —
тест позитивний... гормональні зміни...
Перлини щастя на веселці вій,

Борис Костиря
2025.04.13 21:53
Минуле повернутися не може
Як цілісність, як цілий континент,
Та все-таки воно усіх тривожить,
Як вічність, переплавлена в момент.

Минуле повертається в частинах
Чи в образах, гештальтах і листах.
Минуле проповзе крізь павутину

Євген Федчук
2025.04.13 13:55
Спеленатий арканами він їхав на коні
Між двох монголів, що кінці тримали
І холодно на нього позирали.
А в нього думи в голові сумні.
Бо ж розумів, що смерть його чека.
Тохта слова на вітер не кидає.
Та ніякого розпачу немає,
Хай смерть йому і буде
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лілія Ніколаєнко (1988) / Вірші

 ***
Залиш мене, моя невдячна музо!
Душа втомилась від обіймів-грат…
Ти ворогів примножуєш в стократ
І забираєш безсердечно друзів!

Занадто дорога ціна союзу.
Не пробачаєш ти невинних зрад.
І сльози ллються із мого пера –
Стражданнями душа платити мусить.

Якщо ж не забереш мого одчаю,
І мовчки у вигнанні я сконаю,
То й після смерті не покинь мене!

Віддяч мені за вірне це служіння,
В серцях чужих залиш моє горіння.
Нехай мій біль безсмертям спалахне!





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-02 10:48:55
Переглядів сторінки твору 4672
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.648 / 5.5  (4.920 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 4.433 / 5.5  (4.831 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2021.04.05 18:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:13:29 ]
Файний, емоційно насичений вірш.Зрозумілий, проникливо написано.
ПС. Цікаво, як все таки поступить Муза, отримавши дві протилежні просьби " залиш мене" і "не покинь мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 15:24:03 ]
Дякую, Іване! Рада Вас чути :)))
Так уже повелося у творчих людей, що муза - це найкраща подруга. Із нею можна сто разів сваритися, розлучатися, але вона все одно повертається.. Ну, чи повертаються до неї.. Але і мороки вона додає часом.. Тому хочеться її прогнати :)
Ну а друга просьба теж усім зрозуміла. Хто ж не хоче залишити по собі слід? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 18:22:00 ]
Ну ось ти оволоділа і французьким типом сонету. Причому витримала схему 8-3-3 - теза-антитеза-синтез, її далеко не у всіх сонетах і класики дотримують. Сонетні правила римування точні, і найголовніше - зміст цікавий.
Цікавий, не зважаючи на "позірне протиріччя", вказане Іваном. Але якщо вдуматись, то смислово тут усе на місці - раз не хочеш іти,музо, то й після смерті не покинь мене - причинно-наслідковий - зв"язок тут є, (Дорогий друже Іване, вчитайся!).
Вірю, що тобі й під силу і найскладніші вимоги "Словника літературознавчих термінів (укладачі -Лесин і Пулинець), де є вимога 147 складів у сонеті, це означає, що терцети мають схему римування тільки два варіанти по три однакових рими, а не так, як тут - три варіанти по дві рими - відповідно кількість складів - 148, ( майже усі класики теж так римують!) а також вимога - щоб жодне слово сонету, навіть розділовий сполучник - не повторювалося. Хоча цих двох вимога останніх мало хто і з класиків дотримується. Переважно не дотримуються. Тому ставлю гарну оцінку - найвищу. Але це - тільки початок, і треба зробити так, щоб усіх складнощів написання не було видно і читач звертав увагу лише на зміст і почуття, висловлені у творі.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 18:45:56 ]
Дякую, Ярославе, і за підтримку, і за оцінку!!!
На черзі - італійський сонет! :))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:00:55 ]
Або французька любов)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 19:03:57 ]
Уже була... :)
Вітаю на Майстернях!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:10:30 ]
І з яким рахунком закінчилася?)
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 19:16:20 ]
Мабуть, нічия...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 20:22:39 ]
ясно. нічия з рахуноком - 6:9)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 20:36:20 ]
а чому саме 6:9? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 00:41:22 ]
Лілю, італійський сонет - це батько всіх сонетів, бо з Італії вийшов, але за структурою він нічим не відрізняється від французького. Почитай Петрарку.)))

А 6:9 - це є така поза в "Камасутрі". Добре, що ти, дитино, виросла не у великому місті, і, навіть не знаєш, що це! Це - такі "невинні" жарти з тобою!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 02:19:28 ]
Ех, Камасутра... Як все прозаїчно! А я-то думала! :)

Так, Ярославе, Італія - батьківщина сонетів. Але, здається, в італійському, римування - abab, abab, cdc, dcd/ Чи я помиляюсь? :)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 23:31:52 ]
Не помиляєшся - оце він і є італійський сонет - вершина досконалості і складності - саме за такого римування, як ти вичитала - і буде отих міфічних 147 складів у сонеті і щоб жодне слово не повторювалося. А звідки ж Лесин і Пулинець узяли цю вимогу - від італійського сонета. Ану спробуй - треба їх написати штук 50-100, а тоді до вінка переходити.
Бачиш шлях - іди по ньому, раз ти, молодчина, легкого хліба не шукаєш.
Удачі і натхнення!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-04 12:26:52 ]
Дякую!) Цьом Вас!:)