ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лілія Ніколаєнко (1988) / Вірші

 ***
Залиш мене, моя невдячна музо!
Душа втомилась від обіймів-грат…
Ти ворогів примножуєш в стократ
І забираєш безсердечно друзів!

Занадто дорога ціна союзу.
Не пробачаєш ти невинних зрад.
І сльози ллються із мого пера –
Стражданнями душа платити мусить.

Якщо ж не забереш мого одчаю,
І мовчки у вигнанні я сконаю,
То й після смерті не покинь мене!

Віддяч мені за вірне це служіння,
В серцях чужих залиш моє горіння.
Нехай мій біль безсмертям спалахне!





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-02 10:48:55
Переглядів сторінки твору 4929
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.648 / 5.5  (4.920 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 4.433 / 5.5  (4.831 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2021.04.05 18:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:13:29 ]
Файний, емоційно насичений вірш.Зрозумілий, проникливо написано.
ПС. Цікаво, як все таки поступить Муза, отримавши дві протилежні просьби " залиш мене" і "не покинь мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 15:24:03 ]
Дякую, Іване! Рада Вас чути :)))
Так уже повелося у творчих людей, що муза - це найкраща подруга. Із нею можна сто разів сваритися, розлучатися, але вона все одно повертається.. Ну, чи повертаються до неї.. Але і мороки вона додає часом.. Тому хочеться її прогнати :)
Ну а друга просьба теж усім зрозуміла. Хто ж не хоче залишити по собі слід? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 18:22:00 ]
Ну ось ти оволоділа і французьким типом сонету. Причому витримала схему 8-3-3 - теза-антитеза-синтез, її далеко не у всіх сонетах і класики дотримують. Сонетні правила римування точні, і найголовніше - зміст цікавий.
Цікавий, не зважаючи на "позірне протиріччя", вказане Іваном. Але якщо вдуматись, то смислово тут усе на місці - раз не хочеш іти,музо, то й після смерті не покинь мене - причинно-наслідковий - зв"язок тут є, (Дорогий друже Іване, вчитайся!).
Вірю, що тобі й під силу і найскладніші вимоги "Словника літературознавчих термінів (укладачі -Лесин і Пулинець), де є вимога 147 складів у сонеті, це означає, що терцети мають схему римування тільки два варіанти по три однакових рими, а не так, як тут - три варіанти по дві рими - відповідно кількість складів - 148, ( майже усі класики теж так римують!) а також вимога - щоб жодне слово сонету, навіть розділовий сполучник - не повторювалося. Хоча цих двох вимога останніх мало хто і з класиків дотримується. Переважно не дотримуються. Тому ставлю гарну оцінку - найвищу. Але це - тільки початок, і треба зробити так, щоб усіх складнощів написання не було видно і читач звертав увагу лише на зміст і почуття, висловлені у творі.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 18:45:56 ]
Дякую, Ярославе, і за підтримку, і за оцінку!!!
На черзі - італійський сонет! :))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:00:55 ]
Або французька любов)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 19:03:57 ]
Уже була... :)
Вітаю на Майстернях!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:10:30 ]
І з яким рахунком закінчилася?)
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 19:16:20 ]
Мабуть, нічия...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 20:22:39 ]
ясно. нічия з рахуноком - 6:9)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 20:36:20 ]
а чому саме 6:9? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 00:41:22 ]
Лілю, італійський сонет - це батько всіх сонетів, бо з Італії вийшов, але за структурою він нічим не відрізняється від французького. Почитай Петрарку.)))

А 6:9 - це є така поза в "Камасутрі". Добре, що ти, дитино, виросла не у великому місті, і, навіть не знаєш, що це! Це - такі "невинні" жарти з тобою!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 02:19:28 ]
Ех, Камасутра... Як все прозаїчно! А я-то думала! :)

Так, Ярославе, Італія - батьківщина сонетів. Але, здається, в італійському, римування - abab, abab, cdc, dcd/ Чи я помиляюсь? :)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 23:31:52 ]
Не помиляєшся - оце він і є італійський сонет - вершина досконалості і складності - саме за такого римування, як ти вичитала - і буде отих міфічних 147 складів у сонеті і щоб жодне слово не повторювалося. А звідки ж Лесин і Пулинець узяли цю вимогу - від італійського сонета. Ану спробуй - треба їх написати штук 50-100, а тоді до вінка переходити.
Бачиш шлях - іди по ньому, раз ти, молодчина, легкого хліба не шукаєш.
Удачі і натхнення!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-04 12:26:52 ]
Дякую!) Цьом Вас!:)