ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Від злості, Боже, борони
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
* * *
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Голос рідної землі (триКоло ронделів)
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
* * *
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
"Чорний сніг Александрії" (продовження 10)
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
* * *
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
"Нам скоро з літечком прощатись..."
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Vagatio
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Благодійний внесок нашого блогера
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лілія Ніколаєнко (1988) / Вірші

 ***
Залиш мене, моя невдячна музо!
Душа втомилась від обіймів-грат…
Ти ворогів примножуєш в стократ
І забираєш безсердечно друзів!

Занадто дорога ціна союзу.
Не пробачаєш ти невинних зрад.
І сльози ллються із мого пера –
Стражданнями душа платити мусить.

Якщо ж не забереш мого одчаю,
І мовчки у вигнанні я сконаю,
То й після смерті не покинь мене!

Віддяч мені за вірне це служіння,
В серцях чужих залиш моє горіння.
Нехай мій біль безсмертям спалахне!





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-02 10:48:55
Переглядів сторінки твору 5250
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.648 / 5.5  (4.920 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 4.433 / 5.5  (4.831 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2021.04.05 18:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:13:29 ]
Файний, емоційно насичений вірш.Зрозумілий, проникливо написано.
ПС. Цікаво, як все таки поступить Муза, отримавши дві протилежні просьби " залиш мене" і "не покинь мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 15:24:03 ]
Дякую, Іване! Рада Вас чути :)))
Так уже повелося у творчих людей, що муза - це найкраща подруга. Із нею можна сто разів сваритися, розлучатися, але вона все одно повертається.. Ну, чи повертаються до неї.. Але і мороки вона додає часом.. Тому хочеться її прогнати :)
Ну а друга просьба теж усім зрозуміла. Хто ж не хоче залишити по собі слід? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 18:22:00 ]
Ну ось ти оволоділа і французьким типом сонету. Причому витримала схему 8-3-3 - теза-антитеза-синтез, її далеко не у всіх сонетах і класики дотримують. Сонетні правила римування точні, і найголовніше - зміст цікавий.
Цікавий, не зважаючи на "позірне протиріччя", вказане Іваном. Але якщо вдуматись, то смислово тут усе на місці - раз не хочеш іти,музо, то й після смерті не покинь мене - причинно-наслідковий - зв"язок тут є, (Дорогий друже Іване, вчитайся!).
Вірю, що тобі й під силу і найскладніші вимоги "Словника літературознавчих термінів (укладачі -Лесин і Пулинець), де є вимога 147 складів у сонеті, це означає, що терцети мають схему римування тільки два варіанти по три однакових рими, а не так, як тут - три варіанти по дві рими - відповідно кількість складів - 148, ( майже усі класики теж так римують!) а також вимога - щоб жодне слово сонету, навіть розділовий сполучник - не повторювалося. Хоча цих двох вимога останніх мало хто і з класиків дотримується. Переважно не дотримуються. Тому ставлю гарну оцінку - найвищу. Але це - тільки початок, і треба зробити так, щоб усіх складнощів написання не було видно і читач звертав увагу лише на зміст і почуття, висловлені у творі.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 18:45:56 ]
Дякую, Ярославе, і за підтримку, і за оцінку!!!
На черзі - італійський сонет! :))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:00:55 ]
Або французька любов)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 19:03:57 ]
Уже була... :)
Вітаю на Майстернях!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:10:30 ]
І з яким рахунком закінчилася?)
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 19:16:20 ]
Мабуть, нічия...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 20:22:39 ]
ясно. нічия з рахуноком - 6:9)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 20:36:20 ]
а чому саме 6:9? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 00:41:22 ]
Лілю, італійський сонет - це батько всіх сонетів, бо з Італії вийшов, але за структурою він нічим не відрізняється від французького. Почитай Петрарку.)))

А 6:9 - це є така поза в "Камасутрі". Добре, що ти, дитино, виросла не у великому місті, і, навіть не знаєш, що це! Це - такі "невинні" жарти з тобою!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 02:19:28 ]
Ех, Камасутра... Як все прозаїчно! А я-то думала! :)

Так, Ярославе, Італія - батьківщина сонетів. Але, здається, в італійському, римування - abab, abab, cdc, dcd/ Чи я помиляюсь? :)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 23:31:52 ]
Не помиляєшся - оце він і є італійський сонет - вершина досконалості і складності - саме за такого римування, як ти вичитала - і буде отих міфічних 147 складів у сонеті і щоб жодне слово не повторювалося. А звідки ж Лесин і Пулинець узяли цю вимогу - від італійського сонета. Ану спробуй - треба їх написати штук 50-100, а тоді до вінка переходити.
Бачиш шлях - іди по ньому, раз ти, молодчина, легкого хліба не шукаєш.
Удачі і натхнення!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-04 12:26:52 ]
Дякую!) Цьом Вас!:)