ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лілія Ніколаєнко (1988) / Вірші

 ***
Залиш мене, моя невдячна музо!
Душа втомилась від обіймів-грат…
Ти ворогів примножуєш в стократ
І забираєш безсердечно друзів!

Занадто дорога ціна союзу.
Не пробачаєш ти невинних зрад.
І сльози ллються із мого пера –
Стражданнями душа платити мусить.

Якщо ж не забереш мого одчаю,
І мовчки у вигнанні я сконаю,
То й після смерті не покинь мене!

Віддяч мені за вірне це служіння,
В серцях чужих залиш моє горіння.
Нехай мій біль безсмертям спалахне!





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-02 10:48:55
Переглядів сторінки твору 5091
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.648 / 5.5  (4.920 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 4.433 / 5.5  (4.831 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2021.04.05 18:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:13:29 ]
Файний, емоційно насичений вірш.Зрозумілий, проникливо написано.
ПС. Цікаво, як все таки поступить Муза, отримавши дві протилежні просьби " залиш мене" і "не покинь мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 15:24:03 ]
Дякую, Іване! Рада Вас чути :)))
Так уже повелося у творчих людей, що муза - це найкраща подруга. Із нею можна сто разів сваритися, розлучатися, але вона все одно повертається.. Ну, чи повертаються до неї.. Але і мороки вона додає часом.. Тому хочеться її прогнати :)
Ну а друга просьба теж усім зрозуміла. Хто ж не хоче залишити по собі слід? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 18:22:00 ]
Ну ось ти оволоділа і французьким типом сонету. Причому витримала схему 8-3-3 - теза-антитеза-синтез, її далеко не у всіх сонетах і класики дотримують. Сонетні правила римування точні, і найголовніше - зміст цікавий.
Цікавий, не зважаючи на "позірне протиріччя", вказане Іваном. Але якщо вдуматись, то смислово тут усе на місці - раз не хочеш іти,музо, то й після смерті не покинь мене - причинно-наслідковий - зв"язок тут є, (Дорогий друже Іване, вчитайся!).
Вірю, що тобі й під силу і найскладніші вимоги "Словника літературознавчих термінів (укладачі -Лесин і Пулинець), де є вимога 147 складів у сонеті, це означає, що терцети мають схему римування тільки два варіанти по три однакових рими, а не так, як тут - три варіанти по дві рими - відповідно кількість складів - 148, ( майже усі класики теж так римують!) а також вимога - щоб жодне слово сонету, навіть розділовий сполучник - не повторювалося. Хоча цих двох вимога останніх мало хто і з класиків дотримується. Переважно не дотримуються. Тому ставлю гарну оцінку - найвищу. Але це - тільки початок, і треба зробити так, щоб усіх складнощів написання не було видно і читач звертав увагу лише на зміст і почуття, висловлені у творі.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 18:45:56 ]
Дякую, Ярославе, і за підтримку, і за оцінку!!!
На черзі - італійський сонет! :))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:00:55 ]
Або французька любов)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 19:03:57 ]
Уже була... :)
Вітаю на Майстернях!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:10:30 ]
І з яким рахунком закінчилася?)
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 19:16:20 ]
Мабуть, нічия...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 20:22:39 ]
ясно. нічия з рахуноком - 6:9)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 20:36:20 ]
а чому саме 6:9? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 00:41:22 ]
Лілю, італійський сонет - це батько всіх сонетів, бо з Італії вийшов, але за структурою він нічим не відрізняється від французького. Почитай Петрарку.)))

А 6:9 - це є така поза в "Камасутрі". Добре, що ти, дитино, виросла не у великому місті, і, навіть не знаєш, що це! Це - такі "невинні" жарти з тобою!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 02:19:28 ]
Ех, Камасутра... Як все прозаїчно! А я-то думала! :)

Так, Ярославе, Італія - батьківщина сонетів. Але, здається, в італійському, римування - abab, abab, cdc, dcd/ Чи я помиляюсь? :)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 23:31:52 ]
Не помиляєшся - оце він і є італійський сонет - вершина досконалості і складності - саме за такого римування, як ти вичитала - і буде отих міфічних 147 складів у сонеті і щоб жодне слово не повторювалося. А звідки ж Лесин і Пулинець узяли цю вимогу - від італійського сонета. Ану спробуй - треба їх написати штук 50-100, а тоді до вінка переходити.
Бачиш шлях - іди по ньому, раз ти, молодчина, легкого хліба не шукаєш.
Удачі і натхнення!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-05-04 12:26:52 ]
Дякую!) Цьом Вас!:)