ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ТОТ ДРУГОЙ, ЧТО ЖИВЕТ В НАС.
Но знаем ли мы, что оно из себя представляет на самом деле?
По выражению Фрейда. бессознательное- это скрытая от глаз "другая сцена", на которой разыгрывается наша жизнь. Сюда вытесняются те наши воспоминания, желания, эмоции и чувства, которые вызывают страх или стыд у нас самих. Не сознавая этого, мы можем испытывать неясное чувство вины, которое заставляет нас наказывать самих себя болезнями, неудачами в любовных делах или карьере. Бессознательное ставит нас перед тревожащим фактом: эмоции, фантазии, мысли, о которых мы не знаем или не обращаем на них внимания, могут определять нашу жизнь в большей степени, чем наша воля.
Сегодня, в эпоху культа свободной воли и человеческих возможностей, смириться с этим особенно сложно. Тем более, что и современная наука согласна принимать всерьез лишь то,что можно взвесить, измерить и рационально объяснить. А как измерить бессознательное? В результате сама его концепция подвергается критике.
Пользуясь этим словом, мы далеко не всегда ясно понимаем, что именно за ним стоит. Наше бессознательное порой представляется темной бездной, таинственным повелителем, который способен одарить нас счастьем, а может его лишить... Мы приписываем ему способность распоряжаться нами, как будто оно - живое существо. Оно проявляет себя самыми разными способами- оговорками, ошибками, неожиданными и нелогичными эмоциями и даже симптомами болезней. Умеем ли мы слышать его сигналы? Некоторым из нас это удается. Главные посланцы бессознательного- это наши сны. Нужно научиться их расшифровывать, чтобы лучше узнать себя.
Еще в 111-1V веках раввины, составители Талмуда, высказывали догадку, что наши сны говорят о тайных чаяниях и желаниях. Через тысячу с лишним лет за бессознательное взялись европейские философы . Бенедикт Спиноза в XV111 веке отмечал, что истинные причины наших действий почти всегда скрыты от нас. Сам термин "бессознательное" появился на столетие позже. Фридрих Шеллинг считал, что это- жизненный прорыв, объединяющий глубины духа и природу. А Артур Шопенгауэр рисовал бессознательные силы, правящие равно людьми и миром. Однако, философия на то и переводится, как "любовь к мудрости", что призвана идеализировать сознание и добиваться полной рациональности. И бессознательное для философов ставало скорее не объектом изучения, а источником неприятной путаницы, которую надлежит устранить.
В конце X1X века бессознательное взяли на вооружение врачи, лечившие гипнозом. Они полагали, что эта невидимая часть душевной жизни человека присуща лишь психически больным людям. Доктор Зигмунд Фрейд предположил, что бессознательное есть абсолютно у каждого из нас. Практикуя гипноз, он открыл, что наряду с сознанием существует и подсознание. Бессознательное лишь часть его( наряду с предсознанием), которая населена запретными желаниями, инстинктами жизни и смерти. Он первым понял, что бессознательное обладает своими внутренними законами и нуждается в том, чтобы быть истолкованным. По сути Фрейд предложил новое революционное видение человеческой ДУШИ. По своей оригинальности, эвристичности и глубине эта его концепция совершенно беспрецедентна.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ТОТ ДРУГОЙ, ЧТО ЖИВЕТ В НАС.
"Загадочное, могущественное, тревожащее- наше бессознательное
не может не возбуждать любопытства. Существует ли оно на самом
деле? Для чего оно нам служит? И можем ли мы установить с ним
контакт? Попробуем разобраться с мифами".
Юрий Зубцов.
Мысль о том, что бессознательное есть у каждого из нас, сегодня уже почти не удивляет. Мы привычно отмечаем "оговорки по Фрейду" или, дважды забыв ключи от дома ищем в этом скрытый смысл. А когда друг раз за разом терпит неудачи любви, глубокомысленно замечаем, что он,наверное, бессознательно не хочет связывать себя обязательствами. Мы приписываем бессознательному волю, как если бы оно было некой живущей в нас, но отдельной личностью...Но знаем ли мы, что оно из себя представляет на самом деле?
По выражению Фрейда. бессознательное- это скрытая от глаз "другая сцена", на которой разыгрывается наша жизнь. Сюда вытесняются те наши воспоминания, желания, эмоции и чувства, которые вызывают страх или стыд у нас самих. Не сознавая этого, мы можем испытывать неясное чувство вины, которое заставляет нас наказывать самих себя болезнями, неудачами в любовных делах или карьере. Бессознательное ставит нас перед тревожащим фактом: эмоции, фантазии, мысли, о которых мы не знаем или не обращаем на них внимания, могут определять нашу жизнь в большей степени, чем наша воля.
Сегодня, в эпоху культа свободной воли и человеческих возможностей, смириться с этим особенно сложно. Тем более, что и современная наука согласна принимать всерьез лишь то,что можно взвесить, измерить и рационально объяснить. А как измерить бессознательное? В результате сама его концепция подвергается критике.
Пользуясь этим словом, мы далеко не всегда ясно понимаем, что именно за ним стоит. Наше бессознательное порой представляется темной бездной, таинственным повелителем, который способен одарить нас счастьем, а может его лишить... Мы приписываем ему способность распоряжаться нами, как будто оно - живое существо. Оно проявляет себя самыми разными способами- оговорками, ошибками, неожиданными и нелогичными эмоциями и даже симптомами болезней. Умеем ли мы слышать его сигналы? Некоторым из нас это удается. Главные посланцы бессознательного- это наши сны. Нужно научиться их расшифровывать, чтобы лучше узнать себя.
Еще в 111-1V веках раввины, составители Талмуда, высказывали догадку, что наши сны говорят о тайных чаяниях и желаниях. Через тысячу с лишним лет за бессознательное взялись европейские философы . Бенедикт Спиноза в XV111 веке отмечал, что истинные причины наших действий почти всегда скрыты от нас. Сам термин "бессознательное" появился на столетие позже. Фридрих Шеллинг считал, что это- жизненный прорыв, объединяющий глубины духа и природу. А Артур Шопенгауэр рисовал бессознательные силы, правящие равно людьми и миром. Однако, философия на то и переводится, как "любовь к мудрости", что призвана идеализировать сознание и добиваться полной рациональности. И бессознательное для философов ставало скорее не объектом изучения, а источником неприятной путаницы, которую надлежит устранить.
В конце X1X века бессознательное взяли на вооружение врачи, лечившие гипнозом. Они полагали, что эта невидимая часть душевной жизни человека присуща лишь психически больным людям. Доктор Зигмунд Фрейд предположил, что бессознательное есть абсолютно у каждого из нас. Практикуя гипноз, он открыл, что наряду с сознанием существует и подсознание. Бессознательное лишь часть его( наряду с предсознанием), которая населена запретными желаниями, инстинктами жизни и смерти. Он первым понял, что бессознательное обладает своими внутренними законами и нуждается в том, чтобы быть истолкованным. По сути Фрейд предложил новое революционное видение человеческой ДУШИ. По своей оригинальности, эвристичности и глубине эта его концепция совершенно беспрецедентна.
Из материалов журнала "ПСИХОЛОГИЯ".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію