ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 НА ЗГАДКУ (анекдот)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-21 12:02:54
Переглядів сторінки твору 8928
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 12:20:32 ]
Це - як "Жигулі" на автошляхах і вулицях.
Усюди лізуть, щоб якось обійти - на світлофорі або влізти у шпарину між транспортними потоками.
Хочуть обійти іномарку.
Зараз цю роль відпрацьовують "Ланоси".
У анекдоті, яким Ви поділились, НМСДД, тонка нить натяків. Люди похилого віку можуть, якщо вміли і раніше (може, не так майстерно, як з часом), запестити словами. Майстерністю.
Сьогодні, до речі, день народження у Валерія Золотухіна. У нього дві дружини. Від другої у нього маленьке дитятко. А батьку 71. Дитині - якщо не помиляюсь, значно-значно менше. У десяток з половиною разів.
Успішна манія.
Інтересне Ви собі знайшли заняття. Не знаю, наскільки воно поетичне, бо не експерт і не критик.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 12:32:50 ]
Дякую, Гаррі!
Писати анекдоти - це творче заняття. В цьому є певна спорідненість з поєзією.
Людей похилого віку - поважаю: у них є свої козирі.
Золотухін талановито зіграв Бумбараша. А ось його син від першого шлюбу, вихований покійним Філатовим, вважає своїм батьком останнього.
Так, що зачати дитину - не таке вже й досягнення. Набагато важче і важливіше виростити і виховати її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 12:47:25 ]
А-а-а-а...
То це Ваш анігдот...

Скидаю капелюка. Ото гарно, що я не сказав, що я його (анігдот) десь чув, бо довелось би цим капелюхом давитись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 14:00:45 ]
В мене, до речі, таке було. Я написав російською вірш "Попала!", сюжет якого придумав сам, а хтось з коментаторів сказав, що вже ніби десь чув цю історію.))) І де ж він міг її чути, якщо вона народилась в моїй голові?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 13:44:29 ]
Забагато русизмів як для такого короткого анекдоту.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 13:51:46 ]
ХОХЛУШКА, и, ж., заст., розм. Жін. до хохол. — Жінка моя., хохлушка, полтавська галушка, тому і в хаті у мене чисто, як у самого генерала (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 140).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 13:57:58 ]
Ні, Гаррі, я мав на увазі не "хохлушку" (хоча, зауваживши це слово і пам'ятаючи нашу з тобою баталію щодо національності футбольних вболівальників, пращурів яких я переселив в іншу країну та епоху, вже збирався затіяти бучу з Олександром), а оце - "бачивша" та "труха".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:32:00 ]
Я не став перелічувати усі.
А щодо твоєї творчої проблеми...
Спробуй розмістити свій твір декілька разів.
На декількох літературних порталах.
І на зауваження - мовляв, хтось щось бачив, ти можеш впевнено пояснити, що так. То був твір твого авторства. Хіба що під іншим "псевдо". Можна і під кількома.
Я ще не дозрів до високих поезій і до їхньої величезної кількості, тому віршую під своїм.
Вже забув, коли востаннє був на "севамі". А то гарний сайт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 07:56:22 ]
Та я так і роблю - на кількох порталах, під кількома псевдо... А дехто - на одному під кількома (клонується).
Ех, до "севами" щось ніяк не доберусь. Здається, колись навіть реєструвався, але мене вже не вистачає на стільки сайтів. Це ж після кожної поправки у вірші її треба "репете" стільки ж...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 13:53:01 ]
Є така проблема.
Мені - двомовному харків'янину - нелегко позбавитись русизмів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:00:35 ]
Гарно, НМСДД, що Ви так кажете.
А дехто каже, що він збагачує мову.

У Княжичах зараз збагачуються ландшафти за рахунок бетоннимих споруд, побудованих за турецькими технологіями. Княжичі, якщо як слід розбудувати, будуть кращі за Анкару. Моря лише ніхто ніяк не вигадає. Немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 14:02:07 ]
А хіба Київське аж так далеко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:15:49 ]
До нього скільки їхати - до цієї штучної водойми, майбутньої (як розповідав мені дід) бази підводних човнів Дніпровської флотилії.
І воно зелене. Вода стоїть. Риба, та що вижила після Шуфрича-міністра МНС, гине від солітерів.
Змагання на спортивних регатах з бензиновими та дизельними двигунами додає свого.
Це, НМСДД, - не море.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-21 16:38:55 ]
Настільки реалістично, що й я змахнула непрошену сльозу за минульщиною Петра Петровича...;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 17:04:10 ]
Дякую, Патарочко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-22 00:29:02 ]
Анекдот - це коли смішно! А де тут сміятися?..Це - занудно, зі спробою моралізаторства. Хіба там сміятися, де Ви курку називаєте "хохлушкою", і я думаю, що мова йде про якусь мешканку Східної України... чи там, де Ви півня називаєте "жеребцем" (та ще й від імені бідної зозулястої)?.. Це якийсь інший жанр, якому треба знати назву. Це має право бути, і це повчально, але це не анекдот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 08:02:42 ]
А мене сумніви охоплюють, чи кури можуть плакати, червоніти і "відчувати", "як млосне відчуття охопило низ її живота".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 11:28:42 ]
Відчувати - можуть.
А плакати, червоніти і мліти - це, звісно, натяк на людські реакціїї і відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 14:43:57 ]
Тоді і "хохлушка" - теж натяк?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 11:24:42 ]
Спочатку це був коротенький анекдот про "манію переслідування" - єдине що залишилось у колишнього Казанови. А потім додались всілякі подробиці з іншими акцентами. То, напевно Ви маєте рацію - це вже не анекдот:)
За занудність - вибачайте - не хотів: так вийшло.
А хохлушка - це така порда курей - з хохолком.