ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.08 09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо

Вячеслав Руденко
2026.10.08 08:44
Погляд повен муки, а кругом — полин,
А кругом сукуба непроглядна тінь.
Мерехтливі перла в косах між рамен,
Губ нерідних, мертвих обраний домен.
Вівчареві місяць сяє над грудьми,
Провіщає ранком справжнє рази три.

Цвинтар біля греблі тихий і чужий,

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.

Ольга Садкова
2026.10.07 23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.

Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти

Світлана Пирогова
2026.10.07 18:07
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,

Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист

Тетяна Левицька
2026.10.07 15:20
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.

Борис Костиря
2026.10.07 14:41
Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 НА ЗГАДКУ (анекдот)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-21 12:02:54
Переглядів сторінки твору 9747
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 12:20:32 ]
Це - як "Жигулі" на автошляхах і вулицях.
Усюди лізуть, щоб якось обійти - на світлофорі або влізти у шпарину між транспортними потоками.
Хочуть обійти іномарку.
Зараз цю роль відпрацьовують "Ланоси".
У анекдоті, яким Ви поділились, НМСДД, тонка нить натяків. Люди похилого віку можуть, якщо вміли і раніше (може, не так майстерно, як з часом), запестити словами. Майстерністю.
Сьогодні, до речі, день народження у Валерія Золотухіна. У нього дві дружини. Від другої у нього маленьке дитятко. А батьку 71. Дитині - якщо не помиляюсь, значно-значно менше. У десяток з половиною разів.
Успішна манія.
Інтересне Ви собі знайшли заняття. Не знаю, наскільки воно поетичне, бо не експерт і не критик.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 12:32:50 ]
Дякую, Гаррі!
Писати анекдоти - це творче заняття. В цьому є певна спорідненість з поєзією.
Людей похилого віку - поважаю: у них є свої козирі.
Золотухін талановито зіграв Бумбараша. А ось його син від першого шлюбу, вихований покійним Філатовим, вважає своїм батьком останнього.
Так, що зачати дитину - не таке вже й досягнення. Набагато важче і важливіше виростити і виховати її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 12:47:25 ]
А-а-а-а...
То це Ваш анігдот...

Скидаю капелюка. Ото гарно, що я не сказав, що я його (анігдот) десь чув, бо довелось би цим капелюхом давитись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 14:00:45 ]
В мене, до речі, таке було. Я написав російською вірш "Попала!", сюжет якого придумав сам, а хтось з коментаторів сказав, що вже ніби десь чув цю історію.))) І де ж він міг її чути, якщо вона народилась в моїй голові?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 13:44:29 ]
Забагато русизмів як для такого короткого анекдоту.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 13:51:46 ]
ХОХЛУШКА, и, ж., заст., розм. Жін. до хохол. — Жінка моя., хохлушка, полтавська галушка, тому і в хаті у мене чисто, як у самого генерала (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 140).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 13:57:58 ]
Ні, Гаррі, я мав на увазі не "хохлушку" (хоча, зауваживши це слово і пам'ятаючи нашу з тобою баталію щодо національності футбольних вболівальників, пращурів яких я переселив в іншу країну та епоху, вже збирався затіяти бучу з Олександром), а оце - "бачивша" та "труха".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:32:00 ]
Я не став перелічувати усі.
А щодо твоєї творчої проблеми...
Спробуй розмістити свій твір декілька разів.
На декількох літературних порталах.
І на зауваження - мовляв, хтось щось бачив, ти можеш впевнено пояснити, що так. То був твір твого авторства. Хіба що під іншим "псевдо". Можна і під кількома.
Я ще не дозрів до високих поезій і до їхньої величезної кількості, тому віршую під своїм.
Вже забув, коли востаннє був на "севамі". А то гарний сайт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 07:56:22 ]
Та я так і роблю - на кількох порталах, під кількома псевдо... А дехто - на одному під кількома (клонується).
Ех, до "севами" щось ніяк не доберусь. Здається, колись навіть реєструвався, але мене вже не вистачає на стільки сайтів. Це ж після кожної поправки у вірші її треба "репете" стільки ж...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 13:53:01 ]
Є така проблема.
Мені - двомовному харків'янину - нелегко позбавитись русизмів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:00:35 ]
Гарно, НМСДД, що Ви так кажете.
А дехто каже, що він збагачує мову.

У Княжичах зараз збагачуються ландшафти за рахунок бетоннимих споруд, побудованих за турецькими технологіями. Княжичі, якщо як слід розбудувати, будуть кращі за Анкару. Моря лише ніхто ніяк не вигадає. Немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 14:02:07 ]
А хіба Київське аж так далеко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:15:49 ]
До нього скільки їхати - до цієї штучної водойми, майбутньої (як розповідав мені дід) бази підводних човнів Дніпровської флотилії.
І воно зелене. Вода стоїть. Риба, та що вижила після Шуфрича-міністра МНС, гине від солітерів.
Змагання на спортивних регатах з бензиновими та дизельними двигунами додає свого.
Це, НМСДД, - не море.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-21 16:38:55 ]
Настільки реалістично, що й я змахнула непрошену сльозу за минульщиною Петра Петровича...;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 17:04:10 ]
Дякую, Патарочко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-22 00:29:02 ]
Анекдот - це коли смішно! А де тут сміятися?..Це - занудно, зі спробою моралізаторства. Хіба там сміятися, де Ви курку називаєте "хохлушкою", і я думаю, що мова йде про якусь мешканку Східної України... чи там, де Ви півня називаєте "жеребцем" (та ще й від імені бідної зозулястої)?.. Це якийсь інший жанр, якому треба знати назву. Це має право бути, і це повчально, але це не анекдот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 08:02:42 ]
А мене сумніви охоплюють, чи кури можуть плакати, червоніти і "відчувати", "як млосне відчуття охопило низ її живота".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 11:28:42 ]
Відчувати - можуть.
А плакати, червоніти і мліти - це, звісно, натяк на людські реакціїї і відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 14:43:57 ]
Тоді і "хохлушка" - теж натяк?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 11:24:42 ]
Спочатку це був коротенький анекдот про "манію переслідування" - єдине що залишилось у колишнього Казанови. А потім додались всілякі подробиці з іншими акцентами. То, напевно Ви маєте рацію - це вже не анекдот:)
За занудність - вибачайте - не хотів: так вийшло.
А хохлушка - це така порда курей - з хохолком.