Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.21
06:03
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.
2026.10.20
20:08
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо
2026.10.20
17:07
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк
2026.10.20
16:18
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?
Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?
Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?
2026.10.20
14:05
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про
2026.10.20
13:54
Струмки зі сліз і дзвоники із ружі,
Престол повітряний, сезон стрімких річок
Супротив простору над дзеркалом калюжі
Смарагдове чіпляє на гачок,
Аби ловити в невідомий день
Осінній дощ наметом мізерабля,
За словом лізе до масних кишень,
Граблі шукає
Престол повітряний, сезон стрімких річок
Супротив простору над дзеркалом калюжі
Смарагдове чіпляє на гачок,
Аби ловити в невідомий день
Осінній дощ наметом мізерабля,
За словом лізе до масних кишень,
Граблі шукає
2026.10.20
10:36
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?
2026.10.20
06:53
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?
2026.10.20
03:39
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики.
Взимку страшні не так морози, як відморозки.
Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь.
Питання влади в Україні для декого набагато ва
2026.10.20
00:14
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість
2026.10.19
13:58
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.
Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.
Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
2026.10.19
13:54
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.
Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.
Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці
2026.10.19
13:25
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!
Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!
Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —
2026.10.19
06:54
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.
2026.10.18
23:47
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить
2026.10.18
22:44
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.
А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.
А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Рецензії
Мойсей Фішбейн - 2007-2008
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мойсей Фішбейн - 2007-2008
Мойсей Фішбейн номінований на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2008 року.
Збірка поезій та перекладів "Ранній рай" (2006).
Представлено Вченою радою Інституту енциклопедичних досліджень Національної
академії наук України.
Висунення підписали академіки Іван Дзюба та Ярослав Яцків.
Споріднені теми:
• Український поет Мойсей Фішбейн про політичний дальтонізм, геніїв слова і героїв України
• Іван Дзюба - ВІРА В ПОКЛИКАНІСТЬ М.Коцюбинська «Не декорацій хочеться, а саду...»
• М.Коцюбинська - До 60-річчя українського поета Мойсея Фішбейна
• М.-Ф. Рубан - Етнокультурний код у поезії Мойсея Фішбейна
• До рецензії. М.-Ф. Рубан - Етнокультурний код у поезії Мойсея Фішбейна
• Пошуки геніальних цілей в поезії на прикладі творчості Мойсея Фішбейна
Наприкінці березня 2007 року на запрошення Українського Католицького Університету Мойсей Фішбейн відвідав Львів. Відбувся його авторський вечір, що на ньому була присутня й частина редакції "Майстерень".
Докладніше:
www.ucu.edu.ua/ukr/current/chronicles/article;2813/
Авторський вечір Мойсея Фішбейна,
а також:
ФІШБЕЙН У ЛЬВОВІ, березень 2007 року
Авторський вечір Мойсея Фішбейна відбувся. У змученому нестатками й попсою Львові, але в одному з бастіонів відродження нашого “Я” – в Українському Католицькому Університеті. Відбувся стараннями й доброю волею керівництва університету (насамперед – Мирослава Мариновича), львівських друзів Поета. І, безумовно, світлим явищем існування самого Мойсея Фішбейна. Виняткова рідкість – коли все по-справжньому, коли без жодного фальшу, без гри перед публікою.
Минуло вже декілька днів після від’їзду Поета зі Львова, але не проминає відчуття: животворні зв’язки між поколіннями українських Поетів таки не обірвалися; рукоположення – з передачею Духу Святого нашої Української Поезії від титанів колишніх до титанів майбутніх – відбувається й далі. Поки живуть такі Поети, такі Постаті, як Мойсей Фішбейн, Постаті, що здатні переносити в собі цей Святий Дух, маємо Надію на Справжність.
Із Фішбейном не просто. Складно з Фішбейном. Виникає безліч запитань до самого себе. Й ці запитання звучать голосами Рільке, Целана, Бажана, Лукаша, Кочура, Первомайського, самого Фішбейна. Відчуєш ці запитання, зможеш замислитися над відповіддю на них – матимеш нагоду, надію долучитися до справ Божественних, Мистецьких. Надію на важкий шлях – іти горнім гребенем слідом за Кочуром, Лукашем, Фішбейном – бути й перекладачем, і тлумачем, і творцем, бути не обтяженим служінням різній владній наволочі, а послуговуватись голосом щиросердо прийнятого Духу Святого. Йти тут і йти там, куди кличе цей голос. Залишаючи після себе не модерністичну пустку, а живі зв’язки зі всім людським минулим, простягнуті рукою автора в майбутнє: “Беріть. Тримайте. Плекайте”. Ледь не кожен вірш Мойсея Фішбейна побудований у багатьох вимірах (у малярстві кажуть: на передньому плані багато чистого й осяйного ефіру). Поет в'яже дійством дальні плани, в'яже через дуже точне використання у вірші абсолютно характерних речам (які описувано, через які описувано) глибинних властивостей другого, третього порядку. Таким чином вибудовується Фішбейнова стереоскопія – поезія сучасного й майбутнього: справжнє мистецтво не має минулого часу.
Володимир Ляшкевич,
головний редактор
веб-видання “Поетичні Майстерні”
Мойсей ФІШБЕЙН
* * *
Михайлині Коцюбинській
... а тоді примарились лілеї,
сяєво зволожених лілей.
По дзюрчанню залишався глей
пагорбів, де зéла Галілеї
по ранковій пáзолоті, мла
коло джерела зникала, коло
диму, пéрсті, папороті, кволо
три воли плуганились, мала
горлиця витуркувала, вітер
тихо поза пагорбами тлів
там, де ще не вимовлено слів,
там, де ще не виписано літер,
там, де ще не гострено списи,
там, де ще безодні не розверсті,
там, де ні сльозиночки у пéрсті.
Онде вже відлунює: „Спаси!”
26 березня – 9 липня 2006 р., Київ
Збірка поезій та перекладів "Ранній рай" (2006).
Представлено Вченою радою Інституту енциклопедичних досліджень Національної
академії наук України.
Висунення підписали академіки Іван Дзюба та Ярослав Яцків.
Споріднені теми:
• Український поет Мойсей Фішбейн про політичний дальтонізм, геніїв слова і героїв України
• Іван Дзюба - ВІРА В ПОКЛИКАНІСТЬ М.Коцюбинська «Не декорацій хочеться, а саду...»
• М.Коцюбинська - До 60-річчя українського поета Мойсея Фішбейна
• М.-Ф. Рубан - Етнокультурний код у поезії Мойсея Фішбейна
• До рецензії. М.-Ф. Рубан - Етнокультурний код у поезії Мойсея Фішбейна
• Пошуки геніальних цілей в поезії на прикладі творчості Мойсея Фішбейна
Наприкінці березня 2007 року на запрошення Українського Католицького Університету Мойсей Фішбейн відвідав Львів. Відбувся його авторський вечір, що на ньому була присутня й частина редакції "Майстерень".
Докладніше:
www.ucu.edu.ua/ukr/current/chronicles/article;2813/
Авторський вечір Мойсея Фішбейна,
а також:
ФІШБЕЙН У ЛЬВОВІ, березень 2007 року
Авторський вечір Мойсея Фішбейна відбувся. У змученому нестатками й попсою Львові, але в одному з бастіонів відродження нашого “Я” – в Українському Католицькому Університеті. Відбувся стараннями й доброю волею керівництва університету (насамперед – Мирослава Мариновича), львівських друзів Поета. І, безумовно, світлим явищем існування самого Мойсея Фішбейна. Виняткова рідкість – коли все по-справжньому, коли без жодного фальшу, без гри перед публікою.
Минуло вже декілька днів після від’їзду Поета зі Львова, але не проминає відчуття: животворні зв’язки між поколіннями українських Поетів таки не обірвалися; рукоположення – з передачею Духу Святого нашої Української Поезії від титанів колишніх до титанів майбутніх – відбувається й далі. Поки живуть такі Поети, такі Постаті, як Мойсей Фішбейн, Постаті, що здатні переносити в собі цей Святий Дух, маємо Надію на Справжність.
Із Фішбейном не просто. Складно з Фішбейном. Виникає безліч запитань до самого себе. Й ці запитання звучать голосами Рільке, Целана, Бажана, Лукаша, Кочура, Первомайського, самого Фішбейна. Відчуєш ці запитання, зможеш замислитися над відповіддю на них – матимеш нагоду, надію долучитися до справ Божественних, Мистецьких. Надію на важкий шлях – іти горнім гребенем слідом за Кочуром, Лукашем, Фішбейном – бути й перекладачем, і тлумачем, і творцем, бути не обтяженим служінням різній владній наволочі, а послуговуватись голосом щиросердо прийнятого Духу Святого. Йти тут і йти там, куди кличе цей голос. Залишаючи після себе не модерністичну пустку, а живі зв’язки зі всім людським минулим, простягнуті рукою автора в майбутнє: “Беріть. Тримайте. Плекайте”. Ледь не кожен вірш Мойсея Фішбейна побудований у багатьох вимірах (у малярстві кажуть: на передньому плані багато чистого й осяйного ефіру). Поет в'яже дійством дальні плани, в'яже через дуже точне використання у вірші абсолютно характерних речам (які описувано, через які описувано) глибинних властивостей другого, третього порядку. Таким чином вибудовується Фішбейнова стереоскопія – поезія сучасного й майбутнього: справжнє мистецтво не має минулого часу.
Володимир Ляшкевич,
головний редактор
веб-видання “Поетичні Майстерні”
Мойсей ФІШБЕЙН
* * *
Михайлині Коцюбинській
... а тоді примарились лілеї,
сяєво зволожених лілей.
По дзюрчанню залишався глей
пагорбів, де зéла Галілеї
по ранковій пáзолоті, мла
коло джерела зникала, коло
диму, пéрсті, папороті, кволо
три воли плуганились, мала
горлиця витуркувала, вітер
тихо поза пагорбами тлів
там, де ще не вимовлено слів,
там, де ще не виписано літер,
там, де ще не гострено списи,
там, де ще безодні не розверсті,
там, де ні сльозиночки у пéрсті.
Онде вже відлунює: „Спаси!”
26 березня – 9 липня 2006 р., Київ
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
