ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ЭМОЦИИ ДАР ПРИРОДЫ ИЛИ ТЯЖЕЛАЯ НОША?
В фокусе- локус.
Кто хочет- ищет возможности.
Кто не хочет- тот ищет причины. Что вам ближе?
Несмотря на то, что сегодня все чаще говорят об эмоциональном интеллекте, для большинства из нас эмоции остаются загадкой и незнакомым явлением. Они "захватывают", "настигают", "подводят". Вроде бы эмоции - нечто внешнее по отношению к нам. Даже самые распространенные понятия, связанные с эмоциями- КОНТРОЛЬ, СОВЛАДАНИЕ- предполагают, что источник где-то не в нас.
СИГНАЛ ОРГАНИЗМА.
Для каждого из нас существует две реальности- внешняя и внутренняя. Эмоции- часть нашей внутренней реальности. Попробуем понять их истинную природу. Первоначально эмоции призваны сообщать нашему организму о том, что для него вредно, а что полезно. Они сигнализируют нам о состоянии организма.
ВСЕ КРАСКИ.
Хочется сказать, что состояние удовлетворенности - это еще не собственно эмоции, а их биологические родители. Так, как мы только часть природы- человек хочет от жизни чего-то большего- ТО ЭТИ БАЗОВЫЕ СОСТОЯНИЯ ПРЕОБРАЗУЮТСЯ В БАЗОВЫЕ ЭМОЦИИ. Какие же считаются базовыми? Вначале были состояния удовлетворенности и неудовлетворенности. Со временем они преобразовались в СТРАХ, ЗЛОСТЬ, УДИВЛЕНИЕ и РАДОСТЬ. Мы вышли из черно-белого состояния и окунулись в красочный мир эмоций! Но суть их осталась той же - ОНИ СИМВОЛИЗИРУЮТ НАСКОЛЬКО ХОРОШО ИЛИ ПЛОХО НАМ. Базовые эмоции формируются у человека, начиная с 16-ой недели внутриутробного развития. Уже на "старте" мы получаем в дар от природы четыре цветные краски, а затем учимся смешивать их и добиваться невероятных оттенков, иногда усложняя или разбавляя свою жизнь.
ЛОГИКА ЕСТЬ.
Все выглядит очень радужно. Но остается вопрос: когда же яркие цвета превращаются в невзрачный комок неизвестного колера? Схема проста: вначале нужно понять, что происходит, затем отрегулировать способ и силу выражения, далее проявить эмоцию к той части внешнего мира, которая ее вызвала. Все та же цепочка: ОСОЗНАНИЕ-РЕГУЛЯЦИЯ-ВЫРАЖЕНИЕ. Но начинается этот путь все-таки с выражения своих эмоций.
БЕЗ ГРАНИЦ.
Ребенок сразу выражает свои эмоции. Одна важная особенность эмоций- они ситуативны, то есть постоянно сменяют одна другую. Интересна и природа эмоций: рожденные внутри человека относятся к внешним объектам- к тем, которые удовлетворяют или не удовллетворяют наши потребности. Эмоциям не нужно цепляться за нас и оставаться внутри- отреагировал , и все. Важная часть нашего эмоционального развития- проявление эмоций.
В РАМКАХ.
К сожалению, натупает момент, когда выражение эмоций становится неуместным по разным причинам. Появляется некто, кто преподносит первый урок контроля, связанного с подавлением.
СДЕРЖАТЬ ЛАВИНУ.
Урок усваивается быстро-"бурно проявлять эмоции нельзя", "отрицательные лучше совсем не проявлять". итак, по умолчанию мы растем в обществе подавления эмоций. И разве может быть другим общество? Если не будет негласных правил, мы потонем в лавине эмоций. Вот он - подводный камень.
КУДА ТЕЧЕТ РЕКА.
Подавление и сдерживание вместо свободного выражения. Кажется неразрешимым конфликтом? Когда речке некуда течь. она разливается на множество маленьких ручейков. И мы в состоянии решить. где эти ручейки будут протекать- рядом с плодородными землями или болотами. Так и наши эмоции, которые не имеют прямого выхода. Они могут обратиться против нас, например, в виде низкой самооценки, подавленного состояния или какой-нибудь болезни. А могут ли они найти другое выражение?
ВАРИАЦИИ НА ТЕМУ.
Следующий ключевой момент, который легко превращает эмоции из источника энергии в тяжелую ношу- это конфликт внутри нас. Одна из важных функций эмоций- быть неиссякаемым источником активности человека. Вспомните любое действие, которое вы делали на пике переживаний. А вот внутренний конфликт заключается в том, что эмоциональная жизнь не заканчивается на эмоциях. Приходят более сложные переживания- настроения, чувства, страсти. Они отличаются большой длительностью во времени.
ДНЕВНИК ЭМОЦИЙ.
Как же разобраться с эмоциями? Возьмите еженедельник и четырехцветную ручку и отмечайте происходящие события разными цветами. С этой целью можно использовать и цветные наклейки. Или раз в день выделите пару минут, чтобы побыть наедине со своими эмоциями и ощутить их движение. Наблюдайте за ними - это внутренняя часть вашей жизни. Пройдет время и вы научитесь вести такое наблюдение незаметно для себя.
ЧТОБЫ ВАШИ ЧУВСТВА НЕ СВЕЛИСЬ ЛИШЬ К "ЗЛО-ДОБРО",
НАДО ПОМНИТЬ, ЧТО СУЩЕСТВУЕТ ЦЕЛЫЙ СПЕКТР ЭМОЦИЙ!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-29 09:59:56
Переглядів сторінки твору 941
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній