
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ЭМОЦИИ ДАР ПРИРОДЫ ИЛИ ТЯЖЕЛАЯ НОША?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЭМОЦИИ ДАР ПРИРОДЫ ИЛИ ТЯЖЕЛАЯ НОША?
В фокусе- локус.
Кто хочет- ищет возможности.
Кто не хочет- тот ищет причины. Что вам ближе?
Несмотря на то, что сегодня все чаще говорят об эмоциональном интеллекте, для большинства из нас эмоции остаются загадкой и незнакомым явлением. Они "захватывают", "настигают", "подводят". Вроде бы эмоции - нечто внешнее по отношению к нам. Даже самые распространенные понятия, связанные с эмоциями- КОНТРОЛЬ, СОВЛАДАНИЕ- предполагают, что источник где-то не в нас.
СИГНАЛ ОРГАНИЗМА.
Для каждого из нас существует две реальности- внешняя и внутренняя. Эмоции- часть нашей внутренней реальности. Попробуем понять их истинную природу. Первоначально эмоции призваны сообщать нашему организму о том, что для него вредно, а что полезно. Они сигнализируют нам о состоянии организма.
ВСЕ КРАСКИ.
Хочется сказать, что состояние удовлетворенности - это еще не собственно эмоции, а их биологические родители. Так, как мы только часть природы- человек хочет от жизни чего-то большего- ТО ЭТИ БАЗОВЫЕ СОСТОЯНИЯ ПРЕОБРАЗУЮТСЯ В БАЗОВЫЕ ЭМОЦИИ. Какие же считаются базовыми? Вначале были состояния удовлетворенности и неудовлетворенности. Со временем они преобразовались в СТРАХ, ЗЛОСТЬ, УДИВЛЕНИЕ и РАДОСТЬ. Мы вышли из черно-белого состояния и окунулись в красочный мир эмоций! Но суть их осталась той же - ОНИ СИМВОЛИЗИРУЮТ НАСКОЛЬКО ХОРОШО ИЛИ ПЛОХО НАМ. Базовые эмоции формируются у человека, начиная с 16-ой недели внутриутробного развития. Уже на "старте" мы получаем в дар от природы четыре цветные краски, а затем учимся смешивать их и добиваться невероятных оттенков, иногда усложняя или разбавляя свою жизнь.
ЛОГИКА ЕСТЬ.
Все выглядит очень радужно. Но остается вопрос: когда же яркие цвета превращаются в невзрачный комок неизвестного колера? Схема проста: вначале нужно понять, что происходит, затем отрегулировать способ и силу выражения, далее проявить эмоцию к той части внешнего мира, которая ее вызвала. Все та же цепочка: ОСОЗНАНИЕ-РЕГУЛЯЦИЯ-ВЫРАЖЕНИЕ. Но начинается этот путь все-таки с выражения своих эмоций.
БЕЗ ГРАНИЦ.
Ребенок сразу выражает свои эмоции. Одна важная особенность эмоций- они ситуативны, то есть постоянно сменяют одна другую. Интересна и природа эмоций: рожденные внутри человека относятся к внешним объектам- к тем, которые удовлетворяют или не удовллетворяют наши потребности. Эмоциям не нужно цепляться за нас и оставаться внутри- отреагировал , и все. Важная часть нашего эмоционального развития- проявление эмоций.
В РАМКАХ.
К сожалению, натупает момент, когда выражение эмоций становится неуместным по разным причинам. Появляется некто, кто преподносит первый урок контроля, связанного с подавлением.
СДЕРЖАТЬ ЛАВИНУ.
Урок усваивается быстро-"бурно проявлять эмоции нельзя", "отрицательные лучше совсем не проявлять". итак, по умолчанию мы растем в обществе подавления эмоций. И разве может быть другим общество? Если не будет негласных правил, мы потонем в лавине эмоций. Вот он - подводный камень.
КУДА ТЕЧЕТ РЕКА.
Подавление и сдерживание вместо свободного выражения. Кажется неразрешимым конфликтом? Когда речке некуда течь. она разливается на множество маленьких ручейков. И мы в состоянии решить. где эти ручейки будут протекать- рядом с плодородными землями или болотами. Так и наши эмоции, которые не имеют прямого выхода. Они могут обратиться против нас, например, в виде низкой самооценки, подавленного состояния или какой-нибудь болезни. А могут ли они найти другое выражение?
ВАРИАЦИИ НА ТЕМУ.
Следующий ключевой момент, который легко превращает эмоции из источника энергии в тяжелую ношу- это конфликт внутри нас. Одна из важных функций эмоций- быть неиссякаемым источником активности человека. Вспомните любое действие, которое вы делали на пике переживаний. А вот внутренний конфликт заключается в том, что эмоциональная жизнь не заканчивается на эмоциях. Приходят более сложные переживания- настроения, чувства, страсти. Они отличаются большой длительностью во времени.
ДНЕВНИК ЭМОЦИЙ.
Как же разобраться с эмоциями? Возьмите еженедельник и четырехцветную ручку и отмечайте происходящие события разными цветами. С этой целью можно использовать и цветные наклейки. Или раз в день выделите пару минут, чтобы побыть наедине со своими эмоциями и ощутить их движение. Наблюдайте за ними - это внутренняя часть вашей жизни. Пройдет время и вы научитесь вести такое наблюдение незаметно для себя.
ЧТОБЫ ВАШИ ЧУВСТВА НЕ СВЕЛИСЬ ЛИШЬ К "ЗЛО-ДОБРО",
НАДО ПОМНИТЬ, ЧТО СУЩЕСТВУЕТ ЦЕЛЫЙ СПЕКТР ЭМОЦИЙ!
Кто хочет- ищет возможности.
Кто не хочет- тот ищет причины. Что вам ближе?
Несмотря на то, что сегодня все чаще говорят об эмоциональном интеллекте, для большинства из нас эмоции остаются загадкой и незнакомым явлением. Они "захватывают", "настигают", "подводят". Вроде бы эмоции - нечто внешнее по отношению к нам. Даже самые распространенные понятия, связанные с эмоциями- КОНТРОЛЬ, СОВЛАДАНИЕ- предполагают, что источник где-то не в нас.
СИГНАЛ ОРГАНИЗМА.
Для каждого из нас существует две реальности- внешняя и внутренняя. Эмоции- часть нашей внутренней реальности. Попробуем понять их истинную природу. Первоначально эмоции призваны сообщать нашему организму о том, что для него вредно, а что полезно. Они сигнализируют нам о состоянии организма.
ВСЕ КРАСКИ.
Хочется сказать, что состояние удовлетворенности - это еще не собственно эмоции, а их биологические родители. Так, как мы только часть природы- человек хочет от жизни чего-то большего- ТО ЭТИ БАЗОВЫЕ СОСТОЯНИЯ ПРЕОБРАЗУЮТСЯ В БАЗОВЫЕ ЭМОЦИИ. Какие же считаются базовыми? Вначале были состояния удовлетворенности и неудовлетворенности. Со временем они преобразовались в СТРАХ, ЗЛОСТЬ, УДИВЛЕНИЕ и РАДОСТЬ. Мы вышли из черно-белого состояния и окунулись в красочный мир эмоций! Но суть их осталась той же - ОНИ СИМВОЛИЗИРУЮТ НАСКОЛЬКО ХОРОШО ИЛИ ПЛОХО НАМ. Базовые эмоции формируются у человека, начиная с 16-ой недели внутриутробного развития. Уже на "старте" мы получаем в дар от природы четыре цветные краски, а затем учимся смешивать их и добиваться невероятных оттенков, иногда усложняя или разбавляя свою жизнь.
ЛОГИКА ЕСТЬ.
Все выглядит очень радужно. Но остается вопрос: когда же яркие цвета превращаются в невзрачный комок неизвестного колера? Схема проста: вначале нужно понять, что происходит, затем отрегулировать способ и силу выражения, далее проявить эмоцию к той части внешнего мира, которая ее вызвала. Все та же цепочка: ОСОЗНАНИЕ-РЕГУЛЯЦИЯ-ВЫРАЖЕНИЕ. Но начинается этот путь все-таки с выражения своих эмоций.
БЕЗ ГРАНИЦ.
Ребенок сразу выражает свои эмоции. Одна важная особенность эмоций- они ситуативны, то есть постоянно сменяют одна другую. Интересна и природа эмоций: рожденные внутри человека относятся к внешним объектам- к тем, которые удовлетворяют или не удовллетворяют наши потребности. Эмоциям не нужно цепляться за нас и оставаться внутри- отреагировал , и все. Важная часть нашего эмоционального развития- проявление эмоций.
В РАМКАХ.
К сожалению, натупает момент, когда выражение эмоций становится неуместным по разным причинам. Появляется некто, кто преподносит первый урок контроля, связанного с подавлением.
СДЕРЖАТЬ ЛАВИНУ.
Урок усваивается быстро-"бурно проявлять эмоции нельзя", "отрицательные лучше совсем не проявлять". итак, по умолчанию мы растем в обществе подавления эмоций. И разве может быть другим общество? Если не будет негласных правил, мы потонем в лавине эмоций. Вот он - подводный камень.
КУДА ТЕЧЕТ РЕКА.
Подавление и сдерживание вместо свободного выражения. Кажется неразрешимым конфликтом? Когда речке некуда течь. она разливается на множество маленьких ручейков. И мы в состоянии решить. где эти ручейки будут протекать- рядом с плодородными землями или болотами. Так и наши эмоции, которые не имеют прямого выхода. Они могут обратиться против нас, например, в виде низкой самооценки, подавленного состояния или какой-нибудь болезни. А могут ли они найти другое выражение?
ВАРИАЦИИ НА ТЕМУ.
Следующий ключевой момент, который легко превращает эмоции из источника энергии в тяжелую ношу- это конфликт внутри нас. Одна из важных функций эмоций- быть неиссякаемым источником активности человека. Вспомните любое действие, которое вы делали на пике переживаний. А вот внутренний конфликт заключается в том, что эмоциональная жизнь не заканчивается на эмоциях. Приходят более сложные переживания- настроения, чувства, страсти. Они отличаются большой длительностью во времени.
ДНЕВНИК ЭМОЦИЙ.
Как же разобраться с эмоциями? Возьмите еженедельник и четырехцветную ручку и отмечайте происходящие события разными цветами. С этой целью можно использовать и цветные наклейки. Или раз в день выделите пару минут, чтобы побыть наедине со своими эмоциями и ощутить их движение. Наблюдайте за ними - это внутренняя часть вашей жизни. Пройдет время и вы научитесь вести такое наблюдение незаметно для себя.
ЧТОБЫ ВАШИ ЧУВСТВА НЕ СВЕЛИСЬ ЛИШЬ К "ЗЛО-ДОБРО",
НАДО ПОМНИТЬ, ЧТО СУЩЕСТВУЕТ ЦЕЛЫЙ СПЕКТР ЭМОЦИЙ!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію