Дякую, Редакціє, за пояснення щодо оцінок останніх 3-х віршів, але все-таки хотілось би почути і Вашу думку про перший з тих 4-х, а саме:

Блакитній Кішці...(Івченко Юлії) http://maysterni.com/publication.php?id=46167

Та то нічого, Іване, зараз я його опублікую в примітках, або поверну початкову версію, а цю - в примітки, або обидві версії залишу і назву "диптих" - таке зі мною трапляється, що редагування змінює початковий варіант до невпізнанності, а то й до повної протилежності. І не завжди навіть від чиїхось підказок, а й так - само по собі. А КП - то таке. ) Як і R2. )))

Надалі буду просто ставити вам ті оцінки, які заслуговуєте, Валерію, і намагатися з вами порозумітися - тільки втрачати час

Ось у чому справа, шановна Редакціє: як Ви вже, напевно, зрозуміли, будь-які оцінки стосовно того, що апріорі не піддається оцінюванню - суб'єктивні. Це стосується як оцінювання віршів, так і творчості когось в загальному. Можливо, оцінки доцільні в такому вигляді: "за техніку", "за поетичність", "за красу мови", "за КП" - і т.д. Але, доки не вироблена відповідна шкала, оцінки є і будуть залишатися чисто суб'єктивні - як читачів, так і редакторів (Редакції).

Але як бути в тому випадку, коли оцінювання вже відбулось, а після того вірш змінено до невпізнанності? Можливо, зміни його покращили, можливо - погіршили.

Але якщо вже Вам конче необхідне те оцінювання, то воно повинно відбуватися відкрито, тобто кожен, хто оцінює, мав би сказати, чому саме він ставить таку оцінку. А то, зазираючи на свої раніше опубліковані вірші, раптом бачиш, що хтось невідомий, про якого ти ні сном, ні духом, раптом ставить тобі оцінку і ні словечка про те з уст.

Поки я писав попередній коментар, мій рейтинг від Редакції Майстерень раптом різко знизився з 5,31 до 4,97, отже, за якийсь раніше опублікований вірш РМ поставила мені низьку оцінку... То хоч би повідомте, за який, вельмишановна Редакціє, аби я не переглядав всі свої дві з половиною сотні опублікованих... І, звичайно, за що... (

Саме так, я проглянув ваші твори, які потрапили на очі - і поставив відповідні оцінки. Тільки таким чином до вас може дійти точка зору адміністрації - потрібно працювати над тим, що публікуєте більш старанно, на головні сторінки в нас не повинно потрапляти будь-що. Вас цікавить прикол, а адміністрацію ПМ цікавить поетична якість текстів. І доки ви не звертатимете на поетичну якість власних текстів увагу, на головних сторінках ПМ вам немає що робити.
В жодному випадку не кажу, що ви не можете, у вас є всі таланти - ви просто не хочете...

Цікаво, а чому Вам не потрапили на очі більш досконалі (на мій погляд) мої новіші твори, а лише ті, давно опубліковані, якими я й сам зараз незадоволений, але руки не доходять їх повиправляти? Навіть цей, щойно опублікований, я вже виправляв і виправляю не маю пам'яті скільки разів (навіть зауваження отримав, що й зміст змінився до невпізнанності у порівнянні з початковим варіантом і перші коментарі втратили сенс) - але ж це Поетичні Майстерні, а не випуск збірки, де - що написано пером, не виправиш і сокирою. ))

Але дякую, що допомагаєте позбутись недосконалих вірші...

вірші... = віршів...

Оскільки Ви, шановна Редакціє, поставивши низьку оцінку 4-м моїм віршам, не зволили залишити під ними аргументованих коментарів, на які я міг би відповісти, і у нас би виник якийсь діалог, вимушений звернутись до Вас тут.

Ось мій коментар під віршем "Блакитній Кішці":

Ну і чим цей вірш, написаний 2.5 роки тому, так не сподобався РМ зараз, що вона оцінила його досить низько - 4.5? КП = 0,758. Прошу аргументації.

Прислухався я до твого зауваження, Іване, залишивши і перший варіант, і останній. Тепер, сподіватимусь, і віці будуть цілі, і вовки ситі. )

І КП досить пристойним виявився у цьому міксі. )

віці = вівці

а "захотів-слів" - рима?

так, рима, завдяки спільній наголошеній голосній.
а в наведеному мною прикладі - ні, бо там різні наголошені голосні. тому навіть закінчення на "ти" не робить з цих слів риму (

Дякую, Юлю! Ось так - вік живи, вік учись (продовжувати не буду) - це я про себе, Юлю. )

Лише б; Лиш би — аби тільки. Нехай хоч гірше, лиш би інше! (Іван Франко, X, 1954, 295). http://sum.in.ua/s/lyshe

Отже, Франку можна, а мені - зась? :)

Ви не розумієте? Слово "аби" вже само по собі означає "лиш би". І наведений приклад це підтверджує.

"лиш би" - у Франка і "аби лиш" - у мене, на мій погляд, нічим не відрізняються.