Знаєш, це ніби приходить осінь. Бабине літо, або щось ближче до зими і гнилого листя. Приходять дві доньки осені і просять притулку, а ти їм не можеш дати того, що вони просять. Не даси одягу, бо сам голий і мерзнеш від пронизливого крику осені. Вона кличе доньок додому на вечерю, а ти їм: “Почекайте, ми ще ж не договорили”. Наступна зустріч може буде вже на дні бездонної склянки, або на кладовищі. По ту сторону запаленої свічки. Там не місце для живих і напівживих. Там занадто тонко і чисто.
Занадто просто труситися колінам, занадто гірко казати про відсутність думок. Занадто важко їх відганяти, коли так хочеться, щоб вони посиділи ще трошки. Дві доньки осені пошаркають листям під твоїм балконом, пограють м’яча у твоєму дворі, заставлять тебе сісти на підвіконня, підігнувши коліна, і поплакатись їм. Вони ж бо не врятують від блюзу по осені і пропаленого словами повітря. Ти ж просиш у них пробачення, що не провів їх до дому, не перевіз їх через переправу, на то є інші люди. Вони вантажать душі лопатами і вимірюють голоси на кінцях проводів. Фотографують повітря, туман. Так сталося, що хтось перегрів повітря літом; і воно більше вже схоже на піт, що так і ллється у передчутті страху перед доньками осені.
Там у небі хтось сидить і керує твоїми очима. Хтось замість тебе заливає у очі світло, але на мить. Ми такі одинокі серед осені, що вона вже не може нам допомогти. Шукаючи притулку серед золотавих променів, ніжачись посеред плям на сонці, ми не знайдемо там собі подібних створінь. А завтра викинуть з вікна пам’ять.
Так важко визнавати патологічну залежність від ниток, порухів вітру. Вона переостає у жагу до свободи невільника. Кожен крок; затягує ланци і підкидає вугілля у ливарню совісті.
Жовті обличчя, потріскані руки, волосся з проміжками жил, хіба ти цього чекаєш? Ось за вікном доньки доганяють одна одну, спотикаються і плачуть. Вони одні посеред твого світу, і викинути їх ти не в праві. Не даси ти їм притулку, і не дістанеш чергове перо. Вірші… Вони, як ріка. Ллються з уст і заважають перебігу життя. Ти вже не можеш вдихнути. Отруєне…