ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Уляна Дудок (1982) / Вірші

 ***
І підкрався до мене цей слід:
Різко.
Гостро.
І ненароком.
Запах вовчий. Роса чи піт.
Степ емоцій.
Порушив спокій
Ти ввижався не раз, повір.
І на шелест пошерхлих кроків
вив безтямно мені крізь роки
Твого серця поранений звір.
Неминуче наближення:
Стій.
Самоспалення душ наших степом -
двох самітників долі. Нестерпно:
запах рідний. Але вже не мій...
То агонія темряви.
Ріж!
Не болить –
всі сліди потопчи ці.
...З усіх сил кинусь, наче на ніж –
на все те, що ввижалось...
вовчиці.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-09 12:15:28
Переглядів сторінки твору 6855
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.850 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.261 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.11.30 14:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 12:54:02 ]
Найбільша проблема цього тексту в тому, що він має деякі ознаки ритмічної побудови, але стільки разів порушені в усі напрямки, що прочитавши три строфи, я вже був готовий узагалі до будь-яких жартів вашого ритмічного малюнка. А це, повірте, дуже відволікає від суті.
"Степ емоцій порушив спокій" - як на мене, то в цій метафорі забагато суперечностей.Семантично "степ" - це щось спокійне, статичне, врівноважене і рівне. Принаймні, в українській літературній традиції. Якби ви сказали, наприклад, "обвал емоцій", "шторм емоцій", "падолист емоцій", для мене це би прозвучало вірогідніше, бо в усіх цих процесах є виразні ознаки неабиякої динаміки. Щодо вживання самого слова "емоція" у поетичних творах у мене теж великі сумніви. Воно, як і будь-який інший науковий термін, дуже розбірливе до сусідства. А сама думка про те, що емоції порушили спокій - масло масляне, бо це й так цілком очевидно.
"Незримим оком запах..." - у цьому незримому оці теж захований певний парадокс (нібито), одначе семантична близькість цих двох слів збаналізовує ідею. Ну й "оком запах" - само собою теж саме. До речі, ця конструкція аж просить розділового знака. Тире, наприклад.
"Самоспалення душ наших в стЕпу" - треба в "степУ".
"запах рідний
але вже не мій..." - кома після "рідний". Думка дуже банальна. Замінити б на щось свіжіше.
Та й взагалі вірш створює враження, що авторка, пишучи його, не дуже замислювалась над тим, настільки цілісним, та бодай читабельним він буде.
Позаяк, прагни вершини - отримаєш середину, а горшки ліплять, як відомо, не святі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-09 13:22:00 ]
Степ емоцій - мені здалось, тут не про ландшафт йдеться, а про чечітку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 19:00:14 ]
Шановний Андрію, "розпотрошувати" можна будь яку словесну конструкцію, не кажучи вже про емоцію яку ви називаєте науковим терміном. Таке сказати може тільки глибоко неемоційна людина, на жаль. Це слово намагаюсь не вживати часто але "степ емоцій" тут не в буквальному сенсі, це метафора. Розберіться спершу з літер термінологією. За умову і правки, спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 19:28:20 ]
Шановна Уляно, я готовий бути у Ваших очах не тільки беземоційною людиною, а й каменем холодним, і тварюкою бездушною, аби тільки од цього стали кращі ваші вірші.
Я не "називаю емоцію науковим терміном". Я намагаюся сказати, що певне слово або пасує віршу, або ні. В даному випадку, слово "емоція" - з іншого ряду. Воно випадає з контексту.
Що несе в собі метафора "степ емоцій" мені зрозуміти, на жаль, не вдалося. Цьому може бути два пояснення: або ви не сказали як слід, або я не вмію читати вірші. Одне з двох. Вибирайте, що вам більше до вподоби.
Я б неодмінно розібрався з "літер термінологією", аби я знав, що це взагалі таке. Якщо ви мали на увазі літературну термінологію, то вам треба для початку розібратись із традиціями скорочень в українській мові. "Літературний" споконвіку скорочується як "Літ." Смію припустити, що в літературній термінології я таки трохи орієнтуюся. Звісно, до вас мені далеко, але перші кроки я вже зробив.
Кланяюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 16:49:29 ]
Шановний Андрію, ми мабуть розмовляємо з вами на різних мовах, в т.ч. і в поезії. Ви оперуєте словами" найбільша проблема цього тексту", "найбільша проблема автора" і т.д. ви занадто категоричні (правда не знаю вашого віку), а ви не замислювались над тим, що це тільки НВСД у тексту можуть бутт і інші проблеми, якраз тому і вішаю на сторінки ПМ. Я вашу думку вже прочитала і стосовно моїх образів і всього іншого. Критики потребую але лише конструктивної, а не лиття водички на мокру землю. Технічці хиби дозволяю критикувати, більше того буду вдячна. Але ми вже здається про це говорили. Стосовно репліки що автор найкраще відчуває свої рядки то що тут помилкового? У вас якесь атрофаване враження про авторський процес, бо інакше як вас зрозуміти, кому як не автору відомі всі свої плюси і мінуси, мету і настрій твору, кожен втор - чи це художник чи це композитор - перший цензор і перший слухач, а вже потім твір доходить до аудиторії, яка або приймає або не приймає. Якщо речі косметичні то це НЕ НАБІЛЬША ПРОБЛЕМА. Майстерні для цього і існують щоб це виправляти. Ви втручаєтесь у сам процес писання, вам не подобається строфи, емоції ви називаєте науковим терміном, мої думки про рідність запаху вам банальні. Ви може спочатку перечитайте самі себе. Бо критикувати завжди легше коли сам заледве маєш два твори. З повагою, і давайте без дурниць і образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-10 18:20:49 ]
Давайте, мабуть, на цьому спілкування закінчимо. Бо мені вже дещо набридли ваші безглузді звинувачення то в неемоційності, то в атрофованості вражень про авторський процес (?), то у втручаннях у процес, то в тому, що я написав усього два твори. Подивіться на дату моєї реєстрації на сайті і багато чого зрозумієте. На цьому прощаюся з вами і заразом бажаю знайти кращих за мене критиків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:02:05 ]
Ну щодо безглуздості звинувачень ще б залюбки посперечалася, вони у вас куди безглуздіші, стосовно деяких критичних зауваг була вам вдячна. Тому повторюватись не буду. Але не хочу щоб були взаємні образи. Тому даруйте за емоційність. Це для мене не тільки науковий термін ) Успіхів і наснаги вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 12:58:18 ]
Уляно, задум цікавий, але присутні, як на мене, технічні огріхи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 19:01:38 ]
Дякую, двох крапок бракувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 19:14:40 ]
Ні, на жаль, бракує значно більше. Думаю, що твір ще завчасно публікувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 21:14:47 ]
Тоді вкажіть на хиби, шановна редакціє.Твір не може бути завчасно опублікований, оскільки вже надрукований на шпальтах журналу Мистецькі грані та на інших авторитетних джерелах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 21:45:42 ]
Дорога Уляно, проблему я бачу таким чином, пробачте, але суто у чуттєвій сфері, музика, яка лунає у тексті, відчуття, які цей текст започаткували, дуже сильно на вас впливають, вони звучать, як мені здається, для вас сильніше, аніж реально написане. Це часто таке буває у багатьох. І легко долається певною технікою роботи з текстом. Щодо цієї композиції, то її спершу бажано формально переформатувати, тобто розкласти рядки так, як вони реально є рядками, і тоді зупинити свій погляд на головних наголосах у кожному рядку. Якщо ви вважаєте, що потрібно дотримуватися своєї ж бо схеми ритмізації, то її потрібно дотримуватись, а якщо ні - то і говорити не буде про що...
Щодо публікацій деінде, то там і все що завгодно буває. А тут ми серед своїх, небайдужих, і значно більш фахових авторів, аніж то, нмсд, редакції у грубих нинішніх літ.журналах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 12:52:08 ]
Дякую вам щиро, але даний текст треба сприймати саме так, вертикально якщо говорити простої мовою. Технічні хиби намагаюсь не допускати, а саму суть закладену у текст - ні. Подобаються метафори комусь чи хтось не здатен їх відчути, як н-лад пан Басанець "степ емоцій", не моя вина. Це справа субєктивна, індивідуально і суто літ. смаку. Даруйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 12:55:29 ]
І стосовно відчуття музики - я досить скромна по відношенню до власних текстів, якщо ще хтось відчує музику - буду рада. Просто ніхто краще за автора не відчуває власних рядків, це ж беззаперечно. А твір який можна редагувати безліч разів і він від того не втратись свою "серцевинку" то це значить текст без душі. Бо якщо зникне базова частинка - все інше не має значення. А технічні нюанси дуже погоджуюсь, якщо є - треба виправляти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:05:00 ]
Сильний, емоційний вірш! Що сказати - сподобався дуже!
"Вив безтямно мені крізь роки
Твого серця поранений звір" - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:07:05 ]
Іване, ваші слова хоч якась розрада. А то тут мене пан Андрій по-вовчому на шматки розриває ( жартую ) Я виставляю тексти для критики також, але в першу чергу хочеться щоб зрозуміли про що йдеться і відчули настрій ЛГ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:13:37 ]
А пан Андрій тепер штатний ПМ-івський критик? Цікавезно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:22:02 ]
Схоже на те ( ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Маврик (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-10 19:43:05 ]
дозвольте і мені трохи покритикувати)). сподіваюся обійдеться без образ. я вас розумію, Уляно, у мене теж у віршах бувають ляпсуси. мені теж неприємно, коли мене правлять, особливо, коли емоції, вкладені у вірш надто живі, дорогі серцю.
але важливо вміти абстрагуватися від дорогого серцю і глянути на вірш стороннім оком.

слід підкрався незримим оком - вибачайте, але надто смішна метафора.
степ емоцій - може бути, коли емоції дуже спокійні, рівні і розлогі ( такі, як степ)

крім того від слова "самоспалення" пішла дуже неестетична аритмія.( до цього теж був збій ритму, але більш-менш прийнятний)
цей збій потягнув плутанину у римуванні:
"Самоспалення душ наших в степу –
двох самітників долі.
Нестерпно: запах рідний" - тому ці рядки вибилися з конструкції вірша

може я надто різко кажу, тому прошу вибачити, якщо прочитала, що вірш було опубліковано, не біда - автор має право на виправлення, якщо не підписав угоди з забороною цієї дії, і в наступних виданнях може подавати його виправленим.

успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 11:57:57 ]
Дякую, Ірено. Аритмія буває і природньою )