ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Уляна Дудок (1982) / Вірші

 ***
І підкрався до мене цей слід:
Різко.
Гостро.
І ненароком.
Запах вовчий. Роса чи піт.
Степ емоцій.
Порушив спокій
Ти ввижався не раз, повір.
І на шелест пошерхлих кроків
вив безтямно мені крізь роки
Твого серця поранений звір.
Неминуче наближення:
Стій.
Самоспалення душ наших степом -
двох самітників долі. Нестерпно:
запах рідний. Але вже не мій...
То агонія темряви.
Ріж!
Не болить –
всі сліди потопчи ці.
...З усіх сил кинусь, наче на ніж –
на все те, що ввижалось...
вовчиці.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-09 12:15:28
Переглядів сторінки твору 7464
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.850 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.261 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.11.30 14:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 12:54:02 ]
Найбільша проблема цього тексту в тому, що він має деякі ознаки ритмічної побудови, але стільки разів порушені в усі напрямки, що прочитавши три строфи, я вже був готовий узагалі до будь-яких жартів вашого ритмічного малюнка. А це, повірте, дуже відволікає від суті.
"Степ емоцій порушив спокій" - як на мене, то в цій метафорі забагато суперечностей.Семантично "степ" - це щось спокійне, статичне, врівноважене і рівне. Принаймні, в українській літературній традиції. Якби ви сказали, наприклад, "обвал емоцій", "шторм емоцій", "падолист емоцій", для мене це би прозвучало вірогідніше, бо в усіх цих процесах є виразні ознаки неабиякої динаміки. Щодо вживання самого слова "емоція" у поетичних творах у мене теж великі сумніви. Воно, як і будь-який інший науковий термін, дуже розбірливе до сусідства. А сама думка про те, що емоції порушили спокій - масло масляне, бо це й так цілком очевидно.
"Незримим оком запах..." - у цьому незримому оці теж захований певний парадокс (нібито), одначе семантична близькість цих двох слів збаналізовує ідею. Ну й "оком запах" - само собою теж саме. До речі, ця конструкція аж просить розділового знака. Тире, наприклад.
"Самоспалення душ наших в стЕпу" - треба в "степУ".
"запах рідний
але вже не мій..." - кома після "рідний". Думка дуже банальна. Замінити б на щось свіжіше.
Та й взагалі вірш створює враження, що авторка, пишучи його, не дуже замислювалась над тим, настільки цілісним, та бодай читабельним він буде.
Позаяк, прагни вершини - отримаєш середину, а горшки ліплять, як відомо, не святі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-09 13:22:00 ]
Степ емоцій - мені здалось, тут не про ландшафт йдеться, а про чечітку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 19:00:14 ]
Шановний Андрію, "розпотрошувати" можна будь яку словесну конструкцію, не кажучи вже про емоцію яку ви називаєте науковим терміном. Таке сказати може тільки глибоко неемоційна людина, на жаль. Це слово намагаюсь не вживати часто але "степ емоцій" тут не в буквальному сенсі, це метафора. Розберіться спершу з літер термінологією. За умову і правки, спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 19:28:20 ]
Шановна Уляно, я готовий бути у Ваших очах не тільки беземоційною людиною, а й каменем холодним, і тварюкою бездушною, аби тільки од цього стали кращі ваші вірші.
Я не "називаю емоцію науковим терміном". Я намагаюся сказати, що певне слово або пасує віршу, або ні. В даному випадку, слово "емоція" - з іншого ряду. Воно випадає з контексту.
Що несе в собі метафора "степ емоцій" мені зрозуміти, на жаль, не вдалося. Цьому може бути два пояснення: або ви не сказали як слід, або я не вмію читати вірші. Одне з двох. Вибирайте, що вам більше до вподоби.
Я б неодмінно розібрався з "літер термінологією", аби я знав, що це взагалі таке. Якщо ви мали на увазі літературну термінологію, то вам треба для початку розібратись із традиціями скорочень в українській мові. "Літературний" споконвіку скорочується як "Літ." Смію припустити, що в літературній термінології я таки трохи орієнтуюся. Звісно, до вас мені далеко, але перші кроки я вже зробив.
Кланяюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 16:49:29 ]
Шановний Андрію, ми мабуть розмовляємо з вами на різних мовах, в т.ч. і в поезії. Ви оперуєте словами" найбільша проблема цього тексту", "найбільша проблема автора" і т.д. ви занадто категоричні (правда не знаю вашого віку), а ви не замислювались над тим, що це тільки НВСД у тексту можуть бутт і інші проблеми, якраз тому і вішаю на сторінки ПМ. Я вашу думку вже прочитала і стосовно моїх образів і всього іншого. Критики потребую але лише конструктивної, а не лиття водички на мокру землю. Технічці хиби дозволяю критикувати, більше того буду вдячна. Але ми вже здається про це говорили. Стосовно репліки що автор найкраще відчуває свої рядки то що тут помилкового? У вас якесь атрофаване враження про авторський процес, бо інакше як вас зрозуміти, кому як не автору відомі всі свої плюси і мінуси, мету і настрій твору, кожен втор - чи це художник чи це композитор - перший цензор і перший слухач, а вже потім твір доходить до аудиторії, яка або приймає або не приймає. Якщо речі косметичні то це НЕ НАБІЛЬША ПРОБЛЕМА. Майстерні для цього і існують щоб це виправляти. Ви втручаєтесь у сам процес писання, вам не подобається строфи, емоції ви називаєте науковим терміном, мої думки про рідність запаху вам банальні. Ви може спочатку перечитайте самі себе. Бо критикувати завжди легше коли сам заледве маєш два твори. З повагою, і давайте без дурниць і образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-10 18:20:49 ]
Давайте, мабуть, на цьому спілкування закінчимо. Бо мені вже дещо набридли ваші безглузді звинувачення то в неемоційності, то в атрофованості вражень про авторський процес (?), то у втручаннях у процес, то в тому, що я написав усього два твори. Подивіться на дату моєї реєстрації на сайті і багато чого зрозумієте. На цьому прощаюся з вами і заразом бажаю знайти кращих за мене критиків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:02:05 ]
Ну щодо безглуздості звинувачень ще б залюбки посперечалася, вони у вас куди безглуздіші, стосовно деяких критичних зауваг була вам вдячна. Тому повторюватись не буду. Але не хочу щоб були взаємні образи. Тому даруйте за емоційність. Це для мене не тільки науковий термін ) Успіхів і наснаги вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 12:58:18 ]
Уляно, задум цікавий, але присутні, як на мене, технічні огріхи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 19:01:38 ]
Дякую, двох крапок бракувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 19:14:40 ]
Ні, на жаль, бракує значно більше. Думаю, що твір ще завчасно публікувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 21:14:47 ]
Тоді вкажіть на хиби, шановна редакціє.Твір не може бути завчасно опублікований, оскільки вже надрукований на шпальтах журналу Мистецькі грані та на інших авторитетних джерелах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 21:45:42 ]
Дорога Уляно, проблему я бачу таким чином, пробачте, але суто у чуттєвій сфері, музика, яка лунає у тексті, відчуття, які цей текст започаткували, дуже сильно на вас впливають, вони звучать, як мені здається, для вас сильніше, аніж реально написане. Це часто таке буває у багатьох. І легко долається певною технікою роботи з текстом. Щодо цієї композиції, то її спершу бажано формально переформатувати, тобто розкласти рядки так, як вони реально є рядками, і тоді зупинити свій погляд на головних наголосах у кожному рядку. Якщо ви вважаєте, що потрібно дотримуватися своєї ж бо схеми ритмізації, то її потрібно дотримуватись, а якщо ні - то і говорити не буде про що...
Щодо публікацій деінде, то там і все що завгодно буває. А тут ми серед своїх, небайдужих, і значно більш фахових авторів, аніж то, нмсд, редакції у грубих нинішніх літ.журналах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 12:52:08 ]
Дякую вам щиро, але даний текст треба сприймати саме так, вертикально якщо говорити простої мовою. Технічні хиби намагаюсь не допускати, а саму суть закладену у текст - ні. Подобаються метафори комусь чи хтось не здатен їх відчути, як н-лад пан Басанець "степ емоцій", не моя вина. Це справа субєктивна, індивідуально і суто літ. смаку. Даруйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 12:55:29 ]
І стосовно відчуття музики - я досить скромна по відношенню до власних текстів, якщо ще хтось відчує музику - буду рада. Просто ніхто краще за автора не відчуває власних рядків, це ж беззаперечно. А твір який можна редагувати безліч разів і він від того не втратись свою "серцевинку" то це значить текст без душі. Бо якщо зникне базова частинка - все інше не має значення. А технічні нюанси дуже погоджуюсь, якщо є - треба виправляти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:05:00 ]
Сильний, емоційний вірш! Що сказати - сподобався дуже!
"Вив безтямно мені крізь роки
Твого серця поранений звір" - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:07:05 ]
Іване, ваші слова хоч якась розрада. А то тут мене пан Андрій по-вовчому на шматки розриває ( жартую ) Я виставляю тексти для критики також, але в першу чергу хочеться щоб зрозуміли про що йдеться і відчули настрій ЛГ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:13:37 ]
А пан Андрій тепер штатний ПМ-івський критик? Цікавезно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:22:02 ]
Схоже на те ( ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Маврик (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-10 19:43:05 ]
дозвольте і мені трохи покритикувати)). сподіваюся обійдеться без образ. я вас розумію, Уляно, у мене теж у віршах бувають ляпсуси. мені теж неприємно, коли мене правлять, особливо, коли емоції, вкладені у вірш надто живі, дорогі серцю.
але важливо вміти абстрагуватися від дорогого серцю і глянути на вірш стороннім оком.

слід підкрався незримим оком - вибачайте, але надто смішна метафора.
степ емоцій - може бути, коли емоції дуже спокійні, рівні і розлогі ( такі, як степ)

крім того від слова "самоспалення" пішла дуже неестетична аритмія.( до цього теж був збій ритму, але більш-менш прийнятний)
цей збій потягнув плутанину у римуванні:
"Самоспалення душ наших в степу –
двох самітників долі.
Нестерпно: запах рідний" - тому ці рядки вибилися з конструкції вірша

може я надто різко кажу, тому прошу вибачити, якщо прочитала, що вірш було опубліковано, не біда - автор має право на виправлення, якщо не підписав угоди з забороною цієї дії, і в наступних виданнях може подавати його виправленим.

успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 11:57:57 ]
Дякую, Ірено. Аритмія буває і природньою )