ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Уляна Дудок (1982) / Вірші

 ***
І підкрався до мене цей слід:
Різко.
Гостро.
І ненароком.
Запах вовчий. Роса чи піт.
Степ емоцій.
Порушив спокій
Ти ввижався не раз, повір.
І на шелест пошерхлих кроків
вив безтямно мені крізь роки
Твого серця поранений звір.
Неминуче наближення:
Стій.
Самоспалення душ наших степом -
двох самітників долі. Нестерпно:
запах рідний. Але вже не мій...
То агонія темряви.
Ріж!
Не болить –
всі сліди потопчи ці.
...З усіх сил кинусь, наче на ніж –
на все те, що ввижалось...
вовчиці.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-09 12:15:28
Переглядів сторінки твору 7330
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.850 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.261 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.11.30 14:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 12:54:02 ]
Найбільша проблема цього тексту в тому, що він має деякі ознаки ритмічної побудови, але стільки разів порушені в усі напрямки, що прочитавши три строфи, я вже був готовий узагалі до будь-яких жартів вашого ритмічного малюнка. А це, повірте, дуже відволікає від суті.
"Степ емоцій порушив спокій" - як на мене, то в цій метафорі забагато суперечностей.Семантично "степ" - це щось спокійне, статичне, врівноважене і рівне. Принаймні, в українській літературній традиції. Якби ви сказали, наприклад, "обвал емоцій", "шторм емоцій", "падолист емоцій", для мене це би прозвучало вірогідніше, бо в усіх цих процесах є виразні ознаки неабиякої динаміки. Щодо вживання самого слова "емоція" у поетичних творах у мене теж великі сумніви. Воно, як і будь-який інший науковий термін, дуже розбірливе до сусідства. А сама думка про те, що емоції порушили спокій - масло масляне, бо це й так цілком очевидно.
"Незримим оком запах..." - у цьому незримому оці теж захований певний парадокс (нібито), одначе семантична близькість цих двох слів збаналізовує ідею. Ну й "оком запах" - само собою теж саме. До речі, ця конструкція аж просить розділового знака. Тире, наприклад.
"Самоспалення душ наших в стЕпу" - треба в "степУ".
"запах рідний
але вже не мій..." - кома після "рідний". Думка дуже банальна. Замінити б на щось свіжіше.
Та й взагалі вірш створює враження, що авторка, пишучи його, не дуже замислювалась над тим, настільки цілісним, та бодай читабельним він буде.
Позаяк, прагни вершини - отримаєш середину, а горшки ліплять, як відомо, не святі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-09 13:22:00 ]
Степ емоцій - мені здалось, тут не про ландшафт йдеться, а про чечітку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 19:00:14 ]
Шановний Андрію, "розпотрошувати" можна будь яку словесну конструкцію, не кажучи вже про емоцію яку ви називаєте науковим терміном. Таке сказати може тільки глибоко неемоційна людина, на жаль. Це слово намагаюсь не вживати часто але "степ емоцій" тут не в буквальному сенсі, це метафора. Розберіться спершу з літер термінологією. За умову і правки, спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 19:28:20 ]
Шановна Уляно, я готовий бути у Ваших очах не тільки беземоційною людиною, а й каменем холодним, і тварюкою бездушною, аби тільки од цього стали кращі ваші вірші.
Я не "називаю емоцію науковим терміном". Я намагаюся сказати, що певне слово або пасує віршу, або ні. В даному випадку, слово "емоція" - з іншого ряду. Воно випадає з контексту.
Що несе в собі метафора "степ емоцій" мені зрозуміти, на жаль, не вдалося. Цьому може бути два пояснення: або ви не сказали як слід, або я не вмію читати вірші. Одне з двох. Вибирайте, що вам більше до вподоби.
Я б неодмінно розібрався з "літер термінологією", аби я знав, що це взагалі таке. Якщо ви мали на увазі літературну термінологію, то вам треба для початку розібратись із традиціями скорочень в українській мові. "Літературний" споконвіку скорочується як "Літ." Смію припустити, що в літературній термінології я таки трохи орієнтуюся. Звісно, до вас мені далеко, але перші кроки я вже зробив.
Кланяюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 16:49:29 ]
Шановний Андрію, ми мабуть розмовляємо з вами на різних мовах, в т.ч. і в поезії. Ви оперуєте словами" найбільша проблема цього тексту", "найбільша проблема автора" і т.д. ви занадто категоричні (правда не знаю вашого віку), а ви не замислювались над тим, що це тільки НВСД у тексту можуть бутт і інші проблеми, якраз тому і вішаю на сторінки ПМ. Я вашу думку вже прочитала і стосовно моїх образів і всього іншого. Критики потребую але лише конструктивної, а не лиття водички на мокру землю. Технічці хиби дозволяю критикувати, більше того буду вдячна. Але ми вже здається про це говорили. Стосовно репліки що автор найкраще відчуває свої рядки то що тут помилкового? У вас якесь атрофаване враження про авторський процес, бо інакше як вас зрозуміти, кому як не автору відомі всі свої плюси і мінуси, мету і настрій твору, кожен втор - чи це художник чи це композитор - перший цензор і перший слухач, а вже потім твір доходить до аудиторії, яка або приймає або не приймає. Якщо речі косметичні то це НЕ НАБІЛЬША ПРОБЛЕМА. Майстерні для цього і існують щоб це виправляти. Ви втручаєтесь у сам процес писання, вам не подобається строфи, емоції ви називаєте науковим терміном, мої думки про рідність запаху вам банальні. Ви може спочатку перечитайте самі себе. Бо критикувати завжди легше коли сам заледве маєш два твори. З повагою, і давайте без дурниць і образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-10 18:20:49 ]
Давайте, мабуть, на цьому спілкування закінчимо. Бо мені вже дещо набридли ваші безглузді звинувачення то в неемоційності, то в атрофованості вражень про авторський процес (?), то у втручаннях у процес, то в тому, що я написав усього два твори. Подивіться на дату моєї реєстрації на сайті і багато чого зрозумієте. На цьому прощаюся з вами і заразом бажаю знайти кращих за мене критиків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:02:05 ]
Ну щодо безглуздості звинувачень ще б залюбки посперечалася, вони у вас куди безглуздіші, стосовно деяких критичних зауваг була вам вдячна. Тому повторюватись не буду. Але не хочу щоб були взаємні образи. Тому даруйте за емоційність. Це для мене не тільки науковий термін ) Успіхів і наснаги вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 12:58:18 ]
Уляно, задум цікавий, але присутні, як на мене, технічні огріхи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 19:01:38 ]
Дякую, двох крапок бракувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 19:14:40 ]
Ні, на жаль, бракує значно більше. Думаю, що твір ще завчасно публікувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 21:14:47 ]
Тоді вкажіть на хиби, шановна редакціє.Твір не може бути завчасно опублікований, оскільки вже надрукований на шпальтах журналу Мистецькі грані та на інших авторитетних джерелах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 21:45:42 ]
Дорога Уляно, проблему я бачу таким чином, пробачте, але суто у чуттєвій сфері, музика, яка лунає у тексті, відчуття, які цей текст започаткували, дуже сильно на вас впливають, вони звучать, як мені здається, для вас сильніше, аніж реально написане. Це часто таке буває у багатьох. І легко долається певною технікою роботи з текстом. Щодо цієї композиції, то її спершу бажано формально переформатувати, тобто розкласти рядки так, як вони реально є рядками, і тоді зупинити свій погляд на головних наголосах у кожному рядку. Якщо ви вважаєте, що потрібно дотримуватися своєї ж бо схеми ритмізації, то її потрібно дотримуватись, а якщо ні - то і говорити не буде про що...
Щодо публікацій деінде, то там і все що завгодно буває. А тут ми серед своїх, небайдужих, і значно більш фахових авторів, аніж то, нмсд, редакції у грубих нинішніх літ.журналах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 12:52:08 ]
Дякую вам щиро, але даний текст треба сприймати саме так, вертикально якщо говорити простої мовою. Технічні хиби намагаюсь не допускати, а саму суть закладену у текст - ні. Подобаються метафори комусь чи хтось не здатен їх відчути, як н-лад пан Басанець "степ емоцій", не моя вина. Це справа субєктивна, індивідуально і суто літ. смаку. Даруйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 12:55:29 ]
І стосовно відчуття музики - я досить скромна по відношенню до власних текстів, якщо ще хтось відчує музику - буду рада. Просто ніхто краще за автора не відчуває власних рядків, це ж беззаперечно. А твір який можна редагувати безліч разів і він від того не втратись свою "серцевинку" то це значить текст без душі. Бо якщо зникне базова частинка - все інше не має значення. А технічні нюанси дуже погоджуюсь, якщо є - треба виправляти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:05:00 ]
Сильний, емоційний вірш! Що сказати - сподобався дуже!
"Вив безтямно мені крізь роки
Твого серця поранений звір" - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:07:05 ]
Іване, ваші слова хоч якась розрада. А то тут мене пан Андрій по-вовчому на шматки розриває ( жартую ) Я виставляю тексти для критики також, але в першу чергу хочеться щоб зрозуміли про що йдеться і відчули настрій ЛГ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:13:37 ]
А пан Андрій тепер штатний ПМ-івський критик? Цікавезно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:22:02 ]
Схоже на те ( ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Маврик (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-10 19:43:05 ]
дозвольте і мені трохи покритикувати)). сподіваюся обійдеться без образ. я вас розумію, Уляно, у мене теж у віршах бувають ляпсуси. мені теж неприємно, коли мене правлять, особливо, коли емоції, вкладені у вірш надто живі, дорогі серцю.
але важливо вміти абстрагуватися від дорогого серцю і глянути на вірш стороннім оком.

слід підкрався незримим оком - вибачайте, але надто смішна метафора.
степ емоцій - може бути, коли емоції дуже спокійні, рівні і розлогі ( такі, як степ)

крім того від слова "самоспалення" пішла дуже неестетична аритмія.( до цього теж був збій ритму, але більш-менш прийнятний)
цей збій потягнув плутанину у римуванні:
"Самоспалення душ наших в степу –
двох самітників долі.
Нестерпно: запах рідний" - тому ці рядки вибилися з конструкції вірша

може я надто різко кажу, тому прошу вибачити, якщо прочитала, що вірш було опубліковано, не біда - автор має право на виправлення, якщо не підписав угоди з забороною цієї дії, і в наступних виданнях може подавати його виправленим.

успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 11:57:57 ]
Дякую, Ірено. Аритмія буває і природньою )