ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Першотравневе
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Між радістю і болем
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
***
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Травневий ранок
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Навесні
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.

Артур Курдіновський
2024.05.01 05:24
Зимова ніч (сонет)
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.

Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...

Ярослав Чорногуз
2024.04.30 22:48
Небеса кохання (пісня)
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.

Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Ніяких більше зобов'язень
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
Моє натхнення (акровірш)
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Новітній неофіт
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У смертельнім герці
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Повінь
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
* * *
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Уляна Дудок (1982) / Вірші

 ***
І підкрався до мене цей слід:
Різко.
Гостро.
І ненароком.
Запах вовчий. Роса чи піт.
Степ емоцій.
Порушив спокій
Ти ввижався не раз, повір.
І на шелест пошерхлих кроків
вив безтямно мені крізь роки
Твого серця поранений звір.
Неминуче наближення:
Стій.
Самоспалення душ наших степом -
двох самітників долі. Нестерпно:
запах рідний. Але вже не мій...
То агонія темряви.
Ріж!
Не болить –
всі сліди потопчи ці.
...З усіх сил кинусь, наче на ніж –
на все те, що ввижалось...
вовчиці.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-09 12:15:28
Переглядів сторінки твору 6579
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.850 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.261 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.11.30 14:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 12:54:02 ]
Найбільша проблема цього тексту в тому, що він має деякі ознаки ритмічної побудови, але стільки разів порушені в усі напрямки, що прочитавши три строфи, я вже був готовий узагалі до будь-яких жартів вашого ритмічного малюнка. А це, повірте, дуже відволікає від суті.
"Степ емоцій порушив спокій" - як на мене, то в цій метафорі забагато суперечностей.Семантично "степ" - це щось спокійне, статичне, врівноважене і рівне. Принаймні, в українській літературній традиції. Якби ви сказали, наприклад, "обвал емоцій", "шторм емоцій", "падолист емоцій", для мене це би прозвучало вірогідніше, бо в усіх цих процесах є виразні ознаки неабиякої динаміки. Щодо вживання самого слова "емоція" у поетичних творах у мене теж великі сумніви. Воно, як і будь-який інший науковий термін, дуже розбірливе до сусідства. А сама думка про те, що емоції порушили спокій - масло масляне, бо це й так цілком очевидно.
"Незримим оком запах..." - у цьому незримому оці теж захований певний парадокс (нібито), одначе семантична близькість цих двох слів збаналізовує ідею. Ну й "оком запах" - само собою теж саме. До речі, ця конструкція аж просить розділового знака. Тире, наприклад.
"Самоспалення душ наших в стЕпу" - треба в "степУ".
"запах рідний
але вже не мій..." - кома після "рідний". Думка дуже банальна. Замінити б на щось свіжіше.
Та й взагалі вірш створює враження, що авторка, пишучи його, не дуже замислювалась над тим, настільки цілісним, та бодай читабельним він буде.
Позаяк, прагни вершини - отримаєш середину, а горшки ліплять, як відомо, не святі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-09 13:22:00 ]
Степ емоцій - мені здалось, тут не про ландшафт йдеться, а про чечітку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 19:00:14 ]
Шановний Андрію, "розпотрошувати" можна будь яку словесну конструкцію, не кажучи вже про емоцію яку ви називаєте науковим терміном. Таке сказати може тільки глибоко неемоційна людина, на жаль. Це слово намагаюсь не вживати часто але "степ емоцій" тут не в буквальному сенсі, це метафора. Розберіться спершу з літер термінологією. За умову і правки, спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 19:28:20 ]
Шановна Уляно, я готовий бути у Ваших очах не тільки беземоційною людиною, а й каменем холодним, і тварюкою бездушною, аби тільки од цього стали кращі ваші вірші.
Я не "називаю емоцію науковим терміном". Я намагаюся сказати, що певне слово або пасує віршу, або ні. В даному випадку, слово "емоція" - з іншого ряду. Воно випадає з контексту.
Що несе в собі метафора "степ емоцій" мені зрозуміти, на жаль, не вдалося. Цьому може бути два пояснення: або ви не сказали як слід, або я не вмію читати вірші. Одне з двох. Вибирайте, що вам більше до вподоби.
Я б неодмінно розібрався з "літер термінологією", аби я знав, що це взагалі таке. Якщо ви мали на увазі літературну термінологію, то вам треба для початку розібратись із традиціями скорочень в українській мові. "Літературний" споконвіку скорочується як "Літ." Смію припустити, що в літературній термінології я таки трохи орієнтуюся. Звісно, до вас мені далеко, але перші кроки я вже зробив.
Кланяюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 16:49:29 ]
Шановний Андрію, ми мабуть розмовляємо з вами на різних мовах, в т.ч. і в поезії. Ви оперуєте словами" найбільша проблема цього тексту", "найбільша проблема автора" і т.д. ви занадто категоричні (правда не знаю вашого віку), а ви не замислювались над тим, що це тільки НВСД у тексту можуть бутт і інші проблеми, якраз тому і вішаю на сторінки ПМ. Я вашу думку вже прочитала і стосовно моїх образів і всього іншого. Критики потребую але лише конструктивної, а не лиття водички на мокру землю. Технічці хиби дозволяю критикувати, більше того буду вдячна. Але ми вже здається про це говорили. Стосовно репліки що автор найкраще відчуває свої рядки то що тут помилкового? У вас якесь атрофаване враження про авторський процес, бо інакше як вас зрозуміти, кому як не автору відомі всі свої плюси і мінуси, мету і настрій твору, кожен втор - чи це художник чи це композитор - перший цензор і перший слухач, а вже потім твір доходить до аудиторії, яка або приймає або не приймає. Якщо речі косметичні то це НЕ НАБІЛЬША ПРОБЛЕМА. Майстерні для цього і існують щоб це виправляти. Ви втручаєтесь у сам процес писання, вам не подобається строфи, емоції ви називаєте науковим терміном, мої думки про рідність запаху вам банальні. Ви може спочатку перечитайте самі себе. Бо критикувати завжди легше коли сам заледве маєш два твори. З повагою, і давайте без дурниць і образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-10 18:20:49 ]
Давайте, мабуть, на цьому спілкування закінчимо. Бо мені вже дещо набридли ваші безглузді звинувачення то в неемоційності, то в атрофованості вражень про авторський процес (?), то у втручаннях у процес, то в тому, що я написав усього два твори. Подивіться на дату моєї реєстрації на сайті і багато чого зрозумієте. На цьому прощаюся з вами і заразом бажаю знайти кращих за мене критиків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:02:05 ]
Ну щодо безглуздості звинувачень ще б залюбки посперечалася, вони у вас куди безглуздіші, стосовно деяких критичних зауваг була вам вдячна. Тому повторюватись не буду. Але не хочу щоб були взаємні образи. Тому даруйте за емоційність. Це для мене не тільки науковий термін ) Успіхів і наснаги вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 12:58:18 ]
Уляно, задум цікавий, але присутні, як на мене, технічні огріхи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 19:01:38 ]
Дякую, двох крапок бракувало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 19:14:40 ]
Ні, на жаль, бракує значно більше. Думаю, що твір ще завчасно публікувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 21:14:47 ]
Тоді вкажіть на хиби, шановна редакціє.Твір не може бути завчасно опублікований, оскільки вже надрукований на шпальтах журналу Мистецькі грані та на інших авторитетних джерелах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-09 21:45:42 ]
Дорога Уляно, проблему я бачу таким чином, пробачте, але суто у чуттєвій сфері, музика, яка лунає у тексті, відчуття, які цей текст започаткували, дуже сильно на вас впливають, вони звучать, як мені здається, для вас сильніше, аніж реально написане. Це часто таке буває у багатьох. І легко долається певною технікою роботи з текстом. Щодо цієї композиції, то її спершу бажано формально переформатувати, тобто розкласти рядки так, як вони реально є рядками, і тоді зупинити свій погляд на головних наголосах у кожному рядку. Якщо ви вважаєте, що потрібно дотримуватися своєї ж бо схеми ритмізації, то її потрібно дотримуватись, а якщо ні - то і говорити не буде про що...
Щодо публікацій деінде, то там і все що завгодно буває. А тут ми серед своїх, небайдужих, і значно більш фахових авторів, аніж то, нмсд, редакції у грубих нинішніх літ.журналах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 12:52:08 ]
Дякую вам щиро, але даний текст треба сприймати саме так, вертикально якщо говорити простої мовою. Технічні хиби намагаюсь не допускати, а саму суть закладену у текст - ні. Подобаються метафори комусь чи хтось не здатен їх відчути, як н-лад пан Басанець "степ емоцій", не моя вина. Це справа субєктивна, індивідуально і суто літ. смаку. Даруйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 12:55:29 ]
І стосовно відчуття музики - я досить скромна по відношенню до власних текстів, якщо ще хтось відчує музику - буду рада. Просто ніхто краще за автора не відчуває власних рядків, це ж беззаперечно. А твір який можна редагувати безліч разів і він від того не втратись свою "серцевинку" то це значить текст без душі. Бо якщо зникне базова частинка - все інше не має значення. А технічні нюанси дуже погоджуюсь, якщо є - треба виправляти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:05:00 ]
Сильний, емоційний вірш! Що сказати - сподобався дуже!
"Вив безтямно мені крізь роки
Твого серця поранений звір" - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:07:05 ]
Іване, ваші слова хоч якась розрада. А то тут мене пан Андрій по-вовчому на шматки розриває ( жартую ) Я виставляю тексти для критики також, але в першу чергу хочеться щоб зрозуміли про що йдеться і відчули настрій ЛГ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:13:37 ]
А пан Андрій тепер штатний ПМ-івський критик? Цікавезно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-10 19:22:02 ]
Схоже на те ( ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Маврик (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-10 19:43:05 ]
дозвольте і мені трохи покритикувати)). сподіваюся обійдеться без образ. я вас розумію, Уляно, у мене теж у віршах бувають ляпсуси. мені теж неприємно, коли мене правлять, особливо, коли емоції, вкладені у вірш надто живі, дорогі серцю.
але важливо вміти абстрагуватися від дорогого серцю і глянути на вірш стороннім оком.

слід підкрався незримим оком - вибачайте, але надто смішна метафора.
степ емоцій - може бути, коли емоції дуже спокійні, рівні і розлогі ( такі, як степ)

крім того від слова "самоспалення" пішла дуже неестетична аритмія.( до цього теж був збій ритму, але більш-менш прийнятний)
цей збій потягнув плутанину у римуванні:
"Самоспалення душ наших в степу –
двох самітників долі.
Нестерпно: запах рідний" - тому ці рядки вибилися з конструкції вірша

може я надто різко кажу, тому прошу вибачити, якщо прочитала, що вірш було опубліковано, не біда - автор має право на виправлення, якщо не підписав угоди з забороною цієї дії, і в наступних виданнях може подавати його виправленим.

успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 11:57:57 ]
Дякую, Ірено. Аритмія буває і природньою )