Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.07
13:41
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
2025.11.06
21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
2025.11.06
21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
2025.11.06
17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
2025.11.06
17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
2025.11.06
15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
2025.11.06
13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
2025.11.06
09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
2025.11.06
01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
2025.11.05
21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
2025.11.05
17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
2025.11.05
15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
2025.11.05
09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
2025.11.05
02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
2025.11.04
22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Таємниця «Книг Премудрості»
Численні прихильники творчого таланту сучасного німецького письменника Філіпа Ванденберга вже давно очікують виходу його майстерно та правдиво написаних книг, як непересічної події в сучасному літературному процесі.
Новий історичний роман «Черниця -втікачка», який вийшов у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» восени цього року, в перекладі російською мовою, відразу здобув популярність серед читачів незалежно від їхнього віку, статі і соціального статусу. Вже з перших сторінок книги читач поринає в захоплюючий, містичний світ епохи Середньовіччя. Тлом в якому діють вигадані та реальні персонажі роману є селянська війна в Німеччині 1525 року. Події тривають лише кілька місяців з травня до вересня, але є дуже емоційно насиченими і надзвичайно реалістичними. Іноді в читача виникає враження, що все описане в романі трапилося насправді, адже письменник часто наводить достовірні історичні факти та залучає до дій справжніх історичних осіб. Наприклад, єпископа Альбрехта Бранденбургського (1490-1545), Миколу Коперника, та Еразма Роттердамського…
Головна героїня роману – Магдалена Вельзевул – послушниця жіночого монастиря вирішує втекти з обителі зіткнувшись з інтригами та гріхом і опиняється на вулиці без жодних засобів до існування. За декілька днів дівчина випадково стає учасницею групи мандрівних артистів, які стають вірними друзями і дають їй надію на краще життя. Красуня до нестями закохується у ватажка мандрівних циркачів – Великого Рудольфо – талановитого канатоходця, що здатний пройти по натягнутому канатові з одної башти Майнцського собору на іншу без страхівки!. Однак щастя безталанної мандрівниці –втікачки було вкрай не тривалим, адже її коханий раптово зривається з канату і помирає… Незадовго до цього трагічного випадку Магдалена мимоволі дізнається від коханого жахливу таємницю дев’яти книг, що здатні абсолютно змінити світ.
Письменник нещадно викриває підступність, брехливість, аморальність і жадібність князів –єпископів та представників міщанської знаті. Адже служителі церкви живуть в добробуті та багатстві, а бідні селяни виживають в голоді, хворобах та нестерпних умовах злиденного існування.
Динамічний сюжет роману подарує незабутні миттєвості прихильникам інтелектуального детективного жанру. У пошуках загадкових манускриптів Філіп Ванденберг спонукає читача долучитися до розгадки тайних зашифрованих символів і кодів.
Яку таємницю приховують давні тексти?, чому служителі церкви здатні навіть на жорстоке вбивство та переслідування заради секретних книг?, чи існують вони насправді і де саме заховані?, чи здатна тендітна дівчина подолати зраду, насилля та труднощі, які виникли на її життєвому шляху? - Ви неодмінно дізнаєтесь занурившись у витончений художній світ нового літературного творіння улюбленця мільйонів читачів у всьому світі.
11.12.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Таємниця «Книг Премудрості»
Рецензія на роман відомого сучасного німецького письменника Філіпа Ванденберга «Черниця -втікачка» Х: «Книжковий клуб сімейного дозвілля» 2012 -464 с
Довідка видавництва «Книжковий клуб сімейного дозвілля»: 30 всесвітньовідомих бестселерів, 400 видань, 33 мови, 23 мільйони загального тиражу! – ці цифри представлять Філіпа Ванденберга красномовніше за слова. Для десятків мільйонів прихильників захоплюючих мандрівок у минуле його історичні романи стали справжнім дороговказом. Недарма журнал “Stern” називає Філіппа Ванденберга німецьким Деном Брауном!.
Численні прихильники творчого таланту сучасного німецького письменника Філіпа Ванденберга вже давно очікують виходу його майстерно та правдиво написаних книг, як непересічної події в сучасному літературному процесі.
Новий історичний роман «Черниця -втікачка», який вийшов у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» восени цього року, в перекладі російською мовою, відразу здобув популярність серед читачів незалежно від їхнього віку, статі і соціального статусу. Вже з перших сторінок книги читач поринає в захоплюючий, містичний світ епохи Середньовіччя. Тлом в якому діють вигадані та реальні персонажі роману є селянська війна в Німеччині 1525 року. Події тривають лише кілька місяців з травня до вересня, але є дуже емоційно насиченими і надзвичайно реалістичними. Іноді в читача виникає враження, що все описане в романі трапилося насправді, адже письменник часто наводить достовірні історичні факти та залучає до дій справжніх історичних осіб. Наприклад, єпископа Альбрехта Бранденбургського (1490-1545), Миколу Коперника, та Еразма Роттердамського…
Головна героїня роману – Магдалена Вельзевул – послушниця жіночого монастиря вирішує втекти з обителі зіткнувшись з інтригами та гріхом і опиняється на вулиці без жодних засобів до існування. За декілька днів дівчина випадково стає учасницею групи мандрівних артистів, які стають вірними друзями і дають їй надію на краще життя. Красуня до нестями закохується у ватажка мандрівних циркачів – Великого Рудольфо – талановитого канатоходця, що здатний пройти по натягнутому канатові з одної башти Майнцського собору на іншу без страхівки!. Однак щастя безталанної мандрівниці –втікачки було вкрай не тривалим, адже її коханий раптово зривається з канату і помирає… Незадовго до цього трагічного випадку Магдалена мимоволі дізнається від коханого жахливу таємницю дев’яти книг, що здатні абсолютно змінити світ.
Письменник нещадно викриває підступність, брехливість, аморальність і жадібність князів –єпископів та представників міщанської знаті. Адже служителі церкви живуть в добробуті та багатстві, а бідні селяни виживають в голоді, хворобах та нестерпних умовах злиденного існування.
Динамічний сюжет роману подарує незабутні миттєвості прихильникам інтелектуального детективного жанру. У пошуках загадкових манускриптів Філіп Ванденберг спонукає читача долучитися до розгадки тайних зашифрованих символів і кодів.
Яку таємницю приховують давні тексти?, чому служителі церкви здатні навіть на жорстоке вбивство та переслідування заради секретних книг?, чи існують вони насправді і де саме заховані?, чи здатна тендітна дівчина подолати зраду, насилля та труднощі, які виникли на її життєвому шляху? - Ви неодмінно дізнаєтесь занурившись у витончений художній світ нового літературного творіння улюбленця мільйонів читачів у всьому світі.
11.12.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Маленьке янголятко"
• Перейти на сторінку •
"Невичерпне джерело української літературознавчої словесності"
• Перейти на сторінку •
"Невичерпне джерело української літературознавчої словесності"
Про публікацію
