Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.09
14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.
Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.
Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —
2026.07.09
13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.
Ці вершники на трьох шалених конях
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.
Ці вершники на трьох шалених конях
2026.07.09
12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.
Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.
Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються
2026.07.09
11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
2026.07.09
09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал
2026.07.09
07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит
2026.07.09
03:55
Летовиська душа - наскрізний протяг,
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак.
А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак.
А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..
2026.07.08
13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.
Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.
Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
2026.07.08
13:08
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.
2026.07.08
10:43
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч
2026.07.08
06:57
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.
2026.07.08
00:50
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.
Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.
Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -
2026.07.07
21:15
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"
2026.07.07
19:47
Так сяйво пам’яті про видихи і вдихи
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске
2026.07.07
14:31
Як йдеш крізь терня до зірок –
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.
2026.07.07
14:06
Так зрісся з домом, що уже не хочу
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.
У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.
У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Таємниця «Книг Премудрості»
Численні прихильники творчого таланту сучасного німецького письменника Філіпа Ванденберга вже давно очікують виходу його майстерно та правдиво написаних книг, як непересічної події в сучасному літературному процесі.
Новий історичний роман «Черниця -втікачка», який вийшов у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» восени цього року, в перекладі російською мовою, відразу здобув популярність серед читачів незалежно від їхнього віку, статі і соціального статусу. Вже з перших сторінок книги читач поринає в захоплюючий, містичний світ епохи Середньовіччя. Тлом в якому діють вигадані та реальні персонажі роману є селянська війна в Німеччині 1525 року. Події тривають лише кілька місяців з травня до вересня, але є дуже емоційно насиченими і надзвичайно реалістичними. Іноді в читача виникає враження, що все описане в романі трапилося насправді, адже письменник часто наводить достовірні історичні факти та залучає до дій справжніх історичних осіб. Наприклад, єпископа Альбрехта Бранденбургського (1490-1545), Миколу Коперника, та Еразма Роттердамського…
Головна героїня роману – Магдалена Вельзевул – послушниця жіночого монастиря вирішує втекти з обителі зіткнувшись з інтригами та гріхом і опиняється на вулиці без жодних засобів до існування. За декілька днів дівчина випадково стає учасницею групи мандрівних артистів, які стають вірними друзями і дають їй надію на краще життя. Красуня до нестями закохується у ватажка мандрівних циркачів – Великого Рудольфо – талановитого канатоходця, що здатний пройти по натягнутому канатові з одної башти Майнцського собору на іншу без страхівки!. Однак щастя безталанної мандрівниці –втікачки було вкрай не тривалим, адже її коханий раптово зривається з канату і помирає… Незадовго до цього трагічного випадку Магдалена мимоволі дізнається від коханого жахливу таємницю дев’яти книг, що здатні абсолютно змінити світ.
Письменник нещадно викриває підступність, брехливість, аморальність і жадібність князів –єпископів та представників міщанської знаті. Адже служителі церкви живуть в добробуті та багатстві, а бідні селяни виживають в голоді, хворобах та нестерпних умовах злиденного існування.
Динамічний сюжет роману подарує незабутні миттєвості прихильникам інтелектуального детективного жанру. У пошуках загадкових манускриптів Філіп Ванденберг спонукає читача долучитися до розгадки тайних зашифрованих символів і кодів.
Яку таємницю приховують давні тексти?, чому служителі церкви здатні навіть на жорстоке вбивство та переслідування заради секретних книг?, чи існують вони насправді і де саме заховані?, чи здатна тендітна дівчина подолати зраду, насилля та труднощі, які виникли на її життєвому шляху? - Ви неодмінно дізнаєтесь занурившись у витончений художній світ нового літературного творіння улюбленця мільйонів читачів у всьому світі.
11.12.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Таємниця «Книг Премудрості»
Рецензія на роман відомого сучасного німецького письменника Філіпа Ванденберга «Черниця -втікачка» Х: «Книжковий клуб сімейного дозвілля» 2012 -464 с
Довідка видавництва «Книжковий клуб сімейного дозвілля»: 30 всесвітньовідомих бестселерів, 400 видань, 33 мови, 23 мільйони загального тиражу! – ці цифри представлять Філіпа Ванденберга красномовніше за слова. Для десятків мільйонів прихильників захоплюючих мандрівок у минуле його історичні романи стали справжнім дороговказом. Недарма журнал “Stern” називає Філіппа Ванденберга німецьким Деном Брауном!.
Численні прихильники творчого таланту сучасного німецького письменника Філіпа Ванденберга вже давно очікують виходу його майстерно та правдиво написаних книг, як непересічної події в сучасному літературному процесі.
Новий історичний роман «Черниця -втікачка», який вийшов у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» восени цього року, в перекладі російською мовою, відразу здобув популярність серед читачів незалежно від їхнього віку, статі і соціального статусу. Вже з перших сторінок книги читач поринає в захоплюючий, містичний світ епохи Середньовіччя. Тлом в якому діють вигадані та реальні персонажі роману є селянська війна в Німеччині 1525 року. Події тривають лише кілька місяців з травня до вересня, але є дуже емоційно насиченими і надзвичайно реалістичними. Іноді в читача виникає враження, що все описане в романі трапилося насправді, адже письменник часто наводить достовірні історичні факти та залучає до дій справжніх історичних осіб. Наприклад, єпископа Альбрехта Бранденбургського (1490-1545), Миколу Коперника, та Еразма Роттердамського…
Головна героїня роману – Магдалена Вельзевул – послушниця жіночого монастиря вирішує втекти з обителі зіткнувшись з інтригами та гріхом і опиняється на вулиці без жодних засобів до існування. За декілька днів дівчина випадково стає учасницею групи мандрівних артистів, які стають вірними друзями і дають їй надію на краще життя. Красуня до нестями закохується у ватажка мандрівних циркачів – Великого Рудольфо – талановитого канатоходця, що здатний пройти по натягнутому канатові з одної башти Майнцського собору на іншу без страхівки!. Однак щастя безталанної мандрівниці –втікачки було вкрай не тривалим, адже її коханий раптово зривається з канату і помирає… Незадовго до цього трагічного випадку Магдалена мимоволі дізнається від коханого жахливу таємницю дев’яти книг, що здатні абсолютно змінити світ.
Письменник нещадно викриває підступність, брехливість, аморальність і жадібність князів –єпископів та представників міщанської знаті. Адже служителі церкви живуть в добробуті та багатстві, а бідні селяни виживають в голоді, хворобах та нестерпних умовах злиденного існування.
Динамічний сюжет роману подарує незабутні миттєвості прихильникам інтелектуального детективного жанру. У пошуках загадкових манускриптів Філіп Ванденберг спонукає читача долучитися до розгадки тайних зашифрованих символів і кодів.
Яку таємницю приховують давні тексти?, чому служителі церкви здатні навіть на жорстоке вбивство та переслідування заради секретних книг?, чи існують вони насправді і де саме заховані?, чи здатна тендітна дівчина подолати зраду, насилля та труднощі, які виникли на її життєвому шляху? - Ви неодмінно дізнаєтесь занурившись у витончений художній світ нового літературного творіння улюбленця мільйонів читачів у всьому світі.
11.12.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Маленьке янголятко"
• Перейти на сторінку •
"Невичерпне джерело української літературознавчої словесності"
• Перейти на сторінку •
"Невичерпне джерело української літературознавчої словесності"
Про публікацію
