ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Цятка сонця
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-27 19:26:37
Переглядів сторінки твору 5020
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 03:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 19:33:12 ]
Попри всі зимові неповторні метафори - ота "цятинка сонця" - така ніжна і сповнена любові до весни!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:36:12 ]
Люблю зиму вже хоча б за те, що навчає цінувати миті весни:)
Дякую, Улянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 19:39:29 ]
Образність ейфорична!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:34:27 ]
:)))СпаСибі, Іванко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 19:42:40 ]
Цятинка сонця вже незабаром, - після Стрітення. А наразі нехай нас зігрівають цятинки Вашої сонячної поезії!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:33:01 ]
Чекаю стрітення...вчуся світитися:)
Дякую, п. Мирославонько, що не минаєте моїх рядків:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-27 20:00:52 ]
Немає слів, одні емоції. Дуже позитивні. Дякую, Роксолано. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:31:21 ]
Радію, що затонувалося все у позитив- дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-27 20:11:01 ]
Казкова і мудра Роксолано! Як завжди, філософсько-поетична поезія!!! (моя тавтологія тут є доцільною)
Висока енергетика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:30:28 ]
Лесю, енергетика колапсувала і виживала- хотілося тепла.
Загрілася Вашим відгуком! І Вам сонця неминального у житті:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 20:12:30 ]
Чудово,Роксолано...
Ось тільки люди черстві...таки, на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 16:56:41 ]
Дякую, Танечко, за "гарно" - приємно:)
щодо нас, людей, - то усе притаманно такому творінню Божому, - але це заради руху життя, падіння і зростання, борсання і міжхвиллі............:)
Важливо те - ЩО залишається назавжди в душі,а що пересіюється:) -(на мою думку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 20:57:42 ]
Не такі це вже малі надбання - "начути неба слухом" і "цятинку сонця- сповнену теплом"...
Словотужливо про стужослово у пору стосунків , коли "із льоду брил укладені мости"...

У цьому вірші я таки зігрівся тією "цяткою сонця", яка може відледеніти наші душі і з великих морозів.

Гарно, Роксолоно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 16:52:12 ]
Хіба існує більша винагорода для автора, -як нагорода унісонности із читачем. Радію, що "цятинка сонця" відігріла- це найбільше чого праглося і моїй ЛГ.
Теплості в душі - щиро бажаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-28 09:57:34 ]
Чудова поетична світлина: мости, льоди і т.д. і все т.инше. Я навіть уявив звукохвилі. Вони – як знайомі з часів дитинства кола на воді, а водночас – і щось нове в українській мові.
Кома після першого рядка зайва. От якби «мости, укладені із льоду брил» або «мости, укладені із брил льоду», була б інша справа :)
«Кохання, впрягле в омут настанов». Тут потрібна кома, бо, як я розумію, «впрягле» це якась пасивна дієприслівникова форма від дієслова «впрягати».
«Омут» - це щось російське. В українських річках «вир» або яка-небудь «вирва».
І після «гнізда» кома зайва, бо вона не єднає рядки, а розриває речення.
«Сповнена тепла» було б краще, але можна залишить так, як є.
Мені зовсім не хотілось давать свої поради, але серце прагне досконалости :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 15:11:54 ]
Семене, ціную Ваше бачення, зауваги, гострооке (із відтінком телості) просканування твору, а головне, увагу Вашу - дякую щиро!
Розумію, що неновизна льодів, образних мостів- може скеровувати читача до уже знайомих, навіть із дитинства, асоціацій- та попри все "льоди" залишаються уособленням холодности і в прямому, і в переносному значенні:)- мені приємно, що у контексті цього вірша- "мости"Вас не роздратували, а однесли в найкращі часи :-)
Зайві комочки, за Вашою порадою, вимітаю - ще раз дякую за увагу:)
Щодо слова "ОМУТ"- то перед тим, як використати слово- звірила його і ось що знайшла:


ОМУТ, а, ч ., діал. Вир. Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (Іван Франко, VIII, 1952, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 695.

Завжди рада, Вашому непробігальному, - а ґрунтовному візиту на мою сторінку. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-28 12:13:31 ]
Ваші вірші завжди гарні, мелодійні і достойні. Тут кожне слово має силу. Воно, мов наголос малює суть рядка. І нехай так буде. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 15:19:01 ]
п. Василю, щиро вдячна за відгук- приємно зустріти Вас на ПМ.
з найкращими побажаннями до Вас - Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-28 12:38:51 ]
Така холодінь війнула, що якби не "цятинка" тепла у фіналі, то читач насправді б "околів"-закляк... так все реально передано.
("омут"="хомут"? Бо у "Великому тлумачному словнику української мови" слова "омут" нема ). Щиро! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 16:40:35 ]
Галинко, направду було холодно ЛГ- таке і написалося:-)
Щодо слова "ОМУТ" вже писала у коменті до Семена:

ОМУТ, а, ч ., діал. Вир. Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (Іван Франко, VIII, 1952, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 695.

Завжди рада, Вашому непробігальному, - а ґрунтовному візиту на мою сторінку. Щасти!

Але, ХОМУТ, цілком добре, як варіант - буду думати, радитися...

Щиро дякую за увагу Вашу і слово добре:)