ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Молода трава
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Мальви-обереги
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Князь заліський Ярослав Всеволодович
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Доля
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
* * *
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Цятка сонця
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-27 19:26:37
Переглядів сторінки твору 5297
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.06.12 06:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 19:33:12 ]
Попри всі зимові неповторні метафори - ота "цятинка сонця" - така ніжна і сповнена любові до весни!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:36:12 ]
Люблю зиму вже хоча б за те, що навчає цінувати миті весни:)
Дякую, Улянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 19:39:29 ]
Образність ейфорична!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:34:27 ]
:)))СпаСибі, Іванко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 19:42:40 ]
Цятинка сонця вже незабаром, - після Стрітення. А наразі нехай нас зігрівають цятинки Вашої сонячної поезії!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:33:01 ]
Чекаю стрітення...вчуся світитися:)
Дякую, п. Мирославонько, що не минаєте моїх рядків:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-27 20:00:52 ]
Немає слів, одні емоції. Дуже позитивні. Дякую, Роксолано. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:31:21 ]
Радію, що затонувалося все у позитив- дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-27 20:11:01 ]
Казкова і мудра Роксолано! Як завжди, філософсько-поетична поезія!!! (моя тавтологія тут є доцільною)
Висока енергетика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 17:30:28 ]
Лесю, енергетика колапсувала і виживала- хотілося тепла.
Загрілася Вашим відгуком! І Вам сонця неминального у житті:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-01-27 20:12:30 ]
Чудово,Роксолано...
Ось тільки люди черстві...таки, на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 16:56:41 ]
Дякую, Танечко, за "гарно" - приємно:)
щодо нас, людей, - то усе притаманно такому творінню Божому, - але це заради руху життя, падіння і зростання, борсання і міжхвиллі............:)
Важливо те - ЩО залишається назавжди в душі,а що пересіюється:) -(на мою думку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 20:57:42 ]
Не такі це вже малі надбання - "начути неба слухом" і "цятинку сонця- сповнену теплом"...
Словотужливо про стужослово у пору стосунків , коли "із льоду брил укладені мости"...

У цьому вірші я таки зігрівся тією "цяткою сонця", яка може відледеніти наші душі і з великих морозів.

Гарно, Роксолоно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 16:52:12 ]
Хіба існує більша винагорода для автора, -як нагорода унісонности із читачем. Радію, що "цятинка сонця" відігріла- це найбільше чого праглося і моїй ЛГ.
Теплості в душі - щиро бажаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-28 09:57:34 ]
Чудова поетична світлина: мости, льоди і т.д. і все т.инше. Я навіть уявив звукохвилі. Вони – як знайомі з часів дитинства кола на воді, а водночас – і щось нове в українській мові.
Кома після першого рядка зайва. От якби «мости, укладені із льоду брил» або «мости, укладені із брил льоду», була б інша справа :)
«Кохання, впрягле в омут настанов». Тут потрібна кома, бо, як я розумію, «впрягле» це якась пасивна дієприслівникова форма від дієслова «впрягати».
«Омут» - це щось російське. В українських річках «вир» або яка-небудь «вирва».
І після «гнізда» кома зайва, бо вона не єднає рядки, а розриває речення.
«Сповнена тепла» було б краще, але можна залишить так, як є.
Мені зовсім не хотілось давать свої поради, але серце прагне досконалости :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 15:11:54 ]
Семене, ціную Ваше бачення, зауваги, гострооке (із відтінком телості) просканування твору, а головне, увагу Вашу - дякую щиро!
Розумію, що неновизна льодів, образних мостів- може скеровувати читача до уже знайомих, навіть із дитинства, асоціацій- та попри все "льоди" залишаються уособленням холодности і в прямому, і в переносному значенні:)- мені приємно, що у контексті цього вірша- "мости"Вас не роздратували, а однесли в найкращі часи :-)
Зайві комочки, за Вашою порадою, вимітаю - ще раз дякую за увагу:)
Щодо слова "ОМУТ"- то перед тим, як використати слово- звірила його і ось що знайшла:


ОМУТ, а, ч ., діал. Вир. Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (Іван Франко, VIII, 1952, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 695.

Завжди рада, Вашому непробігальному, - а ґрунтовному візиту на мою сторінку. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-28 12:13:31 ]
Ваші вірші завжди гарні, мелодійні і достойні. Тут кожне слово має силу. Воно, мов наголос малює суть рядка. І нехай так буде. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 15:19:01 ]
п. Василю, щиро вдячна за відгук- приємно зустріти Вас на ПМ.
з найкращими побажаннями до Вас - Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-28 12:38:51 ]
Така холодінь війнула, що якби не "цятинка" тепла у фіналі, то читач насправді б "околів"-закляк... так все реально передано.
("омут"="хомут"? Бо у "Великому тлумачному словнику української мови" слова "омут" нема ). Щиро! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-28 16:40:35 ]
Галинко, направду було холодно ЛГ- таке і написалося:-)
Щодо слова "ОМУТ" вже писала у коменті до Семена:

ОМУТ, а, ч ., діал. Вир. Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (Іван Франко, VIII, 1952, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 695.

Завжди рада, Вашому непробігальному, - а ґрунтовному візиту на мою сторінку. Щасти!

Але, ХОМУТ, цілком добре, як варіант - буду думати, радитися...

Щиро дякую за увагу Вашу і слово добре:)