ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в даль прощальний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені спо

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Дамокл




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-13 13:57:36
Переглядів сторінки твору 14378
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 13:29:59 ]
обоюдоостро.и это самое лучшее слово во всем стихе. может быть единственное, что пахнет Бродским, потому что оно такое же парадоксально-русское, как и он сам в своем творческом выражении. кто это до Бродского вас поднял? поклон ему низкий. мне так Ника Новикова с ее последней женщиной-рекой сразу нарисовалась, с первой строки и строфы. ну а как там "кидати вище" предлагали - так вас прямо до ИБ, и выше некуда уже, как по мне. ну так я за, обеими руками) - заслужили


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 20:29:08 ]
це для вас найкраще слово у вірші, бо проросійське) за нього ви мене і хвалите, я так зрозумів)
в мене немає зараз посилання, але до Бродського мене не підняли, а закинули перегук мотивів - причому обгрунтувати, як завжди, не спромоглись. а самого ІБ якраз опустили і попустили, якщо не помиляюсь, так що ваш уклін безадресний. але це достойно поета - поклонитись нікому.

мені імпонує, коли у кожного своя ніша, умовно кажучи. і ніхто нікого ні з ким не порівнює. бо це справа невдячна і безперспективна. мені, наприклад, хочеться бути тільки собою - менше писати, більше малювати. десь так.

а Ніка Новікова - вона крута. тут я з вами солідарний. так пише тільки вона.

щироваш,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-15 13:16:43 ]
нет, вы не совсем правильно поняли меня. слово лучшее - потому что лучшее. именно оно и пахнет Бродским. а вот это уже - потому что...:) а может потому что - лучшее). на нем весь стих стоит, как на..хотела написать -на лезвии бритвы), но напишу - на крае мастихина) вам как художнику - это будет понятно. я видела ваши работы в "Дороге до дому"
мне здесь услышалась Ника, а не Бродский, мне показалось что ваше стихо перекликается с ее последним. хоть и косвенно - слово-форменно так. не могу объяснить). меня тоже часто помещают в нишу серебрянного века. а у меня - своя ниша. просто она серебрянная) изнутри)
я хвалю вас за творчество. самобытности - быть! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-15 15:53:02 ]
нічого не пояснюйте, я вас чудово зрозумів: то був (невдалий) жарт, сорі.
дякую за добрі слова.

щироваш,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Люба (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 16:13:45 ]
Прочиталося:
Я від тебе стільки разів тікав,
та не втік ні разу.
І цілий день у голові крутилося саме так. А перечитала: виявляється, "від себе". І що тепер робить? Увесь зміст "догори дригами".)
І не міняй, будь ласка, початок. Бо "догори ногами" - це ж такий образ із першого рядка: велетень розлігся, і його ногами тече ріка... Але то мої фантазії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 20:17:20 ]
чоловікові більш личить "від себе") що, взагалі-то, тотожне "від тебе". десь так. так що обидва прочитання в силі.
ця (певна) кривизна - догори ногами - мені подобається. так що не мінятиму.

дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 16:15:18 ]
А "обопільно-гострий" - нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 20:14:42 ]
я над ним думав. не можу сказати чому, не дуже смакує... на язиці.
хочу двогострий+ще якесь слово: скжімо, відтепер двогострий. у "відтепер" є певний сенс.
але ще размишляю...
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 20:58:37 ]
Може, звернутись до графоманів?
Вони повинні буть майстрами нащот рим.
От, наприклад, вони можуть запропонувать таку:
- заго́стрий. Це чудовий прикметник з ознаками гіперболізації якогось явища чи стану речей;
- заго́стрить. І це дієслово римується.
Перед ним можна почать фразу, а ним скінчить.

А можна залишить усе, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 21:40:15 ]
ідея чудова!
а ще можна використати одразу два-три слова: обідворучгострий.
яке поле для авторської фантазії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 22:10:03 ]
обокраєгострий, обосічногострий.. нє, не те..
краще вже тоді язикатогострий ))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-15 16:48:05 ]
якір-меч хитається у ріці –
оба леза гострі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-15 16:53:41 ]
Дм.Павличку, напевне, солодко гикнеться :)
"Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотнi, в душi моїй оба".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-15 16:58:01 ]
:)