ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.07.06 02:39
Чекали ми весну. Прийшла війна.
Плювала снігом у сумні обличчя.
Я бачив відчай з власного вікна,
Це був наш спільний величезний відчай.

Холодний страх від голови до ніг.
Все поспіхом - машини та валізи.
Ховав старе життя байдужий сніг,

Гриць Янківська
2024.07.05 23:17
Перші веснянки
На рожевих щічках-пелюстках
З'являються не від сонця.
Чи не насмішка судьби –
Багно на дикому милі.
***

Але ж погляньте –

Леся Горова
2024.07.05 18:18
Гаптує літо щедро покривало,
Що зеленню розвісилось по саду -
Черешень жовтих постаті огрядні
Там, на вершках, залишили принади
Для птаства, що до них поналітало
З усіх округ, і галасує радо.

Обтяжене бурштиновим намистом

Микола Дудар
2024.07.05 15:46
Можливо з вітром краще чим без вітру…
Можлива, якщо байдуже тобі
Якщо перестаратися не вміти
Зіграти три акорди на трубі…

Можливо й переселишся в європу…
Можливо і буття перечеркнеш,
Якщо, умовно, вирядишся в копа

Віктор Кучерук
2024.07.05 11:25
Стає густішою пітьма
Та все дзвінкіше мертва тиша, –
Чомусь блищання зір нема
І вітер холодом не дише.
Ні духу в’ялої трави,
Ні живописної картини, –
Лише не йде із голови
Думок усяких плутанина.

Самослав Желіба
2024.07.05 11:07
   «Поза межами болю» О. Турянського є повістю в українській літературі багато в чому знаковою. Зовсім не дивно, що на Заході вона здобула собі значно більше слави, ніж на Батьківщині. І йдеться тут не лише про радянські заборони та викреслення з історії

Іван Потьомкін
2024.07.05 10:56
Не спалось Шломо тої ночі.
Начебто хтось дорікав йому:
«Ось уже чотири роки,
Відколи ти сидиш на троні,
А Дому Всевишнього немає й досі.
Давид, покійний батько твій,
Якби дозволив йому Бог,
Одразу ж взявся б за цю справу.

Козак Дума
2024.07.05 10:35
Я говорю не завжди те, що думаю,
і думаю не те, що говорю –
бо не дарма колись назвали Думою,
благословивши на життєву прю.

Але частенько все ж сказати хочеться
відкрито, неприємно, без прикрас,
усім лакузам і відвертим збоченцям –

Артур Курдіновський
2024.07.05 00:29
У кожного своя примхлива вдача.
Комусь - багато, а комусь - замало.
Був день ясний. Та раптом я побачив,
Як дівчину вродливу ґвалтували.

Почув жахливі крики. Краєм ока
Помітив ніж, приставлений до скроні.
Я висловив стурбованість глибоку

Микола Дудар
2024.07.04 22:57
Сприйми мене таким як!
На похвалу не претендую
Коли зустрінеш у фойє
Ти не підходь, бо зацілую…
Якщо не згодна, дай хоч знак —
Я підлаштую неповагу…
На це погодився б не всяк
Тут навіть ні, не про присягу…

Роксолана Вірлан
2024.07.04 17:53
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Євген Федчук
2024.07.04 16:35
Сидять старі під під’їздом на лавці в неділю.
Хоч на вулиці спекотно та тут прохолода.
Ото вийшли ще із ранку, як на лавці сіли,
До квартири їх загнати задушної годі.
Сидять собі, розмовляють, згадують минуле,
Як були ще молодими і сил вдосталь мали.

Іван Потьомкін
2024.07.04 10:26
Віщун навідавсь уночі.
Присів на ліжка край.
Худющий – шкіра та кістки.
Очі запали вглиб.
Тепер я знала, що розпавсь
Старий і вутлий міст,
Що між «було» і «має буть»
Руки часу сплелись.

Світлана Пирогова
2024.07.04 08:44
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Віктор Кучерук
2024.07.04 07:34
Сонцем розпечений вітер
Пилом дорожнім укривсь
І не бажає куріти
Ним, як, бувало, колись.
Влігся собі нерухомо
Та непомітно іще, –
Лінь видаючи за втому,
Поки надмірно пече…

Микола Соболь
2024.07.04 06:15
Тіло огорне шовк,
вітер погладить плечі,
день передчасно змовк,
плине проспектом вечір,
пахощами духів
біля фонтана віє,
поміж водиці спів
дме тополина завія.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Герасименко (1958) / Вірші

 Пора!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-02-23 18:19:01
Переглядів сторінки твору 8196
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.856 / 5.5  (4.828 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.625 / 5.5  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.03.19 14:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Романа Любомирська (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-23 19:13:34 ]
Щемно так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 20:44:08 ]
Дякую! Це твір, навіяний останніми подіями - поверненням із далекого еміграційного небуття української письменниці Галини Журби на землю батьків - на рідній землі встановлено меморіальний комплекс

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-23 19:58:25 ]
Глибока поезія... І туга глибока...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 21:06:05 ]
Дякую, пане Василю! Щиро вітаю із святом! Нехай щастить!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 20:44:06 ]
"Дві черешні" - замало. Числівник, нмсдд, заважає. Чому не "яблуні й черешні"?
На "ть-в-зажурі" звукопис буде в претензії.
Цікавий образ "віка" у родовому відмінку.
Віко труни, віко діжки.
Море знахідок у Вашому вірші.

З повагою у поспіху,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 20:45:31 ]
В мене вже танцюють, а я ото відволікаюсь і коментую.
Сьогодні свято.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 21:05:23 ]
Боже мій! Я вибачаюся за таку неувагу. Одночасно вітаю по телефону інших, а з комп'ютером працюю... Щиро Вас вітаю! Бажаю здоров'я, миру в житті і душі, щастя та любові, успіхів та Музи!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 21:02:35 ]
Справа в тому, що на місці колишнього маєтку, де батько Галини Журби був управляючим, залишилося дві старі черешні - все! Посеред поля... Минулого року мені вдалося добитися (завдяки підтримці письменників Вінничини) встановлення меморіального комплексу "Хутірець Галини Журби". Так що яблунь там немає. Вірніш, там, де комплекс - молодий сад, а на місці хутора та маєтку їх немає. А "віко" використала навмисне: можна зрозуміти двозначно, як довічно і віко, як кришка труни (при цьому зміст не зміниться). за поради і коментар - дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 21:08:04 ]
(Здуваючи щоки: пФ-Ф-Ф-ф) - реалізм.
Я не знав, бо це від Княжичів далі, аніж від Києва.
Чудово і майстерно виконаний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 21:26:47 ]
Погоджуюсь з останнім коментарем Гаррі. Було б добре десь вказати (може, у примітці) до кого (чого) цей вірш стосується. І ще:
- рядок "земне коріння (в св)іті їх трима" можливо якось так: "коріння лиш у світі їх трима" ( бо ж зрозуміло, що коріння земне);
- рядок "Чого б, здавалося, потрібно чоловіку" чому б не "Чого б, здавалось, треба чоловіку" ( він один випадає з розміру);
-"А ці черешні сад ва(ш ст)орожили";
- "що,(кома) наче купина неопалима, живе..."
- "Пробачте нам – усім вашИм нащадкам".
Не сприймайте за нав'язування.:)
Рішення за Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 01:02:23 ]
Ну що Ви! Безперечно, завтра все уважно проаналізую, і, по можливості, скористаюся порадами. Дякую! З святом Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 21:31:40 ]
тематично і мелодійно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 16:44:20 ]
Дякую, пане Миколо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-23 23:38:44 ]
Гарний вірш, пані Олено! Усі образи дуже цікаві, особливо мені сподобались черешні як "вартові історії почесні" та "окличні-кличні знаки". З приводу "вашИм нащадкам" - згодна з паном Мирославом, і мені теж ріже вухо. Вибачте за прискіпливість, але я вже знаю, що Ви готуєте збірку, тому й придираюся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 01:04:00 ]
Це так! Сама до своїх творів прискіпуюся, і Ваші поради вважаю дуже доречними. Вже пізня пора, а завтра займуся. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-02-23 23:43:52 ]
Пані Олено, дуже рада побаченому у коментарях - Ви готуєте збірку! Буду чукати!
Вірш прочитала кілька разів. зауваження вам уже виказали, тож про них не буду. А скажу - я Вам дуже вдячна за поезію, за справу, яку Ви зробили. За те, що людям даєте такі знання, пам"ять, будите дух. Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 01:10:41 ]
І Вам спасибі! Я абсолютно адектатно реагую на всі зауваження, ба, навіть більше: дякую! Адже збоку іноді видніше. Та й повчитися варто. А те, що я роблю, то чисто потреба душі і часу - далі зволікати нІкуди! Навряд чи наступне покоління перейматиметься . Час віддаляє пам'ять...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-02-24 01:50:17 ]
Коли серце читача обступають соняхи, джерела, «кукуріки», ружі, а дві черешні окличними знаками виокремлюють ту світлину - як може залишитися він байдужим?!
От і я не можу... )) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 16:43:57 ]
Дякую Вам за спільнобачення

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 07:25:21 ]
без України - зле
а з Україною - не краще
бо розірватися не є можливо :(