ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Герасименко (1958) / Вірші

 Пора!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-02-23 18:19:01
Переглядів сторінки твору 9776
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.856 / 5.5  (4.828 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.625 / 5.5  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.03.19 14:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Романа Любомирська (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-23 19:13:34 ]
Щемно так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 20:44:08 ]
Дякую! Це твір, навіяний останніми подіями - поверненням із далекого еміграційного небуття української письменниці Галини Журби на землю батьків - на рідній землі встановлено меморіальний комплекс

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-23 19:58:25 ]
Глибока поезія... І туга глибока...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 21:06:05 ]
Дякую, пане Василю! Щиро вітаю із святом! Нехай щастить!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 20:44:06 ]
"Дві черешні" - замало. Числівник, нмсдд, заважає. Чому не "яблуні й черешні"?
На "ть-в-зажурі" звукопис буде в претензії.
Цікавий образ "віка" у родовому відмінку.
Віко труни, віко діжки.
Море знахідок у Вашому вірші.

З повагою у поспіху,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 20:45:31 ]
В мене вже танцюють, а я ото відволікаюсь і коментую.
Сьогодні свято.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 21:05:23 ]
Боже мій! Я вибачаюся за таку неувагу. Одночасно вітаю по телефону інших, а з комп'ютером працюю... Щиро Вас вітаю! Бажаю здоров'я, миру в житті і душі, щастя та любові, успіхів та Музи!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 21:02:35 ]
Справа в тому, що на місці колишнього маєтку, де батько Галини Журби був управляючим, залишилося дві старі черешні - все! Посеред поля... Минулого року мені вдалося добитися (завдяки підтримці письменників Вінничини) встановлення меморіального комплексу "Хутірець Галини Журби". Так що яблунь там немає. Вірніш, там, де комплекс - молодий сад, а на місці хутора та маєтку їх немає. А "віко" використала навмисне: можна зрозуміти двозначно, як довічно і віко, як кришка труни (при цьому зміст не зміниться). за поради і коментар - дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 21:08:04 ]
(Здуваючи щоки: пФ-Ф-Ф-ф) - реалізм.
Я не знав, бо це від Княжичів далі, аніж від Києва.
Чудово і майстерно виконаний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 21:26:47 ]
Погоджуюсь з останнім коментарем Гаррі. Було б добре десь вказати (може, у примітці) до кого (чого) цей вірш стосується. І ще:
- рядок "земне коріння (в св)іті їх трима" можливо якось так: "коріння лиш у світі їх трима" ( бо ж зрозуміло, що коріння земне);
- рядок "Чого б, здавалося, потрібно чоловіку" чому б не "Чого б, здавалось, треба чоловіку" ( він один випадає з розміру);
-"А ці черешні сад ва(ш ст)орожили";
- "що,(кома) наче купина неопалима, живе..."
- "Пробачте нам – усім вашИм нащадкам".
Не сприймайте за нав'язування.:)
Рішення за Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 01:02:23 ]
Ну що Ви! Безперечно, завтра все уважно проаналізую, і, по можливості, скористаюся порадами. Дякую! З святом Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-02-23 21:31:40 ]
тематично і мелодійно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 16:44:20 ]
Дякую, пане Миколо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-23 23:38:44 ]
Гарний вірш, пані Олено! Усі образи дуже цікаві, особливо мені сподобались черешні як "вартові історії почесні" та "окличні-кличні знаки". З приводу "вашИм нащадкам" - згодна з паном Мирославом, і мені теж ріже вухо. Вибачте за прискіпливість, але я вже знаю, що Ви готуєте збірку, тому й придираюся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 01:04:00 ]
Це так! Сама до своїх творів прискіпуюся, і Ваші поради вважаю дуже доречними. Вже пізня пора, а завтра займуся. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-02-23 23:43:52 ]
Пані Олено, дуже рада побаченому у коментарях - Ви готуєте збірку! Буду чукати!
Вірш прочитала кілька разів. зауваження вам уже виказали, тож про них не буду. А скажу - я Вам дуже вдячна за поезію, за справу, яку Ви зробили. За те, що людям даєте такі знання, пам"ять, будите дух. Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 01:10:41 ]
І Вам спасибі! Я абсолютно адектатно реагую на всі зауваження, ба, навіть більше: дякую! Адже збоку іноді видніше. Та й повчитися варто. А те, що я роблю, то чисто потреба душі і часу - далі зволікати нІкуди! Навряд чи наступне покоління перейматиметься . Час віддаляє пам'ять...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-02-24 01:50:17 ]
Коли серце читача обступають соняхи, джерела, «кукуріки», ружі, а дві черешні окличними знаками виокремлюють ту світлину - як може залишитися він байдужим?!
От і я не можу... )) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 16:43:57 ]
Дякую Вам за спільнобачення

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 07:25:21 ]
без України - зле
а з Україною - не краще
бо розірватися не є можливо :(