ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Присвяти

  Івану Низовому
Країна мрій. Терновий шлях. Гроза.
«Стою внизу» – так ближче до народу,
де кров і піт, де точиться сльоза
із лихоліття на джерельну воду.

«Я – Низовий!» Як гордо це звучить.
Хай стане груддя лебединим пухом.
Бувай, Іване. Час земний біжить,
окрилений твоїм незламним духом.

І ниць не там, де Низові живуть,
а де зв'язки, посади та багатства,
де із казни мільйонами крадуть –
отам і ниць, смердюча втіха рабства.

Прости усім, хто яро заважав
тобі життя, як ти б хотів, прожити.
Хто велич Слова між незгод пізнав,
того уже нікому не згубити.

З тієї висі, де твоя душа,
поглянь у світ – там сходиться гостина:
до дум живих, до таїнства вірша
запрошує усіх твоя дитина.

Пройдуть роки і тіні відійдуть,
химери днів без племені та роду,
а Низові – вони віки живуть,
бо їх коріння із низів народу.

* * *
Я – подорожній на твоїх шляхах,
де біль душі ламає на негоду.
Зустрінемось колись у вічних снах,
усі ми вийшли з низового роду.

15.04. 2013р.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-15 15:20:16
Переглядів сторінки твору 10488
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.885 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 12:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-15 15:55:42 ]
Дорогий Олександре, не просто кожна строфа, а кожен рядок мене сильно вразив. Я підписуюсь під кожним Вашим словом, і не тому лише, що вірш присвячено моєму батькові, а тому, що все в ньому так правдиво й точно, і передано неймовірно... А скільки душі Ви вклали в цю присвяту, я відчуваю аж до мурах... Спасибі Вам!!!
Чесно, мені дуже важко передати свої емоції словами...
Я плачу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 09:56:30 ]
Леся, Лесенька, Лесуня… Вибачте за фамільярність, Вас так батько не називав? Дякую за Ваші сльози. Це для мене найбільша нагорода, хоча я розумію, як би вірш не висвітлював дорогу Вам людину – чутливість Вашу викликають спогади, навіяні віршем. Мабуть, надто теплі стосунки були між Вами і Вашим батьком. А біль, Леся, з часом стихне. Не щезне, але не буде таким гострим. Мусить стихнути, бо інакше неможливо жити. Щасти Вам в усіх Ваших справах і починаннях. Життя продовжується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-16 15:38:08 ]
Доброго дня, Олександре! Здебільшого тато звертався до мене "Лесенько" ))) А стосунки були неймовірно близькі й теплі, хоч і сварилися часом. Але це тому більше, що дуже любили один одного, а через це деякі речі гіперболізувалися... Та й за характером однакові )))
Спасибі Вам велике, Олександре, за присвяту і за щирі побажання! І Вам усього найкращого!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-16 20:27:47 ]
Олександре, можна я збережу собі цей вірш поки на своїй сторінці, а потім опублікую в збірнику в розділі пам"яті батька? Можна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-15 15:55:55 ]
Чудово написано з великим теплом до творчості і до пам'яті великої людини.Мені дуже подобаються твори Івана Низового і я вдячна Вам, Олександре, за цей вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 10:06:59 ]
Пані Надія, маю надію(каламбур), що це не останнє Ваша подяка мені(вибачте за таку нахабну нескромність). Дякую і Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-15 18:09:55 ]
Щиро і прадиво! Дякую!
Від усіх шанувальників Івана Низового
Вам низький уклін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 10:04:00 ]
Дякую, пане Платіні. Я уже звик до Вашої присутності на моїх сторінках. Тож і надалі, сподіваюсь, Вас там бачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-04-15 18:58:09 ]
написано сильно! відчувається, що перегортаєте сторінки поезії Івана Низового вдумливо, вчитуючись у кожен рядок і кожне слово.
З віршу зрозуміло - перейнялися, сильно перейнялися і душею автора, і його громадянською позицією, і любов’ю до України, саме так, як переймався, відчував і любив Іван Низовий.
єдине, де я чисто технічно спіткнулася - наголос "крІсла" чи "кріслА"? - можливо, мене поправлять філологи. У першому випадку рядок звучатиме десь якось так "Де крІсла, де посади і багатства"...
ну, а другий варіант - так як у Вас, п.Олександре.
Прошу перегляньте.
У всьому іншому технічно правильно у плані ритму, збігів "крутезних" не бачу...
Портрет виписаний вдало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 10:00:59 ]
Шановна Людмило, кріслА чи крІсла тотожні посадам, тому тут краще вжити "зв'язки" або щось таке подібне. На жаль, пані Людмило, трохи Вас розчарую. Я не є великим знавцем творчості Івана Низового. Чому? Це інше питання. Але обов'язково надолужу прогаяне. Щоб відчути людину, не потрібно від палітурки до палітурки перечитати усю його спадщину. Це лицемірство не завжди вдається розпізнати за масками на усі випадки життя, а справжня людина ідентифікується навіть на інтуїтивному рівні. Я радий, що не помилився у своєму баченні Івана Низового. Він далеко не остання людина в українській поезії. А Вам ще раз дякую. Ціную всі зауваження, тим більше від М.К.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 11:29:37 ]
... успіху!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-15 19:24:43 ]
Гарно і щиро написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 10:08:07 ]
Коротко і лаконічно. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-15 19:59:54 ]
І у мене сльози на очах, бо написано справді душею. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 10:09:52 ]
Не плачте, Попелюшко, бо не станете принцесою на поетичному балі, чого я Вам щиро бажаю. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2013-04-15 22:16:37 ]
І про Низового, і про "псевдовисоких" - все правильно. Розумію і підтримую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 10:12:29 ]
Спасибі за розуміння і підтримку. Верховна "ниць" нищить державність. Політиканів багато, а державників днем зі свічкою не найти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-15 22:40:45 ]
Це гарна робота...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 10:14:49 ]
Цок-цок. Так би завжди, але совеня ще мале.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-15 23:45:18 ]
Від усіх читачів і почитачів величезне спасибі за добрі слова про талановиту людину і поета.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 10:16:02 ]
І вам пане Василю, величезне спасибі. Приємно чути добрі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 20:55:43 ]
Мені приємно, бо то не щодня буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-15 23:48:03 ]
Перечитала кілька разів і щоразу - неначе мороз по шкірі. Сильний вірш, сильні емоції. Про такі говорять: "СПРАВЖНІ"
Щиро дякую Вам, Олександре, за цю присвяту!
І світла пам'ять Івану Низовому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 10:18:54 ]
Світла пам'ять усім праведникам України, цвіту її нації. Вам, пані Уляна, моє уклінне і щире дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 06:58:15 ]
Сильний вірш, натхненний і пафосний. Але тут пафос щирий, нероблений, той, що окриляє. Монументально написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 10:23:49 ]
Не пафосну присвяту може написати тільки друг, близька людина. Але якщо пафос є таким, як Ви його бачите, то він не виглядає чимось штучним і надуманим. Дякую Вам за відгук, що надихає до творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 09:44:18 ]
...сходиться гостина:
до дум живих, до таїнства вірша запрошує усіх твоя дитина... - як тонко Ви, пане Олександре, відчули і зуміли передати оту щоденну насолоду від вкушання поетичних "страв" світлої пам'яті Івана Низового. І як делікатно підмітили оту "дитинність" душі його доньки, завдяки якій є можливою ця "трапеза"...
Думка, ідея, відчуття образу змальовуваної особи, її характерних рис, художні засоби - все дуже гармонійно. Низький Вам уклін за такий твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 10:27:17 ]
Пані Галино, мій добрий і щирий ангел. Завжди цінував і, сподіваюсь, далі цінуватиму Ваші коментарі, судження, відгуки і все, що летітиме у мою сторону із ваших вуст. Уклінне моє Вам спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-16 15:42:00 ]
Олександре, дозвольте мені також подякувати всім, хто відгукнувся на цей вірш!

Спасибі вам, дорогі друзі!!! Щасти вам у житті!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 20:52:31 ]
Леся, Ви ще й питаєте? Хіба не для Вас написаний цей вірш? ВИ ЄДИНА, КРІМ АВТОРА, ЗВИЧАЙНО, ЙОГО ВЛАСНИЦЯ І РОЗПОРЯДНИЦЯ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-16 22:22:20 ]
Спасибі!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 16:00:38 ]
Достойні рядки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 20:53:27 ]
Дякую за оцінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 18:56:16 ]
а Низові – вони віки живуть,
бо їх коріння із низів народу.
Вражаюче!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 20:54:08 ]
І Вам щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-17 00:32:47 ]
Любонько, Юльцю, спасибі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-23 22:16:24 ]
Майстерна присвята, Олександре!Пропустили поезію крізь душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-25 15:47:18 ]
Відчути щиру людину, патріота, Поета з великої букви - можна легко, складніше це передати поетичними словами і я радий, що трохи вийшло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-05-22 13:31:12 ]
Дуже враженний Вашим віршем,подальших успіхів.