
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
2025.10.08
16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Світлана Сторожівська (1995) /
Публіцистика
На високій ноті неба
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
На високій ноті неба
21 березня, у Міжнародний день поезії у м. Полтава, а саме у обласній бібліотеці для юнацтва ім.. О. Гончара відбувся творчий вечір - діалог двох авторок: Раїси Артеменко за підсумком трьох збірок віршів: «Доки живу – люблю», «Доки люблю – живу», «Мої дороги», яка презентувала вірші « До рідного дому, до хати», « Сніги», « Зважити б на шальках терезів», « Та й як воно живеться, розкажи» та Світлани Сторожівської, що презентувала першу поетичну книгу «Висі», зачитавши поезії «Висі», «Тріолети про весняні злети», « Те, що буяє вічно», « Земна луна» та віршовану казку « Бабато і чарівна скриня» . Окрім співробітників книгозбірні, які протягом дійства зачитували біографічні відомості про авторок, особливості їх манери письма, ставили запитання стосовно творчості, оприлюднювали вершинні зразки відомих українських поетів, зокрема Л. Костенко, захід зібрав людей, небайдужих до поезії. Це студенти ПНПУ ім.. В. Короленка, які активно ставили запитання мисткиням, зачитували їхні твори, що найбільше їм припали до душі, а також запрошені письменники: член ПСЛ Г. Вовченко, яка з теплом оголосила слово стосовно віршів Р. Артеменко та С. Осока, член НСПУ, один з авторів передмови до першої книги С. Сторожівської, який зачитав свою поезію також. Звісно, вирізнялася потужністю аудиторія рідних, вчителів та бібліотекарів, що приїхали з Чутівщини підтримати краян. Фортепіанний супровід деяким поезіям авторок надала С. Гогохія, керівник громадського творчого об’єднання «Гілея».
Р. Артеменко - головний спеціаліст відділу освіти Чутівщини і водночас проникливий лірик, яка зізнається, що прикладом для неї є поезія П. Тичини, найвищою оцінкою для письменника – коли читають, а сюжети з’являються від зустрічей з людьми. На запитання про творчу кризу Раїса Іванівна зазначила: « Писати – це вже невиліковна хвороба, тому яка вже там творча криза!». У сучасних полтавських авторах Р. Артеменко дивується, за її словами, невичерпному метафоризму.
С. Сторожівська – учениця 11 класу Полтавського обласного ліцею - інтернату ім.. А. С. Макаренка, активна учасниця багатьох творчих конкурсів. Пріоритетом для неї є творче зростання, вдосконалення свого доробку, адже « у кожного вись своя – словесна чи математична, то, мов до душі дотична, невидима ниточка «Я»». Серед улюблених авторів Світлана виокремлює Н. Галан, Н. Ткачик, Г. Кревську, Б. Олійника. Початком відліку шліфування текстів вважає участь у конкурсі «Собори душ своїх бережіть», що проводиться з 2007 р. ПОО НСПУ.
Попри вікову і жанрову різницю цих авторок, провідний мотив оприлюднених поезій - крила. Саме таку назву носить районна літстудія, відкриття якої у 2011 р. у смт. Артемівка послугувало співпраці Р. Артеменко як керівника та С. Сторожівської як учня.
На завершення творчого діалогу директор бібліотеки І. Балибіна подякувала авторкам за поетичне розкрилля, побажала нових творів і перемог. Адже за висловом П. Стороженка « Поезія ніколи не закінчиться, як і мова».
Р. Артеменко - головний спеціаліст відділу освіти Чутівщини і водночас проникливий лірик, яка зізнається, що прикладом для неї є поезія П. Тичини, найвищою оцінкою для письменника – коли читають, а сюжети з’являються від зустрічей з людьми. На запитання про творчу кризу Раїса Іванівна зазначила: « Писати – це вже невиліковна хвороба, тому яка вже там творча криза!». У сучасних полтавських авторах Р. Артеменко дивується, за її словами, невичерпному метафоризму.
С. Сторожівська – учениця 11 класу Полтавського обласного ліцею - інтернату ім.. А. С. Макаренка, активна учасниця багатьох творчих конкурсів. Пріоритетом для неї є творче зростання, вдосконалення свого доробку, адже « у кожного вись своя – словесна чи математична, то, мов до душі дотична, невидима ниточка «Я»». Серед улюблених авторів Світлана виокремлює Н. Галан, Н. Ткачик, Г. Кревську, Б. Олійника. Початком відліку шліфування текстів вважає участь у конкурсі «Собори душ своїх бережіть», що проводиться з 2007 р. ПОО НСПУ.
Попри вікову і жанрову різницю цих авторок, провідний мотив оприлюднених поезій - крила. Саме таку назву носить районна літстудія, відкриття якої у 2011 р. у смт. Артемівка послугувало співпраці Р. Артеменко як керівника та С. Сторожівської як учня.
На завершення творчого діалогу директор бібліотеки І. Балибіна подякувала авторкам за поетичне розкрилля, побажала нових творів і перемог. Адже за висловом П. Стороженка « Поезія ніколи не закінчиться, як і мова».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію