ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Блискавицi серця XXXVI, пiдкидна
cards_to_play 1.

день
колода карт

роздає
круп’є
трохи масті
й жарт
кров
із нерва п’є

входимо
в азарт

в голові
туман
з перших уст
сльоза
далі
слів нема

драм чужих
прибій
не вдихну
стоїть
підколодних змій
в шийних колах
їдь

2.

раднику
благих
блуднику
в метро
ти чого
застиг
зиркаєш
в нутро

ти кому даєш
вмерти
сотий шанс
небом
дістаєш
у невчасний
час

струшуєш
золу
золота із тиш
роздаєш
по злу
тим
кому нести
світло
під хрестом
небо
з уст в уста
Бога
на престол
гарт
у юну
сталь

ти навіщо
п’єш
випиваєш
сон
серденько
моє
твій
на нім
вісон

знаю
ти
не ніч
спраглий подих
зір
пекло
й рай вогнів
антитеза дір
вибух почуттів
скрута темноти
оберіг в путі
пастка на чорти

осягни мене
присягни
що ти
станеш
день за днем
у душі
рости

3.

паросте
небес
пастирю
доріг
що не думка
пес
зимно
на дворі

вигадай мені
спогади ясні

поле по війні
хай накриє сніг

там обрало
ріст
серце козака
вже його
не їсть
доля
і гірка
не тече сльоза
впущена
за всіх
з ким в бою
козак
в землю
кров’ю
збіг

4.

крутиться земля
колообіг “кру”
серце
мов рілля
видихнуло
труд

слава трударям
плекунам луни
душам-ліхтарям
в пахощах весни

5.

дяка
що живий
добре
що є цвіт
світла
корогви
де
воскреслий
світ

по душі
іду
легше пір’я
крок
доокола
дух
зір нових
пилок

6.

край дороги
вкрай
край
де сни живі
де місцями
рай
вітру
у траві

де на нерест
йде
синь
за плач
з гори
у теплі
грудей
світ
осів
старий

де нема
кому
бавити
богів
сяяти
від мук
спалювати
гнів

вкрай
по небокрай
голосом
"курли"
це тропа
добра
з вістря
у стріли

це межа
без меж
де не треба
слів
це кіно
німе
світла
у золі

2 Травня, 2013

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-03 05:39:24
Переглядів сторінки твору 2962
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.897 / 6  (5.069 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.127 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2025.07.05 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-03 07:13:39 ]
"що не думка пес" -знову я воскрес. Пес - не обов'язково синонім бродяжного духу. За набором слів деколи ховається щось таке, чого авторі і не замислював, бо коли "пре"(потік філософії, образів, якихось підсвідомих бачень), важко все ув'язати у зрозумілу для читача сюжетну лінію. Це поезія паралельного світосприйняття - ось я, звичайний, як усі, а ось мої думи, табуни коней різної масті, несуться, скачуть, пливуть в океані, приречені потонути чи виплисти. Людині, звиклій до простого, важко розуміти Ваші вірші, але ті, хто їх зрозуміє, отримає справжню насолоду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 17:28:01 ]
Щиро вдячний, Олександре!
Пес - це так само образ вірності.
Ви маєте рацію - не надаються кожному на читання мої 'опуси'. До всезагального розуміння потрібно ще дорости - до небанальної простоти.
З повагою,
ЛЮ (Лазірко Юрій)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 09:23:34 ]
там обрало
ріст
серце козака
вже його
не їсть
доля
і гірка
не тече сльоза
впущена
за всіх
з ким в бою
козак
в землю
кров’ю
збіг - ці слова переплітаються з моєю "Думою про смерть козака". Відтінок сеї блискавиці мені прийшовся якнайбільше.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 17:39:22 ]
Пригадую, Друже, твою пісню - просто сучасне кобзарство без кобзи, але із такою ж духовною начинкою.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 09:38:50 ]
Прекрасно! Прекрасно! Кожне слово на своєму місці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 17:40:13 ]
Тішуся, що сподобалося!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-03 10:19:34 ]
"це межа
без меж
де не треба
слів
це кіно
німе
світла
у золі"

І тут теж не треба слів...
(лише:
"серце
мов рілля
потребує
труд" - хочеться узгодити відмінок "труд" (вистраждало,видихнуло тощо). Як на мене.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 17:41:58 ]
Слушна заувага - обов'язково узгоджу!
Спасибі, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-03 11:26:35 ]
слава трударям
плекунам луни
душам-ліхтарям
в пахощах весни

Знаю, що дуже нелегко було Вам, Юрію, у житті, але Ви маєте стрижень, бо своєю працею та життєлюбством зробили себе, і тому ці слова стосуються і Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 17:44:41 ]
Дякую, Лесю - ці слова стосуються нас усіх - тих, хто має погожу душу.
Уклінно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 17:50:24 ]
Рядки оці:
....................................
це тропа
добра
з вістря
у стріли..........
Сильнюще творіння, ЛЮ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 18:50:53 ]
Дякую, Роксоланочко!
Веселих Свят!