ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.17
06:43
Мерехтіли зорі в небі,
Тиша танула в пітьмі, -
Я збирався йти без тебе
Навстріч збудженій зимі.
Та лише подався з хати,
Як спинився за дверми,
Бо почав тепло втрачати
Задалеко до зими.
Тиша танула в пітьмі, -
Я збирався йти без тебе
Навстріч збудженій зимі.
Та лише подався з хати,
Як спинився за дверми,
Бо почав тепло втрачати
Задалеко до зими.
2026.10.16
23:45
на правах інтермедії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії
2026.10.16
23:06
чи ти прокидався із чуттями
щось помінялося явно
розірвано циклічне часосприйняття
цей демонічний безлад ухопив тебе
цей демонічний безлад ухопив тебе
не крапає сльоза, хай забринить
щось помінялося явно
розірвано циклічне часосприйняття
цей демонічний безлад ухопив тебе
цей демонічний безлад ухопив тебе
не крапає сльоза, хай забринить
2026.10.16
22:35
Люблю, як, весела, розбуджуєш гомін довкіль
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.
А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.
А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п
2026.10.16
20:23
Малює осінь філігранно:
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.
Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.
Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -
2026.10.16
19:44
Тихо жоржиною
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.
2026.10.16
15:09
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.
ІІ
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.
ІІ
2026.10.16
13:35
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.
Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.
Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря
2026.10.16
11:14
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.
Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.
Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,
2026.10.16
11:07
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.
Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.
Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,
2026.10.16
06:15
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.
2026.10.15
23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз
2026.10.15
16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола
2026.10.15
16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.
Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.
Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо
2026.10.15
15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.
2026.10.15
15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.
Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.
Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Бур'ян (1951) /
Вірші
Нас мільярди на Землі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нас мільярди на Землі
Стою оце біля вікна,
А там - далека далина.
Мости, заводи, труби, дим...
Літак під небом голубим.
Хоч всю планету обійди -
Людські повсюди є сліди.
Тут я подумав: чом би й ні -
Піти в мандрівку і мені...
Морями, сушею пройти
І щось цікаве там знайти.
Перегорну туди й сюди
Сім тон словесної руди,
Потрібне слово віднайду...
Отож, я вирішив: піду!
І аж душею звеселів:
Це ж нас мільярди на Землі!
А скільки вивітрилось прахом?
(Земля їм пухом, бідолахам).
Але й живих мільярди нас
Сміються й плачуть водночас.
Мільярди рук, мільярди ніг -
Я уявить собі не міг,
Яка ж це сила інтелекту
Облагородила планету!
І цей багатоликий розум
Відверне будь-яку загрозу.
Проте ці висновки прості
Не дуже тішать у житті.
Кажу ж, нас тут мільярди є
І кожен дбає за своє.
Бо світом править інтерес...
І там, де гроші, там прогрес,
А там, де бідність, там біда
Голодних діточок гойда...
Живемо всі, мов на вулкані -
Багаті, бідні, ситі, п'яні.
Та ще й поділені на зони.
Тому й претензіїї резонні.
Там зони вільної торгівлі,
Там зони від податків вільні.
Є зони митні, зони впливу,
Тюремні зони й особливі.
Немає тільки зони щастя,
Тому й живемо, як удастся.
Втопаєм в розкошах... Бідуєм...
Як треба - лозунги скандуєм.
Одних - підносим, інших - топчем
І не вважаєм це за злочин.
Над нами висне жах терору -
Таки суспільство наше хворе!
Бо люди гинуть безневинно
І краю лихові не видно.
Кому ж на руку страх і стрес
І чий у тому інтерес?
Питання, звісно ж, риторичне,
Давно обкатане і звичне.
І хто догодить нам усім,
Коли думок... мільярдів сім!
Когось ляка чума глобальна,
Когось інфляція обвальна;
Того грабують безпардонно,
А в того статки - за кордоном.
Тому й думки у всіх різняться
І сни у всіх окремі сняться.
Та всі гуртом бояться СНІДу,
А в Судний день - кончини світу.
Хвилює нас і шар озону
Над полюсами по сезону.
До НЛО вже якось звикли -
Чи тут вони, чи, може, зникли.
І можна "фанів" зрозуміти,
Коли футбол крокує світом.
Тож тільки спільний інтерес
Дасть у взаєминах прогрес.
І нам до спільної мети,
Хоч як не важко, треба йти!
2004р.
А там - далека далина.
Мости, заводи, труби, дим...
Літак під небом голубим.
Хоч всю планету обійди -
Людські повсюди є сліди.
Тут я подумав: чом би й ні -
Піти в мандрівку і мені...
Морями, сушею пройти
І щось цікаве там знайти.
Перегорну туди й сюди
Сім тон словесної руди,
Потрібне слово віднайду...
Отож, я вирішив: піду!
І аж душею звеселів:
Це ж нас мільярди на Землі!
А скільки вивітрилось прахом?
(Земля їм пухом, бідолахам).
Але й живих мільярди нас
Сміються й плачуть водночас.
Мільярди рук, мільярди ніг -
Я уявить собі не міг,
Яка ж це сила інтелекту
Облагородила планету!
І цей багатоликий розум
Відверне будь-яку загрозу.
Проте ці висновки прості
Не дуже тішать у житті.
Кажу ж, нас тут мільярди є
І кожен дбає за своє.
Бо світом править інтерес...
І там, де гроші, там прогрес,
А там, де бідність, там біда
Голодних діточок гойда...
Живемо всі, мов на вулкані -
Багаті, бідні, ситі, п'яні.
Та ще й поділені на зони.
Тому й претензіїї резонні.
Там зони вільної торгівлі,
Там зони від податків вільні.
Є зони митні, зони впливу,
Тюремні зони й особливі.
Немає тільки зони щастя,
Тому й живемо, як удастся.
Втопаєм в розкошах... Бідуєм...
Як треба - лозунги скандуєм.
Одних - підносим, інших - топчем
І не вважаєм це за злочин.
Над нами висне жах терору -
Таки суспільство наше хворе!
Бо люди гинуть безневинно
І краю лихові не видно.
Кому ж на руку страх і стрес
І чий у тому інтерес?
Питання, звісно ж, риторичне,
Давно обкатане і звичне.
І хто догодить нам усім,
Коли думок... мільярдів сім!
Когось ляка чума глобальна,
Когось інфляція обвальна;
Того грабують безпардонно,
А в того статки - за кордоном.
Тому й думки у всіх різняться
І сни у всіх окремі сняться.
Та всі гуртом бояться СНІДу,
А в Судний день - кончини світу.
Хвилює нас і шар озону
Над полюсами по сезону.
До НЛО вже якось звикли -
Чи тут вони, чи, може, зникли.
І можна "фанів" зрозуміти,
Коли футбол крокує світом.
Тож тільки спільний інтерес
Дасть у взаєминах прогрес.
І нам до спільної мети,
Хоч як не важко, треба йти!
2004р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4047 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4047 seconds