Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
СЛОВА БЛАГОДАРНОСТИ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СЛОВА БЛАГОДАРНОСТИ.
Главное - уметь благодарить...
Солнце - за его внимание,
Звёзды - за неяркий свет в ночи,
Друга - за плечо и понимание,
Бабушку - за тёплый хлеб в печи.
Главное - уметь благодарить...
Главное - уметь благодарить...
Воду - за волну и за крещение,
Рощу - за покой в зените дня,
Землю - за любовь и всепрощение,
И костёр - за теплоту огня.
Главное - уметь благодарить...
Можно быть талантливым, бездарным,
Многое свершить иль натворить...
Главное - быть жизни благодарным,
Главное - уметь благодарить...
Как часто мы произносим слово "СПАСИБО" и почти никогда не задумываемся над его истинным значением?! А ведь, как известно, слова – это озвученные мысли, а мысли – материальны и имеют такую природу – воплощаться, даже если мы ничего не знаем об этом. Законы мироздания никто не отменял, и мы можем или с пониманием ими пользоваться, или от незнания, а ещё хуже от невежества (нежелания ведать, то есть знать) наносить вред, как себе, так и окружающим нас людям. Многим известно, что слова не только несут в себе образ, но и могут выступать в роли передатчика того или иного действия. А наш язык – русский, весь образный и за каждым словом стоит некий образ или действие, заложенное в него. Говорить или не говорить людям "СПАСИБО", дело каждого, но все должны знать, какой смысл заложен в это слово, и какой посыл он даёт другому человеку, произнося его. "СПАСИБО" означает – "СПАСИ БОГ". На данное слово у людей возникал вопрос – от чего спасать, да и с какой стати? Поэтому, на "СПАСИБО" отвечали – НЕ ЗА ЧТО (то есть – я ничего плохого не сделал тебе, чтобы меня спасать) или – "ПОЖАЛУЙСТА" (положи лучше – пожалуй – сто рублей). Самое интересное, что и в русском, и в украинском, и в белорусском, и в немецком, и в английском слово, "ПОЖАЛУЙСТА" – просительное. Однако во всех языках приобрело и значение ответной реакции на "СПАСИБО". Что уже никак не странно, если понимать истинное значение слова "СПАСИБО". Так же слово "СПАСИБО" используется в качестве слова-оберега: «Идиот, придурок, тупица!» – прозвучало в наш адрес. Мы в ответ: спасибо – спаси-бог. Включается механизм защиты. Ведь мы обратились не к какому-то богу, а к самому чистому и истинному, что есть в нас, к своему внутреннему свету, который тут же отразит по нашей просьбе любое воздействие и посягательство на нашу целостность. В итоге – никто не пострадал. Информация вернулась к своему творцу. Мы не пустились во взаимные оскорбления и сохранили человеческое достоинство. Или другой пример: нам открыто льстят, поют дифирамбы, стремясь хитростью навязать, что-то своё. Произнося слово "СПАСИБО", мы призываем своего внутреннего защитника и опять остаёмся в выигрыше. Лесть и похвала, не проникнув к нам, вернётся к автору, и он оставит попытки прилипнуть к нам таким способом. Воспитанные же люди говорили и говорят – "БЛАГОДАРЮ"! Слово "БЛАГОДАРЮ" образовано из двух слов благо и дарить-дарю. Произнося данное слово, вы делитесь частью вашего блага, и лично вы сами, а не кто-то другой отвечаете добром на добро. Не спасибо, а благодарю! От кого мы хотим спастись? От того, кто даёт нам благо? Произнося "СПАСИБО", мы же не желаем на самом деле спасаться от добра и блага на нас исходящего! Но тогда в следующий раз можно и не получить его. А когда хотим поблагодарить за услугу, то правильно сказать – "БЛАГОДАРЮ"! То есть добром на добро, а благом на благо! Красивое и этичное слово БЛАГОДАРЮ, теперь не всегда можно услышать в ответ на оказанную услугу или добро. Забываем ОБРАЗный язык сами и детей своих не всегда учим правилам хорошего поведения, не говоря уже о истинном значении того или иного слова. Еще до 20 века русская литература пестрела словами: БЛАГОДАРЮ, БЛАГОДАРСТВУЙТЕ, БЛАГОДАРСТВУЮ, БЛАГОДЕТЕЛЬ, БЛАГОДУШИЕ, БЛАГОДАТЬ, БЛАГОДЕНСТВИЕ… "БЛАГОДАРИТЬ" – подарить благо! Благодарность привлекает внимание людей. Вас будут долго и тепло вспоминать. Людей удивляет, когда им дарят благодарность. Они ловят себя на мысли, что им приятно, им здорово, им радостно! Мы достойны благодарения, мы достойны, чтобы нам говорили – благодарю! Будем же всегда благодарны! Будем благодарны за то, что у нас есть, и что мы получим больше. Давайте говорить благодарю за всё хорошее в нашей жизни. Если каждый из нас будет выражать свою благодарность вокруг себя, этому примеру последуют остальные!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
