
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
СЛОВА БЛАГОДАРНОСТИ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СЛОВА БЛАГОДАРНОСТИ.
Главное - уметь благодарить...
Солнце - за его внимание,
Звёзды - за неяркий свет в ночи,
Друга - за плечо и понимание,
Бабушку - за тёплый хлеб в печи.
Главное - уметь благодарить...
Главное - уметь благодарить...
Воду - за волну и за крещение,
Рощу - за покой в зените дня,
Землю - за любовь и всепрощение,
И костёр - за теплоту огня.
Главное - уметь благодарить...
Можно быть талантливым, бездарным,
Многое свершить иль натворить...
Главное - быть жизни благодарным,
Главное - уметь благодарить...
Как часто мы произносим слово "СПАСИБО" и почти никогда не задумываемся над его истинным значением?! А ведь, как известно, слова – это озвученные мысли, а мысли – материальны и имеют такую природу – воплощаться, даже если мы ничего не знаем об этом. Законы мироздания никто не отменял, и мы можем или с пониманием ими пользоваться, или от незнания, а ещё хуже от невежества (нежелания ведать, то есть знать) наносить вред, как себе, так и окружающим нас людям. Многим известно, что слова не только несут в себе образ, но и могут выступать в роли передатчика того или иного действия. А наш язык – русский, весь образный и за каждым словом стоит некий образ или действие, заложенное в него. Говорить или не говорить людям "СПАСИБО", дело каждого, но все должны знать, какой смысл заложен в это слово, и какой посыл он даёт другому человеку, произнося его. "СПАСИБО" означает – "СПАСИ БОГ". На данное слово у людей возникал вопрос – от чего спасать, да и с какой стати? Поэтому, на "СПАСИБО" отвечали – НЕ ЗА ЧТО (то есть – я ничего плохого не сделал тебе, чтобы меня спасать) или – "ПОЖАЛУЙСТА" (положи лучше – пожалуй – сто рублей). Самое интересное, что и в русском, и в украинском, и в белорусском, и в немецком, и в английском слово, "ПОЖАЛУЙСТА" – просительное. Однако во всех языках приобрело и значение ответной реакции на "СПАСИБО". Что уже никак не странно, если понимать истинное значение слова "СПАСИБО". Так же слово "СПАСИБО" используется в качестве слова-оберега: «Идиот, придурок, тупица!» – прозвучало в наш адрес. Мы в ответ: спасибо – спаси-бог. Включается механизм защиты. Ведь мы обратились не к какому-то богу, а к самому чистому и истинному, что есть в нас, к своему внутреннему свету, который тут же отразит по нашей просьбе любое воздействие и посягательство на нашу целостность. В итоге – никто не пострадал. Информация вернулась к своему творцу. Мы не пустились во взаимные оскорбления и сохранили человеческое достоинство. Или другой пример: нам открыто льстят, поют дифирамбы, стремясь хитростью навязать, что-то своё. Произнося слово "СПАСИБО", мы призываем своего внутреннего защитника и опять остаёмся в выигрыше. Лесть и похвала, не проникнув к нам, вернётся к автору, и он оставит попытки прилипнуть к нам таким способом. Воспитанные же люди говорили и говорят – "БЛАГОДАРЮ"! Слово "БЛАГОДАРЮ" образовано из двух слов благо и дарить-дарю. Произнося данное слово, вы делитесь частью вашего блага, и лично вы сами, а не кто-то другой отвечаете добром на добро. Не спасибо, а благодарю! От кого мы хотим спастись? От того, кто даёт нам благо? Произнося "СПАСИБО", мы же не желаем на самом деле спасаться от добра и блага на нас исходящего! Но тогда в следующий раз можно и не получить его. А когда хотим поблагодарить за услугу, то правильно сказать – "БЛАГОДАРЮ"! То есть добром на добро, а благом на благо! Красивое и этичное слово БЛАГОДАРЮ, теперь не всегда можно услышать в ответ на оказанную услугу или добро. Забываем ОБРАЗный язык сами и детей своих не всегда учим правилам хорошего поведения, не говоря уже о истинном значении того или иного слова. Еще до 20 века русская литература пестрела словами: БЛАГОДАРЮ, БЛАГОДАРСТВУЙТЕ, БЛАГОДАРСТВУЮ, БЛАГОДЕТЕЛЬ, БЛАГОДУШИЕ, БЛАГОДАТЬ, БЛАГОДЕНСТВИЕ… "БЛАГОДАРИТЬ" – подарить благо! Благодарность привлекает внимание людей. Вас будут долго и тепло вспоминать. Людей удивляет, когда им дарят благодарность. Они ловят себя на мысли, что им приятно, им здорово, им радостно! Мы достойны благодарения, мы достойны, чтобы нам говорили – благодарю! Будем же всегда благодарны! Будем благодарны за то, что у нас есть, и что мы получим больше. Давайте говорить благодарю за всё хорошее в нашей жизни. Если каждый из нас будет выражать свою благодарность вокруг себя, этому примеру последуют остальные!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію