Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.01
21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
2026.05.01
20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
2026.05.01
20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
2026.05.01
19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел
2026.05.01
16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
2026.05.01
12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
2026.05.01
12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
2026.05.01
12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ).
Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…»
(РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен
2026.05.01
12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.
Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.
Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,
2026.05.01
10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,
За соломинку майбуття,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,
За соломинку майбуття,
2026.05.01
06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
2026.04.30
19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
2026.04.30
18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
СЛОВА БЛАГОДАРНОСТИ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СЛОВА БЛАГОДАРНОСТИ.
Главное - уметь благодарить...
Солнце - за его внимание,
Звёзды - за неяркий свет в ночи,
Друга - за плечо и понимание,
Бабушку - за тёплый хлеб в печи.
Главное - уметь благодарить...
Главное - уметь благодарить...
Воду - за волну и за крещение,
Рощу - за покой в зените дня,
Землю - за любовь и всепрощение,
И костёр - за теплоту огня.
Главное - уметь благодарить...
Можно быть талантливым, бездарным,
Многое свершить иль натворить...
Главное - быть жизни благодарным,
Главное - уметь благодарить...
Как часто мы произносим слово "СПАСИБО" и почти никогда не задумываемся над его истинным значением?! А ведь, как известно, слова – это озвученные мысли, а мысли – материальны и имеют такую природу – воплощаться, даже если мы ничего не знаем об этом. Законы мироздания никто не отменял, и мы можем или с пониманием ими пользоваться, или от незнания, а ещё хуже от невежества (нежелания ведать, то есть знать) наносить вред, как себе, так и окружающим нас людям. Многим известно, что слова не только несут в себе образ, но и могут выступать в роли передатчика того или иного действия. А наш язык – русский, весь образный и за каждым словом стоит некий образ или действие, заложенное в него. Говорить или не говорить людям "СПАСИБО", дело каждого, но все должны знать, какой смысл заложен в это слово, и какой посыл он даёт другому человеку, произнося его. "СПАСИБО" означает – "СПАСИ БОГ". На данное слово у людей возникал вопрос – от чего спасать, да и с какой стати? Поэтому, на "СПАСИБО" отвечали – НЕ ЗА ЧТО (то есть – я ничего плохого не сделал тебе, чтобы меня спасать) или – "ПОЖАЛУЙСТА" (положи лучше – пожалуй – сто рублей). Самое интересное, что и в русском, и в украинском, и в белорусском, и в немецком, и в английском слово, "ПОЖАЛУЙСТА" – просительное. Однако во всех языках приобрело и значение ответной реакции на "СПАСИБО". Что уже никак не странно, если понимать истинное значение слова "СПАСИБО". Так же слово "СПАСИБО" используется в качестве слова-оберега: «Идиот, придурок, тупица!» – прозвучало в наш адрес. Мы в ответ: спасибо – спаси-бог. Включается механизм защиты. Ведь мы обратились не к какому-то богу, а к самому чистому и истинному, что есть в нас, к своему внутреннему свету, который тут же отразит по нашей просьбе любое воздействие и посягательство на нашу целостность. В итоге – никто не пострадал. Информация вернулась к своему творцу. Мы не пустились во взаимные оскорбления и сохранили человеческое достоинство. Или другой пример: нам открыто льстят, поют дифирамбы, стремясь хитростью навязать, что-то своё. Произнося слово "СПАСИБО", мы призываем своего внутреннего защитника и опять остаёмся в выигрыше. Лесть и похвала, не проникнув к нам, вернётся к автору, и он оставит попытки прилипнуть к нам таким способом. Воспитанные же люди говорили и говорят – "БЛАГОДАРЮ"! Слово "БЛАГОДАРЮ" образовано из двух слов благо и дарить-дарю. Произнося данное слово, вы делитесь частью вашего блага, и лично вы сами, а не кто-то другой отвечаете добром на добро. Не спасибо, а благодарю! От кого мы хотим спастись? От того, кто даёт нам благо? Произнося "СПАСИБО", мы же не желаем на самом деле спасаться от добра и блага на нас исходящего! Но тогда в следующий раз можно и не получить его. А когда хотим поблагодарить за услугу, то правильно сказать – "БЛАГОДАРЮ"! То есть добром на добро, а благом на благо! Красивое и этичное слово БЛАГОДАРЮ, теперь не всегда можно услышать в ответ на оказанную услугу или добро. Забываем ОБРАЗный язык сами и детей своих не всегда учим правилам хорошего поведения, не говоря уже о истинном значении того или иного слова. Еще до 20 века русская литература пестрела словами: БЛАГОДАРЮ, БЛАГОДАРСТВУЙТЕ, БЛАГОДАРСТВУЮ, БЛАГОДЕТЕЛЬ, БЛАГОДУШИЕ, БЛАГОДАТЬ, БЛАГОДЕНСТВИЕ… "БЛАГОДАРИТЬ" – подарить благо! Благодарность привлекает внимание людей. Вас будут долго и тепло вспоминать. Людей удивляет, когда им дарят благодарность. Они ловят себя на мысли, что им приятно, им здорово, им радостно! Мы достойны благодарения, мы достойны, чтобы нам говорили – благодарю! Будем же всегда благодарны! Будем благодарны за то, что у нас есть, и что мы получим больше. Давайте говорить благодарю за всё хорошее в нашей жизни. Если каждый из нас будет выражать свою благодарность вокруг себя, этому примеру последуют остальные!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
