ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Лютий
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Птах
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Немає сподівань (The Rolling Stones)
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Ми плакали...
Ми плакали за Леніним,
ми плакали за Сталіним,
ми плакали за Брежнєвим.
Не всі, але було.

Ми плакали за Крутами,
за вмерлими від голоду,
за тими, що розсіялись
в пилюці таборів.
Не всі, але було.

Тепер ми правду ділимо
та долю нашу змучену
і на війну шикуємо
своїх на ворогів.
Не всі, але так є.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-23 11:06:12
Переглядів сторінки твору 3475
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.335 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:00:03 ]

Дуже вдалий Ваш вірш, Олександре! Ви зуміли передати саме ТЕ, що зараз відбувається між Україною та Росією... Дякую.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:09:46 ]
І про Україну, і про Росію, але найбільше про нас, про наші світоглядні протиріччя та ідейні розбіжності, про наше нажите і спровоковане розмежування. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:03:59 ]
Минуле -є, теперішнє - є, ще мені проситься невеличкий закид у майбутнє... Але то, як кому відчувається...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:14:17 ]
Ми ж не пророки і що буде через кілька років, не кажучи про десятиліття, хіба під силу комусь знати?
Та й ті пророцтва більше на маячню схожі, ніж на реальні передбачення. Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 16:52:12 ]
Цікаві погляди на життя, але ж і дискусійні... Проте, не всі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:26:45 ]
Скоріше не на життя, а на його спотворені форми, бо скільки лукавого і минущого зводилося у ранг непорушних істин, скільки страждань виправдовувалося високими цілями. Але і сьогодення у своїх брехнях також не відстає, а звідси - у кожного своя правда. Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 17:27:51 ]
На мою скромну думку, пане Олександре, наша біда в тому, що ми все плачемо й так мало гартуємося для подальшої боротьби за справді Українську Україну. Дякую Вам за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:44:30 ]
"Ми" тут розділене - одні плакали за Сталіним, інші за померлими від голоду. У тих і інших були свої підстави. І як тих, що "неправильно" плакали, переконати у тому, що їхні сльози менш щирі і солені? Як кажуть на сході(у Китаї, здається)своїм ворогам - щоб ви жили у часи великих перемін. От ми і жили у епоху потрясінь: війни, революції, насилля ідеології, і як результат - десятки мільйонів убитих, знищених, передчасно померлих. Війна ще не закінчилася і цей процес, крім природних, має і штучні чинники(Розділяй і володарюй, наприклад). Дякую за роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 17:38:33 ]
Якось на сайті лунала досить серйозна думка щодо вживання займенника "ми". Дехто постраждав.
Узагальнення, на мою думку, лишають образності будь-які літературні твори.
А чого було плакати за Крутами? Чого не за бійцями обох сторін вбивчо-ідеологічного конфлікту?
Може, краще було б:
Ховалися за Леніним,
Ховалися за Сталіним
і т.д. та все таке ин.
Брежнєвим, наскільки мені відомо, процес не обмежився. Потім були инші кремлівські старці.
А от за ленінськими ідеями сховалась, прикриваючись ними, не одна генерація демагогів.

Цікавий Ваш вірш, але, схоже, це лише початок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 18:09:00 ]
Ви праві, Семене. Дійсно, узагальнення "ми" не вітається. Нехай кожен пише за себе. Але тоді що, не писати про історичні події, де є народ(а це ми), про людські сподівання і страждання(а це також ми)? Якщо залізти у свою шкарлупку і доносити лиш своє бачення, тоді випинає груди "я" і починає проповідувати азбучні істини або взагалі нічого такого, щоб викликало дискусії і заперечення. Крім того "Не всі, але було". Це "ми" не обов'язково масове, достатньо навіть і кількох людей, а вони завжди знайдуться для будь-якої ситуації. Далі: плакати за станцією Крути безглуздо, але ж усім зрозуміло про що йдеться. Вірші не вимагають прискіпливої точності означень чи явищ. Це ж не наука, а творчість і образне оформлення події тільки схвалюється. А за тими вождями дійсно плакали, не всі, але достатня частина, щоб стати "ми". Дякую за візит і аналіз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 18:26:10 ]
Не всі, але було.

...і так є.
І цим все сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 18:37:54 ]
Дякую. Любо, за розуміння. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 22:22:51 ]
Дуже мудрий і повчаючий вірш! Дякую за життєвий образ.
З повагою Василь Шляхтич з Польщі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-28 14:51:56 ]
І я...серед не всіх... у різних місцях... де плакав - де сміявся...
загляньте на мою сторінку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-08 16:14:05 ]
Панове Василю і Аноніме, вдячний за візит. Мене деякий час не було, тож вибачайте за пізню реакцію. Так склалося. Щасти Вам!