ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Ми плакали...
Ми плакали за Леніним,
ми плакали за Сталіним,
ми плакали за Брежнєвим.
Не всі, але було.

Ми плакали за Крутами,
за вмерлими від голоду,
за тими, що розсіялись
в пилюці таборів.
Не всі, але було.

Тепер ми правду ділимо
та долю нашу змучену
і на війну шикуємо
своїх на ворогів.
Не всі, але так є.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-23 11:06:12
Переглядів сторінки твору 3436
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.335 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.11.24 15:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:00:03 ]

Дуже вдалий Ваш вірш, Олександре! Ви зуміли передати саме ТЕ, що зараз відбувається між Україною та Росією... Дякую.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:09:46 ]
І про Україну, і про Росію, але найбільше про нас, про наші світоглядні протиріччя та ідейні розбіжності, про наше нажите і спровоковане розмежування. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:03:59 ]
Минуле -є, теперішнє - є, ще мені проситься невеличкий закид у майбутнє... Але то, як кому відчувається...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:14:17 ]
Ми ж не пророки і що буде через кілька років, не кажучи про десятиліття, хіба під силу комусь знати?
Та й ті пророцтва більше на маячню схожі, ніж на реальні передбачення. Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 16:52:12 ]
Цікаві погляди на життя, але ж і дискусійні... Проте, не всі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:26:45 ]
Скоріше не на життя, а на його спотворені форми, бо скільки лукавого і минущого зводилося у ранг непорушних істин, скільки страждань виправдовувалося високими цілями. Але і сьогодення у своїх брехнях також не відстає, а звідси - у кожного своя правда. Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 17:27:51 ]
На мою скромну думку, пане Олександре, наша біда в тому, що ми все плачемо й так мало гартуємося для подальшої боротьби за справді Українську Україну. Дякую Вам за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:44:30 ]
"Ми" тут розділене - одні плакали за Сталіним, інші за померлими від голоду. У тих і інших були свої підстави. І як тих, що "неправильно" плакали, переконати у тому, що їхні сльози менш щирі і солені? Як кажуть на сході(у Китаї, здається)своїм ворогам - щоб ви жили у часи великих перемін. От ми і жили у епоху потрясінь: війни, революції, насилля ідеології, і як результат - десятки мільйонів убитих, знищених, передчасно померлих. Війна ще не закінчилася і цей процес, крім природних, має і штучні чинники(Розділяй і володарюй, наприклад). Дякую за роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 17:38:33 ]
Якось на сайті лунала досить серйозна думка щодо вживання займенника "ми". Дехто постраждав.
Узагальнення, на мою думку, лишають образності будь-які літературні твори.
А чого було плакати за Крутами? Чого не за бійцями обох сторін вбивчо-ідеологічного конфлікту?
Може, краще було б:
Ховалися за Леніним,
Ховалися за Сталіним
і т.д. та все таке ин.
Брежнєвим, наскільки мені відомо, процес не обмежився. Потім були инші кремлівські старці.
А от за ленінськими ідеями сховалась, прикриваючись ними, не одна генерація демагогів.

Цікавий Ваш вірш, але, схоже, це лише початок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 18:09:00 ]
Ви праві, Семене. Дійсно, узагальнення "ми" не вітається. Нехай кожен пише за себе. Але тоді що, не писати про історичні події, де є народ(а це ми), про людські сподівання і страждання(а це також ми)? Якщо залізти у свою шкарлупку і доносити лиш своє бачення, тоді випинає груди "я" і починає проповідувати азбучні істини або взагалі нічого такого, щоб викликало дискусії і заперечення. Крім того "Не всі, але було". Це "ми" не обов'язково масове, достатньо навіть і кількох людей, а вони завжди знайдуться для будь-якої ситуації. Далі: плакати за станцією Крути безглуздо, але ж усім зрозуміло про що йдеться. Вірші не вимагають прискіпливої точності означень чи явищ. Це ж не наука, а творчість і образне оформлення події тільки схвалюється. А за тими вождями дійсно плакали, не всі, але достатня частина, щоб стати "ми". Дякую за візит і аналіз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 18:26:10 ]
Не всі, але було.

...і так є.
І цим все сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 18:37:54 ]
Дякую. Любо, за розуміння. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 22:22:51 ]
Дуже мудрий і повчаючий вірш! Дякую за життєвий образ.
З повагою Василь Шляхтич з Польщі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-28 14:51:56 ]
І я...серед не всіх... у різних місцях... де плакав - де сміявся...
загляньте на мою сторінку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-08 16:14:05 ]
Панове Василю і Аноніме, вдячний за візит. Мене деякий час не було, тож вибачайте за пізню реакцію. Так склалося. Щасти Вам!