ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Ми плакали...
Ми плакали за Леніним,
ми плакали за Сталіним,
ми плакали за Брежнєвим.
Не всі, але було.

Ми плакали за Крутами,
за вмерлими від голоду,
за тими, що розсіялись
в пилюці таборів.
Не всі, але було.

Тепер ми правду ділимо
та долю нашу змучену
і на війну шикуємо
своїх на ворогів.
Не всі, але так є.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-23 11:06:12
Переглядів сторінки твору 3212
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.335 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 20:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:00:03 ]

Дуже вдалий Ваш вірш, Олександре! Ви зуміли передати саме ТЕ, що зараз відбувається між Україною та Росією... Дякую.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:09:46 ]
І про Україну, і про Росію, але найбільше про нас, про наші світоглядні протиріччя та ідейні розбіжності, про наше нажите і спровоковане розмежування. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:03:59 ]
Минуле -є, теперішнє - є, ще мені проситься невеличкий закид у майбутнє... Але то, як кому відчувається...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:14:17 ]
Ми ж не пророки і що буде через кілька років, не кажучи про десятиліття, хіба під силу комусь знати?
Та й ті пророцтва більше на маячню схожі, ніж на реальні передбачення. Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 16:52:12 ]
Цікаві погляди на життя, але ж і дискусійні... Проте, не всі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:26:45 ]
Скоріше не на життя, а на його спотворені форми, бо скільки лукавого і минущого зводилося у ранг непорушних істин, скільки страждань виправдовувалося високими цілями. Але і сьогодення у своїх брехнях також не відстає, а звідси - у кожного своя правда. Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 17:27:51 ]
На мою скромну думку, пане Олександре, наша біда в тому, що ми все плачемо й так мало гартуємося для подальшої боротьби за справді Українську Україну. Дякую Вам за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:44:30 ]
"Ми" тут розділене - одні плакали за Сталіним, інші за померлими від голоду. У тих і інших були свої підстави. І як тих, що "неправильно" плакали, переконати у тому, що їхні сльози менш щирі і солені? Як кажуть на сході(у Китаї, здається)своїм ворогам - щоб ви жили у часи великих перемін. От ми і жили у епоху потрясінь: війни, революції, насилля ідеології, і як результат - десятки мільйонів убитих, знищених, передчасно померлих. Війна ще не закінчилася і цей процес, крім природних, має і штучні чинники(Розділяй і володарюй, наприклад). Дякую за роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 17:38:33 ]
Якось на сайті лунала досить серйозна думка щодо вживання займенника "ми". Дехто постраждав.
Узагальнення, на мою думку, лишають образності будь-які літературні твори.
А чого було плакати за Крутами? Чого не за бійцями обох сторін вбивчо-ідеологічного конфлікту?
Може, краще було б:
Ховалися за Леніним,
Ховалися за Сталіним
і т.д. та все таке ин.
Брежнєвим, наскільки мені відомо, процес не обмежився. Потім були инші кремлівські старці.
А от за ленінськими ідеями сховалась, прикриваючись ними, не одна генерація демагогів.

Цікавий Ваш вірш, але, схоже, це лише початок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 18:09:00 ]
Ви праві, Семене. Дійсно, узагальнення "ми" не вітається. Нехай кожен пише за себе. Але тоді що, не писати про історичні події, де є народ(а це ми), про людські сподівання і страждання(а це також ми)? Якщо залізти у свою шкарлупку і доносити лиш своє бачення, тоді випинає груди "я" і починає проповідувати азбучні істини або взагалі нічого такого, щоб викликало дискусії і заперечення. Крім того "Не всі, але було". Це "ми" не обов'язково масове, достатньо навіть і кількох людей, а вони завжди знайдуться для будь-якої ситуації. Далі: плакати за станцією Крути безглуздо, але ж усім зрозуміло про що йдеться. Вірші не вимагають прискіпливої точності означень чи явищ. Це ж не наука, а творчість і образне оформлення події тільки схвалюється. А за тими вождями дійсно плакали, не всі, але достатня частина, щоб стати "ми". Дякую за візит і аналіз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 18:26:10 ]
Не всі, але було.

...і так є.
І цим все сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 18:37:54 ]
Дякую. Любо, за розуміння. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 22:22:51 ]
Дуже мудрий і повчаючий вірш! Дякую за життєвий образ.
З повагою Василь Шляхтич з Польщі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-28 14:51:56 ]
І я...серед не всіх... у різних місцях... де плакав - де сміявся...
загляньте на мою сторінку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-08 16:14:05 ]
Панове Василю і Аноніме, вдячний за візит. Мене деякий час не було, тож вибачайте за пізню реакцію. Так склалося. Щасти Вам!