ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Ми плакали...
Ми плакали за Леніним,
ми плакали за Сталіним,
ми плакали за Брежнєвим.
Не всі, але було.

Ми плакали за Крутами,
за вмерлими від голоду,
за тими, що розсіялись
в пилюці таборів.
Не всі, але було.

Тепер ми правду ділимо
та долю нашу змучену
і на війну шикуємо
своїх на ворогів.
Не всі, але так є.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-23 11:06:12
Переглядів сторінки твору 3785
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.335 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:00:03 ]

Дуже вдалий Ваш вірш, Олександре! Ви зуміли передати саме ТЕ, що зараз відбувається між Україною та Росією... Дякую.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:09:46 ]
І про Україну, і про Росію, але найбільше про нас, про наші світоглядні протиріччя та ідейні розбіжності, про наше нажите і спровоковане розмежування. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 12:03:59 ]
Минуле -є, теперішнє - є, ще мені проситься невеличкий закид у майбутнє... Але то, як кому відчувається...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:14:17 ]
Ми ж не пророки і що буде через кілька років, не кажучи про десятиліття, хіба під силу комусь знати?
Та й ті пророцтва більше на маячню схожі, ніж на реальні передбачення. Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 16:52:12 ]
Цікаві погляди на життя, але ж і дискусійні... Проте, не всі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:26:45 ]
Скоріше не на життя, а на його спотворені форми, бо скільки лукавого і минущого зводилося у ранг непорушних істин, скільки страждань виправдовувалося високими цілями. Але і сьогодення у своїх брехнях також не відстає, а звідси - у кожного своя правда. Дякую за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 17:27:51 ]
На мою скромну думку, пане Олександре, наша біда в тому, що ми все плачемо й так мало гартуємося для подальшої боротьби за справді Українську Україну. Дякую Вам за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:44:30 ]
"Ми" тут розділене - одні плакали за Сталіним, інші за померлими від голоду. У тих і інших були свої підстави. І як тих, що "неправильно" плакали, переконати у тому, що їхні сльози менш щирі і солені? Як кажуть на сході(у Китаї, здається)своїм ворогам - щоб ви жили у часи великих перемін. От ми і жили у епоху потрясінь: війни, революції, насилля ідеології, і як результат - десятки мільйонів убитих, знищених, передчасно померлих. Війна ще не закінчилася і цей процес, крім природних, має і штучні чинники(Розділяй і володарюй, наприклад). Дякую за роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 17:38:33 ]
Якось на сайті лунала досить серйозна думка щодо вживання займенника "ми". Дехто постраждав.
Узагальнення, на мою думку, лишають образності будь-які літературні твори.
А чого було плакати за Крутами? Чого не за бійцями обох сторін вбивчо-ідеологічного конфлікту?
Може, краще було б:
Ховалися за Леніним,
Ховалися за Сталіним
і т.д. та все таке ин.
Брежнєвим, наскільки мені відомо, процес не обмежився. Потім були инші кремлівські старці.
А от за ленінськими ідеями сховалась, прикриваючись ними, не одна генерація демагогів.

Цікавий Ваш вірш, але, схоже, це лише початок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 18:09:00 ]
Ви праві, Семене. Дійсно, узагальнення "ми" не вітається. Нехай кожен пише за себе. Але тоді що, не писати про історичні події, де є народ(а це ми), про людські сподівання і страждання(а це також ми)? Якщо залізти у свою шкарлупку і доносити лиш своє бачення, тоді випинає груди "я" і починає проповідувати азбучні істини або взагалі нічого такого, щоб викликало дискусії і заперечення. Крім того "Не всі, але було". Це "ми" не обов'язково масове, достатньо навіть і кількох людей, а вони завжди знайдуться для будь-якої ситуації. Далі: плакати за станцією Крути безглуздо, але ж усім зрозуміло про що йдеться. Вірші не вимагають прискіпливої точності означень чи явищ. Це ж не наука, а творчість і образне оформлення події тільки схвалюється. А за тими вождями дійсно плакали, не всі, але достатня частина, щоб стати "ми". Дякую за візит і аналіз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-23 18:26:10 ]
Не всі, але було.

...і так є.
І цим все сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-23 18:37:54 ]
Дякую. Любо, за розуміння. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-23 22:22:51 ]
Дуже мудрий і повчаючий вірш! Дякую за життєвий образ.
З повагою Василь Шляхтич з Польщі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-28 14:51:56 ]
І я...серед не всіх... у різних місцях... де плакав - де сміявся...
загляньте на мою сторінку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-08 16:14:05 ]
Панове Василю і Аноніме, вдячний за візит. Мене деякий час не було, тож вибачайте за пізню реакцію. Так склалося. Щасти Вам!