ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 СЕКРЕТ ВОСПИТАНИЯ.

А по - русски, красиво: Наташа.
Неизвестный Париж - вдали...
А просторов России нет краше!
Сам великий мастер - Дали
Был бы счастлив, любить такую.
В красоте российской земли
Невозможно представить другую!
Для любых эпох хороша:
Простота…и величие графини,
В ней по-русски, прекрасна душа,
И чиста, как январский иней...
Так к лицу ей русская шаль.
Ну а в шляпке она - просто богиня!
Не нужна кружевная вуаль
Для того,что ей скрыть хотелось-
Под вуалью не видно глаз...
В них скрывается взор кокетки,
Тень печали мелькает подчас,
Холод стали заденет едко...
И откуда французский шарм
У российской женщины нашей?
Просто в сердце - любви океан,
И чудесное имя - НАТАША!

Рождение в семье девочки всегда было благословением Небес.
Само слово «девочка» - уменьшительное от «дева», что на санскрите (одном из древнейших языков) значит «божественная». Родители знали, что с её рождением в семью пришла сама любовь, радость, божественный свет. И сегодня, во времена, когда почти утрачены знания о жизни в гармонии и счастья, девочки неосознанно с детства склонны проявлять свою божественную природу: они послушнее мальчиков, лучше учатся, стараются создавать вокруг себя красоту и гармонию, заботливы и добры.

Воспитывая дочку, родители обращались с ней всегда ласково и мягко. Ни строгие наказания, ни резкие высказывания в её адрес были недопустимы. Напротив, задачей родителей было сохранить её чистоту и дать возможность максимально проявить и развить качества женского характера. Ведь это божественные качества, на которых держался мир. В этом был святой долг родителей и перед БОГОМ, и перед дочерью, и перед родом, и перед людьми.

Девочка, которой с детства привили все необходимые умения и помогли раскрыть качества женской природы, становилась хранительницей счастья всех людей.

Чистота и благочестие женщины способны защитить не только её род, но и весь народ. Эти качества магичны.

Психическая сила представительниц прекрасного пола в несколько раз превышает психическую силу мужчин. В этом закон гармонии: мужчина сильнее на физическом плане, женщина – на энергетическом. Это значит, что мысли женщины, её желания, молитвы и медитации оказывают на окружающий мир гораздо более сильное влияние. В ведических писаниях говорилось, что мысль женщины приравнивается к действию мужчины.

Утратив знание о силе и особенностях полов, люди не перестали замечать в жизни эти особые способности. В средние века эта сила была отнесена к дьявольским проискам, а женщины – «ведьмы» сжигались на кострах инквизиции.

Издревле известно, что жена способна защитить своего супруга, находящегося на поле боя, одной своей чистотой и верностью ему. Её женская сила окружала мужа непробиваемой защитной стеной. Такие мужчины возвращались домой невредимыми из любых сражений: даже если в него летели сотни стрел, они просто пролетали мимо цели. Подсознательно мы это понимаем и сегодня. И многие мужчины, вернувшиеся домой с полей боев, знают, кому обязаны своим возвращением. Но не обязательно оказываться в пекле войн, чтобы ощутить силу женской энергии.

Женщина действительно обладает способностью возвысить мужчину до небывалых высот, если она чиста и разумна.

Становясь же матерью, она обретала священную обязанность и возможность творить будущее Земли: растить тех, кто будет развивать жизнь на планете дальше. Женщина знала, что её дети будут проращивать те зёрна, которые она в них заложит. Так, одной из жизненных задач каждой женщины испокон веков было: родить и воспитать детей.

К такой великой роли прекрасный пол готовили с детства. В каждой культуре существовал список обязательных знаний и умений, которыми должна владеть каждая женщина. Среди них: искусство нарядов, умение играть на музыкальных инструментах, пение, танцы, умение рисовать, рассказывать сказки, знание языков, умение украшать дом, и многие другие гораздо более сложные умения.
По сути, эти умения – работа Души, это творчество, созидание, это способности, позволяющие гармонизировать жизнь людей, вносить в неё красоту, радость, мир, что является сутью женской роли. Среди прочих обязанностей женщины было создание красоты внутри и снаружи.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-27 08:56:53
Переглядів сторінки твору 875
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2024.11.17 08:05
Автор у цю хвилину відсутній