ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і

Тетяна Левицька
2026.10.24 16:02
Сприймаю за жарти,
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.

Борис Костиря
2026.10.24 13:54
Птахи на хижім переніссі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.

Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі

Віктор Кучерук
2026.10.24 09:08
В голосі плинної осені
Чується шелест і свист, -
Вітер захекано носиться,
Падає зірваний лист.
В голосі тім інтонації
Лагідні, гнівні, смішні:
Листя шепоче про грації,
Вітер горланить пісні.

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн

Юрій Лазірко
2026.10.23 17:23
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.

Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,

Ігор Терен
2026.10.23 17:21
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.

А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.10.23 14:20
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.

Борис Костиря
2026.10.23 12:22
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння

Юрій Гундарів
2026.10.23 11:29
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…

Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

М Менянин
2026.10.22 20:59
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр очного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Оксана Максимишин - [ 2011.11.24 20:34 ]
    Господь узяв мене на руки...
    Сторінки кн.Кольорами серця.Самвидав.
    Худ. оформлення Ольги Карої


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (13) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9776"


  2. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.24 19:11 ]
    ПЕРЕД ІКОНАМИ СТОЮ (ілюстрований текст)
    ***


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9773"


  3. Володимир Сірий - [ 2011.11.21 21:58 ]
    Розмова з татом
    Тату, говорить твій син.
    Як тобі там за межею,
    З кимось ти там, чи один,
    В темені, чи під зорею.

    Жаль , при твоєму житті
    Мало я в гості заходив.
    Як би я зараз хотів
    Знову почути твій подих.

    Падає честь у ціні,
    Кривда виходить на чати.
    Ти би порадив мені,
    Як у житті поступати.

    Бо , утрачаючи, ми
    Пізно оцінюєм збиток.
    Дяку синівську прийми,
    Вибач, як скривдив коли - то.

    Скроні осріблює вік,
    Став дідусем я без тебе,
    Розмисел тільки обпік, -
    Ти не почуєш цей щебет.


    Все на землі промине
    Радощі, болі утрати.
    Там ти зустрінеш мене,
    Вже як не сина, а - брата.

    21.11.11.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  4. Олександр Григоренко - [ 2011.11.20 14:32 ]
    Господин Никто
    Ты господин Никто...
    В Тебе, есть Все!
    Струится свет из Твоих глаз,
    Слова Твои несут Добро.

    Мысли Храма Твоего чисты.
    Льются из родника прекрасного святого
    мелодией истинной Любви
    Благословляя мысль каждого Добром творящего.
    2011г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  5. Ксенія Озерна - [ 2011.11.18 09:03 ]
    ***
    ***
    - п'ю тебе, не уп'юсь, утоплюсь у тобі, Листопаде,
    - що ти, Осене, кажеш, не думай, не смій і ніколи не буде між нами ніякої зради,
    - це любов. у тобі закричу і злечу днем останнім
    - на плаву, на льоту я тебе крізь біду збережу на руках пронесу крізь зиму у весну, ти засяй в ній...
    - я згасаю, змерзаю, злітаю в тобі лист опаде
    - в дубі-нелині ми у переймах зими іскру викрешем знов і останнім листком перейдем в веснолітні лампади
    - значить, я не згорю, не умру, не втоплюсь у тобі, Листопаде?
    - це любов. не горить, не вмирає, не тоне. і є осінь в весні і у літньому дні,
    кожен день у вогні,
    ми живемо любові заради
    18.11.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (16)


  6. Домінік Арфіст - [ 2011.11.16 12:27 ]
    Я - ЯЗИЧНИЦЬКІ ЗВУКИ...
    …я – язичницькі звуки давно здичавілої мови…
    із заснулих сувоїв сотаю стагнацій слова…
    на примови мої перекуплені вкотре права
    і чигають за кожним стовпом лихварі-словолови…
    словожери чатують над кожним роздертим рядком…
    повивальним мовчання рядном перемотують рубані рими…
    на аорті моїй виграють прудкошиї хвацькі херувими
    з пілігримів колишніх – з відтятим за лжу язиком…

    …я пробуджений голос безмовних сновид,
    трубний глас у пустелі твого безголосся,
    я усе, що з тобою, мій світе, збулося…
    діє-слова сконалого я недоконаний вид…


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (14)


  7. Ірина Білінська - [ 2011.11.15 00:41 ]
    ТУМАН СІДАЄ ТИХО...
    Туман сідає тихо і велично,
    і котиться,
    і котиться,
    біжить…
    Ми – рідні,
    Бо знайомі цілу вічність.
    І тільки мить,
    лиш мить одну – чужі.
    Ми звідти,
    де не гасне вічне небо,
    де розмовляють квіти і коти.
    У нас – любов,
    одна на всі потреби,
    а в ній – одно навіки я і ти.
    Скажи мені,
    чого боятись маю?
    Яка іще живе в мені вина,
    якщо
    ніхто не гнав мене із раю,
    але я знов лишаюся одна?
    Скажи мені,
    кого боятись маю,
    коли за мною - ангелів чини,
    що поіменно
    кожного тут знають –
    ясніше сонця сяє кожен з них?
    І ти і я,
    кому жалітись будем,
    що всесвіт – віддзеркалення душі?
    Страшнішого немає, точно, суду,
    над той, що кожен сам собі звершив…

    Туман сідає тихо і велично
    і котиться,
    і котиться,
    біжить…
    Ми – рідні,
    бо знайомі цілу вічність.
    Скажи, чому ми тут такі чужі?…



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.41)
    Коментарі: (4)


  8. Олександр Григоренко - [ 2011.11.14 23:15 ]
    по слідах...
    Від ядучого диму в долонях сльоза.
    Довго блукав по роздоллях я,
    Щоб долю збагнути й осягти.
    Пильно вдивляюся -
    В рідній пилюці бачу Христові сліди...
    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (4)


  9. Богдан Манюк - [ 2011.11.14 16:57 ]
    СЛІД
    Хтось був... Пішов, та не минувсь
    в очах пустелі.
    Розсипався на пил спокус,
    що сумнів стелить
    для Сина Божого - ослаб
    і може... може...
    Не прихилився Син до зваб,
    бо на сторожі
    ватага друзів - сорок днів
    молитви й посту.
    ...Хтось був... і довго даленів,
    мов тиша зросту.
    2007р.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (14)


  10. Володимир Сірий - [ 2011.11.13 21:38 ]
    Чотири дужі коні
    Чотири дужі коні гарцюють за кулісами
    І вершникам на них вривається терпець…
    З амвону провіщає церкóвиці помісної
    Недільне Євангéліє пересічний отець.

    На білому комоні верхівець їде з луком.
    Він вийшов, мов побідник , з вінцем на голові…
    Диякон кадить ладан , аж стогне сатанюка
    І щиро усміхається святий на корогві.

    На рижому коневі торговець миром в’їхав,
    І світом розбрат сіє, на бій склика землян…
    На хорах одспівали, у храмі стало тихо,
    Усі пішли боротись за правду на майдан.

    А третій кінь був карий із вагарем на спині,
    Що пайку міряв скупо людині на покорм…
    Спустіла площа людна, огиділо людині
    Поборювати кривду з порожнім животом.

    Четвертий кінь останній із гривою блідою
    Віз на собі кістляву стару без ліку днів…
    Попадало багато отави під косою,
    Ніхто протистояти покарі не зумів.

    Чотири дужі коні промчалися землею.
    Сум, розпач і прокльони розвіяли вітри…
    У церквиці порожній краплиночку єлею
    Шукав, та не знаходив ніяк отець старий.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (13)


  11. Богдан Манюк - [ 2011.11.13 14:45 ]
    ЗНАМЕННЯ ЧАСУ
    Елі, Елі, лема савахтані!*
    Голос Сина - не блудний син:
    кривду й смуток, і нерв останній
    заплітає в акорд один
    і звучить перед гранню грані,
    за якою - смертельна вись:
    Елі, Елі, лема савахтані,
    Сина, що на хресті, не зречись!
    І розп'яття, й віки фатальні
    взяв у пригорщі вічний біль.
    Елі, Елі, лема савахтані! -
    голосисті плачі звідусіль.
    Елі, Елі... - стострунно, невпинно
    в кригу вічності, в хаос доріг...
    Над земним - воскресіння Сина,
    доземним - миготіння ніг,
    що ідуть, мов дощі великодні,
    де окреслює час пітьма,
    в лоно безвісті, в розпач холодний -
    Елі, Елі, лема?..
    2007р.



    *Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув (євр.) - вигук розп'ятого Ісуса перед смертю.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (10)


  12. Юрій Федечко - [ 2011.11.11 07:58 ]
    Серця....
    Часом досить промінчика з добрих очей
    Щоб зробити щасливою поруч людину…
    Свічка в змозі розсіяти мряку ночей
    Й простелити до доброї справи стежину…
    Слово лагідне може розмити в душі
    Ту фортецю, що гнів будував в ній роками
    Вчасно вилиті іншій людині вірші
    Виліковують тугу й журбу нашу з Вами…
    Посміхнеться назустріч Ваш погляд мені..
    І забуду про те що дощить і без сонця…
    Довго жив в непроглядній холодній пітьмі
    Досить в серці закриті тримати віконця…
    Відкриваєм серця… визволяючи іншим..
    Те що час накопичив, неначе скарби…
    Пропадає чомусь те собі що залишив…
    Що віддав повертається знову мені…
    Так приємно себе відчувати потрібним…
    Так приємно – що поруч лицем до лиця…
    Сотні, тисячі променів сонцеподібних…
    Що шепочуть…: « Вже час … ВІДКРИВАЄМ СЕРЦЯ!!!».(2010)


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  13. Наталія Крісман - [ 2011.11.09 18:10 ]
    ТИ ТІЛЬКИ ВІР!
    Як прийде час - настане мить прозріння,
    Напоять спраглу землю теплі зливи,
    Росинки кришталевої тремтіння
    Примусить нас повірити у диво,

    У те, що ми дотулимось до щастя,
    А птах, стрілою влучений на злеті,
    Знайде у крилах сили не упасти -
    Воскресне словом правди у поета.

    Ну як здолати прірву, не зірвавшись,
    Прогнати втому серця споконвічну,
    Коли самому йти у безвість страшно,
    Бо небезпеки дивляться у вічі?

    Ти знаєш, зовсім поруч, надто близько
    Є той, кому потрібна твоя поміч?
    Самому манівцями - надто слизько
    Іти вперед, до витоків, додому.

    Ти тільки вір - розпустить осінь коси,
    Твоя душа ось-ось знайде притулок,
    І хтось в цей день у тебе щось попросить,
    Аби журбу відправити в минуле,

    І з тих джерел, цілющо-життєдайних,
    В яких вливають сили Божі зливи,
    Спивати суть, пізнавши усі тайни,
    Аби душа повірила у диво.

    Тож хай усі заповнить порожнечі
    Твоя любов і світло, що не гасне,
    Аби крізь терня й морок самозречень
    Знайшла душа у Вічність двері власні!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  14. Марія Гончаренко - [ 2011.11.08 10:26 ]
    ...самозречено...
    ***
    Жити - як творити молитву
    натхненно самозречено палко
    бо життя то і є молитва
    найсвятіша молитва Світу
    *


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (7)


  15. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.05 17:29 ]
    ІУДА (аналог)
    Все решта було за писанням:
    Понтій Пилат, Ісус і ми...
    У кожного свій інтерес:
    Пилат – творити суд,,
    нам – вкусити б тіла...
    Ісус ... воскрес!
    Чому ж ніяк не наїмося ми?
    Чому ж це творить «вічний» суд Пилат?!
    Ісус воскрес! Простив наш непомірний апетит
    і визнав суд як справедливий! Чому ж ніяк не наїмося ми,
    і не насудиться Пилат?
    Ісус воскрес!

    До чого тут Іуда?
    Він є, він був, він – буде...
    йому найпершому прощається усе
    у той момент,
    як не простить собі
    Іуда!..
    до 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  16. Ігор Штанько - [ 2011.11.04 21:10 ]
    У світлі свічі обсипалися руни
    У світлі свічі обсипалися руни
    і тіло вогню за сльозами сплива,
    злітають під куполи неба безшумно
    молитви мої… думи, відчай, слова…
    Очищення їх від брудного намулу
    плекало чекання розкритих небес,
    і пальмове гілля, і одіж, і мула,
    й Месію, і риб з ійорданових плес…
    А світ не пускав, обійнявши безвихідь,
    в зневірі штовхаючи на гільйотину…
    Згоріла свіча і молитви затихли…
    Де ж пристань душі?
    Розкажи мені, Сину!
    Направ же, мій Отче, компАс та вітрила,
    окресли пунктири майбутніх доріг,
    наповни польотом у ангелів крила,
    що чистий приносять до пристані сніг.


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (8)


  17. Олег Гончаренко - [ 2011.11.03 11:36 ]
    МОЛИТВА ЗА ВСІХ

    Мій господи! Сьогодні я молюсь
    за друзів, що пішли й не повернулись,
    яких в журі столиць і захолусть,
    адреси зрадивши, мій віщий оминув лист -
    вернув назад мені і прощення порив,
    і вибачення маревну надію.
    Цей час мене чеканням підкорив...
    Я грішний тим! Але просить не смію
    за себе - про відпущення гріхів.
    Прошу тебе, Мій Отче, за достойних!
    Звільни їх од негод і од страхів,
    і... од фатального набою у обоймі.
    Од сумніву та болю одведи.
    Спаси од хворості, і втрат, і несвободи.
    Не дай ненависті. Не присуди біди.
    Дай вірний шлях і у глибинах - броди.
    Даруй любові й невідчутності вини.
    Пошли можливість повернутися їм, Боже.
    Вчини так, щоби, повернувшись з далини,
    вони на мене не дивилися вороже.
    Даруй їм здійснення їх заповітних мрій.
    Спини вітри і задуми, зловісні.
    Добром наснаж всіх! Істину відкрий!
    І дай натомленим їх дім і хліб, і пісню!
    Твоєї милості не бачу берегів:
    для нас у тебе милосердя досить.
    Тому всього цього прошу й для ворогів,
    якщо... ніхто за них, крім мене, не попросить.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.39) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (7)


  18. Іван Редчиць - [ 2011.10.27 18:30 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    13

    “Джерело скаламучене чи
    зіпсутий потік –
    це праведний, що схиляється
    перед безбожним. ”

    І кожен змарнує
    недовгий свій вік,
    і будуть обоє вони
    переможені...



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (2)


  19. Олександр Григоренко - [ 2011.10.27 04:26 ]
    етюд
    Листопаду симфонія - ніжна колискова
    зронена в самотність нічну
    лишає етюд невидимий
    на грані тремкійі
    і десь зойкнула любов
    у тиші нестерпній
    непохитність людини Ідеалу
    як вірность її Любові
    завжди знаменом перемоги
    Його Волі
    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  20. Юрій Лазірко - [ 2011.10.26 21:52 ]
    Серце мов хрест
    Серця – хрести
    розіп’ятих віршів.
    Уста оцти,
    якими не грішив,
    прицвяшений увагою, рядок.

    У слові – страсть –
    живучіша із ран,
    мовчання наст
    над водами в Йордан
    і світла пережитого ковток.

    Поезія
    колує у строфі –
    той Божий яв,
    який любов привів,
    у літерах веселку воскрешав.

    Очей вогонь
    збирається рости,
    у кузні скронь
    доковується спис,
    гостріє в гарті – тіла просить – шшша...

    ... не ви_тече душа...

    26 Жовтня 2011


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (22)


  21. Іван Редчиць - [ 2011.10.25 09:15 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    9

    “Благословення Господнє – воно збагачає,
    і смутку воно не приносить з собою.”

    І більшої мудрості в світі немає, –
    ітиму за Словом довіку рікою.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  22. Марина Богач - [ 2011.10.24 10:42 ]
    зоряні почуття любові
    Осінь
    зоряні почуття краси
    голублять сердець полюси
    Осінь в золоті храмів святих
    Осінь духом любові
    між серцями коханих
    - од вічності нить
    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  23. Іван Редчиць - [ 2011.10.23 05:14 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    55

    “З браку дров огонь гасне,
    а без пліткаря мовкне сварка.”

    Душу я зачинив своєчасно,
    і лишилася подиву хмарка.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  24. Іван Редчиць - [ 2011.10.22 17:44 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    14

    “Їсти меду багато – недобре,
    і дбати самому про славу – неслава.”

    Чи заліз би хоч раз ти на обрій,
    коли мав би на те повне право?



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (4)


  25. Іван Редчиць - [ 2011.10.21 22:32 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    5

    “Батіг на коня, оброть на осла,
    а різка на спини глупців.”

    До власної долі ідуть спроквола,
    Минають дорогу батьків.



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (3)


  26. Василь Світлий - [ 2011.10.21 20:33 ]
    Пізній дощ...
    Це пізній дощ...
    А ви гадали - ранній?
    Рясного сподівалися дощу ?
    Та хто, скажіть, в порі передостанній
    Сліз скільки виллє на траву суху ?

    Це пізній дощ...
    Без грому і без зливи.
    Легесенький, подібний на сльоту.
    Даруйте, що такий вже сірогривий,
    Нездатний змити світську суєту.

    Це пізній дощ...
    Якого не просили.
    Наповнений небесного жалю.
    В нім кілька крапель – одиноких, щирих.
    Останніх крапель свіжого дощу.


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (33)


  27. Іван Редчиць - [ 2011.10.21 15:55 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    4

    “Серце радісне душу лікує,
    а пригноблений дух сушить кості.”

    Через це не тривожусь я всує,
    не киплю, як Везувій, від злості.





    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (8)


  28. Іван Редчиць - [ 2011.10.20 20:47 ]
    Я МОЛЮСЯ
    Природа мудра і така проста,
    Як тихе слово в пісні колисковій.
    А на Голгофі, там, де тінь Христа,
    Мені одразу відібрало мову.

    І я стояв самотній і німий,
    І тут здалося – в душу небо впало.
    Вмирав Ісус, а світ не занімів,
    І навкруги, як в пеклі, реготали.

    Я бачу й досі не змінився світ,
    І мало хто зустрів хоч раз Ісуса.
    Таке невірство – гріх, як динаміт, –
    За вас усіх я віршами молюся.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (9)


  29. Марина Богач - [ 2011.10.20 06:49 ]
    Дар любви
    - Что такое дар любви ?
    Это вечная любовь Бога.
    - Почему она вечная?
    Бог создал человека из себя.
    Любовь - это МИР!
    Любим Его - как детей,
    Храним Мир внутри себя.
    2011г.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  30. Марина Богач - [ 2011.10.18 22:23 ]
    Путь на Олимп
    Радость вяжу нитями любви,
    Их мне даровал Кут Хуми.
    Стену невежества рушу лишаясь оков,
    Ибо тайну открыл Ангел Земли-
    Путь на Олимп в Дом Богов!
    2011г.







    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  31. Іван Редчиць - [ 2011.10.18 08:45 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    50

    “Чи ж мудрість не кличе,
    і не подає свого голосу розум?”

    І серце вглибає у глиб таємничий,
    мов зерня в чорнозем.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  32. Олександр Високий - [ 2011.10.17 12:59 ]
    В красі осінній є тріумф, і біль, і гріх...

    В красі осінній є тріумф, і біль, і гріх,
    Відлуння почуттів й сердечних мук минущих.
    Тому, можливо, так світліють наші душі,
    Коли ми входим в ліс, як в храм надій своїх.

    Ми входимо у велич гаснучих дібров,
    Спокійних кленів, і дубів, й берізок гордих.
    І під звучання лісових птахів акордів
    Ми особливе щось в серцях відкриєм знов.

    І хай це відкриття непевне і бліде,
    Але воно прийшло! Ми зрозуміли раптом,
    Що, попри біди всі, тоді нам жити варто,
    Коли одне - на все життя -
    Кохання нас веде.
    2011.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (1)


  33. Іван Редчиць - [ 2011.10.17 12:51 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    63

    “На устах безумця – галузка пихи,
    а губи премудрих їх стережуть.”

    І череди слів головні пастухи
    Не гонять туди, де тече каламуть.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (1)


  34. Марина Богач - [ 2011.10.17 07:29 ]
    Росяна імла
    В зоряній ковдрі місяць застиг,
    Запалала з - під вій сльоза.
    В ній - щирий, ніжний сміх
    Змиває всі гіркоти дня.
    Божий Шлях є єдиний шлях до Дому.
    Живу в законі Любові -
    Співає серденько лебедину молитву
    У лілейно-росяній імлі.
    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  35. Іван Редчиць - [ 2011.10.16 14:48 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    89

    “Знанням Його порозкривались безодні,
    і кроплять росою ті хмари.”

    І знають галактики* голос Господній,
    немовби отари.

    *Всевишній створив 500 міліардів галактик.



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (2)


  36. Оксана Максимишин - [ 2011.10.16 14:52 ]
    ДИТЯЧА МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
    Стор. кн. Кольорами серця.Худ. оформлення Саландяка Я.

    Боже наш єдиний, на колінах у щирій молитві
    просимо тебе й благаємо –
    пошли щастя Україні, заквітчай
    весни розмаєм –
    поля,луги, гаї
    і сонечком ясним приголуб її.
    Зішли на край синьоокий
    врожаї щедрі, золотобокі,
    щоб ми в добрі і злагоді жили,
    щоб нас батьки здоровими ростили,
    любові й мудрості учили,
    щоб ми працею своєю збагатили
    наш квітучий край,
    сили, єдності і вміння, Господи, нам дай.

    О, Ісусе, Сину Божий, зглянься
    на нашу Україну і своєю ласкою її огорни
    та від тривог й неспокою її збережи.
    Бо вже стільки бід і горя зазнала вона,
    що вінець благословення Твого буде їй до лиця.

    Утри сльози українцям,
    Мати Пресвятая,
    даруй втіху, всели пісню у наші серця.
    І нехай та пісня розіллється, як повінь весняна,
    заллє щастям веселковим всі села й міста.

    Боже, вислухай молитву нашу і допоможи Україні волею,
    добром і славою,
    як мак, зацвісти.
    2005р


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (3) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9769"


  37. Іван Редчиць - [ 2011.10.16 11:58 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    73

    “Дехто говорить, мов коле мечем,
    язик же премудрих – то ліки.”

    Шукай у барвінках цілющих лексем,
    а знайдеш отруйні, то викинь.



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (2)


  38. Іван Редчиць - [ 2011.10.15 19:45 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    66

    “Праведність люд підіймає,
    а беззаконня – то сором народів.”

    “Де істині місця немає,
    там добре живеться незгоді.”



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  39. Анонім Я Саландяк - [ 2011.10.15 19:34 ]
    СВІЧКА (аналог)
    Свіча вже догорає.
    Над нею нависає
    нічної темряви п’ята.
    Погасне вогник - темнота,
    відомо, тіні поглинає.

    Свіча погасне - сумрак ночі
    по край наповнить мої очі...
    Тепер я знаю: темнота -
    не пустота!
    Перестаю боятись ночі.

    Передбачаю одномірність темноти:
    ні ширини, ні глибини, ні висоти...
    Одна суцільна чорна маса,
    що не підвладна руху, часу...

    Її законів не збагнути.
    Її ніяк не оминути.
    Невідворотно приближаюсь, йду,
    свою прискорюю ходу,
    щоб на границі дня і ночі оглянутись
    і кожною мізерною клітинкою відчути
    абсурдність дня, й вітати вічність ночі!
    До 2006


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6)


  40. Анастасія Поліщук - [ 2011.10.15 13:45 ]
    Балада про життя
    Через сторінки польових орбіт,
    Через сніги скривавлених балад,
    Ти вперше почуваєш дивний світ,
    Буденний дотик незвичайних свят.

    Росинкою життя безсмертних дів,
    Ти впав на Землю ангелом весни,
    Далеким співом займаних гаїв,
    Ти впав сюди народженням краси.

    Твій перший доторк вуст розтав, як лід,
    І розлетівся поцілунком чар,
    Розбив смертельні стріли Артемід,
    Засяяв як незнайдений квазар.

    Твоя жага очей здіймає кров,
    Розбуджує корозії комет,
    Знаходить таїну забутих мов
    І розриває суму злий стилет.

    І перше слово, спущене з душі,
    І перше свято першого життя
    Тобі співало знахарські вірші
    З Едему неземного каяття.

    Усе для тебе вирушило в путь,
    Тебе чекає вже Чумацький Шлях,
    Заради тебе зорі світло п'ють,
    Збивають куряву стооких клятв.

    Вони тобі дарують сотні літ,
    Історії незвіданий сувій,
    Сплативши усмішкою тонни мит,
    Ти поринаєш у космічний вир.

    Лише для тебе сяє Оріон
    І ніжно посміхається Земля,
    Узявши міцно поміж віки сон,
    Усе для тебе спить, мов немовля.

    І ти засни хоч на єдину мить,
    Полинь в містичний тихий унісон,
    Для тебе небо снами майорить
    І зве, і зве тебе мерщій в полон!

    25/09/2011


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  41. Іван Редчиць - [ 2011.10.15 12:07 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    62

    “Безбожний посол у нещастя впаде,
    а вірний посол – н е м о в лік.”

    І той, хто за Господом слідом іде,
    На вірність дав серця обрік.




    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (2)


  42. Іван Редчиць - [ 2011.10.15 08:26 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    6

    “Хто відплачує злом за добро,
    не відступить лихе з його дому.”

    І нестиме він чорне нутро
    У вогненну пащеку Содому.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (5)


  43. Володимир Сірий - [ 2011.10.14 18:03 ]
    Упряж надії
    Согрішив. І живу нерозкаяним.
    Впало листя із яворин.
    Повернувся, а ворони зграями
    Посідали на татів тин.
    Чорні всі як один. Пір’я торгають, -
    Не ознака, що піде сніг.
    Повернувся неначе із моргу я,
    Гострим лезом немов пробіг.
    От би прудко зима біле кинула
    На облізлий у млі моріг,
    Бо у цій чорноті так і гину я,
    Мов розбитий об лід горіх.
    Хоч Різдво не так скоро і виникне ,
    У надію я душу впріг,
    Аби в день той неначе віником
    Каяттям вимітати гріх…

    14.10.11.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (22)


  44. Богдан Манюк - [ 2011.10.11 23:49 ]
    Без назви
    Ми, хто з Ісусом... Хто йшли обіруч
    до віри й обнови,
    Його безмежність і серця обруч,
    тісний аж до крові.
    Ми, хто молилися ген вдалині
    на долонях епох,
    Його в'язниця й думки осяйні,
    в яких відбувся Бог.
    2007р.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (6)


  45. Іван Редчиць - [ 2011.10.10 11:17 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    48

    “Хто чинить перелюб, не має той розуму, –
    він знищує душу свою.”

    І лані не стріне ніде граціозної, –
    Єдина вона у земному раю.



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  46. Іван Редчиць - [ 2011.10.09 17:01 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    44

    “Хай твоє джерело буде
    благословенне,
    і радій через жінку твоїх
    юних літ.”

    Її лебеді рук хай сідають тобі
    на рамена, –
    всетворяща любов урятує –
    і душі, і світ.



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (1)


  47. Василь Світлий - [ 2011.10.09 14:54 ]
    Незвичний гість
    Наяву, а чи ні,
    Хтось постукав вночі.
    Заявившись у гості невчасно.

    Я спитав: хто ти є ?
    Може, сонце моє ?
    Чи остання зоря непогасна ?

    Може, промінь весни ?
    Чи осіннє - «прости»,
    Перед заходом мого чекання ?

    Чи це порух душі ,
    Чи спізнілі дощі –
    Білим цвітом осипались зрання ?

    Може, гість це з небес
    В білих шатах увесь ?
    Чи чужинка з далекого краю?

    Лебедине крило,
    Що торкнуло вікно ?
    Чи мій ангел... Я й досі не знаю.

    Був то сон, а чи птах ?
    Чи мій зболений шлях ?
    Чи незнайдене пізнє кохання ?

    Наяву, а чи ні,
    Хтось постукав вночі...
    Дві сльози залишивши прощання.

    24.09.11


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (22)


  48. Іван Редчиць - [ 2011.10.08 16:44 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    12

    “Вино – це насмішник, напій п’янкий –
    галасун,
    і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.”

    А слово недобре із уст, як гарпун,
    у душу невинну летить привселюдно.



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (2)


  49. Іван Редчиць - [ 2011.10.08 13:19 ]
    ГРАНИСЛАВ
    УРОКИ СОЛОМОНА

    28

    “Стежку ніг своїх вирівняй,
    і стануть міцні всі дороги твої.”

    І назавжди повернуться з вирію
    невгамовні в твій сад солов’ї.




    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (4)


  50. Богдан Манюк - [ 2011.10.08 01:51 ]
    Без назви
    ***
    Слово, що Божим ставало тілом
    на перехресті гріховних веж,
    і поночіло, і полотніло,
    і одягалося в тайни одеж,
    бо за очима, геть за очима
    в полум'ї крові, кровних образ
    Божа стежа, мов печаль невтолима
    в оці свічада, що зрадило нас
    пізнім прозрінням, раннім блуканням,
    де між Різдвом і дзвоном обнови
    не звеселилась любов остання
    в Божому тілі - поступі слова.
    2007р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (2)



  51. Сторінки: 1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   38