ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Олександра Ступак
2025.10.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Редакція Майстерень - [ 2009.12.31 11:52 ]
    Сергій Татчин


    Він дозу зварганює із неземних усілячин -
    що нині їм опіум! - діви на суміші "Татчин"!


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  2. Редакція Майстерень - [ 2009.12.31 11:50 ]
    Ігор Павлюк
    Край забуття - калина, хижі тіні, перегук
    заблудлих душ, і поводир - відьмак і страж - Павлюк.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6)


  3. Валерій Голуб - [ 2009.12.22 14:03 ]
    ЛІТЕРАТУРНІ ПАРОДІЇ
    (В. Г. Михайлов. "Проказы слова". Кременчуг, "Березка", 2004)

    ПРИБЛИЖЕНИЕ

    В затылок лето мне дышало.
    Навстречу осени я шел.
    И не заметил, как усталость
    Легла на щеки, словно шов…



    * * *
    Зимой печали – исключаю.
    В затылок дышит морозец.
    И с оптимизмом отмечаю,
    Что вместо шва – уже рубец.

    Весна в лицо пахнула маем.
    Любовь, шампанское, коньяк…
    С кем был – не помню. Где – не знаю.
    Но только на щеке – синяк.


    В. Михайлов. "Проказы слова"…

    ДВЕ КУХНИ

    Роятся хореи и ямбы
    В горячей моей голове.
    На праздник варю дифирамбы,
    Как в будни супы варишь мне.


    * * *
    Сварю дифирамбы на праздник.
    Сонеты стушу поутру.
    Нажарю верлибриков разных,
    Романсов на терке натру.

    На кухне жена копошится…
    Эх, жаль, что конфорки лишь две.
    А то ведь такое роится
    В горячей моей голове!





    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  4. Валерій Голуб - [ 2009.12.19 12:24 ]
    ЛІТЕРАТУРНІ ПАРОДІЇ
    (Іван Кулик.«Чари осені», Дніпропетровськ, ІМА-прес, 2005)

    …Дівчино мила,
    Серце зомліло,
    Вітер шепоче: «Кохай».
    Лиш далиною
    Лине луною
    «Хай, хай, хай…»

    * * * *
    Дні пролетіли,
    Зрадила мила,
    Я шепочу: «Проморгав»!
    Лиш далиною
    Лине луною
    «Гав, гав, гав…»



    Іван Кулик. «Чари осені»…

    Серцю імпонують
    Спалахи кохання,
    Серцю до вподоби
    Хлюпати добром,
    Тож буває прикро
    Слухати єднання
    Слів таких несхожих:
    «Серце» і… «порок».


    * * * *
    Носу імпонують аромати кави,
    Горлу імпонують чарка і шашлик.
    Чом же день сьогодні видавсь неласкавий:
    Хлюпаючи носом, чхаю в носовик.

    А мені ж казали: одягайся, Ваню!
    Не форси без шарфа, подивись прогноз!
    Тож тепер виходить боком поєднання
    Слів таких несхожих: «горло» і «мороз».

    Як же їх до біса, слів тих несумісних:
    «Гепатит» - «печінка», «серце» і «порок »…
    Варто було вчора виїхать за місто,
    Зразу ж поєднались «шина» і «гвіздок»!



    Рейтинги: Народний 0 (5.48) | "Майстерень" 0 (5.48)
    Коментарі: (7)


  5. Епіграми, Наслідування Пародії, - [ 2008.06.09 20:07 ]
    Співчуття (Голові ФДМ України - В.Семенюк-Самсоненко)
    Боже! Як болить спинá
    від державного майна!

    або ж

    Від державного майна
    спúну кралі біль пройма!


    Рейтинги: Народний 5.13 (4.42) | "Майстерень" -- (5.22)
    Коментарі: (8) | "Семенюк не в лікарні, а на пляжі в Анталії"


  6. Епіграми, Наслідування Пародії, - [ 2008.06.04 14:16 ]
    Нотатки подорожуючої
    Нью-Йорк

    Нью-йоркери
    Цей плід майстерних рук велике діло -
    Усі гризуть, а ябко не змаліло!

    Нью-йоркери *
    Я і мій гаманець, ми - творець і митець,
    ми - бомонд, що мов куля летить навпростець.

    Львів

    Львів’яни
    Так небагато справжніх їх, але місцями
    помітні світлі лиця - то львів’яни.

    Львів’яни *
    Пихаті хробачки,
    уже гробниця міста -
    біліша за кістки -
    темніша чорних снів.
    І ви їсте себе,
    І хвиля урочиста,
    коли усіх з’їсте,
    у славі дня прийде.

    Київ

    Кияни *
    Там де цвіли каштани,
    колись жили кияни,
    а нині – поторочі,
    з нутром чорнішим ночі.

    Париж

    Парижани *
    Куди не глянь: історія – про спраглі лона,
    і про мужів, що зникли за Наполеона.

    Москва

    Де біле – перший сніг і після бані сраки,
    за грубі бакси "білокам’яне" знайдуть писаки.


    ........................................................


    Рейтинги: Народний -- (4.42) | "Майстерень" -- (5.22)
    Коментарі: (9)


  7. Епіграми, Наслідування Пародії, - [ 2008.05.28 21:06 ]
    Пісні для мертвого Конституційного суду
    КС протягом 7 років постійно підкреслював, -
    у законі про держбюджет неприпустиме
    звуження соціальних гарантій громадян,
    неприпустиме звуження...
    неприпустиме звуження...
    неприпустиме звуження...
    неприпустиме звуження...
    неприпустиме звуження...
    неприпустиме звуження...
    неприпустиме звуження...
    соціальних гарантій громадян!

    Незважаючи на це, в держбюджеті
    на 2008 рік відбулося те ж саме!
    неприпустиме звуження...
    неприпустиме звуження...
    соціальних гарантій громадян!”

    А ось в держбюджеті на 2010
    те саме не відбудеться,
    бо бюджету не буде...
    Дефолт, панове!



    Рейтинги: Народний -- (4.42) | "Майстерень" -- (5.22)
    Коментарі: (1) | "КС попросив Тимошенко таки виконати те, що ніхто не зміг!"


  8. Епіграми, Наслідування Пародії, - [ 2008.05.28 12:19 ]
    За творчістю ВАЮ (2005-2008)
    Ющенку

    В тобі, Президенте-ілюзіє,
    ганьба чоловіча Вкраїни –
    усе недолуге, що нидіє,
    за край ухопившись юбчини.


    Рейтинги: Народний 4.88 (4.42) | "Майстерень" 0 (5.22)
    Коментарі: (20)


  9. Епіграми, Наслідування Пародії, - [ 2007.12.13 19:32 ]
    За творчістю Валентина Б.
    До "Хоку про нерозумну"

    "Не в позі щастя
    Ставай хоч раком..."

    * * *
    "Не в позі щастя
    Ставай хоч раком..."
    Коли, о трясця,
    цюцюрка з браком!!!

    (З відомого виразу - "Цюцюрка добра в газди фурт стоїть!")


    Розмова з пілотом оригінал
    - Коли ти залітаєш за хмари,
    То чи ближчим стаєш до Бога?
    - Відчуваю я страх Господній, -
    Може кинути з неба на землю.

    P.S. майже пародія
    За розмови із пілотом
    писок в пеклі зшили дротом. :(


    Н. - оригінал
    "У монастир піти хотіла, -
    Спасати душу…
    Та шкода тіла..."

    Пісенька вагантів майже пародія
    В монастир піти хотіла,
    Тільки дуже шкода тіла!
    Бідну душу не спасти,
    Преподобним - не пасти! :) ой! :)


    Рейтинги: Народний 2 (4.42) | "Майстерень" -- (5.22)
    Коментарі: (6) | "Валентином Б"


  10. Епіграми, Наслідування Пародії, - [ 2007.12.13 10:12 ]
    Чи буває мертвий живим?
    < Опритомнювання >
    "Коливалось сонце,
    падали дерева,
    виростала раптом
    до небес трава…
    Боже, може, сон це?
    Може, дивне мрево?
    Проясніє ранком
    з чаду голова..."
    В.Бендюг

    Памфлет-пародія
    Ні, це дивне мрево назавжди з тобою!
    І не проясніє з чаду голова -
    за погубу серця вкрився глузд імлою,
    падають змертвілі в небуття слова...


    Рейтинги: Народний 2 (4.42) | "Майстерень" -- (5.22)
    Коментарі: (8) | "Опритомнювання"


  11. Епіграми, Наслідування Пародії, - [ 2007.12.12 13:22 ]
    Пародії на Варвару Черезову
    Автор: Белла Донна
    < За мотивами В. Черезової :) >

    Надвечір’я ясне, наче стеля, упала на мене
    Розрядився мій плеєр, бреду, як мана - і нехай.
    Ти жонатий, моншер, тож копицю тобі не постелю,
    Бо прийде твоя жінка й поріже нас, як коровай.

    Чорну сукню охоче знімає руда куртизанка,
    Бо просякнуте серце і тіло коханням без меж,
    І утіхи в долонях дарує із ночі до ранку
    Музі, демонам, вітру і чорному цигану теж.

    Вип’ю ще коньяку, щоб зірвалося серце з розпуки,
    Закурю "Біломор" – і для всіх в мене стане тепла.
    Наскладаю віршів сороміцьких - найкраще про муки…
    Я руда - не блондинка! А бестіям – честь і хвала!


    Рейтинги: Народний 5.5 (4.42) | "Майстерень" 0 (5.22)
    Коментарі: (60)


  12. Епіграми, Наслідування Пародії, - [ 2007.12.11 13:39 ]
    НА ТРІЙЦЮ
    < Трійця >
    "Підтикана відьма
    На Трійцю у річці
    Із заступом зілля копала.
    Рублиха Гониська
    Гінке татариння
    На березі в снопики клала.
    …Задрипані стегна
    В кривавих патьоках, -
    П'явки упивалися і відпадали..."
    В.Бендюг

    Дізнання
    Усюди підтикана відьма
    у річці копала? - Копала!
    …Задрипані стегна
    в кривавих патьоках -
    являла?! - Являла! Являла!!

    - Рублиха Гониська?!
    - Гониська! Гониська!!
    - П'явки упивались-ридали?!
    - Впивались сміялись,
    сміялись труїлись,
    ридали і відпадали!!

    На Трійцю у річці
    втопили "поета" -
    тож відьмі кривава вендетта!


    Рейтинги: Народний 2 (4.42) | "Майстерень" -- (5.22)
    Коментарі: (3) | "Трійця"


  13. Епіграми, Наслідування Пародії, - [ 2007.12.11 13:36 ]
    Золóтим берізкам листки
    < Осінній дощ >
    "Обтрушує осінь каштани,
    Золóтить берізкам листки,
    Накочує сиві тумани,
    Нашіптує кленам казки.
    І я, мов та осінь, мрійливий,
    У довгі сумні вечори
    Під шурхіт осінньої зливи
    Усе б говорив, говорив..."
    В.Бендюг

    Осінній синдром заговорювання душі
    Півосені в шурхоті зливи
    усе говорив, говорив,
    усе говорив, говорив, говорив би,
    золóтив і говорив!

    І так на душі тоді світло! -
    Ніщо не бентежить її.
    Доки говорив, говорив би,
    усе говорив, говорив,
    усе говорив, говорив, говорив би,
    золóтив і говорив...


    Рейтинги: Народний 2 (4.42) | "Майстерень" -- (5.22)
    Коментарі: (14) | "Осінній дощ"


  14. Епіграми, Наслідування Пародії, - [ 2006.04.03 19:01 ]
    Як я помру. /Дмитро Павличко /
    < * * * >
    "Як я помру, до мене не підходь,
    І рук своїх ти не клади на мене,
    Бо дотик твій відчує моя плоть,
    І серце стрепенеться вже студене..."

    Філософічне
    Ти підійшла, поклала руки, він і встав...
    Краса! - поет зітхнув, - але зачнуть казати
    “який шкандаль...”, “що встав не без підстав...”,
    "що і в труні її хотів одримувати"... :(


    Рейтинги: Народний 5.25 (4.42) | "Майстерень" 5.38 (5.22)
    Прокоментувати: | "Як я помру, до мене не підходь"



  15. Сторінки: 1   ...   7   8   9   10   11