ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2024.02.26 10:51
Вручає доля квіти. Із вогню.
Вогняні квіти на весь обшир неба.
І хочеться відмовитись – не треба!!!
Але дарунки долі – то святе.

Палає всесвіт. Вогненний букет
заповнює і смажить поле зору.
Розпалює супротив чи покору –

Юрій Гундарєв
2024.02.26 10:32
Сніг, ніби срібне рядно.
Один. Самота.
Біле, як ватман, вікно.
Один. Саме ти.

Весь світ замело…
Навіщо ж сюди прийшов?
Щоби нести тепло.

Володимир Каразуб
2024.02.26 09:56
А справа в тім,
Що я і не приховував
Ні власний подив, ні холодних слів,
Ні пристрасті, що сходилась з іронією,
Ні те, що світ – один великий міф
З його бажанням діяти, як бачиш
Настільки хутко, щоб ніхто не зміг
Затямити його поточні риси,

Світлана Пирогова
2024.02.26 09:20
Зима. Глінтвейн. Скляні квадратики вікна.
Сплітає лютий макроме морозне.
Бузку засохлому наснилася весна,
Неначе хтось несе його з-за рогу,

А поки в фоліанті - пил і духота.
Хоч заглядає часом хуртовина,
Розлук далеких в'ється стигла глухота.

Леся Горова
2024.02.26 08:50
Всю ніч у вікно несподіваний дощ побивався.
Так гулко й настирно, що сон мій наляканий втік.
Здіймалися хвилями згадки, спліталися станси.
Було щось забуте, тремтливо-хвилююче в тім.

Як в деку кленову, бажаючу звук відродити,
Вдаряли краплини у скл

Микола Соболь
2024.02.26 06:42
Мовчить знесилена Вітчизна.
Знекровлений тече Дніпро.
Хто справить по загиблих тризну?
Якщо не ми, то вже ніхто.
Відмиють руки московити,
коли стече з багнетів кров
і стануть вчити нас любити,
і, що нацисти – полк «Азов».

Віктор Кучерук
2024.02.26 05:28
А навколо – ні сміху, ні крику,
Ні овацій, ні лаянь нема, -
Мов істоти глухі й без’язикі
Навмання поглядають сліпма.
Мов попереду зводяться тіні
Від нестерпно скрипучих стільців, –
Збайдужіло нове покоління
До творінь усіляких митців.

Олексій Могиленко
2024.02.25 20:35
Десять років чекаємо миру,
Але чуємо страшне:війна.
Ми в полоні новин із етеру
А в полоні хтось знову вмирав.
Щохвилини сивіють дружин
Сивину чорна хустка схова...
Не вернути вже брата чи сина,
Тата в діток забрала війна.

Микола Дудар
2024.02.25 20:05
Не смітять нотами… Лікують ними
В семи поборнім колі від недуг.
Є інколи й свої для цього рими
І кілька сот хвилиних вірних слуг…
А що вже там казати про ефектність,
Коли все оживає навкруги!?
Хоча й усі ми в цьому світі смертні,
Я б краще, як на

Євген Федчук
2024.02.25 16:32
Вертались чумаки в погожий день із Криму.
Воли повільно йшли, вози важкі тягли.
Розімлілі чумаки не поганяли ними.
Знайомий добре шлях, вже в котрий раз ішли.
Вже недалеко їм лишалося й додому.
Ідуть понад Дніпром, вже й Хортицю видать.
Спинилися на

Іван Потьомкін
2024.02.25 14:19
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Світлана Пирогова
2024.02.25 14:11
Не вщухають пташині арії,
Вже літає пух тополиний.
Мабуть, пише весна нам сценарій,
Бо душею до тебе лину.

Світить сонце бурштином в зіниці,
Вабить травня квітучий дотик.
Ти сердечна моя таємниця,

Іван Низовий
2024.02.25 12:55
Сірооке моє дивенятко.
Хочеш,
Я розкажу тобі,
Чому
Я назвав тебе іменем Леся?

На Поліссі,
В дрімучому лісі,

Леся Горова
2024.02.25 09:26
Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
чи пісня й думка кволі?
Ви чули, раз я завела
жалі та голосіння, –
то ж була буря весняна,
а не сльота осіння.

Володимир Бойко
2024.02.25 08:54
Краще незадоволений геній, ніж задоволений ідіот. Російськими цінностями вимощена дорога до пекла. Колись противника обкладали матом, нині – компроматом. Вираз «Можем повторить» - відлуння московитських запойних традицій. Диванні стратеги укр

Віктор Кучерук
2024.02.25 06:52
За вікнами сходить світання
І спішно яскравим стає,
А в дзеркалі видно згасання
Нестримно печальне моє.
За вікнами далеч безкрая
І ранку упевнений крок,
А в дзеркалі сутінню зяє
Близький і глибокий куток.

Микола Соболь
2024.02.25 05:50
Що ти плачеш? На тобі перо,
паперовий лист, чорнила трохи…
Опиши, як заревів Дніпро.
Чи, то ковбик так після гороху?
Читачу подобається драйв,
трохи сексу, бо без нього пісно,
він шепне на вушко: «It's My Life»,
і вона віддасться йому, звісно.

Ігор Шоха
2024.02.24 19:56
Диявола не бачили ні разу,
але усюди є його рука
у вигляді зеленої зарази.
Воно і тут у ролі віршомаза
ще удає із себе козака.

***
Поети є реальні, і ніякі,

Тетяна Левицька
2024.02.24 14:56
Лебідкою густий туман
над озером розправив крила.
Злетів у вирій фіміам
з родючої землі кадилом.

Світанок небо засліпив,
сховав за обрієм почвари,
і сонця фотооб'єктив

Артур Сіренко
2024.02.24 11:49
Що ховається в глибині троянди
У сокровенній серцевині пелюсток?
Ніщо.
Порожнеча, з якої виникло все.
І в якій все тоне і розчиняється,
Запитую в цієї пишної квітки:
Ти пам’ятаєш про що я снив?
Пам’ятаєш мої блукання

Віктор Кучерук
2024.02.24 05:17
Ще час не вивітрив з кімнати
Парфумів пахощі хмільні
Тієї жінки, що багато
Дарила радощів мені.
А ти вже брязкаєш ключами
І швидко робиш звичний вдих,
Та на балкон прямуєш прямо,
Де я розгублено затих.

Роксолана Вірлан
2024.02.23 20:13
Кажете - любити ворогів?
Що ж: тоді, ненавиджу з любов'ю
і з любов'ю - свідками Боги-
меч встромляю ворогу між брови.

І нема провини і гріха,
що рука піднята не здригнеться
вивільнити з зайди прілий хлам,

Іван Потьомкін
2024.02.23 18:28
Як крик того, кому зламали руку,
Так ти кричиш в моєму серці, деревце.
Ще ж тільки вчора раділи ми з тобою
Новим листочкам, що творили крону...
Не байдуже мені, бо ж мало що лишилось
З райського саду, в який Адама поселив Господь.
Мало що зродилось

Леся Горова
2024.02.23 09:08
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби.
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю.
В чому і ще швидкоплинність така і мінливість?
Сковзує со

Світлана Пирогова
2024.02.23 08:53
Очі у журбі, думки снують далеко.
І ніяк не вгамувати щем сердечний,
Не забути його людськість, давню ґречність,
Погляд в мирне небо і політ лелечий.

Обстріли і згарища ...- скрізь небезпека.
Волі хочеться, мов пташці, як раніше.
Десь пропала в пр

Віктор Кучерук
2024.02.23 05:22
Врізалася клином
Зграя журавлина
В почорніле скупчення хмарин, -
Розчахнула сміло
Нерозривно ціле,
Ні на мить не стишуючи плин.
Подалася далі
Над моїм причалом

Сергій П'ятаченко
2024.02.22 22:08
беззоряно-чорне знов небо знов мапа країни червона
недремне вночі потойбічне чигає по той бік кордону
від мокрого снігу ці ночі стають більш важкі і вологі
зустрілися на перехресті нічному нічні дві тривоги

у першої голос журливий він душу до денця

Євген Федчук
2024.02.22 20:01
Давним-давно посеред Кримських гір
Сугдея незалежна ще стояла.
В ній, кажуть, Феодора царювала.
Хоча пройшли віки уже з тих пір
Та й досі люди згадують про то,
Яка була красива й справедлива.
Як люди почувалися щасливо
В її правління. Не жалівсь ні

Ігор Деркач
2024.02.22 17:44
А у юрби немає серця.
Таке буває де-не-де,
коли здається,
що ідеться
про те, чого нема ніде.

***
А на війні до перемоги

Олена Побийголод
2024.02.22 15:52
Із Володимира Войновича

Тягла бабуся кіш
з городніми речами,
щоб всю сім’ю скоріш
нагодувати щами:

капусточки качан,

Ярослав Чорногуз
2024.02.22 12:38
Німіють щастя висі неозорі,
Ніяких поміж них нема розмов.
Неначе звуки із консерваторій,
Вібрують тонкострунно, бо любов

Як дама у кокетливім капорі* --
Тремтлива, ніжна, витончена мов --
Нечутний навіть стук її підборів -

Леся Горова
2024.02.22 11:28
Несмілий березень грозиться снігопадом,
Стерніють ще незорані поля,
Синички розтеленькалися радо,
І раптом - чутно пісню солов'я.

Звідкіль так рано? Де взялась, пташино?
Зима не встигла за поріг піти,
А люба серцю пісня ніжно лине

Тетяна Левицька
2024.02.22 09:38
Поки вірю тобі, як собі — берегтиму
те, що небо в дари нам послало.
Бо закохана жінка — душі берегиня,
а бездушна — загострене жало.

Спрагле серце болінням виснажують думи,
і нема їм кінця, а ні краю.
Відстань вивітрить шлейфи солодких парфумів,

Світлана Пирогова
2024.02.22 08:57
Малюєш в пам*яті графітом
П*янку зимову жінку-вишню,
Подарував би самоцвіти,
Але ж чомусь тобі не втішно.

Натхненно лінії виводиш,
Вишневий післясмак зимою.
До серця б знати усі коди,

Віктор Кучерук
2024.02.22 05:33
Немає більше що казати,
Та й чи потрібно говорить,
Якщо можливість є поспати
Цієї тужної пори.
Блукає тиша по кімнаті
І морок хату затопив, –
Немає більше що казати,
Крім побажання: Мирно спи!..

Сергій Губерначук
2024.02.21 20:43
Моя кохана пахне часником
і убиває всі мої мікроби,
я злизую, мов з миски язиком,
з її натертих ніг пітний доробок.

Вона солона, ніби океан.
Вона недраяна, як темні ночви.
Її боїться кожен мій фаланґ.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10

В Дольний Віктор Дольний
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Юрій Гундарєв - [ 2023.11.17 09:56 ]
    Юркодар - 83
    Розбурханий ставок


    Кажуть, Моцарт швидко писав: раз - і симфонія, раз - і опера на чотири дії! Я теж пишу швидко: за день можу віршів сім-вісім написати. Раніше міг і більше, але зараз вже важко - вік, знаєте? Повністю підтримую позицію мого колеги Микити Тополя-Угорелло: аби писати! Він взагалі молодець: опублікував уже 1254 вірші.
    Упевнений, що саме в ці хвилини закінчує вже 1255-й, а може, й 1256-й…
    Але, між нами, він час від часу щось «позичає» - у Тичини, приміром, в інших поетів. Я, звичайно, сказати цього йому не можу - друг все ж таки…
    Інколи я навіть вночі прокидаюся й одразу хопаюся за айпад. Скажімо, прямо уві сні прийшла рима «поети-ракети», я швиденько додав «знаю-бажаю», ще пару слів, і такий вірш-лЯля вийшов!.. Дружина іноді на мене шипить: боженьки, коли це все закінчиться?! А я їй спокійно так аргументую: кину писати - почну пити або з вудкою годинами сидіти на льоду… Вибирай!


    Один у Вибраних розлігся, наче кіт,
    а другий стягує чуже, немов оброк.
    Як затишно жилося стільки літ…
    Агов - розбурхали ставок!

    Автор: Юрко Дар
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (5)


  2. Юрій Гундарєв - [ 2023.11.14 18:37 ]
    Юркодар - 79
    Соната спокуси

    Листя заграє сонату настрою,
    закружляє у вальсі спокуси.
    Осінь, здається, дивною казкою.
    Леді у модному капелюсі…
    Микола Соболь «Така собі осінь»

    Десь чув, що слово є «соната»,
    а ще, здається, є «спокуса» -
    перемішаю все строкато,
    неначе фішки в капелюсі…

    Автор: Юрко Дар
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  3. Юрій Гундарєв - [ 2023.11.07 19:05 ]
    Юркодар - 74
    У нашому серіалі нарешті з‘явився новий персонаж - загадковий Теді Ем…

    «На ПМ колись друкували свої твори реальні талановиті поети. Вони чомусь залишили «Майстерні»…
    Теді Ем

    «Яблука у серпні кислі
    і, якщо казати стисло,
    всюди у поета кисло -
    і в думках, і в животі…»
    Теді Ем «Поети і котлети»

    Той - жебрак, і цей - жебрак…
    А ось я пишу отак:
    «Вірші у поета кислі
    і, якщо казати кисло,
    всюди у поета стисло -
    і думки, і навіть крісло…»
    Весь у творчому процесі -
    чи я принц, чи вже принцеса?
    Справжні гранди повтікали,
    я - один лиш на порталі...

    Автор: Юрко Дар
    2023 рік


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Прокоментувати:


  4. Юрій Гундарєв - [ 2023.10.31 19:51 ]
    Юркодар - 70

    У павутинні «запозичень»


    До речі, цікаве запитання: а чому рейтинги Миколи Соболя
    (5.0 і 5.0) є вищими, ніж навіть у Сергія Жадана (4.9 і 4.9)?
    Думаєте, внаслідок кількості написаних віршів (аж 1248)?
    Не тільки! Тут, можливо, враховується і кількість «запозичень».
    У деяких серіях «Юркодару» наводилися конкретні приклади,
    коли окремі образи і цілі фрази «позичаються» у Павла Тичини,
    Булата Окуджави та інших менш відомих поетів. Це у благословенні
    часи Івана Семеновича Нечуя-Левицького називалося коротким
    словом - плагіат...



    «Ця ПАВУТИНКА з БАБИНОГО ЛІТА,
    вона ще пахне лебедя крильми…»
    Микола Соболь «Павутинка з бабиного літа»

    «ПАВУТИНКА БАБИНОГО ЛІТА,
    Рос холодних вранішній засів…»
    Валентин Бут «Павутинка бабиного літа»

    «ПАВУТИНКИ БАБИНОГО ЛІТА
    Доторкнулись ніжно до щоки…»
    Мальва «Павутинки бабиного літа»



    Це павутиння бабиного літа
    свою журу разносить між людьми,
    і не під силу вже птахам летіти -
    не можуть ворухнуть крильми…

    Автор: Юрко Дар
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (3)


  5. Юрій Гундарєв - [ 2023.10.29 19:08 ]
    Юркодар - 69
    Микита Тополь і Педро Альмодовар


    Вірші складаю - грудка за грудкою:
    бубка-голубка…
    бубка-голубка…
    За ніч встигаю
    язиком-битою
    москалів поганих
    бити…
    бити…
    бити…
    Час ще лишається десь під ранок -
    і це просто здОрово -
    на відгуки про ЛегрАна
    і АльмодОвара.

    Автор: Юрко Дар
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (1)


  6. Володимир Бойко - [ 2023.10.27 23:34 ]
    Про геніальність. Триптих
    І.
    Видатний український поет
    Написав шедевральний сонет
    І вчинив офігенний банкет
    За державний, звиняйте, бюджет.

    ІІ.
    Видатний український поет,
    Начитавшись московських газет,
    По тяжкому сходив у клозет
    І загидив увесь інтернет.

    ІІІ.
    Видатний український поет
    З бодуна шугонув у бухвет.
    Засосав і таке написав,
    Шо дурдом три доби зависав.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (4)


  7. Юрій Гундарєв - [ 2023.10.20 18:02 ]
    Юркодар - 62
    Незмінний наш


    Переважна більшість творів у Вибраних віршах і Вибраній прозі -
    це поезіїї та оповідання Олекси Кушка. Можливо, ці рубрики так
    і варто назвати: Вибрані вірші Кушка чи Вибрана проза Кушка?
    Щоправда, інколи - ненадовго - з‘являється Луцій Сенека. Як кажуть
    у футболі, виходить на заміну…

    Я - вибраний письменник і поет.
    Я - вибраний в мороз і в спеку.
    Коли, пардон, потрібно в туалет,
    виходить замість мене пан Сенека.

    Автор: Юрко Дар
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  8. Теді Ем - [ 2023.07.25 18:37 ]
    ***
    Косять коси роси,
    стигнуть абрикоси,
    я до тебе босий
    в променях лечу.

    Де ти, моя мила
    мавка чорнобрива?
    Я тебе усюди
    бачити хочу.

    Накладаю в стоси
    дрова я на осінь.
    Під карниз складаю,
    де не йдуть дощі.

    В кожному поліні
    бачу я Поліну
    в гумових чоботях,
    в синьому плащі.

    Де ти, моя Полю?
    На якому полі
    моркву прориваєш,
    полеш буряки?

    Я тебе кохаю
    без міри, без краю.
    Це уже суттєво
    дається взнаки.

    25.07.2023



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  9. Юрій Гундарєв - [ 2023.07.11 08:04 ]
    Юркодар - 24
    Миколі Соболю

    За мову палець відкушу,
    хоч сам безграмотно пишу.
    І що б мені там не казали,
    отак писатиму і далі.
    Я вам не Драч і не Олесь -
    аз Соболь єсЬм!

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  10. Юрій Гундарєв - [ 2023.07.10 06:05 ]
    Юркодар - 23
    Олександру Сушку

    Сушкова проза - зАвжди свято,
    неначе «Перець» шістдесятих!
    Здається, все читав давно…
    Це зал повторного кіно.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  11. Юрій Гундарєв - [ 2023.07.03 22:48 ]
    Юркодар - 20
    Миколі Соболю

    «Аз єсЬм поет»
    Микола Соболь «Юрко бикує-2»
    «Підеш точно в жо..»
    Микола Соболь «Юрко бикує-3»
    «Для помилок є такі, як ви. Моя робота трохи в іншому»
    Микола Соболь «Былое и думы»

    Аз єсмЬ поет!
    Моя робота є у цьому.
    А ти шукай помилки, коми -
    словник ось, інтернет…

    Поет єсЬм аз!
    У цьому є моя робота.
    Пришлеш «дарунка» - підеш в жо..,
    ось пікнеш ще хоч раз!

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (4)


  12. Юрій Гундарєв - [ 2023.06.30 18:34 ]
    Юркодар - 19
    Миколі Соболю

    Среди ночи звонит телефон,
    хоть за день наговорился вдоволь.
    -Алло, - прерываю свой сон. -
    Кто говорит?
    -Соболь!
    -Что вам нужно так неотложно?
    -Рим десяток, якщо можна!
    Ось пишу і пашу, як бик,
    а з римами - вже повний кирдик!
    -Занатовуй: «роса-небеса»,
    ось іще: «зграї-краї» і «гаї»...
    -Не підходить, всі ці вже писав…
    Підкажіть щось новеньке! - благає.
    -Тож тоді «матюки-залюбки»…
    -Ой, спасибі!..
    Раздались гудки.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  13. Юрій Гундарєв - [ 2023.06.29 09:51 ]
    Юркодар - 18
    Миколі Соболю

    «То, Юро, дуже сильно не бикуй -
    іди ти, любий друже, на …!»
    Микола Соболь «Відповідь на Юрко бикує»

    Нашвидкуруч складає твори,
    бо в арсеналі - тридцять слів…
    Він є суддя! Ти ж - лютий ворог,
    агент всіх клятих москалів…

    Для нього чемність - десь захмарне,
    як анапЕст чи амфібрахій,
    а щось не так - одразу шпарить:
    іди ти в дупу, краще - на … !

    В помилку тицяєш знов носом,
    одразу плач: я - не філолог…
    Отак сенсей, поет, філософ
    крокує впевнено по колу.

    «По колу йти - не мій маршрут» -
    звичайно, це не вектор Ліни.
    А він іде нашвидкуруч
    і закладає хамства міни.

    ПомИлок квітне мінне поле -
    дефіс прогавив, після - кому…
    Так можна, як розсудить доля,
    враз підірватися самОму…

    Поет завждИ є поза колом.
    Це - Дар, Освіта і Культура.
    Без цього Соболь ти, Миколо,
    а не Тичина чи Сосюра.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  14. Юрій Гундарєв - [ 2023.06.26 10:48 ]
    Юркодар - 17
    Миколі Соболю

    «Я ж його попереджав!»
    Микола Соболь

    «Я ж його попереджав!» -
    Соболь грізно всім сказав.
    Налякали -
    аж до калу!
    Вибачайте, до вокалу…
    Що мені всі ці погрози,
    Карабаси й Барбаросси?
    Я співатиму звичайно,
    як божественний Лучано.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (3)


  15. Юрій Гундарєв - [ 2023.05.14 19:16 ]
    Юркодар - 13
    Олександру Сушку

    «Волосся в носі більше не стрижу…»
    Олександр Сушко «Конфуз»

    Волосся в носі більше не стрижу.
    І десь іще я не стрижу волосся…
    Але про це я згодом напишу,
    допоки лиш про ніс вдалося.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  16. Ярослав Чорногуз - [ 2023.04.27 03:03 ]
    Повернута чи поведена любов, або цьомики у відповідь (літературна пародія)
    Науявляєш ти химер,
    Веселая подруго,
    Іще скажи: Ну мов помер,
    Старпере недолугий.

    Колись я лагідно хотів...
    Тепер жорсткіш. В “Європу”*.
    У божевіллі почуттів
    Я бризкаю окропом.

    Не поспішаю стрімголов
    Пізнати в бурі щастя.
    Моя обачна є любов:
    Боюсь, щоб не впеклася!

    27 квітня 7531 р. (Від Трипілля) (2023)



    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  17. Юрій Гундарєв - [ 2023.04.19 11:14 ]
    Юркодар - 11
    Миколі Соболю

    Мені дуже приємно, що мій серіал «Юркодар» привертає до себе увагу читачів уже з інших порталів. Щоправда, дехто з них запитує, навіщо я витрачаю те, що подарував мені Господь, на тих, хто цього, м‘яко кажучи, не зовсім вартий…
    Гадаю, мої скромні зусилля все ж таки не є марними: у шпарини у монолітній стіні Сушко і Ко-Ко-Ко до Вибраних віршів й до Вибраної прози почали дедалі частіше проникати твори, нерідко вельми цікаві, інших авторів.

    «Я сенсей, майстер…»
    «Ліру із Пегасом задрочу…»

    Микола Соболь


    Ось цими сильними руками
    пишу щоденно з помилками.
    Я - гуру, майстер і сенсей…
    Орфей!

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  18. Юрій Гундарєв - [ 2023.04.16 13:24 ]
    Юркодар - 10
    Миколі Соболю

    Дехто постійно заявляє про свою боротьбу з російською
    мовою й «узкоговорящими» на порталі. Гадаю, боротися
    треба не з мовами, а з ворогом. Мови краще вивчати -
    починаючи з рідної.
    Для мене є висока честь отримувати з фронту слова підтримки
    від наших мужніх воїнів - молодих поетів, які знаходять час
    читати мої поезії.
    Вони пишуть українською мовою.
    Вони пишуть російською мовою.
    Саме вони захищають наші життя!
    Я завжди пам‘ятатиму їхні імена і позивні…


    Б‘ють щодня по повній
    наші хлопці рашу -
    україномовні
    і російськомовні -
    всі до ,дного - наші!

    Є й у нього зброя:
    кожен вірш - як лом.
    А диван - це Троя,
    хоч не бачив крові -
    б‘ється язиком!

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (3)


  19. Юрій Гундарєв - [ 2023.04.15 12:57 ]
    Юркодар - 9
    Олександру Сушку

    «У розкаряку, конику, ставай
    І підніми хвоста, а то розсержусь…»
    «Коняка хоче перднуть та не може…»

    Олексадр Сушко


    Не йде дотепне щось для Розумаки,
    стаю у розкаряку, в пози інші…
    Та пруть із мене, наче із коняки,
    на жаль, лише похабні вірші.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (1)


  20. Юрій Гундарєв - [ 2023.04.15 10:24 ]
    Юркодар - 8
    Миколі Соболю

    «Літери зламались.
    Не лягають в рими…»

    Микола Соболь «Аби писати»


    Літери зламались.
    Не лягають в рими.
    Образів замало.
    Перебої з ритмом.

    Це, напевно, старість…
    Хай проходить мимо!
    Я й не дуже парюсь
    З літерами цими.

    Міцно будуть спати
    Ямб, хорей зі мною…
    Йой! - аби писати
    лівою ногою.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (1)


  21. Юрій Гундарєв - [ 2023.04.12 11:37 ]
    Юркодар - 7
    Олександру Сушку

    «Знову на коліна всілась пані,
    В пазуху красі стромляю ніс…»

    «А сусід жону свою зобидив,
    Спав, негідник, знову у трусах…»

    Олександр Сушко «Ощаслив!»


    Мені давно за п‘ятдесят…
    Таке намариться у снах,
    що просто сором: свят-свят-свят!
    Хоча вже сплю, на жаль, в трусах.

    Все це нестерпно, дикий жах!
    Як можна жити навесні?
    Пишу про груди по ночах…
    Про що ж писати ще мені?!

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  22. Юрій Гундарєв - [ 2023.04.11 08:36 ]
    Юркодар - 6
    Миколі Соболю

    «Я гівнюкам оцінки не ставлю!» (До речі, згідно
    з правописом: оцінОК не ставлю - Ю.Г.).
    «На цьому ресурсі з‘явився постійний представник
    узкоговорящих. Саме такі і привели в Україну цю
    війну».

    Уривки з рецензій Миколи Соболя


    Мій доробок - не для хрестоматій,
    розумію, що бракує слів…
    Не доходять руки цим зайнятись -
    всюди бачу пики москалів!

    Я - верховний тут суддя по чину,
    можу кинути у вічі: «Ти - гівно!».
    Ось таким, як цвях, шляхетним чином
    прорубаю я до вічності вікно.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  23. Юрій Гундарєв - [ 2023.04.10 21:48 ]
    Юркодар - 5
    Миколі Соболю


    «Соболь назавжди лишиться - Соболем…»
    «Лизоблюдство найгірша риса характеру хохляка…»
    «Я гівнюкам оцінки не ставлю!»

    Уривки з рецензій Миколи Соболя


    Мой рейтинг, ветреный нахал,
    чуть Соболя не обскакал…
    Нет спору, это круто - Соболь!
    Почти как Гоголь.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2023 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (1)


  24. Юрій Гундарєв - [ 2023.04.09 19:58 ]
    Юркодар - 1
    Олександру Сушку

    «Під злостиве музи «ко-ко-ко»…
    «Корона у Сушка!»…
    Олександр Сушко «Юрко, дарую…»


    «Є в світі «Фауст», «Прометей»…
    А я штампую: ко-ко-ко…
    Все надто жваве і просте…» -
    картав себе поет Сушко.

    Провів у роздумах всю ніч…
    Відкинув гнівно «ко-ко-ко»
    і взявся за велику річ:
    поему розпочав - «Юрко».

    На крилах мчала ця робота,
    і раптом стоп на слові «двійки»…
    Коли не треба - рим до чорта…
    Знайшов, нарешті, слово - «дійки»!

    Та ключовим було - Корона:
    кому ж дістанеться вона?
    Хто слави позбирає грона
    і вип‘є вічного вина?

    Чиє чоло вона прикрасить -
    чи Симоненка чи Франка?
    Напевно, самого Тараса?
    Та не вгадали ви - Сушка!

    Автор: Юрій Гундарєв
    09 квітня 2023 року


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  25. Юрій Гундарєв - [ 2023.04.06 16:45 ]
    Юркодар - 3
    Олександру Сушку

    Жив був собі поет Сушко,
    складав він рими: ко-ко-ко…
    Але не просто так складав -
    забрав собі весь п‘єдестал.
    Спочатку взяв лиш кілька місць,
    а потім вже - всі шість!
    А раптом повз проходив хтось
    ( дамо ім’я для рими Лось),
    сказав він лагідно Сушку:
    ку-ку!
    Тепер Сушко не спить, не їсть -
    віддати ж треба кілька місць!

    Автор: Юрій Гундарєв
    06 квітня 2023 року


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  26. Володимир Бойко - [ 2023.03.26 18:20 ]
    До віночка пародій на Віктора Кучерука
    Як хочеться жити й кохати
    Допоки ще годен на щось.
    Бо тих ненаситних дівчаток
    До біса довкруг розвелось.

    І хто ж, як не я, сивочолий,
    Дівчат пошанує, як слід,
    Коли відійде з видноколу
    Трудами змордований дід.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  27. Нічия Муза - [ 2023.02.04 11:24 ]
    Самокритика
    Ні, не зайве іноді довести
    ворогу і другу у собі,
    що не додає вендета честі
    діячу у марній боротьбі.

    Ну, буває – у душі ми діти...
    Згідно філософії людей,
    ми усі є жертвами ідей...
    поки доростемо до еліти –
    просвітління внутрішнього світу
    не гальмує розвитку дітей.

    Не лякай, не рипайся усюди
    і не сунь, куди не просять, ніс
    то кудись по дрова, то у ліс...
    успіхи зоїла і зануди
    це не те, що виведе у люди,
    поки до поета не доріс.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  28. Ярослав Чорногуз - [ 2023.01.21 10:03 ]
    Гладіатор або всі крапки над і
    Напевне снюся любій — егеге!
    Бо тягнеться рукою щось дістати,
    Та мій горобчик літерою “ге”
    Спросоння вигнувся, вже — гладіатор.

    Погладить треба, щоби став прямий,
    І щоб заграли радості фонтани.
    Трудися, мила, ми ж удвох, самі,
    Хай літерою “і” горобчик стане.

    Яка ж ти молодець — душа моя!
    Мов той юнак красивий і завзятий --
    Усі крапки над “і” розставив я
    У тебе на щоках — любові свято!

    20. 01 7530 р. (Від Трипілля) (2023)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (2)


  29. Ярослав Чорногуз - [ 2022.07.14 15:15 ]
    Треба й іншого слухати (літературна пародія)
    Я б зорі кинула тобі до ніг,
    Холодні зливи розвела руками,
    Так вірності набрид той оберіг,
    Як тисне тяжко він мене роками.

    Лівак міцним же кажуть, робить шлюб...
    Та дивиться із неба Бог сердито...
    Уже б давно твоїх торкалась губ,
    Якби уміла з Богом говорити.

    Я б народила зоряних дітей -
    Таємна зустріч, солод, щастя диво...
    Торочить Бог мені одне і те...
    А той все шепче: Таню, йди наліво!

    14 липня 7530 р. (Від Трипілля) (2022)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (14)


  30. Ігор Шоха - [ 2021.11.28 11:09 ]
    PS
    Іду на дебати, оскільки
    поезія все-таки є...
    її «не приперли до стінки»
    у кузні мадаме-месьє.

    І слави не знищили клони,
    і музу не б’ють наповал
    за те, що веде перегони
    і має завищений бал.

    Сумнівно і сумно буває,
    коли щось не те угорі
    і рейтинг високий кульгає,
    коли засинає журі.

    Оказія – щиро брехати
    буває солодша халви,
    та зайві у бучі дебати,
    якщо «ідемо не на ви».

    Навіщо та участь, увага
    у чому завгодно тепер,
    коли уже схрещені шпаги,
    із парою півнячих пер?

    До чого оці теревені?
    А я реагую на звук...

    колючі непройдені терни,
    де неуку – не до наук...

    у майстра немає Майстерні –
    аматора має Facebook.

    11.2021


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (6)


  31. Олександр Сушко - [ 2021.09.05 20:40 ]
    Доброзичлива пародія на твір Сергія Гупала
    Оригінал:

    Я дізнався: він -- художник,
    І на мене впало сяйво:
    Кіт – не кіт, а знак дорожній,
    Зупинився задля драйву.

    А художник – тільки фермер,
    До землі завжди дотичний.
    І його хитає нерви
    Той котяра в Жабокричах.

    Замурчить – поважно бродить.
    А тепер – нема мур-муру.
    Прибрела новітня мода,
    А чи істина понура?

    Котик думав: це його вже
    Територія навіки.
    Але фермеровa – довше,
    Та в інакшім часоліку.

    Кіт обходить давні мітки.
    Це для фермера – картина
    І примітки, і лелітки,
    Тут – від тину і до тину.

    Розігнався малювати –
    А думки про землю, зиски.
    Кіт пішов той на витрати,
    І не нявкнув кислим писком



    Незграбна пародія:

    Кум промовив: - Ти художник!
    Тіко пишеш на халяву.
    Далі так творить не можна,
    Бо в кишені буде вава.

    Он, дивись,- гарує фермер,
    Картоплина - двадцять баксів.
    Ти бери трояк за нерви,
    А червінчика за кляксу.

    А за книжку - триста гривень
    (ліпше торгувать в столиці).
    За копійку творчий бивень
    Продавати не годиться.

    І коли віршІ-каліки
    Розберуть, немов ковіньки -
    Золоті парнаські піки
    Будуть вже твої навіки.

    Твій товар не в Жабокричах,
    А в Сорбонні мусить бути!
    Ти ж учився у да Вінчі
    Та у мавок пишногрудих!

    Пензлем спробуй малювати
    Умочивши в бренді-колу.
    Хай у муз статеві акти
    Не збиваються ніколи.





    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.73)
    Прокоментувати:


  32. Сергій Губерначук - [ 2021.06.18 16:04 ]
    Епітафія 2
    Такі, як ти, лише марнують час,
    коли вирішують за мною полювати,
    я завдяки таким отримав шанс
    стояти з бронзи і на всіх плювати.

    Я можу й сам рішитися життя –
    інтриги нас доводять до пуття.

    17 липня 1995 р., Київ


    Рейтинги: Народний -- (5.76) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати: | ""Перґаменти", стор. 164"


  33. Олександр Сушко - [ 2021.03.14 13:31 ]
    Доброзичлива пародія на вірш Ярослава Чорногуза «Лікування коханням»
    Любов - це не любов, а сіра мняка,
    До неї треба сала півкіла.
    Мене ж уважна і пестлива мавка
    Полікувала! Їстоньки дала!

    За поцілунком - тельбухів кружальце,
    Тому до годівниці я доповз.
    Лікує нежить жінка здором, смальцем
    І хроном. Ось така у нас любовс.

    А засумую - суне кусень м’яса,
    Сльоза тече - встромля до рота сир.
    Хворобу чавить їдло під обцасом,
    Бактерій глушить ковбаси гузир.

    Таки наївся. Відпустили муки.
    А жіночка над вухом «бу-бу-бу…!».
    Кохання починається зі шлунку,
    Закінчується, звісно,- у гробу.


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.73)
    Прокоментувати:


  34. Ярослав Чорногуз - [ 2021.02.18 14:36 ]
    Де зуб мудрості?
    Сушкуватому псу щось не спиться,
    Бо зуб мудрості випав таки,
    Вже волосся він смиче з гузиці -
    В голові закінчились думки.

    18 лютого 7528 р. (2021)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (2)


  35. Володимир Бойко - [ 2020.12.16 23:57 ]
    За чаркою (пародія)


    Коли за чарку і за стіл читаєш вірші
    І прокисає дар ув алкоголі,
    Поет складає вірші щораз гірші,
    І деградує хист його поволі.

    Пропили дудку в ко́рчмі трубадури,
    Плавник від риб, яйце на порцеляні,
    Проп’ють і цей шедевр літератури, –
    Усе проциндрять менестрелі п’яні.

    Адже там ні шиша ні гроша.
    Тільки дуля і “на хрен душа” ,
    Тільки чорні квадрати і кола.

    Розрахований цей циркуляр
    На самітниць і кінчених лярв,
    На п’яниць з пролетарського кодла.



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  36. Олександр Сушко - [ 2020.12.01 12:59 ]
    Годі
    Розвелося до біса піїтиків,
    Кожен - геній, ліричний титан.
    Я ж - вояка нещадної критики,
    Гузна рву віршарам. Смакота!

    Ті ж вищать від образи та сваряться,
    І волають : «Рятуйте, братва!».
    Ох, важка у руках моя палиця,
    Хоч лікує від глупства. Дива…

    Бачу «майстра» вгодовану ріпицю,
    У правиці - блокнот, олівець…
    Гепну раз - і сонети розсиплються,
    Гепну вдруге - канцоні кінець.

    Хай живе. Чорт із ним. Годі критики.
    Сатиричній отруті «Ату!».
    Мажу медом по вухах піїтиків
    Та віршовану хрінь-лабуду.

    01.12.2020р.


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.73)
    Коментарі: (9)


  37. Ігор Деркач - [ 2020.09.06 18:59 ]
    У Кузні кадрів
    ***
    Затухає вогонь у майстерні,
    ущухає сердець перегук.
    На арені паяци зелені
    та піїти, що мають шалені
    тиражі у мережі Facebook.

    ***
    І критерії, й правила – всує...
    і наука зоїла – кімвал...
    і редакція явно не чує
    наше все... чи собі резервує
    той найвищий заслужений бал?

    ***
    Перелякалися нео-поети.
    Кара чекає за «6».
    Десь пощезали і генії, й черті...
    Регіт минає і сльози утерті...
    Ну? І кому це на злість?

    ***
    Ой, не аукають липові друзі.
    Кожен уже корифей...
    Гупає вуйко дверима у кузні,
    чапля клює на болоті у лузі
    жабок-царівен і фей.

    ***
    Удави серпентарію – у кризі.
    Нема щура по імені Матюк,
    а у червоній книзі –
    язичника у ризі,
    та меншає вужів, а не гадюк.

    ***
    З гуся́ – вода, поезія – із гу́ся,
    тому що є оказія така.
    Але боюся –
    умирає Муза,
    коли її перо у гусака.

    ***
    У нашій кузні не до перемог.
    є лиш нагода догодити Музі
    та іноді упевнитись, що друзі
    ведуть із ворогами діалог
    на іншій території у кузні.

    .......................................
    Немає за́ що цей вінок
    оцінювати і хвалити.
    А лають, мусимо терпіти
    і дякувати за урок –
    роби багато помилок,
    аби помітили піїта.

    09/20


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (5)


  38. Ярослав Чорногуз - [ 2020.09.05 16:43 ]
    Благодать (літературна пародія)
    У кацапів "нет плохой погоды",
    Мряка в них, і сніг, і дощ, як тать.
    Рідко сонце сяє з небозводу,
    То ж усе погане - благодать!

    5 вересня 7528 р. (Від Трипілля) (2020).


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (2)


  39. Пиріжкарня Асорті - [ 2020.08.11 06:04 ]
    постнесмак
    благар благав блажив блажав
    усі ми із такого ж тіста
    то оптиміст чи песиміст
    & грязь на всіх одна й та сама








    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (137)


  40. Мессір Лукас - [ 2020.06.17 01:50 ]
    *****
    Відвернулися всі, я один і нема тому ради!
    Та хоча б і помер, пом’янути не буде кому.
    Я смирявся як міг, за поезію слухав тиради,
    Не обручку носив, а якийсь сантехнічний хомут.

    А тепер я на волі, пишу про усе, що захочу!
    Про любов і про кров, про морозы і розы пишу,
    Досхочу шепочу в полуночі про очі дівочі
    І ніхто не кричить, що я «мямля, алкаш, соплежуй»

    На моєму вікні засихає незграбне алое,
    На городі рясніють коноплі, аніс і полин,
    Відтепер і на скрипці я гратиму виклично боєм,
    І не буде відбою од всяких Анфіс і Полін.

    Та як Сонце виходить з-за хмар, відганяючи туги,
    Час на працю, доїти курей та косити бабло.
    Не до смузі мені, пацани, не до вирв лісосмуги.
    Не до жайвора, в мертвій петлі, із артритним крилом.

    Два проклятих відра, що мені прогинають коліна.
    І від прадіда вила, й від бабці лискучі граблі.
    Я тепер – сіль землі, а мої найкоштовніші вина
    При нагоді розлиють сусіди, ще ті куркулі.

    Та Пегаса несе, що від нього втікли й конокради,
    А мені хоч би хни, я на слем поспішаю в корчму,
    Я тепер лавреат і надія сільської естради!
    Тільки хто ж підписав мій диплом –
    "ПОЕТИЧНОМУ ЧМУ "
    ?


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  41. Ігор Деркач - [ 2020.06.01 11:45 ]
    Пародія на поезію
    З Мавкою ніколи не прощаюсь,
    бо ширяю з нею у віках.
    У дугу зінуло, а не каюсь,
    як її утішу, – ах-ах-ах!

    Бо вона м'яка як та резина –
    поки натягаєш, каже, – вйо!
    А коли потягне чим по спині,
    то не репетую, – ой-ой-ой!

    Як жокею – це хороша дяка,
    адже я у сто такий драгун,
    що коли несе, немов коняка,
    то не зупиняю, тьху-тьху-тьху.

    Маю нині залік – на «відмінно».
    Пазуха – велика благодать!
    А коли полапаю коліно,
    то іду до раю, – ать-ать-ать!

    01/06/20


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)


  42. Мессір Лукас - [ 2020.03.28 19:03 ]
    *****
    Розпомадилась жінка, халат підперезує скотчем,
    Наліпила пельменів, у пічці горять пироги..
    Як же нудно мені! А нудьгу я втамовую скотчем,
    Бо абсентом моїм протирають усе навкруги.

    Нестерпимо мені, третій тиждень ув’язнений вдома..
    Я дивлюся на скотч, на халат.. і кляну карантин.
    Де Богиня моя? Не відомо.
    Я хочу Содому!!
    А моя мені мовить: «який же ти, нах*й, кретин!»



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  43. Ігор Деркач - [ 2020.02.28 14:47 ]
    Стратегія і тактика
    ***
    Що кому дала норманська змова?
    Шоумени українофіли
    величали українофоба,
    два на два у дурня грати сіли,
    слухали написані промови.

    ***
    Стратегія і тактика почуті.
    На те вони і саміти Паризькі –
    побачити очко у Ліліпуті
    й помітити, що це не папа Римський.

    ***
    Питається не перший раз, –
    який же ми народ один,
    коли загородили тин
    і залишили перелаз,
    аби ви убивали нас?

    ***
    Уже перевертаються діди
    у всіх могилах на «дев’яте Мая».
    Пуйло воєнні злочини вітає,
    та хочуть раби-новичі туди,
    де мафія фашизму убиває.

    ***
    В Україні ще Бастилії нема.
    На Московії, надіємося, буде.
    І опише не один Дюма,
    як перевиховує юрма
    тих, кого не виховали люди.

    ***
    У Сирії ще миру не було,
    а Україну кинули на карту:
    Європа має ставку на Ордло,
    за шулера орудує Пуйло,
    Америка реалізує нафту.

    02/20


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  44. Мессір Лукас - [ 2020.02.27 19:33 ]
    *****
    Давно не п’ю, підшився, зав’язав
    Тебе як хальстух на червоній шиї.
    І туго так, що котиться сльоза,
    І психіятр мені сорочку шиє.

    Нам добре вдвох. Мабуть. Колись було.
    Тепер тупик, де вчора був провулок.
    Останній зуб віддав на твій кулон
    Така платня за хруст французьких булок.

    Я згадую шампанське, казино,
    Двозначний фльор під плач акордеону.
    Не втямлю, чоловік я, чи синок?
    Цей шлюб немов абсент, лиш без туйону.

    Ти любиш вірші, золото, понти,
    А ще застрягти кісткою у горлі,
    Мій психіятр зі мною вже на «ти»,
    Піду собі топитись.. в алкоголі.

    О так, фінал! Адйо! Гуд бай! Хей до!
    Я більше не футляр безмозким ребрам!
    Віднині по дурепах не ходок!
    Абсенту! І нічого більш не треба!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  45. Володимир Бойко - [ 2020.02.26 16:03 ]
    Сам собі втікач (пародія)
    У натовпі, оточений юрбою,
    Аби ніхто тебе не розкусив,
    Ти заховався сам перед собою –
    І навіть дуже правильно вчинив.

    Коли ти в світі сам себе не бачиш,
    Захований від друзів й ворогів –
    Ніхто вже за тобою не заплаче,
    Ніхто не віднайде твоїх слідів.

    Іди собі на всі чотири боки,
    Ніколи не з’являйся у юрбі,
    Всі матимуть без тебе чистий спокій,
    Погоня не загрожує тобі.



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.67)
    Прокоментувати:


  46. Ігор Деркач - [ 2020.02.14 11:56 ]
    Резонатори розбрату
    ***
    Ой хазяї ми, хазяї...
    А хазяйнує в нашій хаті
    кацаполюбіє її...
    Колоною чужої раті
    ідуть іуди язикаті,
    раби Московії свої.

    ***
    Козачок у Раді ляпає на люди
    неокогнітивний дисонанс:
    підіймемо руки і війни не буде,
    Крим купує воду і тоді усюди
    запанує Раша і Донбас.

    ***
    Вівці цілі, та вовки не ситі.
    Барани не розуміють, що
    ворога ніяк не зупинити,
    поки Русь очолює ніщо.

    ***
    Не сховає сонце чорна хмара,
    поки сяє золота блакить.
    Небу українському болить
    остогидла мова яничара,
    що не чує, як воно звучить
    моветоном, – «надо зупинить».

    ***
    Ворога і чудо не зупинить,
    поки з нами мешкає свояк,
    що із комунальної квартири
    на Кацапію мільйони тирить
    і не зупиняється ніяк.

    ***
    Ми не із одної випали колиски.
    З чорною душею – це не білорус.
    Балалайка Раші – не бандура муз.
    То навіщо їхні зайві обеліски,
    що як сон дурний нагадують Союз?

    ***
    Резонує поетичне слово
    як сигнали Тесли* на болід.
    Хай воює українська мова
    і тоді за зло і геноцид
    на орду осатанілу знову
    з неба упаде метеорит.

    02/20


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)


  47. Мессір Лукас - [ 2020.02.07 22:37 ]
    *****
    Меланхолійні зорі,
    Поодинокі звірі.
    Я вас обожнив з фото.
    Все на моїй квартирі.

    Під оксамитом кайданки.
    Єдваби й лакова шкіра.
    Я служка у графоманки.
    Яка нікому не вірна.

    Яка мене катуватиме.
    Зі строгим ритмом, у риму.
    Вживаючи різні метафори.
    Безбатченко, скурвій сину.



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - ) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  48. Мессір Лукас - [ 2020.02.06 19:45 ]
    *****
    Остання краплина мого еліксиру,
    У ньому на дні помічаю лина.
    Зі страху давлюся обрізками сиру
    І чую, що дзвін по мені пролунав.

    Аб’юзливі феї, заюзані музи..
    Не хочу вже віршів, тим більше віршів.
    Та хтось мені каже – не хочеш, а мусиш,
    Не вірить, що я зав’язати рішив.

    І я як усі, на усю графоманю,
    Служу Дамі серця, що відданий пес.
    Римую Роману, заманюю Маню,
    Аж гикає дактиль, блює анапест.

    Аб’юзливі музи, заюзані феї..
    Не каявся той, хто увік не грішив.
    Пили ми за ямби, пили за хореї,
    За танка і хоку, верлібри і ши.

    Вночі ти мене називала Мессіром,
    Та вранці упала з очей пелена..
    Мій кеш на нулі і на карточці – зіро.
    О цукре, гори!
    Я засмажу лина.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  49. Мессір Лукас - [ 2020.01.29 15:15 ]
    *****
    Залетіла шалена муха
    У розірваний мій рукав
    Почалася зелена смуга
    Не життя а сама труха
    Роздягнувся щоб дати волю
    Вилітай-но – отам вікно
    А тепер от вірші мусолю
    Може дійсно вони …но?

    Та нехай бо мені байдуже
    Тільки був би політ душі
    Щира дяка Пегасе-друже
    Із манжета летять вірші
    Потрудилися ми добряче
    Вже поет ваш колишній паж
    А і мовби як ніби наче
    Буцім я вже либонь не ваш


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  50. Мессір Лукас - [ 2020.01.27 19:12 ]
    *****
    Напевно не поет.
    Що навіть гірше –
    Не критик, і не про заїк.
    Все це – не вірші.

    Мій біль і розпач,
    Сміх і гріх,
    Нагода вивищитись,
    Тим, кому видніше,
    Як вигіднíш.
    Не думати про них!

    На сході сонце,
    У його промінні міль
    Осяйлива, коштовна,
    Золотиста...
    Все визнання,
    Уся увага їй, –
    Міль поетична,
    Втілення всіх істин!

    Нажерся, виспався
    В належний час – лети.
    Перфекція,
    Зневага до безвісних,
    Божиста мить
    І захват глядачів.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   11