ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.12 21:19
…Поки спите ви, стану Осінніми світаннями. На травах порозкладую мільярди сувенірів. Будинки підрожевлю, вмию тротуари, Підкину ще жарину в парків багаття І заспанії канни на руки площ подам... Коли йому було лише чотири роки, почалася війна. Пот

Костянтин Ватульов
2026.05.12 19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.

І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

С М
2026.05.11 20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом

хома дідим
2026.05.11 11:56
мою печаль художник
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін

Тетяна Левицька
2026.05.11 09:30
На дворі розігралася спека —
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.

Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень

Іван Потьомкін
2026.05.11 09:03
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри

Вячеслав Руденко
2026.05.11 09:02
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.

І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,

Віктор Кучерук
2026.05.11 07:00
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...

Охмуд Песецький
2026.05.11 01:47
Нема чого прибріхувати про вік, а що треба, то це голитись, щоб не виглядати старшим. На четвертак неголеним не тягнеш, з тобою охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках, і можеш зійти за папіка не дозріваючого, а бутона. А тебе цим часом тільки п

Володимир Бойко
2026.05.10 23:12
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.

Євген Федчук
2026.05.10 15:05
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл

Борис Костиря
2026.05.10 13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.

Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",

Вячеслав Руденко
2026.05.10 10:40
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.

хома дідим
2026.05.10 09:59
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи

Тетяна Левицька
2026.05.10 07:45
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.

Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,

Віктор Кучерук
2026.05.10 06:47
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.

Охмуд Песецький
2026.05.10 00:00
Дошкуляє запах димового нікотину, який осів на шторах ще не твоєї квартири, але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим, і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення – ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей і прогулянок - ні, не там, де тусуєть

Кока Черкаський
2026.05.09 21:45
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.

Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,

С М
2026.05.09 20:29
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!

до чого оце . . . .

Іван Потьомкін
2026.05.09 19:11
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.

Роксолана Вірлан
2026.05.09 17:42
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,

Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

всеволод паталаха
2026.04.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.08.23 19:58 ]
    поряд ти

    в ностальгійному вирі
    за обрії летять роки
    торкаєш мене
    поряд ти...
    світить сонечко
    дощ іде по вулиці
    серпанкова фата
    щемно мрілась душі
    у тиші вінчальній
    єднаємо долі
    в холодний розум серця
    свої занурено ємоції
    і душа до казки пірна
    там дотик губ жаданих
    в крапельках дощу
    п*янить духмяна стежина...
    у Богиню зросла берегиня
    веселкове коромисло в очах
    Господніми вустами
    лине шлюбна молитва
    наче пісня журавлина...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Ярослав Чорногуз - [ 2012.08.22 22:49 ]
    ВЕЧІРНЄ СОНЦЕ (із циклу "Морські акварелі")
    Малинове, ласкаве і миле –
    Дотліває у обрію млі,
    Наче свічка, і скапує в хвилі
    Тихих променів лагідний лій.

    Поринає у воду спочити,
    Прохолоду повітрю несе…
    Море, подихом теплим зігріте,
    Усміхається ніжно усе.

    7.08. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (19)


  3. Володимир Сірий - [ 2012.08.21 21:06 ]
    Ще недавно...
    Ще недавно: запах липи,
    Бджіл сопрано, бас джмелів,
    А сьогодні серпень випив
    Гаю пахощі та спів.

    Ще недавно бузьок долом
    Йшов як справжній полювач,
    А сьогодні тихо й голо,
    Лиш туману сивий квач.

    Ще недавно ми блукали
    Зеленяві , молоді,
    А сьогодні листя з жалем
    Пропливає по воді.

    Ще недавно, ще недавно…
    А зима неподалік
    Йде в’язнити і - на сани
    Пережитий нами рік.


    21.08.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  4. Наталка Фіалка - [ 2012.08.18 16:13 ]
    Стихія
    Я бачу в морі, аж там ген
    Швидке биття скажених вен,
    Я чую птаха дикий крик
    І грізний неба злого рик,
    Я бачу спалах тих очей,
    Згубивших сотні мрій людей,
    Я чую подихи землі
    І страшно робиться мені,
    Я бачу, вітер у вогні
    Гарцює на чужім коні,
    Я чую схлипи ті німі
    Забувшись у своїй вині,
    Я бачу...чую...і німію...
    Бо хто впокорить цю стихію?



    Львів. 28.07.2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  5. Михайло Карасьов - [ 2012.08.12 13:36 ]
    Перед грозою.
    Терпко запахла трава.
    Різко окреслилась тінь від сосни на узліссі.

    Світяться синьо яскраві суцвіття
    На батогах переплутаних трав.

    Пташка на гілці.

    Небо темніє,
    Вітер принишкло завмер у чеканні грози.

    Пташка на дереві…
    Це її дім і на день, і вночі, і назавжди.

    * * *


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (1)


  6. Олександра Ілона - [ 2012.08.11 23:58 ]
    Перший крок
    Кожен із нас — Господар свого життя.
    Наша подорож тривала віка.
    В нічному мерехтінні думок
    Зробимо до щастя перший крок.
    Епоха. Час. Знання—Вічності пісок...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  7. Олександра Ілона - [ 2012.08.11 20:11 ]
    Я просто кохаю
    В цьому дивному житті
    Схрестилися наші думки,
    Як міцного дерева гілки.
    Щастя маю — поряд є ти.
    ***
    Океан Безкінечної Любові,
    Наче Всесвіт казковий в тобі,
    Сердешно про вічне співає:
    « Я просто кохаю. Вічно живи!»
    2012р.



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Олександра Ілона - [ 2012.08.10 13:45 ]
    Любові вогонь
    В рої галактики палає зіронька,
    Вона для тебе одна — Єдина...
    Любиш коси її, світлосонячні,
    Як поцілунки, жарозапашні...
    ***
    Літа довгії-довгії
    Люблю, люблю тебе.
    Я в тобі,
    Кохай, кохай мене!
    ***
    Всесвіт дзвенить, телефонує тобі:
    «Серця дарую квіти вічності —
    Міжгалактичні троянди, вони макові,
    Це для тебе Любові вогонь — Безкінечної!
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Володимир Сірий - [ 2012.07.29 20:33 ]
    Історія одного дня
    У плащ липневого дощу
    Одягся день понурий,
    Лугами йшов донесхочу,
    Тамуючи зажуру.

    Минав ріку, обходив став,
    Відпочивав у лозах,
    Косиці вербам цілував,
    Печалив їхні сльози.

    Тулився до віконних рам
    І доторкавсь порогу,
    Мов увійти хотів у храм,
    Аби вклонитись Богу.

    Моїм обійстям перейшов,
    Зашелестів у вишнях,
    Торканням вогких підошов
    Ледь потривожив тишу.

    Мандрівником таємних прощ
    На темному узліссі
    В отаву скинув макінтош
    І до зірок вознісся.

    29.07.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (19)


  10. Олександр Григоренко - [ 2012.07.15 19:24 ]
    Руно поцілунку
    Вечірнє сонечко цілує плечі твої,
    В любові поєднує сердець акварелі.
    Час спинився... Тамує спрагу волошка в стерні.
    Її, Ангел Божий ніжно огортає крильми.
    ***
    Він тут, поряд завжди і прадавно,
    Веретеном пряде в небесах.
    Сонце з дощем плетуть веселкове руно,
    Розкидають із скриньки Божого цілунку чудо.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  11. Юрій Федечко - [ 2012.07.12 10:33 ]
    Львів - місто парасоль.
    Вибиває дощ віконцем
    Ре-мі-соль,ре-мі-соль........
    Заховалось в хмари сонце
    Все ж Львів - місто парасоль..
    Хто забув цей дах в квартирі
    В дощовий сьогодні час
    Не турбуйтесь - поруч щиро
    Знайде місце хтось для Вас..
    Усміхаються львівяни
    Підтанцьовують у ритм...
    Дощ нарешті!!Не зів"яне
    Наших вулиць колорит....


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  12. Юрій Федечко - [ 2012.07.11 23:07 ]
    В долоні келих білого вина.
    В долоні келих білого вина...
    Час наодинці проведемо з ним ми.
    Ти не зі мною,але й не одна
    Смакуєш враження від нової білизни...
    Прозорість зачаровує наскрізь
    Приваблює присунутись назустріч
    Непоспішаючи росте бажання вісь..
    Уже без сумніву - чи любиш чи не любиш...
    Все на тобі волає від кутюр
    Тремтять навпроти суміші емоцій
    Ця увертюра найсолодша всіх тортур
    Ну,сміливіше,що з тобою,хлопець?!
    Дотик за дотиком стежиною веде
    Звільнити щоб від чар півсонець обруч.
    Заплутався...застібки де ж ці?Де?
    Лягла білизна...тіла твого поруч...
    Зітхання й рухи злилися у ритмі
    Бажань гра розчинилася у часі...
    Обоє знаєте як віддано любити
    У просторі позицій-варіацій...
    Вдивляєтесь у пів закриті очі…
    Шепоче він..і ти йому шепочеш…
    Розчулено..звабливо ..ніжно-тихо…
    Вдих-видих..видих..видих..видих...видих....
    Відкрита пляшка білого вина,
    Яке сьогодні вип'ємо нарізно...
    Рум'янцем зашарілась білизна
    Уперше вдягненої й знятої білизни.....


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  13. Ярослав Чорногуз - [ 2012.06.18 12:04 ]
    ВЕСЕЛКА ЖИТТЯ
    Сонце літнє в цім році ласкаве -
    Десь на заході хилиться в ліс -
    Мов актор після моновистави -
    Упірнає у шати куліс.

    Спершу жовті, тоді багряніють,
    Ген загравою обрій – блись-блись,
    Потім - смужки брунатні, мов змії
    Понад нею навкруг розповзлись.

    Далі - прядиво біле над ними -
    Непомітно проявить себе.
    А опісля мій погляд підніме
    Вже склепіння небес голубе.

    День відходить потроху в минуле,
    Розвіва його вітер, мов стяг.
    У завісу сяйну загорнулась
    Дивовижна веселка життя.

    17.06.7520 р. (Від Трипілля) (2012)



    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (13)


  14. Богдан Манюк - [ 2012.06.10 15:59 ]
    ЕСКІЗ ПОЛІТИКУМУ
    Знайдуться чорт –
    видіння світле
    і янгол –
    курява і сажа.
    Вельможно
    блазень їх помітить,
    для блазня
    факт
    умить підсмажить.
    У шлюбі
    праведне і грішне,
    собори вимазані
    слізно...
    а блазня блазень,
    ох, потішить:
    пора для ігор
    закулісних!
    Заблудла правда
    небокраєм,
    дороги вистраждані -
    мерва!
    бо блазня блазень
    підпирає:
    і там і тут...
    сучасні герми...
    І дзвони доль,
    і вибір всує,
    коли святе
    у прірву тихо,
    та блазня блазень
    поцілує,
    і ніби свято, а не лихо.

    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (12) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9699"


  15. Богдан Манюк - [ 2012.05.26 15:22 ]
    НІЧНИЙ ПЕЙЗАЖ
    Здригнулись видолинку скроні,
    кущі у ролі бороди...
    Півмісяць щемно у полоні
    високовольтної орди.
    Дроти хвостами в сонмі плетив -
    іскряться, зраджуючи пил…
    Зоря найперша арбалетом
    та ятаганом темносхил.
    Над головою хмари-фани:
    хоронять далеч – новосвіт,
    де ніч з обличчям Роксолани,
    уже повернутим на схід...

    2012р.
    Художник Ярослав Саландяк "Світ ідеалізму"




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (20) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9716"


  16. Олександра Ілона - [ 2012.05.09 15:48 ]
    На межі...
    Не спимо обоє ми.
    Хочемо одне одному поглянути у очі.
    Прошепотіти: я тебе люблю...
    Такі мрії на Господній межі.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  17. Олександра Ілона - [ 2012.05.09 13:40 ]
    Потайне...
    У молитві очей світло любові духмяніє,
    Незвіданною ніжністью лілеюче ложе живе,
    Коли одна долоня іншої торкнеться
    І одежу ніяково скине тепло потайне...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  18. Олена Кіс - [ 2012.05.06 23:11 ]
    Гроза
    Цівка сонця -
    грім у вікна
    впало листя
    вбите криком
    чорним круком
    закрилило
    сонця цівку -
    зранку
    у моїм віконці.
    Бранка!


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (26)


  19. Богдан Манюк - [ 2012.05.05 16:05 ]
    ***
    може нам вибрати вічності зиск
    оклики в подив зітерті
    наша любов – легкокрилості зблиск
    наше взаємне – дві смерті
    знову vivat для хистких пірамід
    і для обрамлення ночі
    коси і трави і острів що Кріт
    з крил обгорілих регочуть
    миттю у рами конвульсій ряди
    ранок і барвами тіні
    що ж розійшлися що ж розбуди
    в зареві крил миготінням

    2012р.



    Художник Я. Саландяк.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (12) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9599"


  20. Антон Єщенко - [ 2012.05.02 21:03 ]
    Сухість (два роки потому)
    Сухе життя вже не дає
    Мені заграти…
    Сухе дитя, сухотно б’є
    Сухій гітарі вже не грати…

    Я лину в музику – чудову
    Лише у снах…
    Лише почую суху мову –
    Прокинусь, їде дах.

    Моє життя незграбно суне –
    Не йде, не лізе, не пливе
    Суха дорога, сохну я –
    Чи вистачить мені життя?

    Щоб стати кращим, стати кращим!
    І завжди мати зсохлу душу, -
    Яка не має співчуття
    І ось усе моє буття…


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  21. Анонім Я Саландяк - [ 2012.04.25 07:53 ]
    АНГЕЛОМОБІЛЬ

    худ. Я Саландяк


    Пухнасті хмарки паперові
    і просині небесної шовковість...
    І там...не джміль,
    і не оса -
    ах! - з деревини
    карагани
    АНГЕЛОМОБІЛЬ –
    така краса!
    Він возить дерев’яні діаманти...на небеса.
    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10331"


  22. Олександр Григоренко - [ 2012.04.24 10:31 ]
    Янголятко Боже
    Осяйна тілом і лагідна теплом,
    Гнучка й тонка станом.
    Непідвладна тисячоліттям її молодість і краса,
    Неординарна моя Афродита - рельно Боже янголятко, цілком...
    2012р.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  23. Богдан Манюк - [ 2012.04.21 14:33 ]
    МАЛЬОВАНА ЛЮБОВ
    Положення у просторі – міражне,
    вагоме у конструкціях біди.
    Деталі, наче зайди епатажні,
    і контур – самогубцем золотим.
    Обличчя вмиті пензлями утоми.
    Мов карма, перехрестя штрихувань.
    О жах, о жаль – ми правильні заломи,
    де світле й темне – врубелівська грань.
    І так очам далеко до картини –
    ескізні вимір, поклик і виток,
    і ще любові оклики не гинуть
    у чарівному розсипі крапок...

    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (28) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10303"


  24. Володимир Сірий - [ 2012.04.20 20:14 ]
    *-*-*
    Став люльку річки на світанку смокче,
    Туманом сизим пахкає у лози .
    День тре рожеве видноколу очко.
    Вітрець за гонами таїться зозла.
    Квача в зелене умокає квітень,
    Мете з лугів журбу осінню трухлу,
    Щоби стеблом небавом тріпотіти,
    Метеликом злетіти легкодухим .
    Землиці лоно, спрагле насінини,
    Чекає, перелоги розпростерши .
    Озимині волошки сняться сині,
    Плодами марять за селом черешні.

    21.04.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  25. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.04.19 16:07 ]
    Усі ми, любі друзі, українці…..
    Усі ми, любі друзі, українці!
    Живемо в хаті з краю і любимо всі гроші!
    Ми по за очі обісрать умільці,
    А в очі завжди милі і хороші.

    Шкода, що в нас такий менталітет:
    Для друзів ставимо в колеса палки,
    Начальству дружньо робимо мінєт,
    А радитись біжим всі до гадалки.

    Ми правду й справедливість маєм в сраці.
    Й за шию душить жаба нас щоночі,
    Коли плоди чужої бачим праці –
    Бо від зусиль своїх постійно коле в боці.

    Накапати, закласти ми умільці
    І відкупитись можемо від всього,
    Сам біс боїться бути з нами в спілці,
    Бо крайнього ми завжди зробим його.

    Усі ми, любі друзі, українці…..


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (2)


  26. Богдан Манюк - [ 2012.04.16 14:48 ]
    РАЗОМ ІЗ НИМ
    Не манна небесна, а тіло і кров
    Господнього Сина із дому людського.
    Ти їх споживати сьогодні прийшов,
    знайшовши себе і знайшовшись у Нього,
    бо тіло святиться, як їжа правдива,
    і кров - як одвічно правдивий напій.
    Сприйми це належно, і станеться диво:
    ти в Ньому, а Він - у подобі твоїй.

    2007р.
    Художник Ярослав Саландяк.






    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (23) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9520"


  27. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.04.10 00:46 ]
    * * *
    А що таке - людина?
    Неповторність?
    Земна краса?
    Чи вічності туман...
    Так мало квітне,
    Рідко мило-вдало,
    Сама себе вганяючи в печаль.

    А ще тривоги - чом би -
    Мимоволі,
    Бо вся живе у пошуках.
    Недолі хтось думає.
    Можливо, -
    Життя лиш зрідка
    Вічне слави диво.

    Хто зрозумів, у відчаї - ривок -
    Та хто ж тоді: людина чи пророк?
    Христом? З хрестом? Чи матір`ю Його...

    Життям лети. Хай здивування крихти,
    Ще радості і страху підневілля
    Творці свавільні...
    А потім вічність.
    Тихе миле ехо
    Лиш на портретах.
    Та ми вже далеко...

    0.00. 10.04. 2012.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (11)


  28. Богдан Манюк - [ 2012.04.08 13:38 ]
    ІСУС НА ВЕСІЛЛІ В КАНІ, АБО ПЕРШЕ ДИВО
    А що між ними? Що для них?
    Весілля вільний ріст
    і шість посудин кам’яних,
    в яких нестатків шість,
    і розпач:
    - Ой, вина нема!
    Це ж сороміцтва шлях...
    І втіха:
    - Слово хтось піймав,
    мов піднебесся птах,
    і ним... натхненно ллє вино
    в посудини старі.
    І сумнів:
    - Бог! Йому дано...
    Чи звабник на порі?
    Як знати? Як?
    І гул затих.
    Завмер і дивний гість,
    бо що між ними? Що для них?
    Весілля слів і сліз...

    2007р.


    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (25) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9842"


  29. Анонім Я Саландяк - [ 2012.04.06 09:23 ]
    ТА МИТЬ З ТЕТЯНОЮ (аналог)
    Не ложку цукру до води
    і навіть не нектару до роси...
    І не солодких слів...
    І навіть не тобі –
    і не проси!
    Собі
    хотів ...

    Ой! Знаю, знаю!..
    Хоч власну маю
    солодку капельку вина
    — підсолоди мені,
    Тетяно, й собі
    підсолоди сама,
    і, мов у сутінках сова,
    піймай... піймай...чого нема!
    Якою би гіркою не була та суть –
    солодкою буде та мить.
    О-о-о! І заодно мені підсолодить...
    2011



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10309"


  30. Володимир Ляшкевич - [ 2012.04.05 14:39 ]
    Галицькі штучки

    Де красномовні зори ще не гріх,
    а лови - перемовини стосунків,
    бере жіночий дотик мовчазний
    майбутній слід непійманих цілунків -
    найвищу вабу галицьких утіх...
    У кожній впізнаватимеш по ній
    в очах ту в'язь - охоти візерунків…




    Рейтинги: Народний -- (5.59) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (6)


  31. Володимир Ляшкевич - [ 2012.04.05 12:17 ]
    Весняний ноктюрн
    Палає замок льодяний, сльозяться грані,
    о дні безрадісні, о зорі невблаганні
    учора рідних ще очей і зрозумілих -
    та вже безсилі ми, такі безтілі нині,
    нові два дроби, не звести котрі до цілих, -

    і спрощуємося лише в сади без листя,
    і марно дихає весна в пусті обійстя.




    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.59) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (28)


  32. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.03.28 20:13 ]
    Каяття

    1

    Справляли свайбу Псел і Купина.
    Базікали зигзички і сороки:
    – Ох, невситимий! В себе закохав
    Рожевий кущ... Обраниця висока.
    Ця наречена мудрих настанов,
    Підлещувань і співаниць не слуха...
    Скуштує краля й палахку любов,
    І перелюбства землю – рухлу...

    Горнулася до мужа Купина.
    Клювало птаство з пелюсток-фужерів…
    Дзижчали оси: «Знову… дивина…».
    Хвалили пізні сливи плодожерки…

    2

    Псел мерехтів... ніс віття, зорепад…
    Не тік у чад пожеж і вакханалій.
    Красуню перелюбник Листопад
    Зманив у сад, заслав стежу перкалем.
    Круг неї сипав груші, виноград…
    Чужа дружина полюбляє вільгу?
    Потік
    в саду
    грайливий
    водоспад…
    А Купина від суму янтаріла…
    А Купина зривалась – до гусей…
    І кружеляли
    садом
    сім епістол…

    Одну із них одержав сивий Псел,
    І... заховав листок
    під пляжне крісло.




    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (7)


  33. Олександр Григоренко - [ 2012.03.26 08:50 ]
    Солнечные озера
    в твоих ладонях пульсом океана чувства искренней любви
    пред мною дивной красоты озера
    и вижу сверкающую поверхность воды
    там расцветают лотоса священные цветы их мириады
    а вокруг в изобилии
    яркие краски жизни
    мы любим и верим
    радости в любви нет пределов
    щастье наше в ее бесконечности
    2012г.





    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  34. Олександр Григоренко - [ 2012.03.25 15:02 ]
    каравела
    Великим серцем тобі даровано статут...
    Право маєш носити білосніжне вбрання.
    Ти гадаєш - звідки я знаю?
    Любове моя, я в безодні очей твоїх купався...
    Попливе наших мрій каравела,
    Притиснешся ти до мого плеча.
    Дуетом спів - солодкі брижі
    І усмішка бентежна ніжними очима.
    У білих віях срібних хвиль
    піниться мелодія щемом душі
    пам'ять про рідне і дороге
    у минулому наші корені...
    На крилах мусонів пливемо якнайдалі.
    Постійно вперед і далі...
    2012р.






    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  35. Анонім Я Саландяк - [ 2012.03.24 21:03 ]
    НА РУЇНІ ПІДГАЄЦЬКОГО КОСТЕЛУ. 2011 РІК.
    Колись давно, коли розходилось панам*
    про велич польської держави,
    рівнялися Підгайці до Варшави,**
    і граф Потоцький там
    себе похоронити,
    наказав в костелі...

    Та мури цегляні - не скелі
    і розсипаються й камінні плити,
    як тільки гонор польський вивезли... з панами,***
    упали стелі...

    Мій дід-прадід... у тім костелі
    до Неба говорили з сумраку святого...
    Тепер веселі
    берізки й небо
    зазирають в нього.

    *Місцевою говіркою у значенні: зачіпало інтереси поляків.
    **У жовтні 1667 року поблизу Підгайців відбулася битва між польським військом польного коронного гетьмана Яна Собеського і козацького гетьмана Петра Дорошенка, що закінчилася поразкою українців і укладенням договору, відомого в історії як Підгаєцька угода (Підгаєцькі статті).
    ***Акція «Вісла» тривала з 28 квітня до 12 серпня 1947 року.
    2012



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10192"


  36. Володимир Сірий - [ 2012.03.24 09:46 ]
    Світанок
    Світанок пальця умочив
    У сонний став,
    Рожевим колом ідучи
    Убрід і вплав.

    На хвилях радісних надій
    Блищить рубін,
    Махають верби молоді
    Їм навздогін.

    Знімає тиша з пліч імлу, -
    Веселий гам
    Розлогим колом по селу
    І тут, і там.


    24.03.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" 5.5 (5.55)
    Коментарі: (17)


  37. Оксана Максимишин - [ 2012.03.20 09:35 ]
    МОЛИТВА ПОДЯКИ

    Ілюстрація Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9777"


  38. Володимир Сірий - [ 2012.03.17 12:56 ]
    Весна прийшла
    Весна прийшла.
    Крізь терни до зірок
    Свій шлях розпочинають трави,
    У сні праматеринської уяви
    Вони у небо роблять перший крок.

    Весна прийшла.
    Маленькі кулачки
    Розкриють пуп'янки небавом.
    З теплом їх цілуватимуть ласкавим,
    У душах мед шукаючи, бджілки.

    Весна прийшла.
    Вчорашнє ще дівча
    Лишає кокон кострубатих ліній,
    Розкішне йде у образі княгині
    По узбережжі скреслого Збруча.

    Весна прийшла.
    Когось уже й нема,
    Десь позосталися у заметілях,
    Та із жалоби піднялось довкілля,-
    Неначе смерть подолана зима.



    17.03.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (21)


  39. Анонім Я Саландяк - [ 2012.03.13 06:12 ]
    КОЛЬОРИ НОЧІ
    Тіло ночі
    має червоні-червоні губи
    чорного кольору,
    великі сині очі
    чорного кольору…
    і гострі білі зуби!

    Золоті кульчики у вушках – дінь-дзінь!
    Перли-коралі на шиї – блись…
    Зелену травичку чорного кольору
    прим’яло
    і нетерпляче чекало,
    щоб аж злились…
    в кольорові емоції
    відтінки усієї ночі.
    2011

    худ.Ярослав Саландяк


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (9) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10141"


  40. Наталія Крісман - [ 2012.03.12 21:21 ]
    Пісня "На відстані душі"
    ПІСНЯ "НА ВІДСТАНІ ДУШІ"


    Рейтинги: Народний 6 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (9)


  41. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.03.12 01:27 ]
    а місяць випиває море...
    а місяць

    випиває море.

    воно, безсиле,

    довгополе,

    в спокійнім бризі

    йде на горе...


    і зовсім тихо,

    без пручання.

    лиш несміливеє

    зітхання...


    01.20. 12.03.2012

    http://www.vip.rv.ua/pic/pics/vip63.jpg


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (22)


  42. Богдан Манюк - [ 2012.03.11 12:31 ]
    ПРОСТИЙ НЕПРОСТИЙ ВІРШ
    знову загадкою жменьки
    наше майбутнє до плес
    щастя на ніжках тоненьких
    хоч і сягає небес
    часто лелечо у слові
    радістю хмар макраме
    щастя щитами любові
    в долі що пестить і дме
    дзвони і стежі на жорнах
    в леті мукА перемог
    щастя і біле і чорне
    в барвах коли ми удвох


    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (20) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9845"


  43. Богдан Манюк - [ 2012.03.04 16:44 ]
    Без назви
    Па(по)стельна гама й ранків завитки,
    і ти нараз – на струнці павутини.
    Усі коханці з часом – павуки,
    і навіть той у рамочці – єдиний.
    Жадань мольберти – до палітри рук,
    глибокі очі в Образах наїву,
    і янгольським орнаментом павук
    над таїною вікон та автівок.
    Нюанс, контраст одплАчуть надарма –
    сильніш мазки барвистої облуди!
    Лишень коли симетрії нема,
    побачиш раптом щупальці на грудях.

    2012р.
    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (27) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9535"


  44. Ярослав Чорногуз - [ 2012.02.28 21:09 ]
    ПЕРЕДЧУТТЯ ВЕСНИ
    Пресує сніг мучителька зима,
    Стиска його шаленим вітровієм,
    Ця дута біла куртка землю гріє
    Позірно сердячись і палко обніма.

    Набрякли сумом снігові покої,
    Та в голубих проталинах небес
    Веселий вогник сяєвом воскрес,
    Немов передчуттям весни легкої.

    Розкрий, розкрий свої обійми, весно,
    Зведи печаль вечірню нанівець,
    Поет безмузий - місяць-удівець -
    Плекає мрію про любов чудесну.

    28.12.7519 р. (Від Трипілля) (2012)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (18)


  45. Богдан Манюк - [ 2012.02.26 13:12 ]
    ЗА БЕРМУДСЬКИМ МОТИВОМ
    Вир душі
    захований од лоцій,
    дужі хвилі
    пОдругами брів.
    Рукавом –
    вітрильником емоцій
    не спиню
    розлючених вітрів.
    Хитавиця-доленька -
    на друзки!
    Хусткою прощально
    далина.
    Як усе логічно
    по-бермудськи:
    л-трикутник -
    версією дна.

    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (18) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9690"


  46. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.02.25 13:36 ]
    Художник



    Не відсікав Ед вух – ані собі,
    Ні учневі, що позаочі кпинив,
    Любив товсту натурничку Люсіль.
    Жив сам-один. Були на те причини.
    Не мав човнів, шикарних галерей.
    Майстерня-студія – в підвалі дому.
    На свята бачив друзів і дітей.
    А я – в його очах – талант і втому.

    Він розмовляв зі мною тет-а-тет.
    Він ликом схожий був на Модільяні.
    Позаторік простяг мегапортрет.
    – Із тебе – довгий вірш і… кава п`яна.

    Купила кавомолку.
    Вірш пишу.
    Дві філіжанки припадають пилом...
    Де ж візитер поштивий? – ворожу.
    Росте мій борг...
    Човни вечірні – мимо…



    2006-2012


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (4)


  47. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.02.25 11:26 ]
    Півусміх

    1

    Вона перебирає крам допізна,
    Щоранку пил змітає із вітрин…
    Зайду – старенька жінка гріє крісло.
    Нікому не потрібен магазин,
    Що схожий на занедбані музеї
    У рідних селах – між бузку і лип.
    Щоб навернулися до віри фарисеї,
    Над Браїлками
    дзвони
    загули...
    А літ зо двадцять тому в гарнізоні
    Рев літаків лунав над міццю брам.
    Сюди – крізь вилом в довгій огорожі –
    Ішли цивільні…
    В магазині крам
    Був якісний – від тарілок до плетив.
    Тоді народ не знав ще бутиків.
    Як сяяли погони-еполети!
    Круг них товклася сила хлопчаків…

    2

    Матвіївну побачила крізь віти.
    Охороняє тліюче «добро»…
    – За торжника в крамниці – протяг-вітер!
    Сьогодні він придбав старе цебро…
    А позавчора – шолудиві маки...
    Якісь кокарди вибрав син?
    – Оці...
    Скажіть мені відверто... наостанок:
    Набридло зазивати покупців?

    – Каштани вже стомилися тягтися,
    Лягають на порепаний асфальт…
    А виторг був отут по кілька тисяч!..

    На вішаках – ні блузочок, ні пальт.



    2004-2012


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Прокоментувати:


  48. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.02.23 12:28 ]
    Сфінкс

    Яв трансцендентна - з грота у діру...
    Хоч маю кілька волосин сріблястих,
    Дивуюся: чому гримить перун
    Понад церквами, де виткі пілястри?
    На боголюбних – стигми, юд - не руш.
    Пливе Життя габа – мов шкіра зебри...
    Тьма-тьменна непізнанного довкруж!
    Не знаю, як для кого, – я ж за себе…

    Росте, ряхтіє буднів логогриф...
    Матуся молиться, зімкнула вії.
    Ген річка дихає:
    хвилясті видих... вдих...
    На греблю бути б схожою – у діях!
    Так проводжати хвилі – без острашки,
    Блаженно смуглі плечі влітку гріть...
    Хай по колінах – цвіркуни, комашка...
    Побіля ніг – латаття, вудка, сіть...
    Хай береги (їх власник - лис Микита),
    Де лепеха тікає від м’яча,
    Охоплять панцирем бетонні плити.
    Хай блискавиця в душу не влуча!
    Я ж з пелюшок –
    розхристана вельвічія,
    Народжена для вітру і наруг.
    Вже не втішає міф про богоміченість,
    Вже фіра Липня
    гримкотить за пруг...

    Хай гуртоправ збирає сонм худоби –
    Я не долаю путь у череді.
    Хай кружеляють ґава і удодик –
    У пошуках поживи, сенсу дій.
    Хай люд кайфує, відмічає дати,
    (Синонім до заласся – слово „гріх”) –
    Дні гультіпак тих буду споглядати,
    Піднявши дуги смолянистих брів,
    Я буду вік громадитися грізно
    Посеред гніву сірих шумовинь,
    Затиснена в лещата їх – залізні.
    Урази шрамуватиме полин...

    Якби прожиток тік серед Єгипту,
    Злетіла б я з пекельної нірвани,
    Лишивши недописаними скрипти,
    Червоним сфінксом, що вітри не ганить.



    2012



    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (2)


  49. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.02.20 20:57 ]
    Вниз головою...



    Втекла з домівки Лінда – в сяйво зір.
    Обридли тумаки... Не чули діти.
    На жінку не напав голодний звір.
    Як вільна пума, обіймала віти.

    Та йшов слідами чоловік-тиран.
    Догнав – і хижо засичав: „Спускайся!
    Спочило тіло від синців і ран?
    Я був господарем – і ним зостався...”.

    Муж не приніс голодній калача.
    Звірюку зроду ваблять жертви кості.
    Тих двох мій співвітчизник не стрічав:
    Те діялось посеред Пентекосту*.

    Ось-ось торкнеться кіс жаска рука...
    З верхів’я
    граціозно
    впала
    Лінда!
    Сконав її мучитель – від стрибка...
    Втікачка приземлилась на коліна:
    Ліани, що кріпилися вгорі,
    Від каменя за йоту зупинили!

    А я згасаю в житі на зорі.
    Ромен і мак – до серця.
    Стогне лилик…

    „Стрибок вниз головою… Сотні дул…
    Ну що – втечеш, левице?” – глузд шепоче.

    Втікала я від себе. Упритул.
    Тече
    небесна
    кров
    блаваток
    в очі…



    * острів (архіпелаг Нові Гебріди), за легендою, – батьківщина стрибків „нагхол”


    2007-2012



    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (4)


  50. Тата Рівна - [ 2012.02.15 23:40 ]
    ....взявши спиці і кошик рожевий...
    Каламутити воду. Щоб жити.
    Щоб пити нектар –
    Добувати нектар, витискаючи тіло господнє.
    Добувати нектар,
    Щоб платити за вхід:
    Чужородним
    Дорога одна –
    Повз Парнас – на Голгофу.

    Крові мало буває
    Коли ти говориш
    Про ріки,
    Крові мало буває,
    Коли ти говориш
    Про строфи.

    На Покрову незряча Мадонна
    Рушником накривала планету.

    На Покрову незряча Мадонна,
    Взявши спиці і кошик рожевий
    З павутини чи з інтернету
    Виплітала нові тенета
    І кофтинку ще мережеву.

    Хтось буває убитим зранку,
    Хтось упитим живе до скону,
    Хтось прив’язує телефоном
    Життя до себе.

    Тільки визирни за фіранку,
    Тільки стань на долівку босим –
    І відчуєш - вагітніють сонцем
    Абрикоси. Так треба.

    Треба жити її очима,
    Треба вміти в'язати тонко,
    Треба знати, що чиста
    Вогненна самогонка
    Ллється з неба коли ридають
    Святі і босі.

    На рушник той вона колись
    Одрізала коси.

    Каламутити воду,
    Щоб платити за вхід у життя:
    Повз Парнас – на Голгофу,
    А камінь при вході –
    Отримай.

    Не дури мене, світ мій,
    У горщику хто виростав –
    Знає все про каліцтва.

    Не дури мене, світ мій,
    Я здурію сама післязавтра,
    Бо життя промине полохливо.

    Абрикоси вагітніють сонцем,
    Як любов’ю жінки.


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14