ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Максим Холявін - [ 2012.09.03 15:55 ]
    Дари зорі досвітньої
    Зоря досвітня повертає світ
    на кут примруженого ока,
    погляд вдалечінь,
    понад степи,
    понад могили,
    понад себе.
    І Сонце обіцяє світло
    назавжди,
    допоки є,
    допоки ти,
    допоки рух
    кільця не спинить
    промінь червоний.

    Воно вертає небокрай,
    і ти багатший за богів,
    одна твоя така безкрайність
    ріки життя без берегів,
    блаженне око
    в центрі неба –
    відвертість болю
    та любов.


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  2. Ірина Чайка - [ 2012.08.31 10:22 ]
    ...Мерехтливість у спалахах літа
    Мерехтливість у спалахах літа
    розсипає п/янкі кольори,
    невагомістю доторку вкрита
    виціловує ночі і дні

    І непрощена ..і непрощЕнна-
    ходить містом спекота сумна
    Розмальовує небо-..зеленим -
    сіє втому серпнева імла

    Місто спить наїжаченим струмом,
    різнобарв\ям подій і людей
    Екліптичноасфальтовотлумним
    перехрестям провулків..аллей

    В краплях спокою ніжаться зорі,
    усміхаючись відлунням мрій
    Все мине..все минає..поволі-
    мерехтливістю стулених вій.


    12.08.2011


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" 5.25 (5.38)
    Прокоментувати:


  3. Ярослав Чорногуз - [ 2012.08.28 12:02 ]
    ХВИЛЯ-МРІЯ (із циклу «Морські акварелі»)
    Море тихе і майже без піни,
    Легкий бриз у лице повіва.
    Хвиля ніжно до берега лине,
    Мов ласкаві шепоче слова.

    І в уяві породжує мрію
    І картину таку виклика –
    Ніби пестить мене і леліє
    Твоя лагідна, мила рука.

    8.08.7520 р. (Від Трипілля) (2012)



    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (11)


  4. Ярослав Чорногуз - [ 2012.08.27 12:23 ]
    ДАРУНОК (із циклу «Морські акварелі»)
    Захід сонця – піврубін чарівний,
    Диск його внизу закрила мла,
    Так немов заморська королівна
    Перстень золотавий одягла.

    Ти також далеко там, за морем,
    Ой за морем, ще і не одним.
    Тож прийми, моя Богине-Зоре,
    Перстень цей і цей сяйливий німб.

    З.08. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)



    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (6)


  5. Ярослав Чорногуз - [ 2012.08.25 00:32 ]
    * * * (із циклу "Морські акварелі")
    Обрій накинув хустку -
    Плечі вкрив яснині,
    Хмари - як болю згустки –
    Бліднуть напівсумні.

    Небо здригнулось віщо –
    Сутінками рябе.
    В серці - укол(!): навіщо
    Знов згадало тебе?

    Вітер дмухнув сильніше.
    Враз - від його зусиль –
    Мов засвітилась ніша
    І розсмоктався біль.

    2.08. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (12)


  6. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.08.24 13:30 ]
    любові дзвін
    пірнаеш вустами у росяні вії,
    мої очі щемливо
    зорять у розлучній завії.
    горить лебедине вино...

    ця полум*яна віри мрія
    золотом променів облита:
    дивлюся на зведення небес блакиті,
    мені вічність з тобою прожити...

    наш шляхетний дзигар "Бернардин"
    завжди поспіша на п*ять хвилин.
    в ніжній вечора позолоті
    радість людям дарує - любові дзвін...
    2012 рік


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.08.23 19:58 ]
    поряд ти

    в ностальгійному вирі
    за обрії летять роки
    торкаєш мене
    поряд ти...
    світить сонечко
    дощ іде по вулиці
    серпанкова фата
    щемно мрілась душі
    у тиші вінчальній
    єднаємо долі
    в холодний розум серця
    свої занурено ємоції
    і душа до казки пірна
    там дотик губ жаданих
    в крапельках дощу
    п*янить духмяна стежина...
    у Богиню зросла берегиня
    веселкове коромисло в очах
    Господніми вустами
    лине шлюбна молитва
    наче пісня журавлина...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Ярослав Чорногуз - [ 2012.08.22 22:49 ]
    ВЕЧІРНЄ СОНЦЕ (із циклу "Морські акварелі")
    Малинове, ласкаве і миле –
    Дотліває у обрію млі,
    Наче свічка, і скапує в хвилі
    Тихих променів лагідний лій.

    Поринає у воду спочити,
    Прохолоду повітрю несе…
    Море, подихом теплим зігріте,
    Усміхається ніжно усе.

    7.08. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (19)


  9. Володимир Сірий - [ 2012.08.21 21:06 ]
    Ще недавно...
    Ще недавно: запах липи,
    Бджіл сопрано, бас джмелів,
    А сьогодні серпень випив
    Гаю пахощі та спів.

    Ще недавно бузьок долом
    Йшов як справжній полювач,
    А сьогодні тихо й голо,
    Лиш туману сивий квач.

    Ще недавно ми блукали
    Зеленяві , молоді,
    А сьогодні листя з жалем
    Пропливає по воді.

    Ще недавно, ще недавно…
    А зима неподалік
    Йде в’язнити і - на сани
    Пережитий нами рік.


    21.08.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  10. Наталка Фіалка - [ 2012.08.18 16:13 ]
    Стихія
    Я бачу в морі, аж там ген
    Швидке биття скажених вен,
    Я чую птаха дикий крик
    І грізний неба злого рик,
    Я бачу спалах тих очей,
    Згубивших сотні мрій людей,
    Я чую подихи землі
    І страшно робиться мені,
    Я бачу, вітер у вогні
    Гарцює на чужім коні,
    Я чую схлипи ті німі
    Забувшись у своїй вині,
    Я бачу...чую...і німію...
    Бо хто впокорить цю стихію?



    Львів. 28.07.2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  11. Михайло Карасьов - [ 2012.08.12 13:36 ]
    Перед грозою.
    Терпко запахла трава.
    Різко окреслилась тінь від сосни на узліссі.

    Світяться синьо яскраві суцвіття
    На батогах переплутаних трав.

    Пташка на гілці.

    Небо темніє,
    Вітер принишкло завмер у чеканні грози.

    Пташка на дереві…
    Це її дім і на день, і вночі, і назавжди.

    * * *


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (1)


  12. Олександра Ілона - [ 2012.08.11 23:58 ]
    Перший крок
    Кожен із нас — Господар свого життя.
    Наша подорож тривала віка.
    В нічному мерехтінні думок
    Зробимо до щастя перший крок.
    Епоха. Час. Знання—Вічності пісок...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  13. Олександра Ілона - [ 2012.08.11 20:11 ]
    Я просто кохаю
    В цьому дивному житті
    Схрестилися наші думки,
    Як міцного дерева гілки.
    Щастя маю — поряд є ти.
    ***
    Океан Безкінечної Любові,
    Наче Всесвіт казковий в тобі,
    Сердешно про вічне співає:
    « Я просто кохаю. Вічно живи!»
    2012р.



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  14. Олександра Ілона - [ 2012.08.10 13:45 ]
    Любові вогонь
    В рої галактики палає зіронька,
    Вона для тебе одна — Єдина...
    Любиш коси її, світлосонячні,
    Як поцілунки, жарозапашні...
    ***
    Літа довгії-довгії
    Люблю, люблю тебе.
    Я в тобі,
    Кохай, кохай мене!
    ***
    Всесвіт дзвенить, телефонує тобі:
    «Серця дарую квіти вічності —
    Міжгалактичні троянди, вони макові,
    Це для тебе Любові вогонь — Безкінечної!
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  15. Володимир Сірий - [ 2012.07.29 20:33 ]
    Історія одного дня
    У плащ липневого дощу
    Одягся день понурий,
    Лугами йшов донесхочу,
    Тамуючи зажуру.

    Минав ріку, обходив став,
    Відпочивав у лозах,
    Косиці вербам цілував,
    Печалив їхні сльози.

    Тулився до віконних рам
    І доторкавсь порогу,
    Мов увійти хотів у храм,
    Аби вклонитись Богу.

    Моїм обійстям перейшов,
    Зашелестів у вишнях,
    Торканням вогких підошов
    Ледь потривожив тишу.

    Мандрівником таємних прощ
    На темному узліссі
    В отаву скинув макінтош
    І до зірок вознісся.

    29.07.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (19)


  16. Олександр Григоренко - [ 2012.07.15 19:24 ]
    Руно поцілунку
    Вечірнє сонечко цілує плечі твої,
    В любові поєднує сердець акварелі.
    Час спинився... Тамує спрагу волошка в стерні.
    Її, Ангел Божий ніжно огортає крильми.
    ***
    Він тут, поряд завжди і прадавно,
    Веретеном пряде в небесах.
    Сонце з дощем плетуть веселкове руно,
    Розкидають із скриньки Божого цілунку чудо.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  17. Юрій Федечко - [ 2012.07.12 10:33 ]
    Львів - місто парасоль.
    Вибиває дощ віконцем
    Ре-мі-соль,ре-мі-соль........
    Заховалось в хмари сонце
    Все ж Львів - місто парасоль..
    Хто забув цей дах в квартирі
    В дощовий сьогодні час
    Не турбуйтесь - поруч щиро
    Знайде місце хтось для Вас..
    Усміхаються львівяни
    Підтанцьовують у ритм...
    Дощ нарешті!!Не зів"яне
    Наших вулиць колорит....


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  18. Юрій Федечко - [ 2012.07.11 23:07 ]
    В долоні келих білого вина.
    В долоні келих білого вина...
    Час наодинці проведемо з ним ми.
    Ти не зі мною,але й не одна
    Смакуєш враження від нової білизни...
    Прозорість зачаровує наскрізь
    Приваблює присунутись назустріч
    Непоспішаючи росте бажання вісь..
    Уже без сумніву - чи любиш чи не любиш...
    Все на тобі волає від кутюр
    Тремтять навпроти суміші емоцій
    Ця увертюра найсолодша всіх тортур
    Ну,сміливіше,що з тобою,хлопець?!
    Дотик за дотиком стежиною веде
    Звільнити щоб від чар півсонець обруч.
    Заплутався...застібки де ж ці?Де?
    Лягла білизна...тіла твого поруч...
    Зітхання й рухи злилися у ритмі
    Бажань гра розчинилася у часі...
    Обоє знаєте як віддано любити
    У просторі позицій-варіацій...
    Вдивляєтесь у пів закриті очі…
    Шепоче він..і ти йому шепочеш…
    Розчулено..звабливо ..ніжно-тихо…
    Вдих-видих..видих..видих..видих...видих....
    Відкрита пляшка білого вина,
    Яке сьогодні вип'ємо нарізно...
    Рум'янцем зашарілась білизна
    Уперше вдягненої й знятої білизни.....


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  19. Ярослав Чорногуз - [ 2012.06.18 12:04 ]
    ВЕСЕЛКА ЖИТТЯ
    Сонце літнє в цім році ласкаве -
    Десь на заході хилиться в ліс -
    Мов актор після моновистави -
    Упірнає у шати куліс.

    Спершу жовті, тоді багряніють,
    Ген загравою обрій – блись-блись,
    Потім - смужки брунатні, мов змії
    Понад нею навкруг розповзлись.

    Далі - прядиво біле над ними -
    Непомітно проявить себе.
    А опісля мій погляд підніме
    Вже склепіння небес голубе.

    День відходить потроху в минуле,
    Розвіва його вітер, мов стяг.
    У завісу сяйну загорнулась
    Дивовижна веселка життя.

    17.06.7520 р. (Від Трипілля) (2012)



    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (13)


  20. Богдан Манюк - [ 2012.06.10 15:59 ]
    ЕСКІЗ ПОЛІТИКУМУ
    Знайдуться чорт –
    видіння світле
    і янгол –
    курява і сажа.
    Вельможно
    блазень їх помітить,
    для блазня
    факт
    умить підсмажить.
    У шлюбі
    праведне і грішне,
    собори вимазані
    слізно...
    а блазня блазень,
    ох, потішить:
    пора для ігор
    закулісних!
    Заблудла правда
    небокраєм,
    дороги вистраждані -
    мерва!
    бо блазня блазень
    підпирає:
    і там і тут...
    сучасні герми...
    І дзвони доль,
    і вибір всує,
    коли святе
    у прірву тихо,
    та блазня блазень
    поцілує,
    і ніби свято, а не лихо.

    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (12) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9699"


  21. Богдан Манюк - [ 2012.05.26 15:22 ]
    НІЧНИЙ ПЕЙЗАЖ
    Здригнулись видолинку скроні,
    кущі у ролі бороди...
    Півмісяць щемно у полоні
    високовольтної орди.
    Дроти хвостами в сонмі плетив -
    іскряться, зраджуючи пил…
    Зоря найперша арбалетом
    та ятаганом темносхил.
    Над головою хмари-фани:
    хоронять далеч – новосвіт,
    де ніч з обличчям Роксолани,
    уже повернутим на схід...

    2012р.
    Художник Ярослав Саландяк "Світ ідеалізму"




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (20) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9716"


  22. Олександра Ілона - [ 2012.05.09 15:48 ]
    На межі...
    Не спимо обоє ми.
    Хочемо одне одному поглянути у очі.
    Прошепотіти: я тебе люблю...
    Такі мрії на Господній межі.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  23. Олександра Ілона - [ 2012.05.09 13:40 ]
    Потайне...
    У молитві очей світло любові духмяніє,
    Незвіданною ніжністью лілеюче ложе живе,
    Коли одна долоня іншої торкнеться
    І одежу ніяково скине тепло потайне...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  24. Олена Кіс - [ 2012.05.06 23:11 ]
    Гроза
    Цівка сонця -
    грім у вікна
    впало листя
    вбите криком
    чорним круком
    закрилило
    сонця цівку -
    зранку
    у моїм віконці.
    Бранка!


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (26)


  25. Богдан Манюк - [ 2012.05.05 16:05 ]
    ***
    може нам вибрати вічності зиск
    оклики в подив зітерті
    наша любов – легкокрилості зблиск
    наше взаємне – дві смерті
    знову vivat для хистких пірамід
    і для обрамлення ночі
    коси і трави і острів що Кріт
    з крил обгорілих регочуть
    миттю у рами конвульсій ряди
    ранок і барвами тіні
    що ж розійшлися що ж розбуди
    в зареві крил миготінням

    2012р.



    Художник Я. Саландяк.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (12) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9599"


  26. Антон Єщенко - [ 2012.05.02 21:03 ]
    Сухість (два роки потому)
    Сухе життя вже не дає
    Мені заграти…
    Сухе дитя, сухотно б’є
    Сухій гітарі вже не грати…

    Я лину в музику – чудову
    Лише у снах…
    Лише почую суху мову –
    Прокинусь, їде дах.

    Моє життя незграбно суне –
    Не йде, не лізе, не пливе
    Суха дорога, сохну я –
    Чи вистачить мені життя?

    Щоб стати кращим, стати кращим!
    І завжди мати зсохлу душу, -
    Яка не має співчуття
    І ось усе моє буття…


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  27. Анонім Я Саландяк - [ 2012.04.25 07:53 ]
    АНГЕЛОМОБІЛЬ

    худ. Я Саландяк


    Пухнасті хмарки паперові
    і просині небесної шовковість...
    І там...не джміль,
    і не оса -
    ах! - з деревини
    карагани
    АНГЕЛОМОБІЛЬ –
    така краса!
    Він возить дерев’яні діаманти...на небеса.
    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10331"


  28. Олександр Григоренко - [ 2012.04.24 10:31 ]
    Янголятко Боже
    Осяйна тілом і лагідна теплом,
    Гнучка й тонка станом.
    Непідвладна тисячоліттям її молодість і краса,
    Неординарна моя Афродита - рельно Боже янголятко, цілком...
    2012р.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  29. Богдан Манюк - [ 2012.04.21 14:33 ]
    МАЛЬОВАНА ЛЮБОВ
    Положення у просторі – міражне,
    вагоме у конструкціях біди.
    Деталі, наче зайди епатажні,
    і контур – самогубцем золотим.
    Обличчя вмиті пензлями утоми.
    Мов карма, перехрестя штрихувань.
    О жах, о жаль – ми правильні заломи,
    де світле й темне – врубелівська грань.
    І так очам далеко до картини –
    ескізні вимір, поклик і виток,
    і ще любові оклики не гинуть
    у чарівному розсипі крапок...

    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (28) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10303"


  30. Володимир Сірий - [ 2012.04.20 20:14 ]
    *-*-*
    Став люльку річки на світанку смокче,
    Туманом сизим пахкає у лози .
    День тре рожеве видноколу очко.
    Вітрець за гонами таїться зозла.
    Квача в зелене умокає квітень,
    Мете з лугів журбу осінню трухлу,
    Щоби стеблом небавом тріпотіти,
    Метеликом злетіти легкодухим .
    Землиці лоно, спрагле насінини,
    Чекає, перелоги розпростерши .
    Озимині волошки сняться сині,
    Плодами марять за селом черешні.

    21.04.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  31. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.04.19 16:07 ]
    Усі ми, любі друзі, українці…..
    Усі ми, любі друзі, українці!
    Живемо в хаті з краю і любимо всі гроші!
    Ми по за очі обісрать умільці,
    А в очі завжди милі і хороші.

    Шкода, що в нас такий менталітет:
    Для друзів ставимо в колеса палки,
    Начальству дружньо робимо мінєт,
    А радитись біжим всі до гадалки.

    Ми правду й справедливість маєм в сраці.
    Й за шию душить жаба нас щоночі,
    Коли плоди чужої бачим праці –
    Бо від зусиль своїх постійно коле в боці.

    Накапати, закласти ми умільці
    І відкупитись можемо від всього,
    Сам біс боїться бути з нами в спілці,
    Бо крайнього ми завжди зробим його.

    Усі ми, любі друзі, українці…..


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (2)


  32. Богдан Манюк - [ 2012.04.16 14:48 ]
    РАЗОМ ІЗ НИМ
    Не манна небесна, а тіло і кров
    Господнього Сина із дому людського.
    Ти їх споживати сьогодні прийшов,
    знайшовши себе і знайшовшись у Нього,
    бо тіло святиться, як їжа правдива,
    і кров - як одвічно правдивий напій.
    Сприйми це належно, і станеться диво:
    ти в Ньому, а Він - у подобі твоїй.

    2007р.
    Художник Ярослав Саландяк.






    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (23) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9520"


  33. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.04.10 00:46 ]
    * * *
    А що таке - людина?
    Неповторність?
    Земна краса?
    Чи вічності туман...
    Так мало квітне,
    Рідко мило-вдало,
    Сама себе вганяючи в печаль.

    А ще тривоги - чом би -
    Мимоволі,
    Бо вся живе у пошуках.
    Недолі хтось думає.
    Можливо, -
    Життя лиш зрідка
    Вічне слави диво.

    Хто зрозумів, у відчаї - ривок -
    Та хто ж тоді: людина чи пророк?
    Христом? З хрестом? Чи матір`ю Його...

    Життям лети. Хай здивування крихти,
    Ще радості і страху підневілля
    Творці свавільні...
    А потім вічність.
    Тихе миле ехо
    Лиш на портретах.
    Та ми вже далеко...

    0.00. 10.04. 2012.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (11)


  34. Богдан Манюк - [ 2012.04.08 13:38 ]
    ІСУС НА ВЕСІЛЛІ В КАНІ, АБО ПЕРШЕ ДИВО
    А що між ними? Що для них?
    Весілля вільний ріст
    і шість посудин кам’яних,
    в яких нестатків шість,
    і розпач:
    - Ой, вина нема!
    Це ж сороміцтва шлях...
    І втіха:
    - Слово хтось піймав,
    мов піднебесся птах,
    і ним... натхненно ллє вино
    в посудини старі.
    І сумнів:
    - Бог! Йому дано...
    Чи звабник на порі?
    Як знати? Як?
    І гул затих.
    Завмер і дивний гість,
    бо що між ними? Що для них?
    Весілля слів і сліз...

    2007р.


    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (25) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9842"


  35. Анонім Я Саландяк - [ 2012.04.06 09:23 ]
    ТА МИТЬ З ТЕТЯНОЮ (аналог)
    Не ложку цукру до води
    і навіть не нектару до роси...
    І не солодких слів...
    І навіть не тобі –
    і не проси!
    Собі
    хотів ...

    Ой! Знаю, знаю!..
    Хоч власну маю
    солодку капельку вина
    — підсолоди мені,
    Тетяно, й собі
    підсолоди сама,
    і, мов у сутінках сова,
    піймай... піймай...чого нема!
    Якою би гіркою не була та суть –
    солодкою буде та мить.
    О-о-о! І заодно мені підсолодить...
    2011



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10309"


  36. Володимир Ляшкевич - [ 2012.04.05 14:39 ]
    Галицькі штучки

    Де красномовні зори ще не гріх,
    а лови - перемовини стосунків,
    бере жіночий дотик мовчазний
    майбутній слід непійманих цілунків -
    найвищу вабу галицьких утіх...
    У кожній впізнаватимеш по ній
    в очах ту в'язь - охоти візерунків…




    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (6)


  37. Володимир Ляшкевич - [ 2012.04.05 12:17 ]
    Весняний ноктюрн
    Палає замок льодяний, сльозяться грані,
    о дні безрадісні, о зорі невблаганні
    учора рідних ще очей і зрозумілих -
    та вже безсилі ми, такі безтілі нині,
    нові два дроби, не звести котрі до цілих, -

    і спрощуємося лише в сади без листя,
    і марно дихає весна в пусті обійстя.




    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (28)


  38. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.03.28 20:13 ]
    Каяття

    1

    Справляли свайбу Псел і Купина.
    Базікали зигзички і сороки:
    – Ох, невситимий! В себе закохав
    Рожевий кущ... Обраниця висока.
    Ця наречена мудрих настанов,
    Підлещувань і співаниць не слуха...
    Скуштує краля й палахку любов,
    І перелюбства землю – рухлу...

    Горнулася до мужа Купина.
    Клювало птаство з пелюсток-фужерів…
    Дзижчали оси: «Знову… дивина…».
    Хвалили пізні сливи плодожерки…

    2

    Псел мерехтів... ніс віття, зорепад…
    Не тік у чад пожеж і вакханалій.
    Красуню перелюбник Листопад
    Зманив у сад, заслав стежу перкалем.
    Круг неї сипав груші, виноград…
    Чужа дружина полюбляє вільгу?
    Потік
    в саду
    грайливий
    водоспад…
    А Купина від суму янтаріла…
    А Купина зривалась – до гусей…
    І кружеляли
    садом
    сім епістол…

    Одну із них одержав сивий Псел,
    І... заховав листок
    під пляжне крісло.




    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (7)


  39. Олександр Григоренко - [ 2012.03.26 08:50 ]
    Солнечные озера
    в твоих ладонях пульсом океана чувства искренней любви
    пред мною дивной красоты озера
    и вижу сверкающую поверхность воды
    там расцветают лотоса священные цветы их мириады
    а вокруг в изобилии
    яркие краски жизни
    мы любим и верим
    радости в любви нет пределов
    щастье наше в ее бесконечности
    2012г.





    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  40. Олександр Григоренко - [ 2012.03.25 15:02 ]
    каравела
    Великим серцем тобі даровано статут...
    Право маєш носити білосніжне вбрання.
    Ти гадаєш - звідки я знаю?
    Любове моя, я в безодні очей твоїх купався...
    Попливе наших мрій каравела,
    Притиснешся ти до мого плеча.
    Дуетом спів - солодкі брижі
    І усмішка бентежна ніжними очима.
    У білих віях срібних хвиль
    піниться мелодія щемом душі
    пам'ять про рідне і дороге
    у минулому наші корені...
    На крилах мусонів пливемо якнайдалі.
    Постійно вперед і далі...
    2012р.






    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  41. Анонім Я Саландяк - [ 2012.03.24 21:03 ]
    НА РУЇНІ ПІДГАЄЦЬКОГО КОСТЕЛУ. 2011 РІК.
    Колись давно, коли розходилось панам*
    про велич польської держави,
    рівнялися Підгайці до Варшави,**
    і граф Потоцький там
    себе похоронити,
    наказав в костелі...

    Та мури цегляні - не скелі
    і розсипаються й камінні плити,
    як тільки гонор польський вивезли... з панами,***
    упали стелі...

    Мій дід-прадід... у тім костелі
    до Неба говорили з сумраку святого...
    Тепер веселі
    берізки й небо
    зазирають в нього.

    *Місцевою говіркою у значенні: зачіпало інтереси поляків.
    **У жовтні 1667 року поблизу Підгайців відбулася битва між польським військом польного коронного гетьмана Яна Собеського і козацького гетьмана Петра Дорошенка, що закінчилася поразкою українців і укладенням договору, відомого в історії як Підгаєцька угода (Підгаєцькі статті).
    ***Акція «Вісла» тривала з 28 квітня до 12 серпня 1947 року.
    2012



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10192"


  42. Володимир Сірий - [ 2012.03.24 09:46 ]
    Світанок
    Світанок пальця умочив
    У сонний став,
    Рожевим колом ідучи
    Убрід і вплав.

    На хвилях радісних надій
    Блищить рубін,
    Махають верби молоді
    Їм навздогін.

    Знімає тиша з пліч імлу, -
    Веселий гам
    Розлогим колом по селу
    І тут, і там.


    24.03.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" 5.5 (5.55)
    Коментарі: (17)


  43. Оксана Максимишин - [ 2012.03.20 09:35 ]
    МОЛИТВА ПОДЯКИ

    Ілюстрація Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9777"


  44. Володимир Сірий - [ 2012.03.17 12:56 ]
    Весна прийшла
    Весна прийшла.
    Крізь терни до зірок
    Свій шлях розпочинають трави,
    У сні праматеринської уяви
    Вони у небо роблять перший крок.

    Весна прийшла.
    Маленькі кулачки
    Розкриють пуп'янки небавом.
    З теплом їх цілуватимуть ласкавим,
    У душах мед шукаючи, бджілки.

    Весна прийшла.
    Вчорашнє ще дівча
    Лишає кокон кострубатих ліній,
    Розкішне йде у образі княгині
    По узбережжі скреслого Збруча.

    Весна прийшла.
    Когось уже й нема,
    Десь позосталися у заметілях,
    Та із жалоби піднялось довкілля,-
    Неначе смерть подолана зима.



    17.03.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (21)


  45. Анонім Я Саландяк - [ 2012.03.13 06:12 ]
    КОЛЬОРИ НОЧІ
    Тіло ночі
    має червоні-червоні губи
    чорного кольору,
    великі сині очі
    чорного кольору…
    і гострі білі зуби!

    Золоті кульчики у вушках – дінь-дзінь!
    Перли-коралі на шиї – блись…
    Зелену травичку чорного кольору
    прим’яло
    і нетерпляче чекало,
    щоб аж злились…
    в кольорові емоції
    відтінки усієї ночі.
    2011

    худ.Ярослав Саландяк


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (9) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10141"


  46. Наталія Крісман - [ 2012.03.12 21:21 ]
    Пісня "На відстані душі"
    ПІСНЯ "НА ВІДСТАНІ ДУШІ"


    Рейтинги: Народний 6 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (9)


  47. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.03.12 01:27 ]
    а місяць випиває море...
    а місяць

    випиває море.

    воно, безсиле,

    довгополе,

    в спокійнім бризі

    йде на горе...


    і зовсім тихо,

    без пручання.

    лиш несміливеє

    зітхання...


    01.20. 12.03.2012

    http://www.vip.rv.ua/pic/pics/vip63.jpg


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (22)


  48. Богдан Манюк - [ 2012.03.11 12:31 ]
    ПРОСТИЙ НЕПРОСТИЙ ВІРШ
    знову загадкою жменьки
    наше майбутнє до плес
    щастя на ніжках тоненьких
    хоч і сягає небес
    часто лелечо у слові
    радістю хмар макраме
    щастя щитами любові
    в долі що пестить і дме
    дзвони і стежі на жорнах
    в леті мукА перемог
    щастя і біле і чорне
    в барвах коли ми удвох


    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (20) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9845"


  49. Богдан Манюк - [ 2012.03.04 16:44 ]
    Без назви
    Па(по)стельна гама й ранків завитки,
    і ти нараз – на струнці павутини.
    Усі коханці з часом – павуки,
    і навіть той у рамочці – єдиний.
    Жадань мольберти – до палітри рук,
    глибокі очі в Образах наїву,
    і янгольським орнаментом павук
    над таїною вікон та автівок.
    Нюанс, контраст одплАчуть надарма –
    сильніш мазки барвистої облуди!
    Лишень коли симетрії нема,
    побачиш раптом щупальці на грудях.

    2012р.
    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (27) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9535"


  50. Ярослав Чорногуз - [ 2012.02.28 21:09 ]
    ПЕРЕДЧУТТЯ ВЕСНИ
    Пресує сніг мучителька зима,
    Стиска його шаленим вітровієм,
    Ця дута біла куртка землю гріє
    Позірно сердячись і палко обніма.

    Набрякли сумом снігові покої,
    Та в голубих проталинах небес
    Веселий вогник сяєвом воскрес,
    Немов передчуттям весни легкої.

    Розкрий, розкрий свої обійми, весно,
    Зведи печаль вечірню нанівець,
    Поет безмузий - місяць-удівець -
    Плекає мрію про любов чудесну.

    28.12.7519 р. (Від Трипілля) (2012)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (18)



  51. Сторінки: 1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14