ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул

Віктор Кучерук
2026.07.20 07:33
Море хвилями дзвінкими
Б'є об скелі мовчазні
І мені назустріч линуть
Любі здавна позивні.
Рвійний вітер хвилі гонить
Без вагання та зусиль, -
Невгомонні та солоні
Всюдисущі бризки хвиль.

М Менянин
2026.07.20 01:30
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава, і не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.

Кока Черкаський
2026.07.19 18:53
Мені було лиш дев'ятнадцять,
А їй більше двадцяти трьох,
Вона мене дуже кохала,
І нам було добре удвох.

Вона була дуже гарна,
В мене аж виростали крила
Поруч з нею,

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Хто збирав шовковицю,
Згадує й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,

Ірина Вовк
2026.07.19 13:56
Розділ IІ: Аромат мирри на річці Кідн Тарс задихався від спеки. Марк Антоній сидів на ринковій площі на судейському кріслі, оточений своїми легіонерами. Він був роздратований. Цариця Єгипту запізнювалася вже на тиждень. Раптом з боку річки донісся д

Ірина Вовк
2026.07.19 13:48
ЧАСТИНА ДРУГА: МАРК АНТОНІЙ. Тінь під деревом граната «Прийди до мене, о Володарю Сили, бо серце моє відкрите для твого заліза. Твій рев чути серед народів, але в моєму домі ти знайдеш свій спокій і своє золото». (З написів на стінах храму Ха

Володимир Бойко
2026.07.19 12:36
Шахраї під Малими Загайцями
Торгували зіпсутими яйцями
Збунтувався народ,
Упіймав тих заброд
І позбулись яєць під Загайцями.

В ресторані у Богодухові
Подавали котлети із мухами.

Іван Потьомкін
2026.07.19 11:43
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.

Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов’янський слід,

хома дідим
2026.07.19 10:23
оздоблений словами
належними чи ні
як-небудь умирав би
на дні або вві сні
відкинутий з заграви
розбитих літніх днів
із самого із краю
життя сяйливих див

Віктор Кучерук
2026.07.19 07:18
Земля затряслася, хитнулися стіни,
Шибки забриніли і ляк розпочавсь
За тих, що заклякли в гарячих руїнах
І просять у Бога про поміч в цей час.
Горять і димляться дерева й споруди,
Ізнову не маєм спокійного сну, -
Налякані вибухом, дивляться люди
Н

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Ярослав Чорногуз - [ 2012.08.25 00:32 ]
    * * * (із циклу "Морські акварелі")
    Обрій накинув хустку -
    Плечі вкрив яснині,
    Хмари - як болю згустки –
    Бліднуть напівсумні.

    Небо здригнулось віщо –
    Сутінками рябе.
    В серці - укол(!): навіщо
    Знов згадало тебе?

    Вітер дмухнув сильніше.
    Враз - від його зусиль –
    Мов засвітилась ніша
    І розсмоктався біль.

    2.08. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (12)


  2. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.08.24 13:30 ]
    любові дзвін
    пірнаеш вустами у росяні вії,
    мої очі щемливо
    зорять у розлучній завії.
    горить лебедине вино...

    ця полум*яна віри мрія
    золотом променів облита:
    дивлюся на зведення небес блакиті,
    мені вічність з тобою прожити...

    наш шляхетний дзигар "Бернардин"
    завжди поспіша на п*ять хвилин.
    в ніжній вечора позолоті
    радість людям дарує - любові дзвін...
    2012 рік


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Алина ВеснянаКиця - [ 2012.08.23 19:58 ]
    поряд ти

    в ностальгійному вирі
    за обрії летять роки
    торкаєш мене
    поряд ти...
    світить сонечко
    дощ іде по вулиці
    серпанкова фата
    щемно мрілась душі
    у тиші вінчальній
    єднаємо долі
    в холодний розум серця
    свої занурено ємоції
    і душа до казки пірна
    там дотик губ жаданих
    в крапельках дощу
    п*янить духмяна стежина...
    у Богиню зросла берегиня
    веселкове коромисло в очах
    Господніми вустами
    лине шлюбна молитва
    наче пісня журавлина...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Ярослав Чорногуз - [ 2012.08.22 22:49 ]
    ВЕЧІРНЄ СОНЦЕ (із циклу "Морські акварелі")
    Малинове, ласкаве і миле –
    Дотліває у обрію млі,
    Наче свічка, і скапує в хвилі
    Тихих променів лагідний лій.

    Поринає у воду спочити,
    Прохолоду повітрю несе…
    Море, подихом теплим зігріте,
    Усміхається ніжно усе.

    7.08. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (19)


  5. Володимир Сірий - [ 2012.08.21 21:06 ]
    Ще недавно...
    Ще недавно: запах липи,
    Бджіл сопрано, бас джмелів,
    А сьогодні серпень випив
    Гаю пахощі та спів.

    Ще недавно бузьок долом
    Йшов як справжній полювач,
    А сьогодні тихо й голо,
    Лиш туману сивий квач.

    Ще недавно ми блукали
    Зеленяві , молоді,
    А сьогодні листя з жалем
    Пропливає по воді.

    Ще недавно, ще недавно…
    А зима неподалік
    Йде в’язнити і - на сани
    Пережитий нами рік.


    21.08.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  6. Наталка Фіалка - [ 2012.08.18 16:13 ]
    Стихія
    Я бачу в морі, аж там ген
    Швидке биття скажених вен,
    Я чую птаха дикий крик
    І грізний неба злого рик,
    Я бачу спалах тих очей,
    Згубивших сотні мрій людей,
    Я чую подихи землі
    І страшно робиться мені,
    Я бачу, вітер у вогні
    Гарцює на чужім коні,
    Я чую схлипи ті німі
    Забувшись у своїй вині,
    Я бачу...чую...і німію...
    Бо хто впокорить цю стихію?



    Львів. 28.07.2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  7. Михайло Карасьов - [ 2012.08.12 13:36 ]
    Перед грозою.
    Терпко запахла трава.
    Різко окреслилась тінь від сосни на узліссі.

    Світяться синьо яскраві суцвіття
    На батогах переплутаних трав.

    Пташка на гілці.

    Небо темніє,
    Вітер принишкло завмер у чеканні грози.

    Пташка на дереві…
    Це її дім і на день, і вночі, і назавжди.

    * * *


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (1)


  8. Олександра Ілона - [ 2012.08.11 23:58 ]
    Перший крок
    Кожен із нас — Господар свого життя.
    Наша подорож тривала віка.
    В нічному мерехтінні думок
    Зробимо до щастя перший крок.
    Епоха. Час. Знання—Вічності пісок...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  9. Олександра Ілона - [ 2012.08.11 20:11 ]
    Я просто кохаю
    В цьому дивному житті
    Схрестилися наші думки,
    Як міцного дерева гілки.
    Щастя маю — поряд є ти.
    ***
    Океан Безкінечної Любові,
    Наче Всесвіт казковий в тобі,
    Сердешно про вічне співає:
    « Я просто кохаю. Вічно живи!»
    2012р.



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  10. Олександра Ілона - [ 2012.08.10 13:45 ]
    Любові вогонь
    В рої галактики палає зіронька,
    Вона для тебе одна — Єдина...
    Любиш коси її, світлосонячні,
    Як поцілунки, жарозапашні...
    ***
    Літа довгії-довгії
    Люблю, люблю тебе.
    Я в тобі,
    Кохай, кохай мене!
    ***
    Всесвіт дзвенить, телефонує тобі:
    «Серця дарую квіти вічності —
    Міжгалактичні троянди, вони макові,
    Це для тебе Любові вогонь — Безкінечної!
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Володимир Сірий - [ 2012.07.29 20:33 ]
    Історія одного дня
    У плащ липневого дощу
    Одягся день понурий,
    Лугами йшов донесхочу,
    Тамуючи зажуру.

    Минав ріку, обходив став,
    Відпочивав у лозах,
    Косиці вербам цілував,
    Печалив їхні сльози.

    Тулився до віконних рам
    І доторкавсь порогу,
    Мов увійти хотів у храм,
    Аби вклонитись Богу.

    Моїм обійстям перейшов,
    Зашелестів у вишнях,
    Торканням вогких підошов
    Ледь потривожив тишу.

    Мандрівником таємних прощ
    На темному узліссі
    В отаву скинув макінтош
    І до зірок вознісся.

    29.07.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (19)


  12. Олександр Григоренко - [ 2012.07.15 19:24 ]
    Руно поцілунку
    Вечірнє сонечко цілує плечі твої,
    В любові поєднує сердець акварелі.
    Час спинився... Тамує спрагу волошка в стерні.
    Її, Ангел Божий ніжно огортає крильми.
    ***
    Він тут, поряд завжди і прадавно,
    Веретеном пряде в небесах.
    Сонце з дощем плетуть веселкове руно,
    Розкидають із скриньки Божого цілунку чудо.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  13. Юрій Федечко - [ 2012.07.12 10:33 ]
    Львів - місто парасоль.
    Вибиває дощ віконцем
    Ре-мі-соль,ре-мі-соль........
    Заховалось в хмари сонце
    Все ж Львів - місто парасоль..
    Хто забув цей дах в квартирі
    В дощовий сьогодні час
    Не турбуйтесь - поруч щиро
    Знайде місце хтось для Вас..
    Усміхаються львівяни
    Підтанцьовують у ритм...
    Дощ нарешті!!Не зів"яне
    Наших вулиць колорит....


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  14. Юрій Федечко - [ 2012.07.11 23:07 ]
    В долоні келих білого вина.
    В долоні келих білого вина...
    Час наодинці проведемо з ним ми.
    Ти не зі мною,але й не одна
    Смакуєш враження від нової білизни...
    Прозорість зачаровує наскрізь
    Приваблює присунутись назустріч
    Непоспішаючи росте бажання вісь..
    Уже без сумніву - чи любиш чи не любиш...
    Все на тобі волає від кутюр
    Тремтять навпроти суміші емоцій
    Ця увертюра найсолодша всіх тортур
    Ну,сміливіше,що з тобою,хлопець?!
    Дотик за дотиком стежиною веде
    Звільнити щоб від чар півсонець обруч.
    Заплутався...застібки де ж ці?Де?
    Лягла білизна...тіла твого поруч...
    Зітхання й рухи злилися у ритмі
    Бажань гра розчинилася у часі...
    Обоє знаєте як віддано любити
    У просторі позицій-варіацій...
    Вдивляєтесь у пів закриті очі…
    Шепоче він..і ти йому шепочеш…
    Розчулено..звабливо ..ніжно-тихо…
    Вдих-видих..видих..видих..видих...видих....
    Відкрита пляшка білого вина,
    Яке сьогодні вип'ємо нарізно...
    Рум'янцем зашарілась білизна
    Уперше вдягненої й знятої білизни.....


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  15. Ярослав Чорногуз - [ 2012.06.18 12:04 ]
    ВЕСЕЛКА ЖИТТЯ
    Сонце літнє в цім році ласкаве -
    Десь на заході хилиться в ліс -
    Мов актор після моновистави -
    Упірнає у шати куліс.

    Спершу жовті, тоді багряніють,
    Ген загравою обрій – блись-блись,
    Потім - смужки брунатні, мов змії
    Понад нею навкруг розповзлись.

    Далі - прядиво біле над ними -
    Непомітно проявить себе.
    А опісля мій погляд підніме
    Вже склепіння небес голубе.

    День відходить потроху в минуле,
    Розвіва його вітер, мов стяг.
    У завісу сяйну загорнулась
    Дивовижна веселка життя.

    17.06.7520 р. (Від Трипілля) (2012)



    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (13)


  16. Богдан Манюк - [ 2012.06.10 15:59 ]
    ЕСКІЗ ПОЛІТИКУМУ
    Знайдуться чорт –
    видіння світле
    і янгол –
    курява і сажа.
    Вельможно
    блазень їх помітить,
    для блазня
    факт
    умить підсмажить.
    У шлюбі
    праведне і грішне,
    собори вимазані
    слізно...
    а блазня блазень,
    ох, потішить:
    пора для ігор
    закулісних!
    Заблудла правда
    небокраєм,
    дороги вистраждані -
    мерва!
    бо блазня блазень
    підпирає:
    і там і тут...
    сучасні герми...
    І дзвони доль,
    і вибір всує,
    коли святе
    у прірву тихо,
    та блазня блазень
    поцілує,
    і ніби свято, а не лихо.

    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (12) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9699"


  17. Богдан Манюк - [ 2012.05.26 15:22 ]
    НІЧНИЙ ПЕЙЗАЖ
    Здригнулись видолинку скроні,
    кущі у ролі бороди...
    Півмісяць щемно у полоні
    високовольтної орди.
    Дроти хвостами в сонмі плетив -
    іскряться, зраджуючи пил…
    Зоря найперша арбалетом
    та ятаганом темносхил.
    Над головою хмари-фани:
    хоронять далеч – новосвіт,
    де ніч з обличчям Роксолани,
    уже повернутим на схід...

    2012р.
    Художник Ярослав Саландяк "Світ ідеалізму"




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (20) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9716"


  18. Олександра Ілона - [ 2012.05.09 15:48 ]
    На межі...
    Не спимо обоє ми.
    Хочемо одне одному поглянути у очі.
    Прошепотіти: я тебе люблю...
    Такі мрії на Господній межі.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Олександра Ілона - [ 2012.05.09 13:40 ]
    Потайне...
    У молитві очей світло любові духмяніє,
    Незвіданною ніжністью лілеюче ложе живе,
    Коли одна долоня іншої торкнеться
    І одежу ніяково скине тепло потайне...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  20. Олена Кіс - [ 2012.05.06 23:11 ]
    Гроза
    Цівка сонця -
    грім у вікна
    впало листя
    вбите криком
    чорним круком
    закрилило
    сонця цівку -
    зранку
    у моїм віконці.
    Бранка!


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (26)


  21. Богдан Манюк - [ 2012.05.05 16:05 ]
    ***
    може нам вибрати вічності зиск
    оклики в подив зітерті
    наша любов – легкокрилості зблиск
    наше взаємне – дві смерті
    знову vivat для хистких пірамід
    і для обрамлення ночі
    коси і трави і острів що Кріт
    з крил обгорілих регочуть
    миттю у рами конвульсій ряди
    ранок і барвами тіні
    що ж розійшлися що ж розбуди
    в зареві крил миготінням

    2012р.



    Художник Я. Саландяк.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (12) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9599"


  22. Антон Єщенко - [ 2012.05.02 21:03 ]
    Сухість (два роки потому)
    Сухе життя вже не дає
    Мені заграти…
    Сухе дитя, сухотно б’є
    Сухій гітарі вже не грати…

    Я лину в музику – чудову
    Лише у снах…
    Лише почую суху мову –
    Прокинусь, їде дах.

    Моє життя незграбно суне –
    Не йде, не лізе, не пливе
    Суха дорога, сохну я –
    Чи вистачить мені життя?

    Щоб стати кращим, стати кращим!
    І завжди мати зсохлу душу, -
    Яка не має співчуття
    І ось усе моє буття…


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  23. Анонім Я Саландяк - [ 2012.04.25 07:53 ]
    АНГЕЛОМОБІЛЬ

    худ. Я Саландяк


    Пухнасті хмарки паперові
    і просині небесної шовковість...
    І там...не джміль,
    і не оса -
    ах! - з деревини
    карагани
    АНГЕЛОМОБІЛЬ –
    така краса!
    Він возить дерев’яні діаманти...на небеса.
    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10331"


  24. Олександр Григоренко - [ 2012.04.24 10:31 ]
    Янголятко Боже
    Осяйна тілом і лагідна теплом,
    Гнучка й тонка станом.
    Непідвладна тисячоліттям її молодість і краса,
    Неординарна моя Афродита - рельно Боже янголятко, цілком...
    2012р.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  25. Богдан Манюк - [ 2012.04.21 14:33 ]
    МАЛЬОВАНА ЛЮБОВ
    Положення у просторі – міражне,
    вагоме у конструкціях біди.
    Деталі, наче зайди епатажні,
    і контур – самогубцем золотим.
    Обличчя вмиті пензлями утоми.
    Мов карма, перехрестя штрихувань.
    О жах, о жаль – ми правильні заломи,
    де світле й темне – врубелівська грань.
    І так очам далеко до картини –
    ескізні вимір, поклик і виток,
    і ще любові оклики не гинуть
    у чарівному розсипі крапок...

    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (28) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10303"


  26. Володимир Сірий - [ 2012.04.20 20:14 ]
    *-*-*
    Став люльку річки на світанку смокче,
    Туманом сизим пахкає у лози .
    День тре рожеве видноколу очко.
    Вітрець за гонами таїться зозла.
    Квача в зелене умокає квітень,
    Мете з лугів журбу осінню трухлу,
    Щоби стеблом небавом тріпотіти,
    Метеликом злетіти легкодухим .
    Землиці лоно, спрагле насінини,
    Чекає, перелоги розпростерши .
    Озимині волошки сняться сині,
    Плодами марять за селом черешні.

    21.04.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  27. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.04.19 16:07 ]
    Усі ми, любі друзі, українці…..
    Усі ми, любі друзі, українці!
    Живемо в хаті з краю і любимо всі гроші!
    Ми по за очі обісрать умільці,
    А в очі завжди милі і хороші.

    Шкода, що в нас такий менталітет:
    Для друзів ставимо в колеса палки,
    Начальству дружньо робимо мінєт,
    А радитись біжим всі до гадалки.

    Ми правду й справедливість маєм в сраці.
    Й за шию душить жаба нас щоночі,
    Коли плоди чужої бачим праці –
    Бо від зусиль своїх постійно коле в боці.

    Накапати, закласти ми умільці
    І відкупитись можемо від всього,
    Сам біс боїться бути з нами в спілці,
    Бо крайнього ми завжди зробим його.

    Усі ми, любі друзі, українці…..


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (2)


  28. Богдан Манюк - [ 2012.04.16 14:48 ]
    РАЗОМ ІЗ НИМ
    Не манна небесна, а тіло і кров
    Господнього Сина із дому людського.
    Ти їх споживати сьогодні прийшов,
    знайшовши себе і знайшовшись у Нього,
    бо тіло святиться, як їжа правдива,
    і кров - як одвічно правдивий напій.
    Сприйми це належно, і станеться диво:
    ти в Ньому, а Він - у подобі твоїй.

    2007р.
    Художник Ярослав Саландяк.






    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (23) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9520"


  29. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.04.10 00:46 ]
    * * *
    А що таке - людина?
    Неповторність?
    Земна краса?
    Чи вічності туман...
    Так мало квітне,
    Рідко мило-вдало,
    Сама себе вганяючи в печаль.

    А ще тривоги - чом би -
    Мимоволі,
    Бо вся живе у пошуках.
    Недолі хтось думає.
    Можливо, -
    Життя лиш зрідка
    Вічне слави диво.

    Хто зрозумів, у відчаї - ривок -
    Та хто ж тоді: людина чи пророк?
    Христом? З хрестом? Чи матір`ю Його...

    Життям лети. Хай здивування крихти,
    Ще радості і страху підневілля
    Творці свавільні...
    А потім вічність.
    Тихе миле ехо
    Лиш на портретах.
    Та ми вже далеко...

    0.00. 10.04. 2012.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (11)


  30. Богдан Манюк - [ 2012.04.08 13:38 ]
    ІСУС НА ВЕСІЛЛІ В КАНІ, АБО ПЕРШЕ ДИВО
    А що між ними? Що для них?
    Весілля вільний ріст
    і шість посудин кам’яних,
    в яких нестатків шість,
    і розпач:
    - Ой, вина нема!
    Це ж сороміцтва шлях...
    І втіха:
    - Слово хтось піймав,
    мов піднебесся птах,
    і ним... натхненно ллє вино
    в посудини старі.
    І сумнів:
    - Бог! Йому дано...
    Чи звабник на порі?
    Як знати? Як?
    І гул затих.
    Завмер і дивний гість,
    бо що між ними? Що для них?
    Весілля слів і сліз...

    2007р.


    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (25) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9842"


  31. Анонім Я Саландяк - [ 2012.04.06 09:23 ]
    ТА МИТЬ З ТЕТЯНОЮ (аналог)
    Не ложку цукру до води
    і навіть не нектару до роси...
    І не солодких слів...
    І навіть не тобі –
    і не проси!
    Собі
    хотів ...

    Ой! Знаю, знаю!..
    Хоч власну маю
    солодку капельку вина
    — підсолоди мені,
    Тетяно, й собі
    підсолоди сама,
    і, мов у сутінках сова,
    піймай... піймай...чого нема!
    Якою би гіркою не була та суть –
    солодкою буде та мить.
    О-о-о! І заодно мені підсолодить...
    2011



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10309"


  32. Володимир Ляшкевич - [ 2012.04.05 14:39 ]
    Галицькі штучки

    Де красномовні зори ще не гріх,
    а лови - перемовини стосунків,
    бере жіночий дотик мовчазний
    майбутній слід непійманих цілунків -
    найвищу вабу галицьких утіх...
    У кожній впізнаватимеш по ній
    в очах ту в'язь - охоти візерунків…




    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (6)


  33. Володимир Ляшкевич - [ 2012.04.05 12:17 ]
    Весняний ноктюрн
    Палає замок льодяний, сльозяться грані,
    о дні безрадісні, о зорі невблаганні
    учора рідних ще очей і зрозумілих -
    та вже безсилі ми, такі безтілі нині,
    нові два дроби, не звести котрі до цілих, -

    і спрощуємося лише в сади без листя,
    і марно дихає весна в пусті обійстя.




    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (28)


  34. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.03.28 20:13 ]
    Каяття

    1

    Справляли свайбу Псел і Купина.
    Базікали зигзички і сороки:
    – Ох, невситимий! В себе закохав
    Рожевий кущ... Обраниця висока.
    Ця наречена мудрих настанов,
    Підлещувань і співаниць не слуха...
    Скуштує краля й палахку любов,
    І перелюбства землю – рухлу...

    Горнулася до мужа Купина.
    Клювало птаство з пелюсток-фужерів…
    Дзижчали оси: «Знову… дивина…».
    Хвалили пізні сливи плодожерки…

    2

    Псел мерехтів... ніс віття, зорепад…
    Не тік у чад пожеж і вакханалій.
    Красуню перелюбник Листопад
    Зманив у сад, заслав стежу перкалем.
    Круг неї сипав груші, виноград…
    Чужа дружина полюбляє вільгу?
    Потік
    в саду
    грайливий
    водоспад…
    А Купина від суму янтаріла…
    А Купина зривалась – до гусей…
    І кружеляли
    садом
    сім епістол…

    Одну із них одержав сивий Псел,
    І... заховав листок
    під пляжне крісло.




    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (7)


  35. Олександр Григоренко - [ 2012.03.26 08:50 ]
    Солнечные озера
    в твоих ладонях пульсом океана чувства искренней любви
    пред мною дивной красоты озера
    и вижу сверкающую поверхность воды
    там расцветают лотоса священные цветы их мириады
    а вокруг в изобилии
    яркие краски жизни
    мы любим и верим
    радости в любви нет пределов
    щастье наше в ее бесконечности
    2012г.





    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  36. Олександр Григоренко - [ 2012.03.25 15:02 ]
    каравела
    Великим серцем тобі даровано статут...
    Право маєш носити білосніжне вбрання.
    Ти гадаєш - звідки я знаю?
    Любове моя, я в безодні очей твоїх купався...
    Попливе наших мрій каравела,
    Притиснешся ти до мого плеча.
    Дуетом спів - солодкі брижі
    І усмішка бентежна ніжними очима.
    У білих віях срібних хвиль
    піниться мелодія щемом душі
    пам'ять про рідне і дороге
    у минулому наші корені...
    На крилах мусонів пливемо якнайдалі.
    Постійно вперед і далі...
    2012р.






    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  37. Анонім Я Саландяк - [ 2012.03.24 21:03 ]
    НА РУЇНІ ПІДГАЄЦЬКОГО КОСТЕЛУ. 2011 РІК.
    Колись давно, коли розходилось панам*
    про велич польської держави,
    рівнялися Підгайці до Варшави,**
    і граф Потоцький там
    себе похоронити,
    наказав в костелі...

    Та мури цегляні - не скелі
    і розсипаються й камінні плити,
    як тільки гонор польський вивезли... з панами,***
    упали стелі...

    Мій дід-прадід... у тім костелі
    до Неба говорили з сумраку святого...
    Тепер веселі
    берізки й небо
    зазирають в нього.

    *Місцевою говіркою у значенні: зачіпало інтереси поляків.
    **У жовтні 1667 року поблизу Підгайців відбулася битва між польським військом польного коронного гетьмана Яна Собеського і козацького гетьмана Петра Дорошенка, що закінчилася поразкою українців і укладенням договору, відомого в історії як Підгаєцька угода (Підгаєцькі статті).
    ***Акція «Вісла» тривала з 28 квітня до 12 серпня 1947 року.
    2012



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10192"


  38. Володимир Сірий - [ 2012.03.24 09:46 ]
    Світанок
    Світанок пальця умочив
    У сонний став,
    Рожевим колом ідучи
    Убрід і вплав.

    На хвилях радісних надій
    Блищить рубін,
    Махають верби молоді
    Їм навздогін.

    Знімає тиша з пліч імлу, -
    Веселий гам
    Розлогим колом по селу
    І тут, і там.


    24.03.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" 5.5 (5.55)
    Коментарі: (17)


  39. Оксана Максимишин - [ 2012.03.20 09:35 ]
    МОЛИТВА ПОДЯКИ

    Ілюстрація Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9777"


  40. Володимир Сірий - [ 2012.03.17 12:56 ]
    Весна прийшла
    Весна прийшла.
    Крізь терни до зірок
    Свій шлях розпочинають трави,
    У сні праматеринської уяви
    Вони у небо роблять перший крок.

    Весна прийшла.
    Маленькі кулачки
    Розкриють пуп'янки небавом.
    З теплом їх цілуватимуть ласкавим,
    У душах мед шукаючи, бджілки.

    Весна прийшла.
    Вчорашнє ще дівча
    Лишає кокон кострубатих ліній,
    Розкішне йде у образі княгині
    По узбережжі скреслого Збруча.

    Весна прийшла.
    Когось уже й нема,
    Десь позосталися у заметілях,
    Та із жалоби піднялось довкілля,-
    Неначе смерть подолана зима.



    17.03.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (21)


  41. Анонім Я Саландяк - [ 2012.03.13 06:12 ]
    КОЛЬОРИ НОЧІ
    Тіло ночі
    має червоні-червоні губи
    чорного кольору,
    великі сині очі
    чорного кольору…
    і гострі білі зуби!

    Золоті кульчики у вушках – дінь-дзінь!
    Перли-коралі на шиї – блись…
    Зелену травичку чорного кольору
    прим’яло
    і нетерпляче чекало,
    щоб аж злились…
    в кольорові емоції
    відтінки усієї ночі.
    2011

    худ.Ярослав Саландяк


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (9) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10141"


  42. Наталія Крісман - [ 2012.03.12 21:21 ]
    Пісня "На відстані душі"
    ПІСНЯ "НА ВІДСТАНІ ДУШІ"


    Рейтинги: Народний 6 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (9)


  43. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.03.12 01:27 ]
    а місяць випиває море...
    а місяць

    випиває море.

    воно, безсиле,

    довгополе,

    в спокійнім бризі

    йде на горе...


    і зовсім тихо,

    без пручання.

    лиш несміливеє

    зітхання...


    01.20. 12.03.2012

    http://www.vip.rv.ua/pic/pics/vip63.jpg


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (22)


  44. Богдан Манюк - [ 2012.03.11 12:31 ]
    ПРОСТИЙ НЕПРОСТИЙ ВІРШ
    знову загадкою жменьки
    наше майбутнє до плес
    щастя на ніжках тоненьких
    хоч і сягає небес
    часто лелечо у слові
    радістю хмар макраме
    щастя щитами любові
    в долі що пестить і дме
    дзвони і стежі на жорнах
    в леті мукА перемог
    щастя і біле і чорне
    в барвах коли ми удвох


    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (20) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9845"


  45. Богдан Манюк - [ 2012.03.04 16:44 ]
    Без назви
    Па(по)стельна гама й ранків завитки,
    і ти нараз – на струнці павутини.
    Усі коханці з часом – павуки,
    і навіть той у рамочці – єдиний.
    Жадань мольберти – до палітри рук,
    глибокі очі в Образах наїву,
    і янгольським орнаментом павук
    над таїною вікон та автівок.
    Нюанс, контраст одплАчуть надарма –
    сильніш мазки барвистої облуди!
    Лишень коли симетрії нема,
    побачиш раптом щупальці на грудях.

    2012р.
    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (27) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9535"


  46. Ярослав Чорногуз - [ 2012.02.28 21:09 ]
    ПЕРЕДЧУТТЯ ВЕСНИ
    Пресує сніг мучителька зима,
    Стиска його шаленим вітровієм,
    Ця дута біла куртка землю гріє
    Позірно сердячись і палко обніма.

    Набрякли сумом снігові покої,
    Та в голубих проталинах небес
    Веселий вогник сяєвом воскрес,
    Немов передчуттям весни легкої.

    Розкрий, розкрий свої обійми, весно,
    Зведи печаль вечірню нанівець,
    Поет безмузий - місяць-удівець -
    Плекає мрію про любов чудесну.

    28.12.7519 р. (Від Трипілля) (2012)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (18)


  47. Богдан Манюк - [ 2012.02.26 13:12 ]
    ЗА БЕРМУДСЬКИМ МОТИВОМ
    Вир душі
    захований од лоцій,
    дужі хвилі
    пОдругами брів.
    Рукавом –
    вітрильником емоцій
    не спиню
    розлючених вітрів.
    Хитавиця-доленька -
    на друзки!
    Хусткою прощально
    далина.
    Як усе логічно
    по-бермудськи:
    л-трикутник -
    версією дна.

    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (18) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9690"


  48. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.02.25 13:36 ]
    Художник



    Не відсікав Ед вух – ані собі,
    Ні учневі, що позаочі кпинив,
    Любив товсту натурничку Люсіль.
    Жив сам-один. Були на те причини.
    Не мав човнів, шикарних галерей.
    Майстерня-студія – в підвалі дому.
    На свята бачив друзів і дітей.
    А я – в його очах – талант і втому.

    Він розмовляв зі мною тет-а-тет.
    Він ликом схожий був на Модільяні.
    Позаторік простяг мегапортрет.
    – Із тебе – довгий вірш і… кава п`яна.

    Купила кавомолку.
    Вірш пишу.
    Дві філіжанки припадають пилом...
    Де ж візитер поштивий? – ворожу.
    Росте мій борг...
    Човни вечірні – мимо…



    2006-2012


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (4)


  49. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.02.25 11:26 ]
    Півусміх

    1

    Вона перебирає крам допізна,
    Щоранку пил змітає із вітрин…
    Зайду – старенька жінка гріє крісло.
    Нікому не потрібен магазин,
    Що схожий на занедбані музеї
    У рідних селах – між бузку і лип.
    Щоб навернулися до віри фарисеї,
    Над Браїлками
    дзвони
    загули...
    А літ зо двадцять тому в гарнізоні
    Рев літаків лунав над міццю брам.
    Сюди – крізь вилом в довгій огорожі –
    Ішли цивільні…
    В магазині крам
    Був якісний – від тарілок до плетив.
    Тоді народ не знав ще бутиків.
    Як сяяли погони-еполети!
    Круг них товклася сила хлопчаків…

    2

    Матвіївну побачила крізь віти.
    Охороняє тліюче «добро»…
    – За торжника в крамниці – протяг-вітер!
    Сьогодні він придбав старе цебро…
    А позавчора – шолудиві маки...
    Якісь кокарди вибрав син?
    – Оці...
    Скажіть мені відверто... наостанок:
    Набридло зазивати покупців?

    – Каштани вже стомилися тягтися,
    Лягають на порепаний асфальт…
    А виторг був отут по кілька тисяч!..

    На вішаках – ні блузочок, ні пальт.



    2004-2012


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Прокоментувати:


  50. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.02.23 12:28 ]
    Сфінкс

    Яв трансцендентна - з грота у діру...
    Хоч маю кілька волосин сріблястих,
    Дивуюся: чому гримить перун
    Понад церквами, де виткі пілястри?
    На боголюбних – стигми, юд - не руш.
    Пливе Життя габа – мов шкіра зебри...
    Тьма-тьменна непізнанного довкруж!
    Не знаю, як для кого, – я ж за себе…

    Росте, ряхтіє буднів логогриф...
    Матуся молиться, зімкнула вії.
    Ген річка дихає:
    хвилясті видих... вдих...
    На греблю бути б схожою – у діях!
    Так проводжати хвилі – без острашки,
    Блаженно смуглі плечі влітку гріть...
    Хай по колінах – цвіркуни, комашка...
    Побіля ніг – латаття, вудка, сіть...
    Хай береги (їх власник - лис Микита),
    Де лепеха тікає від м’яча,
    Охоплять панцирем бетонні плити.
    Хай блискавиця в душу не влуча!
    Я ж з пелюшок –
    розхристана вельвічія,
    Народжена для вітру і наруг.
    Вже не втішає міф про богоміченість,
    Вже фіра Липня
    гримкотить за пруг...

    Хай гуртоправ збирає сонм худоби –
    Я не долаю путь у череді.
    Хай кружеляють ґава і удодик –
    У пошуках поживи, сенсу дій.
    Хай люд кайфує, відмічає дати,
    (Синонім до заласся – слово „гріх”) –
    Дні гультіпак тих буду споглядати,
    Піднявши дуги смолянистих брів,
    Я буду вік громадитися грізно
    Посеред гніву сірих шумовинь,
    Затиснена в лещата їх – залізні.
    Урази шрамуватиме полин...

    Якби прожиток тік серед Єгипту,
    Злетіла б я з пекельної нірвани,
    Лишивши недописаними скрипти,
    Червоним сфінксом, що вітри не ганить.



    2012



    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (2)



  51. Сторінки: 1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14