ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то

Тетяна Левицька
2026.07.08 13:08
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.

хома дідим
2026.07.08 10:43
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч

Віктор Кучерук
2026.07.08 06:57
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.

Катерина Савельєва
2026.07.08 00:50
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.

Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -

Іван Потьомкін
2026.07.07 21:15
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"

Вячеслав Руденко
2026.07.07 19:47
Так сяйво пам’яті про видихи і вдихи
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске

Володимир Бойко
2026.07.07 14:31
Як йдеш крізь терня до зірок –
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.

Борис Костиря
2026.07.07 14:06
Так зрісся з домом, що уже не хочу
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.

У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне

хома дідим
2026.07.07 12:26
в цій сюрреальності
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо

Роксолана Вірлан
2026.07.07 09:40
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.

Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -

Тетяна Левицька
2026.07.07 08:22
Я з тобою — в розвідку, а ти
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?

Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман

Мар'ян Кіхно
2026.07.07 06:44
Нікола Ремі, таємний радник найсвітлішого герцога Лотарингії та громадський адвокат його герцогства Найяснішому Принцю та Найвидатнішому Кардиналу Шарлю Льотаринському*; Щонайнавдячному Покровителю та Патрону, Нікола Ремі БАЖАЄ ВІЧНОГО ЩАСТЯ Вінце

Віктор Кучерук
2026.07.07 06:07
Кривавим почерком накреслені
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.

Артур Курдіновський
2026.07.06 21:55
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.

Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться

С М
2026.07.06 21:50
Гов, агов, агов, агов
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?

Тебе я любитиму

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 16:32
Introduction Creativity is among the most familiar, yet at the same time among the most complex manifestations of human existence. Despite the significant development of aesthetics, the psychology of creativity, hermeneutics, phenomenology, and cogniti

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Мене, зшитого за незнаними лекалами,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.07 16:05 ]
    Жанна
    сон по дузі губ
    ковзає ще
    її волосся вранці
    капризніше
    ніж вона сама
    торкаючись себе
    недовірливо
    через щілинки очей
    дивиться у дзеркало
    наводить стрілки сонце
    неквапливо
    сходить

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Борис Костиря - [ 2026.07.07 14:30 ]
    Дім
    Так зрісся з домом, що уже не хочу
    Виходити нікуди, хоч убий,
    Іти в полон до золотої ночі
    Чи відбивати виклики юрби.

    У цьому домі радість безумовна
    І безкінечна, ніби океан.
    Прозріння незглибиме, неспростовне
    Чар-зілля прикладатиме до ран.

    У цьому домі висохла оаза,
    На денці чаші краплі каяття.
    І ти стоїш у ньому, ніби в'язень,
    Якого полонило небуття.

    У цьому домі дим святих ілюзій,
    Уривки правди, мов шматки газет,
    І візії невидимих алюзій,
    Які звільняють з бісівських тенет.

    У цьому домі святість і порочність,
    Тюрма і храм, свобода і полон.
    І головне - це не втрачати точність,
    Відкинувши іржавість заборон.

    17 січня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.68)
    Коментарі: (5)


  3. Борис Костиря - [ 2026.07.06 14:19 ]
    Попереду
    Така застиглість і драглистість.
    Ми грузнемо у цих лісах,
    Там, де промчався юний лицар
    У лабіринтах, наче птах.
    Попереду важка гонитва,
    Нудна, протяжна суєта.
    Попереду запекла битва,
    Аж квітне стогін у вустах.
    Попереду у чистім полі
    Зустріну вершника біди,
    Який рушатиме з неволі
    І кане в безвість назавжди.
    За ним же легіон численний
    Ітиме в латах, при списах.
    І страх горітиме черлений,
    Як прапори у небесах.

    13 січня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.68)
    Коментарі: (5)


  4. Борис Костиря - [ 2026.06.26 13:16 ]
    * * *
    Я встану рано в сутінках зелених,
    Пройду крізь гай дрімотний і черлений.

    Прийду на стадіон крізь варту лісу,
    Крізь ватру сну і незворушність міста.

    Проб'ється думка крізь застиглість часу,
    Крізь розтривожену інертну масу,

    Крізь ґрати конформізму й кон'юнктури,
    Упавши у бою на амбразури.

    Здолає думка кригу товстелезну,
    Пройшовши стопами по гострих лезах.

    Хай б'ють гілки в обличчя, як сторожа.
    Я все одно проб'юсь крізь огорожу

    На волю первозданну і велику
    Крізь шум юрби і крізь багнети крику.

    2 січня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.68)
    Коментарі: (3)


  5. Юрій Гундарів - [ 2026.06.26 10:52 ]
    Вечір
    Цей вечір з кавою й дощем,
    з мовчанням на межі розпуки
    під крапель монотонні звуки
    накрив нас бережно плащем.

    2026 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.1) | "Майстерень" -- (5.07)
    Прокоментувати:


  6. Володимир Журавльов - [ 2026.06.26 01:16 ]
    Кінець осінньої спекоти
    Дощ вересневий освятив дерева
    холодним діамантовим потоком,
    намалювавши на землі сухі древляні тіні.
    Спить лист, що втратив еластичність.
    Остання бджілка дуже вперто, дуже хитро,—
    спокушує троянду, трохи мляву та тендітну.
    І промінь сонця краплей жовтою заломлен.

    2024


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  7. Борис Костиря - [ 2026.06.21 20:47 ]
    Прозорий ліс
    Прозорий ліс у сутіні прозорій.
    Прозорий смуток дивиться в імлу.
    Прозорий спокій п'є північні зорі.
    Прозорий час читає ковилу.

    Прозорий простір причаївся вчасно
    У згусток нерозтрачених хвилин,
    Плекає мрію дивну і незгасну
    В оточенні хоралів горобин.

    Прозоре чудо станеться сьогодні,
    Розкривши смисл утрачених часів,
    Піднявши слово зі старої бодні
    Відродженням забутої краси.

    Прозорий ліс оголить неповторність,
    Прозорий сенс утрачених понять,
    Долаючи набридлу монотонність
    На вістрі непромовлених заклять.

    26 грудня 2025


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.68)
    Коментарі: (2)


  8. Борис Костиря - [ 2026.06.21 12:03 ]
    * * *
    Час тече, наче плинна вода
    У сипучий і ніжний пісок.
    Час крадеться, неначе біда
    У сплетінні геройств і пасток.

    Не повернеться трепетний час,
    Час кохання, дивацтв, розставань,
    Що розкажуть важливе про нас,
    Час притлумлених тихих благань.

    Час, коли ти пізнав назавжди
    Мить прозріння, стривожену мить.
    Час, який замітає сліди.
    І минуле в майбутнім щемить.

    Так утрачений, згаяний час
    Пролетить, ніби сиві сніги.
    Крізь туман каяття і образ
    Ти ідеш на святі береги.

    26 грудня 2025


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (1)


  9. Борис Костиря - [ 2026.06.20 13:23 ]
    Спіралі
    В спіралі скручується час.
    Змією обернеться простір.
    Який у світі водолаз
    Пірне в глибини, як на прощу?

    Який у світі чародій
    Поверне запахи заснулі?
    На сцену вийде лицедій,
    Знайшовши правду у намулі.

    Хай викривляється сюжет
    Епох колишніх, призабутих
    Крізь скельця вижовклих газет,
    Які не випереш від бруду.

    В чарівній шафі віднайду
    В минуле виходи нестерпні,
    Але у вічному саду
    Шумітимуть слова нестерті.

    25 грудня 2025


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.68)
    Коментарі: (9)


  10. Борис Костиря - [ 2026.06.19 12:54 ]
    Кінець ярмарку
    Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
    Стоять у чеканні старезних карет.
    Вони спромоглися на гордий учинок
    І вже декламують прадавній сонет.
    Лютують кати у сваволі безчинства.
    Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

    Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
    Вантажать у брички, наповнені вщерть.
    Готується ґрунт для нової Вандеї,
    Як тільки надійде потрібний момент.
    І вирушать коні в країну Медеї,
    Обклавши невільників плетивом рент.

    В театрі абсурду, в німім балагані
    Впізнаєш героїв, забутих давно.
    Солдати ідуть мовчазні, невблаганні.
    Міські божевільні п'ють свіже вино.
    Каліки схиляються в тихім благанні.
    В німому воланні пилиться руно.

    25 грудня 2025


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.68)
    Коментарі: (6)


  11. Борис Костиря - [ 2026.06.16 11:29 ]
    * * *
    Нарешті я нормально висплюсь
    За сотні років на землі.
    Проступить правда, наче листя.
    Прийдуть далекі кораблі.
    Примірю я слова на виріст,
    Долаючи нові щаблі.

    Нарешті правда переможе,
    Нехай скалічена, вузька.
    Моряк у трепетній знемозі
    Приліг. Натруджена рука
    Чоло укрила у тривозі.
    Він - ключ небесного замка.

    А юнга мчиться понад морем
    Такий ще свіжий, молодий.
    Він не пізнав пекуче горе,
    Яке вкриває, наче дим.
    Та правда кривду переможе
    Оралом певним і твердим.

    Я в сні пізнаю всі глибини,
    Які чаїлися у днях,
    Немов заховані рибини
    Або птахи в сумних полях.
    Покаже доленосний шлях
    Потужний сон земної днини.

    25 грудня 2025


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.68)
    Коментарі: (5)


  12. Юрій Гундарів - [ 2026.06.12 09:07 ]
    Моя душа
    Летить душа
    за небокрай —
    у тихий рай…
    Не поспішай!

    
Моя душа,
    як на хресті, —
    на самоті…
    Не залишай!

    
Моя душа
    ковтає жаль
    чужих страждань…
    Не зневажай!

    
Кричить душа
    від тих заграв —
    червоних справ…
    Ні, не прощай!

    
Летить душа,
    за небокрай —
    у тихий рай…
    Не поспішай!

    
Не поспішай…
    Не поспішай…
    Не поспішай…

    2026 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.1) | "Майстерень" -- (5.07)
    Коментарі: (1)