ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма

Віктор Кучерук
2026.03.29 07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.

Олена Побийголод
2026.03.29 06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)

Принесли у землянку посилку –
    й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
    і згадався рідний дім...

        Бо відправлення поштове –

Тетяна Бондар
2026.03.28 18:53
коли весна як осінь
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я

Охмуд Песецький
2026.03.28 15:30
Ми зараз - як пуритани
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.

І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,

Марія Дем'янюк
2026.03.28 15:15
Сниться мені небо —
Лагідно-блакитне,
Все довкола сяє,
Все таке привітне.

Сниться мені тато,
Йдемо разом в лісі,
Сниться мені мама —

Світлана Пирогова
2026.03.28 13:38
Чи можна стерти те, що не було?
Що лиш в уяві дихало і квітло.
А пам'ять - світло,зламане на скло,
Де кожен спалах - вигадка й молитва.

Твій шепіт - чи відлуння тишини?
В уяві ти сама його створила?
Любов живе не в дотикові, - ні,

Борис Костиря
2026.03.28 12:17
Так осінь повільно відійде
У млу, невідомість, туман.
Здійсниться небачене дійство
В танку невідомих примар.

Навшпиньках відходить осінній
Казковий і лагідний дим,
Який принесе нам спасіння

хома дідим
2026.03.28 11:08
якщо бажаєте речей складніших
інтриги жодної нема отут
добропорядно уживаючи отрут
а ще римуючи сяйливе слово ніцше
ви знаєте усе що звете суть
і перекласти сподіваєтесь у вірші
але наступна рима гірше
щодо подальшої іще суцільна лють

Віктор Кучерук
2026.03.28 10:48
Мене будили вдосвіта дорослих
У сінях, чи надворі, голоси, -
І досі не забувся мамин посміх,
Коли їй зрана помогти просивсь.
Стелився шлях у світанковім світлі, -
Неслося всюди мукання корів
І чулося, як шурхотіли мітли
Та підсвинки кувікали з хлів

Юрій Гундарів
2026.03.28 09:32
Окупанти вдарили по собачому притулку «Дай лапу, друже» у Запоріжжі.Є багато поранених і загиблих тварин. Собак із травмами терміново доправляють у ветклініки…

Сирена тривогою мучить:
увага, знов небезпека!
Дрон у притулок влучив
для бездомних песик
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Марія Дем'янюк - [ 2015.07.08 18:50 ]
    Небесне
    Умилася душа сльозами,
    Та засміялась, мов дитина,
    І я відчула: серце - ціле,
    А думала...вже половина.
    Засяяло тендітне, ніжне,
    І чисте, наче немовля,
    На білих крилах тихий спокій
    Несе до мене Янголя...


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.44)
    Прокоментувати:


  2. Віктор Фінковський - [ 2015.07.06 17:55 ]
    Міраж
    Мені було видіння пресумне...
    Неначе в хмарах любиш не мене...
    А музика звучала лунко -
    О, Боже: то я грав у дудку.

    І я дивився зваблений на вас -
    На місяці п'янкий жагучий вальс.
    І зорі сяли понад вами...
    О, Боже! Ви були богами...

    Подумав:чим за танцюриста гірш?
    - Пограй же... любий...
    - Грай мені за гріш!
    І я з журбою йду до хати:
    Чужому пісню важко грати.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Олена Красько - [ 2015.07.06 03:59 ]
    Втішання подружки
    - Не кохає і не любить
    І ніколи не вернеться
    Тільки душу свою згубиш
    Якщо серце сильно б’ється !

    - Ой же б’ється! І як спиниш?
    Дарував він стільки щастя!
    А як осінь підступила
    Виявилось – я у пастці!..

    - Безсердечний… Що ж поробиш?
    Ну не згинуть же навіки?
    - Ні! Скоріш його зведу я!
    Ще відплаче сльози-ріки!

    - Ненависть – біда для долі
    Пожалій себе, миленька!
    - Нагодую я поволі
    Помстою його хитренько!..

    - Відпусти! Даруй надію
    На нове кохання серцю!..
    - Поселив він в ньому мрію,
    А тоді насипав перцю…

    - Подруго! Моя голубко!
    Зрада серце розбиває!
    Ти поплач, а я тихенько
    Колискову заспіваю…

    Так сиділи і тужили
    Подружки мов дві синички
    А як нічка відступила
    То й поснули як сестрички…

    20.03.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  4. Олена Красько - [ 2015.07.06 03:42 ]
    ***
    - Скажи, Розлуко, ти на благо?

    Кохання наше таке юне
    Як пролісок серед снігів.
    Як встояти серед вітрів
    Які ти щедро так розносиш
    Серед лісів, полів, морів?

    - Несуть моря теплі вітри -
    Він встоїть! Але як же ти? -
    (Спитала хитро так Розлука,
    Неначе знає мої муки
    Вагань і пересторог старих).

    - Я буду жити у вісні,
    Де моря ночі голубі,
    Зелені очі у кохання
    І теплі руки у бажання...

    05.08.2006


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  5. Олена Красько - [ 2015.07.06 03:11 ]
    Хто застудив твоє серце
    - Хто застудив твоє серце
    Метелицею сніговою?
    - Той хто любив мене терпко
    А потім залишив зимою...

    - Хто застелив твої очі
    Тугою грозовою?
    - Той хто залишив у ночі
    А потім зрадив весною...

    - Хто відібрав твої коси,
    Які розвивались мов верби?
    - Той хто надпив мої роси,
    А потім полинув до неба...

    - Що ж він шукає там? Бога?
    Чи може другої водиці?
    - Бачив він там засторогу:
    Не можна зі мною водиться.

    Коси мої невгамовні
    Обплутують серце і розум.
    Роси мої надкоштовні,
    Щоб пити їх просто… вдома...

    05.08.2006


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  6. Олена Красько - [ 2015.07.06 02:24 ]
    Потяг Севастополь-Київ
    І знову потяг Севастополь-Київ,
    Ти знову дивишся в вікно.
    Пишу тремтячою рукою:
    - Сумую вже... А ти?
    - Давно!

    Затримка...
    Осінь невблаганна
    Застигла на пероні...
    – Знай!
    Що ти єдина і кохана!
    - Я вірю – це ж і є – любов...

    І пристрасть тихою ходою
    Пішла на Північ...
    – До весни?
    - А взимку хто тебе зігріє?
    - Звичайно ж ти, і тільки ти...

    25.11.2003


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  7. Віктор Фінковський - [ 2015.07.01 18:46 ]
    Міс (Випускний)
    Світанок радіє хмарами, співає осяйний блиск...
    Граційно іде бруківкою чарівна принцеса-міс,
    А сонечко ніжиться-тулиться до премагічних кіс...
    Легенда. Казкова. Марево. Царівна. Богиня. Писк!

    Забуду буденне - плинності, стріла ж бо Амура б'є!
    Не буде законам чинності, допоки кохання є!
    Вона всепідкорна в справжності перлинок очей-намист.
    Не можна, щоби не проснувся до версиписання хист.
    2011


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Віктор Фінковський - [ 2015.07.01 18:27 ]
    Ти (Вік)
    Неба крапля, золото-водиця,
    Сонця келих... чистота і блиск...
    Очі - космос, коси водоспадом...
    Роси свіжі, зорепадний мис.

    Диво справжнє! Неозора мрія!
    Снився сон... і так раптово зник.
    Я знайшов Тебе одного разу...
    І шукати буду цілий вік.
    2011


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Віктор Фінковський - [ 2015.07.01 17:22 ]
    Приснилося
    А фортеця ставна височить...
    І на вежі, люба, ми ще двоє...
    Я беззбройний, голіруч іду
    Забирати воїнову зброю.

    Ех, ви, мури, що навік впадуть...
    Стріли, списи, піки і... надія -
    Ворог дав зі сміхом арсенал,
    Але зброя у руках не діє...

    Де це знано? І хіба бува?
    Як фортечні втримати висоти?
    Битися в трояндовім саду...
    І не мати сили побороти...
    2011


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  10. Віктор Фінковський - [ 2015.07.01 17:46 ]
    Будь
    Намалюй мені усмішку,
    добротою уквітчане золото,
    Намалюй мені соняхи
    і безмежністю сповнену синь,
    Намалюй мені озеро,
    де кохання сіятиме човником,
    Бо немає й між зорями
    яскравішої в світі краси...

    Намалюй мені затишок
    і доверши його оченятами,
    Намалюй мені загадку,
    що й премудрі її не збагнуть,
    Намалюй свою радісність,
    і,
    кохана,
    не прошу багато я:
    Просто
    будь.
    Просто
    будь.
    Просто
    будь.
    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Марія Дем'янюк - [ 2015.07.01 08:54 ]
    Каштани
    А за вікном рахує місяць на дереві каштани,
    Й малює в небі свій каштан зірок:
    Молочний шлях і сяйва полум"яні,
    Зіркові грона, мов каштановий листок.

    Каштанчики, наче малі планети,
    Можливо там зародиться життя,
    І промайне у небі на кометі,
    Той, зто наспівує мелодію буття.

    Упав каштанчик:покотився в трави,
    І з неба зірка полетіла вмить,
    І милувався місяць як в отаві,
    Поруч з каштаном зіронька блищить...


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.44)
    Прокоментувати:


  12. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.30 18:08 ]
    Доля
    Доторкнись душою , серцем приголуб
    Заіскри солодкою ніжністю спокус
    Полони назавжди поцілунком губ
    Будь в мені відвертою сповіддю розлук

    Ляж туманом сивим на мої сліди
    Запозич у молодості чародійні сни
    Все вдихни до краю , страви засмачи
    І побач відродження талої води

    Як вона стікає із гірських вершин
    Поспішає , котиться венами рівнин
    Як від мене гонить хід сумних годин
    Хоче буть з тобою вічністю хвилин

    Тих що незабутні , тих що головні
    Що в житті бувають з тисячі одні
    Не вагайся , чуєш , я давно в тобі
    Піснею лунаю в музиці струні.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  13. Ярослав Чорногуз - [ 2015.06.29 22:18 ]
    Олег Чорногуз Пахнуть липи*
    Пахнуть липи медвяно і хмільно
    В серці – збудження радісний щем.
    І рука твоя ніжно й повільно,
    Як у вальсі, ляга на плече.

    Всесвіт чулий летить понад нами,
    Ніч шепоче мені: «Приголуб!»
    І сп`янілий, торкаюсь губами
    До твоїх нецілованих губ.

    Пахнуть коси медвяно, духмяно,
    Сіножать засина поміж плес,
    І здається, в тобі я розтану,
    Наче хмарка у сині небес.

    Ніч заснула і впала на груди,
    Засина поміж трав вітерець,
    І нічого навкруг нас не чути,
    Окрім стукоту наших сердець.

    Я не можу із пам `яті стерти
    Ніч, коханням наповнену вщерть…
    Я хотів би від щастя померти,
    Бо ж кохання сильніше за смерть.

    Ніч зітхає і млосно і хмільно,
    Сіножать ожива поміж плес,
    І згорають, як роки, повільно
    Зорі в куполі синіх небес.

    2008 р.


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (10)


  14. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.29 09:36 ]
    Віче
    Ти привид для моїх очей
    Ти заздрість для моїх ночей
    Ти опій для сліпих ідей
    Ти карта для моїх мастей

    Мішенню будь моїй стрілі
    Героєм стань моїй війні
    Будь вітром повені , грозі
    Знайди скарби своїй душі

    Не бійся , натискай курок
    Спіймай мене , здійсни стрибок
    Будь впевнений - це вірний крок
    Я не посмію крикнуть стоп

    Люби мене , кохай мене
    Рви пестячи за все живе
    Злітай і падай то пусте
    Там головне - де все це є

    Акардеон під саксофон
    Нехай надасть інтиму фон
    Вже не спинить армагедон
    Ми кинуті у віщий сон

    Тут я згорав , тут я вмирав
    Тут молодості жадно грав
    Де я від серця відривав
    Там тільки ти - мене чекав.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  15. Володимир Сірий - [ 2015.06.27 15:02 ]
    Оновлення
    Сонце теплим рушником
    Витирає очі світу,
    І у вись іде тайком
    Сум безсонням оповитий.
    Із елітних терапій
    Ранок літа найміцніший,
    В нім на риму сни скупі
    Плодоносять гарним віршем.
    І нудьга лишає нас
    На опіку мріям ніжним,
    І оновлюється час,
    Мов шляхи на роздоріжжі.

    27.06.15


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (2)


  16. Ярослав Чорногуз - [ 2015.06.26 00:24 ]
    Нам не судилось бути разом
    Нам не судилось бути разом.
    У рай повернення не жди.
    Образ глибокі метастази
    Кохання вбили назавжди.

    Така сумна пора відчужень,
    Ця осінь жовтий лист зімне.
    Ти в далеч дивишся байдуже -
    Не хочеш бачити мене.

    Обоє ми - тонкі натури,
    Де тонко – рветься, - каже Бог.
    Слова, нестерпні, як тортури,
    В серця ужалили обох.

    Здригнулось небо сполотніле…
    «Прощайтеся!» - нам грім сказав.
    На жовтім листі затремтіла
    Дощу бурштинова сльоза…

    4.03.7523 р. (2015)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (10)


  17. Владислав Лоза - [ 2015.06.22 22:32 ]
    Настанова перед стрибком
    Так як досі вишколу не пройшов,
    тобто ще не оббивав підошов
    об цю виболілу чорну кору,
    а лише в раю стрибав на пару –

    як наказує тобі командарм,
    ти покинеш певну з білих казарм
    і заселишся у тіло, аби
    стати власником людської стопи.

    Ця стопа – із найзрадливіших стоп:
    не геройствуй, бо повісять на стовп,
    якщо будеш сподіватись на хрест;

    озирайся – lupus est, lupus est,
    і найліпше з цим змиритися, чи –
    готуватись до суми на плечі.

    Не тримай на мене зла – є режим.
    Я його створив, інакше – нажив;
    я не хочу, щоби ти саме від
    необачності став ніби релікт,
    антикварна ігнорована річ,
    елемент усіх широких узбіч,

    і тому проводжу цей інструктаж
    з огляду на невагомий твій стаж,
    з огляду на дивні очі твої,
    надто вперті, і т.д., і т.і.

    19.06.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 5
    Коментарі: (2)


  18. Таїсія Цибульська - [ 2015.06.20 19:10 ]
    Перехрестя
    Перехрестями охрещене життя,
    там сліди лишилися усюди,
    там блукають наші почуття,
    ті, які ніколи не забути.

    Там дороги сходилися враз,
    і розходилися, наче й не бувало,
    і звучить відлунням тихе "нас",
    те, що на хвилину поєднало.

    Там рука торкнулася руки,
    спогад, мов перлина у намисті,
    перехрестями сплітаються роки,
    і зникають, мов торішнє листя.

    Правила неписані в життя,
    хоч душа втомилась до знемоги,
    та шукає серце вороття
    в мить, коли зустрілися дороги.

    2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  19. Ігор Шоха - [ 2015.06.19 17:15 ]
    Із літа в осінь
    Досі не знає ніхто до пуття,
    як почуваються мерші.
    Мушу прожити я інше життя,
    поки закінчиться перше.

    Поки ходили у парі одні,
    си́ніли наші барвінки
    і пролітали перервами дні
    ради одної оцінки.

    Я ще не їду у літо моє.
    Ти ще стоїш на пероні,
    поки фантазія раду дає
    їхати десь у вагоні.

    Може тому ти сьогодні така,
    наче це літо останнє.
    Любить розлуку недоля гірка
    і ненавидить кохання.

    Перегорнули сторінку свою,
    наче щоденник закрився.
    Я на пероні як двійка стою.
    Ти у вікні – одиниця.

    Доля й недоля обох не мине.
    Поки ще підемо босі,
    я умираю на літо одне,
    ти оживаєш на осінь.

                                  06.2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Коментарі: (4)


  20. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.19 07:23 ]
    Дар
    Я піду в поля широкі
    У просторі , у розлогі
    Там розквітну у чеканні
    У самотньому мовчанні

    Оберу собі я квітку
    Не яскраву , не примітну
    А звичайну , колоритну
    До очей твоїх подібну

    В ній тобі я покажу
    Як я трепітно люблю
    Як стараюсь , бережу
    Знаючи що не верну

    І нехай усі це знають
    Хочуть заздрять , проклинають
    Їм в цій музиці не грать
    Не звучати , не лунать

    З того часу і до нині
    Голос мрій , пісні пташині
    Неба очі волошкові
    Де усе віддав я долі.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  21. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.19 07:44 ]
    Відрада
    Де любов буя там нема мене
    Де була вона там полин трава
    Полонив себе , зачинив себе
    Де знайшли обом там тепер одна

    І не будить вже , не голубить вже
    Шелестить листком над ручай струмком
    Про минуле те , не забуте ще
    Що пропаще в горі свого дива жде

    Мариво чи ні ? У чиїй душі ?
    Відірвало з корнем , рахувало дні
    На кону тримав миті чарівні
    Та не довелося , відібрали злі

    Ось тепер стою в полі , у гаю
    Декому цвіту , іншого сужу
    Хтось ламає , гне , радісно йому
    Все це не минає , за обох плачу.
    2015р.



    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  22. Світлана Ковальчук - [ 2015.06.17 09:16 ]
    * * *
    Сріблисті рибалки
    виловлюють срібні підкови.
    Вимовчує риба
    свої недодивлені сни.
    Лиш хвилька дністрова
    то тут, а то там на розмову
    прохлюпнеться:
    "Сни,
    ще до золота першого сни.
    А вже як впаде
    золоте ластовиння на воду
    і день язиками
    залиже прозорі вогні,
    човенце знайди
    біля нашого давнього броду,
    а в ньому - підкову
    на щастя,
    на самому дні".


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (1)


  23. Ігор Роїк - [ 2015.06.15 23:04 ]
    Пiвгодини як дощить
    Півгодини як дощить,
    Міряють плечима стіни
    Необачні – там, за ними,
    Арок вільних дефіцит.

    Пуп’янок троянд не спить –
    Він зомлів з часів заграви,
    Не помітив, не сказали –
    Півгодини як дощить.

    Подощи іще хоч мить…
    Ти візьми її у зграї,
    Яка вище хмар злітає,
    Й миттю там не дорожить.

    Ти не бійсь, не зазнобить,
    Лиш підкреслиш міць фонтанів,
    Ниць спадаючих каштанів,
    Вислизаючих з орбіт.

    Протягнись коротка мить,
    Дощ не знав такої слави,
    Коли після віку спраги
    Півгодини як дощить.


    Рейтинги: Народний -- (4.88) | "Майстерень" -- (4.88)
    Прокоментувати:


  24. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.12 19:32 ]
    Моменти
    Лунає саксофону блюз
    Спокійне узбережжя моря
    Схід сонця ніжиться від іскр
    Романтика бажань довкола

    Крик чайки потривожив ритм
    Погладив хвилю теплий вітер
    Я віддаюсь в полон харизм
    Окутаний в туману бісер

    Прострація де тільки ти
    З думками власними в розмові
    У невагомості краси
    Один в оточенні любові

    Цей ритуал немов ода
    Мов таємнича епопея
    Як грішне для святого гра
    У вірності душа лілея

    Я цим всим завжди дорожу
    Моментами вітань з собою
    Я так кохаю , так живу
    Забудусь , тай пливу рікою.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  25. Владислав Лоза - [ 2015.06.12 14:50 ]
    ***
    Коли ти у блискучій ракеті емігруєш на Марс чи Венеру, я пришлю тобі місто в конверті із тонкого цупкого паперу - ти навряд чи захочеш втрачати ластовиння полтавських околиць, але дечого поза печаттю не знайдеш: несподіваний полиск сонця на широті тротуару чи на шифері від магазину, ледве-ледве окреслена пара, що лишається після хмарини – це усе не здолає сторожі міжпланетного злого метражу: атмосфера, густа і ворожа, суперечить земному пейзажу. Тут, повір мені, справа не в коштах; не сплануєш оманливу вилку, бо можливості нашої пошти не сприяють подібним посилкам.

    Решта слів невимовно затерта, як ідея пуститися в мандри, тому просто очікуй конверту, що запахне найпершим скафандром.

    11.06.2015, Миргород


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.33) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 5
    Коментарі: (5)


  26. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.12 07:44 ]
    Чари......( пісня )
    Не поруч я , не поруч ти
    Ще тягнуться до сонця пелюстки
    Не чую я , не кажеш ти
    Ще наша зустріч обира шляхи

    Де я стою , там ти ідеш
    Тобою марить а ти не ждеш
    Чим я живу , ти не збагнеш
    По течії один пливеш

    Моя любов твоя душа
    І не повторна , і не земна
    Візьми її вона одна
    Для тебе вічна за життя...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  27. Сандра Кара - [ 2015.06.10 20:54 ]
    Очі кольору блакиті
    Я, здається, в тобі потонула,
    В очах бездонних кольору блакиті.
    І та хвилина щастя вже минула,
    Мені не вистачає тої миті.

    Здавалося, що все було взаємно,
    Здавалося, що сам цього бажаєш.
    І погляди, і дотики приємні,
    І руку ти мою не відпускаєш.

    Гадаєш, це мені лише наснилось?
    Самій на мить здалося, що я марю.
    Та серце так шалено тоді билось,
    Коли з тобою у тих "снах" літала.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 4
    Прокоментувати:


  28. Сандра Кара - [ 2015.06.10 20:36 ]
    "Солодкі" спогади
    Я вже зовсім не мрію, про "разом назавжди"
    Ну а те, що болить - вже давно не завада.
    Але ти б написав: "Привіт. Все чудово, як завжди",
    Я б відповіла: "Молодець. Щиро рада".

    Я вже знати не знаю, про наші розмови,
    Хоч раніше була я їм рада безмірно!
    Але ти б написав: "Привіт. Просто втратив дар мови,
    Як дивився на тебе - ти була неймовірна!"

    Я вже зовсім забула твої всі цілунки,
    І не коле вже щоку брутальна щетина.
    Але ти б написав: "Ти, напевно, чаклунка!
    Бо як я міг закохатись у тебе, дитино?"

    Усе вже забулось, спалились всі вірші,
    Вже стертий твій номер і всі СМС!
    Чому ж всі наступні у сотні раз гірші?
    Для чого ж зустрілись? Який в цьому сенс?

    Ну а я все пишу: "Маєш вільну хвилину?
    Бо без тебе не настрій - суцільний мінор...
    Слухай, а хочеш, розповім всі новини?"
    А у відповідь чути один лиш ігнор.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  29. Ярослав Чорногуз - [ 2015.06.08 01:47 ]
    Надія Козак Бурштинові зірки*
    Зійшлися восени, як чорнобривці зрілі
    Одним погідним днем всі кольори зуміли
    Ввібрати з дивини гаптованого літа,
    Коли в нас не було і гадки, щоб зустрітись...

    Приспів:
    Бурштинові зірки накрили нас з тобою,
    Відбившись у душі шаленого прибою;
    А почуття зайшли з настояного цвіту...
    Які ж вони терпкі ці доленосні квіти... Двічі

    Розвісила пора мережку з павутиння,
    Щоб не подумав хтось, що ми у чомусь винні.
    Адже зайшли у цвіт якОсь так...ненароком:
    Від погляду очей - до неземних потоків...

    Приспів.


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (10)


  30. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.07 00:34 ]
    Біль
    Такими різними були
    Мої до тебе сподівання
    Так високо вони пливли
    Перетворились на картання

    Було багато намагань
    Зусиль потрачених даремно
    Поділено важких страждань
    Не попереджено завчасно

    Зустрітих ранків самота
    Мені все більше догоджає
    Ця тиші виткана ріка
    Від всього криє , колихає

    Мені приємно зберігать
    В собі змиритися з собою
    Я мав можливість так кохать
    Що залишаюсь вірним болю

    Дві половинки , дві душі
    Два голоси одної ноти
    Розділені життям роки
    Дві постаті по різні боки.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  31. Владислав Лоза - [ 2015.06.06 23:20 ]
    ***
    Затямити, що свічі – це покута
    за вишкірену ліхтарями ніч;

    крокуючи асфальтом, не забути
    затоптані піщаники узбіч;

    спираючись на металевий костур,
    читати мурашині письмена:

    прийдешнє літо обіцяє простір,
    який не забезпечила весна.

    06.06.15


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.33) | "Майстерень" 5.5 (5.42) | Самооцінка 5
    Коментарі: (2)


  32. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.06 12:52 ]
    Просто
    Привітався тихий вечір
    Покликав у спокій
    Не шумить могучий явір
    У думці глибокій

    Трави хвилями у полі
    Не колишуть вітер
    У розсипах ясні зорі
    По небу мов бісер

    Я із поглядом зустрівся
    У ньому й згубився
    Я до тебе доторкнувся
    Із солодом злився

    Це моє переконання
    І моє плекання
    Якщо любиться до рання
    Це і є кохання.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  33. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.06 12:29 ]
    Драйв
    Любов душі окрилена
    Проханням щирим молена
    У пошуку схвильована
    При зустрічі нескорена

    Ти тільки сам знайомишся
    Новому низько клонишся
    Невинне пестить , проситься
    І боязно , і горнеться

    Озвуч свій приспів лагідний
    Мелодією ваблений
    І сонячний , і райдужний
    Такий відвертий , бажаний

    Стань піснею утішною
    Піднесеною , грішною
    І ніжністю , і ласкою
    Йому , собі подякою

    Така вона окрилена
    Така вона заслужена
    Така вона намолена
    Відстояна , і скорена.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  34. Ігор Герасименко - [ 2015.06.05 12:24 ]
    Шматочок щастя
    По священній цій землі ступаю,
    (до сосни зі мною притулись)
    де були щасливими з тобою
    в осінь пізню, в згаслий падолист.

    Ця сосна - мов почуттів основа
    (за слабке продовження пробач).
    Вишиває тишу веселково
    рідна школа, що ганяє мяч.

    Все буяє ТУТ. У рідній школі
    геніальні творяться голи,
    і біжать мурашки мідночолі
    по корі у зморшках догори.

    Що вони знайдуть на тім верхів"ї,
    відшукають що у вишині?
    Чи важкі стежки ті, чи легкі їм?
    Те вони розкажуть лиш мені...

    Я тебе не бачив відучора
    і відчув ТУТ, що люблю Тебе!
    Де за мить мурашка мідночола
    поцілує небо голубе.

    25.05.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (2)


  35. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.31 14:41 ]
    Мудрість
    Мені хотілося палать
    Пархать метеликом над цвітом
    Мені хотілося згорать
    У почутті що править світом

    Те невід'ємне розділять
    Давать із надлишком в дарунок
    У тиші подиху шептать
    Про наболіле із стосунком

    Ти з розумінням пригорнись
    Стеблом навколо огорнися
    Уважно , пильно придивись
    Назавжди загадай іскриться

    Не будем думать , і гадать
    Дорослі наші сподівання
    Доручим долям благодать
    Хай орошається коханням.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  36. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.31 11:51 ]
    Свята любов
    Прохолодою ранку видінням зоря
    Залишає безодні безкраї края
    Забирає від мене твої почуття
    Віддає на спочинок на довгі літа

    Я побуду ще трохи у променях дня
    Ненадовго забуду , прийму за життя
    Я все знаю , я бачив , відкрила душа
    Неповторних каскадів відрад визнання

    Ми ще будемо разом та тільки не тут
    Ми ще більше відчуєм сирітство розлук
    Ми ще зможем літати , повернемо сни
    До яких ми так довго торкалися тьми

    За самотність мою мене повертай
    Я той самий колишній квітучий розмай
    Пригорни моє серце , мерщій оживай
    Я в тобі , ти в мені , хай хоч пекло чи рай.
    2015р.



    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  37. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.31 11:44 ]
    Дар
    Питай за все , питай про все
    Відкрий мене з усих позицій
    Кажи за все , кажи про все
    Не приструняй своїх амбіцій

    Потрібно спільне умножать
    Знаходить плюси компромісам
    І не судить , і не роптать
    Допомогти розквітнуть квітам

    Давай хоч спробуєм зібрать
    За вітром ставити вітрила
    Усе відкинуть , і кохать
    У цьому й є любові віра.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  38. Олена Кіс - [ 2015.05.28 14:32 ]
    Любов безсмертна

    Хто каже, що любов
    вмирає з смертю тіла?
    О ні, вона жива,
    її основ
    неподоланна міра
    росте вкорінена в серця,
    у спомин, у природу,
    у буття,
    у вічних берегинях-матерях,
    у колискових і п’янких піснях,
    у мудрих закодованих казках,
    у прадідівських вічних молитвах
    і в дітях…

    Як у прощанні ми прощаєм милих,
    як думи й душі линуть в ирій,
    як стогне кров у жилах,
    як гусне подих…
    мліє тиша німо –
    любов болить...

    Любов болить
    печально і незримо,
    пече утрата рідних,
    забутий нерв
    давноминулих днів,
    кохання запізнілий віддих
    і втрати відчай
    і одчай незораних полів,
    утім
    отой відгомін щастя,
    що цвіло колись
    в тобі
    там пломенітиме –
    до віку.

    О, Вічносте…
    Амінь!


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (11)


  39. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.25 14:34 ]
    Пам'яті Кузьми...
    Ти був з народу , із простих
    Таким звичайним світлим хлопцем
    Всього сказати ти не встиг
    Своїм гарячим , палким серцем

    Ішов дорогою митця
    Співав про вічне , наболіле
    Гіркі слова , правда життя
    Ти подавав за всіх як спільне

    У приклад ставив багатьом
    Як треба з совістю дружити
    У тебе був один закон
    Всім разом сторонитись кривди

    Ти був і будеш братом нам
    Хто розуміє , поділяє
    Спочинь спокійно , знай і там
    Про гідних пам'ять не вмирає...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  40. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.25 14:20 ]
    Плата
    Опалого листу шелесту плач
    Мене так втішає цей листопад
    Гадає , плекає утішний прохач
    Відволікає підбіркою здач

    Гойдаються віти мов хвилі води
    Виблискує сонце на краплях слюди
    Я згадую в котре обійма весни
    Яка запевняла що вічні в ній ми

    А як ми любили цих зустрічей шарм
    У ньому тонули розрадами карм
    Ледь стримувавсь в грудях піднесений тиск
    У цьому блаженстві зірвався той крик

    Куди було бігти ? Кому розказать ?
    Пустити побачить , розбите зібрать
    Сполоханим вітром у вирій волать
    У горі не впасти , за тебе стоять

    Це просто отрута , підступність ярма
    Я знову і знову наношу стигмат
    У цьому живу , за кохання плачу
    За випите щастя багато збагну...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  41. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.25 14:43 ]
    Жаль
    Я залишаюся таким
    Що був до зустрічі з тобою
    Я відпускаю часу плин
    Пливе собі струмком водою

    Дозволили себе віддать
    На розтин каламутним кручам
    І намагаємось вертать
    Щось радісне буремним будням

    Трагедія де тільки ми
    Спокутуєм свої провини
    Не сила забувати сни
    Що відвертали від рутини

    Любов з любов'ю розійшлись
    Не поділили пил кохання
    Змились дощами , зареклись
    Згубивши спільні сподівання....
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  42. Таїсія Цибульська - [ 2015.05.24 22:43 ]
    Мелодiя любові
    Ти у мене є, а я у тебе,
    і бринить на серці, мов струна,
    нам один мотив співає небо,
    дві душі - мелодія одна.

    Ти у мене є, а я у тебе,
    спогади коралями зберу,
    пригорну, зігрію, буде треба,
    я тебе і вдруге оберу!

    Ми будуєм сходинки до раю,
    із тобою поруч легко йти,
    із мільйонів я тебе впізнаю,
    на одній дорозі - два світи.

    Хоч дорога непроста до щастя,
    в хмарах загубилися зірки,
    до любові, наче до причастя,
    нас мелодія веде через роки!

    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (8)


  43. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.19 18:00 ]
    Свідомість
    Відвідай спокою міраж
    Сховайся у фантомі хвилі
    Сам підбери собі типаж
    Відчуєш з ним обійма тихі

    У переповнених бажань
    Дозрівші , соковиті злаки
    Заручник власних сподівань
    Ти гість у щирої подяки

    Твій прейскурант посібник муз
    Що знають де твої причали
    Готовий залишитись тут
    Відволікати пута смути

    Тримайся , вороги не сплять
    Їх неміч в ній одна причина
    Свідомо стій , і захищай
    Свої піднесені вітрила.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  44. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.19 18:09 ]
    Довіра
    Слідом моїм лягла пелина
    Вирує пустелі пісків мілина
    Давно я не чую того відчуття
    Опало те листя , пропало дарма

    І наче жалкуєм , і наче б назад
    Усе повернути пустити в каскад
    Та холод гуляє , сквозить по вітрам
    Тепло не пускає забрать почуттям

    Моменти розради , секунди бажань
    Все менше і менше звертають згадать
    Не хочуть повірить , не мають жалю
    Усе їм під ризик довіритись сну

    Я буду з тобою , ти будеш в мені
    Бо тільки розлука дасть відповідь всі
    Розставить всі крапки , научить цінить
    Кому і для кого судилося жить...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  45. Ігор Шоха - [ 2015.05.15 22:47 ]
    Алюзії
    Уже не так оте дитинство,
    як спомини останніх літ,
                        нанизуються,
    мов намисто,
                           і тануть,
                тануть,
    наче лід.

                      Одна роса...
    Але нічого,
    за чим зажурена душа.
    Бо що там є такого мого?
                   Хіба що пасія –
    чужа?
                       Хіба що юні,
                молодечі,
    таємні мрії?
                            І мета?
               І журавлині,
    і лелечі,
    і потолочені літа?

    Усе лишилось за водою,
    за плесом тихої ріки.
                     За пеленою,
    за імлою
    не розвидняються роки.

    Не тішать сяючі усмішки,
    і майже радісне лице
    сумної баби, і острішки
    смішного діда...

                         Ой, не це
               вертає те,
    про що забули.

    Зів’яла юності краса,
    і очі виїла роса,
    і одцуралося минуле.

    І лиш ілюзії немає,
                        коли її
    очам являє
                   політ зорі
    у небеса.

                                  05.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  46. Владислав Лоза - [ 2015.05.15 13:15 ]
    ***
    Біла кораблетроща
    серед хмар, серед хмар –
    для землі все одно що
    непомічений дар
    чи розхитана вія:
    дуне вітер, і ві-
    тром назавжди розмиє,
    рознесе швартові,
    і поріже канати,
    і затопить борти –

    наче варто карати
    за взяття висоти,
    наче скоєно замах,
    і ніщо – поготів
    невагомий уламок –
    не досягне ґрунтів,

    тобто пройде повз очі,
    як розвіяний пар,
    біла кораблетроща
    серед хмар, серед хмар.

    13.05.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 5
    Коментарі: (6)


  47. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.12 19:00 ]
    Підлість
    Ти наполеглива була
    Олімп переконання
    За все ти відповідь дала
    Купила всі картання

    Все нав'язала , піднесла
    Немов йому це треба
    Твоя зухвала маячня
    Всьому його потреба

    Завжди ти жертвою була
    Любила так до болю
    Під принципи усі лягла
    Для власного , для крову

    За віком старшою була
    Тому і поспішала
    Та от збагнути не могла
    Любов не любить блата

    А він в наївності своїй
    Дозволив не перечить
    Хотів - щоб не стирали мрій
    Де він кохання пестить

    Та де там , хто його питав
    За нього краще знали
    Тільки її щоб признавав
    Частіше підливали

    Раптово так скінчилось все
    Хвилиною в секунді
    Він не дозволив вкрасти те
    Чим дорожив в розлуці

    Таким повчальним став урок
    Для вискочок мізерних
    Не смійте свій стелити шовк
    Де вас не ждуть - нікчемних...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  48. Ярослав Чорногуз - [ 2015.05.09 20:04 ]
    Світлана Костюк До синього коня*

    мій синій коню мій синій коню мій синій коню
    лети галопом неси до сонця я не борОню
    життя минає мій синій коню життя минає
    немає вітру немає волі чудес немає

    точи копита мій синій коню точи копита
    вже наша воля на всіх майданах кістьми прибита
    вже наша воля на сірих площах на всіх знаменах
    чи підіймемо чи піднесемо чи ті рамена

    мій синій коню гарячий коню іскриста гриво
    якщо Вкраїна насправді вільна чом нещаслива
    чом нещаслива чого сумує і гірко плаче
    а хтось покірний покірно радить терпи козаче

    а скільки ж можна мій синій коню уже терпіти
    онуки просять батьки не можуть не вірять діти
    неси нас коню де вольна воля під небесами
    добудем щастя добудем долю Боги із нами


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (4)


  49. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.09 10:04 ]
    Розум
    Давай розставимо крапки
    У відповідях будем чесні
    Всі визнаємо помилки
    І змиримося у протесті

    Не станемо шукати змов
    Давай лишатися союзом
    Втечем від свідчень , перемов
    Бо тільки нам приймати градом

    Буває різне , і для нас
    Знайшлись турботи у спокусах
    Всі вимоги лікує час
    Усіяний в потугах - скрутах

    Можливо це останній шанс
    Нам зберегти , сильнішим бути
    Тому тримайся , це за нас
    Ще б'ються двох сердець молитви...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  50. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.09 10:07 ]
    Герой
    Любов'ю зцілена душа
    До неба в радощах злітає
    Стає наївна мов дитя
    Все потаємне відкриває

    На сонці проблиск золотий
    Тепла весіннього принада
    Грайливий паводок стрімкий
    Моя піднесена плеяда

    Тону у цьому небутті
    Розчулений таким видінням
    Пейзажем міражу - красі
    У захваті від гри промінням

    Любов коханню донесла
    Усі найкращі компліменти
    Назад немає вороття
    Тому хто звінко бив в куранти...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   121