ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н

Віктор Кучерук
2026.04.26 07:11
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні

Віктор Насипаний
2026.04.25 17:50
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.

Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки

С М
2026.04.25 14:59
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я

Борис Костиря
2026.04.25 14:11
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.

Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,

Світлана Майя Залізняк
2026.04.25 13:47
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.

Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер

Охмуд Песецький
2026.04.25 12:03
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.

Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?

Володимир Невесенко
2026.04.25 12:03
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.

Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих

Вячеслав Руденко
2026.04.25 10:57
Лише ранком у ворожки
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,

Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови

Тетяна Левицька
2026.04.25 10:35
А він тебе й мене любив, таку біленьку...
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?

Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?

Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.

Віктор Кучерук
2026.04.25 06:29
Багровою млою затьмарена далеч,
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль

хома дідим
2026.04.25 05:11
не казка і не зовсім каско
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній ніжно посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Дмитро Дроздовський - [ 2013.09.22 11:00 ]
    * * *
    Доведений до краю — ще не край.
    Кінець життя — початок увертюри.
    Усе відносне: космос, люди, рай.
    Автентика — це босхівська гравюра.

    Мистецтво справжнє — істина крихка,
    Породжена реальністю ілюзій.
    Реальність нетривала і глевка,
    Як люди без властивостей… Ех, Музіль…

    Той знав про час, що пластиліном стік
    І геть перетворився на сметану.
    Людині без властивостей — гаплик,
    Вона і так сьогодні — гола рана.

    Людина нині — негустий кисіль,
    Вона ось-ось — і стане геть сиропом.
    Мав рацію той Мýзіль… чи Музíль…
    Чи змити цю людину геть окропом?


    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.29)
    Коментарі: (20)


  2. Анонім Я Саландяк - [ 2013.09.21 17:16 ]
    І залишилося
    …мені від жінки:
    її нічна сорочка на стільці,
    порожнє ліжко – повна морозилка
    та кусень вишиванки-торта на столі,
    і недопита пляшечка вина…
    Сліди від стріл Амура – по усьому тілу
    й ледь уловимий трепет кайфу,
    немов гудуть десь медоносні бджілки…


    І кожного ранку…
    вона…
    по скайпу…
    Зализує кожну мою ранку.
    Вересень уже не 2012 р.

    худ. Я Саландяк - композиція на тему...(фотошоп)


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (12)


  3. Ігор Герасименко - [ 2013.09.21 16:12 ]
    У гарбуза у гарнізоні
    Засумував гарбуз у гарнізоні.
    Та у бої посада не пуска.
    І вирушають учні гарбузові –
    І вусиків, і вудини війська!

    2012-2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (6)


  4. Ігор Герасименко - [ 2013.09.21 16:55 ]
    Чорнії брови, карії очі
    Я – слуга краси і чистоти.
    Щоб не важко я служив, не сумно.
    Щоб і восени міг зацвісти –
    В мою душу з тротуару, клумби

    Хай потоком погляди помчать,
    Настрою негожому убивчі
    І чарівно-лагідні – дівчат,
    І жагучо-милі – чорнобривців.

    Хай, та на заваді камінці –
    На асфальті виразки гранітні.
    Щоб від них потоку по весні
    Не гриміти в серці, не грубіти.

    Не було незручності від них,
    Кралечок, підошвам і підборам –
    Те, не зле, каміння у квітник
    Хутко я з асфальту зафутболив.

    І з пелюстки я нагнав джмеля.
    Стрепенувся хтось отам і ойкнув!
    Ой! То чорнобривцю влучив я
    Не в чуприну, не в брову – а в око!

    2012-2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (5)


  5. Володимир Книр - [ 2013.09.20 16:30 ]
    Evangelisti
    Come non il peggio specialista
    tra tutti gli altri specialisti
    dichiaro, che Linda Evangelista
    è la meglio tra gli evangelisti.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (8)


  6. Ігор Герасименко - [ 2013.09.20 12:05 ]
    Осінь іде
    Садами осінь лікарем іде,
    у вишні листя вирива руде.
    "Зі мною буде здоровіти сад,
    вам і зимою зеленню сіять!"
    Хоч зелень та і темна, і рідка -
    не стомлюється осені рука.

    Садами осінь злодієм іде,
    у вишні листя краде золоте.

    2010-2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (3)


  7. Володимир Книр - [ 2013.09.19 18:34 ]
    EURO-2012
    Jesli inaczej nie można,
    niech wtedy już pilka nożna
    wreszcie zjednoczyć pomoże
    teren “od morza do morza”.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  8. Юрій Лазірко - [ 2013.09.19 06:55 ]
    нiчого страшного
    нічого страшного
    що спокій помітив плече
    це щастя в дорогу
    авансом
    пташиним
    тече

    у кут він
    чи в двері
    та кращого
    вже не знайти
    коли на папері
    всі цяці
    усі
    як один

    дивився
    і мріяв
    де око
    там голос впаде
    багато наміряв
    оцей какаду
    КаКаДе

    розводив руками
    мов кидався мужньо
    на дзот
    чи то з копняками
    виходив здавати
    народ

    схопив мегафона
    неначе півроку не пив
    і той без пардону
    припнувся на струм
    до юрби

    крив
    мало не матом
    і клявся
    на чому стояв
    царям
    і царятам
    путівку в Сибір
    замовляв

    юрба прапоріла
    мов риба
    що вже без ікри
    і слинка летіла
    усердно на чола
    згори

    слова
    наче кулі
    літали гоп-стопом чадним
    а площа
    як вулик
    без даху
    і лапа над ним

    гуділа
    ганьбила
    і рвала повітря
    на геть
    топила
    кадила
    цабе
    полоскала
    на_ге

    нічого страшного
    що завтра
    наступний стриптиз
    і бавлянка в бога
    примірка
    корони
    і риз

    як поруч корито
    фортуна
    густіша за жовч
    то є в чому ритись
    і чим каламутити
    кров

    бодягу ділити
    напитись понтів
    на бігу
    і владою ситим
    за патли тягати
    слугу

    і так споконвіку
    за віжки беруться вожді
    а крихти
    калікам
    змітають зі столу
    тоді

    18 Вересня 2013


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (12)


  9. Тата Рівна - [ 2013.09.18 14:52 ]
    П'яна
    Лишилася вишня від торта…
    Без сумніву, - п’яна…

    Здолбунів горить вогнями епо-Мангеттена
    заставкою «Зеленчуци від пана Івана»
    говорить літо з екрана мого планшетика…

    На апараті, який мені мейдить фото
    усі події цього житія земного…
    Моя собака, ранок у парку Кіото
    і дощ з балкона і липи гілля розлоге
    у самім серці скверика перед будинком,
    а на фасаді – розписи та анафеми..
    І синя, дивна, іржава поштова скринька
    і три свині нетверезих... урба-мафія…

    А навпростець – он до Бога дорога димкою
    і щось таке, що мені пізнається натяком:
    сто життів задихнулись під цими будинками
    під їх дахами, під їх цегляними платтями..

    А осінь платину не дає вивозити і –
    свої скарбниці вартує. Та сипле золотом
    гудок останній дитячого паровозику –
    як лезом бритви по пиці твоїй неголеній –

    пускає кров та примушує стрепенутися,
    відчути біль рефлексуючого Анд-Хаосу,
    а я у коморі своїй мрію замкнутися -
    їсти варення, снити ковбоями з Далласа…

    Це скоро ж зима? Нетерпима до теплокровних..
    Химерна і біла, Андріївська ворожійка…
    А ти ділився…не маєш зубів-бо здорових..
    ти, певно, напився.. бо я не твоя жінка для

    слухати оди про стелі, які білити і
    вікна поміняні, і гроші, які полюєш..
    Я недоцільна такому...я лЮблю умитих,
    котрих типовою палітрою розмалюєш...

    На апараті, який мені мейдить фото
    байдужі люди - вовки своїм левенятам,
    ці що у Києві серед парку Кіото
    уміють іти, одночасно - їсти й спати...

    І дощ з балкона, і липи гілля розлоге
    спідручне клену - тулитися та тулити
    зірчасте листя - від злив осінніх вологе
    до ніжних троянд балконних, чавуннолитих…

    Говорить літо з екрана мого планшетика -
    балакає осінь з вікна - нахабна і звана...
    Здолбунів сяє, немов зоопарк Мангеттена -
    гойдає нірвану!
    Я п'яна, як вишня із торта...


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  10. Юрій Лазірко - [ 2013.09.18 06:27 ]
    ба
    ба
    на чім не спіткнися
    труба
    відвисли штани
    і губа
    а краю базару
    немає
    хто крав
    той краде
    хто пив
    допиває
    чортів у корчмі
    під попсу ублажає
    бере на коня
    а приймає добряче
    на душу хіба
    душа закипає
    а кров
    аж ніяк голуба
    кидається в очі
    мутніє
    при слові ганьба

    ба
    Шопен по цимбалах
    і Бах
    цибуля і сало
    в торбах
    і потом батрацьким
    пропах
    вагон некупейний
    ще є де пірнати
    в Донецькім басейні
    іти
    по шахтарських стопах
    горланити дружно
    осанни з портвейном
    про синій жупан
    і УПА
    а потім тихенько
    стовпці рахувати
    пивце попивати
    в Москві
    чи за Рейном
    вдавати що пан
    свій
    папан
    чи пацан

    ба
    сама в хаті мати
    слаба
    чекає на сина
    на рідну дитину
    хоч спитого
    перебитого
    обавами
    забавами
    ситого
    дай Боже не вбитого
    душ власника
    чи раба
    їй
    син
    запеклось
    на губах

    ба
    до чого ж розмова
    тупа
    як біль
    за країну
    політиків міни
    співучих зірок
    довге па
    копай
    не копай
    а в гробах
    всі бачили
    раду
    й кабміни
    грядуть
    поколіннями зміни
    збирає охочих
    юрба

    ба-ба-х

    17 Вересня 2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (20)


  11. Ігор Герасименко - [ 2013.09.17 17:14 ]
    Не помідорний вересень
    Не помідорний вересень, хоч плач.
    Стеблини сохнуть і гниють томати.
    Не хочеться вогню їх віддавати,
    Та ми у вересні, і він не винуватий:
    Не помідорний вересень, хоч плач!

    Не помідорний вересень. То ж, плач.
    Хоч кожен кущ і плодик неповторні,
    Та ми у вересні, і він не помідорний,
    І траурно ревуть вітрів валторни:
    Не помідорний вересень – заплач!

    Ні, помідорний вересень. Пробач,
    За цю мінорну і дурну напругу.
    Ще поростеш, - кажу тобі як другу,
    Та я – не сам, і ширять чорну смугу:
    Я – виривач і приятель – копач!

    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (5)


  12. Володимир Книр - [ 2013.09.16 17:39 ]
    Ўспамін старога ленінца

    Ледзь вайна, з бліжэйшей з ўправ
    бюст я Леніна забраў.
    Цешыў бюст мяне щоночы
    лепш, чым нават бюст жаночы.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  13. Володимир Книр - [ 2013.09.15 17:24 ]
    Замечательная черта
    У каждого из на планете живущих есть
    как минимум одна замечательная черта.
    Черта закрытого (увы, очень редко) рта.
    Из-за которой, правда, ни высказаться, ни поесть.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  14. Олександр Олехо - [ 2013.09.15 16:57 ]
    Гумореска "Дістав сопілку вересень"
    Дістав сопілку вересень, заграв осінній блюз.
    Наснилася мелодія і Пенелопа Крус.
    Та не струнка паняночка – дебела, наче дуб,
    чіплялася нав'язливо, торкалася до губ.
    Я відмахнувся з гонором: Іди, звідкіль прийшла,
    кеге зо двадцять скинула б, а потім вже «ла-ла».
    А може, дещо сплутав я, була то Наталі,
    ну та, що «Только я» співа і щось там «… від землі».
    Та, однозначно, снилося відоме на весь світ.
    В очах ховало бісики і шкірилось: Привіт!
    В душі скребло, у плоті теж – хотілося і ні,
    ще й Кант у сон уплутував моральність у собі.
    Це, мабуть, чари осені із пам'яті бажань
    підняли еро-настрої на сороміцьку грань.
    Дістав сопілку вересень і гаму почуттів
    свистить собі у дірочку… Чого б то я хотів?


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (20)


  15. Ігор Герасименко - [ 2013.09.15 10:10 ]
    І ніжні, і ворожі
    Черешня й вишня – ніжні дві сестри,
    Що обійнялись вітами ласкаво.
    Коли їх заколисують вітри,
    Торкаються, спілкуються листками.

    Їх дотики й слова – м’які, легкі
    Лікують душу – зморену актрису –
    Родини затишком. Та зубчики листків
    Черешні – більші, а сестри – гостріші!



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (3)


  16. Олександр Олехо - [ 2013.09.13 15:31 ]
    У злі кохаюсь
    У злі кохаюсь, зла цураюсь...
    В отій роздвоєній душі
    я сороміцьким словом лаюсь
    і прощення молю собі.
    Ще проповідую свободи,
    а перед вищим спину гну.
    Зву до звитяжної роботи,
    у час трудящий довго сплю.
    Поміж лукавства благочестя
    вінок терновий одяга,
    вінчаю правду після лесток
    і тягну шию до ярма.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (8)


  17. Володимир Сірий - [ 2013.09.11 22:39 ]
    *-*-*

    Наче у хаті миша,
    В передчутті стуж,
    Дряпає все колишнє
    У душі чимдуж.

    Згадкам немає трути,
    Щоправда, є кіт,
    Що нівелює суть їх
    Муркотанням літ.

    11.09.13.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (5)


  18. Олександр Олехо - [ 2013.09.11 18:33 ]
    Коротко про різне
    * * *
    Учора вистругав хреста.
    Голгофу мати мусить кожний.
    А як туди без тягаря,
    коли ти грішний і побожний?

    * * *
    Осінньо-польовий роман:
    лопата, сапа і стакан.
    Навіщо, скажете, стакан?
    А що, даруйте, барабан?

    * * *
    Щиро дякую каналу Ай Сі Ті Ві,
    бо його надзвичайні новини
    дають змогу дивитися відео,
    як первісно-печерні інстинкти
    їздять парком людського періоду.

    * * *
    Ніщо без сліду не щезає.
    Нізвідки також не береться.
    Один мільйоном приростає
    мільйонам дрібка не дається.

    * * *
    Без критиканства і моралі
    сідлаю день у світлі далі,
    та не проїхав і півдня,
    як звідкись взялася свиня.
    Підклали недруги під ноги,
    щоб не топтав чужі пороги.

    * * *
    Єлейними сльозами плаче світ,
    минула святість інде мироточить.
    Сучасний день несе до Бога звіт:
    у розділі «Святі» – нулі і прочерк.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (8)


  19. Володимир Книр - [ 2013.09.11 17:33 ]
    Ўспамін перажыўшага акупацыю
    Ледзь толькі вывучыў больш-менш "Ich bin, du bist...",
    як паявіўся зноў наш родны асабіст.
    Напомніў перш за ўсё, маўляў, "я есть, ты есть..." і
    каб завучыў то вой, надоўга ж змусіў сесці.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  20. Ігор Герасименко - [ 2013.09.10 17:24 ]
    Поету, якому за сорок
    Ще квітує восени квасоля,
    ще дівує, ніби молода,
    І вона, як жінка, що за сорок,
    а на вісімнадцять вигляда.

    І коли тобі зайшло за сорок,
    Ти засохло-кволий не броди,
    на квітучу подивись квасолю
    і у вись – квітучо-молодий!

    2009-2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (6)


  21. Віринея Гірська - [ 2013.09.10 07:58 ]
    такий предивний гардероб?!
    пір'їнка в пір'їнку одежина
    усе до лиця і статі
    несуть свою вроду гордо
    і крихітні і цибаті

    я заздрю журавці до крайнощів
    живе собі без дилем
    у що одягтись сьогодні
    на зустріч із журавлем

    пелюстка в пелюстку - без промаху
    і жодних проблем жіночих
    була б я ромашка - не бýли б
    знаком питання очі

    якась неприродня гармонія
    інопланетна сутність
    бродять клітинно м'ячики
    грішні і м'ятно-ртутні

    тому і ніяк не в'яжуться
    ніжність п'янкої лілеї
    збитошна моя зовнішність
    і весь гардероб до неї

    10/09/13


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6)


  22. Василь Юдов - [ 2013.09.09 07:22 ]
    Гра в колібрі
    Слоненя наїлося,
    Затіяло гратись.
    І як пукає колібрі
    Хоче показати.

    Прижмурилось, надулося,
    Вуха розгорнуло,
    Пукнуло. І випадково
    Лева в кручу здуло!!!

    -Тепер, мабуть, твоя черга, -
    Питає у тата, -
    Так, як пукає колібрі,
    Зможеш показати?

    - Як колібрі вже не зможу, -
    Слон відповідає, -
    Ну, хіба що з кручі лева
    Трохи зачекаю...

    Лев скалічений із кручі
    Не хоче піднятись...
    От придумали слони
    У колібрі гратись!

    Так і люди - обжеруться
    Миром без війни
    І пукають одне в одне,
    Як дурні слони.

    2013р.














    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  23. Іван Низовий - [ 2013.09.09 00:47 ]
    ***
    Допоки в роботі – живу,
    Хвилююся в бурях обурень,
    Тримаюся ще на плаву
    І сам себе часом зову:
    “Розумник ти, Йване, і – дурень!”.
    Хай буде це – так чи не так –
    Подовше: всі дурні – безжурні,
    Їм легше; в юрмі ж розумак
    Утриматись може не всяк,
    І більшість пошиється в дурні.

    Ославитись я не боюсь
    І знаю, що не збанкрутію:
    З дурних розумак посміюсь,
    До дурнів пристану – це плюс -
    Розумно іще подурію!


    2003



    Рейтинги: Народний 7 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (18)


  24. Володимир Книр - [ 2013.09.08 17:55 ]
    Ўспамін байца загараджанаго атрада

    Усю вайну прайшоў без страт
    наш слаўны загарадатрад.
    А вось прынес нямала страт
    наш слаўны загарадатрад.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  25. Василь Юдов - [ 2013.09.08 09:22 ]
    Лесик філософ
    Собака Лесик справно гавкав
    На ліс, на річку, на луга...
    Служив сумлінно, як собака
    У межах свого ланцюга.

    Господар часом сумнівався:
    Чого ото на ліс гарчить,
    Чи звір який там заховався?
    До Лесика все цить та цить!

    А Лесик гав та гав на хащі.
    І під собою землю гріб...
    Доводив всім, що роботящий
    Й не марно заробляє хліб.

    А гостював в селі психолог,
    В науці глиба чи скала -
    І Фрейда, і Спінози школа
    На базі дикого села.

    Порадив: - Відпусти нездару,
    У нього клин від ланцюгів.
    Він вимагає самку в пару
    На лоні пристрасних лугів...

    Господар без перестороги
    Взяв й відпустив із цепу пса.
    Пес шусть психологу між ноги
    І все, що втрапив - покусав.

    Порвав штани, скалічив спину...
    Пес гриз, психолог верещав:
    -Фу Лесик, фу! А Лесик клинив,
    Бо він Спінозу не вивчав.

    Лишив психологу на шкірі,
    Своїми пазурами знак,
    Що Фрейд взірець для вищих звірів,
    Не для господарських собак.

    2013р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  26. Олександр Олехо - [ 2013.09.08 08:20 ]
    Над хижим світом
    Над хижим світом – світ печалі,
    закони сили без моралі.
    І розумієш: не святі
    будують «хатки» золоті.
    У будівничих ситі лиця
    і рай небесний їм не сниться.
    Навіщо їм святе багатство,
    коли є ми і наше рабство?


    * * *
    Над вільним світом – світ ума
    Законів совісті – імла.
    І розумієш: це святі
    будують царства золоті.
    У них – аскетів схудлі лиця
    і щастя їм громадське сниться.
    Нема свавілля, зла і панства,
    давно погнили пута рабства.

    Мабуть, так ліпше?


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (19)


  27. Володимир Книр - [ 2013.09.07 17:23 ]
    Ўспамін піянера-героя

    Я немцам нарабіў быў спраў:
    катоў тапіў, пад дзверы сраў,
    паліў пакрышки, шыбы біў.
    Усё, што і да іх рабіў.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (1)


  28. Володимир Книр - [ 2013.09.06 16:52 ]
    Ўспамін былога энкавэдыста
    За барацьбу з ворагом народа
    мне абяцана узнагарода,
    нейкі тып ордэна ці медалі.
    Ясна, нямецка. Шкада, не далі...

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  29. Володимир Книр - [ 2013.09.05 17:58 ]
    Ўспамін героя-падпольшчыка
    Я ўсю вайну ў падполле прасядзеў.
    І не таму не выхадзіў, што бздзеў.
    Зачынены быў жонкай на замок,
    каб немцам выдаць нашых я не змог.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (1)


  30. Володимир Книр - [ 2013.09.04 17:13 ]
    Штрафнікоў ўспамін
    Пагналі нас ў няроўны бой,
    дык ДАП* я засланіў сабой.
    Калі ж не засланіў быў ДАП,
    дык гэтаксама не бяда б...

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  31. Володимир Книр - [ 2013.09.03 19:39 ]
    Ўспамін франтавіка
    Калі трапляўся дэзерцір,
    часць наша была вельмі рада,
    быў гэта шанс наладзіць цір
    рабятам з загарадатрада*!

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  32. Олександр Олехо - [ 2013.09.03 11:25 ]
    Провокаційне
    У сонця вистачить жаги, тепла і світла
    на наші зболені роки, серця і вікна.
    Летить, кружляючи, Земля – жива планета.
    Від тих кружлянь втрачає сон душа поета.
    Кого звеличуєш, піїте, що у шані?
    На тлі зіркових сподівань єлей в стакані?
    Напишеш щось про почуття, про честь і правду,
    і розставляєш навкіл слів почесну варту.
    Кого спасуть твої пісні і рими ночі,
    коли загроза загарчить в дитячі очі?
    Коли порушаться стовпи і вийде сила,
    в якої доблесть лиш одна – твоя могила?
    Вода під камінь не тече, а кров підточить
    усе громаддя на землі і смерть наврочить.
    Устане вище молитов одне бажання –
    змінити шал високих мов на дух мовчання.
    Усі ми бавимось в піар, а ще у вічність,
    бо переводимо себе в свою успішність.
    У сонця вистачить вогню на всі моління,
    і на рукописи твої, на хист і вміння.
    Вставай, поете, час дійшов уже до краю.
    Твоя зупинка, виходи – ворота раю.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (26)


  33. Володимир Книр - [ 2013.09.02 18:03 ]
    З назіранняў паляўнічага з каманды жандармерыі
    Партызан - ня фазан,
    ён ёсць птушка поболе.
    А яшчэ партызан
    гіне ў нас у няволі.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (2)


  34. Володимир Книр - [ 2013.09.01 16:47 ]
    Гісторыя кахання (ўспамін інтэрнацыяналісткі)
    Што між нас ні жанчына,
    то кахала немчына.
    Моцна вабіў жанчын
    штурмбанфюрарскі чын.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (1)


  35. Володимир Книр - [ 2013.08.30 17:23 ]
    Адказ ўдзельніка Вялiкай Айчыннай апаненту
    Ты тут паперкай не махай,
    бо “шмайсер” мой не саржавеў.
    Я? “Хайль!” крычаў? Не “Хайль!”, а “Хай!”.
    У разуменні “Хай жыве!”

    2012


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (2)


  36. Володимир Книр - [ 2013.08.29 18:18 ]
    Ўспамін партызана Вялiкай Айчыннай
    Я у немцаў грошай заняў,
    ды не стаў іх аддаваць,
    а пайшоў да партызанаў,
    з немцами каб ваяваць.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (1)


  37. Нико Ширяев - [ 2013.08.27 15:41 ]
    Клеем-штопаем
    Воткнутые в иголки из черемши,
    Белые нитки закончились. Нечем шить.
    Там, где позёмка отроду не мела,
    Нечем закончить набело все дела.

    Сколько ни выводи ты закон простой,
    Сколько залётных планов на бу ни строй,
    Мол, в этом бу мы те самые бэ и мэ,
    Всё это - оригами и макраме.

    Будущее сбывается - будь здоров!
    Как бы его подшить, подобрать с краёв?
    Разве что добрый ангел, бессонный страж,
    Белые нитки включит в число продаж.

    Так что под частый хохот и редкий свист
    Слишком не притворяйся, что ты солист.
    Хватит парчи, оденься в простой батист,
    Мирно включайся селезнем в общий вист.

    Жизнь, как всегда, обманет начистоту,
    Жизнь соберёт не подлинность, а слюду.
    Жизнь всегда превращается в долгий смех.
    Шитая белыми нитками. Как у всех.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  38. Володимир Книр - [ 2013.08.26 18:27 ]
    До народу-перетворця
    Це ж ти, либонь, народе-страхопуде,
    край славних Палія та Пулюя
    на рай для холуя та нехлюя
    перетворив! А ще ж і далі буде...

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (3)


  39. Володимир Книр - [ 2013.08.22 19:14 ]
    Про те, що полюбляють поети
    серед поетів славу хтось хтось гроші полюбля
    і з-поміж них нема такого хто не полюбляв би бля...

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (3)


  40. Володимир Сірий - [ 2013.08.22 09:00 ]
    Я никав ерами і порами
    Я никав ерами і порами,
    Між слимаками й динозаврами,
    Між повносилими і хворими,
    Між кіньми білими і карими,
    Між днями добрими й поганими,
    Ночами - сонними й безсонними;
    Був неушкодженим і раненим,
    Під руб’ям був і під короною .
    А нині я, тобою скорений,
    Любові втішений константою,
    Махнув на все, - на ери з порами,
    Облюбувавши хатню мантію.

    22.08.13


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (6)


  41. Тата Рівна - [ 2013.08.21 15:48 ]
    пиріжковий
    Вгризаюсь у тістечко..
    Грамів…без ліку…
    Та що там!
    Нести ж на руках – чоловіку!

    Хай буде дарунок для нього.
    До діла. –
    Носити любов
    Не як хрест! А як тіло:)))


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (13)


  42. Ігор Герасименко - [ 2013.08.19 17:45 ]
    У вікна закохана вічність
    Тільки сонячну помаду
    витре вечора ганчірка,
    як для вікон серенаду
    вже співає перша зірка!

    2003


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)


  43. Ігор Герасименко - [ 2013.08.19 16:18 ]
    Вересень вирушив, Вересень вирішив
    Як скучили за Осінню, за Вереснем,
    Відсвяткувавши Яблуневий Спас,
    Зі спекою, зі спокоєм теперішнім.
    Та Вересень вже вирушив
    До нас.

    І що робити із похмурим Вереснем?
    Це ж стільки сліз зі зливами пролить!
    І що вдягати небесам теперішнім?
    Та Вересень вже вирішив:
    Блакить!

    08.2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)


  44. Нико Ширяев - [ 2013.08.17 15:13 ]
    По поводу специй
    В поэзии я, как хотите,
    Ранжиры принять не готов.
    Вот выйдут почти что в граните
    Кабанов, Кенжеев, Цветков

    (Радушней Кенжеев по стилю):
    У жизни в не самом хвосте
    Жевали, желали, любили,
    Да в общем, почти что как все.

    Наверное, я не умею,
    Что твой записной багатур,
    Точнее играть в лотерею
    Готовых навынос культур.

    Вложился не полностью в голос,
    Порол за приёмом приём...
    Как всё, что жило и боролось,
    Куда и какими придём?

    Сказал бы нам кто из негрубых,
    Заслуженный врач или граф,
    Уместен ли праздничный кубок
    В краю долговечных потрав?

    Вот к нашим печалям когда-то
    Прибьётся какой херувим.
    И мы на своих самокатах.
    Мальчишки в сравнении с ним.


    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  45. Олександра Дзигал - [ 2013.08.15 14:46 ]
    Правда
    Ніде подіти Правди їдкої,
    кожен союзник брехні громіздкої.
    Сьогодні ти пан,
    бо є чим поживитись,
    А завтра "жупан",
    бо вже треба коритись.
    Людина істота тепер всемогуща,
    вона тепер завжди й в усьому тямуща,
    Кому, як не їй розбивати "тортури",
    навіщо ж себе у неволю тягнули?!
    Я бачу, що треба вже їй вибирати:
    прибуток чи Правду наразі збирати?
    Кого захищати, панів чи людей,
    нема вже різниці між ними. Курей!


    15.08.2013р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  46. Володимир Книр - [ 2013.08.13 18:01 ]
    Про невідворотність
    Ніяк не оминеш
    в дорозі ями,
    хай навіть обкладеш
    її х...ями.

    2013


    Рейтинги: Народний 4.5 (4.91) | "Майстерень" 4.5 (4.92)
    Прокоментувати:


  47. Нико Ширяев - [ 2013.08.12 13:36 ]
    Построение
    Я оченно можу поэзии нашей лабать
    И вам не мешаю оформить заветное право.
    Трёхбатюшный спутник иглой запустил в звездопадь,
    В таёжных лесах нежной сакурой вспенил агаву.

    Своими стихами трарахнув, что твой зинзивер,
    Я стал полиморфен и мезоприятен, как Гёте.
    А если каким-нибудь боком несмелым вы что-то прочтёте,
    То не принимайте ко мне с кондачка необдуманных мер.

    Владельцы паролей, сыны удаляющих слов,
    В разлёте писаний мы также бывали Колумбом,
    А если когда-нибудь я и написал на клумбу,
    За шутки с Гринписом ответить пока не готов.

    С угрозой зелёных,с индейцами в сложной связи,
    Себе я не враг, чтобы вечно ходить против ветра.
    Весна подступает. Крепчают стихов кубометры.
    Из гнутых консервов мне честь отдают иваси.

    2013




    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  48. Ігор Герасименко - [ 2013.08.12 10:00 ]
    Помідоріада
    *
    Помідори доспіли,
    і мій голос дозрів –
    в помаранчеві спини
    досить сонячних стріл.
    Помідори доспіли,
    і мій опус дозрів –
    в помаранчеві співи
    досить сонячних слів.

    *
    Щось з помідорами роби,
    Бо ті плоди такі вже стиглі,
    Що скоро лопнуть їх лоби
    Від сонячних пекучих щиглів!

    *
    Горіли помідори мозолЯми,
    Які натерли, або ще натруть.
    А ще вони медалями сіяли,
    Що нам дадуть за героїчний труд.

    *
    В помідори падали зірки,
    А не в огірки та баклажани.
    В час оцей, від сподівань дзвінкий,
    І собі, і зорям побажали:
    Щоб січневу знищили печаль
    І серпневим настроєм залили,
    Коли сік у срібну склянку мчав,
    Золотисті зоряні зернини!

    08.2009





    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (6)


  49. Володимир Книр - [ 2013.08.11 17:10 ]
    Про деякі сучасні закономірності
    Чомусь усі з мандатами
    є, як один, мордатими,
    а ті, хто свій на паті -
    лупаті та дупаті.

    2013


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (4)


  50. Ігор Герасименко - [ 2013.08.11 11:25 ]
    Синичка-медсестричка
    Синичка соняшник обстежить,
    Окине оком кавуни,
    Якщо депресія чи нежить,
    Припише ванни трав’яні.

    І огляд яблуні вестиме,
    Здіагностує кожну віть.
    Бо злочин це недопустимий –
    У серпень сонячний хворіть!

    08.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (5)



  51. Сторінки: 1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   47