ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.15 13:20
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.

Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.

Ігор Шоха
2026.08.15 13:14
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –

Тетяна Левицька
2026.08.15 12:54
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.

Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,

Ірина Вовк
2026.08.15 10:22
Нова зоря над попелищем Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.

Віктор Кучерук
2026.08.15 07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові

хома дідим
2026.08.14 18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26

Ольга Садкова
2026.08.12 22:40
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.

Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.

хома дідим
2026.08.12 20:25
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти

Віктор Кучерук
2026.08.12 07:10
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.

Ольга Садкова
2026.08.11 22:41
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,

щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем

хома дідим
2026.08.11 19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,

Олена Побийголод
2026.08.11 16:08
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)

Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.

Тягнула зі стаканчика

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.11.26 22:42 ]
    Спам-життя
    вітряно дихав день,
    плутає ранок-ніч,
    світло хвилинних ідей -
    нам би тебе, Фарадей.

    вітряно на душі,
    розум вагань не зна.
    кидає-підкида,
    кидає-відкида.

    вітряно дихає ніч,
    тисячний чую спіч,
    гра у картковий «біс!»,
    падає хатка вниз...

    вітер мене гойдав,
    кидав і підкидав…

    страусом, журавлем...
    краплею чи дощем,
    спогадом чи життям -
    спамово-тихий злам...

    вітер тебе гойдав,
    кидав і відпускав…


    вітряно диха ніч,
    зоряний всюди кіч,
    світло хвилинних ідей -
    де ти, новий Гемінґвей!


    Рейтинги: Народний 6 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (10)


  2. Володимир Сірий - [ 2012.11.22 09:19 ]
    Утішливий вердикт
    Нікому ще фортуною не стало
    Владарювання хтиве ремесло.
    Правителів у світі є чимало,
    А скільки вже у вічність відбуло!

    Чи місто візьмемо, а чи село, -
    Ніхто сьогодні вже не є васалом,
    Але турбує всяку душу зло,
    Що з владного олімпу поспадало.

    Усе ж мені утішливий вердикт,
    Від Бога даний - вірний і твердий,
    Що лиш Господнє царство справедливе,

    А це - земне не явить крихти дива,
    Хіба що лицемірної води
    Наллє у серце підло і красиво.

    22.11.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  3. Нико Ширяев - [ 2012.11.21 17:56 ]
    Коллективное фото
    Мир невелик и сенокосен.
    Как бы на фото у реки,
    Нетвёрдой жимолостью сосен
    Мы так пространно далеки.

    Четвёртый справа я на фото.
    На архаичном, цифровом
    Мы в ожидании полёта
    В немую складчину живём.

    Сластёны знают, сколь же сладко
    В шагах от счастья без пяти
    Запачкать снежную тетрадку, -
    Что в реку новую войти.

    Поймать, заглядывая робко, -
    Ведь мир не смыслит ничего -
    В сачок, в картонную коробку
    Себя и, кажется, его.

    И заповедано, вестимо,
    В конурках жизни пусть не мне -
    Ведь я всегда был светлым дымом -
    Сгореть на внутреннем огне.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  4. Нико Ширяев - [ 2012.11.18 15:08 ]
    Творительный падеж
    На перекрёсток всех своих путин
    Я опоздал, и в этом не один.
    Жизнь хороша в автомобильной пробке
    Стабильной медитацией машин.

    Мне всё-то интересно (на беду!),
    Откуда вышел и куда иду?
    Простой вопрос выносится за скобки
    В какой-нибудь надмирный Катманду.

    Мой звукоряд несётся, в чём богат,
    На волю из трёхкомнатных палат.
    Пишу, что вижу и о чём не вижу,
    Надеюсь на словесный аппарат.

    Вне всех причин,без шляпы, без пальто,
    Обычно заходя инкогнито,
    Главнейшее увязнет в мутной жиже,
    А после, если вспомнишь, - нет, не то.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  5. Кока Черкаський - [ 2012.11.17 09:53 ]
    Лібідо
    Хоч я вже майже старий дідо,
    Але ж в мене таке лібідо!!

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.18) | Самооцінка 6
    Коментарі: (7)


  6. Анонім Я Саландяк - [ 2012.11.15 19:46 ]
    Про цю осінь...

    худ Я Саландяк - композиція на тему... (фотошоп)


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10895"


  7. Нико Ширяев - [ 2012.11.15 15:15 ]
    Посередине
    Собою становясь несмело,
    Давным-давно, давным-давно
    Ты внутренним подтекстом пела
    И собиралась быть кино.

    К прямому счастью путь окольный.
    Радушных линий благодать.
    Бывало сладко или больно
    Сбываться и принадлежать.

    Почти что песня, просто птичка.
    Воздушна даже без вина,
    С годами ты вошла в привычку -
    Привычка свыше нам дана.

    Теперь ты ходишь на работу,
    Воюешь с нервами и с ней.
    А всё в тебе, а было что-то,
    Что неба всякого родней.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  8. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.11.13 21:53 ]
    не буде польоту
    У тебе немає
    ні свята, ні пісні…
    «…куди не оберне -
    завіса, завіса...

    Роки здивувань
    і обшарпаних рук,
    пилюки, болота,
    забутих вже мук…»

    Засніжене поле,
    калюжа під снігом,
    ти падав обличчям,
    підтримка із сміхом,
    ти думаєш - боляче,
    хтось, так і треба,
    щоб знову у небо
    лелека, лелеко!…

    Нога на припоні-
    мотузка не ріже:
    зніми і до мрії!

    Та думка колише:
    а,може, не треба,
    а раптом болото,
    під снігом,
    і білим
    обличчям?

    Скорботно…

    Зачинені двері
    у душу й кімнату,
    не буде польоту,
    не треба вітати…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (23)


  9. Нико Ширяев - [ 2012.11.07 13:42 ]
    Этюд с изменениями
    Невиннолицый первородный атом,
    Ты в бирюзовом или розоватом
    Была другим дарована, как милость.
    Не то, чтобы совсем, но испарилась

    Какая-то девическая лёгкость,
    Какая-то в тебя прокралась окись.
    И веки, что века. Что створки ставен.
    Какой-то уголок тебя потравлен.

    Калой-то уголок тебя потрачен.
    Ты хороша, но несколько иначе,
    Пуста собой, исполнена собою,
    Одетая в невзрачно-нелюбое.

    А ты всегда была такая малость,
    А ты вся изменялась, извинялась,
    А я тебя любил первоначальной,
    Смешной, а не такой первопечальной.

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  10. Нико Ширяев - [ 2012.11.01 15:57 ]
    Попытка
    Не зря задумчивые ланчи,
    По ходу для хоть что плесни.
    Вдруг я дорос, как одуванчик,
    До поэтической тусни.

    Малютка-жизнь дозрела тоже,
    В которой каждый был таков:
    То в тёмном днище спит и гложет,
    То зажигает светляков.

    Она в своём особом вкусе
    Идёт-бредёт из пяди в пядь.
    Обычных жизненных перкуссий
    Суть произвола не видать.

    Себя снимая, как рукой ить,
    В любом коленце жизнь права.
    Мне ж бередить и беспокоить
    К чему усталые слова?

    Пойду смолчу. А хочешь - брызнет
    Кромешных слов сплошная ложь?
    Хоть неуверенностью в жизни
    Я на Кенжеева похож.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  11. Нико Ширяев - [ 2012.10.30 16:48 ]
    Пробуждение
    Напротив бухают и Ней, и Даву -
    Такой вот, простите, Ваграм.
    Я с небом играюсь, в совдепе живу
    И вижу себя по утрам.

    Из зеркала смотрит поверх ерунды
    Не слишком знакомый кацо:
    Следы от подушки, от пива следы,
    Немного чужое лицо.

    С утра ни пробора, что и не проси,
    С утра образуется лёд.
    Мы - новые птицы, нам в этой связи
    С рожденья пора в перелёт.

    Упасть бы невзрачным на мартовский снег
    Под взгляды досужих зевак -
    А вот ведь в подкладке стучит дровосек
    И не исчезает никак.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  12. Анонім Я Саландяк - [ 2012.10.20 17:24 ]
    ПЕРЕПЕТІЇ “ЧОРНОГО” КВАДРАТА 2
    Спочатку він повикидав
    всі чорні букви,бо чорні…
    А як прийшла зима, повитирав
    всі сині, бо холодні.
    А як зробилося нестерпно тепло, -
    всі жовті і червоні.
    Лишилися лише зелені й тло…
    Хіба то я трава!?
    І зостались непорушними права
    лиш білої суті аркуша паперу,
    що без звуку
    волала: БУКВУ!

    ***
    Тонкий-рожевий профіль панував
    на синім тлі холодного квадрата,
    а скромний усміх винувато:
    а я красива!.. вав.

    ***
    Текст чорний чорною рукою
    написав.
    Ніяк не налюбується «святою» чорнотою,
    лиш білий проміжок між букви
    дратував…
    Так бракувало повноти для чорних відчутів -
    перелетів на чорне тло, мов крук…
    О!...
    і пропав…
    2012

    худ. Ярослав Саландяк - Перепетії "чорного" квадрата 2.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10836"


  13. Наталя Чепурко - [ 2012.10.19 21:23 ]
    Неординарная развязка.
    Набор заумных слов и фраз
    Меня не трогают сейчас.

    И скоро эта блажь пройдет,
    Коль слово смысл обретет.

    Сим трелям псевдосоловья
    Уже не удивляюсь я...

    И, обретя такой позор,
    Я в состояньи дать отпор!

    Боюсь, что в этом "сумасброде"
    "Одета я не по погоде"...

    Я в образ постараюсь "влезть"-
    И смысл обрести и честь!

    Неординарная развязка:
    Ошибка- и слетела маска!

    Душа не стала оголяться,
    Хотя могла...Чего стесняться?

    Но мне противен этот ход,
    Да и событий поворот!..

    Прибегну к силе медитации-
    Переживу позор в прострации...

    А там, гляди, в плену гламура
    Сразит меня стрела Амура!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  14. Наталя Чепурко - [ 2012.10.19 21:42 ]
    Дамский угодник.
    Такая сладкая липкая лесть
    Вползает змеей ядовитой...
    Но что-то гнусное в этом есть
    Хоть ощущенья- "трембитой"!

    Дамский угодник -это диагноз!
    А,может, предназначенье?
    Не привлекает такой прогноз.
    Даже само изреченье...


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  15. Володимир Сірий - [ 2012.10.19 19:09 ]
    Девіз
    Ні, би порадитись з тишею,
    Вдарити суті печать, -
    Пишемо, пишемо, пишемо!
    Тирсою вірші летять!

    Часом обтяжені віршики
    Гнітом безглуздих ідей.
    Завтра ми станемо іншими,
    Нині – йдемо до людей.

    Хай у майстерні вовтузиться
    Рим визначних віртуоз, -
    Вийдем зі словом на вулиці,
    Поки ще пишеться щось.

    19.10.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (17)


  16. Нико Ширяев - [ 2012.10.18 11:33 ]
    Рецепт
    Обзаведись на досуге какой Наташею.
    Береги нервы.
    Это не должна быть совсем уж мания.
    Нужно своего рода бесстрашие,
    Своего рода увереннность,
    Что ты первый
    На острие сознания.
    А иначе оно не везёт, не везёт.
    И вокруг возникает не кислород,
    А один азот.
    Курская магнитная аномалия
    Непременно
    Должна быть у тебя в груди.
    Геоизбранность - и не менее.
    И тогда тебе скажут:
    Знаешь что, погоди,
    Что-то есть в тебе,
    Так и быть уж,
    Прочти нам стихотворение.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  17. Наталя Чепурко - [ 2012.10.17 21:11 ]
    Обещанья.
    Не наступай на пятки мне-
    Я все равно не спотыкнусь!
    Лишь на фатальной глубине
    Меня одолевает грусть...
    Я преисполнена желанья
    Плести основу бытия.
    Я не нуждаюсь в оправданьях:
    По жизни- линия своя!
    Мужским вниманьем благодатно
    Со всех сторон окружена.
    Идей и мыслей нестандартных,
    И женских прелестей полна!
    Ты выбрал (не сомневался):
    "Окучивал", "подогревал"...
    Ты обещаний не стеснялся-
    Час отвечать за них настал!
    И тут...твой образ исказился:
    Ты- шаг вперед, и два-назад!
    Кораблик в "тыкву" превратился,
    И резко поменялся взгляд!
    А где обещанные блага?
    Где настоящих чувств флюиды?
    Вердикт мужской "под белым флагом"?
    Иль стиль мужской- "Аппортеиды"?


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (2)


  18. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.10.17 16:51 ]
    Моя душа на дотик
    Моя душа на дотик ледь шершава,
    їй право,
    Вона уперто слухатись не хоче,
    муркоче,
    То десь летить, а світ в моїх очах -
    о, жах!
    То вляжеться і мріє, мріє, мріє,
    де дії?!
    А їй байдуже, бачте, там картинки!
    Зу-пин-ку!!!

    Моя душа замучила і розум
    прогнозом.
    Кальяну він не пробував, одначе,
    вже плаче:
    Робуста чи арабіка – дрібниця:
    він – криця!
    Його п’янять її чудові мрії -
    до дії!!!










    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (21)


  19. Ростислав Бодзян - [ 2012.10.17 15:06 ]
    28.10.2012
    Розбита вщент душа країнця,
    Він як чорнобильська земля,
    Все в шрамах серце українця,
    І глузд наївного маля.

    І правда вся Солодка як Даруся,
    І сліпо віриш ти в це все,
    І я скажу й не помилюся
    Господь плекав любов'ю не таке!

    Тому коли до вибору прийдеться,
    Ви ту цукерку як Даруся не беріть,
    Бо біле чорним розійдеться,
    Й поринемо в війну століть...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  20. Флора Генрик - [ 2012.10.16 10:30 ]
    Іронічне №2
    Герою мій, твоє обличчя
    Не полишають блиски браві,
    Щодень, хвилину ти в забаві:
    Із себе ліпиш... сам не знаєш?
    Кого? Можливо, Че Гевару?

    На жаль, не Рама ти. Логічно:
    Усе тобі, в тобі, для тебе,
    Дружина... Вже забув далебі?
    А Крісло? Тільки під тобою?
    Піди з двобою.

    Ти не з містерії явився?
    Озіріс тупо так вселився!
    Чи, може, поряд свій платон
    Наказ від нього і закон?

    Вертай додому. Там Ізіда,
    Живе надією зігріта.

    Ти мріяв, думав - Олександр!
    Насправді, стільки саламандр
    Розвів пообіч крісла.Боже!
    Аїд давно вже на сторожі...

    Ну, не зіграв, не став ти "примом"!
    То ж скільки б не набралось гриму -
    Тебе не коронують, милий!
    Один Нерон - і він із Риму!

    * * *

    Дай сісти в крісло.Недалеко
    Від тебе он стоїть Сенека!


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (9)


  21. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.10.14 12:34 ]
    Маки засіяли...
    Маки засіяли поле.
    Болем.
    Тихо ховалися зерна:
    Терни…
    Сонячно небо сльозило.
    Било.
    Поле атласно горіло,
    Мліло:
    Душу ховало свою
    Уміло.







    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (22)


  22. Флора Генрик - [ 2012.10.14 10:52 ]
    Іронічне №1
    О, мій герой, твоє обличчя
    Не полишають блиски браві,
    Щодень, хвилину ти в забаві:
    Із себе ліпиш... сам не знаєш?
    Кого? Можливо, Че Гевару?
    Та скільки б не набралось гриму -
    Нерон у Римі.


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (8)


  23. Вадим Гаращук - [ 2012.10.10 11:38 ]
    А політичність?
    Вистачає сумнівів, щоб не піддатися збоченню
    Ти вириваєш квіти з корінням, мов злочини
    висмикують на допиті з рецидивіста
    В тобі є все – і начинка, і тісто,
    Але воно, як репутація, трохи підмочено

    Ти виринаєш із прапором на демонстрації
    Усюди політики – вони прагнуть люстрації
    І твій прапор схожий на піратський стяг
    А гасло у відповідь їм - просто “fuck”
    І ти знаєш – політику врятує кастрація.

    Ти хочеш прозорості і, принаймні, відвертості -
    Декларації давно не відображають чесності.
    Демократія, євро-ліві чи націоналізм
    Байдуже. Аби не цей дибілізм
    Що рветься до куполу під видом гротескності.

    Ви хочете Латвію, Польщу чи Грузію –
    громадянське суспільство? Це наші друзі…-
    у мріях ще вистачить місце ось цьому.
    Та кадри по «ящику» набивають оскому
    Реальність жорсткіша, ніж наші ілюзії.

    На жаль, Твоя Європа ще далеко дуже
    Ані комісари, ані УЄФА – її не наблизять
    Не сподівайся на тих, хто від нас туди їздить
    Бо Азія у нас самих засіла, друже.


    Рейтинги: Народний -- (5.12) | "Майстерень" -- (5.04)
    Прокоментувати:


  24. Юлія Вітер - [ 2012.10.09 11:41 ]
    Дракониды летят!
    Совсем домовой обезумел,
    дерзит и бояться забыл,
    и вроде же не полнолунье,
    откуда мальчишеский пыл?

    «Я сплю,– говорю,– между прочим!»,
    Но ровно без четверти пять
    мне сонную пятку щекочет:
    «Смотри, Дракониды летят!»*

    И строит невинные глазки,
    и дразнится исподтишка...
    за что и попал без огласки
    в герои простого стишка.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (10)


  25. Флора Генрик - [ 2012.10.06 15:32 ]
    Екранна обоя
    Я на столі робочому обоя,
    Комусь наснага, для когось зброя.
    Насмішок переповнені кишені,
    А сам лиш жменя… мене мішенню.
    Буває так...
    А ще мене миттєво - і в корзину!
    Бо не живу, - і вічну вже сльозину,
    Для настрою, раптово, на жоржину.
    Воно б нехай, сльоза ж - моя частина…
    Та не живу… я не живу?... Людино?!...


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (6)


  26. Нико Ширяев - [ 2012.10.06 13:23 ]
    Нефер-нефру
    Внутри меня, говорит,
    Как и снаружи меня,
    Говорит социум.
    Всё вокруг в мире крутится
    Вокруг моего тела.
    Бог на мне, говорит,
    Нарисовал и луну, и солнце.
    Многое я несу
    И в себе воплотить сумела.
    Три тысячи жизней моих
    Обращены к истокам
    Так, что скорей всего
    Отдыхает любое чудо.
    Лодочка Ра
    Не успеет доплыть с Востока,
    Как обо мне составят
    Тома и груды.
    Скоро мои звездочёты
    В скорлупках треснут,
    Я - скоро Пушкин,
    Который уже нередко.
    Клетка грудная
    Давно уже стала тесной.
    А ты говоришь - соседка
    По лесничной клетке.
    Ага, соседка!

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  27. Олександр Козинець - [ 2012.10.05 22:07 ]
    ***
    Не заперечу присутності наших тіл.
    Скапаю воском тихо і буде тепло.
    Можеш молитися плакати. Всі святі
    Чують тебе сторінками Бібліо_теки.
    Вийди з води. Берег чекає тебе.
    Можна кохатися тихо, стиснувши пальці.
    Можна відтяти Адамові кілька Re:бер
    Чи називати його (не)найкращим коханцем.
    Мокра і п’яна, гойдаєшся ти, мов тінь.
    Запах від тебе наче від аромолампи…
    Не заперечу себе в кожному з наших тіл.
    Не заперечу… Але й не спростую
    …жартом.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  28. Флора Генрик - [ 2012.10.04 23:51 ]
    на "Ви"
    а день, розмитий у вікні,
    питання ставив лиш сумні,
    я розсміюсь – він забурмоче,
    до сліз мій друг такий охочий:
    спочатку тихо уві сні
    він розливає на вікні,
    пізніше ллє їх без причини,
    і з хворобливими очима
    блукає в пошуках зими.
    ми з ним тепер лише на «Ви»


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (4)


  29. Анонім Я Саландяк - [ 2012.10.04 19:45 ]
    РЕПЛІКА...
    РЕПЛІКА АНОНІМА НА:
    ДА ОГРАДИТЕ ЖЕ ВЫ! хотя бы Пушкина!
    бог вам судья!....
    Марта Январская


    САМЕ РЕПЛІКА ТАКА:

    І що то за шавка,
    що на Пушкіна гавка?
    Аж зло бере -
    і вже… ногу дере,
    аби дзюрити на постамент…
    А голуби!? – Підловили момент:
    всівшись дзьоб до дзьоба,
    обгадили його мідного лоба…

    … І МОРАЛЬ МОМЕНТУ:

    Перед тим, як носа задирати
    і дертися на постамента,
    треба знати -
    перша поправка:
    завжди залає дзвінкоголоса шавка,
    що голуби уміють …ати, а не тільки воркотати…
    І друга: якщо сам не дійшов до того -
    немає бога, крім самого Бога!
    4 10 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6)


  30. Нико Ширяев - [ 2012.10.03 14:31 ]
    Одной простоквашенной
    (исповедь)


    Вот сижу я, вот сижу я,
    Нет, ну вот сижу я и плачу я...
    Чем покрою-то недостачу я?
    Разлила масло Аннушка вброд ходячая,
    Словно незрячая.

    Надо бы мне, Аньке-дуре,
    Закрыться б на переучёт.
    Мой милок был да вышел,
    Да весь не тот.
    А кто на него упадёт,
    Тому недолёт.

    Я простаиваю
    И сама себе удивляюсь,
    До чего это я простая.
    В теннис я не играю,
    Головой о рельсы не бьюсь,
    Каждому поезду потакая.
    Эти мне Каренины, Вронские...
    Я совсем не такая...
    Только малость икаю...

    Полечу я зегзицей, еврейским плачем,
    Только бы каждый плач
    Был не зря потрачен
    И от рурского быта
    Было побольше сдачи.

    На Днепре климат поганый -
    Дышу небрежно, пишу насилу.
    Но когда я подключаюсь
    К какому-нибудь светилу,
    Из меня прут паронимы -
    Будто пар из локомотива.

    Сколько всяких имён я знаю:
    Девчонки, бомжи да аники-воины.
    Все стихи именнЫе, Именные, поимённые,
    А в роли рамки
    Опять прозябают
    Рамы мои оконные.

    Дома ждёт меня
    Ворох стирок тире примочек.
    В офисе мой начальник
    То ли хочет, то ли не хочет.
    В воздухе - никотин и болезни почек.

    В воздухе, чем дальше, тем геморрои.
    Мы, чем далее, тем более
    Одной с ними крови.
    Вывернуты наизнанку мои герои.

    Все поэты мира хотят и злагоды.
    Все поэты приходят с Невы да с Ладоги.
    А я, понимаешь,
    Хочу только личной карманной радуги.
    Вынь да положь. Сплошь.

    И ещё, господь бог мой карманный,
    Не опали меня.
    А я зову Сашу,
    Чьего я имени:
    Дай мне, о Саша, скорей приложиться
    К твоему державному вымени.

    Слышится малость Федя Сваровский,
    Но это лажа.
    Слышишь ли ты меня,
    Мой любезный,
    Мой Пушкин Саша?!
    Все мгновенья чуднЫ,
    Я твоя Анна Грифель, -
    Шышишь меня? -
    Я Ваша.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  31. Володимир Сірий - [ 2012.09.30 18:14 ]
    В саду пісень
    В саду пісень опало листя.
    Плоди до клуні я заніс.
    Об віття критики вітрисько
    Сякає всюдисущий ніс.

    В пору цвітіння жваві бджоли -
    Ласкаві очі читачів -
    Збирали мед . Уже ніколи,
    Здається, сад би не зацвів.

    Та все по колу в цьому світі,
    Кружляють долі і віки,
    Стають батьками наші діти -

    Надії сповнені рядки,
    І ще садку зазеленіти
    Весною випаде таки.

    30.09.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (6)


  32. Флора Генрик - [ 2012.09.30 17:06 ]
    На перелазі
    Сипались зорі - стиснувся час,
    Листя не море - креслення трас.
    Крадені фрази - віхоть ганьби,
    Хочеш щасливо з ними пройти?..

    Крадена доля мов небуття -
    На перелазі всілось життя!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.47) | "Майстерень" 5.25 (5.42)
    Коментарі: (2)


  33. Нико Ширяев - [ 2012.09.29 12:56 ]
    О тёплом
    Всякой бездонности дно обнаружится.
    Сласти-мордасти в разливе, но тут
    Все эти страсти, страдания, ужасы -
    Сколь они быстро до дна достают.

    В этой вселенно запахнутой комнате
    Судьбы и сонмы на личный пустяк
    Небо меняло? Навряд ли, да полноте.
    Всяко бывало - бывало и так.

    Белая мельница, красная девица,
    В меру слегка ослепительный жест -
    Так окунуться, как только отмерится,
    В тонны страданий и метры блаженств.

    Ну а потом, выдыхаясь и хлюпая,
    Искренне нам окунуться слабо в
    Тихую, глупую, тихую, глупую,
    Тихую, жалкую всеми любовь?

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  34. Тата Рівна - [ 2012.09.28 23:24 ]
    Зимоосінь
    Живи сьогодні, як у день останній..
    На носі жовтень і нема води
    Гарячої…так холодно у ванній
    Щоранку..ніби й не ходи туди…
    Ииии…

    Сумні шкарпетки виснуть сиротливо
    Оплакує герань останні дні
    палкого літа..завтра вітер..зливу
    пророчать ці синоптики мені…
    Ііі…

    У магазині на слизькім бетоні
    Стоїть Тамара вже у чобітках
    На носі жовтень…чобітки на Томі
    І светр новий і квітка на цицьках….
    Вах..!

    Млинці схололі і сметана кисла…
    Ця осінь самотиною торка
    І ти, моє життя, не маєш смислу
    Без Томи у новеньких чобітках…
    Ах…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" 5.5 (5.39)
    Коментарі: (7)


  35. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.09.26 17:58 ]
    * * *
    неправда,
    все на світі
    плаче,
    хто при удачі,
    і хто ледачо
    її чекає
    від ранку грітий,
    щасливець долі…
    і поневолі,
    ті, що в неволі.

    не треба звіту,
    про рамки світу:
    дитя планети,
    простий й в щербеті,
    на вибір долі,
    на щастя-горе -
    життя сваволю…

    живе ж ледачо
    щасливий мачо
    і плаче, плаче -
    нема удачі?!

    і я ось плачу?
    мабуть, щаслива,
    сиджу і рими
    вкладаю в фрази,
    хтось прочитає-
    така відраза,
    хіба поетка
    та русокоса?
    вже ж бігла
    босо,
    холоднороса,
    і знову просо
    своє між перли…

    невже не стерли?

    лишилась фраза
    своя Говерла
    є лиш у Бога,
    а ти, людино,
    шукай щоднини,
    і лиш опівніч,
    вічуєш «знаю!» -
    і "від-лі-та-ю"...

    25.09.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (5)


  36. Мирослава Сидор - [ 2012.09.23 12:57 ]
    Ілюзії
    Ніхто не був у пеклі, ніхто не був в раю.
    Ніхто не знає як там, і я не уявлю.
    Ніхто чортів не бачив і ангелів не зрів.
    Тому даремно плачем з обману почуттів.


    Ніхто вмирать не хоче хіба вже як здурів.
    Ніхто як жить не знає. Ні цілий світ ні пів.
    Ніхто біди не кличе. Вона сама прийде.
    А плюнь її в обличчя, то скаже:" Дощ іде!"


    Ніхто дурних не сіє, вони самі ростуть.
    Ніхто їх вчить не сміє, бо в голову дадуть.
    Ніхто не хоче замість когось вмирать вперід.
    І що то значить старість, не зна й столітній дід.




    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8)


  37. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.09.22 20:34 ]
    зорі плакати не вміють
    зорі плакати не вміють,
    заборона – вічність дика,
    чорна і така безлика.

    крапля-слізка, тут же злива,
    то марудствують поети,
    вже швиденько за сонети…


    промінь кинула з думками -
    три рядки в іскристім ямбі-
    і поет за дифірамби.

    два рядки хореєм в танці,
    і поет складає станси...

    зорі весело моргають:
    бо поетів добре знають…

    22.09.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (10)


  38. Тата Рівна - [ 2012.09.21 16:06 ]
    … с неизменной сигарой и чашечкой кофе…

    От Бодлера и до Прокофьева
    Среди пира, мира, среди чумы
    С неизменной сигарой и чашечкой кофе..
    Рождаемся — Мы..

    Не поэты, не прозаики — конформисты
    Убегающие от Морфея с морфием
    Нигилисты души. Отчаянные анархисты...
    Неизменны — сигара и чашечка кофе.

    Нас топили в шампанском, нас водочкой дурманили
    Охаживали веничком, кнутом, пантофлей
    Но ведь душу окаянную не сожгли — не
    Залили пламенем. — Бесов круг. — Мы рождаемся. — Мы —
    С неизменной сигарой и чашечкой кофе…

    Не мужчины, не женщины — только личности,
    Отличает нас стоуверенность, гордость профиля..
    Изменяема траектория баллистичности..
    Но неизменны и сигара, и чашечка кофе...

    В замке тусклом замки отчаянно заржавевшие
    У принцесс одни грехи, у Бодлера с Прокофьевым
    Зарождаемся
    Не по детски маски надевшие...
    С неизменной сигарой и чашеч...

    2000


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)


  39. Андрій Качкаров - [ 2012.09.19 17:34 ]
    Тому що...
    Тому що здолана, підкорена,
    в полоні вічного прискорення.
    Теплі цвяхи між зимними пальцями.
    Новини піратськими радіостанціями.

    Тому що навчена, адаптована,
    з меча в орало перекована.
    На простирадол  полотнах –
    запрана втрачена цнота.

    Тому що знічена, стишена,
    собі на горе вижила.
    Ззовні вся позолочена,
    під – хробаками поточена.

    Майже повністю втрачена,
    що б не показувало телебачення.
    І якщо це – не збочення,
    чому тіло зв'язане скотчами?

    З туману і диму зіткана,
    між тонких дерев розіп'яна –
    за ікла, давно вже сточені,
    за нібито скоєні злочини.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  40. Володимир Сірий - [ 2012.09.18 20:20 ]
    Планида
    На широкий шлях
    Кличе стремено, -
    Юності лошак
    Став конем давно,

    Та уздечку в дар
    Взяла ти собі.

    Я сиджу,
    А кінь
    Хрумає зерно.

    18.09.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (5)


  41. Олег Доля - [ 2012.09.17 18:09 ]
    "Мысли о бессилии"


    Мысли о бессилии,
    О лени и безнадежности...
    В последствии серьезности
    Вопроса: «Боже, что же я?»:
    Помыслы о нежности
    В заведомости прерии.
    За взятие Бастилии! -
    О достижении, сложности,
    Но в тех же изобилиях,
    Я и ум – курили мы,
    И самоличной должности
    На 8 граммов потности.
    Застывшая идиллия
    На грани монотонности,
    Где же мои тонности?
    Вакцина для истерии
    Не в мочь, и осторожности
    Киснут в суевериях.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  42. Олег Доля - [ 2012.09.16 21:28 ]
    "Исповедь пиита"


    Я пал в пучину баснословий,
    Топтался в гоноре коней,
    И стыд вычесывал до крови
    За лихорадку алых дней.

    Меня бросало в тень кромешно,
    Я слыл изгнанником со зла,
    За те утраты безутешных,
    За дрему верного чела.

    На вздор! за лучшие манеры,
    И ложь паршивости весны,
    Меня простили лишь за веру,
    Картавость брошенной вины.

    Когда возливая удача
    Рожном встречала у плеча,
    Серчали люди, тихо плача,
    За то, что рвался, не стуча.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  43. Володимир Сірий - [ 2012.09.16 16:55 ]
    *-*-* / хто знає /
    Хто знає, де то буде краще нам, -
    Незвідана межа між «тут» і «там».
    Тримаємося видимого більше,
    Із вірою лишившись сам –на –сам.

    16.09.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (19)


  44. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.09.15 14:52 ]
    За кадром осінь
    За кадром – осінь,
    Зміна декорацій.
    Сумна наразі
    Тільки лиш вона,
    А я її не слухаю,
    Неначе...
    Байдужа
    І до слів її,
    І сліз
    ЛГ –героя.
    Мушу.
    Ми наче поряд,
    І немає наче,
    Бо два світи,
    Її і мій, одначе,
    Вона артистка,
    Ну, а я людина,
    без здібностей
    Зіграти:
    "Я" – красива,
    А нині "я" сумна,
    А тут щаслива,
    І знову у нещасті,
    Порятуйте.
    Моя ЛГ
    знедолена
    людина?
    Вона брехлива?
    Чи, може, просто
    грається зі мною…
    Не маю супокою.





    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (14)


  45. Володимир Сірий - [ 2012.09.13 15:10 ]
    Хіба
    Спонукує якесь чуття стороннє:
    Ти б не один окраєць слави з’їв,
    Та ліриці твоїй бракує коней,
    Вовків, ворожок, півнів, відунів.

    І дурисвітство не таке вже й зайве,
    А відьма на мітлі - міцний типаж.
    Строчи про них, і ти доб’єшся слави,
    Осуду перемігши врукопаш.

    А я дивлюся на свою кохану,
    У вись лазурну думою лечу…
    Хіба про них писати перестану,
    Аби хвальби наїстись досхочу?

    13.09.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (17)


  46. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.09.12 21:29 ]
    Свобода(2)
    В вікні відчутна прохолода,
    Не промовчить моя свобода,
    Відчинить двері, сумку в руки:
    - Агов, красуне, що то буде? -
    -А що, - мене вона питає, -
    Ти не зібралася, згорає
    Останній спалах, осінь кличе,
    Чекаєш, як уже замжичить
    В душі льодовими краплинами,
    Як згіркне доля вся полИнами.
    Як кетяг із калини стане,
    Неначе гілля чорне в ставі,
    Як дерево сокирой втяте?
    - У кожного свої лиш втрати.

    Запам`ятай, життя надії
    Не смієм загубити в мріях.



    12.09.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (2)


  47. Богдан Манюк - [ 2012.09.11 17:15 ]
    СУЧАСНЕ КУПАЛЬСЬКЕ
    Висвічується ніч. Засвідчено ріку.
    Усі твої дива від мене вищі ростом.
    Русалчина печаль на кожному вінку,
    що упіймають ті, хто в міру небогості.
    Багряним чаклунам багрянці наших діб
    і ніг прудких щомить летючі вертикалі.
    Смієшся, наче дзвін. Ховаєш серце й німб:
    така довкруг юрба – без сумніву, украли б.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (19)


  48. Володимир Сірий - [ 2012.09.07 21:19 ]
    !!!!
    Пішла ж якось матуся Орбакайте!
    Пора й мені, напевно, - прощавайте!
    Поезія - це жінка недоступна!
    А ти її підкорюй, любий сайте !

    07.09.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (32)


  49. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.09.06 22:51 ]
    Може, це рими?
    Скажіть, до вас приходить сум,
    Чомусь раптово заглядає?
    Він не кусає, не шумить,
    У тиші мертвій мирно спить,
    І вас примушує дрімати,
    Але не спати…
    Його люблю, в кімнатній тиші,
    Закривши очі, бачу глибше,
    Свої думки, чужі тривоги,
    Майбутнє: щастя і дороги
    В малюнках з фарбами із зір.
    Душі людської ювелір…

    А,може, то до кави рими
    Так увібралися звабливо...
    Смакують сон мій наяву,
    Чекають, в слово одягну?..

    06.09.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (12)


  50. Нико Ширяев - [ 2012.09.06 14:57 ]
    Сознание-кешью
    Жизнь пошла не жизнь, а полная вообще жесть.
    Где там - бланманже на канапе!
    Залегла моя поклёванная свежесть,
    Буйство, половодье и т.п.

    Семьдесят пройдох строчило сто куплетов -
    Семьдесят старательных пройдох.
    Там кило острот и полкило советов.
    Я в них - бармалайка-кабыздох.

    Опусы мне эти даром, но постыли.
    Думаю с внезапным холодком,
    Как они б строчили прямо в соус чили,
    Если бы я вышел босиком.

    Оттого, надёжный, я пойду в керзухе,
    Кришна постсоветский, через дым в Крыму.
    Муха тоже пишет? - Не обижу мухи.
    Муху виртуально даже обниму.

    Хоть впаду у мухи в стрёмную немилость,
    Всё это, как с гуся талая вода.
    Заходи в светёлку, что уж там приснилось.
    Солнечными в доску будем пусть всегда!

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (5)



  51. Сторінки: 1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   48