ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча

Тетяна Левицька
2026.06.10 18:21
Напевно, що ти не така, як усі,
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не

Артур Курдіновський
2026.06.10 17:20
Вся голова - у творчому процесі!
Ким стати - щось ніяк я не збагну.
На світі так багато є професій,
Але з усіх я оберу одну.

Відважним буду, героїчним, сильним!
Я впевнений, що вірний шлях обрав.
Завжди спостерігатиму я пильно,

Борис Костиря
2026.06.10 13:35
Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.

Хтось уривається у сон,

Віктор Кучерук
2026.06.10 06:20
Мляво позначається на ранок
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.

Борис Костиря
2026.06.09 19:11
Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.

Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,

Олена Побийголод
2026.06.09 13:34
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)

Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.

Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,

Вячеслав Руденко
2026.06.09 11:33
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.

Володимир Мацуцький
2026.06.09 09:53
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.

Тетяна Левицька
2026.06.09 08:20
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра

Віктор Кучерук
2026.06.09 07:21
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.

С М
2026.06.09 06:16
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів

Неїл Лорен
2026.06.09 01:42
бо кожен тримає дорогу свою
і помилки робить на власний розсуд
я з ким не буває багато п'ю
вона тупо трощить посуд

і так воно все день за днем трива
і котиться повагом далі й далі
і тільки байдужість, немов трава

Артур Курдіновський
2026.06.09 00:50
Між королівством лютої зими
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.

Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,

Домінік Арфіст
2026.06.08 22:41
я до межі натягнена струна
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор

хома дідим
2026.06.08 21:04
маршують у чоті своїй
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего

Борис Костиря
2026.06.08 12:51
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.

Як добре, що заглибитися можна

Вячеслав Руденко
2026.06.08 11:31
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Нико Ширяев - [ 2012.02.22 14:57 ]
    По мелочам
    В неё войдя не зная брода,
    Невольно дышит как бы гном.
    Пуста история народов -
    Она от века ни о чём.

    Всегда в работе жизни дальней
    Непродолжительный батут,
    Надеждорубка, наковальня.
    Половозрелые, несут

    Года увечье за увечьем -
    Под вечер всем чего-то жаль.
    Своим подходом человечьим
    Мне дорог этот фестиваль.

    А ты, судьба моя, судьбина,
    Всё не поднимешься никак -
    Как серп луны, как суп "Мивина",
    Как груди Ксении Собчак.

    2011




    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  2. Нико Ширяев - [ 2012.02.22 14:47 ]
    При регистрации
    Если в паспорте загодя вклеены все портреты,
    Перед вами, не сомневайтесь, одни поэты.
    Всё у них ощущение жертвы в толпе зевак.
    Для поэтов Освенцимы водятся просто так.

    Мало-мальские козы у них - красотки.
    Утром солнце у них цепляется за высотки.
    Мальчик с шарфом у них не мальчик, но интеграл.
    Мост их в реку глядится -
    Что-то в ней потерял.

    Все их фэнтези,
    От тайги до Мадагаскара,
    Не пожрёт с песком играющая Сахара.
    Мало-мальские лужи у них - моря.
    И у них не случается август -
    Слишком много в нём сентября.

    Впрочем, все они гедонисты, губа не дура,
    И у всех у них документы Рембо Артюра.
    Все их первоосновы рушит Салман Рушди.
    Все их реки впадут в некошенные дожди.

    Их трясёт и в конце убивает смертельным током.
    Их желание - просто вернуться к нон-стоп истокам.
    Перед ними маячит в зеркале пессимист.
    Перед ними - дрожит и икает
    Бумажный лист.

    И полгода у них то вечность, а то погода
    И увитая виноградом стена завода.
    И причина у них не пропасть - а лишь причина.
    И любовь у них - просто женщина и мужчина.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  3. Олександр Григоренко - [ 2012.02.22 04:27 ]
    Радость встречи
    О Владычица смерти и жизни, Ты меня нашла.
    Смотрю на пергамент с печатью времен Лемурии - "Дар любви"...
    Замирает сердце при мысли - нежная радость нашей встречи...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  4. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.02.21 23:37 ]
    * * *
    Троянда запитала у ромашки:
    -Що за замашки?
    Чом з королями стала поряд, вийди,
    І повелю всі відмінити кривди!
    - Я там стою, де відчуваю Бога:
    Хоч безталанна, та Його небога
    21.38. 21.02.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (20)


  5. Володимир Сірий - [ 2012.02.21 08:18 ]
    Висновок
    Якщо написані вже кращі твори
    І все найкраще відбулось,
    Тоді цей світ невиліковно хворий,
    І скоро явиться Христос.

    22.02.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  6. Руслана Василькевич - [ 2012.02.20 20:41 ]
    На порозі 2012-го року
    Щодня,немов ходжу по колу,
    під легкий присмак Coca-Col(и)
    переглядаю передачі і новини,
    та всьому вірю,що там скажуть,
    я із наївністю дитини.
    Чи то від бульбашок з води,
    а чи від “ правди” у ефірі,
    боліти стала голова,
    щоночі сняться сни жахливі.
    “Останній рік”,”Армагедон”-
    нам пророкує плем’я Майя;
    2012-ий – Кінець ?!
    Усьому,що беріг, любив я …
    Та годі нісенітниць та новин!!!
    Які жахають і життя блокують.
    Ніхто не знає дня, ані хвилини,
    а лжепророки з нас глузують.
    Життя триватиме іще сто літ,
    а може й тисячу для Бога вгодних;
    крім телевізора багато є занять,
    корисних для душі та й нервів – жодних!



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  7. Володимир Сірий - [ 2012.02.19 20:41 ]
    Маскарад
    О ні, диявол – не чортя
    З хвостом і копитами
    І не в аду його буття,
    А десь помежи нами.
    То він у рясі і з хрестом
    Відводить люд від правди,
    То б'є з екрану напролом
    Розпусним жаром знади,
    То із провладних крісел він,
    Втаївши кривдні грані,
    Швидким приходом перемін
    Електорат дурманить,
    Який собі й не дме у вус,
    Бо знає - біс рогатий!
    Якби ж то так, тоді б Ісус
    Не мав так постраждати.

    Диявол все ще маскарад
    Провадить у вселенні.
    Іще пустує райський сад
    І ще не всі спасенні.

    19.02.12.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (7)


  8. Нико Ширяев - [ 2012.02.18 12:02 ]
    Рекламный трюк
    В сотый раз из грязи в князи
    (Что не каждому дано)
    Скачет кролик-энерджайзер
    В поучительном кино.

    У него - квадратны цели.
    Мир прямоугольный сей
    Он раскроит, он поделит
    На врагов и на друзей.

    Он грядёт - евангелистом,
    Штурмом взяв за пядью пядь.
    Он - надёжный, он - пушистый,
    Блох в подпушке не видать.

    Косит кроликовы души
    Алкоголь и анаша -
    А у нашего зверуши
    Батарейка хороша.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  9. Нико Ширяев - [ 2012.02.18 12:33 ]
    Бывает
    Так финт готовит пентакампеон
    И урка норовит воткнуть заточку. -
    Не слишком-то стеснением смущён,
    Ты влазишь в мою жизнь своею строчкой.

    Да на, да влазь, накушайся, зажрись,
    Упейся и умойся, человече.
    Когда ты оцифруешь эту жисть,
    Тебе, конечно, станет много легче.

    И станешь ты не столь непроходим.
    Что ж, вижу некий знак в твоих стараньях.
    А впрочем, я и так по выходным
    Сам по себе в рефлексах и в сияньях.

    То вырастет густая трынь-трава -
    Мол, недалёк, мол, грустен и не стою,
    То вдруг накатит сущь существова
    Со всей своей несметной полнотою.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  10. Жозефіна де Лілль - [ 2012.02.17 19:28 ]
    дитячі ігри
    .

    мої безневинні дитячі ігри починалися зазвичай фразою:
    "а зараз заплющіть очі..."
    потім можна робити будь-що-будь, бо уже не страшно,
    бо світ залишився за ширмою, а ти страусихою заховалась у мріях...
    спершу зробим намет під столом,
    теплий плед стане нашими стінами, а ліхтарик - єдиним сонцем.
    ми посадимо на коліна наших ляльок, пупсиків, пам'ятаєш отих, маленьких,
    я одежу дівчачу із них здирала та просила маму пошити хлопчачу,
    щоб були у нас пупси-сини та пупсята-дочки…
    ми вдягнемо на них віночки, в скатертині зробим віконце та сидітимем тихо-тихо
    аби лихо яке не стривожити, аби душі наші ще не стриножені
    вилітали з-під стола ширяти спочатку кімнатами, потім сходами, а далі ти знаєш, серце,
    натискайте, ніженьки, на педалі. хай крутиться колесо долі:
    на долівці у нашій схованці місця, мов на плато Наска, кажуть там космодром був,
    прилітайте Боги, будь-ласка, що створили нас отакими дітьми,
    ми і за сорок починатимем наші ігри все так же сакраментально:
    "а зараз заплющіть очі..."


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  11. Тата Рівна - [ 2012.02.15 23:25 ]
    У поета з Техасу особливі права)
    У поета з Техасу – особливі права
    Він не чує конвульсій великої Цяці)
    Він свобідний, неначе дерева й трава
    І спокійно виходить з конфедерації…

    Тільки порох і дрібка якась тютюну,
    Тільки чиста вода і пилюка в чоботях –
    Він зумів обдурити колись сатану –
    І тепер не лайно – чисте віскі у роті..

    У поета з Техасу – особливі права
    Він літає коли…інші ледве плазують)
    Я його намалюю..чи впишу у слова..
    Чи візьму колись голку і зататуюю –

    Він – герой! Він один – поводир і пастух
    Інші – вівці у стаді, інші просто примати.
    У поета з Техасу особливі права –
    Він виходить і вслід тихо заздрять всі штати)))


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  12. Юрій Лазірко - [ 2012.02.15 18:57 ]
    слуги народа
    им собачий ошейник
    узды управления
    пирамида решений
    стебелёк для спасения

    по чиновничьей миске
    видна благодарность
    вне закона и риска
    их дела и коварность

    им бы высушить недра
    и желание думать
    состоянием ветра
    измерять круглость суммы

    округляя свободно
    голоса отрезвевшие
    вырывать неугодным
    языкатость зловещую

    не решая проблемы
    не меняя погоды
    сыты властью богемной
    эти слуги народа

    эти души-карманы
    и шуты-побрякушки
    эти стервы-путаны
    с Божьим сердцем на мушке

    15 Февраля 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (19)


  13. Жозефіна де Лілль - [ 2012.02.12 10:06 ]
    Niме-анiме-кiно

    Знаєш, як найпростіше стати кіноактрисою?
    І грати у фільмі за власним, ти чуєш!- сценарієм?
    І ні 90-60-90, ані протекцій, ні бабок ніяких не треба,
    хіба що дві гривні - квиток на автобус взяти...
    ще - неодмінно! - мп3 плеєр і дрібку фантазії
    як солі чи перцю у страву допоки прісну.
    Такі то справи, а потім-потім картини одна за одною,
    голова мало не трісне, операторе, знімай-не-дрімай!
    Монтажна, та де ви там? Подуріли? Хутчіше, хутчіше!!!
    Кадри – золото! Звук накладемо потім, а може і ні.
    Німі ці кадри мені цікавіші. В них стільки експресії,
    стільки пристрасті. Я розірву цей світ вранішній на намистини,
    нанижу покадрово та анімую. І хоч німою мене вважають,
    Небалакучою, ви всі почуєте, а радше побачите,
    якщо зрячі ще, моє серце гаряче, мою душу-пурушу,
    що світ ваш зрушила з нульової точки…


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  14. Нико Ширяев - [ 2012.02.11 15:18 ]
    Лет нашей жизни
    Быть почти всегда спросонок,
    Не владеть собой ничуть. -
    Начинаем жизнь с пелёнок.
    Эх бы вспомнить эту жуть!

    Жизнь в шестнадцать - небылица
    С приглашеньем на обед,
    Жизнь готова длиться, длиться
    Без конца в шестнадцать лет.

    Но шестнадцать нам не вечно.
    В сорок ты везде и сплошь,
    Что земная жизнь конечна,
    Как-то вдруг осознаёшь.

    И хотя готов на танки
    И ещё не инвалид,
    Из всецелой несознанки
    Проникаешь в общий стыд.

    Человек, когда бы двери
    Не вели бы всех туда,
    Ни за что бы не поверил
    В пенсионные года.

    То-то страшно, то-то больно...
    И однако, хош-не-хош,
    Жизнь за семьдесят невольно
    Длится, длится - и живёшь.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  15. Василь Юдов - [ 2012.02.05 23:00 ]
    ЯКЩО
    Світ поділився
    На долі і касти:
    На тих, хто краде...
    І хто хоче украсти.

    А хто вже накрав,
    Що нема де дівати,
    Іде в президенти,
    Або в депутати.

    У цьому немає
    Ні краю, ні спину.
    Вже скоро вкрадемо
    І матір єдину,

    І землю, і небо,
    І блискавку з громом...
    Вкрадемо для чого?
    Аж нам не відомо.

    Якось не важливо
    Хто з заходу й сходу:
    Свобода нам треба,
    Щоб вкрасти свободу!

    А потім сусідам
    Плести вихвалясти
    Про те, як зуміли
    І горе украсти!

    А хто як украв:
    Як москаль чи як турка,
    Як вуйко, як лях -
    Одинаково - вурка!

    Це ймення на шиї
    Несемо без спасу.
    Накрали без міри
    І поступи часу.

    А в новому світлі,
    На новому місті
    Показуєм руки,
    Які ж вони чисті...

    Свою клептоманість,
    Яка ні від чого,
    У себе не бачим,
    А бачим у "нього".

    То перш ніж когось
    Крадієм називати,
    Поглянь у люстерко...
    Й учися брехати!

    Святим прикидатись
    Наука, що треба...
    Якщо іще совість
    Не вкрав сам у себе.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  16. Анонім Я Саландяк - [ 2012.02.03 10:47 ]
    СВІТ (аналог)
    Світ - мов
    порожня кишеня!
    Ніч знов
    без сну і натхнення.
    Ні кайф не піймав,
    і змерз – будь здоров,
    ані прощення
    не заслужив…
    І чи жив? Чи не жив?

    Жив життям…
    Наче марив.
    Літав безтямно
    над хмари
    і не мав ліку дням,
    а щодо повітряних ям?
    А... нічого не «шарив».
    Про дійсність була уява,
    але дуже, дуже млява.

    А дійсність була
    десь там -
    ні не добра, ні не зла…
    Аж поки сам
    розбився дотла,
    і петля лягла…
    й привела
    мене до тями…

    І хоч волосся сторчма, -
    все раптом - норма.
    до 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  17. Юрій Лазірко - [ 2012.02.02 22:33 ]
    Пачка висушених муз
    Пачка висушених муз
    на тютюн пішла піїту.
    До легень втягав сюїту,
    а витягував – конфуз.

    Гнати вчився самогон,
    бо папір хотів споїти,
    щоби той не міг біліти
    від потуг письма його.

    Плани більші за "ого",
    але тут забракло музи...
    Що ж, пиїте, ти – не лузер,
    постріляй, кричи – "В кого..."

    2 Лютого 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (19)


  18. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.02.01 22:04 ]
    За гроші, кажуть, купити можна все
    За гроші, кажуть, купити можна все
    Й ціле життя прожити без турбот.
    Увесь тягар проблем хтось інший понесе,
    А гроші витягнуть із течії скорбот.

    Та пам'ятай, купивши ліжко,
    Не зможеш ти придбати сон.
    Снодійного хоч випий діжку
    В штучний потрапиш лиш полон.

    Так навіть вишукані страви,
    І гори шоколадних плит -
    Не принесуть для тебе радість
    Коли не маєш апетит.

    Купити можеш різні книги
    Літературу, реферати.
    Викладачів й диплом купивши -
    Розуму ти не будеш мати.

    Й придбавши золоті ікони -
    Не вселиш віру в своїм серці.
    А показові жертви і поклони,
    Навряд чи в рай відкриють тобі дверці.

    І на останок, купивши почуття -
    Задовольниш миттєве лиш бажання.
    А зруйнувати цим все своє життя,
    Можеш, створивши ілюзію кохання.


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  19. Марина Богач - [ 2012.02.01 12:03 ]
    ***
    в серці рибалки полум'я
    багряне небо в дзеркалі льоду
    самотою розкидані жидко сітки
    жадає рибки золотавосріблої?
    лови...


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  20. Богдан Манюк - [ 2012.01.25 15:38 ]
    ПРОРОЦТВО ПРО ОСТАННІЙ ВІРШ
    (з посмішкою)

    З рун окатого міста,
    з мотлоху призм арго
    викличуть вічні гнізда
    потяг вірша мого.
    Строфи - вагони грішні
    в передчутті зими
    вечір, що трохи Крішна,
    вибарвить із пітьми.
    Назва вестиме оком,
    вікна вестимуть суть.
    Зблисне Сергій Осока:
    о, таємничо - gut!
    Рим запальна покора,
    ритм - як циганки гріш,
    бо камертони Чорі...
    Мчатиме прямо вірш.
    Оклики на осонні,
    темінь і світло карм,
    інших віршів перони
    і аватарок шарм -
    янголом у минуле
    з цензором душ на прю.
    ...Завше останній чуло
    в огниво чи... в зорю...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (22)


  21. Чорнява Жінка - [ 2012.01.25 00:13 ]
    О прощаниях
    Её любимая забава –
    себя, единственную, бдя,
    плескать в лицо другим отраву
    и уходить, не уходя.

    2012


    Рейтинги: Народний 6 (5.6) | "Майстерень" 6 (5.61)
    Коментарі: (104)


  22. Валерій Гребенюк - [ 2012.01.23 17:54 ]
    ТАРТАЛЄК КАТІВ

    ТАРТАЛЄК КАТІВ
    Валерій Гребенюк
    Затягує дoля зніміла
    У ґóдор паральських боргів.
    Безсило пручатись не сміла
    У дýpвi всіляких богів...

    - А стогони фóльду не чуєш -
    Льонівський в макітрі наспів,
    Безтямного віру футюлєш,
    Береш ти і сáбад на сміх...

    - Байдýжа ти в суті надиво
    У дýрві смердючих країв
    Караєш злиденністю хтиво,
    Тартáлєку прагнеш катів.

    Зневірилась воля наївна
    Загорнута в сóнєґ «СОВків».
    Зпатлюжена стогне країна
    У лігві Червоних вовків.

    І нині все тягне до краю
    В брехню, більшовицьку Блакить...
    Я серцем «Царькiв» зневажаю!
    - Кайдани зніми хоч на мить!

    ID: 308361


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати: | "Громадянська лірика"


  23. Богдан Манюк - [ 2012.01.22 13:01 ]
    БИЛИНА НА НОВИЙ ЛАД
    Маю, маю ще надію
    на дрімучі на ліси.
    Свисни, грюкни, Соловію,
    щоб аж лиця навскоси.

    Добери жаги у груди
    і відваги, і жалю —
    тільки так тепер розбудиш
    силу - Муромця Іллю.

    Хоч і пхав тебе у торбу,
    шарпав часто за ребро,
    все прости, хай кине з горба
    всяку нечисть у Дніпро.

    Всюди януси дволикі
    ( лики « ух! » і лики « цить! »).
    На престолі князь великий
    ручки ближнім золотить.

    Все крадуть — і скарб, і славу,
    перевершивши руду*.
    Певно, князя і державу
    вражі діти украдуть.

    А волхви частіш німіють:
    хто в кущі, а хто — за Буг.
    Озовися, Соловію,
    бо завмре усе довкруг.

    Ні, билина не старіє.
    Глянь, народе: пре пітьма.
    Не розбудиш Соловія,
    ждати Муромця - дарма.

    25 липня 2004р.

    *Лисиця, символ підступності в українських народних казках.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (14)


  24. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.22 12:09 ]
    ХІППІ
    Івану Банаху...вдячний.

    Колись і я був хіппі – пригадалось,
    немов екстаз,
    юне-дурнувате життя – о-є!..
    Але нараз
    запротестувало
    усе єство моє:
    чому було?! - Я й зараз хіппі є!

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  25. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.01.21 14:58 ]
    Де кольори?
    А у житті буває так, що намальований вже грак kудись сховав байдужі крила... Йому художник, бач, не милий !!!
    Він все пита: чом чорні крила, чому на сонці без заграв?
    Чи хто художника спитав, чом кольору йому забракло?..
    Був, може, сум...Тривожні далі майстерність уперед гукали, можливо,кольори пропали...
    Він не розкаже, промовчить,бо в серці муза знов звучить, її дослухаться бажає.
    Про вибір кольору не знає. Якщо побачить, то впізнає! А Бог дозволить - то напише.
    В душі - мрійливо-ніжна тиша...


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (3)


  26. Нико Ширяев - [ 2012.01.21 11:42 ]
    Набросок
    О чём ты думаешь, Чапаев,
    Ты - девушка с улыбкой-клёш?
    Как бы резвяся и играя,
    Твою печаль не разберёшь.

    Ты вся в избытко-недостатке,
    Передающемся устам.
    Происхождение загадки
    Не вемо нам.

    Раздольно прорастаешь в тесном
    И в норку прячешься, как мышь.
    Полунебесное в телесном
    Полулелеешь и хранишь.

    Ты то былинкой невесомой,
    Чуть отрываясь от земли
    Своей соломенной основой,
    Напоминаешь ковыли,

    То застреваешь мёртвой гирей
    С глазами крошки-пикачу,
    Мол, типа нету в этом мире,
    Чего надеюсь и хочу.

    Здесь не поможет труд ударный,
    Ни костоправ, ни управдом,
    И отголосок вящей кармы
    Грохочет в небе голубом.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  27. Валерій Хмельницький - [ 2012.01.19 15:52 ]
    Новітні Ромео і Джульєтта
    «Ти із вірша утнув фетиша́?" –
    Поетеса питає поета, -
    "За душею - катма і гроша́...
    Ось, лови цю пародію злету!»

    Не сказав їй поет ні слівця, -
    Лиш її та себе з пістолета
    Він застре́лив... А повість оця -
    Про новітніх Ромео й Джульєтту...


    19.01.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (42)


  28. Ксенія Завальнюк - [ 2012.01.19 13:45 ]
    Неподібні
    Чи часом хтось жаліє прокажених,
    тих, що вже нікому не потрібні?
    Ми вносемо себе у списки прокажених,
    будуючи ілюзію, що зовсім неподібні.
    Буває, що живем на зло комусь,
    бо ж тихо вмієм заздрити усі.
    Ми прикидаємось дбайливими чомусь,
    хоча й присвячуємо ще комусь пісні.
    Чи варто говорити про культуру,
    Коли в віршах давно померла рима?
    Ми більше дбаєм про фігурю,
    аніж про совість, яка тепер не є важлива.
    Чи простягнемо руку допомоги?
    Та де там... у нас ще є важливі справи.
    У нас до кожного стоять вимоги,
    а більшість зробленого - суто для забави.
    Чи пожаліє нас хтось, прокажених,
    якщо будем нещасні й непотрібні?
    І чи згадає хтось тих навіжених,
    думки яких, ніколи не були подібні?


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  29. Ксенія Завальнюк - [ 2012.01.19 13:39 ]
    Щодня
    Я знов висітиму в мережі-
    когось шукатиму онлайн...
    щодня
    А хтось гаситиме пожежі
    або напише бізнес-план.

    І знов оновлення сторінки
    й банальні меседжі "привіт"...
    щодня
    А хтось проігнорує мої лінки
    або з здійснить перший політ.

    І знов дивитимуся в монітор,
    залипнувши у креативності чужих ідей...
    щодня
    а хтось фарбує коридор
    або ж народжує дітей.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  30. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.19 09:50 ]
    БАРАН І ВОРОТА (трохи абсурду)
    А він товчеться об ворота. От баран!
    Надіється узяти ті ворота сходу, на таран…
    Та ж, крім одних воріт, кругом того будинку
    нема ні штахетинки!

    А він товчеться головою об ворота…
    Хай голову розіб’є, коли йому аж так охота.
    А ми мимо воріт – і вже в садочку.
    Взяли і розляглися в холодочку.

    Він все товчеться головою…
    Не хочеш з нами? Біс з тобою!
    А ми собі не гаємось,
    в ставочку аж купаємось!!!

    Він усе товчеться…
    Він біля них минеться.
    Тим часом ми вкушаємо плодів,
    яких і Зевс би захотів.

    А він…
    В ворота, мов у дзвін,
    все лупить головою.
    Нам не дає спокою.

    А що коли, з'явилась думка в нас нова, -
    залізна в нього голова!?

    до 2000 - 2012





    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  31. Віктор Ох - [ 2012.01.16 22:19 ]
    Запрошення на борщ

    Ех, себе би показати,
    творчість людям дарувати!
    Наварю-но я борщу!
    Вас, друзяки, пригощу!
    В ньому маса компонентів
    і мистецьких елементів!
    Скільки є в мені добра!
    Є й каструля в піввідра.
    Є де й чисту воду взяти.
    (Із джерел душі черпати.)
    Де ж це тут вогонь горить?
    Серце он палахкотить!
    Забалакаю віршами
    і займуся овочами.
    Розпочну я з бурячка
    й затанцюю гопачка.
    Нашаткую капустину
    і в фантазії полину.
    І квасолі покладу.
    В Інтернета зазирну.
    Ще й наріжу картоплинку.
    І сплакну під цибулинку.
    Всі продукти – перший сорт.
    Намалюю натюрморт.
    Вкину перцю і томата –
    буде гостро, та без мата.
    Є і морква і часник.
    Я – серйозний жартівник.
    Вкину м’яса шмат дебелий
    і задумаю новелу.
    Не забути б піну зняти
    й гарну пісню заспівати.
    Наше де не пропадало –
    є старе в архівах сало!
    Із лаврового вінка
    виділю два-три листка.
    Вкину під кінець зажарки.
    Із полиць дістану чарки.
    Перед тим, як знять з вогню,
    оковитої наллю.
    Я насиплю борщ в тарілки
    й хряпну зо сто грам горілки.
    Я шедевр створити зміг.
    Все ж додам останній штрих.
    Буде зовсім непогано
    в борщ покласти ще й сметану.
    - - - - - - - - -
    Що ж ви, братці, не йдете?!
    Знов самому їсти все?
    Знов я сам один нап’юся?
    Знов, старенький, зажурюся?
    Що ж! Гидуєте моїм?!
    В самотині борщ свій з’їм!
    - - - - - - - - - - -
    P.S.
    Борщ вчорашній теж нічого.
    Загляніть, як буде змога!..


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (5)


  32. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.16 09:03 ]
    КОТЯЧА ЕПОПЕЯ
    ЖОВТЕНЬ. БЕЗДОМНЕ КОШЕНЯ.

    Ану геть, облізлий псюро Бобку!
    Знов ліг на кицьчину коробку.
    Воно живе тут, супостате!
    Це ж її хата!

    ЛИСТОПАД. ГОЛОД НЕ ТІТКА.

    А ти диви на ту маленьку забіяку -
    замордувало здоровезного щуряку!
    То ж треба так зуміти.
    О Господи! Куди її подіти?

    ГРУДЕНЬ. ЛАГІДНЕ ТЕЛЯТКО ДВОХ КОРІВОК ССЕ.

    - Де ти, кицю, ночувала?
    - У дівчат на білих простин-я-в.
    - А сніданок де ти мала?
    - У сусідів надурн-я-в.
    - А обідати де будеш на цей раз?
    - Н-я-в! Може, у вас?

    СІЧЕНЬ.НОЧІ.

    Давно не знали ми такої тиші
    довгими зимовими ночами.
    Відколи киця з нами -
    вже не шкребуться миші.

    КВІТЕНЬ. КИЦЯ.

    Хвостом крутить – « строит глазки»…
    Хоче ласки.
    А замість мишок – хто б хотів
    на стриху* вибрики котів?

    ТРАВЕНЬ. КОЦУР.

    Немає добре так нікому,
    як жирному котові тому…
    Розлягся на грядках байдужо,
    на сонці гріє своє пузо.

    ЧЕРВЕНЬ. КОТЕНЯТА..

    Двоє рябеньких котенят -
    прудких, дряпучих чортенят…
    Старого мучили кота.
    Ото вже було… Сміхота!

    *стрих - горище.
    2002


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  33. Нико Ширяев - [ 2012.01.14 12:06 ]
    Прозрачные дни
    Старушка-осень скоро на часах.
    Её предувядательный госстрах -
    За все грехи достойная расплата.
    Реальность норовит слежаться в клип.
    Всё к одному, на улицах гип-гип,
    А речь слепа и чуть шероховата.

    Вот походя какой-то мотылёк
    То крылышек своих не уберёг,
    То песнь орёт во всё воронье горло.
    По плану, по компактному уму
    Ему поползновенья ни к чему -
    Он просто выражает, что напёрло.

    Старушка-осень влёт по всей земле,
    А у меня ренклоды на столе,
    В мой бивуак заходят похмелиться
    То девочка с глазами гранд капут,
    То заводной духовный лилипут,
    То проводник, то фермер, то царица.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  34. Володимир Сірий - [ 2012.01.13 19:38 ]
    *-*-* / їмо /
    Їмо, щоб мати силу працювати.
    Працюємо, аби поживу мати.
    А тут ще уряд не дає пропасти, -
    У темпі вальсу збільшує зарплати.

    13.01.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (34)


  35. Чорнява Жінка - [ 2012.01.13 14:56 ]
    О размерах тени
    Его неистовой гордыне
    стал тесен Музы ареал:
    он сам себя на «Вы» отныне
    самозабвенно величал.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.6) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (75)


  36. Володимир Сірий - [ 2012.01.09 19:07 ]
    Сьогодні...
    Не дме натхнення в парус мій сьогодні.
    В затоці дум куняють теми модні.
    Припливу стильних рим під повен місяць
    Армада віршів жде на мілководді.

    08.01.12.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (31)


  37. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.01.07 19:42 ]
    Не бійся жити...
    Ми темряви не боїмося,
    А боїмося, що зустріти можемо ми там.
    Ми висоти не боїмося,
    Від того, що впадемо страшно стає нам.

    Й не боїмося ми людей навколо нас,
    А боїмося ми відкинутими бути.
    І щоб знайти нове кохання маємо ми час,
    Просто є страх самотність знову ту відчути.

    Й не боїмося ми попробувать ще раз,
    А боїмося пережити той же біль.
    Якщо на страх потратимо свій час,
    То від солодкого життя залишиться лиш сіль.


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  38. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.05 10:44 ]
    НЕ ПОВЗУ...
    Не повзу, не бреду…
    По землі іду
    губами,
    догори ногами…
    То вам не грати на дуду –
    гайда з нами.
    2004.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9691"


  39. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.01.04 19:24 ]
    Погасла в небі моя зірка
    Погасла в небі моя зірка
    і стало страшно.
    Стоїть пуста моя тарілка
    без бутербродів з маслом.

    Чому усі мої проблеми й біди,
    які я маю,
    Які лишають в серці болісні сліди,
    я заїдаю....


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  40. Валерій Голуб - [ 2012.01.01 18:31 ]
    ПРО НАЙРІДНІШЕ (діалог лірика і скептика)

    -Над білим тлом брунатна смужка крапу.
    Рожеві хвильки стрічкою сплелись…
    -Це що, новий національний прапір?
    -Та ні, це сало! Ну лиш, придивись!

    Вкраїнське сало, ми твої васали.
    Тобі на п’єдесталі височіть…
    -Боюсь, що його швидко б там ум’яли,
    Вгамовуючи нездоланну хіть.

    -Коли хтось каже: «Фу, какая гадость!»
    Повір, що я радію в цей момент.
    -Не розумію, друже, в чім тут радість?
    -А в мене є залізний аргумент:

    Якщо, (не дай Господь!) оцю смакоту
    Розпробують Росія і Китай,
    То, маючи охоту й купу злота,
    Ми сала не побачим, так і знай!




    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (6)


  41. Жозефіна де Лілль - [ 2012.01.01 15:58 ]
    на ранок пiсля Нового року

    Місто на ранок після Нового року –
    ніби місце військових дій,
    поспіхом покинуте при відступі,
    порожні кокони петард і салютів,
    купа пустої тари,
    використані презики під вікнами гуртожитків,
    білі прапори снігу.
    Збираю вцілілі пожитки від вражень застільних
    та привітань час від часу щирих
    долаю в собі відразу до населення та міських пейзажів,
    грубою сирицею зашиваю наживо розпанахані груди,
    з яких моє серце витягли всі оці люди, що так приязно посміхалися
    та казали: «забудь його, він же тобі не пара»
    Випускає пару чайник, треба розчинити каву,
    нацмулити трохи бренді. Може це допоможе
    розірвати обруча на голові, зняти каблучку з пальця,
    зняти на час хлопця, хай побуде мені за коханця…
    Але ж як після цього всього я дивитимусь завтра вранці
    на себе, кохану, в люстрі, коли працюватиму self-портретистом?


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  42. Дмитро Дроздовський - [ 2011.12.31 13:44 ]
    Самотній дім. І тиша віддзеркалень...
    Самотній дім. І тиша віддзеркалень.
    Холодний душ і холод голосів.
    Іде доба крізь час із гострих марень.
    Ричання днів, подібних до вовків.

    Два нуль один. І ще один фінальний.
    Кінець епохи, присмерк і етап.
    Когось везуть за небокрай прощально.
    Когось саджають. А комусь — і трап.

    Хтось плаче в темінь. Хтось живе минулим.
    Хтось тільки вчора друзів загубив.
    Не все згадали, та про все забули
    Під канонаду буревіїв-злив.

    Але екран мигтить святково й гарно.
    Вітають люди, впевнені й німі.
    Тікає мить, немов ляклива сарна.
    У цім абсурді винні ми самі.

    Тікає кіт, летить дракон на зміну.
    Все буде добре — впевнює екран.
    Все буде добре — в матері без сина.
    «Жить стало лучше» — мертвим, та без ран!


    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.29)
    Прокоментувати:


  43. Василь Кузан - [ 2011.12.30 22:07 ]
    Не королівська справа

    Ти лежиш, мов королева,
    Пальці віялом:
    – Іди,
    Принеси мені напитись
    Із колодязя води.

    Я – король, бо біля тебе,
    То чи личить королю
    Серед ночі уставати
    Йти на вулицю?...
    Люблю
    Я, звичайно, королеву,
    Та за вікнами зима…
    – Хочеш пити – піднімися
    Й принеси собі сама.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (20)


  44. Жозефіна де Лілль - [ 2011.12.29 08:32 ]
    Обережно - бажання збуваються!

    «Будь ду-у-у-у-уже обережною, коли загадуєш бажання, -
    Казав десь-колись хтось вельми розумний, -
    Бо воно може збутися»…
    От прикинь, ніби в казці якійсь новорічній:
    Де дванадцять ударів, балачка дурна президента,
    Де, заплющивши очі,
    Загадуєш щире бажання…
    Проходить час, - voila! - отримайте та поставте підпис:
    чоловік, діти, кухня, церква.
    Додайте сюди сварливу свекруху, п'яничку-свекра,
    купу нової рідні з передмістя і трохи - з села.
    А хотілося принца-лебедя на гінкому коні чи хоча б на Renault...
    Отаке кіно, отаке мило, отакий vaudeville
    з купою брудного посуду на кухні та сценою ревнощів у фіналі...
    А треба, коліжаночки мої, лише дещицю здорового глузду,
    аби втямити просту річ та засунути її у роздовбану стріху:
    бажати треба простих речей:
    спокою для голови, любові для душі та втіхи для тіла.
    Отож, дорогі мої, не парте мізки, вдягайте теплі колготи,
    вовняні панчохи та светрики, щоби груди, спина та стегна не мерзли та не боліли,
    читайте житіє Гаутами, медитуйте (але небагато) і буде вам щастя,
    воно - з вами...


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  45. Ярослав Петришин - [ 2011.12.28 22:10 ]
    ДЕТАЛІ
    По лабіринту йде Тезей
    до злого Мінотавра
    і каже:
    - Не чіпай людей,
    бо зіпсується аура.

    Собі мугикає під ніс,
    а наче б'є у ринду:
    - Мовчи, допоки не розніс
    тебе по лабіринту!

    Байдýже, бик ти чи байстрюк -
    цього не скаже й Мінос -
    а ти не роздувай ніздрЮ,
    бо злість - не плюс, а мінус.

    Тобі б утіхи від родин,
    кретине з виспи Крета,
    незайві бета-каротин
    і яблучна дієта.

    Побільше світла і тепла,
    а почуття грядущі? -
    коли єднаються тіла -
    окрилюються душі!

    Мені дала в поводирі
    клубочок Аріадна -
    чого ховатися в норі,
    хіба отак порядно?

    Дедалі більше тираній
    нуждається в Дедалі.
    А ти мовчи, не сатаній!
    Бо це лише деталі...

    28.12.2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (21)


  46. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2011.12.25 22:44 ]
    Я така класна...
    Я з вигляду вся така класна,
    Комусь видаюся химерной..
    Незвично розумна. Та, власне,
    Не хочу я бути собою:

    Хотіла я стать літаком -
    Сказали, впаду над мостом!
    Подумала лижами стану -
    Сніги моментально розтали.

    Тоді - найпростіше для жінки:
    Зіграю красуню в собі.
    Бо кожна із нас, поневолі,
    Веде пожиттєво ці ролі.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Прокоментувати:


  47. Володимир Сірий - [ 2011.12.22 19:47 ]
    Геополітичні нелімерики
    На конгресі ЄеС – Україна,
    Був арбітр відомий Колліна.
    Дав гірчичника нам,
    А з Європи панам -
    По футболочці «маде ін хіна» .

    У Москві домовлялись по газу.
    Як завжди нагадали одразу,
    Хто господар, - хто пес.
    Тож ЄЕП чи ЄеС?
    Майте, хлопці, кебету на в’язах!

    Забажали Москва і Європа
    Ощасливити нашого хлопа.
    Та із примхами хлоп:
    - Шоб не вийшло «гоп –стоп!», -
    Все розучимо. Під мікроскопом.




    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  48. Володимир Сірий - [ 2011.12.22 10:10 ]
    Буває /рубаї/

    У нетрях лісу вовк не виїсть ока вовку
    І миша миші не наставить мишоловку.
    У нас, буває, пруть, немов делікатеси,
    Брат брата з гаслом на устах : хутчій проковтуй!

    22.12.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (10)


  49. Ярослав Чорногуз - [ 2011.12.20 23:02 ]
    * * * (рубаї)
    Любив я трепетно одну блондинку,
    І мріяв мать її за половинку...
    Лель вчасно дзеркало моє протер –
    Віддам йому найкраще все з ужинку.

    20.12.7519 р. (Від Трипілля) (2011)



    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (4)


  50. Світлана Майя Залізняк - [ 2011.12.15 16:08 ]
    «Ой ти дівчино, з горіха зерня…»

    Влад вчиться на банкіра п`ятий рік,
    А дівчини в блондина ще немає.
    Щоб підрости, пив дріжджі, моркви сік -
    І вже перила у дугу згинає...
    Живе з батьками. Кухня 2 на 3.
    Тісну кімнату ділить сіра штора.
    Папужок не тримає – пір"я з крил…
    Є щур Арно – спас у дворі від мору.

    «Дівки сучасні хочуть зразу в рай…–
    Зітхає у компанії Владюша.-
    А що я маю? Вєлік та сарай.
    Куди вести кохану в дощ? Під грушу?
    За що куплю барлогу, ланцюжок?..
    Он син хазяїна бістро – на тачці…
    А я росту… Пробило рік на жор…
    Маман зажарила учора качку…
    Старі за мене платять сім шістсот.
    Торгують на базарі: ківі… дині…
    Знайти б чорнявку… Я ж не те, щоб жмот.
    Купюри не зелені в мене – сині.
    На день п"ять гривен мати видає.
    В бюджеті (дині погнили…) проріха.
    Батяня «Туборг» вечорами п"є…
    Я, хлопці, підрядився бить горіхи!
    Є в мене стіл,
    торбина,
    молоток…
    Мішечків п"ять перероблю на зерня...
    Дівки отам стоять, де лавка «Сток».
    Гулятиму, аж поки… не відверне!».


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (11)



  51. Сторінки: 1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   47