ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.03.04 19:34
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.

Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери

Татьяна Квашенко
2026.03.04 17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.

Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение

Ігор Шоха
2026.03.04 16:41
                    І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.

                    ІІ
Ми сіяли історію одні,

С М
2026.03.04 11:29
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти

Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас

Юрій Гундарів
2026.03.04 10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо

Борис Костиря
2026.03.04 10:15
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.

Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен

Віктор Кучерук
2026.03.04 06:06
Зітхання матері й відбитки
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.

Артур Курдіновський
2026.03.04 01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!

Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.

Світлана Пирогова
2026.03.03 18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Сонце Місяць
2026.03.01 19:44
видить Бог, я намагаюся спілкуватися із ким завгодно
і як завгодно, і з усіма
проблематика в іншому, в тому, наскільки завсідники ПМ
здатні взагалі до якогось спілкування

(тим самим обґрунтовую попередню власну відмову від коментів на своїх сторінка

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Арсеній Літванин
2026.02.25

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Валерій Хмельницький - [ 2012.01.19 15:52 ]
    Новітні Ромео і Джульєтта
    «Ти із вірша утнув фетиша́?" –
    Поетеса питає поета, -
    "За душею - катма і гроша́...
    Ось, лови цю пародію злету!»

    Не сказав їй поет ні слівця, -
    Лиш її та себе з пістолета
    Він застре́лив... А повість оця -
    Про новітніх Ромео й Джульєтту...


    19.01.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (42)


  2. Ксенія Завальнюк - [ 2012.01.19 13:45 ]
    Неподібні
    Чи часом хтось жаліє прокажених,
    тих, що вже нікому не потрібні?
    Ми вносемо себе у списки прокажених,
    будуючи ілюзію, що зовсім неподібні.
    Буває, що живем на зло комусь,
    бо ж тихо вмієм заздрити усі.
    Ми прикидаємось дбайливими чомусь,
    хоча й присвячуємо ще комусь пісні.
    Чи варто говорити про культуру,
    Коли в віршах давно померла рима?
    Ми більше дбаєм про фігурю,
    аніж про совість, яка тепер не є важлива.
    Чи простягнемо руку допомоги?
    Та де там... у нас ще є важливі справи.
    У нас до кожного стоять вимоги,
    а більшість зробленого - суто для забави.
    Чи пожаліє нас хтось, прокажених,
    якщо будем нещасні й непотрібні?
    І чи згадає хтось тих навіжених,
    думки яких, ніколи не були подібні?


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Ксенія Завальнюк - [ 2012.01.19 13:39 ]
    Щодня
    Я знов висітиму в мережі-
    когось шукатиму онлайн...
    щодня
    А хтось гаситиме пожежі
    або напише бізнес-план.

    І знов оновлення сторінки
    й банальні меседжі "привіт"...
    щодня
    А хтось проігнорує мої лінки
    або з здійснить перший політ.

    І знов дивитимуся в монітор,
    залипнувши у креативності чужих ідей...
    щодня
    а хтось фарбує коридор
    або ж народжує дітей.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  4. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.19 09:50 ]
    БАРАН І ВОРОТА (трохи абсурду)
    А він товчеться об ворота. От баран!
    Надіється узяти ті ворота сходу, на таран…
    Та ж, крім одних воріт, кругом того будинку
    нема ні штахетинки!

    А він товчеться головою об ворота…
    Хай голову розіб’є, коли йому аж так охота.
    А ми мимо воріт – і вже в садочку.
    Взяли і розляглися в холодочку.

    Він все товчеться головою…
    Не хочеш з нами? Біс з тобою!
    А ми собі не гаємось,
    в ставочку аж купаємось!!!

    Він усе товчеться…
    Він біля них минеться.
    Тим часом ми вкушаємо плодів,
    яких і Зевс би захотів.

    А він…
    В ворота, мов у дзвін,
    все лупить головою.
    Нам не дає спокою.

    А що коли, з'явилась думка в нас нова, -
    залізна в нього голова!?

    до 2000 - 2012





    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  5. Віктор Ох - [ 2012.01.16 22:19 ]
    Запрошення на борщ

    Ех, себе би показати,
    творчість людям дарувати!
    Наварю-но я борщу!
    Вас, друзяки, пригощу!
    В ньому маса компонентів
    і мистецьких елементів!
    Скільки є в мені добра!
    Є й каструля в піввідра.
    Є де й чисту воду взяти.
    (Із джерел душі черпати.)
    Де ж це тут вогонь горить?
    Серце он палахкотить!
    Забалакаю віршами
    і займуся овочами.
    Розпочну я з бурячка
    й затанцюю гопачка.
    Нашаткую капустину
    і в фантазії полину.
    І квасолі покладу.
    В Інтернета зазирну.
    Ще й наріжу картоплинку.
    І сплакну під цибулинку.
    Всі продукти – перший сорт.
    Намалюю натюрморт.
    Вкину перцю і томата –
    буде гостро, та без мата.
    Є і морква і часник.
    Я – серйозний жартівник.
    Вкину м’яса шмат дебелий
    і задумаю новелу.
    Не забути б піну зняти
    й гарну пісню заспівати.
    Наше де не пропадало –
    є старе в архівах сало!
    Із лаврового вінка
    виділю два-три листка.
    Вкину під кінець зажарки.
    Із полиць дістану чарки.
    Перед тим, як знять з вогню,
    оковитої наллю.
    Я насиплю борщ в тарілки
    й хряпну зо сто грам горілки.
    Я шедевр створити зміг.
    Все ж додам останній штрих.
    Буде зовсім непогано
    в борщ покласти ще й сметану.
    - - - - - - - - -
    Що ж ви, братці, не йдете?!
    Знов самому їсти все?
    Знов я сам один нап’юся?
    Знов, старенький, зажурюся?
    Що ж! Гидуєте моїм?!
    В самотині борщ свій з’їм!
    - - - - - - - - - - -
    P.S.
    Борщ вчорашній теж нічого.
    Загляніть, як буде змога!..


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (5)


  6. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.16 09:03 ]
    КОТЯЧА ЕПОПЕЯ
    ЖОВТЕНЬ. БЕЗДОМНЕ КОШЕНЯ.

    Ану геть, облізлий псюро Бобку!
    Знов ліг на кицьчину коробку.
    Воно живе тут, супостате!
    Це ж її хата!

    ЛИСТОПАД. ГОЛОД НЕ ТІТКА.

    А ти диви на ту маленьку забіяку -
    замордувало здоровезного щуряку!
    То ж треба так зуміти.
    О Господи! Куди її подіти?

    ГРУДЕНЬ. ЛАГІДНЕ ТЕЛЯТКО ДВОХ КОРІВОК ССЕ.

    - Де ти, кицю, ночувала?
    - У дівчат на білих простин-я-в.
    - А сніданок де ти мала?
    - У сусідів надурн-я-в.
    - А обідати де будеш на цей раз?
    - Н-я-в! Може, у вас?

    СІЧЕНЬ.НОЧІ.

    Давно не знали ми такої тиші
    довгими зимовими ночами.
    Відколи киця з нами -
    вже не шкребуться миші.

    КВІТЕНЬ. КИЦЯ.

    Хвостом крутить – « строит глазки»…
    Хоче ласки.
    А замість мишок – хто б хотів
    на стриху* вибрики котів?

    ТРАВЕНЬ. КОЦУР.

    Немає добре так нікому,
    як жирному котові тому…
    Розлягся на грядках байдужо,
    на сонці гріє своє пузо.

    ЧЕРВЕНЬ. КОТЕНЯТА..

    Двоє рябеньких котенят -
    прудких, дряпучих чортенят…
    Старого мучили кота.
    Ото вже було… Сміхота!

    *стрих - горище.
    2002


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  7. Нико Ширяев - [ 2012.01.14 12:06 ]
    Прозрачные дни
    Старушка-осень скоро на часах.
    Её предувядательный госстрах -
    За все грехи достойная расплата.
    Реальность норовит слежаться в клип.
    Всё к одному, на улицах гип-гип,
    А речь слепа и чуть шероховата.

    Вот походя какой-то мотылёк
    То крылышек своих не уберёг,
    То песнь орёт во всё воронье горло.
    По плану, по компактному уму
    Ему поползновенья ни к чему -
    Он просто выражает, что напёрло.

    Старушка-осень влёт по всей земле,
    А у меня ренклоды на столе,
    В мой бивуак заходят похмелиться
    То девочка с глазами гранд капут,
    То заводной духовный лилипут,
    То проводник, то фермер, то царица.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  8. Володимир Сірий - [ 2012.01.13 19:38 ]
    *-*-* / їмо /
    Їмо, щоб мати силу працювати.
    Працюємо, аби поживу мати.
    А тут ще уряд не дає пропасти, -
    У темпі вальсу збільшує зарплати.

    13.01.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (34)


  9. Чорнява Жінка - [ 2012.01.13 14:56 ]
    О размерах тени
    Его неистовой гордыне
    стал тесен Музы ареал:
    он сам себя на «Вы» отныне
    самозабвенно величал.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (75)


  10. Володимир Сірий - [ 2012.01.09 19:07 ]
    Сьогодні...
    Не дме натхнення в парус мій сьогодні.
    В затоці дум куняють теми модні.
    Припливу стильних рим під повен місяць
    Армада віршів жде на мілководді.

    08.01.12.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (31)


  11. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.01.07 19:42 ]
    Не бійся жити...
    Ми темряви не боїмося,
    А боїмося, що зустріти можемо ми там.
    Ми висоти не боїмося,
    Від того, що впадемо страшно стає нам.

    Й не боїмося ми людей навколо нас,
    А боїмося ми відкинутими бути.
    І щоб знайти нове кохання маємо ми час,
    Просто є страх самотність знову ту відчути.

    Й не боїмося ми попробувать ще раз,
    А боїмося пережити той же біль.
    Якщо на страх потратимо свій час,
    То від солодкого життя залишиться лиш сіль.


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  12. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.05 10:44 ]
    НЕ ПОВЗУ...
    Не повзу, не бреду…
    По землі іду
    губами,
    догори ногами…
    То вам не грати на дуду –
    гайда з нами.
    2004.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9691"


  13. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.01.04 19:24 ]
    Погасла в небі моя зірка
    Погасла в небі моя зірка
    і стало страшно.
    Стоїть пуста моя тарілка
    без бутербродів з маслом.

    Чому усі мої проблеми й біди,
    які я маю,
    Які лишають в серці болісні сліди,
    я заїдаю....


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  14. Валерій Голуб - [ 2012.01.01 18:31 ]
    ПРО НАЙРІДНІШЕ (діалог лірика і скептика)

    -Над білим тлом брунатна смужка крапу.
    Рожеві хвильки стрічкою сплелись…
    -Це що, новий національний прапір?
    -Та ні, це сало! Ну лиш, придивись!

    Вкраїнське сало, ми твої васали.
    Тобі на п’єдесталі височіть…
    -Боюсь, що його швидко б там ум’яли,
    Вгамовуючи нездоланну хіть.

    -Коли хтось каже: «Фу, какая гадость!»
    Повір, що я радію в цей момент.
    -Не розумію, друже, в чім тут радість?
    -А в мене є залізний аргумент:

    Якщо, (не дай Господь!) оцю смакоту
    Розпробують Росія і Китай,
    То, маючи охоту й купу злота,
    Ми сала не побачим, так і знай!




    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (6)


  15. Жозефіна де Лілль - [ 2012.01.01 15:58 ]
    на ранок пiсля Нового року

    Місто на ранок після Нового року –
    ніби місце військових дій,
    поспіхом покинуте при відступі,
    порожні кокони петард і салютів,
    купа пустої тари,
    використані презики під вікнами гуртожитків,
    білі прапори снігу.
    Збираю вцілілі пожитки від вражень застільних
    та привітань час від часу щирих
    долаю в собі відразу до населення та міських пейзажів,
    грубою сирицею зашиваю наживо розпанахані груди,
    з яких моє серце витягли всі оці люди, що так приязно посміхалися
    та казали: «забудь його, він же тобі не пара»
    Випускає пару чайник, треба розчинити каву,
    нацмулити трохи бренді. Може це допоможе
    розірвати обруча на голові, зняти каблучку з пальця,
    зняти на час хлопця, хай побуде мені за коханця…
    Але ж як після цього всього я дивитимусь завтра вранці
    на себе, кохану, в люстрі, коли працюватиму self-портретистом?


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  16. Дмитро Дроздовський - [ 2011.12.31 13:44 ]
    Самотній дім. І тиша віддзеркалень...
    Самотній дім. І тиша віддзеркалень.
    Холодний душ і холод голосів.
    Іде доба крізь час із гострих марень.
    Ричання днів, подібних до вовків.

    Два нуль один. І ще один фінальний.
    Кінець епохи, присмерк і етап.
    Когось везуть за небокрай прощально.
    Когось саджають. А комусь — і трап.

    Хтось плаче в темінь. Хтось живе минулим.
    Хтось тільки вчора друзів загубив.
    Не все згадали, та про все забули
    Під канонаду буревіїв-злив.

    Але екран мигтить святково й гарно.
    Вітають люди, впевнені й німі.
    Тікає мить, немов ляклива сарна.
    У цім абсурді винні ми самі.

    Тікає кіт, летить дракон на зміну.
    Все буде добре — впевнює екран.
    Все буде добре — в матері без сина.
    «Жить стало лучше» — мертвим, та без ран!


    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.29)
    Прокоментувати:


  17. Василь Кузан - [ 2011.12.30 22:07 ]
    Не королівська справа

    Ти лежиш, мов королева,
    Пальці віялом:
    – Іди,
    Принеси мені напитись
    Із колодязя води.

    Я – король, бо біля тебе,
    То чи личить королю
    Серед ночі уставати
    Йти на вулицю?...
    Люблю
    Я, звичайно, королеву,
    Та за вікнами зима…
    – Хочеш пити – піднімися
    Й принеси собі сама.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (20)


  18. Жозефіна де Лілль - [ 2011.12.29 08:32 ]
    Обережно - бажання збуваються!

    «Будь ду-у-у-у-уже обережною, коли загадуєш бажання, -
    Казав десь-колись хтось вельми розумний, -
    Бо воно може збутися»…
    От прикинь, ніби в казці якійсь новорічній:
    Де дванадцять ударів, балачка дурна президента,
    Де, заплющивши очі,
    Загадуєш щире бажання…
    Проходить час, - voila! - отримайте та поставте підпис:
    чоловік, діти, кухня, церква.
    Додайте сюди сварливу свекруху, п'яничку-свекра,
    купу нової рідні з передмістя і трохи - з села.
    А хотілося принца-лебедя на гінкому коні чи хоча б на Renault...
    Отаке кіно, отаке мило, отакий vaudeville
    з купою брудного посуду на кухні та сценою ревнощів у фіналі...
    А треба, коліжаночки мої, лише дещицю здорового глузду,
    аби втямити просту річ та засунути її у роздовбану стріху:
    бажати треба простих речей:
    спокою для голови, любові для душі та втіхи для тіла.
    Отож, дорогі мої, не парте мізки, вдягайте теплі колготи,
    вовняні панчохи та светрики, щоби груди, спина та стегна не мерзли та не боліли,
    читайте житіє Гаутами, медитуйте (але небагато) і буде вам щастя,
    воно - з вами...


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  19. Ярослав Петришин - [ 2011.12.28 22:10 ]
    ДЕТАЛІ
    По лабіринту йде Тезей
    до злого Мінотавра
    і каже:
    - Не чіпай людей,
    бо зіпсується аура.

    Собі мугикає під ніс,
    а наче б'є у ринду:
    - Мовчи, допоки не розніс
    тебе по лабіринту!

    Байдýже, бик ти чи байстрюк -
    цього не скаже й Мінос -
    а ти не роздувай ніздрЮ,
    бо злість - не плюс, а мінус.

    Тобі б утіхи від родин,
    кретине з виспи Крета,
    незайві бета-каротин
    і яблучна дієта.

    Побільше світла і тепла,
    а почуття грядущі? -
    коли єднаються тіла -
    окрилюються душі!

    Мені дала в поводирі
    клубочок Аріадна -
    чого ховатися в норі,
    хіба отак порядно?

    Дедалі більше тираній
    нуждається в Дедалі.
    А ти мовчи, не сатаній!
    Бо це лише деталі...

    28.12.2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (21)


  20. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2011.12.25 22:44 ]
    Я така класна...
    Я з вигляду вся така класна,
    Комусь видаюся химерной..
    Незвично розумна. Та, власне,
    Не хочу я бути собою:

    Хотіла я стать літаком -
    Сказали, впаду над мостом!
    Подумала лижами стану -
    Сніги моментально розтали.

    Тоді - найпростіше для жінки:
    Зіграю красуню в собі.
    Бо кожна із нас, поневолі,
    Веде пожиттєво ці ролі.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Прокоментувати:


  21. Володимир Сірий - [ 2011.12.22 19:47 ]
    Геополітичні нелімерики
    На конгресі ЄеС – Україна,
    Був арбітр відомий Колліна.
    Дав гірчичника нам,
    А з Європи панам -
    По футболочці «маде ін хіна» .

    У Москві домовлялись по газу.
    Як завжди нагадали одразу,
    Хто господар, - хто пес.
    Тож ЄЕП чи ЄеС?
    Майте, хлопці, кебету на в’язах!

    Забажали Москва і Європа
    Ощасливити нашого хлопа.
    Та із примхами хлоп:
    - Шоб не вийшло «гоп –стоп!», -
    Все розучимо. Під мікроскопом.




    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  22. Володимир Сірий - [ 2011.12.22 10:10 ]
    Буває /рубаї/

    У нетрях лісу вовк не виїсть ока вовку
    І миша миші не наставить мишоловку.
    У нас, буває, пруть, немов делікатеси,
    Брат брата з гаслом на устах : хутчій проковтуй!

    22.12.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (10)


  23. Ярослав Чорногуз - [ 2011.12.20 23:02 ]
    * * * (рубаї)
    Любив я трепетно одну блондинку,
    І мріяв мать її за половинку...
    Лель вчасно дзеркало моє протер –
    Віддам йому найкраще все з ужинку.

    20.12.7519 р. (Від Трипілля) (2011)



    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (4)


  24. Світлана Майя Залізняк - [ 2011.12.15 16:08 ]
    «Ой ти дівчино, з горіха зерня…»

    Влад вчиться на банкіра п`ятий рік,
    А дівчини в блондина ще немає.
    Щоб підрости, пив дріжджі, моркви сік -
    І вже перила у дугу згинає...
    Живе з батьками. Кухня 2 на 3.
    Тісну кімнату ділить сіра штора.
    Папужок не тримає – пір"я з крил…
    Є щур Арно – спас у дворі від мору.

    «Дівки сучасні хочуть зразу в рай…–
    Зітхає у компанії Владюша.-
    А що я маю? Вєлік та сарай.
    Куди вести кохану в дощ? Під грушу?
    За що куплю барлогу, ланцюжок?..
    Он син хазяїна бістро – на тачці…
    А я росту… Пробило рік на жор…
    Маман зажарила учора качку…
    Старі за мене платять сім шістсот.
    Торгують на базарі: ківі… дині…
    Знайти б чорнявку… Я ж не те, щоб жмот.
    Купюри не зелені в мене – сині.
    На день п"ять гривен мати видає.
    В бюджеті (дині погнили…) проріха.
    Батяня «Туборг» вечорами п"є…
    Я, хлопці, підрядився бить горіхи!
    Є в мене стіл,
    торбина,
    молоток…
    Мішечків п"ять перероблю на зерня...
    Дівки отам стоять, де лавка «Сток».
    Гулятиму, аж поки… не відверне!».


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (11)


  25. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.15 12:36 ]
    ПІДГАЙЦІ. ЗНОВ ЛІТО. (місцевою говіркою)
    Он по місту біжить...
    А чи де собі лежить
    і костяру глоде,
    аж мружиться від насолоди,
    а по місту... біжить... літо!
    Таке воно...
    надуре знов!
    А! Не тре було... Багато так хотіти,
    особливо...

    А Бобко он, диви... Щасливий!

    * стовп.
    2004


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  26. Нико Ширяев - [ 2011.12.13 14:42 ]
    Лин-гва-гва
    Присниться б адресантам, а пока
    Наскресть морфем, поймать бы языка,
    Найти бы ключ, спасти святое чтобы.
    Мне говорили, мол, велик, могуч -
    Ах, разогнать бы ширпотребобуч
    И строй его расправить до амёбы.

    Когда стиха всегда взведён курок,
    Любая долька счастья - не порок
    И пивом можно бавиться, как дети.
    Но ты сантехник. Но родная речь
    Не перестанет течь, и течь, и течь.
    Но разводной не покладая меч,
    Но перед речью - мы за всё в ответе.

    В контексте судеб, словно конь тыгдым,
    Мы новый код, вестимо, норовим, -
    В контакте безопасный, кисло-сладкий,
    Играющий слюною за щекой.
    А рядом с ним, ещё и не такой,
    Горяч язык в предверьи лихорадки.

    Мой синтаксис, ты видел, как меня,
    С танцульки на танцульку семеня,
    Какая-то капустница мочила?
    Но там уж кто к устам её приник,
    Тому в гипоталамус золотник.
    А нам - неколебим, могуч, велик
    Родник, рудник, Аскольдова могила.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  27. Чорнява Жінка - [ 2011.12.12 21:39 ]
    О снобизме
    Сформировавшийся поэт
    неприкасаем, братцы.
    Читать дозволено. И вcё.
    Лежать. Молчать. Бояться.

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" 5.5 (5.57)
    Коментарі: (71)


  28. Володимир Сірий - [ 2011.12.12 11:01 ]
    Олія
    Слова – то соняшники в полі, -
    Являють людям сонця суть,
    А вже як визріють доволі,
    Під молотильний ціп ідуть.
    Із них поезію янтарну
    Римар видушує у чан
    І розфасовує у тару
    Бальзамом од сердечних ран.
    А є ще праця легкодуха -
    Дільце без правил і без норм,
    Коли почавлена макуха
    Іде худобі на покорм.

    12.12.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (15)


  29. Аніка Опацька - [ 2011.12.11 15:24 ]
    сатирическая поэма в трёх строфах о женщине, курящем мужчине и судьбе.

    самокрутка за самокруточкой
    с терпким запахом хвойного леса.
    я сегодня надену юбочку,
    я сегодня себе принцесса

    самокрутка за самокруточкой -
    тлеет в банке последний окурочек,
    а за пазухой - сердце в дребизги,
    за дверями, как-будто в тЕмнице
    
    самокрутка за самокруточкой-
    кто-то курит, и мне :"не нюхай!",
    а я буду вдыхать и плакать,
    не принцесса я, а собака.


    Рейтинги: Народний -- (4.92) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  30. Віктор Насипаний - [ 2011.12.06 20:11 ]
    ЧАСОМ ХОЧЕТЬСЯ, ЯК ЛІПШЕ
    У дворі машин, як гною, у вечірню пору.

    На стоянку Гнат під'їхав, що з будинком поруч.

    Місце тут знайти - раз плюнуть. Став хоч вже машину,

    Але Гнат в житті рахує кожну копійчину.

    Довго сторожа вмовляв той: - Виручи, як друга.

    Потім буде могорич, та ще й плящина - друга.

    Я віддячу, не обманю. Я не в тому віці.

    Час від часу кинеш оком, чи стоїть на місці.

    Сторож глянув на авто, а потім знов на Гната:

    - Добре, став за сітку ззаду свого " агрегата ".

    Цілий тиждень Гнат сміявсь зі сторожа - " балбеса ",

    Доки якось не уздрів, що зняли всі колеса ...

    Гнат одразу, звісно, в крик: - Ви гляньте, що ся діє!

    В білий день у вас під носом все крадуть злодії!

    Сторож хитро так всміхнувся і примружив око.

    - Часом хочеться, як ліпше, а вилазить боком…

    Ви нам пляшку обіцяли й могорич, мужчина,

    Щоб дивитись час від часу, чи стоїть машина.

    То навіщо і до чого ті дурні розмови?

    Про колеса, точно знаю, в нас не було мови.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.29)
    Прокоментувати:


  31. Володимир Сірий - [ 2011.12.05 10:00 ]
    Не байка
    Шпак
    Ніяк
    Не скаже так
    Подрузі шпачисі,
    Щоб із нею політать
    У захмарній висі.
    Він всадив її на дно
    У дуплі на дубі -
    Вись пообіцяв давно
    Горобчисі любій.
    Половину всадовив
    На яєчок трійко,
    Сам подавсь до удови,
    Любої Цвірійки.
    - Нумо, серце, злетимо
    У висоти дальні,
    А вона клює пшоно
    В курячій їдальні.
    Так від’їла тілеса
    Люба його пташка,
    Що не те, що в небеса, -
    Метр злетіти важко.

    Ось і режисури суть
    На життєвій сцені, -
    Скоро вилупки підуть,
    Клопоти сімейні.
    Не злетіти ввись тобі
    Вже нізащо, шпаче.
    Жінка фиркає в гнізді,
    Горобчиха плаче…


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (11)


  32. Устимко Яна - [ 2011.11.29 21:11 ]
    яким би чоловіком я була
    несправедливо: їм - чоловікам -
    живеться надто легко (як на мене).
    родись я чоловіком, тобто меном,
    ото була б така, така...
    яка?

    яким би чоловіком я була?
    була б, напевно, смішно уявити,
    старим холостяком і сибаритом
    із примхами, красивим, франтовитим.
    та ні, я не носитиму халат
    із шовку батик –
    не люблю халати!

    а може, навпаки, сором’язливим
    господарем, що яблука і сливи
    вирощує і кримінальним чтивом
    приперчує одноманітну ніч?
    ну не моє - дешеві детективи,
    багато часу на пусте піде.

    шанованим чиновником – ага!
    престиж-авто, коханка, гроші, друзі...
    жона – (на вибір)«доїть» або «грузить"
    хто-з ким-для чого-звідки-що-і-де?
    о мамма міа!( мамцю дорога)

    чи батяром - яскравим райським пташком?
    щоніч гулянки, п'янки... –
    надто важко
    не здатися спокусам, ну і, звісно,
    спинитися коли не надто пізно.

    . . . . .

    і не хотілося б тираном, ні рабом.
    або...або...або...або...або...або...

    . . . . .

    ех - буду жінкою,
    її життя,
    нехай з неідеальним антуражем,
    але не брухт і не давкий глевтяк,
    і на добрячий шмат небес заважить.


    і щастя не у виборі пиття -
    важливо з ким,
    і щоб повнометражно.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (24)


  33. Ярослав Петришин - [ 2011.11.24 15:30 ]
    * * *
    Уже не дочекаюся, либонь -
    спливає час, на пошуки відведений.
    Здалося? В двері стукала любов?
    Таки вона! Та знову ізсередини...

    весна 2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  34. Нико Ширяев - [ 2011.11.24 15:43 ]
    В на понедельник
    Во плацкартовой светёлке,
    В блёклом свете ночника
    Ангел спит на третьей полке,
    Подкупив проводника.

    Может, слишком лезет в око
    Женским полом кандидат?
    Но по жизни так высоко
    Только ангелы и спят.

    Видит ангел старой Кристи
    Сновидений чуингам,
    Живописно свесив кистью
    Сорок пятый килограмм.

    Нарождающейся ночкой
    В городское далеко
    Провожали ангелочка
    Кошка Машка, пёс Рябко.

    Невесомую обузу
    В сельской тьме ночных светил
    До столичного до вуза
    Авва Отче посадил.

    Но пока на три-четыре
    Уголок земной страны
    Мёртвым сном утихомирен,
    Все пути разрешены.

    Но пока плывёт белёсый
    Предрассветный зябкий пар,
    Но пока стучат колёса,
    Ангел едет сам, без спроса,
    В кенгурушный Занзибар.

    2011



    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  35. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.20 10:32 ]
    РЕПЛІКА НЕ НА КОРИСТЬ НАТХНЕННЯ
    Прийшла пора - поет траву косити мусив.
    Ліниво розвернувся - кров у тілі рушив!
    Покоси клав...
    Дихнув дурману трав -
    кохатись закортіло вмить.
    Прибіг додому - до дружини муркотить...
    - Чого це раптом ти такий шалений? -
    дружина запитала.
    - Та от набрався сил, надихався я літа...
    - О! І справді пахнеш, ніби квіти, -
    зашептала, -
    іди, іди до мене,
    мій метелику НАДХНЕННИЙ*...

    Назавтра до свиней... Хтось мусить й це робити.
    Гидливо порався й не дихав...
    сморід, гній...
    Відмучився і до дружини знов тулитись:
    пожалій!
    - Йди геть – медів не буде, - дружина гудить, -
    бо від твого НАТХНЕННЯ мене аж нудить!

    *Детальніше обгрунтування див.Публіцистика - Записки неграмотного.
    2011









    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (14)


  36. Олег Доля - [ 2011.11.19 22:07 ]
    "Такой внутри комок"... с поэтического вечера на Крещатике (ОЛЕГ ДОЛЯ)
    "Такой внутри комок"...(из цикла"Мой друг")

    Я не болен, но и вовсе не здоров…
    Быть может жизни рок,
    Быть может ослепленье,
    Быть может… просто наломал я дров!?
    А может осужден в быту лишений…

    И не разборчив я на людях и с собою…
    Такой внутри комок,
    Как бездна искуплений!
    Как будто что-то не готово к бою:
    В моей душе… быть может ссохлись вены.

    Может я дурак?…, то думаю, что можно
    Себе урезать срок,
    Хоть нет на то прощенья!
    Но если… болен! То мне ничуть не сложно,
    Но коль здоров, то …

    наварил варенья…,
    мой друг.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Володимир Сірий - [ 2011.11.16 22:54 ]
    Собі я пам"ятник замовлю
    Собі я пам"ятник замовлю
    Із мармурових чорних плит,
    Бо випробовувати долю
    Мене нітрохи не кортить.
    Синок узяв кредит на хату,
    У доні семеро дітей,
    А кладовище, любий тату,
    Не входить в коло їх ідей.
    За немалу ціну мозольну,
    А тре - продам іще гараж,
    Я монумент собі замовлю
    І проведу нараз монтаж.
    Так спокійніше буде жити.
    Та й дітям легше все - таки
    Покласти на готові плити
    Живі чи штучні квіточки.

    16.11.11.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (23)


  38. Ярослав Петришин - [ 2011.11.15 17:04 ]
    ЕТЮД В ЧОРНИХ ТОНАХ
    Бейкер-стріт загубила сон
    у її найпевнішім місці -
    Ватсон, Холмс і мадам Гудзон -
    насторожі четвертий місяць.

    Цілонічно по черзі втрьох
    у дверне заглядають вічко,
    а уранці на дверях - ох!,
    знов танцюючі чоловічки!

    Їх уперто малює хтось
    пальцем, вимащеним у ваксі -
    і нервується Шерлок Холмс,
    і дивується доктор Ватсон!

    Хоч надія зламати шифр,
    як і водиться, швидко вмерла,
    та здаватися не спішив
    наполегливий містер Шерлок.

    Набивав у чубук гашиш
    і смалив у тиші́ цвинтарній,
    щось вигукував часом, лиш
    не "Уотсон, елементарно!"

    Прапорцями значи́в міста,
    поруч дати писав на карті
    із депеші чи із листа
    від професора Моріарті.

    Ще етюди з кількох октав
    грав на вицвілій віоліні -
    Ватсон чемно перегортав
    ноти пальцем у гуталіні.

    15.11.2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (32)


  39. Нико Ширяев - [ 2011.11.14 14:42 ]
    Хоть не советуй!
    или Непоправимость


    Ей дарят кукол - по привычке.
    Она теряет их - легко.
    Ах, эти прошлые косички
    Смешного сердца моего!

    Мы все из детства понемножку
    И жгли волшебные огни,
    И тайны падали в ладошку,
    Лишь только руку протяни.

    Блестят заманчивые дали,
    Как в волосах большая брошь.
    От счастья прежнего отчалив,
    В какие дебри заплывёшь?

    И девочка с детьми другими,
    Покинув семилетний рай,
    Растёт ещё непоправимей,
    Чем падает Шалтай-Болтай.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (5)


  40. Ярослав Петришин - [ 2011.11.13 05:58 ]
    БОРОЗНА
    Нехай Пегас облізлий,
    та як нова поп(д)руга -
    одразу ж борозною -
    лавина кінських ват!
    Поет за ніжки Музи
    береться, мов за плуга -
    і нумо віршувать!

    13.11.2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (21)


  41. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.12 14:48 ]
    ОСКОМА (із життя коханців)
    То кольорові плями та сліпучі зблиски
    на сірім тлі зябких і вогких буднів.
    Злодійське та примарне щастя блуднів
    єднало і тіла, і писки*...

    Як їх побрати – шлюбна ніч
    була би їм нудною,
    вона з одним, а він з одною...
    Хоч сядь та й плач.

    Несамовито ждуть нових пережиттів
    і найпікантніших пригод,
    та меншає і меншає нагод
    добути глибших відчуттів.

    І скоро вдовільнити їхню хіть
    хіба кобила зможе чи медвідь.

    * Писок – обличчя (місцевою говіркою).


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (11)


  42. Валерій Хмельницький - [ 2011.11.11 09:58 ]
    Про герменевтиків і синекдохи
    Мені наснились герменевтики,
    Сине́кдохи, синедріони
    Філологічної еклектики
    У непробивних бастіонах

    І зрозумів одне - пророчий
    Мій сон сумбурний був - і очі
    Заплющив я швиденько знов,
    Знайшовши риму до "любов".


    11.11.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (19)


  43. Чорнява Жінка - [ 2011.11.10 13:41 ]
    О межсезонье
    Всё, как всегда: бушуют войны где-то,
    не утихает спор о божестве,
    а межсезонье целится в поэтов
    и норовит попасть по голове.

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" 5.5 (5.57)
    Коментарі: (48)


  44. Валерій Хмельницький - [ 2011.11.08 14:01 ]
    Голий, босий і в пальто
    Я гуляю по вулиці босий,
    Зовсім голий - в одному пальті.
    Усміхнулась ти з мене. Ну, досить!
    Бо задумайся, крале, об тім,

    Хто заб'є тобі цвяха у стінку
    Й подарує білизну "Сharmante"?..
    Засміялась у відповідь дзвінко -
    Ну, а я зрозумів, що пропав...

    Ти - лебідка моя, а я - лебідь,
    Закохався по вуха "на раз"
    І напрошуюсь в гості до тебе,
    Призначаючи точний час:

    Ми зустрінемось завтра о сьомій!
    Не забудеш?.. Ні, звісно, не смій!
    Бо, коли повернусь я додому,
    То удруге прийду сам не свій:

    На вершечок будинку залізу,
    Заберусь на самісінький дах
    І зірву з того даху залізо -
    А тоді полечу, наче птах.

    Не почула мене люба-мила,
    Каблучками все швидше - цок-цок
    І - зненацька побігла щосили...
    Я - за нею… Куди там! Аж змок…


    08.11.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (122) | "Сергій Татчин голос"


  45. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.05 16:52 ]
    ЖЕБРАК
    Так, я жебрак!
    Кондуктор тротуару.
    Наймилосердніший з усіх кондукторів:
    платіть п’ятак!
    Чи мимо - даром!
    Та сподівайтесь потім на відпущення гріхів.
    до 2000


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  46. Володимир Сірий - [ 2011.11.03 09:47 ]
    Оранка
    Щоб гідний мати урожай,
    Листопадóвою порою
    Під плуга ложим перегною
    І ралим, - Боже, помагай!

    Ріллю роздряпавши весною,
    Насіння кидаєм у пай
    І ждем, коли буяння рай
    Світ веселитиме собою.

    Невтомний плуг розоре нас
    І змінить профіль і анфас,
    Аби грядущі покоління

    Зійшли на пажитях життя
    І понесли у майбуття
    Елітність нашого насіння.

    03.11.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (10)


  47. Ярослав Петришин - [ 2011.10.30 20:41 ]
    l'expérience verte
    Абсент - у склянці, у горнятку - лід,
    вода і цукор, ніжний смак анісу,
    а в ложці - смайл, немов Чеширський Кіт
    крізь неї споглядав смішну Алісу.

    Я пив повільно, щоб здоровий глузд
    не відлетів завчасно до Морфея,
    аж раптом - появилися Тулуз,
    Ван Гог, два Полі і Зелена Фея.

    Було все звично - гамір і Париж,
    і навіть те, як півпрозора дама
    мого чола торкнулася - ("Гориш!") -
    і сіла на столі - вона, та сама.

    А далі, звівши руку догори,
    Чудесниця Смарагдового Міста
    мені сказала: "Очі отвори
    і роздивись - усе набрало змісту!"

    І справді - малював себе Лотрек
    ціпком абсентним кольору туйону -
    і вже не карлик - із картини Шрек
    моргав на Фею, наче на Фіону.

    Навпроти мене - Гог, Верлен, Ґоґен
    (Верлен мені всміхався) пили "Ксенту".
    І Поль (Ґоґен) ламав гематоген
    і добавляв Вінсенту до абсенту.

    Вінсент надпив і, чиркнувши ножем,
    довірив вухо схованці конверта,
    а кров тягучу, мов інжирний джем,
    поніс Анрі на пензлі до мольберта.

    "В абсенті - сперечатися не смій! -
    не так багато галюциноґену.
    І Фея ця зелена - радше Змій!" -
    сказав Верлен задумливо Ґоґену.

    Той не перечив (хоч і смів): "Простеж -
    а хто ж тоді Богиня, навіть Відьма?"
    І Фея м'яко посміхнулась теж,
    а далі раптом заридала ридма

    і зручно умостила пістолет
    в долоні Поля (першого - Верлена),
    і двічі (тричі?) вистрелив поет
    не в себе, не в Ґоґена - прямо в мене.

    ...Лежав листок із віршем на столі
    і пляшка перекинута "Ван Гога".
    Зелена Фея по жилястім склі
    текла, мов кров Рембó, з зап'ястя мого...

    березень, 2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (37)


  48. Нико Ширяев - [ 2011.10.29 13:29 ]
    Кортасар
    Уж как ты по мансардам ни балдей,
    Всего забавней - жить среди людей.
    Но фамы равнобедренней хронопов,
    Хотя, конечно, автору видней.

    Возьми меня, писатель, поутру
    В какую-нибудь лёгкую игру,
    Где можно жить, судьбу свою заштопав,
    Метать культурологии икру.

    Где можно, не стесняясь, в эту ночь
    Родить ягнёнка, сына или дочь,
    Где можно сохраниться, даже старясь,
    Где можно тлен эпохи превозмочь,

    Где любят полукрайних Че Гевар,
    Где от земли исходит лёгкий пар
    (Париж, Монтевидео, Буэнос-Айрес)
    И всякий третий-лишний - Кортасар.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  49. Нико Ширяев - [ 2011.10.29 13:03 ]
    После мифа
    Ну у древних там и были в небылицах -
    Путешествия и случки, боль и слава.
    Грех у греков обернуться - веселится
    На задах потусторонняя орава!

    Превратиться вдруг в зверушку иль в кусточек -
    Удовольствие для избранно немногих.
    Доползавшие до ручки ближе к ночи,
    Эти драные своим бессмертьем боги

    От рассвета, будто в винном магазине,
    Дрались с криками: "Мол, кто, мол, тут хозяин?!"
    Будто Берия на чёрном лимузине,
    Зевс таскал себе девчоночек с окраин.

    Удивления и ужаса не скроем
    Там, где смертно воевали с недосуга,
    Там, где древние и боги, и герои
    И любили, и колбасили друг друга.

    Извращения такие там отыщем!
    А ему-то что - прославит дискотеку! -
    Да с искусством, да с разбавленным винищем.
    В этом жизнь была для древнего, для грека.

    2011




    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  50. Юрій Лазірко - [ 2011.10.28 17:53 ]
    Ежовые мысли
    Мысли ежовые.
    Иглы – стервозные.
    Чёрным по белому – выжжена жуть.
    Лёгкость – дешёвая,
    неосторожная
    в буквах ударных задела? Ничуть.

    Буквы ударные.
    Пальчики страстные
    где-то на чём-то о ком-то стучат.
    Прессой ненастною –
    жёлтою, красною –
    жизнь разбавляют и кроют крича.

    Чушь самоварная.
    Кофе бульварное
    в чашке – болтливое, пей – не молчи.
    Слухи коварные –
    шлюхи бездарные.
    Метки – заметки, от ада ключи.


    Действия сложены.
    Им – всё положено –
    в душу плевать и разжёвывать грязь.
    К сладким пирожным –
    чуть горькое "Боже мой" –
    то – ухмыляясь, а то – не боясь...

    28 Октября 2011


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (10)



  51. Сторінки: 1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   47