ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.03.04 19:34
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.

Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери

Татьяна Квашенко
2026.03.04 17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.

Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение

Ігор Шоха
2026.03.04 16:41
                    І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.

                    ІІ
Ми сіяли історію одні,

С М
2026.03.04 11:29
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти

Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас

Юрій Гундарів
2026.03.04 10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо

Борис Костиря
2026.03.04 10:15
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.

Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен

Віктор Кучерук
2026.03.04 06:06
Зітхання матері й відбитки
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.

Артур Курдіновський
2026.03.04 01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!

Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.

Світлана Пирогова
2026.03.03 18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Сонце Місяць
2026.03.01 19:44
видить Бог, я намагаюся спілкуватися із ким завгодно
і як завгодно, і з усіма
проблематика в іншому, в тому, наскільки завсідники ПМ
здатні взагалі до якогось спілкування

(тим самим обґрунтовую попередню власну відмову від коментів на своїх сторінка

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Арсеній Літванин
2026.02.25

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Гнєушев - [ 2008.03.20 10:11 ]
    ІНОМАРКИ
    Опелі, Фольксвагени, Тойоти,
    Форди, Сітроени, БМВ,
    В будні, у неділі і в суботи
    Їх потік по вулицях пливе!
    Мерседеси, Ауді, Фіати,
    Вольво, Міцубіші і Рено —
    Ними так приємно керувати,
    А на серці важко все одно!

    Вартбурги, Дайхатсу і Сузукі
    Нашими дорогами летять,
    Наче б то чужої пісні звуки—
    Не чарують і не веселять,
    Хонди, Доджі, Крайслери і Мазди—
    Вернісаж, автосалон щодня!
    Ми, напевно, негодящі газди:
    Власного не маємо "коня"!

    АвтоЗАЗ породичався з ДЕУ,
    "Таврію" "Славута" нарекли!
    Шепетівка і Бердичів, де ви?
    Ваші назви гіршими були?!
    Де ви, Запорожці, Волинянки?
    Ми давно чекаємо на вас:
    Не "сам склєпав", не "консервні банки",
    А машини - супер, екстра-клас!
    1999


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (10)


  2. Варвара Черезова - [ 2008.03.19 16:54 ]
    ...
    Я не відьма, коханий, то й що, що волосся руде.
    Твого серця не крала, бо маю своє і не гірше.
    Ну а з чого ти взяв, що для тебе писалися вірші?
    Моя совість? Не знаю... Принаймні не бачу ніде.

    Руку й серце? Облиш, господарка із мене ніяка,
    А тобі окрім віршів - картоплі, борщу, голубців...
    Кажеш, ти не борщу, кажеш, ти тільки пісні хотів?
    Навіть мама не проти? І знаки зійшлись зодіаку?

    Отакої! Ну що ж... Мушу плани твої поламати.
    Я не згідна, пробач. Забирай свої речі і йди.
    Не почистив ще зуби? Немає у крані води.
    Забирай гарбуза і шуруй-но до себе до хати.


    Рейтинги: Народний 5.33 (5.47) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (31)


  3. Янка Яковенко - [ 2008.03.16 21:35 ]
    " Помаранчеві думки"
    Гей збирайся люд,
    Із усіх усюд!
    Розкажу вам казочку-побрехеньку,
    Для науки старим і маленьким,
    Як пішли ми смоли шукати
    Обідраний бік залатати.
    Десь бичок третячок узявся,
    На чотири біди обіцявся,
    Скільки ж нас було облуплених,
    На бочок смоляний ось так куплених.
    Не побачив ніхто червоточини –
    На усіх ножа тепер точено.
    Хтось хвостом прилип, а хтось лапкою,
    Хто там знав про тих діда з бабкою?
    А тепер дивись - начувайся,
    Шкурою своєю ж викупляйся.
    На постоли і душу подерли б,
    Та в мозолях вся – буде терти.
    Тож блукаємо тепер, болем світимо,
    Сором нам… наука всьому світові…


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.1)
    Коментарі: (41)


  4. Любов Вороненко - [ 2008.03.08 13:44 ]
    Тема №9 В палату №6 Нахдоктору
    Критус Нахман

    Твої вологі як в теляти очі
    Так професійно пестять моє тіло
    О, Джиґолетто, як тебе я хочу
    Солодко-млосно, пристрасно-спітніло...

    -----------------

    Хто може краще привітати жінку,
    Як Крихтус Нахман з шостої палати.
    Побачив, що до сну готують ліжко
    І ну давай у шпарку заглядати.
    Припав до ручки дверної навіки,
    І хоче також мого Джиголетто,
    Якщо для нього це єдині ліки,
    То може, поговоримо відверто?
    А за вікном така весна буяє,
    Що хочеться кохати і кохати.
    Будь пильна, може в шпарку заглядає
    Наш любий друг із шостої палати.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.35) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (5)


  5. Павло Якимчук - [ 2008.03.08 08:44 ]
    Душі жіночої загадка
    Сімейна трагікомедія у трьох діях
    Дія перша

    Одружився наш Іван, не пройшло й неділі.
    По сучасному, в кафе, відгуляв весілля.
    Той Іван у нас крутий, як то кажуть нині.
    “Секонд хенд” із-за бугра возить Україні.

    На весіллі томада (найнятий, звичайно),
    Усе чисто розповів про сімейні тайни,
    Про терпіння, про любов (до борщу і після).
    А сваритись? Щоб ніколи не було і в мислях!

    Будувать нове життя вирішили стильно.
    – Їдем, жінко, на Канари, в подорож весільну.
    Зачинивши офіс свій (з ділом, каже, вспію),
    Іде містом молодий, про відпустку мріє.

    Закрив очі, уявив: море.., білий лайнер..,
    І вода – аж сліпить зір. Одинокі пальми..,
    І вона – струнка, мов лань... Боже, які ніжки!
    У прозорому парео.., і розкішне ліжко.

    Одиноке бунгало.., поцілунки ніжні,
    В тонких келихах вино…Цитрусові свіжі…
    Від отих думок Іван ледь не став співати.
    А обійми, поцілунки нащо відкладати?

    Де іще оті Канари… З настроєм веселим
    В двері власної квартири наш Іван гамселить.
    Жінка брязкає замками, двері відкриває.
    Весь в надіях у квартиру наш Іван влітає.
    ( Кому цікаво, чим діло закінчиться -
    читайте в моїх есеях.
    Усім жінкам ПМ мої найщиріші вітання)



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (2)


  6. Варвара Черезова - [ 2008.02.28 09:51 ]
    Повернення (невчасне)
    Коханий, швидше! Ну які ще вірші?!
    Які ще Віги і які ще Торі*?
    Мерщій в вікно, одягнешся надворі -
    Приїхали батьки на день раніше.

    Розумний кажеш? Любий, та не дуже...
    Якби розумний був - давно би втік.
    Хоча який тут досвід на цей вік...
    Ну а тепер оглядини, мій друже.

    Заручини, весілля (звична річ),
    Біленька в чарці і біленька в сукні,
    Ну і кохання – сили всемогутнi,
    А далі майже перша шлюбна ніч.

    * - Віги (ліберали); Торі (консерватори) - політичні партії Великобританії.


    Рейтинги: Народний 5.3 (5.47) | "Майстерень" 5.5 (5.46)
    Коментарі: (34)


  7. Павло Якимчук - [ 2008.02.25 22:40 ]
    Нова редакція
    Залюбили тебе, закохали,
    Не втовплюсь – залицяльників рій.
    Мабуть, змалку тебе умивали
    У джерельній воді молодій.

    Джерела вже нема, – заорали,
    Залицяльників рій не гуде…
    Де ті ліки, щоб їх прописали,
    Як потреба любить упаде?

    Закохали тебе, залюбили
    Що ж робити мені?
    Ну чому
    Поєдинки вже заборонили?
    Я би серце прострелив йому!


    Рейтинги: Народний 5.17 (5.4) | "Майстерень" 5.25 (5.28)
    Коментарі: (8)


  8. Олег Бондар - [ 2008.02.25 01:57 ]
    З ЧОГО Ж СЬОГОДНІ ЛЮБА БІМБЕР ГНАЛА?


    =========== Вировець Лариса ======

    НЕРВИ АБО СИНІЙ ДРАКОН
    (екзотичним дарункам присвячується)



    "...Можеш розбити усі телефони —
    я озиваюсь із кожної скалки.
    Сині маленькі затяті дракони
    до олівців призвичаєні змалку.

    Бачиш, і цей увіп’явся щосили —
    синього птаха потворне качатко!
    Десь по світах його довго носило —
    він перепише цю казку спочатку.

    Хвилі здолає сандаловий човник,
    дивна тваринка свій хвостик підтягне,
    небо не змінить свій колір на чорний:
    білі тюльпани там квітнуть безтямно.

    Прямо з-під снігу у лютому й січні
    квітне барокко будинків химерних...
    Наші розмови триватимуть вічність,
    решта — то нерви.



    ================== Cooper_D =====

    З ЧОГО Ж СЬОГОДНІ ЛЮБА БІМБЕР ГНАЛА?


    Мені із приятелькою поталанИло!
    Дивись! Милуйся! Заздрісна еротика!
    І все так тонко, стильно, ніжно, мило...
    Не жінка, а суцільная екзотика!

    Та тільки но я взявся цілувати,
    Аж гульк, вона неначе курка в просі!
    І вже драконів синіх повна хата!
    Один, падлюка, почепивсь на... носі!

    Чим далі - гірше. Еротичні стони!
    Облиште, хлопці вишкіряти зуби,
    Яке там ліжко чи софа? Дракони!
    Мов навіжені лізуть звідусюди!

    І де такеє лихо узялося?
    ОДИН ГРАНЧАК, а скільки див химерних,
    А втім, до ранку якось розійшлося:
    Один був - справжній, ну, а решта - нерви !!!



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.34) | "Майстерень" -- (5.21) | Самооцінка 5
    Коментарі: (5)


  9. Олег Бондар - [ 2008.02.25 01:29 ]
    ЧОМ ТИ, ЛАРИСКО, МІЛІИАРИСТКА???
    "... весна на дворі вже... а ми ще й досі...
    кави не пили...(?)" (з розмови на вулиці)



    ============= Лариса Вировець ===

    "...У проваллях часу твої ілюзії
    із моїми поруч пасуться мирно,
    і, на перший погляд, з тобою — друзі ми,
    та життя — як поле...
    А поле — мінне..."



    ================ Сooper_D =====

    Знову міни у чистім полі
    Де-не-де навмання розкидала?
    Я ж казав тобі: - Серце! Доволі!
    Досить зводити нам арсенали!

    - А натомість гранат півсотні
    Та отої старої базуки,
    Ми б на кави пішли сьогодні...
    Що ти в відповідь? Ані звука!

    - А навіщо морські гармати?
    Триста гаубиць було мало?
    Краще було б три поросяти
    За півроку - свіжесеньке сало!!!

    На городі звела капоніри.
    Заплела все "колючкою".Грати.
    Кум Петро до тебе в жовніри
    Поривається йти за контрактом?

    Вчора, бачив у супермаркеті,
    Кулемета купляв, для годиться?
    За такі мілітарні закиди,
    Мабуть, вріжу йому по пиці!

    На ставку весь фарватер мінований...
    Щось бабахнуло проти ночі...
    Прочитаєш цей зойк римований
    І - кажи мені все, що хочеш!


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.21) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  10. Юлія Гринчук - [ 2008.02.20 14:22 ]
    Ранок
    Малюю ранок на обличчі
    Ще навіть не відкривши очі
    Надщербленої кави два ковтки
    Пігулки від запліднення
    Втекти з твоїх обіймів до світанку
    Не розігрівши два сніданки
    Відкрию світові себе

    Твій погляд пострілом у спину
    Для тебе
    Краще
    Я загину


    Рейтинги: Народний -- (5.16) | "Майстерень" -- (5)
    Коментарі: (1)


  11. Ірина Заверуха - [ 2008.02.10 15:06 ]
    без зупинок
    До оскоми кришу коми на зубах
    В нас не може бути пауз і зупинок
    Я тобі поставила зарах
    Це у мене вища із оцінок
    І тепер за лінію тире
    Не ступлю нізащо
    Там безодня
    Де пояснень сірий трафарет
    І нудне двокрапкове сьогодні

    Знаки оклику ногами догори
    Щоб емоцій жодних на папері
    Ти до мене просто говори
    Без оцих-своїх-усіх матерій
    І без крапок
    Натяків
    Рядків
    Всі зв’язки твої лише підрядні
    Маєш те, що мати не хотів?
    Знаєш,
    А у мене все нормально...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.21) | "Майстерень" 5.5 (5.16)
    Коментарі: (6)


  12. Трахтенберг Наталка - [ 2008.02.08 18:54 ]
    Порада

    Хвіст злетіти поза хмари не дає?
    Що плазує темним яром — не моє.
    Що витає в високості — не питай.
    Не збереш, упавши, кості — не літай.
    А рівненькою стежиною ходи,
    І подалі від біди і від води,
    Щоб соломки постелити де-не-де,
    Хто ж бо знає, де він завтра упаде!
    Так життя твоє безпечно промайне,
    І довіку не зустрінеш ти мене.
    Не веліли тато й мама — то святе.
    Надто різними шляхами ми ідем.


    Рейтинги: Народний 5 (5.17) | "Майстерень" 5 (5.17)
    Коментарі: (1)


  13. Володимир Гнєушев - [ 2008.02.07 12:11 ]
    ПРАВО НА ДИКТАТ
    Ви, за потреби, зупиняли снігопади?
    Привчали ожеледицю до ніг?
    Тайфунів Ви приймаєте паради?
    Змиваєте дощами пил з доріг?

    Ви вгамували хоч один торнадо?
    Ви перенесли на Волинь Ельбрус?
    Можливо, запросили щиро й радо
    До себе в гості дружній землетрус?

    Якщо на ці незвичні запитання
    Відповісте одноманітним “Ні!”,
    То Ви – не Бог, і марні сподівання
    На право диктувати щось мені!

    22 грудня 2003 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (10)


  14. Іван Гонта - [ 2008.02.05 11:30 ]
    * * *
            Л. Л.

    Який сонет? Хіба ж я гідний?
    Своїм невитонченим стилем
    (якщо й з Пегасом - то безкрилим)
    Спаскудити твій образ, - рідний

    Уже мені - вже більше року,
    Як ми знайомі. Світ широкий,
    А сонць (крім неба) - лиш одне,
    Зате ж як гріє! ...не мене...

    Та і тебе не я зігрію.
    Хіба лиш чаєм... Чорта з два! -
    Нічим не виправдані мрії...
    Тьху! Що за соплі?! Ти права...

    Та без дарунка будеш, бідна, -
    не гідний я... А ти - чи гідна? :)

    13.06.03


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (5)


  15. Артур Томський - [ 2008.02.04 05:39 ]
    Ніж
    Звичайнісінький ніж
    кухонний
    загострюєш старанно
    миєш ніжно
    треш сухим рушником
    абсолютно без думки
    що він може стати
    знаряддям вбивства

    Можливо тВого…


    Рейтинги: Народний 5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.36) | Самооцінка 4
    Коментарі: (4)


  16. Юлія Кремняк - [ 2008.02.02 16:42 ]
    *** *** ***
    я купила собі пістолет
    своїм болем жбурну тобі в лоба
    і приб'ю до стіни як портрет
    твою тиху безмовну утробу

    хай цілують тебе таргани
    хай тебе прикрашають мухи
    рідні очі знайомі штани
    і маленькі рожеві вуха

    ти висиш як дірявий лантух
    на своїх же нових шпалерах
    у намисті голодних мух
    цих бездушних гелікоптерів

    я купила собі пістолет
    і свою затамовану злобу
    як останній любовний сонет
    я пускаю тобі у лоба


    Рейтинги: Народний 5.33 (5.29) | "Майстерень" 5.25 (5.11)
    Коментарі: (2)


  17. Леся Романчук - [ 2008.02.01 21:06 ]
    ПІСЕНЬКА ПРО ХТОСЯ
    Він ніде - і він усюди,
    так у світі повелось,
    що живе між нами, люди,
    таємничий дивний Хтось.

    Хтось чогось у когось просить,
    Хтось паплюжить, хтось доносить,
    стережіться того Хтося,
    поки ще не сталось щось.

    Хтось ображений когосем,
    жартівник і баламут,
    ми ганяємось за Хтосем,
    він ніде - і знову тут.
    Хтось комусь свиню підсунув,
    хтось комусь у душу плюнув,
    стережіться того Хтося,
    поки ще не сталось щось.


    Рейтинги: Народний 5.33 (5.58) | "Майстерень" 5.25 (5.59)
    Коментарі: (9)


  18. Зеньо Збиток - [ 2008.01.31 21:46 ]
    Очима лізе правда
    Згубило небо слід амеби в краплі
    і дурняка мікроби ловлять за язик.
    По кінескопі скаче Чарлі Чаплін -
    в котлі готовиться трапезний черевик.

    Льодівку відчинив - а там спить нулик,
    очима чавкаю, згостив свій нюх на "фу".
    У кумів треба трутнювати вулик -
    там сала шмат давно чекає на лафу.

    Посидимо, сивуху копне качка,
    "Гуцулку Ксеню" заведемо під столом,
    культурно проведемо вечір рачки
    та облизавши брудершафтом пачки,
    підемо матюками кидатись в село.

    31 Січня 2008


    Рейтинги: Народний 0 (5.33) | "Майстерень" 0 (5.27)
    Коментарі: (25)


  19. Леся Романчук - [ 2008.01.30 15:17 ]
    ПОРОДА
    Медалі гідні шерсть і екстер'єр,
    Достойно, не зважайте, що собака,
    Крокує містом пан ердель-тер'єр
    І вишукано при потребі гавка.

    А втілення усіх собачих чар
    Із родоводом княжим бездоганним -
    Бладхаунд, спанієль і сенбернар,
    Або мастіно неаполітано!

    А поруч — цуцик, сукине дитя,
    Не знаючи ні мами, а ні тата,
    У білий світ дзявкоче без пуття
    Й гризе литки усім, хто того вартий.

    Отак воно в житті чомусь бува:
    Чим менша, бачте, і бридкіша шавка,
    Тим більше приндиться, на місяць завива,
    Частіш куса і голосніше дзявка.

    Не між собак, а й між людського роду
    То визначальна річ — порода.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.58) | "Майстерень" 0 (5.59)
    Коментарі: (3)


  20. Дмитро Штофель - [ 2008.01.30 13:49 ]
    Риторика
    Істота нерозбурхана.
    Чи треба
    ламати терні мови нестрункі?..
    І як порве вівсяну тайстру кінь,
    як в піні ополудні змочить ребра,

    язик собі здобуде волю вперто,
    крислатиме й пролиже глуму мур,
    і, щоб не згадувати вкотре колиму,
    умовності колись та й буде стерто.

    Кого і як,
    у що-то він оперить
    думки і марева оголені.
    Звикай!
    Благословляю геній язика
    папером.


    Рейтинги: Народний -- (5.17) | "Майстерень" -- (5.1)
    Прокоментувати:


  21. Зеньо Збиток - [ 2008.01.29 21:16 ]
    Тра троха
    Промацав кишеню, зайшов у крамницю,
    з потилиці вичухав чуйність біди.
    Грошей - кіт наплакав (тож видно по пиці),
    нашкробав півлітру, зварив баланди.

    Та кум, як ДАІ, чує градус за милю -
    співає мобілка: "Па-пі-па-пу-па",
    -Альо, шо там, Зеню? -(три слова...), Василю!
    -Ну в баню - так в баню, а де Ти пропав?

    І як ти хвоста не рубай - відростає,
    а кільки є кілька..., а перець на дні.
    Мій кум сизооким орлом підлітає,
    а риба з ведельцем за зуб забігає,
    згубивши, мов цноту, томатний гарнір.

    29 Січня 2008


    Рейтинги: Народний 5.67 (5.33) | "Майстерень" 5.5 (5.27)
    Коментарі: (7)


  22. Леся Романчук - [ 2008.01.29 18:01 ]
    Чоловікові з вусами
    Звичаї давнини дивують повсякчас!
    Щоб честь свою відстоять чоловіку,
    На заході — дуель, на сході — б'ють у пику,
    В Туреччині — казан... із чимось... А у нас?

    Дотепний звичай галицьких батярів!
    І гонор вимагав, що хлопець мусить,
    Як хто порушив слово, ні, не вдарить,
    А привселюдно смикнуть волосину з вуса!

    Ото ганьба! Там куля ніц не важить!
    Прикраса — шрам, а рани не боюся,
    Ворота — дьогтем, а обличчя — в сажу,
    Та над усе — обсмиканії вуса!!!

    От я тепер, панове-обіцяльники,
    Завдам ганьби на лисини й сивини!
    Шикуйсь до смикання, шановані начальники!
    От тільки з чого ж смикать волосини?

    Тепер я знаю — є на те причина,
    Як лиш до влади, запускають пузо
    У відповідність талії і чину,
    Та головне — негайно голять вуса!


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.59)
    Коментарі: (2)


  23. Зеньо Збиток - [ 2008.01.29 17:07 ]
    Перед забавою
    Корова молоко несла, а кури сперечались
    кого когут топтатиме сьогодні в курнику.
    Свині сальце на свіжім сіні рохко відкладалось
    і нишпорив вдоволено щурище в смітнику.

    Прикривали давно качки побовтавшись в ставочку,
    Сірко ганяв незносних мух і кістку брав на зуб,
    сусідський пес з-за паркана котив на нього бочку,
    тримав плакат попереду "Сьогодні Танці" клуб.

    На місці ще баняк стояв і пелька - не залита,
    радейко матюкалося про "раду" і про "дай".
    А що в селі робити ще? (крім пити й морду бити)
    За свіжим Сяйвом Місячним йде Йокарний Бабай.

    29 Січня 2008


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (9)


  24. Леся Романчук - [ 2008.01.28 16:31 ]
    ТРИМАТИ УДАР
    Я за раундом раунд здаю,
    і не видно іще кінця.
    У нерівному цьому бою
    не здобути мені вінця.
    І хоч ноги і руки, мов з вати,
    знову гонг, і на рингу знов,
    і тримати удар, тримати,
    через страх, через біль, через кров.

    Пропускаю то зліва, то справа,
    і коли ж заключний акорд?
    Прошу пана триматися правил,
    бо який це, до дідька, спорт!
    Я ж бо можу і здачі дати.
    Знову гонг. І на рингу знов,
    і тримати удар, тримати,
    через страх, через біль, через кров.

    Виявляється, є ще сили.
    Я такий премудрий стратег!
    Ну, молись, мій вороже милий,
    поки вигукне рефері "Брек!"
    З честю вийти і бій не здати.
    Знову гонг. І на рингу знов,
    і тримати удар, тримати,
    через страх, через біль, через кров.


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.59)
    Коментарі: (12)


  25. Леся Романчук - [ 2008.01.28 15:57 ]
    ПРОШУ САТИСФАКЦІЇ!
    І келих нам покаже дно.
    Змаліли душі і відвага.
    Чия вина, чиє вино
    Колись вирішувала шпага.

    Вишуканий час витончених барв
    Нам іще повернеться нескоро:
    До бар'єру, сер! Вашу шпагу, граф!
    Прошу сатисфакції, сеньйоре!

    Подумай тричі, перш сказать,
    Невірний крок — дуельна рана.
    Чи з того світу викликать
    Безстрашну душу Д'Артаньяна?

    Плюють ув очі, каже — дощ! —
    І усміхається з любов'ю.
    Образа ж гонору мого
    Завжди змивалась тільки кров'ю!

    Безчестя честь не визнаю.
    Ми на коні, ми на арену
    Ще вийдем у новім бою.
    Даю вам слово джентльмена!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.58) | "Майстерень" -- (5.59)
    Коментарі: (18)


  26. Ірина Заверуха - [ 2008.01.25 14:52 ]
    Антистатик
    Сільські Донжуани у пляшці горілки тонучи
    Стають красномовними, наспіх словами озброєні
    Торкаються жару чийогось нерідко й боляче,
    А вранці уже й не згадають слабкі та зморені;

    Палкі Казанови сідлають авто на пошуки
    Прикрас до салону, міняючи їх за графіком,
    Тоді ж, коли писанки вже не влізають у кошики
    Себе виправдовують швидкісним надто трафіком;

    І вже не ковтають отрути Ромео-хлопчики,
    Вдягаючи маски та каски слабкої вірності,
    Коли розглядають глянцевих краль навпочіпки
    Очиці блищать усіма відтінками сірості...

    Я крихтами гідності ліжко засію звечора –
    Нехай мені муляє і заважає спатоньки...
    Не буду будити на тому кінці диспетчера –
    Відштовхую знову тебе за законами статики.


    Рейтинги: Народний 5.33 (5.21) | "Майстерень" 5 (5.16)
    Коментарі: (7)


  27. Олександр Бойчук - [ 2008.01.25 13:17 ]
    Малярі:)
    Все довкола здавалось сірим,
    Все похмурим чомусь здавалось.
    Тож з колєгами ми присіли
    І закрить це питання зібрались.
    Аргументів розглянуто море,
    І чергова спорожнена пляшка…
    На рожеві змінились кольóри,
    Але контури визначить важко:)


    Рейтинги: Народний 5.05 (5.31) | "Майстерень" 5.13 (5.21) | Самооцінка 4
    Коментарі: (4)


  28. Олександр Бойчук - [ 2008.01.25 10:51 ]
    Рецепт
    Коли надворі січень сивий
    Не снігом, а дощем стрічає,
    А в хаті - холодно і сиро,
    І виразних бажань немає...
    Собі рецепт один затям :
    Ковтни міцненького напою,
    Залізь під ковдру з головою
    І насолоджуйся життям!


    Рейтинги: Народний 4.94 (5.31) | "Майстерень" 5.13 (5.21) | Самооцінка 4
    Коментарі: (4)


  29. Іван Гонта - [ 2008.01.15 17:09 ]
    Собаче
    Найкращі друзі всіх бродячих псів
    В зимову пору - теплокомунслужби,
    Хоч і навряд чи це взаємна дружба,
    Але пусте. Он там, дивлюсь, присів
    На теплий люк старий рудий барбос -
    На псячому весіллі як колос
    Підноситься. І на сусідню суку,
    Яка годинами не злазить з люка,
    Хіба лиш зрідка оком поведе.
    Він не розцінює її "як жінку" -
    До березня ж не дінеться ніде,
    А там ще він залізе їй на спинку.
    І хоч давно бурчить у животі,
    І хоч коти, не боячись ні трішки,
    Заледве не під носом ходять пішки,
    А блохи розгулялись у хвості,
    Барбос лиш ноги незворушно гріє.
    А ще, можливо, він плекає мрію
    Про справжній рай для праведних собак,
    Де він зігріється й наїсться всмак,
    Де ні котів, ні навіть бліх не буде,
    Де вічні весни, повно юних сук,
    Де матиме двоповерхову буду,
    Де звільниться від всіх собачих мук.


    Рейтинги: Народний 5.13 (5.4) | "Майстерень" 5.5 (5.28)
    Коментарі: (23)


  30. Марвел Кохана - [ 2008.01.15 15:05 ]
    Performance
    Вже не людина,
    Тільки маска
    І як, панове, ваша ласка
    На оплески ви не скупіться
    І для проформи подивіться
    Усю виставу до кінця:
    Вона коротка, як життя.


    Рейтинги: Народний -- (5.04) | "Майстерень" -- (4.92)
    Коментарі: (1)


  31. Іван Гонта - [ 2008.01.14 19:03 ]
    Ностальгія
    Віддам півцарства, півжиття і півконя,
    За погляд твій, за посмішку, за слово,
    Щоб хоч хвилину... ні, годину... ні, пів-дня,
    З тобою разом... щоб ще раз... щоб знову...

    Щоб як торік... (чи років два тому? чи три?)
    У нас... (чи в вас? а де ж це все було-то?)
    Весна, ласкаве сонце, лагідні вітри,
    Над озером... (чи то було болото?)

    Ми стежкою ідем, по кошику грибів
    Набравши... Втім, які ж гриби у квітні?...
    Ага, згадав: це січень був і сніг рипів
    Веселий місяць, зірочки привітні

    І більш нікого, і ніколи, і ніде...
    Ох, спогади, накинулись юрбою
    Це в'їлося, це не мине, це не пройде,
    Хоч все було й не так, хоч не з тобою.

    ~13.06.06


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (22)


  32. Старий Сірко - [ 2008.01.13 00:25 ]
    Тобі. Справжній.
    Моя ти мила, рибко, сонце, кицю,
    Моя маленька, квіточка, котятко,
    Красунечка, зоря моя, цариця,
    Моє кумедне ніжне янголятко
    І чортеня. І очі в тебе – море,
    І руки золоті, а сміх сріблястий,
    А як переш, готуєш... пилу гори
    Зуміла вимити – а в мене ж перший раз ти…
    Одним же словом – ти – моя кохана,
    І ти така, яких у світі мало -
    Така уважна і така охайна…
    Доречі, ти шкарпеток не стрічала?


    Рейтинги: Народний 5.06 (5.4) | "Майстерень" 5.13 (5.38)
    Коментарі: (6)


  33. Галантний Маньєрист - [ 2008.01.12 17:36 ]
    І. Доказ
    І вже мріяв про неї, про чорну розпещену жінку -
    ніжношкіру, чуттєву, палаючий антрацит! -
    як несу на руках її - обов’язково узимку! –
    на широку постелю, безмежну, як мій апетит,

    як схиляюся з нею над білою, пружною гладдю,
    випускаючи перса з полону обіймів у світ,
    над яким нависаю з вінцем деміурга і статтю,
    що очам похітливим являє місцями граніт.

    Як приємна ця діва! - не ті блідошкірі феміни,
    із якими у мене грози темнолицьої вид,
    бо коли ще затягнеш їх в Босхові теплі картини! -
    А з цією простіше, усе ж бо й один родовід.

    2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (6) | "Продовження: «Сповідь Амура»"


  34. Віктор Спраглий - [ 2007.12.07 10:17 ]
    Шановний злодію, ходімо в дім
    Шановний злодію, ходімо в дім.
    Негоже з гостем на порозі
    (Та ще й у лютії морози)
    Гримасувать немов люб’язний мім.

    Проходьте любчику. Своє взуття,
    Начищене багном поживи,
    (Ті горлорізи страх примхливі)
    Залиште при своїх брудних ступнях.

    Не знайте сорому своїх очей
    В моїх розхристаних пенатах,
    (Ох, ти пристойносте триклята )
    Не знайте темряви глухих ночей...


    Рейтинги: Народний -- (5.21) | "Майстерень" -- (5.19)
    Коментарі: (2)


  35. Іван Гонта - [ 2007.12.05 17:12 ]
    Перед Миколаєм
    У переддень зимового Миколи
    Страшенно тягне залягти у сплячку,
    Чи підхопити б хоч яку болячку,
    Розгрипитись і "не піти до школи".

    Просачкувати всі свої "уроки",
    По барах лікуватись від застуди,
    І вийти знов у білий світ, на люди
    Ну от хоча б десь так з нового року.

    А краще навіть вже під самий лютий,
    Коли вже відшумить останнє свято,
    Коли вже можна весну виглядати,
    І дні вже довші, вище сонце... Тьху ти!

    Розмріявся, тролейбуса прогавив.
    Не спати, блін! Приїду - вип'ю кави.
    17.12.03


    Рейтинги: Народний 5.13 (5.4) | "Майстерень" 5.25 (5.28)
    Коментарі: (19)


  36. Іван Гонта - [ 2007.12.03 16:08 ]
    Блондинка
    Можна? Здрасьтє вам. Спасібо. Рая.
    Да, я про роботу, по об'яві.
    Резю-шо? Спасібо, краще чая.
    Ах, які тут ящічкі цікаві!

    Зможу тута класти космєтічку.
    Ой, я вас не зачепила бюстом?
    Правда, мені йде оця спідничка?
    Меблів, бачу, тут у вас не густо.

    Ше б діван, ну чи хотя би крісло .
    Ну... Якшо ми схочем отдохнути...
    Ну а так у вас нічо, не кісло.
    Ну, карочє, загортайте... Тьху-ти!

    То єсть, я согласна тут робити.
    Шо? Ексель? Такого я не знала…
    Ще я можу поливати квіти!
    Мови? Так, я знаю їх немало:

    Українську, русску, ну і даже
    Ми англійську вчили в універі.
    Універ? Ну той, шестіетажний.
    Там такі круті стєклянні двері.

    Да, діплом взяла канєшно. Нате.
    Вот який красівий і блєстящий!
    Ну то шо, коли вже починати?
    Як ви кажете? За двері? Нащо?

    Ну і ладно! Ну і больно надо!..
    Ну й піду... До ваших конкурєнтів.
    Там мене зустрінуть дуже радо -
    Там таких немає імпотєнтів!


    Рейтинги: Народний 5.44 (5.4) | "Майстерень" 5.33 (5.28)
    Коментарі: (27)


  37. Золота Жінка - [ 2007.12.01 19:02 ]
    Стахановець
    Як це правильно, любий! Не варто купляти штольню,
    Коли треба відерце вугілля, чи два, чи три,
    Краще ввечері дівку до серця собі знайти,
    Відпочити у клубі, приміром, – і ніч прикольна
    Перекотиться в ранок, піде антрацит додому,
    Залишивши у ванні на столику свій гребінець,
    Це, погодься, палкого кохання не гірший кінець,
    Ти спокійно доспиш, і забудеш ім′я по тому.
    А проспавшись, насупиш чоло: “Вероніка? Катька?
    Може, просто Марія?”. Не парся, Стаханов! Відбій!
    Через тиждень знайдеться нехилий новий забій!
    Бо на грома тобі ціла шахта проблем Засядька?


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.25 (5.52)
    Коментарі: (11)


  38. Юрій Кондратюк - [ 2007.11.21 12:26 ]
    Мені чужий вінок...
    * * *

    Мені чужий вінок лавровий – тисне!
    Мені чужі медалі, як ярмо!
    Мені чуже вино в бокалі – кисле!
    Мені чуже життя, немов кіно!

    Мені чужі думки – лише цитати!
    Мені чужі вірші – п´янкі слова!
    Мені чужі рядки – перечитати,
    А від своїх – облазить голова!


    Рейтинги: Народний 5.33 (5.28) | "Майстерень" 5 (5.09)
    Коментарі: (37)


  39. Володимир Ляшкевич - [ 2007.11.15 14:25 ]
    Вакаційний синдром. Москва_98
    І
    Гойдати далі простір недоречно -
    вагони доповзли до "все конечно"
    і, спинені, востаннє, на шляхý,
    послали поназбиране на ху-
    ноликих перевізників причалу.
    І видих Українського хоралу
    посунув у околиці Кремля,
    відомі як Москва...
                                       - Москва, це я...

    Означивши себе серед загалу
    відсутністю речей, дітей і дам,
    і проблиску в очах "і аз воздам", -
    вбираю "Київського" кисню сталу,
    мов кинутий колись ефірний крам.

    ІІ
    О світанкова лоція перону
    доби кристалізації жаргону -
    і русло, і вітринний краєвид,
    і нерестилище для астерид,
    розмножених у міліцейській формі
    заради койно: "Як воно?" - "У нормі!",
    де бовваніє постать Ілліча,
    пала в очах мартенівська свіча.

    Моnsher, філогенез не до вподоби
    і західний, обридлий, краєвид?
    Що ж, ти не перший хто, як вічний жид,
    жадає смерті, забуття свободи,
    амністії за круглим строком літ.

    І опускає дебаркадер крила -
    не всім умерлим вирита могила.
    - Запевне кожному своє, - згори
    у завтра задивляються орли.
    І як „отцям” не вистачило клепки
    вдягнути на пернаті морди кепки?
    Та виповзає сонце на дахи
    і бронзовіють говіркі птахи.

    Це вельми тішить зграйку горобців,
    яких повчають хитромудрі галки -
    місцевого Оракулу весталки -
    "- Розмови не для племені дзьобів,
    бо далі тільки мат і катафалки..."

    ІІІ
    Асфальт м’який, вогонь згори і знизу.
    Можливо пекло ближче тут за кризу
    фінансів битих картами Таро,
    та в Мегеддо навряд чи вхід з Метро.
    А що "Московське" "Київського" краще,
    ясніше з кожним метром вглиб і важче
    шукати привід рухатись назад,
    і рухатися взагалі. Це пат.

    Одначе правила ведуть з ума.
    Порушення їх - рецептурний вчинок,
    єдиний вихід, щоби недарма,
    як той казав, прожити свій відтинок
    заради отого, чого нема.

    ІV
    А задоволення? Кінець, хана -
    і зусібіч голота і шпана,
    відкладення уяви церетелі,
    райвідділи, комбанки, гранд борделі,
    усе чого торкається душа
    у тихий переддень дефолту... Ша!
    Направо від сідниць царя Петра
    зринає храм Спасителя - з нутра

    лунає проповідь, - між тим спасенна,
    її не згублять смертні ворота...

    Несе мій човник далі річка-вена,
    гойдають хвилю дзвони, і вода
    така ж, як і віки тому, смиренна.


    1998


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.59) | "Майстерень" 5.5 (5.6)
    Коментарі: (16)


  40. Любов Дніпрова - [ 2007.11.11 17:05 ]
    Бай-бай, котику!
    Що ти хочеш, щоб я сказала?
    Якою хочеш, щоб я стала?
    Ану, мій любий, зізнавайся!
    Та зачекай! Не роздягайся!

    Давай зіп'ємося з тобою?
    Давай здамось мєнтам без бою?
    А може наплюєм на них?
    Слабо тобі? А мені ні!

    Сідай назад. Я поведу!
    Дорогу, котику, я знаю,
    Твої уроки памятаю.
    Під міст заїдем – пиво ж маєм!
    Так чом би й ні? – тебе питаю.

    І так до ранку...

    Ми штурмом магазин візьмем
    І на окраїну втечем,
    Щоб там накупленим впиватись
    І «Лікарською» обїдатись.

    (Такі з тобою перспективи...
    Ні в Турцію, й не на Кариби...)

    Тобі ні слова не скажу!
    І при тобі я не заплАчу!
    На пташку не перетворюсь,
    А на вужа – тим паче.

    От зараз геть тебе спою,
    до батареї прикую,
    Згвалтую і не запитаю!
    Бо тіло я твоє люблю,
    Краса така рідко буває.

    Не злись! Ти краще ляж поспи.
    Не рви волося! Член не трогай!!!
    В пригоді стане ще мені.
    Може...колись...але не скоро..

    Залишитись тебе жаліти?
    Не маю часу. Це мине.
    Не розкисай! Все буде «чікі-пікі».
    А памятаєш як ти втішав мене? –
    «Скоро все станет на свои места.
    Ты сильная. Сильные не мстительны.
    Оружье сильных - доброта».


    Рейтинги: Народний 3.83 (4.94) | "Майстерень" -- (4.5)
    Коментарі: (3)


  41. Ганна Осадко - [ 2007.11.07 23:46 ]
    Весілля
    Ще так усе попереду було!
    Продавши долю через білу браму,
    Дружки з дружбами сіли за столами
    У шалашах...І скоро все село
    Зійшлося по-свояцьки на гостину,
    І тільки голос нетутешній в спину
    Щось заспівав... Це молодий музи′ка
    До танцю кликав – наче жити кликав!

    Дурних забав невтомна круговерть
    Тривала довго, нескінченно довго,
    Впадаючи у ранок, наче Волга
    Впадає в Каспій. Перелившись вщерть,
    Текла горілка – мимо, під столи...
    І ми любили, бо іще могли
    Любити, і не спати до світанку
    У цьому світі, схожому на п’янку.

    Чуже весілля, захмеліле в дим,
    Горлало “Гірко” сонним молодим,
    Та наречена з токсикозом раннім
    Вже позіхала, і казала: “Ваню,
    Котра година? Скільки там іще?”
    Ішло життя навскіс – сліпим дощем,
    І стало раптом холодно і колько –
    Ми відгуляли осінь, наче польку...

    ...Так відгуляли! – А тоді прозріли,
    Що сніг довкола, наче вельон, білий,
    І ні музи′ки, ні гостей нема,
    І замість нареченої – зима
    Нам на коня горілки наливає...
    Та ні тебе, ані коня немає,
    І мушу йти сама додому пішки
    По кучугурах в чорних босоніжках...



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.65) | "Майстерень" 5.5 (5.62)
    Коментарі: (4)


  42. Іван Гонта - [ 2007.11.07 08:25 ]
    Лист другу на чужину
    У нас глибока осінь, друже мій Мар'яне,
    Всі вулиці у парасолях і у листі,
    Усе навколо мокре й сіре, місто в'яне.
    Незатишно і зимно, лиш в старому місті
    Ще можна соватись. З кав'ярні до кав'ярні
    Перебираючись під стінами будинків.
    Всі хлопці стали злі, дівки - негарні,
    І тільки рясно розмальовані блондинки
    Ще тішать погляд і нагадують про вітер
    Який давно вже в мене по кишенях свище.
    Та про сумне не буду (написав і витер)
    Не переймайся й тим, що набурчав я вище.
    Ми тут, Мар'яне, всі про тебе пам'ятаєм,
    Ну як не всі, то все ж не менше половини,
    На днях об'їлися весільним короваєм,
    Та ти й без мене знаєш про такі новини.
    Хоч що ти бачиш у своєму інтернеті?
    От нам з Андрієм дехто хоче бити пику
    А ти ж, я так гадаю, схочеш бути третім?
    Приїдь, відчуй себе порядним чоловіком.
    І прихопи з собою там яку москвичку,
    Бо так подумалось перед концертом "Вія",
    Що українство наше нам ввійшло у звичку -
    Жеремо сало, помаленьку пліснявієм
    І навіть нікому нам всипати по сраці...
    І показати нам, які ми сучі діти.
    Щось розтриндівся я... Вертаюся до праці
    А ти вже приїжджай, бо ж точно будеш битий!


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.4) | "Майстерень" 5.25 (5.28)
    Коментарі: (16)


  43. Галантний Маньєрист - [ 2007.11.06 22:19 ]
    Жовтневі іди соцреалізму
    Осінь. По вінця налити і випити,
    перетопити образи негадані!
    Тягну цигарку і подумки - „йшла би ти...”
    кидаю всоте услід любці-гадині.

    Мне простирадла сьогодні зі зварником!
    Щойно з загранки і щедро башлятиме.
    То вже в капронах, і в туфлях із бантиком!
    Нині на танцях із ним вишиватиме!

    Осінь. А в нас би напевно наладилось.
    Я і з питтям зав’язав би, і з картами,
    там і халтурка яка нова трапилась, -
    склалось б, якби ми того були вартими.

    Але прикинула вигоду, зрадила.
    Знав би, то не довіряв ані крапельки.
    Все, що хотіла, виходить, отримала -
    шубки, панчохи... І змії-приятельки!

    Осінь. Прострації соцагітації.
    З хлопцями пива би зо три бокальчики,
    й ті іще натрафаретити грації,
    задниці, перса, і з "мальборо" пальчики.

    Тьху! Ще горілочки. Осінь парадами:
    Лєніни, Маркси і Фрідріхи Енгельси, -
    кожному погляд твоїми принадами
    сповнити - краще за будь-які індекси...
    ___

    Згаслу цигарку на потім заначити,
    взятись за справжнє з малярською ревністю!
    Бо раз мистецтву і дано щось значити -
    це підійматись над злою буденністю!


    2007


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (18)


  44. Тимофій Західняк - [ 2007.10.28 23:20 ]
    Коріння роду
    Моя бабуня (царство їй)
    Була поетом -
    Бува до пісні "на ходу"
    Додасть куплета.
    А голос мала чарівний -
    Співала в храмі.
    Господь від неї щось вділив
    Мені і мамі.
    Воно незримо пророста
    Годинно й денно...
    У вчених відповідь проста:
    "Спадковість,гени".
    ***********************
    Я,власне,тут не про талант,
    Не про природу, -
    Як дивно в нас переплелось
    Коріння роду.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.36) | "Майстерень" 5.5 (5.32)
    Коментарі: (1)


  45. Кока Черкаський - [ 2007.10.25 00:36 ]
    Пастель осіння...Подихи розмиті,
    Пастель осіння...Подихи розмиті,
    Тіла сплелись плющем - і під дощем
    Тебе кохаю я, забувши все на світі,
    І відчуваю в точці „Я” солодкий щем.

    Цей щем солодкий треба притупити,
    Аби не закінчилося все враз,
    Щоб я тебе ще з півгодини міг любити –
    Я згадую огидний унітаз :

    На білому фаянсі... темні смуги....
    Вони не просто так.... а від лайна...
    Афроамериканські... два... бандюги...
    Цим унітазом скористалися сповна...

    А потім... ці подонки і уроди...
    Людей мочити стали... наче мух...
    І щоб тобі продовжить насолоду
    Я до уяви підключаю нюх.

    Та от, такої надивившись муті,
    Тебе кохать я раптом розхотів.
    І навіть щоб закінчити по суті
    У мене не знайшлося слів.

    Дивилась кішкою на мене ти, з-під носа
    Смачнючу мишку у котрої віднЯли.
    Але ж повір : ці афронегритоси –
    Ще ті казли !


    Рейтинги: Народний 5 (5.31) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (3)


  46. Кока Черкаський - [ 2007.10.24 23:40 ]
    А журавлі летять... І ти летиш...
    А журавлі летять... І ти летиш...
    І осінь відлітає із тобою,
    З”явився в супермаркетах кишмиш,
    Він геннозмінений , так само як і соя.

    Летять не тільки журавлі : летять півні,
    Коти, собаки , кози й навіть свині,
    Бо їм генетики – розумні чи дурні ? –
    Вживили гени в організм пташині.

    Летять порушники на „Ладах”, „Москвичах”,
    А навздогін за ними – полісмени,
    І навіть Президент літа , мов птах, -
    Їм теж пташині в сраку ввели гени !

    Усі неначе подуріли, всі летять,
    У атмосфері - і дорослі, й діти,
    Для чого ждати з неба благодать,
    Коли за нею можна полетіти ?

    До мене теж приперлися вони :
    Давай – говорять- знімай брюки хутко!
    І будеш, як всі люди восени
    Літать у вирій, наче дика утка !

    Та я генетиків – розумних, чи дурних? –
    Не слухав і повиставляв за двері !
    Літать , на щастя, вмію і без них-
    Коли вірші складаю на папері....


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.28) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  47. Кока Черкаський - [ 2007.10.24 22:59 ]
    Осінь. По вінця налити і випити,
    Осінь. По вінця налити і випити,
    І закусити сирком „Дружба” випите,
    І як пройме організм тепло трепетне –
    Дружно утрьох, не змовляючись, крякнути.

    Хай обивателі в теплому ступорі
    Дивляться ящик, насіння лузаючи,
    Ноги в гірчичному тазику парячи, -
    Ми ж не такі, ми – останні романтики !

    Вітер газету шматує безжалісно,
    Тьмяний ліхтар , як шалений, гойдається,
    Але допоки у пляшці щось хлюпає,
    Можна вважати – життя лупить гейзером !

    А як у пляшці раптово все скінчиться,
    Ми не підемо просити і жебрати,
    Маємо ще одну пляшку заховану !
    Ми ж не абихто тут. Ми – діти осені !


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.31) | "Майстерень" 5.5 (5.28) | Самооцінка 5
    Коментарі: (1)


  48. Галантний Маньєрист - [ 2007.09.30 19:46 ]
    Профанація безсмертних рядків
    Краса ситуації
    „Ногами з себе стягую штани.
    Надворі ніч і місяць у тумані” *
    І цей бичок зі смоляно́ї драні!!..
    Мораль:
    в цю мить в Лисички все за чверть ціни.*

    Краса у залишку
    „Хоч як вдивляйся - жодної пилинки,
    На білосніжних квітах хризантем” - **
    Пилок і мед зібрали? Без дилем!..
    Мораль:
    незайманість - важкий тягар для жінки.

    Вивершення краси
    „Гірська дорога. Гречка не достигла,
    А квітами частуйся досхочу!” ***
    Сюди довершеності Зваби долучу!
    Мораль (всього і вся): Квітуча піхва!


    2007


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (6)


  49. Кока Черкаський - [ 2007.09.30 00:03 ]
    Гірська дорога. Гречка не достигла...
    Гірська дорога. Гречка не достигла,
    А квітами частуйся досхочу!
    Як не достигла – то й нема в що плигать.
    Частуюсь квітами : дрочу, дрочу, дрочу...

    А от якби уже достигла гречка,
    То можна було б плигать, тільки ж – з ким ?
    В умі перебираю всіх знайомих :
    Іван ? Петро Сергійович ? Максим ?

    Це є біда, це є стихійне лихо ,
    Що нині гречка так повільно достига,
    Достигнути їй заважає клімат :
    То злива, то гроза, то ураган !

    А як же нам , скажіть , вітці народу,
    Без гречки вижити, продовжити свій рід ?
    Ми ж не попремо проти голосу природи,
    У гречку ж плигав батько мій ! І дід !!

    Це є розмноження таке. Вегетативне.
    Нічого в тім поганого нема.
    Як гречка врешті-решт уже достигне –
    Ти спробуй стрибнуть в гречку крадькома.

    Нехай тебе , припустим, звать Іванком.
    То ти, Іванку, не гнітись, не комплексуй.
    Приходь на поле десь о шостій ранку
    Й стрибай у гречку, часу не марнуй.

    Ти там, у гречці , поваляйся добре,
    Немов ото шиншила у піску,
    Поповзай, як гадюка чи як кобра....
    Зробив роботу цю некопітку ? -

    Тепер дивись та не втрачай свідомість !
    У гречку ти стрибав зовсім один ?
    А з гречки ви виходите натомість
    Удвох : ти й твій вегетативний син.

    Звичайно, спосіб цей не всім доступний,
    Лиш справжні українці можуть так,
    У цьому – наша сила і могутність,
    Й без гречки нам не вижити ніяк !

    Й тому при кожнім хуторі, містечку,
    І при великих мегаполісах-містах
    Вкраїнські гречкосії сіють гречку,
    І наш народ – незнищенний в віках !


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (1)


  50. Кока Черкаський - [ 2007.09.29 23:50 ]
    На білосніжні квіти хризантем....
    Хоч як вдивлявся - жодної пилинки,
    На білосніжних квітах хризантем!
    Я знову пропустив свою зупинку,
    Коли ж уже з тобою ми зійдем ?

    А я ж зійти уже давно би мусив,
    Бо я живу зупинок три назад,
    Та в мене настовбурчилися навіть вуса,
    Коли побачив твій я пишний зад !

    Ти їдеш , швидше всього, із базару,
    Мабуть, ти там купила квіти ці ?
    Ти з цими хризантемами – чудова пара,
    Що їх букет тримаєш у руці.

    А я ж також кохаю хризантеми,
    Від їхнього я запаху торчу !
    На тебе лиш дивлюся, і не знаю, де ми ,
    Чи то вже „Полярон”, чи тільки „Слава Іллічу” ?

    Тролейбус вгору сунеться поволі,
    Водій тролейбусу не поспіша,
    Я уявив собі твої сідниці голі,
    І в мене настовбурчилась душа !

    А я ж тебе , щоб знала ти, кохаю
    Вже майже цілих двадцять п”ять хвилин !
    Й тихенько так тебе до себе пригортаю,
    Повір, я буду гарний сім”янин !

    В тролейбуса злетіли з дротів роги,
    Аж іскри полетіли доокіль,
    Своїми я ногами відчуваю твої ноги,
    І в мене настовбурчується кіль.

    А я ж тобі щось мушу говорити,
    Щоб ти мене не копнула під дих,
    Й кажу : Ах-ах, які чудові ваші квіти ,
    Й прикиньте – ні пилиночки на них !

    Тролейбус знов завівся , смикнувся й поїхав,
    Я ледь на твою ногу ну їй-богу не скінчив,
    А ти мені відповідаєш зовсім тихо :
    - Мнє еті хрізантЄми мой любімий подарив...

    А я ж іще хотів щось говорити,
    Та раптом від твоїх цих дивних слів
    У мене розстовбурчилося все на світі,
    І все, що я хотів - я розхотів !

    Нехай дурний тролейбус їде собі далі,
    А в ньому – ти із оберемком білосніжних хризантем,
    Й мораль така, якщо ніяк уже не можна без моралі :
    Вдивлятись краще треба – і тоді ми щось знайдем !


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.28) | Самооцінка 5
    Коментарі: (2)



  51. Сторінки: 1   ...   42   43   44   45   46   47