ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", "Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Адель Станіславська - [ 2019.04.16 14:34 ]
    * * *
    Життєві ваги хиляться на чорно.
    Злоба людська, мов селевий потік.
    Пекельний млин "розкочегарив" жорна,
    щоб жоден спраглий світла не утік.
    Дивлюсь, як швидко янголів маліє:
    калічать крила і падуть у вир,
    де чорно-каламутно багровіє
    війна за душі з гаслами : "За мир".
    Як не втонути в очманілім бруді --
    не виникає жодної з ідей.
    Я вже не розчаровуюся в людях,
    лише частіш жахаюся людей.

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (3)


  2. Ігор Герасименко - [ 2019.04.16 13:28 ]
    Князюйте, джмелику
    Весна звелить - і вмить бажання змеле,
    але кохання зразу не спече.
    Весна дзвенить, в траві князює джмелик,
    але його правління не з мечем.

    Позабував, чим володіє змалку.
    Сів на недопалок старий, без тютюну,
    на фантик висохлий, нарешті на фіалку
    джміль опустився юну і хмільну.

    04.2016


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)


  3. Олександр Сушко - [ 2019.04.16 12:55 ]
    Дивись
    Я не біла ворона, лише не такий, як усі,
    На усміхнену кривду спокійно дивитись не можу.
    От і впала із неба анафема громом грози,
    На схизматика висі оскалилися зловороже.

    Каже Батько-Творець: - О, холопе! Ну, як же ти міг
    Заогудити словом невдячності божеську владу?
    Не ропщи! Воля Бога - це манна, а вбивства - не гріх,
    Помолися смиренно і мовчки гаруй до упаду.

    Я не згоден! На Сході в боях помирають брати,
    А добро витікає з країни щодня ручаями.
    Ти це зло, ненажерне як тля, на землі породив
    І у світ відпустив, щоб воно харчувалося нами.

    Із залізними сітями з пекла з'явились чорти,
    Отже, вирок сумний. Прощавайте, пора на заклання.
    Буду сірку гарячу хлебтати замісто води,
    Закують кожну думку строптивця у вічні страждання.

    Серце вилами гострими люто наштрикує біс,
    До хреста притулив, буде цвяхи вбивати у руки.
    Ну, а ти, мій ошуканий брате, уважно дивись
    Як за тебе й нащадків поснулих терпіть буду муки.

    16.04.2019 р.






    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (7)


  4. Володимир Бойко - [ 2019.04.16 11:56 ]
    * * *
    Із пари лих найменше вибираєм,
    І жоден вибір не веде до раю.
    Якщо й судились райдужні путі –
    То, певно, не при нашому житті.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (6)


  5. Іван Потьомкін - [ 2019.04.16 11:34 ]
    Дощ на Святій Землі
    Знову в Ізраїлі дощ...
    Це ж бо Кінерету щось.
    Це ж бо і нам без труда
    Лине цілюща вода.
    Хай ти промок, як хлющ,
    Очі-но тільки заплющ,-
    І, мов в кіно, ожива
    Вбрана у квіт Арава.
    Глянь-но: отам он і тут
    Маками гори цвітуть.
    Заклекотіли струмки, загули,
    Хоч іще вчора безсилі були...
    Тішся ж оцим дощем,
    Хай нас відвідує ще він і ще.
    Дяку Тому склади,
    Хто про нас дума завжди.




    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Коментарі: (2)


  6. Віктор Кучерук - [ 2019.04.16 10:04 ]
    * * *
    Коли десь щастя стрінеться мені –
    Чи наяву я розпізнати зможу
    Побачене у нетривалім сні,
    Вже призабутім і на казку схожім?
    Коли такий колись настане день –
    Схитнуться звички, настрої, устої, –
    І небо в здивуванні упаде,
    А плин часу зупиниться в покої.
    Коли хоч раз так буде на віку,
    Щоб край зневірі й розпачу покласти, –
    Я напишу на чистому листку
    Про почуття принадливого щастя...
    16.04.19


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (3)


  7. Петро Скоропис - [ 2019.04.16 10:21 ]
    З Іосіфа Бродського. До віршів
    Не полежите в столі? Ще б пак,
    суперечите: "Був здраву,
    скніти в домовині – несмак".
    Відпускаю вас. Чом ні? Праву
    на свободу не зволять – гріх. Инші
    може спишуться мені, мислю,
    віршами – гріхи. Ба, рідші
    з вами забавки. Свою, кислу
    забуваю дома навіть
    міну до питань: "Як вірші?
    Все промінь додаєте славі?"
    Додаю, на те кажу. Ви ж і
    покидаєте мене. Що ж! Дай Бог
    і того вам, що мені пізно.
    Щастя, мислю я. Най бо
    сам я вас і сотворив. Різно
    далі йтимемо: ви – з людом,
    я – туди, де всі будем.

    Прощавайте, вірші. В час добрий.
    Не боюсь за вас; є засіб
    вам податись і за мій обрій,
    мої любі ви: пак, нащо б
    гугіт серця вам. Що Леті
    надобиться, то болить сперву.
    А зі двох оправ – вщент стертій
    вірю радше, чим сьому перлу.
    Ви прості, ви і міцні. Гожіш
    ви тілес моїх. Ич, з візій
    моїх дум гірких – теж, може,
    додалося вам сил, міці.
    Бути вам, мої химерні,
    ліпше любими, чим нині
    вашому творцю. Всі двері
    будуть настіж вам. Утішні
    з вами й лахи мої нищі:
    я зайду в одні, ви – в тищі.




    -------------------------


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  8. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.04.16 10:08 ]
    ...про свято

    Діряві джинси, пейсаті боси...
    Тут українці чи малороси?
    Позірна єдність, рушник - про свято.
    Кують собраття благенькі лати.
    В гаман проблеми трамбує доля.
    "...верніться в села..." - шумить тополя.

    Ще б'є в цеберце молочна цівка.
    Кар'єру гейші обрала дівка.
    Жирніші сенси видзьобуй, птахо...
    За пенс і гривню убито маху.

    У землетрощі чимало втіхи,
    зі шкаралущі зростуть горіхи.

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (2)


  9. Тетяна Левицька - [ 2019.04.16 09:11 ]
    Тобою і небом...

    Святою водою очищу пороги нудьги
    і душу розкрию, щоб промені сонця впустити.
    П'яніти від млості, зривати ромашки у житті
    ми будемо разом, як тільки знайдем береги!

    Нас Бог поєднає і плакати буде свіча -
    вінчальна обітниця вірності щастя, любові.
    Згадаються весни, літа і хустини тернові,
    трояндова ніжність, з якою мене зустрічав.

    Я буду стелити під ноги шовкову траву
    тому, хто всім серцем повірить в Божествені дзвони.
    Між нами ще прірва духовна, буття перепони,
    та вір, хоч не вір, я тобою і небом живу!
     





    Рейтинги: Народний -- (6.13) | "Майстерень" -- (6.23)
    Коментарі: (2)


  10. Нінель Новікова - [ 2019.04.15 20:13 ]
    І завтра знову я прийду (Яків Баст) Переклад з рос.
    Я зустрічаю тут зорю
    В приємнім сутінку смеркання.
    У тиші цій не говорю…
    Давно вже сказано останнє…
    Не треба вимучених слів
    І фраз фальшивих та невдалих.
    Не гнусь під натиском вітрів.
    Старий і море… І що далі?
    Сюди приходжу я один.
    Беру пивця у ближнім барі.
    І штучний змій, як серпантин,
    Летить у небі… На гітарі
    Хтось грає… Сів на парапет…
    Бреду по лінії прибою.
    Вечірній неба фіолет
    Ліниво кличе до покою.
    І завтра знову я прийду,
    Притягнутий якоюсь силою.
    І першу зіроньку знайду,
    Що цяточкою невгасимою
    Вже світить в гаснучому дні,
    Який упав, мов сірий парус.
    Стою, завмер в німій вині…
    Дивлюсь на море і не каюсь.

    Примітка: Оригінал вірша
    И завтра снова я приду...
    Яков Баст
    Встречаю нежную зарю
    В приятном сумраке заката.
    Молчу в тиши. Не говорю…
    Всё сказано давно. Когда-то…
    Не надо вымученных слов
    И фраз, несущих запах фальши.
    Не гнусь под натиском ветров.
    Старик и море…Что же дальше.
    Сюда я прихожу один.
    Беру пивка в ближайшем баре.
    Воздушный змей, как серпантин,
    Летает… Кто-то на гитаре
    Играет, сев на парапет…
    Брожу по линии прибоя.
    А солнечный багровый свет
    Зовёт к ленивому покою.
    И завтра снова я приду,
    Ведомый непонятной силой.
    Привечу первую звезду.
    На небе точкой негасимой
    Горящей в предвечерней мгле,
    Упавшей словно серый парус.
    Стою, застыл в немой вине…
    Смотрю на море и не каюсь.


    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (2)


  11. Сергій П'ятаченко - [ 2019.04.15 19:53 ]
    Горить трава
    сизий дим облягає околиці – палять траву
    наче фото колишніх своїх наче міст за собою
    і дорога стає за мостом ніби мова прямою
    і я без розділових ось так і пишу і живу
    а навколо країна горить і горить трин-травою

    а над прірвою діти біжать по згорілій стерні
    а по згарищу дибає сумно цибатий лелека
    гар лягає на серце і я полетів би далеко
    і кричав би із неба слова які-небудь журні
    ну а вам би вчувався внизу нерозбірливий клекіт

    дим їсть очі і погляд туманить пекуча сльоза
    на жертовниках згарищ згорають офіри і треби
    в небі клекіт лелечий з прийдешньою вірою в себе
    глянь - де стебла посохлі язик вогняний облизав
    гострий палець нової трави нам указує в небо

    14 квіт.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.56)
    Прокоментувати:


  12. Ігор Герасименко - [ 2019.04.15 16:19 ]
    З музою одружуюсь
    З музою розлучений, у відчаї
    до натхнення я б не докульгав,
    та побачив грициків уквітчаність
    і готовність розцвісти кульбаб.

    День давив сумними перехожими,
    оточивши звідусіль дощем...
    Я завмер, журбою переможений.
    Врятувало диво це, бо ще

    мить одна, і ладен був зарюмсати:
    рими і метафори, ви де?
    А тепер я вірю: на заручини
    ви кульбаб цвітінням позвете.

    Ви сріблястим блискотінням грициків
    і рожевим сяйвом споришу
    на весілля з Музою покличете -
    на високих крилах полечу!

    04.2016


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  13. Олександр Сушко - [ 2019.04.15 14:03 ]
    Покора
    Лютуй, кохана, мовби та гюрза
    І розцвітай від бійки, наче мальва.
    Бурчи, вихлюпуй гнів,- я тільки за,
    А от у ліжку будь завжди ласкава.

    Хай штукатурка сиплеться зі стель,
    Від гніву щічки й носик аж бордові.
    Гримаска невдоволення - пусте,
    Під нею тепле озеро любові.

    Дружина - вередливе божество,
    Сьогодні гарно, завтра секс - розпуста.
    Борвію не противиться єство,
    Перечити стихії самогубство.

    І хоч ходжу постійно у сльозах
    Та злякано здригаюся від крику,
    Дружинонька - неклепана коса!
    Нехай такою лишиться довіку!

    15.04.2019 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (4)


  14. Віктор Кучерук - [ 2019.04.15 12:06 ]
    * * *
    Колись я думав: трохи ще помучить
    Мене життя і стане веселіш,
    Бо маю щастя стріти неминуче
    Або придбати за останній гріш.
    Та, певно, легше упіймати пташку,
    Ніж тішитись надіями дарма,
    Що купить чи зустріне бідолашка
    В житті оте, чого ніде нема…
    15.04.19


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  15. Іван Потьомкін - [ 2019.04.15 12:40 ]
    ***

    Нема сильнішої з-посеред юдейських молитов
    за «Шма Їсраель» - «Слухай Ізраїль».
    З цією молитвою на кострища йшли,
    аби у віру іншу не перейти живим,
    на подиху останньому з нею
    відходили на той світ з камер газових.
    І тільки молодикові, що уподібнюється до царя,
    на вимріяну першу шлюбну ніч
    дозволено не читати «Шма Їсраель».





    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Коментарі: (1)


  16. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.04.15 11:33 ]
    Туман яром


    Тасування, міазми, безпредметні дебати...
    Опоненти зійшлися - куш уваги зірвати.
    Колотнеча на сцені, кулуарні розмови,
    акробати, статисти... Дійство знов безтолкове.

    Хто ж наводити лад самовіддано буде?
    Мляве Завтра бреде повз церкви, халабуди...
    Виживай, споглядай траляляків хитрющих.
    На торговиці мар обезцінене суще.


    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (1)


  17. Тамара Швець - [ 2019.04.15 11:22 ]
    Простим речам...
    Простим речам-
    Любов, увага, подбати -
    Щастя, позитив!
    15.04.19 10.30


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  18. Тамара Швець - [ 2019.04.15 11:25 ]
    Якщо боляче – поплачь…
    Побачила цю світлину невідомого автора і вирішила перекласти на українську мову, так як звернення автора заслуговують уваги.Дуже важливо, що є такі люди. які готові підтримати в тяжкі хвилини.
    Якщо боляче – поплачь…
    Сліз своїх не стидись.
    Полоса невдач...
    А потім знову життя!
    Життя не навмисно нам дане,
    Пітьма пройде...знову світло,
    Волю просто в кулак,
    Посильніше зажми... .
    Ну, а якщо ніяк,
    Мої рядки прочитай
    Знай що ти не одна,
    Просто мені напиши,
    Розділи на двох,
    Біль усталої душі.
    Я пойму ...ти повірь,
    Щоча я і далеко,
    Привідкрий в серці двері,
    Враз стане легше...
    Переклала на українську мову 15.04.19 10.00



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Олександр Сушко - [ 2019.04.15 10:54 ]
    Весняний чар
    В шибку дзьбом вистукує шпак,
    Кличе стоси покинути книжні.
    Від Ерато отримано знак -
    Завесніло, брунькуються вишні.

    На ралець приблукало дівча,
    Шепче: - Дідо! Стрибай під запаску!
    У розмай із розгону помчав,
    Надчуттєву утнув свистопляску.

    Ох і гони! По шкірі мороз!
    А виною - весна-жартівниця.
    Я кохаюся завжди всерйоз,
    Хоч уже у поважному віці.

    Дві доби як нічого не їв,
    Душу й серце Венері намуляв.
    Тишу рвуть на шматки солов'ї,
    Аж захрипла кувати зозуля.

    Міць у чреслах (себе не впізнав)!
    Не дідок, а юнак безбородий!
    Ось така вона, казка-весна,
    Хай бере в оборот. Я не проти.

    15.04.2019 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (15)


  20. Неоніла Ковальська Гуменюк - [ 2019.04.15 10:23 ]
    Україна в вишитті
    Вишиванки день сьогодні
    Україна відзнача.
    Не виходять вони з моди,
    Носить їх мале дівча,

    Одягне юнак сорочку,
    Також літній чоловік,
    Візьмуть її у дорогу
    Й берегтимуть увесь вік.

    Жінка молода вдягає
    Сукню вишиту завжди
    Й літня також її має.
    Оберегом від біди

    Рушники є вишивані,
    Скатертини теж лляні.
    Це творили наші мами,
    Щоб було тобі й мені.

    Вишивати вчили дочок,
    А своїх навчали ті.
    Споконвіку так велося -
    Україна в вишитті.

    2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.17) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  21. Ніна Виноградська - [ 2019.04.15 09:30 ]
    На Паску


    Ці п’ять років, моя матусю мила,
    Як вас уже немає на землі.
    Любити так, як ви мене любили,
    Ніхто не зможе. Птаха на крилі

    У Піски вже нову приносить весну,
    На цвинтар, де ви з татом назавжди
    В заквітчаній могилі. Не воскресли.
    І вас вже не злякає час біди.

    А ми до вас, батьків, на свято Паски
    Злітаємося із усіх країв.
    Село згадати, погляд ваш і ласку,
    Зустріти друзів і почути спів

    Пташиний, перший. Та у водах Сейму
    Побачити ясну небесну синь.
    І бігти, як в дитинстві, навперейми,
    Де човен колисає голубінь.

    А в хатах пахне пасками, ваніллю,
    І крашанки сміються на столі.
    Де поряд із освяченою сіллю
    Лежать вербові котики малі.

    І прибрано у вибілених хатах,
    Сміються радо давні рушники.
    Та вже немає в світі мами й тата,
    Ніколи не торкнутись їх руки.

    Тому і летимо тепер додому,
    За спогадом дитинства і тепла,
    Забувши вік, свою життєву втому,
    Туди, де мама сонечком була.
    15.04.19



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (5)


  22. Микола Дудар - [ 2019.04.15 09:28 ]
    Послухай, друже...
    Послухай, друже… тема спадкоємна
    І ширшає і глибшає щороку
    Ти теж на вірність присягнув? - приємно..
    Навіщо протидіяти, морока…
    Ярмо оте, це все таки, ментальність
    Індігрієнди - стадність і покора
    На противагу вогнику моралі -
    Там вогнище своє - з одного горя
    І вартові із псами… телевежі…
    Кістки за розкладом… і щіпки меду…
    Лиш на свята дозволено за межі
    Таке воно сучасне наше кредо…
    По-слу-хай, друже…
    15.04.2019.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.84)
    Прокоментувати:


  23. Тетяна Левицька - [ 2019.04.15 08:57 ]
    Прости мені мамо.. .
    Прости мені, мамо, і більше не плач,
    не виправдала я твої сподівання.
    Не вийшла у люди, так вийшло - пробач,
    твоя непокірна, безхитрісна Таня.

    Ти вчила, як гідність і хліб берегти,
    збирати у кошики стиглі суниці.
    Людей шанувати, іти до мети,
    жасминовий цвіт діставати з криниці.
    Хрести фарбувати блакиттю, а ще
    розучувати на баяні етюди,
    косу полоскати липневим дощем.
    На жаль, не навчила втікати від  бруду.
    Огидної зради, облуди і від
    безсонних ночей, заплямованих буднів,
    болючих утрат, несподіваних бід,
    що скальпелем гострим спотворили груди.
    Повчала цінити життя промінці
    і пісню любити у світі найкращу.
    Та не розтлумачила бідній вівці,
    що можна потрапити звірові в пащу.
    Ти дуже хотіла, щоб виросла я -
    шляхетна, розумна, красива, ошатна.
    Дала все мені, тільки доля моя
    в зіницях помітити зорі не здатна.
    2019р


    Рейтинги: Народний -- (6.13) | "Майстерень" -- (6.23)
    Коментарі: (5)


  24. Ярослав Чорногуз - [ 2019.04.14 23:07 ]
    Дозріває кохання

    Іще гряде зелена злива,
    Немов у повені - ріка.
    На вітах зелень несмілива,
    Неначе дівчина сільська.

    Вона така, як легке мрево,
    Як ті розмиті береги.
    Ще нею світяться дерева,
    А не густіють навкруги.

    Надія в ній гніздиться рання,
    Крила, ще молодого змах.
    Мов дозріває в ній кохання,
    Як щастя у твоїх очах!


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (6)


  25. Олена Багрянцева - [ 2019.04.14 19:44 ]
    Позмагайся за день, у якому цвітуть матіоли...
    Позмагайся за день, у якому цвітуть матіоли.
    Бо життя - це метал. І нещадно шкребе наждаком
    Колотнеча тривка, до якої звикаю поволі.
    Я ховаю кастет за ажурним своїм рукавом.
    Позмагайся за час. Бо несеться усе за рікою.
    І не вистачить сил зупинити бурхливий потік.
    Верховодь і веди до шалених вершин. За тобою
    Я готова іти, якщо ти
    САМЕ ТОЙ Чоловік.
    13.04.2019


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (4)


  26. Олександр Сушко - [ 2019.04.14 18:52 ]
    Звільнення
    Фестини у столиці, День кота,
    Салют, парад, гопак, Хава Нагіла.
    А ув окопі братчиків чота
    Опруху смерті порівну ділила.

    А світ зліта з орбіт. Панбоже мій,
    Погасло сонце, розум - темна нічка.
    Тут, за Дінцем,- прострілля, смертний бій,
    Гердан безцінний - кулеметна стрічка.

    Підложжя в ямі - запашний полин,
    В атаку скоро, підтягнули труни.
    Шваргон у пекло, з труп'я равелін,
    В югу стрибає пакоренок юний.

    А порох пахне чисто бульденеж,
    Пристрільна черга - віртуозне соло.
    Підстережем вражину на тотеж
    І мстою в серце шпигонемо сполом.

    Але противник встиг раніш!Ти ба!
    Чудовий постріл! Навіть мойра зблідла.
    Хитнулась твердь, розтанула гнівба,
    Летить душа очищена до світла.

    14.04.2019р.


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (8)


  27. Ніна Виноградська - [ 2019.04.14 16:54 ]
    Звідки правда?


    Ніхто не чує і не хоче чути,
    Ніхто не бачить, бо кругом сліпці.
    І замість правди п’ють гірку отруту
    Минулі покоління, нині й ці.

    Чи справдиться мальоване майбутнє,
    Хоча боротись треба за життя?
    Та люд у планах влади вже відсутній,
    В офшорах бачать багачі буття.

    Тому вони втечуть за океани,
    Вивозячи родини і дітей.
    Отам згодяться наші з вами мани,
    Що призвели до багатьох смертей.

    До бідності, а також геноциду,
    Де нація від влади помира.
    І ці чужинці вже не мають стиду,
    В країні вбита радість, є жура.

    І підуть нині обирати люди
    Із зол обох якесь найменше зло.
    То звідки правда у країні буде?
    Нам з вибором ніколи не везло.
    14.04.19


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.77)
    Прокоментувати:


  28. Вікторія Лимар - [ 2019.04.14 14:13 ]
    Жага до життя
    Птахи все мандрують у пошуках їжі:
    Можливо знайдеться вона на траві?
    У тиші ранковій, відчутні та свіжі,
    Кисневі напої ідуть дарові.

    Вдихати повітря – така насолода!
    Неначе цілющий для серця бальзам.
    Вражає розквітчаних красенів врода:
    Дерев та кущів, що весняним садам

    Зібрали докупи всі пахощі світу,
    Наповнені пригоршні щедрих дарів,
    ПринЕсло щоб зрілі плоди для нас літо:
    Весела пора, що пробуджує спів.

    Ми вдячні від нього отримати втіху.
    Вже чутно знайомої пісні мотив:
    Не з’явиться більше налякане лихо.
    Жага до життя – зазвучав лейтмотив.

    14.04.2019
    Свидетельство о публикации №119041405230


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  29. Ніна Виноградська - [ 2019.04.14 13:56 ]
    Без коханого


    День минає і час пролітає крізь простір і вічність,
    Крізь безмежжя життя, зір нічних безкінечний потік.
    Не втрачає кохання свою таїну і незвичність,
    Бо його береже той один, хто до неба високого звик.

    Не злетів у захмарні й холодні його високості,
    На землі із одним залишився від втрати крилом…
    Та міняється все і стають уже квітами брості,
    А літа безупинно ідуть крізь роки напролом.

    Через нетрі утрат і доспілі, вже зібрані зерна,
    Через болі й спасіння твого відчайдушного крик.
    Бо ніколи й ніхто нам кохання уже не поверне…
    Не танцюю в калюжах, минаю, беру дощовик.
    13.04.19



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.77)
    Прокоментувати:


  30. Тетяна Левицька - [ 2019.04.14 12:29 ]
    Ми збережемо почуття
    Не обертайся ти назад
    і не жалкуй, життя триває.
    Черешні піняться розмаєм,
    буяє сакурою сад.
    Не обертайся ти назад!

    О, скільки весен, скільки днин
    ходили різними стежками,
    була пустеля поміж нами...
    І ти одна, і я один.
    О, скільки весен, скільки днин!

    Та доля нам вінок плела
    з ромашок, м'яти, розмарину.
    Благословляю ту хвилину
    галузок ніжності й тепла.
    Та доля нам вінок плела.

    Ми збережемо почуття.
    Із порцеляни будем пити
    любов, що постелила в житі
    шовковий килим забуття!
    Ми збережемо почуття!


    Рейтинги: Народний -- (6.13) | "Майстерень" -- (6.23)
    Коментарі: (4)


  31. Козак Дума - [ 2019.04.14 11:43 ]
    З ніг на голову*

    Стривай!.. Ти переплутав щось в запалі!
    Це кожному відомо пацану:
    На вас не нападали. Ви – напали!
    Ви першими затіяли війну.

    Ви громадянам захист обіцяли,
    та вийшло навпаки, якийсь скандал.
    Кого ви і від кого захищали,
    якщо на вас ніхто не нападав?!

    А скільки на землі людців підступних…
    На жаль настали вже такі часи!..
    Під подвиг підлість ви маскуєте, паскуди,
    ще й ордена за це бажаєте носить!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  32. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.04.14 10:28 ]
    Метушіння... баласти...
    1

    Оті, що здають, наговорюють лишку,
    гортають щодення заплямлену книжку,
    підходять на крок, сантиметр...
    Відпливаю...
    Не хочу бруднитись на стежці до раю.

    2

    Я чуйна, охайна і чесна у міру.
    "Занадто барвиста..." - злостивляться сірі.

    Піднявши вуальку, прямую на сонце.
    Солодкою ватою - мрій волоконце...

    Хлюпоче ріка...
    метушіння...
    баласти...
    У кожного - власні критерії щастя.

    3

    Топилася Правда - мерзенна і гола.
    Нікому не треба? Спливає ось - кволо...
    Несуть оковиту. Каміння відв'яжуть -
    оті, що святили і зброю, і сажу.

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (2)


  33. Олександр Сушко - [ 2019.04.14 10:15 ]
    Охвітнє
    Я людоловом був усе життя,
    Невільницький налигач - красне слово.
    Натхненно славив синьо-жовтий стяг,
    Вишиванку, бандуру, рідну мову.

    Компонував сонетне експозе,
    В окрутну січу виштовхнув у плечі
    Своїх братів. Можливо й повезе
    Комусь із рідних вийти із хуртечі.

    Десь там - трутизна гніву, смертна чадь,
    Безплідну рінь виорюють снаряди.
    Поетова ж стезя - перо, не рать,
    Потрібно берегти від куль талантик.

    Дивання сотня на один копил,
    За Україну - на словах, горою.
    Посмертний славень, жалісливий квил,
    Для тих, хто впав навік на полі бою.

    P.S.:

    В інеті сльози, регітня, бла-бла,
    Оплакуються віртуальні крипти.
    Страждає псевдотворча омела
    У Спілці та на пляжах у Єгипті.

    14.04..2019 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (5)


  34. Любов Бенедишин - [ 2019.04.14 10:07 ]
    Любили мене...
    Любили мене очима…
    Обожнювали словами…
    Згубила надію з отим, а
    он той – про важливе! – в грамах.

    І гори мені обіцяли,
    й примарні вогні Ельдорадо…
    З одним – ледь вернулась до тями,
    а з іншим – прощалася радо.

    Молилася: «Де ж єдиний,
    мій суджений, Богом даний?!»

    …Ти поруч.
    – Спасибі за сина,
    й за доньку – спасибі,
    коханий!

    14.04.2019



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  35. Тамара Швець - [ 2019.04.14 10:40 ]
    Твій характер...
    Твій характер –
    Любов, тепло, щирість -
    Успіх , красота !
    14.04.19 9.40



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  36. Тамара Швець - [ 2019.04.14 10:14 ]
    Думки початок...
    Думки початок,
    Справи, праця, зусилля,
    Подяка Всесвіту!
    14.04.19 9.30



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.04.14 08:50 ]
    Навмання
    1

    Мене підранено.
    Ця куля - навмання...
    Жгута немає. Вуличка безлюдна.
    Повчора троль диванний запевняв,
    Що пацифістом бути препаскудно.

    От він таврує, п`є - а я в крові.
    Липкучі руки... Дефіляди смерті...
    Ні поліцейських добрих, ні повій...
    Лиш двері в безвість, кулаком підперті.

    2

    Хилюся на траву. Ламкучий бриль,
    Дорожня сумка, блекота і туї.
    Свинець застряг у товщі сухожиль.
    Штанину непіддатливу шматую.

    Недокохала... недо...
    Млосно. Шок.
    Отак ішла - і на тобі... неждано.
    Собаки брешуть... здавлений смішок.
    Фор...те...піано...

    3

    - За що вмираєш? - підступає Тінь. -
    Сьогодні ти у мене тридцять третя...
    На вибір є хатинка, де черінь,
    Або казан... елітний - для поетів...

    - Мені б окреме... літепле... село.

    Швидка спиняється... Тверезі санітари.
    ...........................................................
    - Цю запроторимо... жива ж... у Фонтенбло...

    Лютнева ніч-завія...
    Сни-кошмари.


    2017


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (3)


  38. Володимир Бойко - [ 2019.04.14 00:02 ]
    * * *
    Ні обіцянок, ні пробачень –
    Ну що б, здавалося, слова....
    Який «прикольний» Вова «парєнь»!
    Та це – інакше амплуа.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (6)


  39. Козак Дума - [ 2019.04.14 00:13 ]
    Голий король*
    Сором’язливий мій герой
    ганьби уникнув як майстерно!
    Як довго грала я цю роль
    і вправно йшла одна по тернях.

    За допомогою до тебе
    я не зверталася, нівроку.
    Серед куліс, не сині неба,
    ти спасся, не моргнувши оком.

    У соромі і маячні
    ішла одна в борні жорстокій.
    Все на біду, вся на виду,
    як завше в ролі одинокій.

    Нещадно реготав партер,
    не вибачавши очевидність –
    моїх утрат, тоді й тепер,
    моєї посмішки невинність!

    Ти жадно гнав свої стада.
    З печалі повними очима
    одна, одна серед стида
    стою з опалими плечима.

    Та нерозважливій юрбі
    героя справжнього не видно.
    Герою, боязко тобі?!
    Не бійся, я тебе не видам.

    Вся наша роль – моя лиш роль.
    У ній жорстоко все програла,
    бо голим виринув король,
    а скільки болі я зазнала!..


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  40. Ніна Виноградська - [ 2019.04.13 23:47 ]
    Все попереду


    Березневий туман вже заліг над світами,
    Кучугури снігів почорніли і тануть.
    Ще попереду птаством озвучені гами
    І осонцений день, що відкриє нам брами.

    Все попереду. Так. Перший пролісок в лісі,
    Горобців цвінь-цвірінь у солом’яній стрісі.
    І зелена трава поміж листу сухого,
    Великодні свята і благання до Бога.

    Зберегти цю красу і мою Україну,
    За яку на війні знов сини наші гинуть.
    Їм до раю тепер протяглася дорога…
    А живим всім потрібна лише перемога.
    13.03.19


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (1)


  41. Ніна Виноградська - [ 2019.04.13 23:32 ]
    Життєдайні дощі


    За снігами дощі все помиють навколо –
    І сади, і поля, і дороги, і поле.
    Життєдайні впадуть – ярина зеленіє!
    І внесе в наші душі велику надію.

    На врожай, на добро і на грози з громами,
    На веселе зело і пташинії гами.
    На сережки черешень, смарагдові трави,
    І річок голубінь, і зелені отави.

    А всього треба нам - в світі щедро прожити,
    Щоб побачити, як половіє тут жито.
    Пережити війну і страждання народу,
    Щоби втримати врешті добуту свободу.

    Щоб раділа край поля висока раїна,
    Позбулася усіх ворогів Україна.
    13.03.19


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.77)
    Прокоментувати:


  42. Галантний Маньєрист - [ 2019.04.13 20:23 ]
    Сни на трьох
    Ігор Римарук:
    „Ці нічні голоси за столом,
    о нестерпно, Мойсею,
    ці нічні голоси
    про загублену неньку Вкраїну!
    Ге-ра-си-м’юк! - не мовчи!
    Й ти, Фiшбeйнe, по-братськи, чарчину
    підійми за словесність
    даровану тут і єврею!

    Мойсeй Фiшбeйн:
    „Чортівня загуляла, завила!
    Рятуй мене Отче! -
    Тут один-бо Поет!
    Як клубочеться в грудях, клекоче!
    Цей мовчить, той цілується, тьху,
    і семітське питання -
    чом єдиний у Неньці горланю
    на інших мовчання?!”

    Василь Герасим’юк:
    Я прокинувся в ніч,
    мов зі скелі зірвався смерекою
    у тіснину Дністра,
    так летіла у Рейн Лорелейн!
    От наснилося! –
                       краще б
    цілунки з якоюсь Ребеккою,
    чи ж бо хоч Леді Джейн,
    але не Римарук і Фiшбeйн!..



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  43. Світлана Ковальчук - [ 2019.04.13 19:20 ]
    Сім голубів
    Сім голубів у сонячній ріці
    подрібнені на крихти сонця й щастя.
    Опісля бур, опісля манівців
    мені чи голубам - святе причастя.

    Сім голубів нарощені з води,
    такі ж прозорі і такі ж хвилинні,

    як ранок цей блаженно-золотий,
    як я, на трохи птаха і дитина.




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (4)


  44. Козак Дума - [ 2019.04.13 19:21 ]
    Вечірнє щастя*
    Ми маримо про щастя з дивограєм,
    воно ж повсюди, навкруги воно.
    Бо щастя – сад зелений за сараєм,
    повітря чисте, що пливе в вікно.

    В бездонній висі, аж під небокраєм,
    одна хмарина в’ється, мовби птах.
    В житті ми мало бачим, мало знаєм,
    а щастя лине знаючим під дах.

    Вікно відкрите, тихо у саду,
    на підвіконня з писком пташка сіла.
    Я від книжок свій погляд відведу –
    вже вечоріє, небо потемніло.

    Малюю словом на життєвім полотні
    і бачу, чую – щастя все в мені.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  45. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.13 09:47 ]
    КОХАННЯ
    Водойми повні береги
    У вербах вітер позіхає...
    У гладі темної води -
    Небесна синь відпочиває...

    Ранок туманних верховин
    Новому дню заповідає...
    Літай подалі від вершин -
    Любов сьогодні сповідає...

    Сліпить потоків бірюза
    Людського серця спілкування...
    З крапель струмка потік ріка
    Душам світанками кохання

    Водойми повні береги
    У вербах вітер задрімає...
    Над гладдю чистої води -
    Голубка з голубом літає.




    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  46. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.13 09:17 ]
    КРИТИКА
    Рано з ранку на базарі
    Все кругом вирує
    Хто з прилавку , хто з землі
    Продає , торгує

    Вибір в різний гаманець
    Контрастний попит вжитку
    Для когось пил , комусь капець
    Від фірмового зиску

    Як з власних рук , за свій товар
    Ціна цілком прийнятна
    А де вже профі - спекулянт
    Там мінімальній амба

    Маркетинг весь тут на коні
    Із глини ліплять кулю
    Для їх усе ціна - ціні
    Проценти солять шкуру

    І так кругом у нас завжди
    Політика абсурду
    Хто воза тягне , спину гне
    Працює за копійку.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  47. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.13 09:24 ]
    РОМАНС
    Стиглих ягід приваблива розкіш
    Мов гарячі любові вуста
    Грає звабливий , лагідний промінь
    Танго осені , вальсу душа

    Ми з тобою очей оксамити
    Дні короткі у довгих ночах
    Наших барв кольорів - фаворити
    Талий солод , цілунків каскад

    Білим цвітом ранкові світанки
    Віртуозність сонат скрипаля
    Двох закоханих чари - окраси
    Мелодійність весняного дня.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  48. Любов Бенедишин - [ 2019.04.13 09:35 ]
    ***
    Переверти, верески, грюки…
    Свідомість задраює люки.
    Гряде (з клоунадою – драма)
    Епоха Веселого Хама.

    13.04.2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (14)


  49. Ярослав Чорногуз - [ 2019.04.13 01:24 ]
    Світ краси
    Люблю отут, на роздоріжжі,
    На милій лавочці сидіть.
    Мене квітневий легіт ніжить
    І сон колише верховіть.

    І розчиняє шум далекий,
    І лагідніють небеса.
    З найменших атомів, молекул
    Зринає відчуттів краса.

    О ця добра висока ніша,
    Духовності резервуар!
    Усе, в житті що наймиліше –
    Гармонія природних чар.

    Без неї світ краси загине,
    Зла магма сточить береги.
    Природо, мамо, Берегине,
    Розлий ці чари навкруги!

    12 квітня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (10)


  50. Гренуіль де Маре - [ 2019.04.12 22:52 ]
    Лама савахфані
    У світі моєму постійно і вічно смеркається:
    День чвалом промчав, наче витягнутий семихвісткою,
    Скотилися тіні в кущі полохливими зáйцями –
    І пісню вечірню знов шпак на горіху висвистує.

    Ні хмар, ані зір – лиш на тлі каламуті небесної
    Воскресле гілля свої спомини тихо вигойдує…
    Одвірок підперши, смиренно у сутінках мерзну я -
    І вже не питаю: «Пощо полишив?» у погаслого обрію.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.59) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (13)



  51. Сторінки: 1   ...   354   355   356   357   358   359   360   361   362   ...   1794