ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?

Вячеслав Руденко
2026.10.02 16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!

У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,

Борис Костиря
2026.10.02 13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло

Віктор Кучерук
2026.10.02 06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли

хома дідим
2026.10.01 23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні

С М
2026.10.01 22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)

Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік

Іван Потьомкін
2026.10.01 21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Світлана Пирогова
2026.10.01 20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.

Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.

Володимир Бойко
2026.10.01 19:48
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.

На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.

Євген Федчук
2026.10.01 19:09
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се

Артур Курдіновський
2026.10.01 16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.

Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.

Борис Костиря
2026.10.01 14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.

Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці

Тетяна Левицька
2026.10.01 12:46
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.

Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила

В Горова Леся
2026.10.01 07:56
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.

Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,

Віктор Кучерук
2026.10.01 06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Марися Лавра - [ 2014.10.26 15:09 ]
    колисанка
    у кагані вогонь розп'ято
    гасає небом вітер - пес
    шляхи утоптує навхрЕст
    і зазирає у кожну хату

    шибками гримає затято
    увірветься в кімнату - все
    хатині стріху понесе
    здіймає очі - вас відзнято

    і яблуку нема де упасти
    зоря на рифи наплива
    вона сміється і співа
    рости переливцвіте рясте

    до світу сонце іде у гості
    орбітами гасають пси
    планетам облизали кості
    а матінка співа - рости

    2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (27)


  2. Ігор Шоха - [ 2014.10.26 13:08 ]
    Питання віри
    Живемо, як усі. Ті – свідками Єгови,
    а іншим Саваот віщує уночі.
    Відомо їм усе, окрім своєї мови.
    І ходять між людей аматори любові,
    добра і темноти старанні сівачі.
                   Глибини Духу їм чужі і непотрібні,
                   і їх тяжка душа блукає у пітьмі.
                   І віру у своє нав’язують «невірним»,
                   а істину одну не знають і самі.
    Блукають між людей таємні неофіти,
    вербуючи своїх, тавруючи чужих.
    Про задуми Творця воліють научити
    паломники ідей про вищість того світу,
    де й папі Римському не місце між святих.
                   І дивно, що Земля до них уже віками
                   і дихає, й живе, і плодить врожаї…
                   І те, чим ти живеш – то аура її:
                   усе, що омофором тимчасово з нами –
                   і мова, і слова, і думи – не твої.
    Не оскверняй язик і будемо ріднею.
    І хай твоя душа узята на замок,
    зате і янь, і інь дадуть ясний урок –
    усохне течія неправди однієї.
    Заговори, як я, місцевою, своєю
    і ти уже поет, а може і пророк.

                                  10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Коментарі: (6)


  3. Ніна Виноградська - [ 2014.10.26 13:49 ]
    Моя печаль сльозою розцвіла
    Моя печаль сльозою розцвіла,
    Невтримною, гарячою, гіркою.
    Бо я без тебе ніби ковила,
    Що гнана вітром, завжди в неспокої.

    Ти де, коханий, у які світи
    Твоя душа впокоєна злетіла?
    Мені тебе ніколи не знайти,
    Як не торкнутись блискавки і тіла...

    В моєму світі нині листопад,
    Калини грона поряд із лозою.
    В минуле поверта осінній сад...
    Моя печаль, що розцвіла сльозою.
    25.10.14


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (4)


  4. Валентина Попелюшка - [ 2014.10.26 13:22 ]
    «Мажор»
    В сім’ї - дитя-«мажор», йому все можна,
    Бо спадкоємець бізнесу росте.
    Татусь – людина знана і заможна,
    А мама – просто мама, та пусте.

    У кого грошей менше – другосортні,
    Нікчемні декорації, людці…
    А завтра буде краще, ніж сьогодні –
    Сто баксів кишенькових в гаманці.

    І можна легко всіх і все купити,
    А потім і продати без проблем.
    Росте дитя, ніким, нічим не бите,
    Вимірює коштовності «рублем».

    Не думає розпещене дитятко,
    Що може все змінитися умить.
    Сьогодні сито, сонячно і гладко,
    А завтра, може, в небі загримить.

    Ні грошей, ані батька – всі під Богом,
    Ні друзів: звідки нині взятись їм?
    Чи знайде, прихилитися до кого,
    Як виникнуть проблеми у сім’ї?

    Чи хтось тоді услід йому не плюне,
    Бо сам хіба на інших не плював?
    А може, хтось принизить привселюдно –
    Не все в житті банани та халва.

    Господь ізверху бачить кожен вчинок,
    По вчинках воздає Його Рука.
    Кого любити ближніх не навчили,
    Того чекає доля жебрака.


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (4)


  5. Ін О - [ 2014.10.26 11:07 ]
    Смарагдове місто
    Знаєш, дівчинко Еллі, якби Донецьк був Смарагдовим містом,
    Ми з братами ішли б за маленьким принцем до темного місяця,
    Щоб збирати сльози та душі смарагдів у вічне намисто,
    Що в долоні твої, загрубілі шрамами, більше не вміститься.
    Ми б вели до цих зоряних териконів хороброго лева,
    Що не продав відьмі серце своє за якихось грошиків тридцять.
    Попри всі шляхи заблоковані Сніжною Королевою,
    Попри те, що часом кров дзебоніла, застигаючи крицею.

    Ми б знайшли оту Алісу, що кликала гномів та гоблінів...
    І писала листи чародію-карлику шкірою еллінів,
    Доки орки собі на груди вдягали манірні ордени
    І сліпуче сонце тепер чекало хаосу та затемнення...
    Чуєш, Еллі, замість смарагдів місто зустріло нас мордором,
    Бо ця курва Аліса ще й зрадила принца-Лускунчика двічі.
    Їй шалений кролик видав на Задзеркалля свіжі ордери,
    Де навчають писати на тілі смертю хоббітів слово ВІЧНІСТЬ!

    Де троянди гинуть і невірні Каї стають пропащими,
    Де немає вже місця німфетці Герді з недоуком Пітером!
    Бо це місто-привид, Еллі, всміхається боляче пащею,
    Проклинаючи молитвами пошепки слово МИР по літерам!
    Знаєш, дівчинко Еллі, якби Донецьк був Смарагдовим містом,
    Де живуть у злагоді ельфи, крихітка Цахес та мумі-тролі,
    То напевно усі прийдешні наразі горе-намісники
    Не ставали до заходу сонця убивцями та потворами!


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (12)


  6. Жоана Мадзестеш - [ 2014.10.26 10:48 ]
    Вся моя Україна...
    Від Полтави до Закарпаття
    Горить пристрасті багаття
    Від Ялти до Трипілля
    Росте нороду нашого гілля
    А гілля це не поламати
    В нас сили хватить захистить
    А вогонь той не згасити
    В ньом орда вража згорить


    А я люблю Іллічівськ і Одесу
    А Київ в моєму серці
    А Львів це моє усе
    Звідти коріння Украіни росте
    Від Волині аж до Криму
    Слава наші Україні
    Ворогів ми подолаєм
    І пісню слави заспіваєм

    Україна вже не раз
    Злу орду долала
    Під гнітом, в рабстві жила
    та сильнша стала
    Ніколи не здавався наш народ прекрасний
    І завжди приходив день для Москалів "ужасный"
    Жоана Мадзестеш 2014


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  7. Юрій Лазірко - [ 2014.10.26 05:36 ]
    Блискавицi серця LV, пси i торгашi
    1.
    неспокійно
    на кордоні
    пси
    як в’язка забобонів
    брешуть мало
    ікла точать
    торгашів
    бездомних мочать
    хто цей рявкіт
    обітне
    хто до буди
    зажене

    згас вогонь
    по-олімпійськи
    зграя
    доросла до війська
    мало їй
    що в миску ткнули
    сало вчула
    мов у вулик
    пхає носа
    гаркотить
    рій укропиком
    кипить

    2.
    набігають
    сіромахи
    у бушлатах
    і без даху
    псина зграя
    ребра світять
    кожен стовп
    натхненно мітять
    а за ними
    торгаші
    гукнеш в тіло
    ні душі

    в цастві їхньому
    ні свічки
    ані роздумів
    на нічку
    та й навіщо псам
    ночами
    свічка Божа
    зло з ключами
    ходить там
    де тінь жива
    і покошена
    трава

    3.
    набігають
    бідолахи
    наганяють
    море страху
    морди
    дзявкають
    як вміють
    очі
    вперто скаженіють
    у тутешніх
    у дворняг
    віднімають
    хліб і дах

    в торгашів місцевих
    також
    ні душі
    а тіло
    раком
    у такій
    чіткій манері
    їм дивитися
    на двері
    мріяти про дьоготь
    бо
    рипне під хребтом
    жабо

    4.
    в забугрових
    пацифістів
    планів сто
    для грузу двісті
    де посадяться
    берізки
    і застигнуть
    обеліски
    буцегарня
    й гицлі
    тут
    в кожну буду
    кістку
    й лють

    а мені
    по барабану
    хай та кістка
    в горлі стане
    цвинтар любить
    ласувати
    ось тобі
    цукрова вата
    трохи тріснуте
    жабо
    вибачай
    таку любов

    5.
    кров моя
    мов сік черешні
    найтутешніша з тутешніх
    найналитіша з розлитих
    вам
    її не перемити
    не відмити
    з рукавів
    це не я
    мій рід кровив

    це мене
    здирали з карти
    і укропили
    у жартах
    румигали
    ніби січку
    виїдали
    в п’ятирічках
    приручали
    як Дніпро
    я
    землі цієї
    кров

    6.
    то ж не вам
    торгашне бидло
    це питво
    і теє їдло
    забирайтеся
    до суки
    хай бере вас
    на поруки
    і встромляє дійку
    в те
    де опеньок
    не росте

    зась вам
    лан широкополий
    колір неба
    й ниви колір
    ці переспані
    та чисті
    піднебесся
    сонця листям
    на моє падуть
    плече
    хай воно
    мені пече

    7.
    так
    приїхали
    до суті
    (тут до рими б
    інша рима)
    подавися враже
    люттю
    розбавляю
    псячу тему
    сплячим вітром
    у гаремі
    попередніх
    блискавиць
    кличу пляшечку
    киць-киць

    я себе
    таким не знаю
    як гуду
    то відлітаю
    хай вино
    в мені гуляє
    є воно
    і жаль минає
    від сухої голови
    з ним спілкуюся
    на ви

    19 Вересня, 2014


    Рейтинги: Народний 6 (5.68) | "Майстерень" 6 (5.76)
    Коментарі: (24)


  8. Юрій Лазірко - [ 2014.10.26 05:45 ]
    Блискавицi серця LIV, теплокровна
    1.
    виринай
    нечутний кроку
    із високого
    в глибоке
    з безнадійного
    у зриме
    з безголосого
    в терпиме

    2.
    проголошене
    забийся
    приголомшене
    упийся
    недомовинами
    в тіло
    хлине серцем
    наболіле
    витікатиме
    з обставин
    полохливіше
    за трави
    ув обіймах
    косовиці
    що несе загладу
    в криці

    3.
    Бог сумний
    висить
    як досі
    у кутку
    де щастя
    просять
    при вікні
    що вивертає
    з душ дерев
    пташину зграю
    при відчитаних
    молитвах
    біль тупішає
    мов бритва
    пробирає ті
    хвилини
    де ти дихаєш
    мій сину

    4.
    чим ти дихаєш
    мій сину
    у руках
    твоя свитина
    у думках
    свічки погасли
    ой не ту дорогу
    пасли
    за вікном
    невтішні очі
    іншу
    хто тобі наврочив
    по тій іншій
    біль несеться
    б’є копитами
    у серце
    вибиває з нього
    камінь
    жаль сідає
    поміж нами

    5.
    жаль сідає
    осідає
    сивино моя
    святая
    ти торкнулася
    волосся
    мов калини
    пізня осінь
    і прогнала
    з вітром
    круків
    де не глянь
    одна розлука

    6.
    де не глянь
    одна несталість
    темно тут
    ясніше
    далі
    тепло ще
    зимніше
    нижче
    той творець
    хто перше нищить
    а вже потім
    ліпить друге
    без коня
    немає плуга
    без душі
    кістки
    і м’ясо
    без думок багатих
    маса
    а без тебе
    мій синочку
    три зими зійшлися
    в точку
    Бог сумний
    висить
    там досі
    у кутку
    де щастя
    просять

    7.
    тепла кров
    бо не спочила
    до душі
    пришили крила
    до очей заглянув
    морок
    день кона
    за ним
    ще сорок
    оминатиме
    це місце
    наминатиме
    груз двісті
    аж земля
    огрядно всяде
    і проникне
    сон в лампаду

    17 Вересня, 2014


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.68) | "Майстерень" 6 (5.76)
    Коментарі: (12)


  9. Юрій Лазірко - [ 2014.10.26 05:44 ]
    Блискавицi серця LIII, фасована
    1.
    в канцелярії небесній
    не для псів
    а темних мас
    фасували чинно й чесно
    янголята
    ляк і фас

    пакували в громовиці
    по покарі
    грішним всім
    у штанах
    чи у спідниці
    чи з губами
    в молоці

    пакували і співали
    слава
    Нашому Творцю
    за хвалу похвал чекали
    та доносилось
    працюй

    2.
    покотився громовиці
    гнів
    парасолі полетіли
    снів
    відірвалися від тіла
    ледь
    мов душа
    що надурила
    смерть

    та душа
    що надурила
    смерть
    наче груша
    недоспіла
    геть
    наслуховує
    як нишкне
    дощ
    і не дивиться
    на землю
    сторч

    надурила
    та згоріла
    ай
    за душею
    за тією
    край
    край дороги
    непологий
    рів
    що стулився
    від вини
    між брів

    3.
    добре би ще знати
    що є в нас
    для нас
    йти з вітрами спати
    і будити
    час

    небо виміряти
    крилами млина
    по очах впізнати
    де є мілина

    і на громовицю
    вішати проклін
    бути очевидцем
    підняття з колін

    плавати у миті
    не тонути в ній
    тіло оживити
    в хлібі і вині

    добре би ще жити
    і не знати бід
    бути недопитим
    з огляду на лід

    з огляду на промінь
    мати довгу тінь
    спогади вагомі
    наміри святі

    4.
    не виходило
    не перший раз
    пасувало би сказати
    пас

    з ним ніхто не знався
    тільки пас
    той навколо шиї
    подих пас

    запасався холодом
    сюжет
    на устах розквітнуло
    уже

    тіла маятник
    спинив свій свінг
    тут був Бог
    тепер без Нього він

    тут був час
    подумати
    про зміст
    нерухомих уст
    до пекла міст

    викосила смерть
    останній нерв
    переспіла груша
    він тепер

    5.
    не вмирають
    з радості
    нудьги
    не шукають
    вітру на сніги
    на морозі не співає
    птах
    як на місці все
    не їде дах

    а як світ
    що Боже борони
    то немає міри
    для вини
    і здається вічною
    зима
    бо бракує тих
    кого нема

    6.
    громовице
    блідолиця ти
    а чи довго маєш
    тицяти
    тицяти у груди
    холодом
    на устах лягати
    золотом

    7.
    перше слово
    що мозолить
    град
    а наступне
    в серце коле
    кат
    про останнє
    про блюче
    не питай
    після нього
    або в пекло
    у пекуче
    або в рай
    після нього
    всі дороги
    жмут
    слух втрачає
    в кожній хаті
    кут
    як синів беруть
    привозять
    ніч
    голос рвуть
    і обіймають
    в сні

    дочекалося б на тата
    дитинча
    я би про останнє
    кляте
    промовчав

    9 Вересня, 2014


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (10)


  10. Топ Шлягер - [ 2014.10.26 05:08 ]
    Anna German - А ми пара -Ukr
    Translation:

    А вітер небом виграва,
    Що ми непара – Ти і я.
    Улітку лист акацій ворожив,
    Що ми непара – я і Ти.

    Раз випав час для нас, на добре і на зле.
    Так чом усе навколо повторяє те,

    Що ми непара – Ти і я,
    Як погода літня й сіра мла,
    Як вогню іскрина і вода,
    То ми непара – Ти і я?

    Хай вітер небом заграва,
    Ми просто пара – Ти і я!
    Та дарма лист акацій ворожив,
    Коли ми пара – я і Ти!

    Раз випав час для нас, кохай мене як я.
    То є час, де дивне все ще може статися:

    Стріне іскрину та вода,
    І погоду літню – сіра мла,
    Ми між собою – Ти і я...
    Ми між собою – Ти і я...

    Ми просто пара – Ти і я...

    Original:

    A my dla siebie

    A wiatr po niebie szumi, gra,
    Że my nie dla siebie – Ty i ja.
    Latem liść akacjowy wróży mi,
    Że my nie dla siebie – ja i Ty.

    Przypadł nam czas ten sam, na dobre i na złe.
    Czemu więc wszystko wkoło mi powtarza, że

    My nie dla siebie – Ty i ja,
    Jak z pogodą letnią szara mgła,
    Jak z bystrą wodą ognia skra,
    My nie dla siebie – Ty i ja?

    Niech wiatr po niebie szumi, drwi,
    My i tak dla siebie – ja i Ty!
    Co mi tam akacjowa wróżba zła,
    Kiedy my dla siebie – Ty i ja!

    Przypadł nam czas ten sam, a jeśli kochasz mnie,
    To jest czas, w którym wszystko może zdarzyć się:

    Spotka się z wodą ognia skra,
    I z pogodą letnią szara mgła,
    I my ze sobą – Ty i ja…
    I my ze sobą – Ty i ja…

    Bo my dla siebie – Ty i ja…

    Music By – P. Bojadżijew.
    Lyrics By – W. Młynarski.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  11. Топ Шлягер - [ 2014.10.26 05:02 ]
    Anna German - Урочище - Ukr
    Translation:

    Чекала...
    Вода в потоці тимчасом
    По луках нерідних спливала...
    Чекала...
    Розлука – листок пожовклий –
    Між нами тоді лежала...
    Чекала...
    Обличчя Твоє зникало...
    Чекала...
    Хотіла – себе рятувала!
    Чекала...
    Даремно, даремно чекала.

    Любов мені позостала,
    Як птаха із пір’ям блакитним,
    Пташам у гнізді обігрітім,
    Гніздом на вербині увитим.

    Обличчя Твоє – все що мала,
    Урочищем світу сіяло,
    Воно повертається в сні,
    Мов птахи у гнізда свої..

    Original:

    Uroczysko

    Czekałam…
    W potoku woda tymczasem
    Płynęła obcymi ląkami…
    Czekałam…
    Rozłąka, jak liść pożółkły,
    Leżała pomiędzy nami…
    Czekałam…
    Twarz Twoja nikła w oddali…
    Czekałam…
    Chciałam się jakoś ocalić!
    Czekałam!
    Na próżno, na próżno czekałam.

    Lecz miłośc przy mnie została,
    Jak ptak z błękitnymi piórami,
    Jak pisklę w gnieżdzie bezpieczne,
    Jak gniazdo, uwite na wierzbie.

    I twarz Twoja stała się wszystkim,
    Stała się świata uroczyskiem,
    I twarz Twoja wraca w mych snach,
    Jak ptaki do swoich gniazd… (x3)

    Musik by – A. German.
    Lyrisc by – A. Nowak.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (5)


  12. Топ Шлягер - [ 2014.10.26 05:13 ]
    Anna German - Немає таких слiв - Ukr
    Translation:

    Веселки барви малювали день
    Блиск діамантний в сутінках іде
    То час між нами Тобою розлився
    То лик любові з усмішки різьбився
    То мрії хвиля у леті вловима
    То радість спокійна для світу незрима

    Та немає слів, тих немає слів
    Саме тих яким любов довірять
    Та немає слів, тих немає слів
    Де в оспівану любов повірять
    Та немає слів, тих немає слів
    Зміст у слів розмитий
    Та немає слів, тих немає слів
    Що хотілось би Тобі дарити

    Original:

    Nie ma takich słów


    W tęczowych barwach malowany dzień
    Brylantowym blaskiem ozdobiony zmierzch
    To czas przy Tobie i z Toba spędzony
    To kształt miłości uśmiechem rzeźbiony
    To marzeń chwila w przelocie schwytana
    To radość spokojna przed światem skrywana

    Nie ma takich słów, nie ma takich słów
    Którym można by powierzyć miłość
    Nie ma takich słów, nie ma takich słów
    Które mogłyby wyśpiewać miłość
    Nie ma takich słów, nie ma takich słów
    W słowach treść uboga
    Nie ma takich słów, nie ma takich słów
    Które chciałabym Ci podarować


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (5)


  13. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:40 ]
    Акт. Вхождение (16+)
    Акт. Вхождение ( 16+ )

    Я вошел в ворота рая.
    Понемногу. Плавно. Гладко.
    Ты, чувствительно вздыхая,
    Изогнулась... Как ты падка
    На подобные изыски!..
    В трепете нагого тела,
    Ты Брюллова "Одалиской"
    Мне явиться захотела.
    Лишь подале, по сюжету,
    Слуг назойливых спровадив,
    Покрывало, что надето
    Я сорвал. Потоком влаги
    И прохлады, ты коснулась
    Животом моих коленей,
    Ртом манящим дотянулась
    До него... И суть явлений,
    Трансформаций перемены,
    Экзерсис метаморфозы,
    Вся в восторге упоенья,
    Ты своей коснулась розой...
    Ты коснулась... И пластичность
    Своего нагого тела,
    Обреченно-эксцентрично,
    С нежным трепетом надела
    На Багровый луч заката,
    На Твердыню крепкой веры,
    На Прощенье виноватой,
    На Любимое без меры...



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490604
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 06.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  14. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:59 ]
    Дим вітчизни
    Дим вітчизни

    Край задумливий серця мого...
    Над полями холодними мла...
    Я повік не полишу його,
    Землю цю, що життя надала.

    Я не можу залишити світ
    Мрій дитячих, юнацьких забав,
    Днів суворих, закутих у лід,
    Щастя час, де кохання пізнав...

    Світ великий- є час вирушать
    Пізнавати краї чарівні..
    Я піду... та повернусь назад.
    Це- коріння... Без нього мені

    Не живеться... Душа України...
    Дим Вітчизни... Малиновий дзвін
    Над землею вечїрньою лине...
    Просто в серце вливається він.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475236
    рубрика: Лірика
    дата поступления 27.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  15. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:56 ]
    Опавший лист
    Опавший лист

    Снег сошел. И лист опавший,
    Переживший зимний снег,
    Словно вспомнив день вчерашний,
    Закружился по весне

    В вихре ветра, что из сеней
    Пыль сомнения метет,
    Что в потоке ощущений
    Позабыл ушедший год...

    Вновь в свободе многоточья
    независим, позабыл
    Тот застенчивый листочек,
    С кем под снегом рядом был...

    Так и я в потоке ветра
    Новый ветренный порыв,
    В парусах грядущих лета
    Поцелуем изловив,

    Упаду и вновь восстану...
    Но, по-новому любя,
    В сердце вдруг заноет рана-
    Как я буду... без тебя?

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491237
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 08.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  16. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:32 ]
    Не благай про кохання, не треба
    Не благай про кохання, не треба

    Покотилося сонце по небу
    В неозорій ясній вишині...
    Не благай про кохання, не треба.
    Не потрібно цього вже мені.

    Он на сонце насунули хмари...
    У гаю не щебечуть пташки...
    Розчинилось кохання, мов мара.
    Відійшло. Хай лікують роки

    Нашу біль. І сльозинки солоні,
    Світло-чисті, мов пам"яті щем,
    Покотились дощем у долоні...
    Повновісним осіннім дощем...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499167
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 15.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  17. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:50 ]
    Тема любви (16+)
    Тема любви ( 16+ )

    Час вечерний. Сказать пора,
    Объяснить, что сыграна роль.
    Рубль на входе, любви игра,
    Рубль на выходе. Разница- ноль.

    Этот темно-вишневый закат
    Нам напомнит, что кончился день.
    Струны рвутся опять и опять.
    Это нервы- прошлого тень.

    Только снова и снова мы
    Как в атаку идем друг на друга.
    Как страшит ощущение тьмы...
    Как пугает зимняя вьюга...

    Вот и полночь. Лови, лови
    Миг слиянья!.. Вновь я в тебе
    Упиваюсь темой любви,
    И сдаюсь, утомясь в борьбе...

    Ты устало лежишь на плече,
    И плечу от тебя тепло.
    Мы продолжим в этом ключе.
    Успокойся. Утро пришло.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483130
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 03.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  18. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:03 ]
    Старенькій торгівці
    Старенькій торгівці

    На вулиці узбіччі, де покИ
    Міліція ще не здирає мито,
    Старенька бабця продає грушки.
    Я підійшов і зажадав купити.

    Купити?.. Ні... Я гроші всі віддам
    В твої від старості і праці спраглі руки.
    Стою і сили не даю сльозам,
    Збагнувши, як в житті терпіла муки

    Від влади, від жорстокості людей,
    Як зрадила тебе твоя держава,
    Як "мусор" гроші вимагав з тебе,
    Забувши, що таке і честь і слава...

    Старенька, дай тебе я обійму!
    Ти- честь. Ти- слава. Незалежна. Сильна.
    Ти як могла, все йшла скрізь цю пітьму,
    Як Україна. Вільна. І- не вільна.

    Дай Боже, щоб ти вдало продала
    Нехитрий свій товар, дарунок літа,
    Доїхала щасливо до села,
    І мала вдома їсти що і пити.

    Онучкам любим щоби ти змогла
    За продане гостинців накупити,
    Для діток тягарем щоб не була...
    І- щоб ніхто не заважав дожити...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481974
    рубрика: Лірика
    дата поступления 26.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  19. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:43 ]
    Піль веков (осада Акры)
    Пыль веков ( осада Акры )

    Акра в Сирии- старая крепость
    Полпути от Индии до Египта.
    Ветхой древности вся нелепость.
    Пыль веков по пескам разлита...

    Пал Египет, Бонапартом взят,
    Неожиданно, дерзко, смело,
    Только в нем оставаться нельзя-
    Он блокадой сдавлен умелой.

    Это Англия, гроза морей,
    Это Англия, враг опасный,
    Дело их- мировая империя.
    Лозунг их- разделяй и властвуй.

    Поразить, ухватить за шею
    Англичан мировую идею
    Выступают в путь легионы
    Сквозь пески веков Вавилона.

    Лишь бы в Индию им прорваться-
    Ждут измученные легионы
    Индии сказочные богатства.
    Индии ждущие миллионы.

    Бонапарт осаждает Акру-
    Крепость древнюю,живую еле.
    Лишь порыв, чтоб сломить, прорваться-
    И свободен путь ему к цели.

    Но упорно держится старое,
    Но, сплотившись, держится древнее,
    И в жестоких боях наравно
    Гибнут праведники и неверные.

    И боев, и чумы жар познавшие,
    Тают храбрых его легионы,
    Без еды, без питья, уставшие.
    Так жестоки войны законы.

    И от ярости обезумев,
    От усталости обессилев,
    Натыкается порыв юный
    На арабскую сталь ассасинов.

    И под солнца жаром палящим
    из последних сил и досадно,
    Он ведет легионов остатки
    Тем же самым путем обратно.

    Так идее великой, новой,
    Древний бог, кровожадный Молох
    Распростертые крылья ломает.
    Пыль веков преграждает дорогу.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475071
    рубрика: Лирика
    дата поступления 26.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  20. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:59 ]
    Літні люди
    Літні люди

    Старенькі кволі люди
    В немодній одежині,
    Як згорблені верблюди,
    Крокують по стежині...

    Вона його тримає
    Щоб він, бодай, не впав.
    А серце пам"ятає,
    Як він її тримав...

    Кохання відлетіло
    Невідомо куди...
    Лиш вірність залишилась-
    Минулого сліди.

    Немов шепоче доля-
    Мине усе, мине!..
    І серце мимоволі
    Схиля до них мене.

    Старенький та старенька,
    Ви листя золоте,
    Мов таїнство натхнення-
    Високе та просте...

    Вони, старі, пізнали
    Всі таїни буття.
    Як час телеканалу
    Кінчається життя...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473941
    рубрика: Лірика
    дата поступления 20.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  21. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:39 ]
    Знакомство
    Знакомство

    Дождь осенний в окно стучит...
    Листьев вихрь по аллеям парка...
    Вспоминаю, как шли в ночи
    Мы с тобой, как нам было жарко

    От любви... Теплым воздух был,
    По аллеям темным струился...
    Я увидел тебя и забыл,
    Куда шел, и остановился...

    Ирреально сочился свет
    С фонаря... Ты под ним стояла
    В летнем платье, в руке жакет,
    Прядь волос лицо обрамляла...

    Я задал глупейший вопрос.
    Ты ответила просто и смело,
    Что одна, что коль черт принес...
    Познакомиться захотела...

    Говорили мы обо всем,
    Упражняясь в ума остротах...
    Летний парк, как уютный дом,
    Покрывал нас своей заботой...

    И струился фонарный свет
    Сквозь листву молодой чинары...
    И, обнявшись, встречать рассвет
    Уходила влюбленных пара...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472591
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 15.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  22. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:13 ]
    Квіти
    Квіти

    Ми просто квіти, зрошені росою,
    І наше щастя всім вам прислужитись.
    Не зачепи ногою нас босою,
    Чи взутою- ми просто, просто квіти...

    Нам прикро, як для смутку нас купують.
    Роса стіка, як сльози по загиблим...
    Як на останню зустріч, ми сумуєм,
    Зірвати нас вважають за потрібне...

    Ми горді, як нас дарять юбіляру-
    Його життєвий шлях ми прикрашаєм...
    Політ шалений гордості пізнаєм,
    Коли артистів нами закидають...

    Для цього ми ростем, це наша доля,
    Нічого проти цього ми не маєм,
    Але найбільше любим мимоволі,
    Коли коханці нас друг другу дарять...

    І як же наші стебла затріпочуть,
    І як бутони наші розійдуться,
    Як ми побачим, що блищать кохані очі...
    Як ми побачим, що тіла зіллються...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473152
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 17.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  23. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:52 ]
    Встреча
    Встреча

    Мы встретились снова. Перейден порог
    Разлуки, что встала меж нами...
    И бремя печали упало у ног,
    Омытое счастья слезами.

    Мы долго блуждали во мраке ночей,
    Лишь чуя присутствие в мире
    Скрещение душ, и твоей, и моей...
    Тяжки расставания гири....

    И сердце в желаньи забилось сильней,
    И дверь твоей спальни открыта...
    И мы влюблены до скончания дней,
    Как будто Перрон и Эвита...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476494
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 02.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  24. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:50 ]
    Осінній настрій
    Осінній настрій

    Осіннім парком ми йдемо.
    За руки, наче діти,
    Одне одного беремо.
    В руках осінні квіти...

    Злітає листячко з дерев,
    Ти, мов дитя, ним граєш.
    Долоні повні набереш,
    Мене ним осипаєш...

    Сміється сонечко ясне...
    Ти, наче сонце, сяєш!
    Бажання шал бере мене,
    Як ти із листям граєш.

    Така гарненька, молода,
    Сучасна і худенька.
    Самозакохана- біда!
    І в мене- чималенько...

    Як я кохаю чарівну
    Тебе!.. Прийдем до хати,
    Нараз під каву роздягну,
    І буду милувати...

    А за вікном кружляє лист,
    У вікна заглядає...
    Злітай в віконце, і дивись,
    Як я тебе кохаю!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475666
    рубрика: Лірика
    дата поступления 29.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  25. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:25 ]
    Хокку
    Хокку

    У кошки, изящно прилегшей под сакурой в цвету отдохнуть,

    Очевидно, четыре ноги, усталых, как дремлющий вулкан Фудзияма.

    Самурай, познай высшее таинство соития миров!

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475887
    рубрика: Лирика
    дата поступления 30.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  26. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:41 ]
    Вірність
    Вірність

    Коли я в дальній стороні,
    Крізь морок ночі
    Я чую- серце по мені
    Твоє тріпоче.

    Як крізь вітри шляхом своїм
    Пройти зумію,
    Кохання полум"ям твоїм
    Себе зігрію.

    Не вразить сумніву змія
    Сердечну гідність.
    Понад усе ціную я
    Жіночу вірність.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473415
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 18.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  27. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:37 ]
    Паук и бабочка
    Паук и бабочка

    Бабочка в красивом опереньи
    Над цветком порхала вся, пока,
    Радуясь полета наслажденью,
    В сети угодила паука...

    И врала, вся ужасом объята-
    Без него, мол, белый свет не мил.
    Все пыталась вырваться куда-то...
    Не смогла, и выбилась из сил.

    Покорясь случайному плененью,
    Согласилась сети убирать,
    Отдаваться сладко без смущенья,
    И паучьи ласки принимать...

    Так жила, объята то ли страхом,
    То ли страстью- ты поди, пойми...
    Не порвать сетей единым махом...
    Так бывает даже и с людьми...

    Но порыв к цветам не остановишь,
    Красочных желаний не убьешь,
    Даже если пут порвать не можешь,
    Если к горлу приставляют нож...

    И- паучьей ревностью убита.
    Высосана страстью паука.
    Лишь цветные крылышки раскрыты
    В трепетном порыве ветерка.

    Тела нет, остался легкий кокон,
    Как напоминание о том,
    Что парила в небе одиноко
    Одухотворенная цветком...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476290
    рубрика: Лирика
    дата поступления 01.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  28. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:28 ]
    Літній настрій
    Літній настрій

    Літній дощ веселий, ніжний, сонячний...
    В сяйві світла, ніби вся оголена,
    Ти мандруєш в сонячному промені
    у прозорість платтячка огорнута.

    Струмінь сонця з неба б"є напружено...
    Літній настрій... У себе закохана,
    Ти зняла сандалі. Між калюжами
    Ти стрибаєш ніженьками босими...

    Ти всим тілом рвешся на побачення,
    Вся легка, мов пташка наполохана.
    Зачекався під дощем, та бачу я-
    Боже, як же я в тебе закоханий!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472916
    рубрика: Лірика
    дата поступления 16.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  29. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:52 ]
    Расставание
    Расставание

    В сером мареве автовокзал...
    Я уехал, а ты осталась...
    Где-то в сердце больном печаль
    Острой раною отозвалась.

    Нам не свидеться никогда.
    Все, что было- неповторимо.
    Ирреальные города
    Не спеша проплывают мимо...

    Ты сама эти дни сполна
    Разделила с моей судьбой.
    Так скажи, в чем моя вина?
    Это боль, это просто боль...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481746
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 25.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  30. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:20 ]
    Побажання покинутій дівчині
    Побажання покинутій дівчині

    Гарненька дівчина, покинута коханцем,
    Бреде одна в сніговій круговерті.
    Не стрівся справжній, цей же був поганцем...
    Здається- драма, краще б вже померти...

    Прийди додому, свічку запали
    Ти перед дзеркалом. Зніми повільно плаття,
    Сама себе, красиву, полюби
    У шалі витончено-ніжного завзяття...

    Вина бокал п"янкий і сигарети дим,
    І попіл, що солодким смутком впав на груди...
    Скажи минулому коханню- біс із ним!..
    Перегорить. Нове кохання буде!



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477093
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 04.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  31. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:44 ]
    В ванне. На краю (16+)
    В ванне. На краю ( 16+ )

    Проходят годы. Вспоминаю,
    Как на краю седой зимы,
    Минуты счастья прожигая,
    С тобой сидели в ванне мы.
    От алкоголя или дыма
    Мозг поволокой оповит...
    И чудилось- мы в Древнем Риме,
    И я- философ-нигилист...
    Казалось- ты, моя рабыня,
    Надета телом на меня,
    И в нем дрожит неуловимо
    Лампадный свет любви огня...
    И я, в экстазе, отрешенно
    Тебя касаясь,предложил-
    Давай мы оба, вскрывши вены,
    Переселимся в лучший мир,
    С достоинством аристократа,
    С тобой, наложницей моею...
    Ты посмотрела виновато,
    И, изогнув изящно шею,
    Вся подалась навстречу телом,
    И бритвы сталь в руке зажглась...
    Затем так странно посмотрела...
    И прошептала- Не сейчас...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487967
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 24.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  32. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:31 ]
    Літній вихідний (16+)
    Літній вихідний ( 16+ )

    Літо наступає. Сонце золоте
    Ніжно припікає. Дивлячись на те,
    Ми удвох з тобою зробим вихідний,
    І на пляж обоє ляжемо. Нудний

    Пляж міський, звичайний, з товпами людей,
    В трикотаж розплавний втиснутих грудей,
    З присмаком від сонечка спреїв дорогих,
    З спотиканням схованих під зонтами ніг.

    Ми туди не підемо. Ми підем туди,
    Де схиляють коси верби до води,
    Де цікаві погляди нас не доженуть,
    Де клеймо нескромності нам не нададуть.

    Роздягайся! Гола по траві пройдись.
    Тіла молодого травами торкнись.
    Ти така красива в наготі своїй!
    Зимно- біле тіло сонечком зігрій,

    А тоді, закохана в ніжність наготи,
    На моє запрошення схочеш увійти
    В теплу воду річки, у її полон,
    І в воді відчуєш ти моє тепло...

    Будемо купатись, гратися в воді,
    А тоді кохатись швидше виходи,
    І вологість тіла подаруй мені!
    Хочу, щоб згоріла в зорянім вогні

    Ти уся зі мною, злившись два в одне...
    Тож, моя любове, поцілуй мене!..
    А тоді увечері вогнища краса
    Сипатиме іскрами в темні небеса,

    І попід палаткою в таїні нічній
    Ти мені співатимеш зоряні пісні...
    Вихідний закінчено. Їдемо назад...
    У міській кіптявині плавиться асфальт...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499062
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 15.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  33. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:35 ]
    Воспоминание (одной... крымчанке)
    Воспоминание (одной… крымчанке)

    А ты одна идешь вдоль моря мокрым парком...
    Твой "новый"- да, таки неплох... неплох... как муж...
    Но... Вспомнив встречи, где я был твоим подарком,
    О нем подумаешь- объелся бы ты груш!..

    Как ни пытайся, но забудешь ты едва ли
    Тот старый шкаф, где в темных зеркалах
    Слиянья тел мы наших часто наблюдали,
    Взмывая в небо в эротично-сладких снах...

    Той старой комнаты таинственные звуки,
    Когда в ночи ты вся испуганно во сне
    В меня вжималась... И невидимые руки
    Теней узоры рисовали на стене...

    Вовек из памяти не вырвешь, не забудешь
    Слова любви, что нежно в ушко говорил,
    И любовался, как в постели кушать будешь
    Тот теплый супчик, что на ужин я варил...

    Конечно- кончено. Полет видений темных...
    Но навсегда, пускай придет наш смертный час,
    Те наши образы извечно будет помнить
    Старинный парк, который верно любит нас...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496053
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 01.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  34. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:57 ]
    Перша ніч кохання
    Перша ніч кохання

    Ночі першої маристе марево...
    За вікном сніг в кружлянні зими...
    Ми ще юні, нічого не знаємо...
    Боже мій! Як же щАсливі ми!..

    Ніч холодна жбурляє сніжинками
    У вікно, місяць в небі завис...
    Вигин тіла блищить намистинками,
    В світлі місяця весь оголивсь...

    Я тебе прикрашаю намистами...
    Я в тобі відчуваю себе...
    Ми у пошуку хтивості істини...
    Перша ніч... Подарунок небес...

    Вже ніколи таке не повториться,
    Хоч відтвориться тисячі раз-
    Ніч кохання у томному мороці...
    Спомин серця у кожного з нас...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495208
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 27.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  35. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:39 ]
    Ночная улица. Путь любви (16+)
    Ночная улица. Путь любви ( 16+ )

    Свет луны. Свет фонарный. Ночь
    Зыбким светом окрасила улицу...
    Ты по ней мне навстречу идешь,
    От рекламного света жмуришься.

    Снова встретились, снова вдвоем,
    И как будто разлуки не было...
    Вновь, обнявшись, с тобой пойдем...
    Вновь счастливою тебя сделаю

    В дом войдя, и ступив на порог,
    Зацелую, тебя раздевая...
    Это лучшая из дорог,
    Это- путь любви, дорогая...

    Бархат тела мне подарив,
    Ты, нагая, взойдешь на ложе.
    До рассвета мне говори
    Те слова, что всего дороже...

    Зацелуй меня, заласкай,
    В жажде страсти, моя недотрога!
    Я в тебе, и твоя рука
    Голубеет от света ночного...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482636
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 01.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  36. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:58 ]
    Страшна зброя (потішу вас, бо щось ви всі сумні)
    Страшна зброя (потішу вас, бо щось ви всі сумні)

    Брязкіт дзенькає в небо
    Стародавніх щитів.
    Що ж тій армії треба?
    Бойових хом"яків!
    Що прямують сердито
    З войовничим "ХРУМ-ХРУМ"!
    Що скарають бандита
    На поталу і глум!
    Ці відважні солдати
    Вдачу мають таку-
    Ворогів волохатих-
    Та куди ж???... ЗА ЩОКУ!!!...
    І коханці- самиці
    Отого хом"яка
    У коханні згодиться
    Диво-зброя- ЩОКА...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504061
    рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
    дата поступления 09.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  37. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:10 ]
    Смотри...
    Смотри…

    Смотри на мглу. Но мгла уж не в тебе.
    Ты не слепец. Прозрел ты, Украинец.
    Пройден предел. Ты ясен сам себе.
    Ты осознал- ты в мире ПЛЮС, не МИНУС.

    Смотри на эту мглу, и не прости
    Продажных гадов, что делили Украину,
    Тех подлецов, которые и ныне
    Ее пытаются расторгнуть на куски.

    Страна придет к единству, несмотря
    На злобное шипение мерзавцев,
    Сподобившихся ТЕМ ЕЩЕ продаться,
    Деля страну с доходом для себя.

    Им наплевать, что Родина в крови.
    Они вовеки не любили Украину.
    И яд предательства, подобно скисшим винам
    В бессильной злобе рвет их совесть на куски.

    Вся их идея- пляска на костях.
    Из их деяний и восстали эти кости,
    Когда врага приветив, словно гостя,
    Они несли ему кровавый стяг.

    Страна еще воскреснет для любви,
    Пускай беснуется во тьме воронья стая,
    Но тема единения святая
    Еще придет. Лови ее, лови!

    И новый Нюрнберг будет ожидать
    Всех, кто в безумной ненависти к свету
    Родил на свет братоубийство это-
    Царя кровавого в края твои призвать.

    А злобный враг, змеиное гнездо
    В твоем за эти годы свивший теле,
    Предстанет пред Божественныи Пределом,
    Как жертвы всех, загубленных в АТО.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518579
    рубрика: Лирика
    дата поступления 21.08.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  38. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:52 ]
    Наложница, разденься! (16+)
    Наложница, разденься! ( 16+ )

    В гиперфункции света
    Обнаженно дрожишь предо мной...
    В ожидании этом-
    Подойди. Свое тело открой!

    Сбрось одежды оковы.
    Вся нагая, ты так хороша!
    Мне отдаться готова,
    Ты в томленьи стоишь, чуть дыша...

    Подойди без смущенья,
    Не прикрыв свое лоно рукой.
    И в свободном движеньи
    Поколеблен постели покой...

    Сбрось сандалии долу,
    И, ладонью касаясь груди,
    Босоногостью пола
    Ты прохлады покой ощути.

    Упади на колени,
    Утопая в постели туман.
    Дал тебе повеленье
    Древний демон греха- Ахриман

    Распластать свое тело,
    Словно в жертву отдав, предо мной,
    И мучительно-смело
    Насладиться своей наготой.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489758
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 02.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  39. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:42 ]
    Купівля рабині. Спомин у метро. (16+)

    Купівля рабині. Спомин у метро. ( 16+ )

    Ти стоїш у метро за півметра.
    Погляд твій- мов ікона жива...
    Від здогадки стискається серце-
    Може я тебе вже... купував?

    Вже яке ми життя проживаєм?
    Пам"ять серця, хоч час уже сплив...
    Де ж я бачив тебе?.. На базарі,
    Де колись я тебе там купив...

    Дивний ринок прадавнього сходу...
    Ти соромишся серед дівчат...
    Покривало відтінює вроду...
    То за скільки ж тебе вторгувать?

    Ти стояла, оголеність тіла
    Продавець зі знанням вихваляв...
    І відчув я, як ти захотіла
    Щоб тебе саме я вторгував.

    Торгувались... Питав безсоромно,
    Що з тобою можливо робить.
    Не тебе. Продавця. Як невтомно
    Ти хазяїна зможеш любить.

    Твого лона торкався руками.
    Шал по тілу... І пружність грудей
    Відчував... Це не зовсім те саме,
    Як тримав би я вільну тебе...

    Хоч здригалась від сорому й хіті,
    Та відмовити ти не могла
    В відчутті доленосної миті.
    Врешті-решт ти рабиня була.

    Ціну збив. Розплатився. Так треба.
    Це базар, тут багато рабинь.
    І була ти на сьомому небі,
    Як тебе я за руку повів

    До своєї оселі, де мала
    Ти мені підкоритись уся.
    Ти чекала... Здригалась, бо знала-
    Насолоді не буде кінця...

    Відчиняються двері вагону...
    Я з тобою свій погляд схрестив...
    Я виходжу, відчувши навздОгін,
    Як ти хочеш... аби я... купив...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493691
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 20.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  40. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:58 ]
    Космогонічне дослідження кохання (16+)
    Космогонічне дослідження кохання ( 16+ )

    Кружляння у мороці неба холодних планет...
    В кулак гравітації стиснуто простір навколо...
    У холоді світу одне зігріває мене-
    Лиш те, що сьогодні для мене танцюєш ти гола...

    Стискається серце під масою світу сього...
    В дисфункції всесвіту місця коханню немає...
    Ентальпія ніжно надходить до серця мого,
    Коли я дивлюсь, як ти тіло своє вигинаєш...

    Ця пластика рухів- як скривлений простір і час...
    Естетика вигинів координатної сітки...
    Дві функції тіл, що бажанням проходять крізь нас
    Руками, губами- це рівня кохання відмітки.

    Дослідником в Темну Матерію я увійду...
    Прихована Темна Енергія виснажить тіло...
    Оргазму космічності нам небеса нададуть...
    Так... Фізику шалу кохання ми вдвох дослідили!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495854
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 30.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  41. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:51 ]
    Предательство
    Предательство

    Мы разошлись- нет, ты не умерла...
    Но ты свой выбор сделала умело.
    Костер погас, весь выгорев дотла...
    И вот мы врозь... Но нет, не в этом дело...

    Ты предала- да сложно ли продаться
    Когда сменила ты того, кто всех дороже,
    И неустроенность, и жизнь в движеньи танца
    На теплосладкое супружеское ложе.

    Да уходи- да мне уж нечего терять!..
    Остыло все, и стали дни короче...
    В покое пошлом будешь долго вспоминать
    Безумства страсти- наши огненные ночи...

    Так что ж теперь? Тебя уж больше нет.
    И на столе стоит с цикутой чаша...
    Она- как избавление от бед...
    Она- как продолженье жизни нашей...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473527
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 19.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  42. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:21 ]
    Сімейка, та не Адамсів (дуже актуальна байка)
    Сімейка, та не Адамсів ( дуже актуальна байка )

    Дуже люблю я писати байки.
    Тільки скажіть- напишу залюбки.
    Хочете слухати? Ось вам одна
    Баєчка мила. Та дуже сумна...
    .......... .......... ............
    Ножиці хлопчик схопив серед ночі.
    Здуру в пітьмі собі виколов очі.
    Саме в цей час мати донечку мила.
    Кинула в ванній. Малого схопила.

    Бігає мати з дитям на руках.
    Доня в цей час утопилася. Жах!
    Мати побачила- плиг у вікно!
    Насмерть розбилась, вже їй все одно.

    Батько прийшов з чергування нічного.
    З горя застрелив малого сліпого.
    Випив горілки, дав волю сльозам,
    Потім пішов і застрелився сам.
    ........... ............ .............
    Що за дурниці, скажіть-но на милість?
    В хаті нікого живим не лишилось.
    Як не припиним бардак в Україні-
    Хто ж тоді жити лишиться в країні?

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497771
    рубрика: Байка
    дата поступления 09.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  43. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:02 ]
    Ухожу...
    Ухожу…

    Да пошло все к чертям!
    Этот город чужой.
    Это лампы вольфрам-
    Солнца свет неживой.
    Город детства ушел
    Убываньем тепла...
    Как фантомная боль,
    Детства память ушла...
    Этот город исчез,
    Как скрипящий паркет
    Довоенных домов-
    Память прожитых лет.
    Из "стекляшек" пустых
    Мегатонных громад
    Лица "зайдов" чужих,
    Словно рыбы, глядят.
    Холодами сквозит
    С высоты эстакад...
    Прожит жизни кульбит.
    Цикл замкнулся. Назад
    Вход закрыт на запор.
    Это рана в судьбе-
    В детства радостный двор
    Не вернуться тебе.
    Да гори все огнем!
    Все равно, как уйти...
    Сумрак ночи и днем
    Сердце может нести...
    Кончен бал. Ухожу
    Мимо рыбовитрин
    В мира нового жуть,
    Безнадежно один...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502102
    рубрика: Лирика
    дата поступления 30.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  44. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:23 ]
    Сюжет
    Сюжет

    Сюжет! Сюжет! Я майже от готовий
    Писати вже!.. Це надихнув мене
    Сюжет (чи вірш) прочитаний, чудовий,
    Як батько працював, і як додому
    Приніс всі гроші (отаке дурне).

    Повірить хто? Не взяв "заначку" навіть...
    За це дружина з дітками його
    Зацілувала, й дітям показала
    Зарплати розпечатку, і вказала,
    Що куплять от того, того й того...

    А я читав, і думав над сюжетом...
    Сидить сімейство. Батько- на війні.
    І от- дзвінок у двері... Хто там? Де там?
    Посилку з подарунками здалеку
    Передали по пошті... Чом би й ні?

    А в ній ще лист... Сидять собі, читають-
    Піклується! І добре, що живий!...
    Вдоволені, від щастя наче сяють,
    І все з посилки шмотки наміряють-
    Лиш випрать треба!.. Бо усе- В КРОВІ.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504274
    рубрика: Лірика
    дата поступления 10.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  45. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:07 ]
    Я вернусь
    Я вернусь…

    Я вернусь. Непременно вернусь.
    В этот край. В это самое место,
    Где когда-то рассыпал я грусть.
    Где когда-то ушедшего детства

    Память яркие краски берет,
    Память бледные краски теряет,
    Где надежда на встречу живет,
    Где фантазия меры не знает...

    Где горит, как фантомная боль,
    Недопетая песня с тобою.
    Улетевшая в память любовь,
    Как простуженный нерв, беспокоит...

    Не иссох этот светлый родник
    С философской живою водой.
    Я вернусь... Я вернулся... Приник...
    Малой Родины голос родной,

    Что живительной влагой поил,
    В час нелегкий напомнит опять-
    Кто воды этой в детстве испил,
    Тот вернется сюда... Умирать.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510496
    рубрика: Лирика
    дата поступления 10.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  46. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:01 ]
    Больная птичка
    Больная птичка

    Птичка печальная у тротуара...
    Птичка больная... Здоровым не пара...
    Птичку несчастную детки согрели.
    Взяли на ручки, в шапчонку одели...
    Птичке все это помочь не могло...
    Смерти озноб, перебито крыло...
    Помним ли мы, как легко прерываем
    Шаткий мосток между Адом и Раем,
    Тот, что людьми называется "жизнь"?..
    Жизнь коротка. На добро не скупись.
    Птичка в шапчонке тихонько споет
    Песню последнюю и отойдет
    В край, где без боли и горя мир светел...
    Верьте в добро! Будьте добрыми, дети!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516234
    рубрика: Лирика
    дата поступления 08.08.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  47. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:28 ]
    Дощі (солдат загинув молодий...)
    Дощі (солдат загинув молодий…)

    Солдат загинув молодий
    В крові вогненного потоку,
    І водоспадами води
    Дощі ридають сіроокі

    Над тим, хто у жорстокий час
    Собою захистив країну,
    За щастя кожного із нас
    В бою із ворогом загинув.

    Йому не бачити того,
    Як миром скресне Україна,
    У спомин подвигу його
    В червоне вдягнеться калина,

    Дитину мудрості не вчить,
    Ніколи не побачить маму...
    ...йдуть Україною дощі,
    В яри стікаючи сльозами...

    Серго Сокольник, 2014

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510685
    рубрика: Лірика
    дата поступления 11.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  48. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:16 ]
    Абсолютное зло
    Абсолютное зло

    Это бремя страны. Долго нам не везло.
    Но сегодня пришло АБСОЛЮТНОЕ ЗЛО.
    Погляди в этот тупо-звериный оскал.
    Это злоба и ложь. Это воет шакал
    По тебе, по земле, по отчизне твоей.
    Он вползает в твой дом. Он, гиены подлей,
    Изнутри разрывает страну на куски.
    Оглянись. Это злоба сжимает виски
    За семью, за детей, за поруганный кров.
    Оглянись. И услышь в тишине этот зов.
    Это раненый крик Украины твоей.
    Сохрани! Защити! Стань сильней и умней.
    И уже никогда не позволь темной мгле
    Править бал Сатаны на Родимой Земле!



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494289
    рубрика: Гражданская лирика
    дата поступления 22.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  49. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:44 ]
    Дума про Україну
    Дума про Україну

    Куди твій шлях лежить, країно
    Величних предків, давніх Вір?
    Куди високий погляд лине
    З полів, степів, з Карпатських гір?

    Куди прямуєш ти, небого,
    Нерідко зраджена дітьми?
    У забуття? До перемоги?
    У спокій ситої пітьми?

    В тяжкі часи лихої смути
    Не раз свій шлях тебе провів
    Через живий вогонь спокути...
    Прадавніх пращурів - волхвів

    Вогонь горить в тобі незгасно,
    І поряд дивно запалав
    Вогонь Святого християнства,
    Що світом сонячним заграв

    На куполах церков. І дзвони
    Чарівним співом пролили
    Навік написані закони
    Святої Руської землі,

    Землі твоєї, Україно!
    Куди ж ти линеш? Відкривай
    Путі відвернення руїни,
    Шляхи до щастя прокладай!

    Бо щастя є. Ми ним не ситі.
    Жага прадавня в нас живе.
    І доля наша в оксамиті
    Небесних таїн не спливе.

    І буде мир. І буде свято.
    І ще притисне до грудей
    Нас Україна - рідна Мати.
    Прямуй. Ми - вірим. Ми - ідем.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503293
    рубрика: Філософська лірика
    дата поступления 05.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  50. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:35 ]
    Чорна піхота. Синам україни. Пісня смутку
    Чорна піхота ( Синам України. ПіІСНЯ СМУТКУ )

    Червоне зле сонце сіда за болотом,
    І смерть невблаганно перелік загиблим веде.
    То чорна піхота, то чорна піхота
    В цивільній одежі в останню атаку іде.

    Заплач бідна мати, заплач бідна мати,
    Бо сина свого ти уже не побачиш повік.
    Йде чорна піхота в останню атаку
    З одною гвинтівкою на п"ятдесят чоловік.

    Заплач, Україно. Заплач, Україно!
    Навіщо садочки, навіщо дівчата тепер, солов"ї?
    Це розум твій гине! Це розум твій гине!
    Це кров"ю гіркою вмиваються діти твої.

    Заплачеш, дівчино. Заплачеш, дівчино,
    Бо нікому буде довіку тебе боронить-
    Бо вже ні сім"ю ти собі, і ні дитину,
    Із Нації Сином ніколи не зможеш створить.

    Іди помолися. Іди помолися!
    Покайся за те, що колись обдурили себе ми самі.
    Це плата за вибір. За те, що здалися-
    Здались на загин більшовицькій кривавій чумі.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471471
    рубрика: Лірика
    дата поступления 10.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   731   732   733   734   735   736   737   738   739   ...   1847