ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.08.04
11:45
Жовтий томик і три пера,
Просвітки подощеві...
Відшпиліть від мого чола цей переливчастий щебет!
Сію трави у вогкий ґрунт,
Сію, сміюся.
Оце ж бо серпневий труд, перед яким не малюся.
Просвітки подощеві...
Відшпиліть від мого чола цей переливчастий щебет!
Сію трави у вогкий ґрунт,
Сію, сміюся.
Оце ж бо серпневий труд, перед яким не малюся.
2024.08.04
10:53
Із Юза Алешковського
Я у Пітері якось із другом хильнув,
потім він на Літейний проспект завернув,
і все розказує мені, все розказує,
і показує, і показує.
У вас он чайників не роблять емальованих,
Я у Пітері якось із другом хильнув,
потім він на Літейний проспект завернув,
і все розказує мені, все розказує,
і показує, і показує.
У вас он чайників не роблять емальованих,
2024.08.04
09:49
Я хочу вічного літа
Без осені і без зими.
Я хочу вічного цвіту,
Як ліків проти чуми.
Я хочу згустки енергій
Жбурляти у вічну пітьму,
Щоб тріснув таємний егрегор,
Без осені і без зими.
Я хочу вічного цвіту,
Як ліків проти чуми.
Я хочу згустки енергій
Жбурляти у вічну пітьму,
Щоб тріснув таємний егрегор,
2024.08.04
08:40
Він продирався крізь насмішки і біль,
крізь зраду, сум і знущання…
Був кожен день - гладіаторський бій
за виживання.
Але він вистояв і переміг,
у серці свічкою проніс любов -
священний, єдиний цей оберіг…
крізь зраду, сум і знущання…
Був кожен день - гладіаторський бій
за виживання.
Але він вистояв і переміг,
у серці свічкою проніс любов -
священний, єдиний цей оберіг…
2024.08.04
08:06
А він іще щось шепотів про шанс,
Аби душі тендітної торкнутись.
Ні, ні, закінчений старий сеанс,
Не дружать сонце й темінь каламуті.
А він іще щось говорив про шанс.
Про те, що їх обох колись єднало.
Від*їхав тих стосунків диліжанс.
Аби душі тендітної торкнутись.
Ні, ні, закінчений старий сеанс,
Не дружать сонце й темінь каламуті.
А він іще щось говорив про шанс.
Про те, що їх обох колись єднало.
Від*їхав тих стосунків диліжанс.
2024.08.04
06:47
Ожеред далекий сіна
І світання синій жар, –
І прощальний погляд в спину,
Після хвиль солодких чар.
І дошкульну прохолоду
Самородної роси, –
І дівочу пишну вроду
Неймовірної краси.
І світання синій жар, –
І прощальний погляд в спину,
Після хвиль солодких чар.
І дошкульну прохолоду
Самородної роси, –
І дівочу пишну вроду
Неймовірної краси.
2024.08.04
06:12
Передощить і знову буде літо.
Вервечка днів до осені веде.
У бар зайду, замовлю два «мохіто»
таких, як тут не знайдете ніде.
Полощуть срібні краплі тротуари,
співають ринви, грім узяв баси…
Ну хто сказав з тобою ми не пара
поміж краплин нетлінної к
Вервечка днів до осені веде.
У бар зайду, замовлю два «мохіто»
таких, як тут не знайдете ніде.
Полощуть срібні краплі тротуари,
співають ринви, грім узяв баси…
Ну хто сказав з тобою ми не пара
поміж краплин нетлінної к
2024.08.04
00:39
На себе я давно не схожий.
В душі моїй - розчарування.
Пробач мені, Всесильний Боже!
Що в цьому світі допоможе?
Чи пізній дощ, чи зірка рання?
На себе я давно не схожий.
В душі моїй - розчарування.
Пробач мені, Всесильний Боже!
Що в цьому світі допоможе?
Чи пізній дощ, чи зірка рання?
На себе я давно не схожий.
2024.08.04
00:12
Якщо проснуся рано вранці
На день народження, чи після,
Відсуну солоди і танці
В які, чомусь, бездумно вплівся…
Якщо блукатиму в мовчанні
В той самий день десь пообіду —
Нам не зустрітися вже в бані,
На день народження, чи після,
Відсуну солоди і танці
В які, чомусь, бездумно вплівся…
Якщо блукатиму в мовчанні
В той самий день десь пообіду —
Нам не зустрітися вже в бані,
2024.08.03
23:15
Ізнов мертвотну блідість подолає
Душі цвітіння - диво почалось --
Мов та цариця в шубі з горностаю
На плечі хвилі розлила волось...
Мене - яскравий спогад зігріває --
Кав'ярня. Вечір. Я відчув, що - ось --
Нарешті -- поетичному ратаю
Душі цвітіння - диво почалось --
Мов та цариця в шубі з горностаю
На плечі хвилі розлила волось...
Мене - яскравий спогад зігріває --
Кав'ярня. Вечір. Я відчув, що - ось --
Нарешті -- поетичному ратаю
2024.08.03
16:53
зненацька
проснулися витоків струни
пронизують простір
що згадкою лунить
про небо блакитне
без хмар
волошкове
проснулися витоків струни
пронизують простір
що згадкою лунить
про небо блакитне
без хмар
волошкове
2024.08.03
15:02
Ця шкідлива звичка постійно слухати шум,
Голоси, що змінюють один одного піксельним болем екрану,
Музикою з динаміків твоєї відстороненості,
Втечі у павутину міста з острахом пропустити, щось надто важливе,
З такою захланністю дослухаючись до замовле
Голоси, що змінюють один одного піксельним болем екрану,
Музикою з динаміків твоєї відстороненості,
Втечі у павутину міста з острахом пропустити, щось надто важливе,
З такою захланністю дослухаючись до замовле
2024.08.03
12:59
Дочекатись би дзвіночка…
Жаль... шкода, не дочекавсь.
До ріки біжать струмочки —
Кілька сот своїх держав…
Всі вони якісь журливі…
За вікном, дивлюсь, дощить.
А навпроти груші -- слива
Хочу вірити — дзвенить…
Жаль... шкода, не дочекавсь.
До ріки біжать струмочки —
Кілька сот своїх держав…
Всі вони якісь журливі…
За вікном, дивлюсь, дощить.
А навпроти груші -- слива
Хочу вірити — дзвенить…
2024.08.03
11:10
Вертає у минуле
одна щаслива мить,
аби ми не забули,
що час, таки, летить.
І тьохкає серденько...
гадаємо, – коли
раденькі, що... маленькі
ми іноді були?
одна щаслива мить,
аби ми не забули,
що час, таки, летить.
І тьохкає серденько...
гадаємо, – коли
раденькі, що... маленькі
ми іноді були?
2024.08.03
09:49
Мені б годилося зненавидіть вогонь,
Що предковічний ліс жер на Кармелі .
Зненавидіть і вітер навісний,
Що потурав палити рукотворні села.
Зненавидіть, нарешті, й запізнілий дощ,
Що не прийшов на поміч погорільцям...
Та не наважусь навіть осудить
Да
Що предковічний ліс жер на Кармелі .
Зненавидіть і вітер навісний,
Що потурав палити рукотворні села.
Зненавидіть, нарешті, й запізнілий дощ,
Що не прийшов на поміч погорільцям...
Та не наважусь навіть осудить
Да
2024.08.03
09:05
Не відбулось і не здійснилось, оминуло.
Щось залишилось в оберемках літа.
Бажання нині втомлені у клітці.
Дощі заснули, не співають про минуле,
І мальви не напились ще водиці,
А спраглими губами нам шепочуть.
О де ж ті незабутні серцю ночі?
На тому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щось залишилось в оберемках літа.
Бажання нині втомлені у клітці.
Дощі заснули, не співають про минуле,
І мальви не напились ще водиці,
А спраглими губами нам шепочуть.
О де ж ті незабутні серцю ночі?
На тому
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2024.07.25
2024.07.05
2024.07.04
2024.07.02
2024.06.26
2024.06.21
2024.06.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Огляд | Дата |
---|---|
Дикий Жорж
Основна з проблем у мистецтвознавстві - це навчитися оцінювати твори мистецтва, і цього не оминеш - бо ще більша проблема - б...
|
2006.02.25 |
Рейтинги
• Пояснення | • Оцінюваність авторів | • Динаміка регіонів |
• Редактори | • Рейтингові голосування | • Літугрупування |