Автори /
Ванда Нова (1982)
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
офелія
•
сни і мусони
•
дев’яте коло
•
* * * * * * * * *
•
hej Jude
•
* * * *
•
у черзі за листопадом
•
Ігри
•
* * *
•
* * *
•
четвер нескоєних дурниць
•
Біла колискова
•
C.O.
•
Жонглерка
•
*** Яльмар Гульберг (переклад зі швед.)
•
Карін Бойе. У русі (переклад зі швед.)
•
Карменсіта Печального Образу
•
Тріо з вогнем
•
Повернення
•
Червоним по білому
•
чотири стіни
•
земна
•
втеча
•
дарма
•
мисливиця
•
Таємниці старої шафи
•
* * *
•
вітер перемін
•
агой!
•
Та, що повірила вітрам
•
авторці
•
спасіння
•
зимовéсни
•
Під вуаллю
•
Спогад
•
не стільки
•
Передноворічне
•
Цокотухи
•
Осідлати дракона
•
Талан
•
У темряві
•
[Нічого не...]
•
Таємниця
•
Так попастись...
•
Untitled
•
І тиша запала...
•
А далі...
•
На видих і на вдих
•
Blind Passion
•
Відповідь
•
Хроніка Осені
•
Країна мандаринових дерев
•
Вийти з коми
•
Невідворотне
•
навколо земної осі
•
Завтра
•
Серпень
•
задля любові
•
Без назви
•
Подаруй мені...
•
Гартування болем
•
І нині, і прісно...
•
Доктор Забуття
•
Neverland
•
Ясон, the Loser
•
Glasfrökens kärlek*
•
Ранок починається з...
•
чужа війна
•
Армагедонить...
•
Усміхнись
•
Блискуча «сімка» (:
•
зайві
•
publicité
•
поки
•
Він говорив
•
Циркачка
•
Спокута
•
T.A.
•
Спомин
•
My Girls
•
Мисливець-Невдаха
•
Improspere*
•
* * *
•
прожити день
•
Поштар дзвонить двічі
•
***
•
Празькі замальовки
•
Мона
•
* * *
•
Хокку і танка. Тема №8.
•
* * *
•
Станси
•
аутодафе
•
Перетворення
•
Втома
•
Ранок [на двох]
•
* * *
•
Під дощем
•
Ніч-гарем
•
Обійми
•
самоідентифікація
•
небожителі
•
Полювання
•
Відьомське щастя
•
Вечірнє плетиво
•
Майже-сонет для медоволосої відьми
•
Повіяло…
•
Магія Різдва
Переглянути всі твори з цієї сторінки
“some girls will get their way”
(“Ophelia” Tori Amos)*
(“Ophelia” Tori Amos)*
коли затихне гонг і зблідне Ганг
і розіп’ють гірке зело брахмани
і розіп’ють гірке зело брахмани
на дев’ятому колі пекла хороше й тепло
паперові троянди пахнуть майже реально
паперові троянди пахнуть майже реально
Сергію Осоці
розповзаються зморшки системою координат
виноградник усох
виноградник усох
більше не снись
ти мій сон отруїв
ти мій сон отруїв
цей листопад невмолимий як голод і як любов
і вічний немовби черга від ранку
і вічний немовби черга від ранку
Не буде несподіваних зізнань,
разючих, ніби кров на простирадлі.
разючих, ніби кров на простирадлі.
де ти знайдеш такого янгола…?
(«Крихітка Цахес»)
(«Крихітка Цахес»)
хлопчику з аніме пещений самураю
горло моє німе бачиш я помираю
горло моє німе бачиш я помираю
цей четвер ніби знак на дорозі стоїть
ми ступили той крок від любові до… завтра
ми ступили той крок від любові до… завтра
люляй моя остання солодка здобич
в небі на фабриці робиться перший сніг
в небі на фабриці робиться перший сніг
«Так терпко пахне той панич
з чужого саду»
з чужого саду»
на майдані масова істерія:
дівчинка жонглює смолоскипами
дівчинка жонглює смолоскипами
Буває нерозділене кохання,
чіпляється за груди й пазурами
чіпляється за груди й пазурами
Не той найкращий день, де ситі ми,
а той, де спрага нас веде щомить.
а той, де спрага нас веде щомить.
Бої із тінню,
битви з вітряками...
битви з вітряками...
Вогонь догорає –
і скоро нас грітиме попіл.
і скоро нас грітиме попіл.
Колії-колії, довгі, як зими.
Рідні, як сестри.
Рідні, як сестри.
Ці шляхи - заболочені, сіллю засипані й пилом.
Боронь Боже, колись отакими шляхами іти.
Боронь Боже, колись отакими шляхами іти.
чотири стіни, і глухо неначе в танку,
і це фіолетове плаття старе, як світ,
і це фіолетове плаття старе, як світ,
земна – і не тільки тому, що грішна,
в очах догоряє трава торішня
в очах догоряє трава торішня
спека у Києві,
поряд – морозиво, квас,
поряд – морозиво, квас,
ти для нього сорочка потерта –
яка на щодень,
яка на щодень,
було в неї тільки скарбу
що лук і стріли…
що лук і стріли…
Може, як долю ділили,
вона не прийшла?
вона не прийшла?
я дихаю тобою,
я живу,
я живу,
без мети сніги метуть – і хай метуть
у війні із календарними листками,
у війні із календарними листками,
агой! луна покотиться по горах,
шулікою на спини полонин.
шулікою на спини полонин.
чи винна в тому я, що вірила вітрам,
чи винна в тому, що на поклик їх озвалась,
чи винна в тому, що на поклик їх озвалась,
на твої тонкопері вірші
нагодилася татарва:
нагодилася татарва:
розсипається птаство ніби з руки насіння
і ряднина над ним розіпнута синя-синя
і ряднина над ним розіпнута синя-синя
[зимо-]
Під вуаллю, як пташка у клітці,
звідусіль привітання, мов град, -
звідусіль привітання, мов град, -
він – сутулий, у сірім пальті-футлярі,
йде вклонитись у ноги зорі полярній,
йде вклонитись у ноги зорі полярній,
я не стільки кохаю тебе,
як вважаю своїм
як вважаю своїм
«And due to the crisis –
who knows where Christ is..»
who knows where Christ is..»
Оті години з подругами ранні,
шматочки сну, потоплені в горнятах, -
шматочки сну, потоплені в горнятах, -
осідлати дракона – сум’яття нап'ясти
і пірнути з розгону
і пірнути з розгону
що втрачати розвінчаній королеві?
тільки волю
тільки волю
на молитовнику - пальці тонкі
сльози
сльози
[не бачиш]
в очах твоїх сестро
живе таємниця
живе таємниця
Так попастись у павутину сирих під’їздів,
так попастись – і для історій навік пропасти,
так попастись – і для історій навік пропасти,
Я зробила себе з потиличників і падінь,
перебрехана за роки стількома із мов,
перебрехана за роки стількома із мов,
І тиша запала, неначе гранітна плита,
і місяць - дурний самогубця - шубовснув у став,
і місяць - дурний самогубця - шубовснув у став,
А далі все було книжково і шаблонно:
щоночі втечі у Мілан, Париж і Лондон,
щоночі втечі у Мілан, Париж і Лондон,
Немає страху.
Ця любов – свята
Ця любов – свята
Заручниками пристрасті сліпої
ми не були. Настоянка тривог
ми не були. Настоянка тривог
«Смішна…Розумієш, у житті немає правил – і це закон.»
(Г. Осадко)
(Г. Осадко)
жовте листя, неначе луска невідомого звіра,
я сьогодні – осіння, гірка: допікає зневіра.
я сьогодні – осіння, гірка: допікає зневіра.
а нас дурили мандаринові дерева,
а ще бананові ховали в лаполисті.
а ще бананові ховали в лаполисті.
Струшую з маринарки* спальні райони,
запахи пива, «прими», лавок вагонних, -
запахи пива, «прими», лавок вагонних, -
оголені нерви, окреслені вигини тіла,
обірвані фрази торкають оголеним дротом,
обірвані фрази торкають оголеним дротом,
непроханим гостем явився - чортя з табакерки -
не смикав за клямку – а стукав у вікна дощем,
не смикав за клямку – а стукав у вікна дощем,
А завтра сонце вийде, як ніколи, рано,
і забуяє пишний мак, як свіжа рана,
і забуяє пишний мак, як свіжа рана,
Жарко-нестерпні очі у серпня,
що в помаранчеве вбраний, як смертник.
що в помаранчеве вбраний, як смертник.
дівчинка дуже хоче, щоби її любили,
саме для цього котить в гору камінні брили,
саме для цього котить в гору камінні брили,
Ні легкості пера, ні легкості доріг…
Незграбна, ніби коцур у чоботях,
Незграбна, ніби коцур у чоботях,
Подаруй мені стелю, коханий, а неба не хочу,
Тільки стіни міцні – і не треба просторів земних,
Тільки стіни міцні – і не треба просторів земних,
Істину годі вилущити з горіха:
Нігті ламаєш - тихо рушає стріха.
Нігті ламаєш - тихо рушає стріха.
Ми були чоловіко-жінки,
так би мовити, жінко-мужчини,
так би мовити, жінко-мужчини,
А вуста забуття і тремкі, і солоні, мов зрада.
Чи отрута, чи зілля спасенне – різниці нема -
Чи отрута, чи зілля спасенне – різниці нема -
Шпаги, кріси*, пістолети: з дошки – крок один до злету.
Відцвіте і кане в Лету
Відцвіте і кане в Лету
Золоте руно заставлене в ломбарді,
корабель – прокукав за картярський борг…
корабель – прокукав за картярський борг…
Розколовши на дріб’язок серце скляної панянки,
розхитавши підвалини світу могутнім плечем,
розхитавши підвалини світу могутнім плечем,
Ранок починається з латте*
з ароматом нерозкритих таїн,
з ароматом нерозкритих таїн,
маленькі долоньки притулиш тихцем до вікна -
між татом і мамою вічна холодна війна,
між татом і мамою вічна холодна війна,
бузок зіщулився - грозою різко пахне...
зубами вхопить за крайземлю черепаха,
зубами вхопить за крайземлю черепаха,
"И три мадонны Ботичелли
к плетеным стульчикам идут..."
к плетеным стульчикам идут..."
1
Розчинився пакетик у пійло мутне з бергамотом -
Розчинився пакетик у пійло мутне з бергамотом -
ми сьогодні зайві – роздано всі ролі,
ідеали залишились в рок-н-ролі,
ідеали залишились в рок-н-ролі,
Чути кроки – мчать потоки до піщаного палацу,
як затвором, клаца оком білобока-папарацці –
як затвором, клаца оком білобока-папарацці –
ти скажи що ти чуєш невже ти не чуєш ці дзвони
по мені пом’яни мене звисока наче з амвона
по мені пом’яни мене звисока наче з амвона
Він говорив. А ти стояла поруч,
Мовчала. І блискучий, наче німб,
Мовчала. І блискучий, наче німб,
Пластмасові квіти і сміх механічного блазня -
усе, що розрадить. Запаяне тіло в трико.
усе, що розрадить. Запаяне тіло в трико.
Не руш ці хвилини, коханий. Вони бездоганні,
Бо стигне отрута у гроні гіркого зізнання...
Бо стигне отрута у гроні гіркого зізнання...
Чекання – бич нелюдської наруги.
Іще момент – і стримуючи шал,
Іще момент – і стримуючи шал,
Студінь. Стогін.
Стихне гомін.
Стихне гомін.
читає сонет,
Мугикає арію з «Привида опери»
Мугикає арію з «Привида опери»
вбравшись у атлас нічної покрови,
грізний мисливець виходить на лови -
грізний мисливець виходить на лови -
Розкупили квитки – то поїду у тамбурі «зайцем»,
у спасіння щільніше закутавшись, як в пуховик.
у спасіння щільніше закутавшись, як в пуховик.
(Переклад твору Варвари Черезової)
прожити цей день,
щоб нікому порад не давати -
щоб нікому порад не давати -
Поштар, як завжди, дзвонить двічі:
Торішнє листя і листи
Торішнє листя і листи
Морок б’є крилом у скло віконне,
Підганяє час, як білих коней…
Підганяє час, як білих коней…
Переплутались вулички, наче волосся,
Пахнуть кава і булочки . Так повелося,
Пахнуть кава і булочки . Так повелося,
Не жінка. Тільки контур олівцем
окреслено… Вдоволений художник
окреслено… Вдоволений художник
У шкаралупі тихо і безпечно,
і грілкою пашить самообман,
і грілкою пашить самообман,
***
виклик
виклик
Флібустьєре моєї останньої пристрасті,
Кораблі твоїх рук зачекались на пристані,
Кораблі твоїх рук зачекались на пристані,
Німфа - німа Каліпсо -
Місяць зніме, як кліпсу,
Місяць зніме, як кліпсу,
ковтками життєвої сили з коханого вуст
впиватись, долоні в долоні охоче вкладати,
впиватись, долоні в долоні охоче вкладати,
Із підвіконника поверху н-ного
кроком донизу ступаю упевнено.
кроком донизу ступаю упевнено.
Набрякла безгомінь вечірньою втомою повна.
І гасне півусміх. А погляд - як прірва бездонна,
І гасне півусміх. А погляд - як прірва бездонна,
Будильник озвався, і ковдру суворо із пліч
цей ранок стягає, як мама, що будить до школи.
цей ранок стягає, як мама, що будить до школи.
Ходімо, Єво, ми самі сьогодні -
Так слизько, і півкроку до безодні…
Так слизько, і півкроку до безодні…
Пастель осіння, подихи розмиті
Тіла сплелись плющем - і під дощем,
Тіла сплелись плющем - і під дощем,
Твій подих із ниток бажання витканий,
і, як хурму, мене малими скибками
і, як хурму, мене малими скибками
Була в броні байдужості незборна,
тепер довкола муром рукотворним
тепер довкола муром рукотворним
надто сильна, щоб кричати вголос
і слабка занадто, щоб забути,
і слабка занадто, щоб забути,
новоспечені небожителі
у своїм раю необжитому;
у своїм раю необжитому;
Заспокой мене, любий, молю, заспокой,
Голос твій, мовби з медом парне молоко,
Голос твій, мовби з медом парне молоко,
Кудись її поділася мітла,
Магічна куля припадає пилом.
Магічна куля припадає пилом.
Стихла часу збурена ріка,
Хоч пісок між пальці утікав
Хоч пісок між пальці утікав
Закохана? Чи тільки примха тіла?
Крок танцівниці, сукні давній крій…
Крок танцівниці, сукні давній крій…
Повія Ло вчорашнім вітром
Умилась; вічна глибина
Умилась; вічна глибина
Вночі у неба колір чорносливу
і незвичайний запах новизни,
і незвичайний запах новизни,