•  Перекажи себе мені (Ю.Б.)

Перекажи себе мені –
Ми тут загублені надовго,

•  Все важче повертатись. (Ю.Б.)

Все важче повертатись.
І щораз

•  І як ти там, де степ, і ніч, і яв... (Ю.Б.)

І як ти там, де степ, і ніч, і яв
Така ж, як сон – імлиста і двоїста?

•  Там, де немає нас, у снігах Карпат... (Ю.Б.)

Там, де немає нас, у снігах Карпат,
Вечір прийшов давно і розвів вогонь.

•  МОЛЬФАРКА (Ю.Б.)

Різдво в смереках тихе і м'яке,
Загусле в ніч, одтворене в безмежжя.

•  *** (Бо час. Бо Введення. Бо ніч...) (Ю.Б.)

Бо час. Бо Введення. Бо ніч.
Бо небо визріло до снігу.

•  *** (Ніч клинописом перепише...) (Ю.Б.)

Ніч клинописом перепише
Світ по снігу до неспання.

•  *** (Усе не втямлю – і для чого...) (Ю.Б.)

Усе не втямлю – і для чого
У час ненависті і сліз

•  Із листів жінки (Ю.Б.)

Третій рік живемо наздогад
Від Покрови і знов – до Покрови.

•  Цілунок один відкриває Пандорин ящик (Ю.Б.)

Цілунок один відкриває Пандорин ящик.
І поки не пізно не знати мене на дотик.

•  У чужому місті, що пахне кавою (Ю.Б.)

У чужому місті, що пахне кавою,
Де вузькі провулки – лоза між каменем –

•  Сніг - наче житнє борошно... (Ю.Б.)

Сніг – наче житнє борошно
Перемолола зима.

•  Коли день остигає сонячний... (Ю.Б.)

Коли день остигає сонячний,
Площі, вулички привокзальні…

•  У підземці (Ю.Б.)

Він не умів нічого. Тільки звук
Видобувати пружний з-під струни.

•  Дозволь мені... (Ю.Б.)

Дозволь мені приходити частіше
У ці покої спокою і тиші,

•  УСЕ НА СВІТІ ПРОСИТЬСЯ - ЛЮБИ! (Ю.Б.)

Усе на світі проситься – люби!
Стеблина кожна йде до рук довірливо,

•  *** (Ю.Б.)

Осіннє море у мені гуде,
Гортає хвилі і гойдає чайок…

•  Набігають думки... (Ю.Б.)

Набігають думки, як хвилі
Озера Мічиган.

•  Із циклу "Сад" (3) (Ю.Б.)

Як добре у світі твоєму!
На ранок сад повен сонця,

•  Із циклу "Сад" (4) (Ю.Б.)

Полоснула осінь полохливе
Літо охолодженим дощем.

•  Із циклу "Сад" (6) (Ю.Б.)

Відходив сад і прищепив
Серце мені своє.

•  Із циклу "Сад" (5) (Ю.Б.)

Це така потреба – в Тобі і Слові.
Щастя воно тихе – як ніч на Спаса,

•  *** (Ю.Б.)

Відходив сад і прищепив
Серце мені своє.

•  Ти пишеш літо... (Ю.Б.)

Ти пишеш літо. Знову пишеш літо –
Тягучі дні на білім полотні,

•  інтертекстуальне (В.О.)

розділяють не (с)тільки гори
не моря не ліси...

•  * * * («вже не поезія в мені – за сивиною...») (В.О.)

вже не поезія в мені – за сивиною...
не тільки видима – на серці сивина

•  Не... нео... ново... (В.О.)

нові герої із не-ново-світу...
новодоганить не-героїв світ...

•  Нокаутоване Місто (В.О.)

нокаутоване Місто... в нім містика – яв
кольором неба твого невдоволена вічність

•  * * * ("на чому тримається...") (В.О.)

на чому тримається доля? на сні...
на сливі що падає-падає...

•  *** ("усі поезії... їх сік кора і стебла...") (В.О.)

усі поезії... їх сік кора і стебла...
весь осад осуд гнів... пташине молоко...

•  Тодішнє місто (В.О.)

я все згадую знаєш не можу спинитися
повертаюся в наше «тоді»

•  * * * (М.Є.)

Нехай пробачать мені герої:
Не написала про них ні слова.

•  * * * (Ю.Б.)

Благословен цей дім, і поріг його,
І вишневий сад, що в цвіту кругом,

•  * * * (Ю.Б.)

Так не цілують.
Так – жалять безвинно,

•  твої львови і леви... (ностальгійне) (В.О.)

постають поміж спогадами
не вінці кришталеві –

•  Солодка дівчинка (М.Є.)

"Ось, тобі, дівчинко, карамелька,
Ось тобі, сонечко, мармелад,

•  * * * (М.Є.)

Подаруй їй на Восьме тест на вагітність,
Нехай знає, що це не від тістечок,

•  Настроєве (М.Є.)

Якщо ти боїшся, що я тебе з’їм у суботу,
Чи в рабство відправлю (де змусять тебе працювати!!!)

•  Андерсен. Із циклу "Монологи" (В.О.)

я Андерсен… о не дивуйтесь: я
погладшав трохи… в тім прекраснім світі –

•  без… (В.О.)

без-адресна допомога – ніби нікóму
скласти подяку у відповідь начебто нíкому

•  зима без сні... (В.О.)

у нас своє – не горе то тривога
зимові візерунки на обличчях…

•  * * * (перечитуємо улюблених...) (В.О.)

«ми, наперекір усьому, ще живі» –
сміємося ж бо – хай і печально…

•  ти ложка меду (В.О.)

Вдихни повітря на повні груди,
Всміхнися світу, в останнє наче:

•  * * * (Ю.Б.)

Знов на планеті – осінь,
Повні медові соти.

•  і знову про... (В.О.)

кому вони кричать іще-не-вмерла?
чому повинна конче умирать?!

•  Елегія (за О. С. Пушкіним) (В.О.)

Шаленство згасле днів несамовитих,
Важке мені, немов похмілля сите,

•  мої привати (В.О.)

я буду щодня говорити кричати в приватах
заглýшу собою литаври трембіти трембіти

•  заРУБАЇ (М.Є.)

кохання щастю не панацея,
це швидше вигадка, звичка, зручність...

•  моє осіннє (В.О.)

і знову осінь і про неї вірші
лист кружеляє в абсолютній тиші

•  *** (В.О.)

до решти виписаний день
і сум і почуття відрази…

•  тобі (В.О.)

війна за тебе дихає і снить
і зброї не складає

•  подолання звичности (В.О.)

це як відірватись від землі
це як відштовхнутися від тіла

•  «Не забудь обо мне…» (Романс) (В.О.)

Я люблю вашу тень, ваше солнце, луну и звезды,
Не меняйте меня на пластинку чужой зимы!

•  Настроєве (середа) (перезавантаження) (М.Є.)

Намаж мене медом, або полуничним варенням,
А я тебе кетчупом, гострим, до шашлика...

•  Настроєве (середа) (М.Є.)

Ця гра для трьох. У неї вдвох не грають.
Я віддаю, а ти кидаєш жереб.

•  голосіївські голоси (В.О.)

голосієво… голоси
нерозбірливо – між дерев

•  синій вересень... (В.О.)

я тобі не повім
ти мені не сповідник

•  * * * (Ю.Б.)

Цей ліс, що мене частина –
Виколихав вітрами.

•  * * (Ю.Б.)

Випадаєш із часу,
Випадаєш із календарів,

•  * * * (Ю.Б.)

Сплелись вітри у сухожиллі віть,
Зійшли дощі на неозорі далі, -

•  * * * (Ю.Б.)

Розлився на сто доріг
Мій світ на порозі липня.

•  * * * (Ю.Б.)

Розплітала доленьку – на вітрах.
Розсипала – жменями – по світах.

•  інтровертна реальність (В.О.)

тобі потрібний спокій – молоком
подрібненого враження кориця

•  * * * (репліка) (В.О.)

…вже іноді не знаєш з чим іти
до читача… чи він ще є читач твій

•  Настроєве (субота) (М.Є.)

"Твої очі - озера бездонні!",
"Наше кохання - вічне!"...

•  не (про) мармелад (В.О.)

Він у тобі – під тобою – і над – і…
вітер? намріяний ирій? – Господь!

•  Настроєве (четвер) (М.Є.)

я ж тобі, любий, щопонеділка борщі,
я ж тобі, милий, вранці у ліжко каву!

•  обіднє (літературна пародія) (М.Є.)

боялась кричала ховалась... дверима замками
вмикала ТБ, щоб не чути тебе такОГО (!)

•  * * * (М.Є.)

Нахилюсь, поцілую ніжно…
Може, ти й не помітив, любий:

•  * * * (Ю.Б.)

Ген край небес – лебідка,
Сонце – з її крила.

•  * * * (Ю.Б.)

Я кожен день починаю себе з початку,
Перев’язую наново, мов краватку,

•  неможлива весна (В.О.)

ця весна неможлива до болю
безкінечна безкрая

•  * * * (Ю.Б.)

Як добре, що ми усі разом: живі, здорові,
Що нас не зламало життя і стрімке, і шалене,

•  * * * (Ю.Б.)

Я тут у снах іще буваю часто,
Свічки палю і слухаю Шопена.

•  * * * (Ю.Б.)

Ніби нічого того не було ще –
Все лиш, до чого звикла:

•  * * * (Ю.Б.)

Ще не було ні спису, ні кресала,
Хоча б до слова швидше добрести.

•  ** (Ю.Б.)

Прокидаюся ночами від плачу
Дитини, яка грудей хоче.

•  *** (Ю.Б.)

Сильною – у любові.
Ніжною – там де сила.

•  *** (Ю.Б.)

Неначе вигоріла земля –
Стеблини жодної.

•  *** (Ю.Б.)

А от і жовтень –
Розсипав листя,

•  Литдибри (В.О.)

…підвищувала jcdsne – освіту себто
гуляла «дебрями» інтернету вільно

•  ТИША, ЄДИНА ДЛЯ ВСІХ… (Ю.Б.)

Бувають миті –
Часом коротші вистрілу,

•  У магазині «ЖИВА РИБА» (Ю.Б.)

Продайте мені, будь ласка,
Рибину мертву.

•  МІНЛИВІ НАСТРОЇ (Ю.Б.)

(Мініатюри)

•  * * * (Ю.Б.)

Між нами земля нанизала століття
Так рясно – із горя, і болю, і блиску:

•  ПАМ'ЯТІ МИТЦЯ (Ю.Б.)

Він пішов і забрав
За собою свою епоху.

•  Я плачу // Відкритістю за відкритість... Переклад із Леоніда Кисельова (1946 – 1968) (В.О.)

Я плачý
Відкритістю за відкритість.

•  ЗАМІСТЬ МОЛИТВИ (Ю.Б.)

Господи!
Не полишай у біді, Усевишній!

•  ТОБІ (Ю.Б.)

А коли живеш –
За душею тіло волочиш …

•  * * * (Ю.Б.)

Біле все – хоч у бахілах – світом.
Щедрість неба – кришталі іскристі.

•  без жита... (В.О.)

багато історій страшних і веселих
сторíнки… простóри…

•  Без назви. Із Варлама Шаламова (1907 - 1982) (В.О.)

Я людям повів небагато,
Зі спогадів, щоби страхи

•  * * * (Ю.Б.)

Як завжди все ніби то: знову
Сніжинки летять навскіс.

•  Падав сніг... Пам'яті Олени Теліги (В.О.)

      Я не була киянка. …я була петербуржанка.
         О. Теліга

•  НАМИСТО (Ю.Б.)

Як з розірваного намиста
Котяться намистини:

•  * * * (Ю.Б.)

Коли звуки вкладаються спати
за вікнами дерев’яними,

•  * * * (Ю.Б.)

Прогавиш перший сон, а кожен другий –
Уже не той, і не наздоженеш.

•  Віршо-писанка (В.О.)

у писанках листи розпізнавали
дорогу пряли (не про вену річ)

•  без вітчизни... (В.О.)

хтось малює наосліп а хто сіє бруд межи люди
«щирі» душі чорнильні – у місиво крові і крику…

•  життя. фрагменти (В.О.)

вже скоро сорок майже всі живі
хоч кілька друзів – в темнім потойбіччі

•  * * * (Ю.Б.)

Розтане. І знов – занесе
Снігом. І спробуй – вилови!

•  Двоє у пейзажі. Замальовка (В.О.)

і знову сніг з дощем
і знову – ти

•  КИЇВЩИНІ і ХЕРСОНЩИНІ (Ю.Б.)

Не просто назад вертаюся –
У - будні, яких нанизано,

•  *** (Ю.Б.)

А я не знаю, ні яка, ні хто я,
І чом прийшла сюди у це міжчасся,

•  * * * (Ю.Б.)

А я не знаю, ні яка, ні хто я,
І чом прийшла сюди у це міжчасся,

•  ДОСВІД (Ю.Б.)

Щось приходить з роками,
А щось – із музикою приходить,

•  * * * (Ю.Б.)

Нам не знати поіменно
До Адама тих пра-пра-пра…

•  * * * (Ю.Б.)

І – брат – за брата.
І – на брата – брат…

•  * * * (Ю.Б.)

Дякую за ранок! І за вечір – дяка!
За усе, що буде і було!

•  * * * (Ю.Б.)

Й опісля нас утопії не вимруть:
Світ житиме новими донкіхотами,

•  * * * (Ю.Б.)

Білі-білі хороводи
Під нічними ліхтарями…

•  ...ілюзіон (В.О.)

ілюзія а ти у ній живи
загострюй пазурі вивищуйся над братом

•  * * * (Ю.Б.)

А дні чим далі – тим сідають нижче
І довше сходять на свої Олімпи,

•  * * * (Ю.Б.)

Приходить час любити і мовчати,
Не поступатись вічнім в тимчасовім,

•  * * * (В.О.)

Моя провина лишиться мені,
прикмета часу, лишиться вона –

•  * * * (Ю.Б.)

Не розбазарити б найдорожчого:
Господи, нащо, Скажи, так дешево?

•  * * * (Ю.Б.)

Спасибі, Боже, за оцей двобій.
Й душі, буває, так потрібні лати!

•  усетривання (В.О.)

удосталь віри – гірчичне зерня
удосталь сили – Все-Царство Боже

•  Оптимістичні трагедії (В.О.)

хтось скаже «гоп» а хтось не перескочить
кричатиме несміло про своє

•  дотик Слова (В.О.)

скромні речники Божого слова
древорити Твоєї хвали

•  ЖЖ. живе життя (В.О.)

хтось скаже «гоп» а хтось не перескочить
кричатиме несміло про своє

•  *** (Ю.Б.)

Тобі – в осінь, мені – в літо.
Було у радість, тепер – відчай.

•  ще раз про свободу (В.О.)

твоя свобода – вибір з-поміж двох
(добра і зла) шляхів (світів енергій…)

•  ДО СИНА (Ю.Б.)

Болить мені цей світ, який колись тобі
У спадок перейде в Чорнобилях, кредитах.

•  * * * (Ю.Б.)

Ну що, маестро, - підтягуй струни,
штани, народ і –

•  * * * (Ю.Б.)

Не вигадуй нічого – йди:
За світами – нові світи,

•  * * * (Ю.Б.)

А на тій зупинці – пізня осінь.
(Не промчи, баский мій, не промчи!)

•  * * * (В.О.)

листя опадає і гниє
листя западає в несвідоме

•  Б.Ж. присвячується (Ю.Б.)

Ні дому, ні родини, ні дитини…
Дзвони і струни.

•  96 (К.Л.)

неподоланна неявна окремість
панує зучора в нашому лігві

•  голоси (В.О.)

історія зрад самозречень і втеч
навіщо стаєш між майбутнім і мною

•  Привітальне (Ю.Б.)

Ну що, скажіть, якихось 50?
Душа одвічна, що їй ці десятки?

•  ДРУЗЯМ, ЯКІ ВВАЖАЮТЬ СЕБЕ ВОРОГАМИ (Ю.Б.)

Все, чим душі були повні –
До нуля зведено.

•  * * * (Ю.Б.)

Краю оцьому не треба нічого:
Ні віри,

•  * * * (Ю.Б.)

Нам нічого забирати із цього старого світу:
Ні золота, ані срібла, ні шовку, ні килимів.

•  * * * (Ю.Б.)

Осінь стелить прілі простирадла,
Осінь зріє поночі дощем…

•  * * * (Ю.Б.)

Я проживаю всі твої гріхи,
Всі перехрестя, сходи, переходи.

•  БАТЬКІВЩИНІ (Ю.Б.)

Що селище – те, що й згарище:
Бояриня над коритом.

•  Коротко (В.О.)

за генієм записують той геній
кривавий слід лишає на стерні

•  ПРОЩАЛЬНЕ (Ю.Б.)

Прощатися – що стиснути в руці
Блискуче лезо, гостре до судоми.

•  * * * (Ю.Б.)

Часу, на який так багаті дерева –
У мене немає.

•  Діти апостолів. Диптих (В.О.)

і моря переходили
й зимним повітрям убрід –

•  осад спеки (чи осуд?) (В.О.)

в осáді спеки
вже напевно – в óсаді

•  * * * (Ю.Б.)

Повний місяць, як німб зійшов,
Зорі сяяли, ніби вмиті.

•  * * * (Ю.Б.)

Відцвіли і яблуні, і вишні,
Відцвіли, і вже дали плоди,

•  * * * (В.О.)

Сум за відійшлими. Тюрми. Етапи.
Київ-столиця. Глибинка-Невíдь.

•  Твій межнúк (В.О.)

ти мав би знати що Господь дає
чого ти прагнеш а затим – спитає

•  наша доля (В.О.)

плакали крізь сльози
захлинались сміхом

•  Антисуїцидне (В.О.)

передумане ніби прожите
вбогі пам’ятки нашого «я»

•  очікувальне (В.О.)

повільно сидітимеш питимеш вистиглий час
доки чай червонітиме в чашці

•  допóки (В.О.)

між своїми й чужими – думками словами надіями
на межі неписання за колом полярних ночей

•  * * * (Ю.Б.)

А знаєш,
- я надто маленька для цього вироку.

•  Романтизм (Д.К.)

Розстріляний зливами і кісточками вишень,
Блукаю кутами Бермудів, не втраплю у свій Тибет.

•  * * * (Ю.Б.)

Залиши мене для себе,
Для світанків незабутніх:

•  * * * (Ю.Б.)

В лігвищі,
В кублі гадовім,

•  * * * (Ю.Б.)

Олівець я. Графіт і дерево.
Плоть, заповнена вщент душею.

•  перлюстрований світ (В.О.)

перлюстрація думки
прихований текст зпрозорів

•  БЕЗ ПРИСВЯТИ (Ю.Б.)

Коли слова стираються у тишу, -
Мовчати, як мовчать перед грозою…

•  * * * (Ю.Б.)

Ходить годинник: тік-так і так-тік.
Наче година, дивишся – рік.

•  * * * (Ю.Б.)

Коли не віддам – порожня.
Не змовчу коли – розбита.

•  то все війна... (В.О.)

той вік неусвідомлений – той страх
диточа заклопотаність собою –

•  *** (Ю.Б.)

Ніч затягує. Навкруги –
У героїв наряджені ниці.

•  уривок карти (В.О.)

днів віки і хвилі століть
заколисують чи ятрять

•  * * * (Ю.Б.)

Відхлинуло... І все пішло на дно…
Так глибоко, куди не кане промінь.

•  * * * (Ю.Б.)

Коли ти їдеш, -
Мені –

•  * * * (Ю.Б.)

Сходить сніг. Затягнуло рани.
Пахне листям за три версти.

•  Світле (В.О.)

перед тобою чистий простір
перед тобою вільний світ

•  Сучасне (із наболілого) (В.О.)

якщо тільки це - свобода
я хотів би у неволю

•  * * * (В.О.)

а іноді не сніг і не з дощем
ти сам собі вигадуєш погоди

•  злосна пародія (В.О.)

ти шукаєш мене у міні
дзуськи! – мене там немає вже

•  архі-тектоніка? (В.О.)

сіра тисяча чорна сотня і
та ж «розруха» у головах

•  реакція на "прозорість" (В.О.)

нема прозорости – лише якийсь коефф…
враховано і кількість і розподіл

•  лік віку (В.О.)

відгадуй загадку допоки ще моя
аби не перекинулось на тебе

•  Ярослав Чорногуз (на останні пародії та самопародії автора) (В.О.)

поета й пародиста слава
чи пересилить того що з бандури

•  * * * (Ю.Б.)

Я вся перед тобою, як і є.
Пробач мені цю тугу непоборну:

•  * * * (Ю.Б.)

Перший звук із пухкої тиші - пробудження.
Сон – за сном. За останнім – ранок. Солодко…

•  * * * (Ю.Б.)

Сніг, із якого можна зробити камінь.
Серце, з якого … … …

•  відбиткові (К.Л.)

Де б ти не був зараз,
почуй, як не чув раніше,

•  я… (із циклу «ЗАЙМЕННИКИ») (В.О.)

я мала тебе розуміти
без слів і без жестів… так є

•  воно… (із циклу "ЗАЙМЕННИКИ") (В.О.)

воно минеться – геній і т. ін.
хвороба зросту чи синдром зростання

•  крізь скло (В.О.)

Апостолове… вічні туманú
велосипед пливе у темновидді

•  * * * (Ю.Б.)

Все-таки – по спіралі!
Все-таки – не замкнеться!

•  ти... (В.О.)

неначе і правда що ти не приходиш даремно
і руки твої не порізані вени ховають

•  * * * (Ю.Б.)

По-святковому урочисто
Сніг ляга на осіннє місто,

•  про-життя (варіант-2) (В.О.)

то по складах а то і цілослівно…
чи так його читати чи інакше –

•  понадзвукове (відповідь ЛЮ) (В.О.)

ти дівчинко-душе нічийна доле
за потягами стежиш з пелюшок

•  ПЕРШЕ КОЛО (Ю.Б.)

(цикл)

•  НАШЕ (триптих) (Ю.Б.)

У віршів моїх –
Очі твої,

•  "Я" помножив на сім... (Д.К.)

* * *
"Я" помножив на сім, та не вийшла сім’я.

•  Викригуйся! (В.О.)

чи квіти в осінніх садах
ті самі що тут під снігом

•  * * * (Ю.Б.)

У країні,
Тричі тобою проклятій,

•  НА ІСПИТІ (Ю.Б.)

Cоромно, соромно…
Тільки біда –

•  ІЗ ЗАПІЗНЕННЯМ (Ю.Б.)

До тебе – одна станція – і двадцять років:
Не доїхати мені, не дійти.

•  * * * (Ю.Б.)

Дні як пазли – сплелися в тижні,
Не розіб’єш найтяжчим молотом.

•  Згадка (В.О.)

чи я любила чи просто ним жила
нанизувала будні наче бісер

•  * * * (Ю.Б.)

Ти сьогодні ніжний і тривожний,
Як наближення грози над степом.

•  * * * (Ю.Б.)

На цьому світі – вік, посада, чин,
На тому – тільки серце розпашіле.

•  * * * (Ю.Б.)

І що не травень – розливає хміль.
І що не думка – то якась химера.

•  * * * (Ю.Б.)

Мій хлопчику! Як рясно – сивина…
Мій хлопчику! Невже тобі за сорок?..

•  * * * (Ю.Б.)

Усе, що проривається в слова –
Втрачає силу. Їм уже не вірять.

•  терези (К.Л.)

Ти не з тих, хто вагається,
ні, ти з тих,

•  * * * (Ю.Б.)

Дерева відходили в грудень.
Нічого з собою не брали.

•  * * * (Ю.Б.)

Я осінь вишивала муліне.
Хвилини наповзали на хвилини.

•  * * * (Ю.Б.)

А на Різдво – несподівано – тихо-тихо;
Під ліхтарями від снігу немає місця.

•  * * * (Ю.Б.)

У світ за очі – за душею.
Осінь випита до оскомини.

•  *** (Ю.Б.)

А жити чим?
Оцими бутербродами?

•  «ПЕДАГОГАМ» або "Ура! В садочок!" (Ю.Б.)

Скільки коштує ваша ввічливість?
Ваше «Здраствуйте!» і «Спасибі»?

•  * * * (Ю.Б.)

Напилася звуків, і тиша на
Не моїм шляху – загубила з виду.

•  * * * (Ю.Б.)

До ночі – вірші. І весь день пливе.
Як впустиш тугу – тягнеться безодня.

•  Ім`я твоє... (Ю.Б.)

«Як музика мені твоє ім`я».
Ярина Брилинська.

•  * * * (Ю.Б.)

Не благаю тебе: прости.
Тобі вибачень цих не треба.

•  ЗЕМЛЯКИ (Ю.Б.)

Твоє серце - не на припоні.
Твоє серце – інша планета.

•  * * * (Ю.Б.)

В черевиках ногами ходимо,
Бо інакше, на жаль, не вмієм.

•  ПЕРЕД СНОМ (Ю.Б.)

Благослови у дивні сни,
У край вершин Твоїх і стежок,

•  * * * (Ю.Б.)

Якось вранці спинилась вражено:
Те, що ніколи – те – ніколи.

•  * * * (Ю.Б.)

Так буває лише від любові
До всього. До всього і усіх.

•  * * * (Ю.Б.)

Коли ми йдемо отуди, де -
ні посоху ні взуття,

•  * * * (Ю.Б.)

Від себе самої мені уже холодно.
Господи! Пережити б!

•  * * * (Ю.Б.)

Скільки неба в тобі глибокого!
Скільки сонця в тобі гарячого!

•  ПРЯМИЙ ЕФІР на НАЦІОНАЛЬНОМУ РАДІО (Ю.Б.)

В суботу 14 листопада о 13.15 у прямому ефірі Ніціонального радіо "Культура" (3-й канал) в авторській програмі Володимира Бойка відбудеться творча зустріч із композитором Олексієм Кисельовим та поетесою Юлією Бережко-Камінською, присвячена виходу її поетичної збірки "Контрасти". Запрошуємо до розмови!
2009р.

•  * * * (Ю.Б.)

Усе – як було. А на вчора – не схоже.
Час літо із нашого раю висмоктує.

•  не те щоб… (із неза(недо?)вершеного) (В.О.)

хочеться вірити – плачеш а не
віриш (чому саме так?)

•  * * * (Ю.Б.)

Так, між нами початку немає,
Як у всіх на землі доріг.

•  «Твої слова моїх не потребують» (Ю.Б.)

Це про неї шевченківський лауреат Ігор Павлюк написав: «Давно - після російських класиків срібного віку - не читав такої класної російськомовної лірики. Чесно».
Це їй присвячують свої вірші інші поети:

•  * * * (Ю.Б.)

Сіяно густо.
Сіяно щедро.

•  * * * (Ю.Б.)

Просто час такий: перемовчати
І себе, і осінь, і дощі,

•  * * * (Ю.Б.)

А на зміну осені – знову… літо.
Все водночас – просто

•  * * * (Ю.Б.)

Дощі, вітри…
Чого в нас не бува?

•  * * * (Ю.Б.)

На повну - соки в дереві.
І трави

•  Ненáзваний (В.О.)

         Світ мені ліг – мов гніздо із колючого дроту…   
            І. Павлюк         

•  зимосінь (В.О.)

із присмаком зими мені ця осінь
а може ще минеться – льдовик

•  * * * (Ю.Б.)

Лишилося – у сон, як у мішок.
У сон без сну. У світ живої тиші.

•  * * * (Ю.Б.)

Це тобі і справді – не здалось.
Все як є, - слова мої не хитрі:

•  * * * (Ю.Б.)

Зійти з небезпечних колій?
Ридати в рукав на людях?

•  * * * (Ю.Б.)

Вже майже грудень.
Місяць карантину.

•  НА ЗАХИСТ (Ю.Б.)

Обхопили рими, як браслети.
Там, де тисне – аж біліє вірш.

•  * * * (Ю.Б.)

Ігорю Павлюку

•  ЯНГОЛУ (Ю.Б.)

І знову так, як і було раніше:
Все на місцях, провітрені кімнати.

•  НАОСТАНОК (Ю.Б.)

Ну от і все. Ще вечір – і зима.
На листя – іній, а на душу – Герцен.

•  * * * (Ю.Б.)

Ти сьогодні мене не клич –
Ні провулками, ні городами…

•  * * * (Ю.Б.)

Листя вигоріло
І згасло.

•  * * * (Ю.Б.)

Я ловлю твої радіохвилі –
Серця стукіт, перестук коліс…

•  * * * (Ю.Б.)

Вчитися жити без тебе так само:
Просто, і світло і чисто,

•  * * * (Ю.Б.)

Навіть думати неможна.
Ні згадать тебе - не треба.

•  * * * (Ю.Б.)

Нахапалася повітря – ротом, ротом,
За життям – як за останнім трамваєм.

•  * * * (Ю.Б.)

А ночами туга така –
Не знаєш, де серце діти.

•  відлуння (В.О.)

твоїм відходом кисень перекрито
перекраяно болісно світ

•  * * * (Ю.Б.)

Вміти радіти
Зовсім простим речам:

•  * * * (Ю.Б.)

День – на іншому боці штори:
Відкривай сміливіше!

•  * * * (Ю.Б.)

Життя – найскладніший ребус.
І що б воно тільки значило?

•  * * * (Ю.Б.)

Я люблю тебе. І тому –
Не чекай ні листів, ні дзвінків,

•  Післяслово про Слово (В.О.)

де та мова де ті змовники?
ненормоване життя се

•  ЗА НАЙДОРОЖЧЕ (Ю.Б.)

Осінь висохла до хрусту.
Під ногами - листя чіпсами.

•  * * * (Ю.Б.)

Набираю твій номер,
Наче беру акорд.

•  РОЗРИВ (Ю.Б.)

Остання хвилина скупа на слова.
Остання хвилина скупа на сльози.

•  * * * (Ю.Б.)

Дитя черевики знімало з діда.
У вузол шнурки…

•  * * * (Ю.Б.)

Чужою-таки на своєму ж святі,
Далекою із найближчими

•  * * * (Ю.Б.)

Вечір нас терпляче слухав
Від дощів вологий.

•  * * * (Ю.Б.)

В.К. присвячується
Інколи – тонко. Тонко – і страшно.

•  * * * (Ю.Б.)

Я прокинулась - жовтень,
І дощі, і тумани,

•  *** (Ю.Б.)

А до електрички, як до неба, -
Так далеко – не перечекати…

•  * * * (Переклад вірша О. Басаргіна) (В.О.)

Декамерониться епоха
і Гельдерліном віддає,

•  * * * (Ю.Б.)

Моє майбутнє – це твоє минуле:
То радістю, то тугою дихне.

•  *** (Ю.Б.)

Я живу між видихом і вдихом,
Там, де груди терпнуть від краси,

•  * * * (Ю.Б.)

Дихнула музика – по шкірі сироти.
Дихнула музика – і світ як дім.

•  * * * (Ю.Б.)

Річка в ніч і співає і кумкає,
Ліс душею п’янить сосновою.

•  Коктебельський цикл (3) (Ю.Б.)

Не повторитись у собі самому.
Вчорашній – луска.

•  Коктебельський цикл (2) (Ю.Б.)

Море точить леза хвиль.
Дно відкрите, як вітрина.

•  Коктебельський цикл (Ю.Б.)

Від неї.
Від нього.

•  * * * (Ю.Б.)

Хто я тобі
У цьому світі спроб і помилок,

•  * * * (Ю.Б.)

Говоримо.
І черствіє наш хліб.

•  БЄЛИЙ ГОРОД (Ю.Б.)

Тут на світанні небеса руді
Й такі далекі залізничні станції…

•  *** (Ю.Б.)

Не викажи завчасно свій політ,
Словам не віддавай, бо – на поталу.

•  * * * (Ю.Б.)

Вересень. Літо – на дим.
Листя – за вироком Лінча.

•  *** (Ю.Б.)

Як заснути?
Цей місяць - не блимне, -

•  *** (Ю.Б.)

Поле місяць залив ненадкушений,
Гарбузи підтяглися на вусиках.

•  *** (Ю.Б.)

Говорить тиша.
Слухай – і мовчи.

•  ПЕРЕДЗУСТРІЧНЕ (Ю.Б.)

Ти – близько, десь поруч зовсім,
Зносиш слова на вірші.

•  * * * (Ю.Б.)

Коли вже сил земних не стачить зовсім,
В супутниках бува частенько біль, -

•  МІЖ СНАМИ (Ю.Б.)

Якось снами закапала очі:
Два коротких за ніч – от і все.

•  КОЛИ НАЙТЯЖЧЕ (Ю.Б.)

Господи!
Слався, слався!

•  * * * (Ю.Б.)

Приголуб мене за сьогодні
І за вчора, й за те, що до…

•  * * * (Ю.Б.)

День визрів у ніжній палітрі –
З мережива яблунь і слив.

•  * * * (Ю.Б.)

А літо гаряче
Таке,

•  МУЗИКА (Ю.Б.)

Ніжністю пальців
Легшу батисту,

•  * * * (Ю.Б.)

Трави по груди – липень.
Сонце цілує в губи.

•  НА СВІТАННІ (Ю.Б.)

Дорога під гору – в сонце.
Машини течуть по сріблу.

•  * * * (Д.К.)

Тишею голос оголено.
Погляд розходиться колами,

•  Позабіблійне (Д.К.)

Гріхояблукопад.
Ти не кОпай – копАй

•  Апостол (В.О.)

ти хто рибу ловив для смерти
а потому людей – для життя

•  ЗАПИТАННЯ (Ю.Б.)

Ішли ми поряд. В мене ти спитав
Про те, на що відповісти не в силах.

•  Навздогін (В.О.)

Він ішов навпрошкú – і молились услід:
зацяткований страхом, їм репався світ.