•  ***

А вже весна. В краплинах дощових
сміється хитро сонячний промінчик.

•  ***

Не встигло сонце ще поміж дерев
пробитися. Ще ранок – сонцю впору,

•  Вечеря

У філіжанках чай. І свічі білі.
За вікнами – метелиця, зима.

•  ***

Крізь засніжений обрій шугають вітри.
Ще не зовсім забілено тишу снігами.

•  Мамині роки

Мамині роки.
В маминої долі репані долоні,

•  ***

Хто відповість, за що ми воювали?
На обелісках наші імена.

•  ***

Призначу побачення вітру – і все!
І нехай тоді будь – що буде!

•  ***

Вікна досвітньо туляться
до легковажної мли.

•  Вікна ночами туляться

Вікна ночами туляться
До легковажної мли.

•  ...

Село завмерло. Стишено мовчить.
Зі сну ще не розплющені зіниці.

•  Слово

Ось воно – розпогоджене чулістю слово!

•  Балада про День

(Роздуми, навіяні екскурсією «шевченківськими місцями» в жовтні 2012року:

•  Жінка

Усе розлогіші степи,

•  Шовковиця

Шовковице, шовковице,
в подвір’ї на околиці,

•  Пора!

Тут хутір був – тепер його нема.
Скриплять в зажурі дві старі черешні.

•  Вечеря

Чай парував у чашках. Свічі білі.
За вікнами – метелиця, зима.

•  Дід Іван

Він був тихим і трохи дивним,
його постать була чудна,

•  Дністер

Ніч на Дністрі
Монета місячна в Дністрі

•  ...

Не потривожте полохливу ніч,
нехай тече… Нехай собі – так краще…

•  ,,,

Любов у світі,як весняна повінь
І що таке – півцарства в пів-житті?

•  ...

Ну що за диво – малювати ніч
в квадраті темному, кошлату і невмиту,

•  ,,,

В похмурі дні, холодну сніговерть,
коли до неї тиша ницьма пада –

•  Суд (байка)

Прийшли не ті, кого чекали:
прийшли Гієни і Шакали.

•  Світ ловив мене

Світ не зловив мене – піймала вічність.
Ось під оцим хрестом тепер лежу.

•  Картина

На полотні – холодний спалах вишень,
цілунки променів у кульках запеклись.

•  Дощитиме...

Дощитиме у переддень зими
і сіра тиша буде на постої.

•  Залишу

Я залишу тебе ночам,
у мовчанні перемовчу…

•  Мене побільшало з літами

Мене побільшало з літами,
як обрію – під небеса.

•  ***

Затужила зима за незвичністю рими…
Я була не сама, лиш прозоро-незрима.

•  Торговище

Ішло торговище – гойдалися ряди.
- Ходи сюди! Та ні, сюди ходи!

•  ***

П’ю тишу так, неначе не було
хмільнішого в житті моїм напою...

•  Залишайся

Залишайся для серця спогадом,
в бездиханні зухвалим продихом -

•  Сніги, сніги...

Яка сріблиста білина
від косогора до млина,

•  Грудень

Ступає тихо-тихо грудень -
по першому снігу ступа.

•  Зустріч

Зустрілись якось тет-а-тет
кохання та імунітет.

•  Зимоцвіти

Прибите небо вітром до землі,

•  ****

Зима не залишає свідків,
стирає всі свої сліди,

•  ***

Тоді б я перед вами впала ниць,
залишені в минулім теплі кроки,

•  ***

Опівночі не зорі -
сніжинки на тишу летять.

•  Земне гріховище

Земне гріховище. Цей смак
іще не звіданої плоті.

•  ***

Благаю: ти просто будь...
Не треба ні сліз, ні прощі.

•  ***

Ілюзію беру за карк:
дурити досить, треба жити!

•  ***

У порожнечі зріє тиша... Тиша -
що наші сумніви й страждання наші пише,

•  Затисла осінь серце в кулачок

Ще осінь вітра наслуха,
дерева гомонять, немов отерплі…

•  Першовитоки

Вертаюсь в першовитоки свої-
до перших слів, до Ветхого Завіту -

•  Осіння ніч

У тиші зойкнули дверцята,
серпанком вечір на поріг.

•  ***

Вжалив спомин гострим жалем
аж душа затерпла:

•  Рід

Старенькі фотографії з горища:
тепло від спомину, і радість, і сльоза...

•  Час

Завмерли стрілки в новім циферблаті.
Як зрозуміти: це колись було?

•  Світанок

Світанок виповз равликом помалу-
ще обрії невидимі були...

•  Політ

Я вийшла в ніч.
Стояла тиша –

•  Літо, дощ і я

Сьогодні день напоєний грозою,
шовкові коси скупані дощем.

•  ***

Є звук дощу – тріскучий і нудний –
аж вирватися хочеться назовні,

•  ***

А вже ж бо сонце в осінь перелито,
пташата в леті пробують крило.

•  ***

Мовчала б я, та тільки не мовчиться –
неспокій в груди б’ється, ніби птиця.

•  ***

А зорі падають у штопор,
збивають яблука летючи.

•  ***

У небосхильно теплий вечір
впадає в сутінки ріка,

•  Таємниця

Нікому в світі не скажу –
хай буде наша таємниця,

•  ***

Ніч плакала зорями,
сховавшись

•  ***

Летить орбітою у Всесвіті куляста-
небесний обшир тисне їй боки.

•  ***

Калюжами чалапа, наче чапля,
під чорною чадрою чахла ніч.

•  Світанок

Іду на луг ледь світ босоніж:

•  Пізня осінь

Напнуло небо хмар густих шатро,
холодний дощ до вітру щось гундосить.

•  ****

На легіт – ранок нанизали гуси.
Сопілок очеретяне „ду-ду”.

•  ***

На вістрях промінчиків сонце гойдається риже,
і вітер, мов ластик, стирає на річечці брижі.

•  Цілує осінь...

Цілує осінь яблуневу стиглість
в золочені обвітрені уста.

•  Лелія

Пливе імла-така густа,
аж фіолет скрапа прозоро

•  На цвинтарі чеснот і почуттів

На цвинтарі чеснот і почуттів
стою одна в скорботному мовчанні.

•  Я бачу осінь.Осінь каже: все...

Я бачу осінь. Осінь каже: все -
душею перекреслено мій профіль.

•  В порожньому будинку відпочинку

Безпам’ятством забутися, заснуть,
як плоду, що під деревом почилий.

•  Подорож

Засина чоловік, кличе вірну зорю із пітьми,
ту, що здавна вважає своєю – своєю, і тільки.

•  Я бачу осінь. Осінь каже: все...

Я бачу осінь. Осінь каже: все -
за мене, і за тебе, і за тишу.

•  Відчутний подих осені...

Відчутний подих осені... Летить
листок відпущений, і падає, і гасне...

•  Я бачу осінь.Осінь каже: все...

Я бачу осінь. Осінь каже: все –
горіхами доземно відстрілялась,

•  Я випила до дна твої бажання, літо...

Я випила до дна твої бажання, літо.
Ввійшла в сезон дощів, осінній падолист.

•  В безликості моїх осінніх днів...

В безликості моїх осінніх днів,
в безлисті, що нанизана на хмари,