Автори /
Володимир Ляшкевич (1963)
|
Рубрики
/ Переклади
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
За Рабіндранатом Тагором (1861-1941), «На березі моря»
•
За Рабіндранатом Тагором (1861-1941),
•
З О. Мандельштама. «Живемо, наче ми... »
•
Із Бродського. Спроба увиразнення
•
Серед світів. За Інокентієм Аненським
•
Листи римському другу. Й.Бродський
•
Очі чорні. Євген Гребінка
•
Із Марини Цвєтаєвої,
•
Із Ігоря Воронцова. Г.Г.Нейгаузу
•
Сергій Єсенін. Не жалію...
•
Мій Друг, Художник і Поет... За К. Нікольским
•
* * * František Gellner
•
Крапи крапель Trickle Drops. Walt Whitman
•
Кулешов Аркадій. Серце...
•
Кулешов Аркадій. Прощай...
•
Й. Бродський. Бог береже усе (до століття А.Ахматової)
•
М.Ю. Лєрмонтов. І скучно і сумно
•
М.Ю. Лєрмонтов. Хмари
•
М.Ю. Лєрмонтов. Парус
•
Є.Долматовський. Випадковий вальс
•
А.А. Ахматова. Останній тост
•
Сергій Єсенін. Клене мій опалий...
•
Чеслав Мілош. Щасливець
•
Арсеній Тарковський. Ось і літо...
•
В.Висоцький. Коні завибагливі
•
В.Висоцький. Банька
•
К.Кавафіс. Березневі іди
•
К. Кавафіс. Вікна
•
К.Кавафіс. Бог покидає Антонія
•
К. Кавафіс. Стіни
•
К.Кавафіс. В очікуванні варварів
•
Й.Бродський. Після нашої ери
•
Й.Бродський. Вистава з явами («Представление»)
•
Й. Бродський. Ландсвер-канал. Берлін
•
Й. Бродський. Одисей Телемаху
•
Ніколай Гумільов. Шосте відчуття
•
Ніколай Гумільов. Слоненя
•
Ніколай Гумільов. Три жінки мандарина
•
Юрій Лєвітанський. І що з того...
•
Й.Бродський. Різдвяний романс
•
Томас Венцлава «Той, що повернувся»
•
Томас Венцлова. Заріччя
•
Юрій Антонов. Ти прекрасніша всіх...
•
Сергій Єсенін. Прощавай...
•
Й. Бродський. Дідона та Еней
•
Й.Бродський. Нарис
Переглянути всі твори з цієї сторінки
На узбережжі світів
зустрічаються діти.
зустрічаються діти.
Світиться зоряно море Амріти.
в Любості - суджена й суджений поруч,
в Любості - суджена й суджений поруч,
Живемо, наче ми не на власній землі,
Нас і поруч не чути. А так, взагалі,
Нас і поруч не чути. А так, взагалі,
Я обійняв ці плечі й зазирнув
за спину до знайомого покою:
за спину до знайомого покою:
Серед світів, у мерехті світил
Ім’я Зорі Одної промовляю:
Ім’я Зорі Одної промовляю:
Нині вітряно і хвилі з перехлином.
Скоро осінь – все оновиться в окрузі.
Скоро осінь – все оновиться в окрузі.
Очі чорні! Не *
Потамовані!
Потамовані!
Як добре, що вам болістю не я,
Як добре, що недужаю не вами,
Як добре, що недужаю не вами,
Шукав я пульс, тим починалось
І лікування - ритуал.
І лікування - ритуал.
Не жалію, не зову, не плачу,
Все мине, як з яблунь білий дим.
Все мине, як з яблунь білий дим.
Мій Друг, Художник і Поет, сирого вечора на склі
Мою любов намалював найпершим дивом на землі.
Мою любов намалював найпершим дивом на землі.
Вірну душу лиш одну зумів я стріти,
І не зміг її любові оцінити.
І не зміг її любові оцінити.
Крапи крапель. Моя теча венно-синя!
Крап із мене, крапання – о, тихе,
Крап із мене, крапання – о, тихе,
Щасливе серце скаче, як дитя,
Згорьоване, млином гуде ночами,
Згорьоване, млином гуде ночами,
Прощай, обуджена у серці, все минає.
Чому ж так гірко, і немає забуття,
Чому ж так гірко, і немає забуття,
Сторінку і вогонь, і жорна, і млива́, *
сокири лезо, і утятий нею волос -
сокири лезо, і утятий нею волос -
І скучно, і сумно, і нікому дати руки
У хвилю душевної скрути...
У хвилю душевної скрути...
Хмарки небесні – одвічні літавиці!
Даллю лазурною, линню перлинною
Даллю лазурною, линню перлинною
Біліє парус одинокий
У далі моря голубій...
У далі моря голубій...
Нічка летка,
ніжна, легка.
ніжна, легка.
Я п’ю за вигорілий дім,
За зле моє життя,
За зле моє життя,
Клене мій опалий, клене зледенілий,
Чом стоїш, вклонився заметілі білій?
Чом стоїш, вклонився заметілі білій?
Старість його вінчалась епохою благоденства.
Не було ні землетрусів, ані посух, потопів.
Не було ні землетрусів, ані посух, потопів.
Ось і літо пішло,
Наче і не бувало.
Наче і не бувало.
Здовж обриву, понад прірвою, у самого та краю,
Я коней своїх нагайкою шмагаю, поганяю.
Я коней своїх нагайкою шмагаю, поганяю.
Протопи мені баньку, хазяєчко!
Розпечу я себе, розпалю!
Розпечу я себе, розпалю!
Душе, цурайся почестей і слави.
А шанолюбства в собі не здолати -
А шанолюбства в собі не здолати -
Перебиваючись у сутіні кімнатах оцих давно
я стале прагну віднайти хоча б одне вікно,
я стале прагну віднайти хоча б одне вікно,
Коли ти раптово почуєш опівніч
процесії співи незримої, мірне
процесії співи незримої, мірне
Безжально-байдуже, безсовісно, нахабно так,
звели глухонімі навколо мене стіни.
звели глухонімі навколо мене стіни.
- Чого чекаємо, зібравшись тут, на площі, ми?
"Імперія - країна дана дурням".
Рух містом призупинено з причини
Рух містом призупинено з причини
"Прєдсєдатєль Совнаркома, Наркомпроса, Мініндєла!"
Ця місцина так знайома, як окраїна Китаю!
Ця місцина так знайома, як окраїна Китаю!
Канал, в якому утопили Розу
Л., як докурену вже папіросу,
Л., як докурену вже папіросу,
Мій Телемаху,
з Троєю війна
з Троєю війна
Прекрасні - в нас залюблене вино,
і хліб, який для нас в огні святиться,
і хліб, який для нас в огні святиться,
Моя любов до тебе ще - слонятко,
народжене в Берліні, чи Парижі,
народжене в Берліні, чи Парижі,
Законна дружина
Є вино ще у глибокій чаші,
Є вино ще у глибокій чаші,
І що з того, що я там був.
Було давно, усе забув.
Було давно, усе забув.
Пливе у тузі нез'ясовній
у тьмяно-цегляну надсаду
у тьмяно-цегляну надсаду
Поміж уламків далі стежкою угору
і підземелля враз усім збивало з тями:
і підземелля враз усім збивало з тями:
Лип юрміння на осонні влитих в камінь
вод поквапливо-подібних Тибру - пряних,
вод поквапливо-подібних Тибру - пряних,
Ти прекрасніша всіх і поряд
я даремно ловлю твій погляд -
я даремно ловлю твій погляд -
Прощавай бо, прощавай, мій друже.
Ти однині у серцебитті.
Ти однині у серцебитті.
Великий муж дивився у вікно,
для неї ж увесь світ кінчався краєм
для неї ж увесь світ кінчався краєм
Холуй трясеться. Раб регоче.
Cокиру гострить кат охоче.
Cокиру гострить кат охоче.