Дякую, Галинко! Так, жінка - книга! Чим далі тим цікавіше, але лише тоді, коли жінка цікава..):)

На кожну книгу - свій читач. На кожну жінку - свій поціновувач... і т.д. )))

Дякую, дорога Ларочко!Справжні друзі завжди вболівають один за одного. Приємно, що Ви раді за мене. Якесь прозріння останнім часом, відчуваю підтримку, не боюсь писати про те, що на душі. З теплом обіймаю.

Ларисо, я Вам бажаю натхнення і сміливості, бо поки нам будуть підрізати крила ми перестанемо літати. Ми на майстернях там де вчаться тому пишіть, бо я начитавшись гарної поезії боялась вимовити слово. Все здавалось примітивним. А що скажуть інші? А після того, як прочитала, Ліну Костенко, що цензора треба шукати в собі заспокоїлась і почала писати вірші. Мене багато хто підтримав і навіть серед тих, кого я боялась найбільше. Коли писали про графоманів, я зразу думала, що це про мене. Я хотіла щоб виставили список графоманів, щоб знайти там своє ім'я. Після зрозуміла, що страх заважає творити. І щоб там не було, всі мої вірші гарні чи ні вони моє життя. За деякі мені прикро, але не соромно, бо там моя радість і біль.над ними плакала моя мама і сестра, хоч вони не досконалі.Мене не стане, може хтось і посміється над моїми віршиками, а рідня згадає. Вибачте, пишу з мобільного багато помилок.

чому ж недоречне - вийшов на пенсію, завів пенсне, нє?

Річ не в пенсії. Зараз і молодь носить окуляри.:)))

Дякую, Олександре, за коментар! Рада, що Вам сподобалось.
Про пенсне, у тексті сказано"Хоч одягнеш..."
Тобто я не запевняю , що у нього буде пенсне і Він його одягнеш, щоб побачити ЛГ.душу через пенсне не побачити і не пізнати.
Колись хтось писав, здається Чорнявка, що автор неповинен тлумачити свої вірші. Римувати мене, себе, тебе набагато гірше ніж використати пенсне створивши образ.

Дякую, Вікторіє!